CC BY
48
• реформування податково'1 системи в напрямi забезпечення рiвномiрностi розподшу податкового тиску на платник!в податкiв, спрощення процедури податкового адмшстрування;
• удосконалення грошово-кредитно'1 та банк!в-сько'1 систем, оптимiзацiя мехашзму кредитування;
• удосконалення системи управлшня держав-ними корпоративними правами та ринкових мехашз-мiв управлiння в сферi економiки, посилення контролю за дiяльнiстю адмшютрацп п^дприемств через ефективну систему корпоративного управлшня;
• посилення контролю у бюджетнш сфер!, за-провадження прозорих механiзмiв розподшу та вико-ристання бюджетних кошпв;
• удосконалення системи контролю у сферi зо-внiшньоекономiчноi д1яльност1, усунення причин i умов контрабандного ввезення в Украшу товарiв.
Вирiшення проблеми «детМзацп» зайнятостi та легатацп заробгшо' плати потребуе узгоджених зу-силь держави у багатьох сферах державно'1 политики, яка повинна м1стити дв1 взаемоузгоджеш склад ов1.
1. Адмiнiстративна складова «детiнiзацii». Ця складова передбачае кроки по посиленню адмшютру-вання збору податк!в та перекриття шлях1в ухиляння в1д 1хньо'1 сплати. Заходи у рамках ще'1 складово'1 ба-зуються на припущенш, що уряд мае достатньо ресу-рс1в для виконання сво'х Функц1й, система держав-них витрат як така е задовшьною, проте в результат зловживань та в1дсутност1 належного контролю зни-жуеться '11 результативнiсть.
2. Мотивацiйна складова «детшзацп». Передбачае подальше зниження податкового навантаження, спрощення податкового законодавства та регулюван-ня економiчноi д1яльност1 одночасно з покращенням якост1 державних послуг.
Актуальшсть проблем «детшзацп» економжи визначено у положеннях Закону Украши «Про осно-ви нащонально' безпеки Украши», в якому одним !з головних завдань зазначено подолання «тхшзаци» економiки шляхом реформування податково'1 системи, оздоровлення фшансово-кредитно' системи, припинення в^дпливу капiталу за кордон, зменшення поза банкiвського о61гу грошово'1 маси.
Кр1м того, актуальним е опрацювання питань щодо зменшення фiскального навантаження на робо-
тодавцiв у частиш сплати страхових внескiв на фонд оплати пращ, а також визначення прогнозних показ-ник!в розм1ру заробгшо' плати за видами економiчноi д1яльност1 та впровадження механiзму застосування таких показник!в з метою «детМзацп» доход1в насе-лення. Необх^дно також посилення вiдповiдальностi за нелегальну зайнятiсть та виплату (отримання) за-робггао' плати без сплати податку з доход1в ф1зичних ос16 та внескiв на загальнообов'язкове державне сощ-альне страхування, а також розробка комплексу нор-мативних докумеш!в, що дозволяють забезпечити ефективну реалiзацiю заходiв з «детшзацп» економь ки i зайнятостi.
З метою «детшзацп» економiки та збшьшення дохдно' частини бюджету органами державно'1 податково'1 служби та митними органами мають бути реаль зоваш заходи, спрямованi на:
• обмеження звшьнення в1д обкладення подат-ком на додану вартють та запоб^ання виникненню безпiдставних заявок на в^дшкодування такого податку;
• боротьбу з п^дпшьним виробництвом та незаконною торпвлею алкогольними напоями та тютю-новими виробами, виявлення каналiв надходження контрафактно' продукцп та удосконалення адмМст-рування акцизного податку;
• активiзацiю роботи митних органiв щодо не-допущення контрабандного ввезення товарiв на мит-ну територiю Украши, забезпечення ефективно'1 д1-яльност1 правоохоронних оргашв щодо забезпечення повного декларування бази оподаткування, недопу-щення продажу продукцп без наявностi в1дпов1дно'1 лщензп;
• забезпечення надання податкових пшьг лише за умови ц1льового використання вившьнених кош-т1в;
• щор1чну iндексацiю ставок податкiв, визна-чених в абсолютних значеннях, з урахуванням шдек-с1в споживчих ц1н, шдек^в ц1н виро6ник1в промис-лово'1 продукцп.
Ефективна реалiзацiя комплексу зазначених за-ход1в по створенню соцiально-економiчних засад продуктивно' зайнятост! можлива за умов протидп корупцп, яка заважае ефективному проведенню реформ в кра'ш.
С. В. Князь
д-р екон. наук
Г. I. Пушак
канд. екон. наук
Л. Ю. Холявка
астрант м. Львiв
ШТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЗА6МОД1Я У ФОРМУВАНН1 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕЛЬНОГО ШДПРИбМСТВА
Постановка проблеми. Особливосп функщону-вання сучасного виробничо-торговельного п^дприем-ства, в умовах посилено' конкурентно' боротьби та прюритетносп iнновацiйних перетворень, вимагають в1д нього максимального використання сво'х можли-
востей, у першу чергу штелектуальних. Адже штелек-туальш можливост1 господарюючого суб'екта, тобто його штелектуальний потенцiал, е одними з базових i опосередковують будь-який напрям чи сферу д1яль-ност1. При цьому, сформуватися даний потенцiал не
зможе iзольовано, тобто без взаемодГ! його носив мГж собою, i це формування потрГбно розглядати за рГз-ними аспектами юнування виробничо-торговельного пiдприемства. 1нтелектуальна дiяльнiсть працiвникiв, структурних пiдроздiпiв задля досягнення визначених загальноорганiзацiйних цГлей повинна належним чином координуватися, бути лопчно обГрунтованою i забезпечувати практичну придатнiсть i вагомих отри-маних результата вщ 11 здiйснення. Тому, у контекст дослiджуваного виду потенщалу, доцГльно розглядати поняття саме штелектуально! взаемодГ! та особливостi здiйснення у формуванш iнтелектуапьних можливос-тей виробничо-торговельного пщприемства.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Вивчення напрацювань вiтчизняних i закордонних дослiдникiв у сферi штелектуально! дiяльностi дали змогу виявити те, що ними практично не проявляеться науковий штерес до питань взаемоди мiж носiями штелектуального потенщалу. Бшьшють теоретичних i приклад-них дослщжень, зокрема укра!нських i росшських вчених, за даною тематикою зводиться до розробок щодо ефективного формування i нагромадження ш-телектуальних ресуретв та баз знань [1], !х застосу-вання [2], рекомендацiй стосовно удосконалення управлiння iнтелектуапьним потенцiапом на базi складових iнтелектуапьного капiтапу [3-4]. При цьому, у перелiчених працях фактично iгноруеться розумiння того, що наявш у розпорядженнi виробни-чо-торговельного пщприемства чи прихованi штелек-туальш ресурси самi по собi не е запорукою досягнення позитивно! економiчно1 результативностi, а !хне виключно iндивiдуапьне, одноосiбне застосуван-ня пращвниками для вирiшення поставлених завдань не дозволяе сформувати цЫсну картину та синерпю iнтелектуапьних можливостей господарюючого суб'екта. Дана синерпя, на нашу думку, може бути досягнута завдяки збалансованш, результативнiй ш-телектуапьнiй взаемодГ! носив штелектуального по-тенцiапу виробничо-торговельного пщприемства. Адже, саме спосiб генерування штелектуальних можливостей е ключовою проблемою в питанш методу формування штелектуального потенщалу, а створен-ня i залучення iндивiдуапьних та органiзацiйних штелектуальних ресурсiв е забезпечуючою ресурсною складовою даного процесу.
Мета дослщжень. Вщповщно до виявлених неви-ршених проблем, метою даного дослiдження е вста-новлення сутностi i особливостей штелектуально! взаемодГ! носГ!в iнтелектуапьних ресуретв, обГрунту-вання необхiдностi 11 проектування вiдповiдно мож-ливих альтернативних пiдходiв у формуваннi штелектуального потенщалу виробничо-торговельного щд-приемства.
Виклад основного матерiалу. У результатi прове-дення теоретичних i прикладних дослiджень щодо питань створення штелектуальних можливостей ви-робничо-торговельного пщприемства, авторами дано'1 статтi [5] було розроблено систему формування штелектуального потенщалу суб'екта господарювання за стадiями 11 функщонування, вiдображено i обГрунто-вано взаемозв'язок i взаемозалежшсть видглених щд-систем та !хнГх елементiв. Логiчним обГрунтуванням дiевостi та придатносп ще! системи, на нашу думку, буде розроблення методу формування штелектуальних можливостей, який полягатиме у встановленш параметрiв, властивостей та процесу збалансовано! штелектуально! взаемодГ1 у межах виробничо-торго-вельного пiдприемства, та з зовншшми носiями ш-телектуальних ресурсiв. З позицГ! теоретично! i на-уково'1 обГрунтованостi, потреба у проектуванш тако'1
iнтелектуапьно! взаемодГ1 зумовлена вiдсутнiстю уваги дослiдникiв iнтелектуапьного потенщалу до створення i застосування конкретних методiв його формування. Крiм того зазначимо, що розроблення методГв неможливе без розгляду юнуючих пiдходiв до здшс-нення цього процесу. Важливо, що науковцями у значнш мiрi не розкрито множину можливих пiдходiв до формування штелектуального потенщалу. Тому, на основi найпоширенших у економiчнiй думцi та теорГ! управлiння методичних пiдходiв, нами проведено узагальнений анапiз можпивостi 1хнього застосування до процесiв формування штелектуального потенщалу виробничо-торговельного пщприемства. Не-обхщшсть такого анапiзу пояснюеться тим, що будь-яке явище не мае абсолютного i одностороннього вираження i може розглядатися з рiзних аспектiв. Такими аспектами i виступають наведенi нижче щд-ходи (табл. 1). Зауважимо, що вщсутшсть у визначе-ному перелiку системного пщходу не означае його непридатшсть. Вiн е базовим, оскшьки розкривае основш складовi формування iнтелектуапьного потенщалу та 1хнш зв'язок (без цього не можливо дос-лщити i виразити сутнiсть даного процесу), а iншi пiдходи можна вважати похщними вiд нього i деташ-зуючими.
Наведений опис характеристик, переваг i недо-лiкiв методичних пiдходiв дозволяе зробити висновок про те, що жоден з них не е ушверсальним та едино правильним у формуванш штелектуального потенщалу виробничо-торговельного пщприемства. Виявлеш недолiки можуть призводити до певних втрат i не забезпечити бажаного результату. Отже, постае пи-тання щодо поеднання цих пiдходiв чи 1хнього поче-ргового застосування залежно вiд особливостей, ета-пiв дiяльностi чи iнших процеетв, характерних для суб'екта господарювання. Виршення дано! проблеми та нiвелювання ймовiрних негативних ефектiв i буде покладено в подальшому у основу розроблення методу збалансовано! штелектуально! взаемодГ!, а визна-чеш пщходи виражатимуть т аспекти, у межах яких створюватимуться Г функщонуватимуть блоки ще! взаемодГ!.
Щодо сутноси та обГрунтування iнтепектуапьно! взаемодГ!, першочергово забезпечимо розумшня даного поняття. Зауважимо, що у економГчнш лГтерату-рГ не наведено його трактування, при цьому тлумач-ний словник [8, с. 125] визначае взаемодГю як «... взаемний вплив тгл чи частинок, який зумовлюе змшу стану 1хнього руху... погоджена дГя мГж ким-, чим-небудь...». Проведенi науковi пошуки засвщчу-ють, що питання iнтелектуапьно! взаемоди згадують-ся, в основному, у працях педагопчного Г психолопч-ного спрямування [9] Г розкривають змют Г особливо-си спшкування педагопв зГ студентами чи учнями у процес передавання Г засвоення знань.
Стосовно явища взаемодГ! в штелектуальнш економщ, !! суб'екти, на нашу думку, можуть бути представлен у таких основних площинах:
1. МГжособистюна взаемодГя, що проявляеться у зв'язку, спшьнш дГяльносп та спшкуванш людей. Такий тип виступае об'ектом сощально-психоло-пчних дослщжень. Наприклад, розгорнутий анашз поняття «взаемодГя» та розкриття його з позицГ! про-фесшного спшкування пропонуе О. Бершадська [10]. Автор наголошуе, що взаемодГя можлива лише за умови спшьно! для взаемодГючих суб'екпв основи та залежить вщ конкретних обставин. КрГм того, вона повинна розглядатися з таких трьох аспекпв, як ос-новш складовГ, !хне призначення Г взаемозв'язки.
Таблиця 1
Можлив1 альтернативы! пщходи до формування штелектуального потенщалу _виробничо-торговельного пщприемства*_
Методичний пщхщ Характеристика Переваги Недопiки
1 2 3 4
Функцюналь-ний Формування 1П** здшсню-еться з позицп потреби штелектуального супроводу ос-новних функцюнальних на-прям1в д1яльност1 пщприемс-тва. Тобто, необхщний 1П створюеться безпосередньо у рамках функцюнальних обо-в'язюв пращвниюв, функць онального призначення орга-шзацшних 1Р***, як1 визна-чаються цшями i завданнями у основних аспектах роботи пщприемства. Вщображае чггке призначення, спрямованiсть i функцiональну придатшсть 1Р пщприемства. Дозволяе сформувати, вщслщко-вувати, контролювати i змшюва-ти 1П кожного функцiонального блоку д1яльност1 господарюючо-го суб'екта. Обмежена здатшсть до розвитку Г диверсифжацГ! 1П через вузьку фун-кцюнальну спрямовашсть 1Р. Недостатн1сть мш^н^^на^™! iнгепектуапьноi взаемодГ!, що може призвести до суперечностей, вщ-окремленост1 функцюнальних бло-юв, що, в результат!, не дозволяе сформувати комплексний 1П, !хню синерпю для досягнення пщприемс-твом конкурентних переваг.
Структурний Формування 1П здшснюеться з позицп розподiлу множини необхщних iнтелектуальних можливостей i вщповщних 1Р на структурнi складов^ встановлення прiоритетiв i вагомостi тих чи шших скла-дових, а також здшснення вщповщних заходiв щодо '¿хнього створення чи залу-чення. Знання i розумшня вимог до структури штелектуальних можливостей спрощуе процес ^хньо-го формування. Зосередженiсть на складових 1П дозволить максимiзувати позити-вну результатившсть вщ його формування i використання. Виникае загроза концентрованост1 лише на окремих структурних об'ектах, що порушуе умови взаемодГ! Г взаемозв'язку, та не дозволяе досягнути цшсного синергетичного ефекту у формуванш 1П пщприемст-ва. НадмГрна деташзацГя супроводжуеть-ся значними часовими Г матер1аль-ними затратами для пщприемства.
Лопчний Формування 1П здiйснюеться з позицп законiв формально! i дiалектичноï лопки, що передбачае високий ступiнь обгрунтованосп, формалiзацiï та об'ективностi. Мiнiмiзуе ймов1рн1сть помилок i втрат у формуванш 1П. Забезпе-чуе контрольованiсть перебiгу ус1х процешв формування 1П. У значнш мГр1 не дозволяе розкрити креативш аспекти у формуванш 1П, тобто креативш можливост1 пращв-ниюв. Високий р1вень формашзацГ! обме-жуе альтернативн1сть сфер Г напря-м1в формування 1П.
Збалансований Формування 1П здiйснюеться з позицп адекватного, вщно-сно характеру i складностi поставлених цшей i завдань, спiввiдношення штелектуальних можливостей у межах внутршнього середовища пщприемства. Дана збалансо-вашсть може проявлятися за параметрами часу, видiв д1я-льностi, функцiональних обов'язюв, а також максимально вигщного сшввщно-шення м1ж власними i залу-ченими ззовнi 1Р пщприемства. Забезпечуе сприятлив1 умови для ефективно^ iнтелектуальноï взаемодп м1ж працiвниками. Дозволяе в максимальнш м1р1 застосувати 1снуюч1, залученi ^або) створенi IP. Гарантуе справедливий розподш результатiв та виграшiв пращв-ниюв, йнГх структурних об'ед-нань вщ формування 1П пщпри-емства. Дозволяе регулювати р!вень за-лежностi пщприемства вщ зов-н1шн1х джерел 1П (залучення яких може супроводжуватися значними грошовими витрата-ми). Зростання ймовГрносп переходу пращвниюв мГж: р1внями Г структурами штелектуально'! дГяльност! та взаемодГ!, що може призвести до порушення балансу. Виникнення ймов1рност1 перевитрат кошт1в на утримання суб'еклв з ви-соким 1П у пщроздГлах, яю не вима-гають суттевих штелектуальних ви-трат. ЙмовГршсть виникнення трудових конфшклв мгж: пращвниками р1зних пщроздшв через суттево р1зний р1-вень завантаженост1 штелектуально-мюткою роботою.
Поведшковий Формування 1П здiйснюеться з позицп розроблення особ-ливостей i характеристик iнтелектуальноï дiяльностi (поведiнки) та взаемодп пра-щвниюв пiдприемства. Дозволяе, завдяки юнуючим на-уковим напрацюванням у сфер! дослщження поведiнки шдивщв у економщ, управлiннi та колек-тивах, ефективно моделювати йню iнтелектуальну взаемодш задля досягнення завдань д1яль-ност1 пщприемства. Допомагае усувати можлив1 про-тир1ччя, конфл1кти iнтересiв у штелектуальнш д1яльност1 пра-ц1вник1в, дае розумшня гашх ц1льових функц1й, стратегiй та виграшiв у процес штелектуаль-toï взаемодп. С достатньо складним у застосуван-ш, оскГльки потребуе встановлення шдивщуальних психотишв пращвни-юв, детального вивчення особливостей !хньо! поведшки. Не завжди досягаеться бажаний ефект через можливють юнування прихованих мотив1в штелектуально! дГяльносл та поведшки пращвниюв.
Зактчення табл. 1
1 2 3 4
Bитpaтний Фopмyвaння IП здiйcнюeтьcя з пoзицiï yпpaвлiння i omrc-мiзyвaння витpaт пiдпpиeмcт-вa нa cтвopeння i зaлyчeння IP. Зaбeзпeчye oптимaльний poзпo-дiл витpaт нa cтвopeння i зaлy-чeння IP пiдпpиeмcтвa. He дoзвoляe peaльнo вт^чши pi-вeнь cфopмoвaнoгo IП, ocm^M в знaчнiй мipi IP ж мaють вapтicнoгo вимipy. Пoнeceнi витpaти тa пpидбaнi pecyp-cи щe нe e гapaнтieю IП пiдпpиeмcт-вa.
Пpoцecний Фopмyвaння IП здiйcнюeтьcя з пoзицiï вcтaнoвлeння i дo-тpимaння пocлiдoвниx eтaпiв щoдo cтвopeння i зaлyчeння IP, гeнepyвaння нa кнш oc-нoвi iнтeлeктyaльниx мсжли-вocтeй пiдпpиeмcтвa. Зocepeджyeтьcя нa читому œpe-лiкy i cyтнocтi зaxoдiв, ïx взae-мoзв'язкy y фopмyвaннi IП. Дoзвoляe вiдcлiдкoвyвaти peзyль-тaти нa кoжнoмy з eтaпiв i вто-cити вiдпoвiднi кopeктиви y фo-pмyвaннi IП. Дaний пiдxiд oптимaльний для фop-мyвaння pecypcнoï cклaдoвoï Ш п1д-пpиeмcтвa, oднaк пpoцec гeнepyвaн-ня цими IP caмe мoжливocтeй y 6í-льшocтi випaдкiв ж e чiткo визнa-чeними i кoнтpoльoвaними
Iннoвaцiйний Фopмyвaння IП здiйcнюeтьcя з пoзицiï cпpямoвaнocтi crao-peниx i зaлyчeниx IP, a тaкoж ïxmx мoжливocтeй нa здш^ нeння iннoвaцiйнoï дiяльнoc-тi тa iннoвaцiйнoгo poзвиткy пiдпpиeмcтвa. Hoвaтopcькi iнтeлeктyaльнi мoж-ливocтi e пpiopитeтними y cy-чacниx yмoвax вeдeння гocпoдap-cькoï дiяльнocтi. Зaбeзпeчye знaчнi кoнкypeнтнi пepeвaги пiдпpиeмcтвy y paзi y^rn^To зacтocyвaння i кoмep-цiaлiзaцïï iннoвaцiй. Бyдь-якi IP виpaжaють жвт мoжли-вocтi для ïxньoгo нociя, пpoтe нe зaвжди y 'хм пpиcyтня нoвaтopcькa cклaдoвa. Toмy, дaний пiдxiд oбмe-жye cфepy зacтocyвaння IП тa нe вpaxoвye знaчнoгo oбcягy IP, якi мo-жуть зacтocoвyвaтиcя для виpiшeння зaвдaнь ж iннoвaцiйнoгo xapaктepy.
Кoмпeтeнтнic-ний Фopмyвaння ГО здiйcнюeтьcя з пйзици вiдбopy, нaвчaння i пepeпiдгoтoвки ^a-ц1вник1в зaдля фopмyвaння нeoбxiднoгo для пiдпpиeмcтвa нaбopy ïxнix кoмпeтeнцiй (знaнь, вм1нь i нaвикiв). Aкцeнтye yвaгy нa IP пpaцïвникïв, щй e ocнoвними нй-аями i гeнepaтopaми ГО пiдпpиeм-crea. Стимулюб ocoбиcтïcний пpoфecïй-ний poзвитoк пpaцïвникïв, щй, в cвoю чepгy e зaпopyкoю aктивнoï ïнтeлeктyaльнoï дiяльнocтï. Ocкiльки IP пpaцïвникïв e нeвiддiльними вiд ïxньoгo нй^, тй y paзï звiльнeння пiдпpиeмcтвo втpaчae чacтинy cвoïx ïнтeлeктyaльниx мйжли-вocтeй, нa cтвopeння якиx були пoнe-ceнï вiдпoвiднï бeзпoвopoтнï витpaти. He пpидiляeтьcя yвaгa IP opгaшзaцш-нсгс pïвня y фopмyвaннï iнтeлeктyaль-нсгс пoтeнцïaлy.
* Poзpoблeнo aKropam зa peзyльтaтaми вивчeння [б;7, c. 50-52]; Ш** — iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл; IP*** — im^emy-aльнi pecypcи.
Taкoж, y мiжcyб'eктнiй взaeмoдiï дocлiдниця видiляe тaкi ocнoвнi cклaдoвi: кoгнiтивнa (виpaжae yявлeння cyб'eктa пpo пpeдмeт взaeмoдiï, йoгo yчacникiв тa yмoви); peгyлятивнa (caмopeгyляцiя тa yзгoджeння пoвeдiнки з шшими yчacникaми); цiннicнo-cмиcлoвa (вiдoбpaжae iндивiдyaльнi мoтиви yчacникa y взaeмo-дп тa йoгo цiннocтi); пoвeдiнкoвa (юнукч в cyб'eктa вмiння i тавички щoдo взaeмoдiï). Ocкiльки людинa бeзyмoвнo e ocнoвним нocieм iнтeлeктyaльнoгo го-тeнцiaлy i pyшiйнoю cилoю iннoвaцiйнoгo poзвиткy, нaлaгoджeння oптимaльнoï мiжocoбиcтicнoï взaeмoдiï нa виpoбничo-тopгoвeльнoмy пiдпpиeмcтвi e пepшo-чepгoвим зaдля eфeктивнoгo фopмyвaння таго irne-лeктyaльнoгo пoтeнцiaлy.
2. Bзaeмoдiя cyб'eктiв нeживoï пpиpoди, нaдiлe-нж oзнaкaми iнтeлeктy. Toбтo, йдe мoвa пpo зacoби штyчнoгo iнтeлeктy, a caмe пoнятrя cиcтeми штучто-ro iнтeлeктy тa ïï ocнoвниx eлeмeнтiв — iнтeлeктyaль-ниx aгeнтiв. Taким aгeнтoм, зa визнaчeнням Д. Дocи-нa [11, c. 35], виcтyпae пpoгpaмний пpoдyкт чи фь зичний poбoт, який викoнye функцп cпocтepeжeння зa oтoчyючим cepeдoвищeм, виpoбляe говну cвoю пoвeдiнкy, взaeмoдie з цим cepeдoвищeм зaдля дocяг-нeння зaдaнoï йoмy мeти. Taкoж aвтop нaгoлoшye, щo iнтeлeктyaльним aгeнтoм мoжнa ввaжaти лишe тoй пpoгpaмний пpoдyкт, який здaтeн caмocтiйнo peaлiзyвaти пocтaвлeнi зaвдaння yпpoдoвж тpивaлoгo чacy, a ж пpocтo викoнyвaти нaбip дeкiлькox roc^a-дниx кoмaнд. Пpи цьoмy, пpoпoнyeтьcя видшяти тaкi типи пoвeдiнки цж aгeнтiв, яю зyмoвлюють ïxню клacифiкaцiю: пpocтa пoвeдiнкa, бaзoвaнa нa пoтoч-ниx знaнняx i пoвнoмy oбcязi вiдoмocтeй пpo otc^-ючe cepeдoвищe; пoвeдiнкa нa ocнoвi мoдeлi, щo ви-кopиcтoвyeтьcя для вiдoбpaжeння ^o^^, зa якими нeмoжливo cпocтepiгaти; цiлecпpямoвaнa пoвeдiнкa, якa дoпoвнюe пoпepeдню зaдaнoю cyкyпнicтю мoж-
ливиx нecпpиятливиx cитyaцiй тa цiльoвиx пapaмeт-piв; пpaктичнa пoвeдiнкa, щo cпpямoвaнa нa мaкcи-мiзaцiю кopиcнocтi; пoвeдiнкa aгeнтiв яю нaвчaютьcя, пoлягae y здaтнocтi caмocтiйнo aнaлiзyвaти i oцiнювa-ти влacнy дiяльнicть, змiнювaти ïï вiдпoвiднo дo змiн y нaвкoлишньoмy cepeдoвищi. Як зaзнaчae I. Hoвa-кiвcький [12, c. 53-54], взaeмoдiя iнтeлeктyaльниx aгeнтiв пepeдбaчae нaлaгoджeння взaeмoзв'язкiв мiж ними зaвдяки зacтocyвaнню пoвiдoмлeнь i зaпитiв, peaлiзaцiю зaдaниx для ниx oropa^^ Taкoж, дocлiд-ник нaвoдить пepeлiк нeoбxiдниx влacтивocтeй irne-лeктyaльнoгo arern-a, тaкиx як aвтoнoмнicть, шдивщу-aльнicть, iнтeлeктyaльнicть, peaктивнicть, пpoaктив-нicть тa coцiaльнicть. Bpaxoвyючи cтpiмкicть нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy тa зacтocyвaння зacoбiв штучтош iнтeлeктy y вcix cфepax i нaпpямax гocпoдapcькoï дь яльнocтi, зaлyчeння iнтeлeктyaльниx aгeнтiв тa ïxня нaлaгoджeнa взaeмoдiя y пpoцecax iнфopмaцiйнoгo, aнaлiтичнoгo зaбeзпeчeння, мoдeлювaння знaчнo тд-вищaть piвeнь iнтeлeктyaльниx мoжливocтeй виpoб-ничo-тopгoвeльнoгo пiдпpиeмcтвa.
3. Bзaeмoдiя oб'eднaнь, KMeM-rarn^ yтвopeнь, пepeдбaчae зв'язки, кoopдинaцiю, cпiвпpaцю мiж ви-poбничo-тopгoвeльними пiдпpиeмcтвaми тa ïxнiми cтpyктypними пiдpoздiлaми, opгaнiзaцiями, peгioнaми тoщo. Дaнa взaeмoдiя e випpaвдaнoю i бeззaпepeч-нoю, ocкiльки дiяльнicть бyдь-якoгo oб'eднaння, та-пpиклaд виpoбничo-тopгoвeльнoгo пiдпpиeмcтвa, нe мoжливa бeз взaeмoзв'язкiв з пapтнepaми. Bзaeмoдiя cтpyктypниx пiдpoздiлiв y мeжax виpoбничo-тopгo-вeльнoгo пiдпpиeмcтвa визнaчaeтьcя йoгo opгaнiзa-цiйнoю cтpyктypoю yпpaвлiння тa yзгoджyeтьcя y ^o^cax фyнкцioнaльнoï дiяльнocтi зaдля дocягнeння пocтaвлeниx зaгaльнoopгaнiзaцiйниx цiлeй. B yмoвax a^ra^ï iнтeлeктyaльнoï дiяльнocтi тa пepeвaжaння iннoвaцiйнoï cпpямoвaнocтi poзвиткy, взaeмoдiя ви-
poбничo-тopгoвeльниx шдпpиeмcrв тa opгaнiзaцiй мae ocoбливo вaжливe знaчeння i мoжe вiдбyвarиcя y piзнoмaнirниx нaпpямax. Haпpиклaд, O. Xipc [13] зaзнaчae, щй взaeмoдiя мiж пiдпpиeмcrвaми дoзвoляe знизити pизики щи нayкoвo-дocлiднiй дiяльнocri, cпpияe iннoвaцiйним пepeтвopeнням, зaбeзпeчye гнучккть дiяльнocri yчacникiв i om^a^rn™ poзпo-дiл pecypciв. Taкoж, дocлiдник нaвoдиrь пepeлiк юнуючж вapiaнriв ïx^oï cпiвпpaцi:
- зa xapaктepoм i^epe^: iepapxiчнa взaeмoдiя (чepeз cтвopeння дoчipниx crpyкryp), змiшaнa (зa aбo бeз yчacri кaпiraлy yчacникiв), p^E^a (yгoди пpo cпïвпpaцю мiж нeзaлeжними yчacникaми);
- зa кoнкypeнrними вiднocинaми: кoнкypeнrнa aбo нeкoнкypeнrнa;
- зa гaлyзeвoю фopмoю: гaлyзeвa aбo мiжгaлyзe-
вa;
- зa нaцioнaльнoю pиcoю: нaцioнaльнa aбo мiж-нapoднa.
У мoнoгpaфïï зa peдaкцieю H.Чyxpaй [12], aвтop-cький кoлeкrив poзкpивae тaкi фopми взaeмoдiï cyб'eкriв гocпoдapювaння (зoкpeмa y iннoвaцiйниx пpoцecax), як ^a^ep^ мepeжi, вipryaльнi пiдпpиeм-crвa, oпиcye ocoбливocri фyнкцioнaльнoï ra зoвнiш-ньoï взaeмoдiï. Зaзнaчимo, щй нaлaгoджeння irn^e^ ryaльнoï cпiвпpaцi з кoнrpaгeнraми y cфepi виpiшeн-ня зaвдaнь дiяльнocтi пiдпpиeмcrвa e вaжливим acпeкroм toro yc^m^ro фyнкдioнyвaння.
У кoнreкcri cвoeï як гocпoдapcькoï дiяльнocri зa-гaлoм, raк i дiяльнocri iнreлeкryaльнoï зoкpeмa, будь-який eкoнoмiчний cyб'eкr зacтocoвye кoжeн з зaзнa-чeниx тишв взaeмoдiï, roбro кoмбiнye ïx мж coбoю (нaпpиклaд, пpaцiвники виpoбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa взaeмoдiюrь iндивiдyaльнo мiж coбoю, з пpoгpaмним зaбeзпeчeнням, y мeжax cвoгo c^y^^p-нoгo пiдpoздiлy з шшими crpyкrypними oдиницями виpoбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa, toro TOmp-aгeнraми i т.д.).
Oтжe, виxoдячи з poзyмiння пpиpoди явишд взa-eмoдïï як взaeмoвпливy i oбyмoвлeниx дiй мiж cyб'eктaми [10, c. 4], a raкoж фeнoмeнy iнreлeкry й iнreлeкryaльнoï дiяльнocri (як дiяльнocтi щoдo poзв'язaння iнreлeктyaльниx зaвдaнь вiдпoвiднoгo piвня cклaднocri, peзyльraroм ятош e нoвi чи yAo-c^rna^em знaння, iAeï, piшeння roщo) [2, c. 18], дaмo нacryпнe oзнaчeння пoняrrю iнreлeктyaльнoï взaeмo-дп та виpoбничo-ropгoвeльнoмy пiдпpиeмcrвi: цe, oбyмoвлeний зaвдaннями гocпoдapювaння, пpoцec oбмiнy i cm^TOro зacrocyвaння icнyючиx, cyмicнoгo пoшyкy i cтвopeння нoвиx, виявлeння пpиxoвaниx iнreлeкryaльниx pecypciв ïxнiми нociями, який зaбeз-пeчye гeнepyвaння iнreлeкryaльниx мoжливocreй ви-poбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa щoдo виpiшeн-ня цж зaвдaнь i дocягнeння визнaчeниx цiлeй.
Ha ocнoвi зaпpoпoнoвaнoгo визнaчeння i cпeци-фiки iнreлeкryaльнoгo пoreнцiaлy, ввaжaeмo, щo ш-reлeкryaльнa взaeмoдiя y фopмyвaннi цьoгo пoreнцi-a^y виpoбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa пoвиннa виpaжarиcя тaкими гoлoвними ocoбливocrями:
1. Мarи кумулятивний xapaктep, roбro кoнцeнr-pyвarиcя y нaпpямax здiйcнювaнoгo фopмyвaння ш-тeлeктyaльнoгo пoreнцiaлy ra зaбeзпeчyвarи cинepгiч-ний eфeкr y цьoмy фopмyвaннi. Bвaжaeмo, щo дaнa взaeмoдiя пoвиннa пpoявлятиcя y raкиx ocнoвниx нaпpямax: iнreлeкryaльнa взaeмoдiя, opieнroвaнa нa кiлькicнo-пpocropoвe oxo^ern^ iнreлeктyaльнoгo пoreнцiaлy пiдpoздiлiв виpoбничo-ropгoвeльнoгo шд-пpиeмcrвa i ycix вeкropiв toro poзвиткy; iнreлeкry-aльнa взaeмoдiя, opieнтoвaнa нa зaбeзпeчeння якocri i
peзyльтaтивнocтi фopмyвaння iнreлeкryaльнoгo пс-reнцiaлy гocпoдapюючoгo cyб'eкra.
2. Бути лoгiчнoю i нecyпepeчливoю з пoзицïï вcraнoвлeниx щдай i oбpaниx зacoбiв фopмyвaння iнreлeктyaльнoгo пoreнцiaлy виpoбничo-ropгoвeльнo-ro пiдпpиeмcrвa, cпeцифiки йoгo гocпoдapювaння ra пiдпopядкoвyвarиcя зaкoнaм лoгiки, cпpaвeдливим для бyдь-якoï дiяльнocтi.
3. Biдпoвiдarи кpиrepiю oпrимaльнocri cтocoвнo пoнeceниx виrpar нa ïï пoбyдoвy i викoнaння. Ocкiль-ки шдгoтoвкa i peaлiзaцiя iнreлeкryaльнoï взaeмoдiï пoтpeбye вiдпoвiдниx фiнaнcoвиx, чacoвиx, iнreлeкry-a^rnm, мarepiaльниx чи iншиx зarpar, ïxrn oбcяги пoвиннi бути пpийняrнi для виpoбничo-тopгoвeль-нoгo пiдпpиeмcrвa, oбfpyнroвaнi тa гapaнryвarи ^зи-тивну вiддaчy y фopмi crвopeниx iнreлeкryaльниx мo-^MoCTe^ a в peзyльrari ïxньoгo викopиcтaння — пoзиrивнoï eкoнoмiчнoï peзyльrarивнocri.
4. Peaлiзyвaтиcя y якocri фopмaлiзoвaниx дoвниx i пapaлeльниx пpoцeciв, з влacтивими ¿м era-пaми.
Як пiдcyмoк пpoвeдeнoгo дocлiджeння, ^om^-eмo вiдoбpaзиrи ocнoвнi acпeкrи iнreлeкryaльнoï взa-eмoдïï y фopмyвaннi iнreлeктyaльнoгo пoreнцiaлy ви-poбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa y виглядi вiдпo-вiднoï мarpицi, якa бyдe пoклaдeнa в ocнoвy poзpoб-лeння мeroдy збaлaнcoвaнoï iнreлeкryaльнoï взaeмo-дд. У croвпцяx ^eï мarpицi будуть згpyпoвaнi i пpeд-craвлeнi ocнoвнi блoки iнreлeкryaльнoï взaeмoдiï, щo виpaжaтимyть cyrнicrь ïï cклaдoвиx, cпeцифiкy тa та-пpями здiйcнeння y фopмyвaннi iнreлeкryaльнoгo пoreнцiaлy cyб'eкra гocпoдapювaння. Pядки мarpицi дeмoнcrpyвarимyrь пocлiдoвнicrь eraпiв, як пoвинeн пpoйrи кoжeн блoк y cвoeмy пpoeкryвaннi. Toбro, пeвний вид iнreлeктyaльнoï взaeмoдïï пepeвipяerьcя i oбfpyнroвyerьcя з пoзицïï лoгiчнocri cвoгo зacтocy-вaння, oпrимaльнocri виrpar ra мaйбyтньoï eфeкrив-нocri, a пicля цж пpoцeдyp вiдбyвaerьcя poзpoблeння пocлiдoвнocri eraпiв пpoцecy ïï здiйcнeння (j, j=1. .3). Блoки iнreлeкryaльнoï взaeмoдïï poзмiщeнi y cтoвпцяx злiвa нaпpaвo зa пpинципoм пoглиблeння дeraлiзaцiï пpoцeciв фopмyвaння iнreлeктyaльнoгo пoreнцiaлy виpoбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcrвa: cпoчarкy визнaчaютьcя зaгaльнi зacaди ra oxoплeння дaнoï взa-eмoдïï, a згoдoм вiдбyвaeтьcя ïï yтoчнeння вiдпoвiднo дo ramperai цiлeй фopмyвaння iнreлeкryaльнoгo пoreнцiaлy (i, i=1..6). Для пepшиx двox eraпiв влacrи-вa гopизoнraльнa пocлiдoвнicrь, щи якiй пepшoчep-гoвo пepeвipяюrьcя та лoгiкy yci блoки, a шаля цьoгo нa пpeдмer виrpar. Для тpeтьoгo eraпy нaйoпrимaль-нiшoю, m нaшy думку, бyдe пapaлeльнa пocлiдoв-нicrь, y якiй видiлeнi блoки будуть peaлiзyвarиcя одн-xpoннo i y cвoeмy взaeмoзв'язкy (Pnij, n=1..n, i=1..6, j=3). Пpeдcraвимo зaпpoпoнoвaнy мaтpицю y вигляд1 raбл. 2.
Як видт з нaвeдeнoï мarpицi, щи ïï poзpoблeн-н1 взяro зa ocнoвy мeroдичнi пiдxoди, oпиcaнi y тaбл. 1. Ocкiльки кoжeн з нж виcвirлюe вaгoмий acпeкr y фopмyвaннi iнreлeкryaльнoгo пoreнцiaлy виpoбничo-ropгoвeльнoгo пiдпpиeмcтвa, ïxne вriлeн-ня y ^o^cax iнreлeкryaльнoï взaeмoдïï дoзвoлиrь мaкcимaльнo eфeкrивнo i цiлecпpямoвaнo crвopювarи i викopиcтoвyвaти raкi мoжливocri, пpи цьoмy уник-нути нeгarивниx eфeкriв, якi мoжyrь пpoявляrиcя y paзi дorpимaння лишe oднoгo з пiдxoдiв. Зayвaжимo, rn;o aкryaльнicrь ra нeoбxiднicrь poзкpиrrя визнaчeнoï пpoблeми iнreлeкryaльнoï взaeмoдïï ra ïï те лишe tco-perичнa, a й виcoкa пpaкrичнa вaгoмicrь шдтвepджy-erьcя здiйcнeним мoнiropингoм iнreлeктyaльниx ^o-цeciв нa вirчизняниx виpoбничo-ropгoвeльниx щдп-
риемствах. Проф1ль д1яльност1 цих пщприемств, як головних виробник1в 1нтелектуал1зовано! продукцп та основоположников 1нновац1йного розвитку економ1-ки, потребуе значно'1 уваги до особливостей !хнього штелектуального потенц1алу та пов'язаних з ним процес1в. Проведене експертне опитування представ-ник1в вищо! ланки управл1ння виробничо-торго-вельних пщприемств Льв1всько! област1 стосовно ро-зум1ння ними формування штелектуального потенц1-алу, 1снуючого р1вня взаемодп на п1дприемств1 та практичного застосування результата 1нтелектуально!
Висновки. Отже, питання взаемодп мГж господа-рюючими суб'ектами постае невiд'емною складовою !хнього функцiонування, при цьому феномен саме штелектуально! взаемодп в економiцi практично не розглядаеться дослщниками. Проведене аналiзування альтернативних методичних пiдходiв у формуванш iнтелектуального потенцiалу виробничо-торговельних пiдприемств засвщчив помилковiсть та неефектив-нiсть застосування лише одного з них до даного про-цесу та необхщшсть обГрунтованого комбiнування. Найоптимальнiшим вирiшенням дано! проблеми, на нашу думку, буде вираження даних методичних тд-ходiв у напрямах i етапах штелектуально! взаемодп, суттсть та особливостi яко! дозволять мiнiмiзувати певнi iснуючi недолiки кожного з них у забезпечити формування високого рiвня iнтелектуальних можли-востей виробничо-торговельного пiдприемства.
Список використаних джерел
1. Зуева М.М. Способы формирования интеллектуального потенциала на различных уровнях организации экономических отношений современной России [Електронний ресурс]/ М.М. Зуева, И.П. Ку-зьменко // Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 5: Экономика. — 2012. — №3 (104). — Режим доступу: суЬег1ешпка.ш / article/ «n/sposoby-formirovaniya-intellektualnogo-potentsiala-na- razlichnyh - urovnyah -organizatsii-ekonomicheskih-otnosheniy-sovremennoy-rossii.
2. Петренко В.П. Iнтелектуальнi ресурси соща-льно-економiчних систем: аспекти шновацшного управлiння: монографiя / В.П. Петренко; Нащональ-на академiя наук Укра!ни, 1нститут регiональних дос-лiджень. — Львiв: [ПП Курилюк В.Д.], 2009. — 195 с.
3. Мойсеенко 1.П. Управлшня штелектуальним потенцiалом: монографiя / 1.П. Мойсеенко. — Львiв: Аверс, 2007. — 303 с.
4. Докторук 6.В. Управлшня штелектуальним потенщалом пщприемства (на прикладi пщприемств машинобудування): автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец.: 08.00.04 «Економ^ та управлшня пщприемст-
прац1. Одержан! висновки засв1дчили значн1 проблеми, пов'язан1 з переважним дотриманням лише одного з п1дход1в до формування даного потенц1алу, дос-татньо низьким р1внем 1нтелектуально! взаемодп та координування штелектуально! д1яльност1 суб'ект1в господарювання цього проф1лю. Детальний опис ви-явлених особливостей та анал1з отриманих результата з позиц1! обГрунтування прикладно! важливост1 розроблення методу збалансовано! штелектуально! взаемодп буде представлений авторами у подальших публ1кац1ях.
Таблиця 2
вами (за видами eK0H0Mi4H0'i д1яльносп)» / 6.В. Докторук. — Хмельницький, 2010. — 22 с.
5. Князь С.В. Складовi системи формування ш-телектуального потенцiалу пщприемства / С.В. Князь, Л.Ю. Холявка // Науковий вiсник Херсонсь-кого державного ушверситету. Серiя «Економiчнi науки». — 2014. — Вип. 6 (ч. 2). — С. 191-194.
6. Фатхутдинов Р.А. Управление конкурентоспособностью организации: учебное пособие. — М.: Изд-во Эксмо, 2004. — 544 с.
7. Лшич О.А. Управлшня штелектуальним кат-талом машинобущвних пщприемств: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 / М-во освгги i науки Украши, Нац. Ун-т «Львiвська полггехшка». — Л., 2014. — 302 с.
8. Великий тлумачний словник сучасноi украш-сько'! мови (з дод. i допов.) / Уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. — К,; 1ртнь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.
9. Амелша С.М. 1нтелектуальна взаемодiя май-бутнiх економiстiв: мiжкультурний аспект [Електронний ресурс] / С. М. Амелша // Вюник Чершпвського нацiонального педагогiчного унiверситету. Педагопч-нi науки . — 2013. — Вип. 108.1. — Режим доступу: http://nbuv. gov.ua/ j-pdf/VchdpuP_2013_1_108_3.pdf.
10. Бершадська О.В. М1жсуб'ектна взаемодiя. Як складова професiйноi культури сощального пращв-ника [Електронний ресурс] / О.В. Бершадська // Ду-ховшсть особистостi: методологiя, теорiя i практика. — 2011. — №3(44). — С. 3-13. — Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua.
11. Досин Д. Г. 1нтелектуальш системи, базоваш на онтолопях: монографiя / Д. Г. Досин та ш. — Л.: ЦивЫзащя, 2009. — 412 с.
12. Взаемодiя учасниюв iнновацiйного процесу у ланцюгу створення вартостi: монографiя / За наук. ред. Н.1. Чухрай. — Львiв: Видавництво Львiвськоi полiтехнiки. 2012. — 352 с. 1.4. Новаювський I.I. Застосування штучного штелекту до управлiння шнова-цiйними процесами у ланцюгах вартостi. — С. 45-61.
13. Хiрс О. В. Форми та особливоси мiжфiрмовоi взаемодii пщприемств [Електронний ресурс] / О.В. Хiрс // Экономика и управление. — 2013. — №2. — С. 154-159. — Режим доступу: http://pk.napks.edu.ua.
Матриця штелектуально! взаемодп у формуванш штелектуального потенщалу _виробничо-торговельного пщприемства*_
Етапи проектування Напрями штелектуально! взаемодГ!
Ор1ентована на юльшсно-просторове охоплення формування штелектуального потенщалу шдроз-д1л1в пщприемства i ус1х вектор1в його розвитку Ор1ентована на забезпечення якост1 i результативности формування штелектуального потенц1алу пщприемства
Функцюналь-ний блок (F) Структурний блок (S) Блок збалансу-вання (Z) Маркетинговий блок (M) 1нновацшний блок (I) Компетентнс-ний блок (K)
Логка (L) LiFi L2Si L3Z1 L4M, L5I1 L6Ki
Витрати (V) V,F, V,S, V3Z2 V4M2 V,l2 V6K2
Процес (P) P,F, P2S3 P3Z3 P4M3 P5I3 P6K3
* Розроблено авторами.
