CC BY
63
УДК 330.111.6
ДОСВ1Д США, КАНАДИ ТА ЯПОНП У ЗАСТОСУВАНН1 МЕХАН1ЗМУ
Ф1СКАЛЬНО1 КОНСОЛ1ДАЦ11
О.В. Длугопольський, д.е.н., доцент
Тернотльський нацюнальний eKOHOMinmu утверситет, Тернотль, Украша
Длугопольський О.В. Досвiд США, Канади та Япони у застосуванш механизму фюкальног консолiдацii.
Розглянуто особливост запровадження у практику реалiзацп фокально! полiтики вщносно нового iнституцiйного механiзму - фюкальних правил i норм, якi здатш попередити боргову кризу та посилити фiскальну дисциплiну. Проаналiзовано досвiд кра!н Швтчно! Америки та Японп у реалiзацп полiтики фокально! консолщацп на основi фюкаль-них правил. Обгрунтовано актуальнiсть реалiзацп фокально! полiтики в умовах кризово! економжи за допомогою «шституцшного умонтування» фюкаль-них правил у нормативно-правовi процедури борго-во! та податково-бюджетно! стратеги.
Ключовi слова: фокальна консолiдацiя, фiскальнi правила i норми, бюджет
Длугопольский А.В. Опыт США, Канады и Японии в использовании механизма фискальной консолидации.
Рассмотрены особенности внедрения в практику реализации фискальной политики относительно нового институционального механизма - фискальных правил и норм, которые способны предупредить долговой кризис и усилить фискальную дисциплину. Проанализирован опыт стран Северной Америки и Японии в реализации фискальной политики на основе фискальных правил. Обоснована актуальность реализации фискальной политики в условиях кризисной экономики с помощью «институционального встраивания» фискальных правил в нормативно-правовые процедуры долговой и налогово-бюджетной стратегии.
Ключевые слова: фискальная консолидация, фискальные правила и нормы, бюджет
Dluhopolskyi O.V. USA, Canada and Japan experience in fiscal consolidation mechanism applying.
The article covers the problems of peculiarities of implementing the fiscal policy in regard to a new institutional mechanism - fiscal rules and regulations that can prevent the debt crisis and strengthen the fiscal discipline. The experience of North America countries and Japan in the realization of fiscal policy based on fiscal rules and regulations has been analyzed. The relevance of implementing fiscal policy in a crisis economy through «institutional arrangement» of fiscal rules into legal procedures of debt and fiscal strategy has been grounded.
Keywords: fiscal consolidation, fiscal rules, budget
Майже 2 тис. рошв назад - у 33 р. н.е. - у Римськш ÍMnepii сталася фшансова криза, пов'язана з падшням цш на землю та розоренням благородних римських родин. РимсьК землевласники отримували позики та скуповували землю, виходячи з припущення, що цши на не! будуть тшьки зростати. Врешп решт уряд iмператора Тиберiя прийняв ршення про «порятунок» невдах-iнвесторiв через надання !м трирiчних безвщсоткових позик за рахунок бюджету. Iсторiя замовчуе, чи розрахувались землевласники за отримаш позики з державою [1]. Сьогодш у нас пiдсвiдомо виникае ввдчуття deja vu.
Свiтова фiнансова криза на початку 2008-2009 рр. супроводжувалась рiзким зростанням бюджет-них дефщипв та суверенних боргiв. Результатом ii став вихiд бiльшостi кра!н не лише еврозони за меж1 допустимих критерпв «3-60» (дефiцит бюджету / державний борг). Саме неспроможшсть багатьох кра!н ОЕСР, а також держав з ринками, що формуються, тдтримувати високий рiвень державних витрат (у т.ч. сощальних видатк1в) за рахунок поточних податкових надходжень стала причиною акцентування уваги урядами багатьох кра!н на полiтицi фюкально1 консолщацп, що виступае специфiчною антикризовою стратегiею податково-бюджетно! политики, яка реалiзуеться в контексп подолання наслiдкiв свишо! фшансово1 кризи. Ппотеза, закладена у полiтику фокально! консолщацп, полягае у тому, що ii реалiзацiя допомагае суттево зменшити вплив фшансово1 кризи на стан публiчних фiнансiв, покращити загальний тренд розвитку нацюнально1 економiки у довгостроковш перспективi (рис. 1).
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй.
Оск1льки проблеми фюкально1 консолщацп е не новими у свгговш фiнансовiй науцi, 1'х дослщ-женням займалось чимало вчених-економюпв, серед яких на особливу увагу заслуговують працi Б. Аарле, А. Алесши, С. Ардагни, Е. Балдачч^ Ф. Гiаваззi, С. Гупти, Б. Клементса, А. Рокабоя, М. Хо^ та ш. [2-7]. Намагання систематизувати часом рiзновекторнi позицп в контексп запровадження фюкально1 дисциплiни у практику подат-ково-бюджетно1 полiтики кра1н свiту визначило актуальнiсть обрано1 теми та мету дослщження.
Видшення не виршених рашше частин загальноТ проблеми
Переважна бiльшiсть дослiджень полiтики фюкально1 консолiдацiï апелюють до досвiду краш £С, оск1льки уразливiсть саме економш краïн зони евро стала на сьогодш однieю з найбiльш дискусшних тем для обговорення. Однак поза увагою часто залишаеться досвiд США та Канади, де фiскальна консолщащя реалiзуеться ефективно не лише на центральному, але й на локальному рiвнях управлшня, а також Японп, незважаючи на перманентну боргову кризу, тим не менш досить вмшо застосовуе для ïï подолання мехашзми фiскальноï економiï.
Метою статтi е теоретико-методолопчне обгрунтування необхiдностi використання фюкальних рамкових умов у практицi здшснення полiтики фiскальноï консолiдацiï за умов еконо-мiчноï кризи, фiнансовоï нестабшьносп та уразли-востi економiки до зовшшшх шок1в, використо-вуючи досвщ краш Пiвнiчноï Америки та Японп, в яких вони зайшли якнайширше застосування.
Виклад основного мaтepiaлу
Жодна краша з розвинутою економiкою так гостро не вiдчувае необхiднiсть середньостроково1' програми фiскальноï консолiдацiï, як Япошя, що пов'язане не лише iз проблемами рефiнансування
ВВП
Новий уряд у вщповщь на загрозу фшансово-економ1чн1й криз1 запровадив полггику «фюкаль-но1 консолщацп без зростання податшв» 19801984 рр.: встановлення «стел1» бюджетних видат-к1в для фшансування мшстерств i вщомств, заборона фшансування поточних видатшв за допомогою боргових шструменпв. Вже на початку 1987 р. вдалося знизити фшансування держав-них видатшв за рахунок нагромаджених боргiв (до
державного боргу, який вже перевищуе 200% ВВП, але й фактом, що за такого його рiвня економша просто не може зростати. В Японп ще у 1947 р. у Закош про публiчнi фiнанси (The Public Finance Low) було закршлено «золоте фiскальне правило» та принцип збалансування бюджету, однак правило мало винятки: уряд мiг запозичати кошти для фiнансування громадських робгг, iнвестицiй та погашення попереднiх зобов'язань, що було пов'язано з потребою у вщновленш шфраструктури пiслявоенноï Японп. Проте вшна з Кореею 1950-1951 рр. надала поштовх розвитку японсько1' промисловостi [8], отже, для фшансування видатшв уряду вже були не потрiбнi запозичення. Пiсля десятилитя стабiльного зростання економiки Японп (1950-1960-л рр.) нафтова криза 1973 р. та наступна тривала рецеая змусила уряд краши у спещальному Законi про публiчнi фiнанси 1975 р. дозволити боргове фшансування державних видатшв з мшмальними фюкальними обмеженнями (орiентацiя на висок1 темпи еконо-мiчного зростання). Результати тако1' политики проявились вже у 1979 р., коли обсяг державних видатшв краши на 39,6% фшансувався за рахунок нагромаджених борпв, а 10% державних видатшв спрямовувався на 1'х погашення [8].
консолщацп
16,3%), а також досягнути профiциту бюджету у 0,7% ВВП [8]. Такого устху консолщацшних реформ вдалося досягнути також i завдяки масштабнiй приватизацй' нацiональноï залiзницi та телекомунiкацiйних компанiй, а також активiзацiï механiзмiв державно-приватного партнерства.
Проте, осшльки запланованих показник1в економiчного зростання досягнути так i не вдалося, як i скоротити боргову залежшсть, з
Тренд
З фокальною консолщащею
Без фiскальноï
to
t1
t2
Час
Рис. 1. Ппотеза ефекту фiскальноï консолiдацiï
1994 р. уряду Японп довелося вдатися до политики зростання податкового навантаження - податок з продажу 3pic з 3 до 5% (проте у три попереднi роки вщбулося суттеве зниження податкового тиску). Азшська криза 1997 р. призвела до банкрутства багатьох великих компанш, зниження загального рiвня iнвестицiй тдприемницького сектору та споживання сектору домогосподарств, що змусило уряд кра1'ни схвалити Закон про
фiскально-структурне реформування (Fiscal Structural Reform Act).
Незважаючи на це, у 2004 р. рiвень державного боргу Японп сягнув 100% ВВП, а за допомогою боргових шструменпв фiнансувалось до 44,6% державних видатшв. У табл. 1 наведеш данi про фiскальне стимулювання економiки Японп протягом 1992-2004 рр.
Таблиця 1. Фiскальний вимiр стимулюючого пакету економiки Японп*
Роки Скорочення державних витрат Змша податкового навантаження
трлн. iен % ВВП трлн. iен % ВВП
1992 10,7 2,2 - -
1993 28,6 5,9 - -
1994 - - 3,8 0,8
1995 21,2 4,2 3,8 0,8
1996 - - 3,8 0,7
1997 - - 0,2 0,0
1998 33,0 6,4 2,6 0,5
1999 17,0 3,3 4,5 0,9
2000 11,0 2,1 4,5 0,9
2001 5,4 1,1 4,5 0,9
2002 4,4 0,9 4,5 0,9
2003 - - 6,0 1,2
2004 - - 7,0 1,4
*Примггка. Побудовано на основ! даних Ministry of Finance of Japan.
На сьогодш як пiдприемницький сектор Японп, так i сектор домогосподарств усвщом-люють, що рано чи тзно неминучим е рiзке зростання податшв та скорочення соцiальних програм, на як i так виднеться значно менше ресурсiв, нiж в крашах £С. Однак нiхто достемен-но не знае, коли саме уряд краши запроваджу-ватиме цю полiтику, отже, ця невизначенiсть стала головною причиною високого рiвня заощаджень, низького рiвня приватних iнвестицiй, вщтоку капiталу та низьких темпiв економiчного зростання протягом майже двадцяти рок1в [1].
Говорячи про особливосп фокально! консоль дацп в крашах ПШвшчно! Америки, вiдзначимо, що 48 штапв США та 8 провшцш Канади на субнацiональному рiвнi мають закрiпленi правила збалансованого бюджету, 40 штапв США та 3 провшцп Канади - норми заборгованостi, 27 штапв США та 2 провшцп Канади - норми видатшв та доходiв [9]. Крiм того, в окремих репонах (3 штатах США та 4 провшщях Канади) офщшно дозволено проведення референдуму щодо запровадження нових мiсцевих податшв.
Щодо фiскальних рамкових умов США, то у 1985 р. на федеральному рiвнi був запроваджений Закон збалансованого бюджету та контролю за дефщитом у надзвичайних умовах (The Balanced Budget and Emergency Deficit Control Act) або Закон Гремма-Рудмана-Холлшгса (Gramm-
Rudman-Hollings Act - GRH), що обмежував прийняття актiв, як1 збшьшують видаткову части-ну бюджету i скорочують дохiдну частину з 1994 по 1998 рр. (мiнiмiзацiя бюджетного дефщиту). Необхiднiсть прийняття закону була зумовлена подвоенням державного боргу США у перюд першого президентського строку Р. Рейгана. У законi був чпко прописаний подiл видатк1в бюджету на двi категорп:
1) «змшш», що затверджуються шляхом прийняття щорiчних постанов про бюджетш витрати (наприклад, фшансування заробiтних плат та iнших поточних видатшв урядових вiдомств). Було встановлено доларову межу («стелю») для бюджетних повноважень i видатк1в для кожного фшансового року. «Стеля» уточнювалась щорiчно на рiзницю мiж показником шфляцп, розрахова-ним в процесi встановлення меж1, i фактичним l'i розмiром (табл. 2). За умов перевищення обсягiв видатк1в встановлено! меж1 було передбачено секвестрування для зменшення 1'х розмiрiв;
2) «обов'язковi», що затверджуються постш-ними законами (наприклад, витрати на медичну допомогу престарiлим та швалщам, страхування вiд безробiття, пiдтримку цш на сiльсько-господарську продукцiю та фшансування програм маркування продуктiв). Доходи бюджету затверд-жувались виключно постшними законами.
Таблиця 2. Меж1 встановлених видатк1в згiдно Закону Гремма-Рудмана-Холлшгса, $ млрд. [10]
Фшансовий р1к 1994 1995 1996 1997 1998
Бюджеты повноваження 521,1 527,0 508,2 497,9 510,5
Витрати 547,6 549,8 546,8 543,8 535,5
Використання оптимiстичних прогнозiв у розрахунках меж1 державних витрат не допомогло реалiзувати закладенi у Законi Гремма-Рудмана-Холлшгса цiлi, адже фактичний дефiцит державного бюджету США щорiчно перевищував верхню «стелю». Тому у 1990 р. закон був змшений Законом про виконання бюджету (Budget Enforcement Act - BEA), що змютив акцент з дефщиту до контролю над витратами i доходами. Новий закон встановлював рiчний лiмiт дискрецiйних витрат у доларовому екываленп, який щорiчно коригувався (принцип pay-as-you-go). Зпдно правила «pay-as-you-go», наприклад, зростання соцiальних виплат повинно в обов'яз-ковому порядку супроводжуватись скороченням iнших витрат або зростанням доходiв. Ддя цього правила поширювалась на усi новi законодавчi акти, що зачiпали питання доходiв i витрат. I хоча на початках ВЕА повинен був стосуватись збалансування бюджепв лише 1990-1995 рр., однак його дiя була продовжена до 1998 р. додатковим законом 1993 р. (Omnibus Budget Reconciliation Act - OBRA). Закон про збалансування бюджету 1997 р. (Balanced Budget Act -ВВА) поширив дш правила «pay-as-you-go» на уа наступш бюджетш роки включно до 2002 р. [9]. I хоча протягом 1990-2002 рр. фактичш показники бюджетного дефiциту вiдхилялись вщ затвердже-них щорiчних меж, загалом було визнано ефектив-нiсть прийнятих законiв стосовно пiдвищення рiвня фюкально! дисциплiни (лiмiтування витрат
Вiдзначимо, що у США надшрне занепокоення забезпеченням короткострокового зростання про-являеться, насамперед, у активному застосуванш заходiв монетарного стимулювання. За останнi десять рошв процентнi ставки пiдтримувались на низькому рiвнi, що стимулювало зростання приватного споживання («споживач останньо! шстанцд»), а також «безвщповщальну поведiнку» банков та шших учасник1в фiнансового ринку. Таке зростання приватного споживання, що супроводжувалось швидким нарощуванням заборгованосп американських домогосподарств, забезпечувало економiчне зростання економiки США. Рiвень приватних заощаджень знизився до нуля, а рiвень шфляцп залишався досить низьким
та зростання податкових надходжень) [11]. Проте за умов економiчного зростання жорстш лiмiти видатк1в федерального бюджету США були визна-нi надмiрними, осшльки призводять до утворення профiциту, а тому фюкальною полiтикою на перюд 2001-2010 рр. !х було скасовано. На рiвнi багатьох штатiв завдяки дИ фiскальних норм за роки економiчного зростання вдалося створити так зват фонди «чорного дня» («rainy day» funds), яш вони в змозi використовувати в перiоди економiчного спаду.
Однак свiтова фiнансово-економiчна криза змусила приймати бiльш радикальнi заходи посилення фюкально! дисциплiни на федеральному рiвнi, зокрема запровадження програм стимулювання окремих секторiв економiки. Так, у 2009 р. був прийнятий Закон про вщновлення та решвестування (American Recovery and Reinvestment Act - ARRA) [12], згiдно якого перед-бачалось додатково витратити близько $ 260 млрд. на вщновлення економiки (1,8% ВВП), тодi як на шнець 2011 р. загальний обсяг «пакету фюкальних стимулiв» становить $ 825 млрд., бшьша частина якого - $ 550 млрд. - рiзноманiтнi бюджетш програми. Ефект вщ заходiв фюкально! полiтики передбачаеться отримати до початку 2015 рр. Як сввдчать данi табл. 3 та 4, фюкальне стимулювання «поглинае» до 2% ВВП, з яких 2/3 - це фшансу-вання додаткових програм у суспiльному секторi економiки.
через дiю зовнiшнiх факторiв (наприклад, «при-плив» дешевих зарубiжних товарiв). Таку модель економiчного зростання можна назвати «моделлю запозиченого зростання» (запозиченого у майбут-нього).
Фiнансова криза призвела до падiння бюджет-них доходiв, зростання бюджетного дефiциту та суверенного боргу США, який вже перевищив критичний рiвень у 100% ВВП (табл. 5). Необхщ-нiсть масштабно! фюкально! консолiдацii стала очевидною, що неминуче спричинило в амери-канському сустльстш очiкування зростання податкових ставок та скорочення соцiальних видатк1в. Отже, американсьш домогосподарства за умов накопичення велико! заборгованосп суттево
Таблиця 3. 1нструменти фюкального стимулювання економ1ки США у 2009 р. [13]
Елементи Обсяг, $ млрд. % ВВП
Зниження податкв 109,33 0,76
Додатков1 бюджеты витрати 149,25 1,04
Усього 258,58 1,8
o6Me.yroTb piBeHb cno.HBaHHa. ToMy 3a BigcyT-Hocri gieBoi Ta nepeKoHnHBoi cepegHbocTpoKoBoi nporpaMH ^icKanbHoi ^^origa^i 3axogu nogaT-
KoBo-6rog.eraoro cmMynroBaHHa He npu3BegyTb go criHKoro 3pocraHHa eKOHOMiKH CfflA.
Ta6nu^ 4. ronoBHi KOMnoHeHTH BHgaTKOBHx nporpaM 2009-2011 pp. y CfflA [13]
CeKTopu npoeKTH $ Mnpg. %
OcBiTa rpaHTH nenna 15,6 2,8
Mogepm3a^a BH^ol ocBira 6,0 1,1
flonoMora mTaTaM gna nonepegxeHHa cKoponeHHa nepeniKy ocBrmix nocnyr 79,0 14,4
flonoMora mKinbHHM oKpyraM 41,0 7,4
ycboro 141,6 25,7
iH^pacTpyKTypa Mogepm3a^a iH^pacTpyKTypu 31,0 5,6
BygiBHu^reo aBToMo6inbHux gopir 30,0 5,5
^ecT^ri y nporpaMH 6opoTb6u 3 naBogKaMH Ta BigHoBneHHa HaBKonumHboro cepegoBH^a 19,0 3,4
Chctcmh TpaH3HTy Ta 3ani3HHHHoro cnonyneHHa 10,0 1,9
ycboro 90,0 16,4
OxopoHa 3gopoB'a TuMHacoBe 3pocTaHHa BHecKiB chctcmh MeguHHoro cTpaxyBaHHa 87,0 15,8
Iн$opмaцmm TexHonoril y Megunum 20,0 3,6
npo^inaKTHHHa gonoMora 4,1 0,8
ycboro 111,1 20,2
Co^i^Hm 3axucT flonoMoru no 6e3po6iTTro Ta nporpaMH nepeKBani^iKauil 43,0 7,8
MeguHHe cTpaxyBaHHa 39,0 7,1
npogyKToBi TanoHH 20,0 3,6
ycboro 102,0 18,5
EHepreTHKa Iraec™^! b iHrcneKTyanbm Mepe. («smart grid») 32,0 5,8
CKopoHeHHa nogaTKiB Ha npoeKTH 3 BigHoBnroBaibHoi eHepreTHKu 20,0 3,6
flonoMoru b o6namTyBaHHi 6ygHHKiB go norogHHx yMoB rpoMagaHaM i3 cepegHiM piBHeM goxogy 6,0 1,0
npug6aHHa eneKTpoMo6iniB 0,6 0,2
ycboro 58,6 10,6
iHmi ycboro 46,7 8,6
3aranoM 550,0 100
Ta6nu^ 5. flep.aBHHH 6opr i 6rog.eTHHH ge^^HT 2006-2012 pp.*
2006 2008 2010 2012
KpaiHH C m M 05 1 £ H H 9 s g. a a 0 vo « s K 3 c s m C m M 05 1 £ H H 9 s a 0 vo « s « £ c m C m M 05 w , H ¡H 9 s a 0 vo « s « C m M 05 w , H ¡H 9 s a 0 vo « s « s m
0 ^ X (D w w 0 ^ X (D w w 0 ^ X (D 0 ^ X (D w w
KaHaga 1,6 70,3 -0,4 71,1 -5,6 85,1 -4,1 92,8
^noHia -1,6 172,1 -2,2 174,1 -7,8 200,0 -8,9 219,1
cmA -2,2 60,9 -6,6 71,4 -10,7 94,2 -9,3 103,6
OECP 3aranoM -1,2 74,6 -3,4 79,7 -7,7 97,9 -5,9 105,7
*npHMiTKa. no6ygoBaHO Ha ocHOBi gaHHX [14].
B KaHagi $egepanbHHM 3aKoHoM npo Komponb Hag BHgaTKaMH (Federal Spending Control Act) BcraHoBnern KinbKicHi o6Me.eHHa ^ogo nporpaM gep.aBHHx BHTpaT 3 1991 no 1996 pp. 3BHHaHHo, nepeBHTpaTH KomTiB noHag BcraHoBnern niMiTH gonycKaroTbca, npoTe цe go3BoneHo jHme npoTaroM ogHoro poKy 3a yMoBH «ypi3aHHa» BHgaTKiB y HacTynHi gBa 6rog.eTHi nepiogH. . o6caru
BHgaTKiB 6ynu hh.hhmh 3a BcraHoBneHy Me.y, pi3HHUM Mo^Ha 6yno «nepeHecm» Ha HacrynHHH piK, ^o 6yno 3po6neHo 3a pe3ynbraraMH 1991-1992
6rog.eTHoro poKy, Konu HacTHHy 3eKoHoMneHHx KomTiB 6yno BugineHo oKpeMoro craTTero gna noKpurra HagnumKoBHx BHTpaT y 1992-1993 6rog.eraoMy po^. KopuryBaHHa BHTpaT y cTopoHy 36inbmeHHa 6yno mo.ihbhm buktohho 3a yMoBH eKBiBaneHTHoro 36inbmeHHa goxogiB. Pe3ynbTaTH 3gincHeHHa noniTHKu ^icKanbHoi gH^u^^u bhhbh-nucb gocuTb ycnimHHMH - 3a nepiog 1991-1996 pp. ^aKTHHHHH o6car 6rog.eTHHx BHTpaT 6yB Ha $ 23,4 Mnpg. HH^ne BcraHoBneHoro niMny. KpiM Toro, ypag KaHagu 3anpoBaguB HH3Ky no3a3aKoHo-
давчих шщатив пiдтримки фюкально! дисципль ни, зокрема, в процеа бюджетного планування використовувались прогнозш показники приватного та «третього» сектора економiки, а не опти-мiстичнi урядовi прогнози з метою зведення до мiнiмуму ризику реалiзацil соцiально-економiчноl полiтики, вщрвано! вщ реалiй життя; уряд встановлював дворiчнi цiльовi орiентири бюджетного дефщиту з орiентацiю на збалансований бюджет; у 1995 р. був створений спещальний резервний фонд (Contingency Reserve) для захисту вщ несприятливо! макроекономiчноl динамiки та попередження помилок планування (кошти використовувались i для скорочення поточного дефiциту бюджету).
У 1998 р. був прийнятий План погашения боргу (Debt Repayment Plan), зпдно якого щорiчно $ 3 млрд. резервного фонду спрямовуються на погашения нагромаджених боргiв. З 2000-х рр. ця сума поступово збшьшуеться. У результатi ефек-тивних заходiв з фюкально! консолщацп рiвень державного боргу Канади скоротився з 71,2% ВВП у 1995 р. до 58,9% ВВП у 2000 р. [9], а за даними 2011 р. складае % ВВП.
На регюнальному рiвнi в Канада бшьшсть провшцш прийняли правило щорiчного збалансо-ваного бюджету. Виняток становлять лише Нью-Брансу!к та Саскачеван, де збалансування мож-ливе протягом чотирьох рок1в, а у Онтарiо, Юкош, Новiй Шотландп та Квебецi бюджетний дефiцит допускаеться за умови його компенсацп у наступ-ному бюджетному перюда. Чимало провiнцiй (зокрема, Маштоба, Альберта, Нова Шотландiя) створили Фюкальний стабiлiзацiйний фонд (Fiscal Stabilization Fund), кошти якого спрямовуються на лкыдащю наслiдкiв стихiйних лих, а також розробили 25^чш програми погашення заборго-ваностi (усi надлишковi кошти спрямовуються на лкыдащю боргово!' залежностi). В провшщях Онтарiо, Манiтоба, Альберта та Юкон щодо будь-
якого зростання податкового навантаження на громадян та бiзнес проводиться референдум (Income Tax Act, Fuel Oil Tax Act), а також запроваджуються санкцп для урядовщв за недосягнення фiскальних цшей (наприклад, в Онтарiо заробiтна плата члешв Виконавчого комiтету (Executive Council) скорочуеться на 25% у перший рж допущення бюджетного дефiциту i на 50% кожного наступного року, у Манiтобi - на 20% у перший рж i на 40% кожного наступного року, у Британсьшй Колумбп - на 20% щорiчно, а у Юконi законодавчо затверджена процедура перевиборiв у разi надмiрного нагромадження боргiв) [9]. Головною перевагою законодавчо встановлених фюкальних обмежень на репональному рiвнi визнаеться зростання переговорно! сили мiнiстрiв фшанав провiнцiй при реалiзацil непопулярних фюкальних заходiв (полiтики використовують правила в якосп зовнiшнього обмеження надмiрного витрачання бюджетних ресурсiв).
Висновки i пропозищУ
Резюмуючи, зазначимо, що самi по собi фiскальнi правила i норми не е гаранпею фшансово! дисциплши. Уряди можуть реалiзову-вати полггику подолання бюджетних дефiцитiв протягом тривалого перiоду часу, однак саме загроза дефолту спонукае бiльшiсть кра!н раптово запроваджувати фiскальнi правила i норми у досить жорсткш формi. Так, якщо у 1990 р. лише 7 кра!н мали нацiональнi правила, що обмежували фiскальнi маневри уряду, то у 2010 р. уряди понад 80 кра!н свiту запровадили !х, реагуючи на нарощування бюджетних дефщипв та державного боргу. Проте встановлення фюкальних рамкових умов, ^м позитивних наслiдкiв для публiчних фшанав на перспективу, мае певш обмеження (табл. 6).
Таблиця 6. Переваги та обмеження щодо фiскальних правил i норм
Переваги Обмеження
Застосування тдходу «зверху вниз» у фiскальиiй полгшщ, що полегшуе бюджетний процес; Акцент на «гальмуванш» боргу за своею природою е короткостроковим i не сприяе виршенню довгострокових боргових проблем;
Швидка реакцiя на бюджетну ситуацiю, що змшюеться;
Фiскальиа полiтика, заснована на правилах, посилюе ступiиь фiиаисовоl вдаовщальносп у рамках коалiцiйиих урядiв i парламенту. Проблеми, пов'язаш з якiстю складання бюджету, повинш розв'язуватися за рахунок iиших шструмеппв (наприклад, програма оцiики виконання завдань).
Аргументи запровадження пол1тики ф1скально! консолщацп можна звести до теоретичних та емтричних. Перш1 стосуються, переважно, проблем збалансування бюджепв субнац1ональ-ного р1вня та ф1скально! дисципл1ни адм1н1стра-тивно-територ1альних одиниць, тод1 як друг1 -координацп податково! та бюджетно! полггик на нац1ональному р1вн1, а також необхщносп врахування пол1тико-1нституц1ональних фактор1в реал1зацп ф1скально! пол1тики. Для того, щоб
фiскальнi правила i норми стали дiевим регулятором макроекономiчноi ситуацп в краlнi, вони повиннi вщповщати кульком критерiям:
— не бути занадто жорсткими для забезпечення необхщно! гн^костi;
— заслуговувати на довiру i запроваджуватись на постiйнiй основц
— бути прозорими для максимально легкого контролю i мiнiмально можливих манiпуляцiй.
Список л^ератури:
1. Кудрин А. Ведущие страны в глобальной экономике / А. Кудрин // Oikonomia. Politika. Выступление на заседании Международного валютно-финансового комитета Совета управляющих МВФ (24.09.2011, Вашингтон). - с.5-8.
2. Aarle B. Fiscal Adjustments and their Effects during the Transition to the EMU / B. Aarle, N. Gibbon // Public Choice. - 2001. - №109. - p.269-299.
3. Alesina A. Large Changes in Fiscal Policy : Taxes versus Spending / A. Alesina, S. Ardagna // NBER Working Paper. - 2009. - Vol.15438.
4. Ardagna S. Fiscal Stabilizations : When do they Work and Why? / S. Ardagna // European Economic Review. - 2004. - Vol.48. - p.1047-1074.
5. Baldacci E. Using Fiscal Policy to Spur Growth / E. Baldacci, B. Clemens, S. Gupta // Finance and Development. - 2003. - Vol.40. - p.28-31.
6. Giavazzi F. Non-Keynesian Effects of Fiscal Policy Changes : International Evidence and the Swedish Experience / F. Giavazzi, M. Pagano // Swedish Economic Policy Review. - 1996. -Vol.3. - p.67-103.
7. Gupta S. What Sustains Fiscal Consolidation in Emerging Market Countries? / S. Gupta,
E. Baldacci, B. Clements, E. Tiongson // IMF Working Paper. - 2003. - Vol.03-224.
8. Miyazaki M. Framework for Fiscal Consolidation : Successes and Failures in Japan / M. Miyazaki // OECD Journal on Budgeting. - 2006. - Vol.6. - №4. - р. 123-148.
9. Kennedy S. The Role of Fiscal Rules in Determining Fiscal Performance / S. Kennedy, J. Robbins,
F. Delorme [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bancaditalia.it.
10. Бюджет США. Укрепление бюджета [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.xserver.ru/user/bujs/index.
11. Schick A. Surplus, If We Can Keep It / А. Schick // The Brookings Review. - 2000. - Vol.18. -№1. - p.36-39.
12. Cost Estimate of H.R.I. American Recovery and Reinvestment Act. - USA: Congressional Budget Office, 2009.
13. Saha D. Estimating the Size of the European Stimulus Packages for 2009 - an Update / D. Saha, J. Weizsacker // Economic Recovery Packages in EU Member States: Compilation of Briefing Papers. - 2008. - Vol.30.
14. Global Finance [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gfmag.com/tools/global-database/economic-data.
Надано до редакцп 04.09.2013
Длугопольський Олександр Володимирович / Oleksandr V. Dluhopolskyi
dlugopolsky@mail. rut
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Дрсвгд США, Канади та Японпу застосуванн мехатзму ф1скальн&' консотдацп [Електронний ресурс] /
О.В. Длугопольський //Економжа: реалп часу. Науковий журнал. - 2013. - № 4 (9). - С. 167-173. - Режим доступу до
журн.: http://www. economics. opu. ua/2013/n4. html
