CC BY
27
ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ ТА ФШАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 338.4:330.47:620(477) Вжтор Ер1хович Л1р,
канд. екон. наук ДУ «1нститут економжи та прогнозування НАН Укра!ни», Ки!в
1НФОРМАЦ1ЙНО-ОРГАН1ЗАЦ1ЙН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТА МОН1ТОРИНГУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ УКРА1НИ
Проблема формування та монггори-нгу зведеного енергетичного балансу Укра!ни постала одночасно з набуттям державно! незалежносп, проте i дос за-лишаеться невиршеною, оск1льки зберь гаються труднощ! в частит дотримання принцишв прозоросп формування й дос-тов1рносп даних енергетичного балансу у натуральному та вартюному вим1рах, побудованого на основ! сучасних шфор-мацшно-комушкацшних систем монгго-рингу. Це спричиняе неадекватнють де-яких уже прийнятих i майбутн1х ршень щодо реал!зацй енергетично! полггики сталого розвитку Укра!ни. Зокрема, ускладнюе визначення стратенчних ор1е-нтир1в та пропорцш перспективного енергетичного балансу кра!ни. Недоскона-лють механ1зм1в реашзацй державного управлшня та регулювання ринкових вщ-носин разом в вщсутнютю належно! сис-теми контролю за рухом енергетичних потоюв сприяють розвитку корупцй' та тшьово! економки. Нараз1 ця проблема набувае особливо! актуальносп в контекст! штеграцй енергетичних ринюв Укра!ни та €С, а також зростання цш на паливно-енергетичш ресурси.
1нтеграцш Укра!ни у Свропейський Союз передбачае виконання певних зо-бов'язань, передбачених Директивами €С. Енергетичний сектор у даному питаны вдаграе одну з ключових ролей. Крм того, у лютому 2011 р. Укра!на стала повноправним членом Енергетичного Спштовариства, мета якого - об'еднання
- Економжа npoMumoeoami
ISSN 1562-109X 2016, № 4 (76)
европейських енергетичних систем i створення единого ринку електроенергт! та газу. Процес створення сптьного ене-ргоринку Укра!ни та €С ставить певт виклики, головним ¡з яких, по суп, е один - чи будуть мплементоваш в Укра-mi европейсью принципи формування енергетично! полггики, зокрема в частит шформацшного забезпечення. Насампе-ред, це стосуеться запровадження прин-цитв прозоросп, достов!рносп та спш -ставносп облку паливно-енергетичних ресурав, а також комунальних послуг у частиш тепло- i водопостачання.
Дискусй та дослщження з ще! проблематики, яю розпочалися ще у 2004-2005 рр. [1-4] та викликаш необхщ-нютю розробки першо! редакцй Енергетично! стратеги Укра!ни до 2030 року, висвгглюють певт аспекти формування й мониторингу енергобалансу кра!ни, проте наступш публкацй здебшьшого стосу-ються замикаючого циклу економ1чних досл1джень, а саме моделювання та прогнозування баланав енергоресурсв [5-8].
За результатами обговорення дано-го питання урядом було ухвалено нормативы документа органвацшного та ме-тодолончного характеру [9-12]. Останш публкацй, викликат новими вимогами мплементацй в1дпов1дних европейських директив, зосереджуються головним чином на вщповщносп форми та пропорцш енергетичного балансу Укра!ни поточ-ним i перспективним трендам европейсь-ко! енергетично! полггики [13; 14]. Однак
© В.Е. Лф, 2016
Экономика промышленности -
слщ зазначити, що безумовно важлив1 дослщження з економ1чного анал1зу про-порцш енергобалансу в натуральному та вартюному вим1рах матимуть практичну значимють для енергетично1 политики держави лише за умови якюно'1 первинно!' шформацй.
М1ж тим, юнуюча в Украгт система розрахунюв та практика нарахувань за нормами споживання енергетичних ресу-рс1в 1 послуг, а також система облку та звиносп споживання й оплати ресурсш 1 послуг не вщповщае реальнш ситуацй з обсягами споживання та оплати. Теоре-тичш розрахунки й емтричт спостере-ження свщчать, що в ц1лому по кран оплата за спожип енергоресурси та пос-луги перевишуе вартють поставлених енергоресурав 1 послуг за рвними ощн-ками у деюлька разш. Числент спроби визначити економ1чно обгрунтований, а точшше об'ективно обумовлений ршень тариф1в на житлово-комунальш послуги як з боку урядових структур, так 1 з боку незалежних, у тому чист заруб1жних, експертш виявилися марними.
Кр1м того, фактично вщсутня система верифкацй якосп поставлених енергоресурав 1 послуг, оцшки втрат суб'екпв економ1чно'1 (пщприемницько1 дшльносп) в1д ненадшносп енергопоста-чання. Питання переходу до системи оплати енергоресурсш за калоршним ек-в1валентом енергоресурав неодноразово було вщнесено до планш заходш щодо реалвацй програм пщвищення енерго-ефективносп в кращ, реформування па-ливно-енергетичного комплексу та жит-лово-комунального господарства, форму-вання прозорих та конкурентних ринюв енергоресурав/сушжних послуг. Отже, в крагт зростае дисбаланс шформацшних, натуральних та фшансових потоюв по всьому лопстичному контуру системи енергозабезпечення. Без виршення цього питання неможливо скласти енергетич-ний баланс краши у вартюному вим1р1
для визначення, прогнозування та плану-вання енергоефективносп економки, а також оптим1зацй структури 1 пропорцш енергетичного балансу держави.
Нараз1 в крагт взагал1 на законода-вчому ршт вщсутне таке поняття, як единий детал1зований мониторинг енергобалансу в режим1 реального часу. Державна служба статистики Украши надае дат раз на рк на основ1 опитувальних листш 1з затримкою у 2-3 роки. Навпъ саме поняття «енергетичний баланс держави» не прописано в законодавсга Украши. Вщповщно, весь ланцюжок пос-тачальниюв користуеться вщсутнютю прозоро! шформацй для ручного управ-лшня енергопотоками для власних коме-рцшних цщей.
Метою статп е встановлення чин-ниюв тако! проблемно'' ситуацй та визначення механвмш удосконалення системи облку й оплати енергетичних ресурав для формування достов1рного енергобалансу краши, що розширюе юнуюч1 дос-л1дження проблем формування та мош-торингу енергобалансу краши в частит шформацшно-оргатзацшного забезпе-чення зазначеного процесу. Для цього доцщьно узагальнити свповий, зокрема европейський, досвщ збору й обробки даних енергетично! статистики, визначити релевантт проблемы питання, що ви-никають у зв'язку з необхщнютю мпле-ментацй Украиною европейських директив, 1 на цш основ1 запропонувати шляхи виршення юнуючо! проблеми.
Енергетичний баланс краши базу-еться на статистичних концепцшх, засно-ваних на р1зних компромюах Процес ро-зробки мгжнародних стандарта у галуз1 енергетики було розпочато в середин 70-х роюв XX ст. пщ впливом свпово! енергетично! кризи. У т роки багато держав згткнулися з проблемою отри-мання детально!' та достов1рно'1 шформацй про стан енергетики у форматах, порь внянних на м1жнародному ршш. Резуль-
татом ще! дшльносп стала низка документа, схвалених Статистичною комiсieю ООН: «Концепщ! та методи енергетично! статистики у зв'язку з розрахунком енер-гетичних показникiв. Серш № 29» (1983 р.), «Енергетична статистика. Визначен-ня, одиницi вимiру i коефщенти перера-хунку. Серiя № 44» (1987 р.), «Енергетична статистика: кершництво для кра!н, що розвиваються. Серiя № 56» (1992 р.). У 2004 р. Мiжнародне енергетичне агентство (МЕА) сптьно в Статистично! службою GC (Свростат) опублкували «Керiвництво з енергетично! статистики», яке е iстотним доповненням до опу-блiкованих ранше ООН документа, особливо в частинi заповнення анкет, яю щорiчно розсилаються кранам, що сшв-працюють iз МЕА. У форматах паливно-енергетичних балансш, якi використову-ються в даний час, значною мiрою застаиваю вищезазначенi рекомендаций. Ана-лiзуючи вже прийнят документи, розро-бленi на основi сучасних дослщжень, сл1д особливо видтити мiжнароднi ре-комендаци щодо енергетично! статистики (IRES)-2011. У цьому документi зроб-лено суттевий крок уперед на шляху створення ушфкованих принципiв i методик формування енергетично! статистики, у в тому чист енергетичних балан-сiв. У стади розробки перебуавае i перший, довгоочкуваний м!жнародний стандарт - Керiвництво для укладачiв енергетично! статистики (Energy Statistics Manual). Проте завдання повно! стандар-тизацй та унiфkацi! системи показниюв енергетично! статистики ще дуже далею вщ вирiшення [15].
Однею з найважливiших проблем у мiжнародному масштабi залишаеться рв-номанiтнiсть систем для збору та групу-вання даних щодо енергетики, якi прий-нят рiзними кра!нами. Унаслщок цього при м1жнародних сп1вставленнях абсо-лютних показникiв видобутку, перетво-рення та споживання енергоносйв,
а також деяких важливих iндикаторiв (наприклад енергомюткосп ВВП) вини-кае потреба в узгодженш вихщних перед-умов статистично! оцiнки та перерахунку енергетичних одиниць. Одним в важливих кроюв у подоланнi цих труднощiв було визначення Статистичним бюро Се-кретарiату ООН характеристик основних вид1в енергоносйв згщно з чинними м!ж-народними стандартами. Крм того, вщ-повщно до М1жнародно! системи одиниць стандартизовано одинищ вимiру та коефщенти перерахунку енергетичних величин [16].
Одтею з основних м1жнародних ш-ституцт iнформацiйно-аналiтичного за-безпечення енергетично! полггики е МЕА (International Energy Agency - 1ЕА), ство-рене у 1974 р. у рамках Органiзацi! еко-номiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР). Як енергетичний радник 26 кра-!н-членiв МЕА здшснюе програми енергетичних досл1джень, збору даних та !х оприлюднення з метою аналiзу енергетично! политики та вироблення рекоменда-цiй щодо найкращого досв1ду як для кра-!н ОЕСР, так i для деяких кра!н, що не е членами ОЕСР. Поширеною у свт мето-долог1ею розроблення енергетичного балансу е рекомендацй саме М1жнародного енергетичного агентства [17]. Такий баланс складаеться як для кра!н OECD, так i для деяких кра!н, що не е членами ще! органiзацi!, зокрема для Укра!ни. Серед основних актуальних напрям1в дшльносп МЕА - створення едино! шформацшно! системи енергетичних ринк1в i розроблення плану подготовки кра!н - члешв МЕА до дiй в умовах перебо!в у поста-чанш нафти й обм1иу наявними запасами нафти у кризових ситуац1ях.
У сво!х аналiтичних матерiалах МЕА звертае увагу на те, що лiбералiза-ц1я енергетичних ринкiв значно усклад-нюе формування надшно! шформацшно! бази щодо руху енергетичних потокiв. МЕА вщзначае, що за останнi роки поп-
ршилися яюсть, повнота та CBoe4acHÍCTb подання енергетичних даних.
Лiбералiзацiя енергетичних ринюв вплинула на iнформацiйнi потоки у двох аспектах. По-перше, якщо ранше статистики могли отримати детальну шформа-цто по одному енергоносто (газу чи еле-кгрицi) вщ одше! нацюнально'1' державно! компанй, то тепер вони мають опитати десятки, якщо не сотш компанш, щоб отримати повну картину про цей сектор. Ситуацш ускладнюеться стрiмким поши-ренням нетрадицшних та вщновлюваних джерел енергй, яю здеб1льшого стосу-ються локальних виробниюв i спожива-чiв. По-друге, конкурентний ринок най-частше призводить до появи конфщен-цшних даних, що ускладнюе збiр базово! iнформацii. За останнi роки зрю обсяг даних, яю додатково запитуються в уста-нов, що займаються енергетичною статистикою. Ц даш являють собою широкий спектр шформацй: вщ статистики щодо вщновлюваних природних ресурав до показникiв ефективностi використання енергй та даних про викиди парникових газiв. Цей процес збшьшення наванта-ження на статистичнi установи спшпав саме з тим часом, коли в багатьох кранах вщбувалося зменшення асигнувань на статистику. Як зазначае МЕА, iнколи зменшення було настшьки значним, що загальна кщькють спiвробiтникiв скоро-чувалася вдвiчi.
У крашах Схщно! Свропи, особливо в тих, що нещодавно штегрувалися у €в-ропейське Спiвтовариство, змiни в методологи енергетично! статистики вже вщ-булися. Так, наприклад, у Польщi за ме-тодологiею МЕА щорiчно складаються i видаються окремим статистичним збiр-ником паливно-енергетичнi баланси [18]. У збiрнику наведено також абсолютш цiни на основнi види енергоносйв, пред-ставленi по регюнах ше! краши, що уможливлюе складання енергетичного балансу краши вже у вартiсному вимiрi.
Слйд в1дзначити, що змйни в методологи складання енергобалансу харак-тернй не тйльки для кран i3 переходною економйкою. Наприклад, нещодавно вйд-бувся перегляд основних принципйв ене-ргетично'1 статистики Нймеччини, викли-каний розвитком мйжнародно! статистики, розповсюдженням нетрадицййних джерел енергй, об'еднанням схйдних i зах1дних земель, гармонiзацieю методйв розрахункiв у Свропейському Спйвтова-риствй. Найважливiшими змйнами в Hi-меччинй, що почалися з 1995 р., стали за-стосування методу коефйцйента корисно'1 дй та вйдокремлена оцйнка вйдновлюва-них джерел енергй Унаслйдок цього де-що змйнилися даш про структуру пер-винного споживання енергоносйв. Нижче розглянуто основнй проблеми реформу-вання методологй розробки енергетичних балансйв у ФРН.
У Нмеччинй складанням й опуб-лйкуванням енергобалансу займаеться ор-ганйзацйя AGE (Arbeitsgemenschaft Energiebilanzen - спйлка «Енергетичш баланси»). AGE е приватним об'еднанням, створеним на початку 70-х рокйв минутого столпгя. Ниш ця органйзацйя включае п'ять об'еднань енергетики i три науко-во-дослйдних економiчних йнститути: Федеральне об'еднання газового i водного господарств Нмеччини (BGW) у Бон-нй; Нймецький союз буровупльно! проми-словостй (DE-BRIV) у Кельнй; Об'еднаний союз пйдприемств шмецько!' кам'яновугйльно!' промисловостй (GVSt) в Ессенй; Союз пйдприемств нафтово'1 про-мисловостй (MWV) у Гамбурзй; Об'еднан -ня пйдприемств електроенергетики Нмеччини (VDEW) у Франкфуртй-на-Майнй; Нймецький йнститут економйчних дослй-джень (DIW) у Берлйнй; 1нститут енергетики унйверситету у м. Кельнй; Рейн-Вестфальский йнститут економйчних дос-лйджень (RWI) в Ессенй.
Крйм того, з AGE активно спйвро-бйтничае низка енергетичних пйдпри-
емств. У минулому енергобаланси скла-далися Об'еднаним союзом нмецько! кам'яновугтльно! промисловосп в м. Ессеш, а з 1995 р. виконання цього за-вдання покладено на Кмецький институт економ1чних досл1джень (Deutsches Institut fur Wirtschaftsforschung - DIW) у Бер-лшг Зараз AGE може в повному обсяз1 представити енергоспоживання в Нмеч-чиш з 1950 р. В енергобаланс AGE зав-жди подавалися достов!рш результати. У методичному вщношенщ а також щодо ступеня деталгзаци вш може витримати будь-яке поршняння в м1жнародному масштаб!; вш е незамшним инструментом для економ1чного i полгшчного анализу. Це стосуеться не т1льки енергетично! политики, але i полггики у сфер! охорони довк1лля. Наприклад, обов'язкове подан-ня звпу в нацюнальному масштаб! в межах Рамково! конвенцй' про змшу кшма-ту було б неможливим без енергобалансу як базису для складання даних про вики-
ди в атмосферу (Национального кадастру).
Разом з тим енергобаланси в Нмеч-чиш складаються з дуже високим р!внем ефективност!. У результат! ствробггниц-тва невеликого кола науково-дослщних шститута, енергетичних об'еднань i ста-тистичних служб можна з1брати необхщ-ш дан!, виршити проблему к сшв-ставносп, з науково! точки зору розгля-нути актуальн! проблеми i швидко склас-ти в!дпов1дний звгт, наприклад, оцшки енергоспоживання, що публкуються протягом третього тижня грудня поточного року, як правило, високого ступеня точности Сл1д п1дкреслити, що дотепер AGE фшансуеться винятково за рахунок внесюв його члешв, тим самим знмаючи з державно! статистики значне фшансове навантаження.
Структурна перебудова та переорь ентац!я цщей енергетично! полгшки GC зумовлюють змшу вимог до енергетично! статистики. На ринку було запропонова-
но новi форми використання джерел ене-рги; у цеи^ iнтересiв енергетично! поль тики, разом !з пропозицiею енергп, дедалi частше постають питання !! використання. AGE тому i переглядае сво! принци-пи, адже такi м!жнародш орган!зацй, як МЕА, Статистичне ведомство СС, Еко-номiчна комiсiя ООН для Свропи (ЕСЕ), останнiми роками започаткували значнi зм!ни в системi м!жнародних балансiв.
Поточна практика монгшрингу па-ливно-енергетичних ресурсiв багатьох кра!н Свропи складаеться з програм вщ-стеження продуктових балансiв, ключо-вих економiчних iндикаторiв суб'ект!в ринк!в (вщповщно до основних фшансо-вих документа), а саме показниюв л!к-вщносп та прибутковосп, показникiв щодо величини активiв та !н. Анал!з отриманих даних здшснюеться з метою виявлення ршня обгрунтованостi цшоут-ворення (пор!вняння з релевантними щ-нами на види палива). Слщ вщзначити три види монгшрингу: виконання суб'ек-тами ринку вимог нормативних акта, ощнка якосп послуг, фшансовий монпо-ринг. Сшльна полiтика кра!н-членiв СС, зокрема в енергетичнiй сферi, передбачае те, що стандарти статистично! звпносп у сферi енергетики (форма i методологiя нацiональних енергобалансш) виробля-ються наднащональними !нституц!ями, зокрема МЕА. Системи монгшрингу статистично! звпносп енергетичних агента (у частиш шформацшно-органвацшного забезпечення) будуються кра!нами-членами СС самостшно.
З урахуванням рекомендацiй МЕА у рамках Свропейсько! енергетично! стратеги до 2020 року «Towards a new Energy Strategy for Europe 2011-2020» у кра!нах СС створюеться шфраструктура автоматизованого енергооблiку, яка складаеться з дистанцшних л!чильник!в, комункацшного середовища, що пов'я-зуе л!чильник у споживача з оператором мереж або постачальником ресурсу й
iнфpастpyктypи, пoв'язанoï is систeмoю oблiкy й виставляння pаxyнкiв. У сучас-нш ситyацiï з пoстачанням eнepгoнoсiïв таю цш вiдпoвiдають нацioнальним ш-тepeсам Укpаïни. Тoмy спiвпpаця Укpаí-ни з MEA мoжe 6ути кopиснoю пpи ви-значeннi напpямiв дoвгoстpoкoвoï e^p-гeтичнoï пoлiтики. Оснoвy ташго спiвpo-бiтництва бyлo закладeнo пpи вивчeннi станy eнepгeтичнoгo сeктopy У^аши y 1996 та 2012 pp.
Питання надiйнoгo iнфopмацiйнoгo забeзпeчeння eнepгeтичнoï пoлiтики pe^ ламeнтyeться спiльними eвpoпeйськими yгoдами. Вiдпoвiднo дo ст. 357 Угоди npo Aсoцiацiю мiж €С та Укpаïнoю (далi -Угода) стopoни пpидiлятимyть oсoбливy yвагy спiвpoбiтництвy inter alia y сфepi e^prera™, включаючи eнepгoбаланси. Угoдoю такoж пepeдбачeнo iмплeмeнта-цiю вiдпoвiдниx диpeктив €С щoдo: пpи-йняття нацioнальнoгo закoнoдавства та визначeння yпoвнoважeнoгo opганy (op-ганiв) щoдo викoнання oцiнки нацюналь-нoгo спoживання палива та встанoвлeння систeми мoнiтopингy за якiстю палива; встанoвлeння систeми пpавoвoгo peiy^-вання, щo oxoплюe випадки виняткoвиx пoдiй та систeми збopy внyrpiшньoдep-жавниx даниx пpo якiсть палива; erao-peння систeми мoнiтopингy якoстi вoди. Згiднo iз ст. 337 Угоди спiвpoбiтництвo y нopмативнo-пpавoвiй сфepi вpаxoвyвати-мe нeoбxiднiсть забeзпeчeння вiдпoвiд-ниx зoбoв'язань щoдo надання пyблiчниx пoслyг, включаючи заxoди щoдo iнфop-мування i заxистy спoживачiв вод нeчeс-ниx мeтoдiв цiнoyтвopeння, а ташж дoс-тyпнoстi eнepгeтичниx peсypсiв для oto-живачiв, включаючи найбшьш вpазливi вepстви насeлeння. Вiдпoвiднo дo ст. 338 Угоди взаем^ спiвpoбiтництвo включа-тимe, сepeд iншoгo, iмплeмeнтацiю e^p-гeтичниx стpатeгiй та пoлiтик, poзви-тoк/oпpацювання пpoгнoзiв та сцeнаpiïв, yдoскoналeння статистичнoï oблiкoвoï систeми eнepгeтичнoгo ^Rropy, щo базу-
еться на свoeчаснoмy oбмiнi iнфopмацieю пpo eнepгeтичний баланс та пoтoки e^p-гoнoсiïв згiднo з мiжнаpoднoю пpакти-кoю, а ташж poзвитoк iнфpастpyктypи.
Вiдпoвiднo дo п. 17 Планy заxoдiв щoдo викoнання зoбoв'язань Укpаïни в pамкаx Дoгoвopy пpo заснyвання E^pre-тичнoгo спiвтoваpиства, затвepджeнoгo poзпopяджeнням Кабiнeтy Miнiстpiв У^аши вiд G3.G8.2011 p. № 733-p, пoтpi-бнo бyлo щe дo 1 гpyдня 2013 p. пpивeсти нopмативнo-пpавoвy базy з питань статистики в e^prera^ y вiдпoвiднiсть дo ви-мoг Рeгламeнтy GC № 1099/2008 eвpo-пeйськoгo Паpламeнтy та Ради вщ 22 жo-втня 2008 p. пpo статистикy в галyзi eнe-pгeтики, а такoж здiйснити заxoди щoдo впpoваджeння пoлoжeнь Диpeктиви 2008/92/СС Gвpoпeйськoгo Паpламeнтy та Ради вод 22 жoвтня 2GG8 p. стoсoвнo пpoцeдypи спiвpoбiтництва y сфepi за-бeзпeчeння пpoзopoстi пpoцeдypи вста-нoвлeння цш на газ та eлeктpoeнepгiю, яю пoстачаються пpoмислoвим кiнцeвим кopистyвачам.
Отжe, eвpoпeйськими диpeктивами пepeдбачeнo пiдвищeння пpoзopoстi та дoстoвipнoстi даниx щoдo eнepгeтичниx pинкiв. Тoбтo пepш за вте мае стати зpo-зумтим pyx eнepгeтичниx та вiдпoвiдниx фунтовик пoтoкiв y дepжавi. Mi® тим, тpивалий пepioд пoказники poзвиткy e^-pгeтичнoгo сeктopy Укpаïни та спoжи-вання eнepгopeсypсiв poзглядалися бeз систeмнoгo аналiзy, гoлoвним чинoм ли-шe чepeз пpизмy фopмyвання peсypсiв та визначeння напpямiв ïx poзпoдiлy. 1з ста-нoвлeнням Укpаïни як самoстiйнoï дep-жави та з пepexoдoм ïï дo pинкoвoï era-нoмiки ситyацiя стoсoвнo poзpoбки пали-внo-eнepгeтичнoгo балансy дeщo змши-лася. Дepжплан втpатив свoï функцй, чинш пpи планoвiй eкoнoмiцi, та був те-peтвopeний на Mшiстepствo eкoнoмiки Укpаïни, oснoвна функцш якoгo пoлягаe в poзвиткy pинкoвиx вiднoсин. У Mrn-eкoнoмiки лквщували галyзeвe yпpав-
лшня i замють нього cтвоpили yпpaвлiн-ня енеpгоpинкy. У цей ^p^ пpaктично не icнyвaло yпpaвлiнcькиx crpy^yp, яю б y cвоïй д1яльност1 6ули cyттeво зацкав-леш в pозpобцi пaливно-енеpгетичниx балан^в, тобто вплив деpжaви на показ-ники пaливно-енеpгетичного бaлaнcy 6ув поcлaблений.
Лише y 2Q13 p., толя бaгaтоpiчного опpaцювaння pекомендaцiй HAH Укpaí-ни, Деpжaвнa cлyжбa cтaтиcтики У^аши pозпочaлa пyблiкaцiю енеpгетичного ба-лaнcy У^аши за формою MEA подання енеpгетичниx баланав ^arn OECP (див. таблицю). ^оте 1мплементовано в У^а-mi лише фоpмy подання зведеного енеp-гетичного бaлaнcy. За змicтом енеpгобa-лате, як i paнiше, фоpмyeтьcя за даними гaлyзевиx мiнicтеpcтв та вщомств на о^ нов1 опитyвaльниx листш Деpжкомcтaтy. KpM того, лквщовано деяю фоpми ста-тистично'1 звiтноcтi, яю cтоcyвaлиcя ^p-винного облку отоживання енеpгоpеcyp-ав. Стaтиcтики звеpтaють оотбливу ува-гу на cтaттю енеpгетичного бaлaнcy «ста-тиcтичнa piзниця», що вiдобpaжae певш невiдповiдноcтi мгж загальним постачан-ням пеpвинноï енеpгiï та iï cпоживaнням [18]. У бтьшоеп кpaïн 1з pозвиненими pинкaми cтaтиcтичнa piзниця м1ж pеcyp-cною частиною та cпоживaнням cтaно-вить не бшьше 1% i виникae, як пpaвило, чеpез нaявнicть невiдповiдноcтей pеcпо-ндент1в на запитання щодо отоживання енеpгiï. В Укpaïнi зазначена piзниця за такими видами палива, як вугшля, бензин та газойл1, пеpевишye 7-12%. I це не пpо-cто cтaтиcтичнa piзниця, за нею стоять значш обcяги т1ньово'1 економки [13]. Таким чином, Деpжкомcтaт зaлишaeтьcя caм на caм 1з вщповщальнютю за якicть та доcтовipнicть пpедcтaвлениx у баланд дaниx. Хоча будучи безумовно важливим iнcтpyментом фоpмyвaння енеpгетичноï пол1тики деpжaви, енеpгетичний бaлaнc мae викоpиcтовyвaтиcь у комплекcномy
пiдxодi до виpiшення пpоблем енеpгозa-безпечення та енеpгоефективноcтi з ypa-xyвaнням економ1чник, теxнологiчниx, полiтичниx i cоцiaльниx аотектш [20].
Пол1пшення iнфоpмaцiйно-cтaтиc-тичного забезпечення фоpмyвaння i ви-коpиcтaння енеpгоpеcypciв й енеpгоcпо-живання зyмовлюe необxiднicть yпоpяд-кування тpьоx вид1в енеpгетичниx балан-ciв. Два з ник pозpоблялиcя i paнiше -баланот оcновниx енеpгопpодyктiв (Miïï-економки та M^^pre) i зведений енеp-гетичний бaлaнc, у якому piзнi види ене-pгоноciïв виpaженi в yмовниx пaливниx одиницяx (Деpжкомcтaт). Тpетiй бaлaнc, який paнiше не pозpоблявcя, пеpедбaчae cклaдaння пpинципово нового зведеного енеpгобaлaнcy у вapтicномy виpaженнi. Пэтреба в цьому баланд зумовлена, зок-pемa, значним подоpожчaнням iмпоpто-вaниx нафти i газу, а також piзницями в цiнax на вггчизняш й iмпоpтовaнi енеp-гопpодyкти [20].
Hизькa доcтовipнicть дaниx, необ-xiдниx для фоpмyвaння енеpгобaлaнcy кpaïни, обгpyнтовyeтьcя такими чинни-ками:
cтвоpення новиx пiдпpиeмcтв малого бiзнеcy, що на початковому етат не оxоплювaлиcя cтaтиcтичними cпоcтеpе-женнями;
cyбоpенднi вiдноcини та вiдcyтнicть пpямиx договоpiв, що cпpичиняють ви-кpивлення дaниx пpо енеpгоcпоживaння влacникiв пpимiшення та оpендaтоpa;
навмиоте зб1льшення енеpгетичниx витpaт пiдпpиeмcтв у бyxгaлтеpcькомy обл1ку з метою уникнення оподаткуван-ня;
обл1к cпоживaння енеpгоpеcypciв за ноpмaтивaми, а не за фактичним cпожи-ванням у кaлоpiйномy еквшаленп;
вiдcyтнicть cтaндapтизовaниx пapa-метpiв якост! окpемиx вид1в енеpгоpеcyp-ciв;
Енергетичний баланс Украгни за 2013р., тис. т н. е.
Таблиця
Постачання та споживання Вугтля о торф Сира нафта Нафто-продукти Природ-ний газ Атомна енер™ Пдро-електро-енергiя Впрова, сонячна енергiя Бюпаливо та вщхо-ди Електро-енергш Тепло-енергш Усього
Виробництво 40663 3167 - 16022 21848 1187 104 1923 - 1000 85914
1мпорт 9022 849 7258 22589 - - - 1 3 - 39722
Експорт -6298 -36 -960 - - - - -65 -854 - -8213
Мiжнародне бункерування - - -126 - - - - - - - -126
Змша запа^ -1961 -1 -244 834 - - - 17 - - -1356
Загальне постачання первинноТ енергп 41427 3978 5928 39444 21848 1187 104 1875 -851 1000 115940
Мiжпродуктовi передач1 - -100 97 - - - - - - - -3
Сгатистичш розбiжностi 1 61 1769 23 - - - - - -73 1781
Електростанвд -19909 - -68 -314 -21685 -1187 -104 -21 15306 - -27982
ТеплоелектроценIралi (ТЕЦ) -2320 - -71 -4851 -163 - - -453 1353 4324 -2182
ТеплоценIралi -1292 - -143 -8105 - - - -76 - 8675 -941
Коксовi пвдприемства (доменн печi) -4607 - - - - - - - - - -4607
Газовi тдприемства -9 - - - - - - - - - -9
Пвдприемства з виробництва брикет1в -2641 - - - - - - -1 - - -2642
Нафтопереробнi пдприемства - -4063 4229 - - - - - - - 167
Нафтохишчш щдприемства - - - - - - - - - - -
1ншО щдприемства з перетворення -220 145 - - - - - -199 - - -273
Власне споживання енергетичним сектором -1424 -2 -464 -799 - - - -6 -2199 -1377 -6271
Втрати при транспортуванн та розподтенш -306 -10 -3 -472 - - - - -1781 -847 -3420
Кшцеве споживання 8698 9 11275 24926 - - - 1118 11828 11702 69557
Промисловють 7447 - 1028 4360 - - - 38 5038 3951 21864
Транспорт 12 - 8175 2303 - - - 42 747 - 11280
Побутовий сектор 730 - 30 13513 - - - 996 3559 4667 23495
Торпвля та послуги 113 - 89 567 - - - 25 2142 2808 5745
Сiльське господарство 12 - 1391 200 - - - 16 338 276 2234
Рибальство - - 5 - - - - - 3 - 8
1НШО споживачо - - - - - - - - - - -
Неенергетичне використання 384 9 556 3983 - - - - - - 4932
о
о
н
0
й 0 и
к
л
о
®
о
с
ф
о §
о §
§ 3
(О И
1 и
6 ^
№ 5
1 Джерело: дат Державно! служби статистики Украгни (Ъйр://www.ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/energ.htm).
низький p^^ теxнiчного контpо-лю за pyxом енеpгетичниx потоюв i пpи-ладного облку в cиcтемax енеpгопоcтa-чання та на пiдпpиeмcтвax;
нечгтке визначення теxнологiчниx пpоцеciв пеpетвоpення та юнцевого ото-живання;
недооцшка pеaльниx екcпоpтно-iмпоpтниx потомв чеpез пpозоpicть cx^-ниx коpдонiв У^аши та внyтpiшньоï от-cтеми митного офоpмлення зовнiшнix опеpaцiй;
неоxопленicть cтaтиcтичною звгтт-cтю тимчacово окyповaниx теpитоpiй ^aíta;
cклaдaння бaлaнciв за piзними форматами i лише для окpемиx найважливь шиx видш пaливно-енеpгетичниx pеcyp-ав, що не дae можливоеп, нaпpиклaд ви-значити пiдcyмковий бала^ нaфтопpо-дуктш та eдиний бала^ за вcieю номенк-лaтypою енеpгоноciïв;
невiдповiднicть cтaтиcтичниx дaниx (оcобливо щодо енеpгоcпоживaння) да-ним балан^в окpемиx енеpгоpеcypciв. Розбiжноcтi cтaновлять 2Q-3Q%. Там pоз-бiжноcтi також юнують у pезyльтaтax pо-зpaxyнкiв за методом «згоpи-вниз» ^^p-гоcпоживaння pозpaxовyeтьcя за даними виpобництвa, екcпоpтy, iмпоpтy) та за методом «^roy^T^^» ^6íp дaниx пpо енеpгоcпоживaння в1д cyб'eктiв гоотода-pювaння);
зacтоcовyвaння в бaлaнcax утфко-вaниx, а не фaктичниx коефiцieнтiв теп-лотвоpноï cпpоможноcтi для енеpгоpеcy-pciв;
невiдповiднicть icнyючого кaдpово-го, теxнiчного та оpгaнiзaцiйного потен-ц1алу cклaднiй cиcтемi pозpобки й аналь зу енеpгетичного бaлaнcy.
Отже, можна констатувати, що pоз-pобкy енеpгетичниx балан^в i моделей ïx оптим1зацй гальмують:
недоcтaтня нaдiйнicть пеpвинноï iнфоpмaцiï. Вона пpоявляeтьcя, зокpемa, у збшьшенш «cтaтиcтичниx pозбiжноc-
тей», тобто pозбiжноcтi в дaниx, як1 над-xодять в1д cyб'eктiв гоcподapювaння, за-йнятиx поcтaчaнням i cпоживaнням;
недо^о^л^ть методолог1чного та iнфоpмaцiйно-cтaтиcтичного забезпечен-ня, що не дозволяe pозшиpити пpогноз-ний гоpизонт; ypaxyвaти cпецифiчнi pиcи економ1ки, як1 визначають cтpyктypy пpопозицiï енеpгоpеcypciв; виконувати pозpaxyнки в eдиниx вapтicниx й умов-ниx покaзникax; п1двищити нaдiйнicть пpогнозyвaння кон'юнктypи, що впливae на обcяги к1нцевого отоживання пpодyк-цй' пaливно-енеpгетичного комплекcy;
вiдcyтнicть eдиного pозyмiння ви-коpиcтовyвaниx теpмiнiв i понять, у тому чи^1 методологи та поpядкy фоpмyвaння звiтниx документ1в на piвнi pеcпондентiв;
велию теpмiни подготовки звiтниx документ1в, що по cyri позбaвляe ïx пpaк-тично"1 cпpямовaноcтi на виpiшення акту-aльниx завдань, як1 виникають пpотягом pокy;
вiдcyтнicть пpaктики надання офь цiйниx пpогнозниx показник1в зм1ни вну-тpiшньоï та зовн1шньо1 економ1чно1 кон^нк^и енеpгетичниx pинкiв на cе-pедньо- i довгоcтpоковy пеpcпективy.
У даний чac вимipювaння обcягiв cпоживaння (пpиpодного газу, xолодного i гapячого водопостачання, електpичноï та теплово"1 енеpгiй) здiйcнюeтьcя на не-доcконaлиx пpилaдax облку, здебтьшо-го не зaxищениx вщ неcaнкцiоновaного втpyчaння. Зам1на на комп'ютеpнi cиcте-ми обл1ку, що забезпечують диcтaнцiйне зчитування показник1в л1чильник1в в ycix помешкaнняx, та автоматичне пеpедa-вання дaниx у pозpaxyнковi вщдщи енеp-гоpеcypciв для виcтaвлення paxyнкiв cпоживaчaм забезпечать доcтовipнicть дaниx пpо оплату поcлyг кожним cпожи-вачем чеpез комун1кац1ю 1з зacобaми еле-ктpонного банк1нгу.
У pедaкци Eнеpгетичноï cтpaтегiï Укpaïни на пеpiод до 2Q3Q pокy, cxвaле-но"1 Kолегieю Miнicтеpcтвa енеpгетики та
вyгiльнoï пpoмислoвoстi У^аши pime^ ням №3.1 вщ 22.06.2012 p., зазначаеться, щo oдним йз найважливiшиx завдань eлe-ктpoeнepгeтики е виpiвнювання дoбoвoгo ^афка спoживання eлeктpичнoï пoтyж-нoстi. Для ^oro, pазoм йз таpифними мe-тoдами peгyлювання (пoсилeння piзницi мйж цiнoю на eлeктpoeнepгiю в piзнi пe-pioди дoби) нeoбxiднo застoсoвyвати нe-таpифнi мeтoди - пpoвeдeння poз'ясню-вальнoï poбoти сepeд спoживачiв, пoши-peння викopистання тeплoвиx нашсш, тepмoнакoпичyвачiв для пoтpeб тeплoза-бeзпeчeння, викopистання так званиx «йн-тeлeктyальниx мepeж».
Пpoблeмy вiдсyтнoстi нeoбxiдниx для eнepгeтичниx балансйв в e^-
пepтнoмy сepeдoвишi пpoпoнyють виpi-шити шляxoм мoдepнiзацiï статистики з ypаxyванням мiжнаpoдниx peкoмeндацiй i впpoваджeнням кoмплeкснoï систeми мoнiтopингy пoказникiв балансу. ^и цьoмy завдання oптимiзацiï eнepгeтичнo-го балансу, як складoвoï фopмyвання в нашйй ^árn eнepгoeфeктивнoï eкoнoмi-ки, слйд включити в «дepeвo цiлeй» нoвoï Eнepгeтичнoï стpатeгiï У^аши на ^p^ дo 2035 poкy [21].
Biдпoвiднo дo пoстанoви Пpeзидiï HAH У^аши «Щoдo poзpoбки нацюна-льнoï систeми oблiкy та кoнтpoлю за oto-живанням eнepгopeсypсiв у житлoвo-кoмyнальнoмy гoспoдаpствi Укpаïни» № 101 вщ 16.05.2012 p. вйдзначаеться ва-жливйсть й актуальнОсть poзpoбки нацю-нальнoï систeми oблiкy та кoнтpoлю за спoживанням eнepгopeсypсiв у житлoвo-кoмyнальнoмy гoспoдаpствi У^аши на oснoвi iнтeлeктyальниx-пpoгpамнo тexнi-чниx засoбiв, якй напpацьoванi вйтчизня-ними наyкoвo-дoслiдними yстанoвами. Hагoлoшyeться такoж, шo пpoвiднi кpаï-ни свйту пpидiляють сepйoзнy увагу poзв'язанню ще! пpoблeми, яка в сучас-ниx yмoваx птобалОзаци та iнтeгpацiï eнe-pгeтичниx pинкiв стае пoтyжним факто-poм кoнкypeнтoспpoмoжнoстi eкoнoмiки.
Для забeзпeчeння фyнкцioнyвання pинкy eлeктpичнoï eнepгiï в yмoваx нoвoï мoдeлi pинкy нeoбxiднe ствopeння тexнi-чнoï iнфpастpyктypи - iнфopмацiйниx систем, систeм кoмepцiйнoгo oблiкy eлe-ктpичнoï eнepгiï та тeлeкoмyнiкацiйнoï систeми. Закoнoм У^аши «npo засади фyнкцioнyвання pинкy eлeктpичнoï e^p-riï Укpаïни» вщ 24.10.2013 p. №663-VII пepeдбачeнo запpoваджeння кoмepцiйнo-гo oблiкy eлeктpичнoï e^prii як сyкyпнo-стй пpoцeсiв та пpoцeдyp йз забeзпeчeння фopмyвання даниx щoдo oбсягiв вйдпу-щeнoï, пepeданoï, poзпoдiлeнoï, спoжитoï, iмпopтoванoï та eкспopтoванoï eлeктpич-нoï e^prii у визначeний пpoмiжoк часу з мeтoю викopистання такиx даниx для здiйснeння poзpаxyнкiв мйж суб'ектами pинкy eлeктpичнoï e^pril Hаpазi HAH У^аши poзpoблeнo пpoeкт Кoнцeпцiï фopмyвання iнтeлeктyальнoï eнepгeтич-нoï систeми Укpаïни, яка oтpимала пoзи-тивну oцiнкy та пiдтpимкy Bepxoвнoï Ради У^аши i цeнтpальниx opганiв виш-навчoï влади. Згщнo з цйею Кoнцeпцieю iнтeлeктyальний oблiк е важливим на-пpямoм пiдвищeння eнepгoeфeктивнoстi poбoти OEC Укpаïни та являе сoбoю пo-чаткoвий eтап фopмyвання iнтeлeктyаль-нoï eнepгeтичнoï системи. Aналoriчнoï систeми oблiкy пoтpeбyють пoтoки iншиx eнepгopeсypсiв та сyмiжниx пoслyг.
Biтчизнянi вчeнi запpoпoнyвали вй-дпoвiднi iнфopмацiйнo-кoмyнiкацiйнi тe-xнoлoгiï для мoнiтopингy pyxy e^prera-чниx пoтoкiв у peжимi peальнoгo часу. Iнститyтoм ^ep^rarn йм. B.M. Глуш-кoва HAH У^аши спiльнo з ДHBП «Eлeктpoнмаш» ствopeнo масштабoванe сiмeйствo iнтeлeктyальниx паpалeльниx кoмп'ютepiв Iнпаpкoм piзнoï пpoдyктив-нoстi зй штатним пpoгpамним забeзпe-чeнням, щo забeзпeчать надiйнe збepi-гання даниx мoнiтopингy та пoдoлання oбмeжeнь пpoдyктивнoстi пpи oбpoбцi вeликoï кiлькoстi складниx запитйв i oб'eмниx oбчислeнь у peальнoмy часй, а
також високопродуктивну роботу шфор-мащйно-аналгтично! системи на основi розподтених (паралельних) обчислень для розв'язання задач трансобчислюва-льно! складностi при математичному мо-делюванш процесв прийняття рiшень та прогнозування в паливно-енергетичному секторi та житлово-комунальному госпо-дарство ДНВП «Електронмаш» розробив й апробував експериментальну систему автоматизованого облiку споживання та керування вщдаленим доступом до рОз-них видов енергоресурсiв (води, електро-енергй!, газу, тепла), включаючи штелек-туальш вимiрювальнi прилади, у квартирах та житлових будинках у комуналь-ному секторi народного господарства.
Системний мониторинг енергоспо-живання не тльки дозволяе виявити пе-ревитрати ресурав, але i змiнюе саме ставлення користувачiв до ресурсiв, сприяе к б1льш економному споживання. Потiк даних, необхщний для якiсного монiторингу системи забезпечення спо-живачов енергоресурсами, на порядок пе-ревищуе «струмочок» даних, з якими мають справу користувачi енергосисте-ми. Паперова звгтнють та ручне введення даних, що застосовуеться в нашш кра!ш, мають поступитися сучасним шформа-цiйно-комунiкацiйним технологтям у мь ру впровадження сучасних систем диста-нцiйного монiторингу та диспетчеризаци. На змшу старо! системи мають прийти сучасний автоматизований збiр i первин-на обробка даних на мiкрорiвнi та !х передача по захищених каналах iз викорис-танням сучасних протоколов на сервер-ний рiвень макрорiвня з метою подаль-шого анал1зу й обробки даних.
Економiчний ефект вщ упрова-дження системи монiторингу досягаеться за рахунок синхронностi й точносп вимь рювань, виключення «людського фактора»; скорочення термЫв передачi даних; скорочення транспортних та шших ко-мунiкацiйних витрат; своечасного вияв-
лення, локалiзацii' та усунення втрат вщ несанкцiонованого вщбору; зниження власного споживання енергоресурсв на господарсью потреби; оперативно'!' про-тидй спробам незаконного проникнення у примiщення розподтьних вузлiв; мож-ливостi розширення обсягу i функцюна-льностi системи без значних матероаль-них витрат [22].
Проте основний ефект вод запрова-дження прозоро! системи монiторингу полягае в економй, потенцiал яко! пере-бувае у сферi енергоефективносп. Як свщчать результати рейтингу Ukrainian Energy Index, показник енергоефективносп для вгтчизняно! економши становить 54,2% вод середнього ровня кра'н GC [23]. Енергоефективнiсть промисловосп скла-дае 51,1% вод рiвня GC, стьського господарства - 37,1, сектору послуг - 46,1, бу-дшництва - 11,3, житлового сектору -61,9%. Потенщал енергозбереження для Укра'ни складае 26,5 млн т н.е., що вщ-повщае приблизно 29,3 млрд м3 природного газу. У грошовому вим1р1 можлива економш складае 11,4 млрд евро (у щнах 2010 р.). Промисловють i житловий сектор мають найвищий потенщал для еко-номи енергоресурсв, осюльки вони е найбтьшими споживачами енергоресур-св. Питома вага промисловосп та житлового сектору в енергозбереженш Укра-!ни складае 48,0 i 34,9% вщповщно. Слщ вщзначити, що промислово розвинуп кра'ши забезпечують близько 60-65% економ1чного зростання за рахунок енергоефективносп. На кожний вщсоток зро-стання ВВП припадае лише 0,4% зрос-тання енергоспоживання.
Анал1з даних теплопостачальних компанш, поданих НКРЕКП для затвер-дження тарифов, свщчить, що закладеш у тарифи нормативи (питом1 норми витрат теплово! енергй! на централозоване опа-лення для будинюв без приладш облоку) е завищеними i в середньому для Украши на 27% перевищують вщповщш розраху-
нковi показники для будинкiв, у яких встановленi прилади облiку. Загалом по Укра'шй у грошовому вираженнi надмiрно нарахованi суми на послуги з централйзо-ваного опалення для споживачiв без лй-чильникiв з урахуванням поточних тари-фiв можуть бути оцйненй на рiвнi понад 1,5 млрд грн на рiк [24].
За даними Державно! служби статистики Укра!ни [25], у 2014 р. рйвень оплати населенням послуг з централйзо-ваного опалення та гарячого водопоста-чання становив 86,7%. З початком опа-лювального сезону 2014-2015 рр. забор-гованють населення зросла на 44% - з 5 до 7,2 млрд грн. На кйнець опалювально-го сезону у квита 2016 р. заборгованють населення за централйзоване опалення та гаряче водопостачання становила 6,3 млрд грн. Ситуацйю не вирйшуе запрова-джена система нарахування субсидйй. За даними Держкомстату, в сйчш-серпнй 2016 р. було призначено субсидй! на вйд-шкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на суму 2,65 млрд грн, що в 4 рази перевищуе аналогiчний показник 2015 р. Подальше пщвищення тарифйв без забезпечення прозоростй к формування та справедливости нараху-вань може посилити кризу неплатежйв.
Вщсутшсть рамкового закону щодо мониторингу енергетичного балансу на державному рйвнй в1дбуваеться на тлй вйд-повйдно! iнiцiативи мйсцевих громад. На-приклад, у Рiвненськiй областй вперше в Укра'шй було прийнято рйшення про вве-дення системи щоденного мониторингу енергоспоживання в бюджетних органй-зацiях. Аналогiчнi системи запроваджу-ються у Львiвськiй областй. Апробацйю пройшли вщповщнй пйлотнй проекти у Запорйзькйй та Луганськiй областях, як фактично довели невщповщнйсть енерге-тичних та вщповщних фйнансових пото-кйв. За цими системами керiвництво обласп отримае доступ до оперативних да-них енергоспоживання такими органйза-
цiями, як школи, дошкльнй заклади, ад-мйтстративт будйвлй, лiкарнi. Це дуже важлива умова для пщвищення ефектив-ностi споживання енерг1!' в бюджетнйй сферй, оскйльки там, як правило, вщсутнш анал1з використання енергй!.
На практицi це в1дбуваеться буквально так [26]: «С школи, яю в минулому роцi спожили певну юльюсть газу для опалення. Нйхто не мае в нинйшньому державному устро! механiзму, який дозволяв би органам, вщповщальним за те-плопостачання в цiй школй, проаналйзу-вати, багато вона використовувала газу або мало. У результат виходить абсурдна ситуацйя, коли майже однаковi школи або взагалi побудованi за однаковим проектом можуть споживати на одну i ту саму площу рiзну кiлькiсть енергй!. А тi мй-зернi кошти, якй вид1ляються на пщвищення енергоефективносп в бюджетних органйзацйях, розраховуються виходячи не з об'ективних даних, а скорiше завдяки «людському фактору» керiвника органй-зацй!. Сдине адмiнiстративне обмеження - лймйти, але нйхто не може сказати, як вони формуються. На нацйональному рй-внй Укра!на мае прямй зобов'язання забо-ронити реалйзацйю будь-яких енергоносй-!в без 'кнього належного облйку. Це прямо написано в директивах, якй Укра'ша взяла на себе зобов'язання ймплементува-ти в нацйональне законодавство в рамках енергетично! спйвпрацй з СС й якй мали б бути зробленй ще декйлька рокйв тому».
Вщсутшсть енергетичного балансу в крашй - найбйльш гостра проблема для виживання украшсько! енергосистеми. Цйй темй був присвячений круглий стл «Розробка енергетичного балансу Укра!-ни - необхйдна умова подготовки до осйн-ньо-зимового максимуму 2015-2016 рр. й формування сучасно! тарифно! полйтики в енергетичнйй галузй», органйзований Всеукрашською енергетичною асамбле-ею (ВЕА) [27]. У заходй взяли участь представники галузй, регулятора, вченй та
екcпеpти. Для стабтьного пpоxодження оанньо-зимового мaкcимyмy 2Q15-2016 pp. yчacники Kpynroro cтолy погодилиcя з тезою голови ВEA пpо те, що в Укpaïнi необxiдно теpмiново pозpобити загаль-ний енеpгетичний бaлaнc ^aíta з макот-мальною детaлiзaцieю. Hеобxiдно досто-вipно визначити, cкiльки пеpвинниx (газ, мазут, нафту, вуг1лля, ypaн) i втоpинниx (тепло-, електpоенеpг¡я, нaфтопpодyкти) енеpгоpеcypciв мae ^ama у cвоeмy pоз-поpядженнi, а також нaявнicть, отожи-вання та економ1ю циx pеcypciв по кожному пiдпpиeмcтвy i на^леного пункту У^аши.
Пpiоpитетним завданням деpжaви у вказанш cфеpi e yпpовaдження в cиcтемy деpжaвного pегyлювaння ефективниx за-cобiв та iнcтpyментiв cтимyлювaння cyб'eктiв гоcподapcькоï дiяльноcтi й на-cелення У^аши до енеpгозaошaдження. З цieю метою доц1льно впpовaдити otc-тему монiтоpингy виpобництвa, поста-чання, тpaнcпоpтyвaння, cпоживaння й оплати пaливно-енеpгетичниx pеcypciв i комyнaльниx по^уг як оcновy для craa-дання енеpгобaлaнciв на вcix piвняx те-pитоpiaльно-гaлyзевоï iepapxiï yпpaвлiн-ня. Дана cиcтемa включae багато acпектiв виpiшення пpоблем енеpгоефективноcтi та енеpгозбеpеження, зо^ема, pозpобкy та зaпpовaдження комплекcy утфкова-ниx оpгaнiзaцiйниx, теxнiчниx, комунка-цiйниx, iнфоpмaцiйниx, пpогpaмниx за-cобiв i методш фоpмyвaння вcix видш енеpгетичниx баланав та монiтоpингy його iндикaтивниx показниюв за eдини-ми cтaндapтaми, а також cтвоpення авто-мaтизовaниx пpогpaмно-теxнiчниx заот-б1в облку та контpолю за cпоживaнням енеpгоpеcypciв i викоpиcтaнням житлово-комyнaльниx поcлyг.
Було здшшено демлька cпpоб yx-валити вщповщш закони для виpiшення цього питання, оcкiльки нixто не зaпеpе-чував необxiдноcтi зaпpовaдження otc-теми енеpгомонiтоpингy на деpжaвномy
piвнi. Зо^ема, зaконопpоект щодо за-пpовaдження Сдино"1 деpжaвноï cиcтеми монiтоpингy виpобництвa, поcтaчaння, тpaнcпоpтyвaння, cпоживaння та оплати пaливно-енеpгетичниx pеcypciв i комуна-льниx по^лут (СДСМ) на оcновi чиcлен-ниx екcпеpтниx пpоцедyp був дв1ч1 пpи-йнятий Веpxовною Радою Укpaïни у пеpшомy читаннг Зауваження cтоcyвaли-cя лише фоpм та метод1в ïï зaпpовaджен-ня, що i стало фоpмaльним пpиводом для блокування вщповщного paмкового закону. Сьогодн1 eдиною пpичиною вiдcyт-ноcтi пpaвового pегyлювaння в цьому пи-танн1 e вiдcyтнicть пол1тично1 вол1 злама-ти монопольну pинковy владу енеpгопо-стачальниюв на iнфоpмaцiю. Хоча в1дпо-вщно до ^<Плану законодавчого забезпе-чення pефоpм в Укpaïнi» (п. 387), cxвaле-ного Поcтaновою Веpxовноï Ради Укpaï-ни в1д 4 чеpвня 2Q15 p. №5Q9-VIII на о^ нов1 yзгоджениx piшень, зaфiкcовaниx у Kоaлiцiйнiй угод1 пpо зaпpовaдження eдиного деpжaвного iнcтpyментy збоpy, накопичення, опpaцювaння та анал1зу 1н-фоpмaцiï для пpийняття опеpaтивниx та cтpaтегiчниx piшень для cтaлоï pеaлiзaцiï pефоpм в cтpaтегiчного pозвиткy еконо-м1ки У^аши пеpедбaчено yxвaлення в1д-пов1дного зaконопpоектy до к1нця 2Q16 p. [28].
Пщ чac обговоpення необxiдноcтi зaпpовaдження деpжaвноï cиcтеми мон1-тоpингy дошть чacто поpyшyeтьcя диле-ма «пpозоpicть-конфiденцiйнicть». Дiйc-но така пpоблемa iraye (як зaзнaчae MEA), але вона i мae певне piшення, яке вcтaновлюe зaконопpоект пpо мон1то-pинг. Haведемо певн1 apгyменти з цього пpиводy.
По-пеpше, Укpaïнa починаючи з 1999 p. e cтоpоною Оxpycькоï конвенцй пpо доcтyп до iнфоpмaцiï, yчacть гpомaд-cькоcтi у пpоцеci пpийняття piшень та доcтyп до пpaвоcyддя з питань щодо до-вк1лля. Ha виконання вимог ^eï Kонвен-цй у пеpшомy читанш 12.Q7.2Q16 p. yxвa-
лено Закон Украши «Про оцйнку впливу на довкйлля». Як зазначено в Законй, об'екти енергетики належать до першо! категорй видйв плановано! дйяльностй та об'ектйв, якй можуть мати значний вплив на довкйлля й пйдлягають оцйнцй впливу на довкйлля. Вйдповйдним чином стосовно цих видйв дйяльност законодавець вста-новлюе прйоритет прозоростй над статусом конфйденцййностй.
По-друге, Укра'ша е стороною Конвенций ООН про змйну клймату з 1996 р. Вйдповйдно до зобов'язань у рамках Конвенций та Кйотського протоколу Укра'ша мае щорйчно складати Кадастр викидйв парникових газйв, основою якого е данй щодо енергоспоживання (спалювання органйчних видйв палива). Однак практика подготовки такого Кадастру показала його низьку вартйсть, про що Укра'ша отримала неодноразовй зауваження з боку Секретарйату Конвенцц. Звйсно, якйсть оцйнки викидйв парникових газйв зале-жить вйд якостй первинно! шформацй щодо енергоспоживання, а не вйд встано-влених питомих коефщйентйв перерахун-ку. Отже, пйдвищення якост звйтних да-них щодо емйсй парникових газйв завдяки енергомонйторингу сприятиме бйльш ефективному використанню економйчних механйзмйв, передбачених Кйотським протоколом.
По-трете, Укра'ша приедналася до 1нйцйативи прозорост добувних галузей (Е1Т1) - це незалежний стандарт прозо-ростй, прийнятий мйжнародною спйльно-тою у вереснй 2002 р. на свйтовому самйтй з питань сталого розвитку. Головною йде-ею Е1Т1 е впровадження мйжнародних стандартйв прозоростй платежйв вйд добувних компанйй, доходйв, отриманих урядом вйд добувних галузей. Основу 1нйцйа-тиви становлять два механйзми: регулярна публйкацйя достовйрних даних, якй пройшли незалежну звйрку, про платежй добувних компанйй на користь урядйв та система нагляду зацйкавленими сторона-
ми для стимулювання громадських деба-тйв бйльш широкого масштабу про те, яким чином витрачаються обмеженй в часй доходи вйд освоення ресурсйв. Вимо-ги стандарту в Укра'шй будуть застосову-ватися у сферах видобутку й транспорту-вання вуглеводнйв, передусйм нафти й газу. Найближчих пйвтора року Укра'ша мае пйдготувати щонайменше два звйти за стандартами Е1Т1. Отже, запровадження державно! системи мониторингу мае охо-плювати весь ланцюжок руху енергетич-них потокйв - вйд видобутку, транспорту-вання та споживання.
Висновки та рекомендацп щодо йн-формацшно-органйзацшного забезпечен-ня процесйв формування та мониторингу енергетичного балансу Укра'ши. Узго-дження мйж показниками видобутку, йм-порту, експорту, перетворення та споживання енергоресурсйв здййснюеться у фо-рмй енергетичного балансу, що е основ-ним джерелом шформаци для визначення обсягйв й напрямйв енергетичних потокйв держави. Важлива передумова результа-тивностй политики енергоефективностй держави полягае у вирйшеннй проблеми узгодження процесйв формування, монй-торингу та прогнозуваннй енергетичного балансу кра!ни вйдповйдно до стратегй-чних орйентирйв й програм соцйально-економйчного розвитку. Енергетичний баланс кра!ни виступае необхйдним йнфо-рмацййним джерелом для оперативного управлйння та стратегйчного планування розвитку паливно-енергетичного комплексу, а також регулювання ринкйв ене-ргоресурсйв у напрямй досягнення енер-гоефективного розвитку. Дотримання принципйв прозоростй, достовйрностй та спйвставностй облйку паливно-енерге-тичних ресурсйв е важливим напрямом евройнтеграцй Укра'ши.
У даний час функцйю складання зведеного енергетичного балансу держа-ви виконуе лише Державна служба статистики Укра!ни, яка публйкуе енергоба-
лате за фоpмою MEA, однак пеpвиннy iнфоpмaцiю отpимye в1д мiнicтеpcтв та вщомств, ям нapaзi вже не мають адмшь cтpaтивного yпpaвлiння над бшьшютю пpивaтизовaниx пiдпpиeмcтв в1дпов1дно1 галуз1 або виду економ1чно1 дiяльноcтi. Разом з тим оpгaнiзaцiя cиcтеми мотто-pингy показниюв енеpгетичного бaлaнcy У^аши покладена на Деpженеpгоефек-тивноcтi, яке не мae в1дпов1дно1 юpидич-но1, методолог1чно1, оpгaнiзaцiйно-теxнiчноï бази, ф^а^ового та кaдpового забезпечення для збоpy доcтовipноï шфо-pмaцiï в pежимi pеaльного чacy та фоp-мування на цш оcновi енеpгетичного ба-лaнcy кpaïни, а також мони^ин^ динамки його показниюв. Фактично Деpж-енеpгоефективноcтi виконye функци pеa-лваци деpжaвноï политики енеpгоефекти-вноеп (зaxодiв щодо енеpгоефективноc-т), у той чac як у pозвинyтиx ^afrax cвi-ту нацюнальн! енеpгетичнi aгентcтвa акумулюють ycю iнфоpмaцiйнy базу щодо pyxy енеpгетичниx потомв у деpжaвi та готують тематичш аналпичн мaтеpia-ли пpо енеpгетичнy политику деpжaви, у тому чиеш на пpедмет и вiдповiдноcтi кpитеpiям cтaлого pозвиткy.
За тaкиx обставин Регyлятоp енеp-гетичниx pинкiв та комyнaльниx поcлyг (HKРEKП) виконye cвоï функци пpaкти-чно «вcлiпy^>, не маючи базового piß^ ц1н, а отже, змушений вiдштовxyвaтиcя в1д iнфоpмaцiï caмиx поcтaчaльникiв. Hе дивно, що в такш cитyaцiï пеpмaнентне зpоcтaння тapифiв piзко пiдвищye актив-нють гpомaдcькиx оpгaнiзaцiй cтоcовно забезпечення pеaлiзaцiï cвоïx конcтитy-цiйниx пpaв пpо доcтyп до життeво важ-ливо"1 iнфоpмaцц. Пеpекpиття неплато-cпpоможного попиту cyбcидiями, як1 до того ж нapaxовyютьcя виxодячи 1з зави-щениx поpiвняно з фактичними обcягaми отоживання ноpмaтивiв, лише вiдтеpмi-новye виpiшення пpоблеми диcбaлaнcy енеpгетичниx та фiнaнcовиx поток1в. Mi-льяpднi обcяги cyбcидiй, як1 зpештою
конcеpвyють енеpговитpaтнicть економь ки, доц1льн1ше було б cпpямyвaти на оновлення енеpгетичноï iнфpacтpyктypи та pеaлiзaцiю зaxодiв щодо енеpгоефек-тивноеп.
Для ycyнення диcбaлaнcy енеpгети-чниx, фiнaнcовиx та iнфоpмaцiйниx по-томв в енеpгетичномy cектоpi та житло-во-комунальному гоcподapcтвi необxiд-ний пеpеxiд до eдиноï деpжaвноï cиcтеми мони^ин^ виpобництвa, cпоживaння, тpaнcпоpтyвaння й оплати за паливно-енеpгетичнi pеcypcи i житлово-кому-нальн1 поcлyги. Ця cиcтемa включae ба-гато acпектiв виpiшення пpоблем енеpго-ефективноcтi та енеpгозбеpеження, як1 cтaнyть пpедметом подaльшиx ^pc^^ тивниx доcлiджень на баз1 вже ново"! 1н-фоpмaцiйноï плaтфоpми, зокpемa, pоз-pобкy та зaпpовaдження компле^у ун1-фiковaниx оpгaнiзaцiйниx, теxнiчниx, комyнiкaцiйниx, iнфоpмaцiйниx, пpо-гpaмниx зacобiв i методш фоpмyвaння вcix вид1в енеpгетичниx балан^в та мон1-тоpингy його iндикaтивниx показник1в за eдиними cтaндapтaми, а також cтвоpення aвтомaтизовaниx пpогpaмно-теxнiчниx зacобiв обл1ку та кон^олю за cпоживaн-ням енеpгоpеcypciв i викоpиcтaнням жи-тлово-комyнaльниx поcлyт. Лише в за-cтоcyвaнням cyчacниx iнфоpмaцiйно-комyнiкaцiйниx теxнологiй можливо п1д-вищити пpозоpicть, доcтовipнicть i cпiв-ставнють обл1ку cпоживaння та оплати за пaливно-енеpгетичнi pеcypcи в pежимi pеaльного чacy i на ц1й остов! cфоpмyвa-ти якicнi енеpгетичнi баланст на вcix piв-няx теpитоpiaльно-виpобничоï iepapxiï yпpaвлiння.
Лiтература
1. Лip В.Е. Aнaлiз та пpогнозyвaння енеpгетичного бaлaнcy Укpa'!ни / В.Е. Лip // Економ1ка i пpогнозyвaння. - 2004. -№2. - С. 101-115.
2. Лир В.Э. Энергетический баланс Украины - уравнение из неизвестных. Организационно- методологические асп е-кты разработки сводного энергетического баланса Украины / В.Э. Лир // Энергетическая политика Украины. - 2005. -№10 (62). - С. 4-9.
3. Бараннк В.О. Анал1з паливно-енергетичного балансу крайни з точки зору енергетично! незалежност / В.О. Бараннк // Стратепчна панорама. - № 3. -2004. - С. 13-18.
4. Бурлака Г.Г. Нужен ли в Украине топливно-энергетический баланс? / Г.Г. Бурлака // Нефть газ. - 2005. - № 3. -С. 21-29.
5. Подолець Р.З. Енергетичний баланс Укра!ни: моделювання i прогнозу-вання / Р.З. Подолець. - К.: 1н-т екон. та прогнозув., 2007. - 174 с.
6. Куц Г.О. Формування загального енергетичного балансу крайни за показ-никами р1чних форм статистично! звггносп та його математичне забезпе-чення /Г.О. Куц // Проблеми загально! енергетики. - 2013. - Вип. 3 (34). - С. 1725.
7. Кочедикова Г. Формування енергетичного балансу держави на основ1 ефективного використання енергоре-сурсв [Електронний ресурс] / Г. Кочедикова. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/ Nvamu/Ekon/2009_7/09kae bot.pdf.
8. Борейко В.1. Паливно-енергетич-ний баланс Укра!ни. [Електронний ресурс] / В.1. Борейко, 1.О. Еременко. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_ jrn/soc_gum/ prvse/2010_4/1.pdf
9. Розпорядження Кабiнету Мшют-р1в Украши «Про утворення Мiжвiдомчоi координацшно! ради з питань розроблен-ня енергетичного балансу держави» вод 1 березня 2006 року № 121-р [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://kmu.gov.ua/ control/uk/ cardnpd? docid =30531237.
10. Розпорядження Кабшету Монстров Украши «Про схвалення Концепцй формування енергетичного балансу» вщ 28 листопада 2007 року № 1058-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukraine.uapravo.net/data2008/base 15/ ukr15142.htm.
11. Розпорядження Кабшету Монстров Украши «Про звотний та прогноз-ний енергетично баланси» в1д 11.03.2011 p. № 203-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://document. ua/pro-zvitnii-ta-prognoznii-energetichni-balansi-doc50318. html.
12. Методолопчш положення i3 формування енергетичного балансу; затв. Наказом Держкомстату вод 23.12.2011 р. № 274 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/metod_ polog/ metod_doc/2011/374/374.htm.
13. Фризоренко А.О. Енергетичний баланс Украши: вод теорй до практики / А.О. Фризоренко, С.1. Фризоренко // Статистика Украши. - 2013. - №1 (60). -С. 16-21.
14. Конеченков А. Европейский энергобаланс. По какому пути развития идут Евросоюз и Украина? / А. Конечен-ков // Терминал. - 2016. - №11 (805). - 14 марта.
15. Мамий И.П. Современные проблемы формирования энергетических балансов в международной практике [Электронный ресурс] / И.П. Мамий, М.А. Иващенко. - Режим доступа: http://www.konspekt.biz/index.php?text= 52911.
16. Энергетическая статистика: определение, единицы измерения и коэффициенты пересчета: методические исследования. Серия F № 44. - Нью-Йорк: ООН, 1987. - 52 с.
17. Руководство по энергетической статистике / Международное энергетическое агентство / ОЭСР МЭА, 2007. -192 с. [Электронный ресурс]. - Режим
доступа: http:// www.gks.ru/metod/Manual Russian_web.pdf.
18. Gospodarka paliwowo-energe-tyczna w latach 2009, 2010 / Statistical Information and Elaborations Informacje i opracowania statystyczne Warszawa 2011. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http :// stat. gov. pl/cps/rde/xbcr/gus/pbs_gosp_ paliw_energ_2009-2010.pdf
19. Ревенко А. Реформування статистики: коли менше не краще [Електронний ресурс] / А. Ревенко // Дзеркало тижня. Украша. - 2016. - №9. - 11 берез. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ mac-rolevel/reformuvannya- statistiki- koli-menshe-ne-krasche-_.html.
20. Ревенко А. Енергоресурси i ма-кроекономiка [Електронний ресурс] / А. Ревенко // Дзеркало тижня. - 2007. -№ 21. - 1 черв. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ECONOMIC S/energore-sursi_i_makroekonomika. html.
21. Рябцев Г. От слов - к делу / Г. Рябцев // Терминал. - 2015. - №1 (795). -14 янв.
22. Мониторинг использования энергоресурсов как инструмент энергосбережения [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://forum.efnd.ru/show-thread.php?t=89692.
23. Рейтинг енергоефективност областей Украши / Ukrainian Energy Index, 2013. - 104 с. [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу: http//energy-index. scm.com.ua/media/report/pdl7UEI_13 _3.pdf
24. Лiр В. Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежи в енергетиц Украши [Електронний ресурс] / В. Лiр // Дзеркало тижня. - 2015. - №3. - 6 лют. -Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ener-gy_market/efekt-rikoshetu-abo-yak-uniknuti-krizi- neplatezhiv-v- energetic i-ukrayini-_.html.
25. Про оплату населенням житло-во-комунальних послуг / Державна служба статистики Украши: експрес-випуск 31.05.2016 р. № 155/0/05.5вн [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: https://ukrstat.org/uk/express/expre s_u. html.
26. Кто виноват в том, что Украина потребляет много энергии // Аргументы и факты. - 2014. - № 47. - 20 нояб. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.aif. ua/ realty/s ervic e/ 1388928.
27. Стране нужен энергобаланс [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://pravdanews.info/strane- nuzhen- ener-gobalans.html.
28. Постанова Верховно! Ради Украши «Про План законодавчого забезпечення реформ в Украшг» // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2015. -№ 31. - С. 297 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/509-1.
Надтшла до редакцИ 11.10.2016р.
