CC BY
62
БКшашшанндрвБтаЕмм
ИВШИИИВНИВШЭВИИ ТАВМГВвйВНВМЭНВ
^ШВШВЯВшВ^Ш
УДК 339.9 DOI: 10.5281/zenodo.2581160
СТУДНСЬКА ГЯ, ТЕРЕЩЕНКО А.М.
Аналiз свггового паливно-енергетичного комплексу
Об'ектом досл'!дження е паливно-енергетичний ринок Укра'1'ни, як складова свтового ринку. Предметом досл'щження е ефективнсть енергоспоживання окремих нацюнальних економк.
Мета до^дження - проанал'зувати мсце Украни на свтовому паливно-енергетичному ринку через оцнку ефективност енергоспоживання та визначити напрями оптим'зацп стратеги ff енергетично'1' пол'тики.
Методи до^дження: статистичний анализ, структурний географ'чний анализ, компаративний анализ.
Результат.и роботи та висновки. Статтю присвячено структурному анал'зу свтового палив-но-енергетичного комплексу в континентальному, репональному та национальному розр1з1 ¡з акцентом на специфц його складових. Досл'щжено баланс виробницва та споживання основних вид1в палива: нафти, вуплля та газу. Проанал1зован1 фактори вливу на енергоефективн1сть па-ливно-енергетичного комлексу через показники енергоемност ВВП та еколопчност ВВП кран свту. Особливе мсце в досл'щженн виокремлено для анал'зу мсця та рол'1 Украни в свтовому паливно-енергетичному комплексi. Встановлен координати Укра'1'ни у св 'повому рейтингу викид^в в атмосферу СО2. Зроблено висновок щодо необх'щност змии арх\тектури нац1ональноf економi-ки. Запропоновано напрями формування стратеги розвитку нац1ональноf економки Украни та ff паливно-енергетичного комплексу.
Новизна: Запропоновано розподл фактор1в впливу на енергоефективнсть на об'ективн'1 та суб'ективн'1. Розглянута секторальна структура свтового господарства та ff зв'язок ¡з р1внем ВВП на душу населення.
Ключов-! слова: паливно-енергетичний комплекс, баланс виробництва та споживання енергИ', енергоефективнсть, енергоемнсть, секторальна структура ВВП.
СТУДИНСКАЯ Г.Я., ТЕРЕЩЕНКО А.Н.
Анализ мирового топливно-энергетического комплекса
Объектом исследования является топливно-энергетический рынок Украины, как составляющая мирового рынка. Предметом исследования является эффективность энергопотребления отдельных национальных экономик.
© СТУДНСЬКА ГЯ. ТЕРЕЩЕНКО А.М., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №1 (212)/2019 67
Цель исследования - проанализировать позицию Украины на мировом топливно-энергетическом рынке через оценку эффективности энергопотребления и определить направления оптимизации стратегии ее энергетической политики.
Методы исследования: статистический анализ, структурный географический анализ, компаративный анализ.
Результаты работы и выводы. Статья посвящена структурному анализу мирового топливно-энергетического комплекса в континентальном, региональном и национальном разрезе с акцентом на специфике его составляющих. Исследован баланс производства и потребления основных видов топлива: нефти, угля и газа. Проанализированы факторы влияния на энергоэффективность топливно-энергетического комлекса через показатели энергоемкости ВВП и экологичности ВВП стран мира. Особое место в исследовании выделено анализу места и роли Украины в мировом топливно-энергетическом комплексе. Установлены координаты Украины в мировом рейтинге выбросов в атмосферу СО2. Сформулирован вывод о необходимости изменения архитектуры национальной экономики. Предложены направления формирования стратегии развития национальной экономики Украины и ее топливно-энергетического комплекса.
Новизна: Предложено распределение факторов влияния на мировую энергоэффективность на объективные и субъективные. Рассмотрена секторальная структура мирового хозяйства и ее связь с уровнем ВВП на душу населения.
Ключевые слова: топливно-энергетический комплекс, баланс производства и потребления энергии, энергоэффективность, энергоемкость, секторальная структура ВВП.
STYDINSKA G.Ya, TERESHCHENKO A.M.
Analysis of the world fuel and energy complex
The object of research is the fuel and energy market of Ukraine, as a component of the world market. The subject of the research is the efficiency of the energy consumption of the national economics.
The purpose of the study is to analyze Ukraine's place in the world oil and energy market through the assessment of energy efficiency and to determine the directions for optimizing its energy policy strategy.
Methods of research: statistical analysis, structural geographic analysis, comparative analysis.
Results of work and conclusions. The article is devoted to the structural analysis of the world energy sector in continental, regional and national context with a focus on the specifics of its components. The balance of production and consumption of the main types of fuel: oil, coal and gas was investigated. The factors influencing the energy efficiency of the fuel and energy complex are analyzed through the indices of GDP energy intensity and environmental friendliness of the world's GDP. A special place in the study is singled out to analyze the place and role of Ukraine in the global fuel and energy complex. A special place in the study is singled out to analyze the place and role of Ukraine in the global fuel and energy complex. The conclusion is made on the need to change the architecture of the national economy.
The directions of forming the strategy of development of the national economy of Ukraine and its fuel and energy complex are proposed.
Novelty: A distribution factors of influence on energy efficiency on objective and subjective was proposed. The sectoral structure of the world economy and its relation to the level of GDP per capita are considered.
Key words: fuel and energy complex, balance of production and energy consumption, energy efficiency, energy intensity, sectoral structure of GDP.
Постановка проблеми. Глобaлiзaцiя сьогод-н впливае на бтьшють еконо1^чних процеЫв на свтовому ринку, загострюе 1^жнародну конку-ренцш за ресурси (фЫансов^ трудов^ Ыформа-
ц^ы, природы, в першу чергу, паливно-енерге-тичы) та масштабуе негативний прояв процеЫв еколопчних - вичерпан окремi ресурси, забруд-нен пов^ря та водойми, бракуе продовольства,
змiню8тьcя ктмат на планету ускладнюються умови проживання (торнадо, цунами зпиви, зсу-ви, природы катастрофи), що потребуе термЫо-вого рiшення з метою збереження цив^зацп в зaгaпi. Набуття aктуaпьностi пробпеми змЫи клг мату пiдвищу8ться увага до ролi енергетики (зо-крема, рiзниx видiв палива) в забрудненн до-вкiлля, а також формуеться свiтовa клiмaтичнa полiтикa. Питання сьогодн сто'гть дуже ультимативно: бути чи не бути людству завтра. Гострота проблеми, и загрозлива перспектива, дивер-сифiкaцiя форм и подальшого розвитку свiдчить про aктуaльнiсть проблеми, яка дослiджу8ться.
Нaявнiсть природних ресурсiв, в т.ч. паливно-енергетичних, не е вирiшaльним, ключовим фактором ефективного розвитку нацюнально! еко-номiки та певних досягнень на свтовому ринку. Парадокс ефективного розвитку без наявнос-тi природних ресурЫв та протилежний парадокс - негативы тенденцм економiчного розвитку при наявност значного свiтового природного потен-^алу вже е доведеними фактами.
Горизонт та глибина еколопчних, економiч-них, со^альних та полiтичниx проблем диктують необхщнють пошуку шляxiв оптимiзaцм вико-ристання паливно-енергетичних ресурсiв, пщ-вищення ефективностi !х використання, приско-рення замЫи трaдицiйниx джерел електроенергм на альтернативы - зелеы, що вщповщае стратеги сталого розвитку свтово! економiки.
Враховуючи стрaтегiчне значення паливно-енергетичного ринку для розвитку свтово! еко-номiки, його вплив на загальн економiчнi та по-лiтичнi тенденцм, дослiдження цього напряму е бaгaтодисциплiнaрним. Глобaльнi енергетич-нi тренди ^зь призму нaцiонaльниx iнтересiв Укра!ни aнaлiзуються Маркевич К., Омельченко В. [1]. Сталому розвитку та еколопчый полiтицi присвячують долiдження Хлобистов 6. та Жарова Л. [2]. Енергетичну незалежнють Укра!ни ви-
вчае Пудичева Г. [3] та Ышк Разом з тим, тема потребуе подальшого дослщження, врахування сучасних змЫ на паливно-енергетичному ринку, що пов'язан iз вiдкриттям нових традиц^них джерел та динaмiчним розвитком альтернатив-них джерел вщновлювано! енергп.
Мета домдження - проaнaлiзувaти мю-це Укра!ни на свiтовому пiливно-енергетичному ринку через оцЫку ефективностi енергоспожи-вання та визначити напрями оптимiзaцi! стратеги и енергетично! полiтики.
Об'ектом досл'!дження е паливно-енергетич-ний ринок Укра!ни, як складовах свiтового ринку. Предметом дослщження е ефективнiсть енергос-поживання окремих нацюнальних економiк.
Фактори впливу на сучасну структуру енергос-поживання в свт
Сучасна структура енергоспоживання в свт сформована пщ впливом багатьох чинникiв, що визначае необхщнють дослщження як кожного з них, так i aнaлiзу !х Ытеграцп та синергп. Для фор-мування структури енергоспоживання базови-ми складовими е, перш за все, геогрaфiя, склад джерел паливного ринку; обсяг запаЫв палива та !х доступнють (як фiзичнa, тобто умови доступу, так i економiчнa - наявнясть iнвестицiй що-до !х освоення i видобутку). Не менш важливим фактором, що впливае на формування структури енергоспоживання е чисельнють населення та секторальна структура економки кра!ни, що зо-бражено на рис. 1.
Виокремлюючи бaзовi фактори, що вплива-ють на формування сучасно! структури енергоспоживання, необхщно зауважити, що частина !х е суто об'ективна, тобто така, яка сформувалась еволю^йно. Зокрема, це стосуеться нaявностi того чи iншого джерела палива в рiзниx частинах св^у, в рiзному обсязi та iз рiзною доступнiстю до !х добутку. Разом з тим, решта чинниюв залежить вiд економiчноí' стратеги розвитку кра!н, вiд сек-
Базсш фактори впливу на структуру енергоспоживання
Географ!я та склад джерел паливного ринку
ЧУ
Обсяг запаств палива та 1х доступшсть
ЧУ
Чисельшсть населення
ЧУ
Секторальна
структура нацюнальних економпс
Рисунок 1. Базовi фактори, що впливають на структуру енергоспоживання
Джерело: складено авторами
торальноТ структури нацюнальних eкономiк, тем-пiв Тх зростання, eкономiчноí повeдiнки виробни-кiв та споживачiв, тобто можуть бути керованими людиною та оптимiзованими. Бiльш поширений пeрeлiк чинникiв, що впливають на ефективнють енергоспоживання в свiтi, та Тх умовний розпо-дiл на суб'ективы та об'8ктивнi представлено у табл.1. Вщкриття нових джерел палива i сьогод-
Таблиця 1. Чинники впливу на свiтову енерг
нi мають сильний вплив на архтектуру паливно-енергетичного ринку. Зокрема, Маркевич К. та Омельченко В. справедливо акцентують увагу на важливост у сучасый тенденцп розвитку свтовоТ енергетичноТ галузi розвитку тeхнологiй видобут-ку сланцевих нафти та газу, що призвiв до «вуг-леводневого буму» в США. Позитивний досвщ використання технолопй у США у середньостро-
Фактори впливу Характер впливу, насл1дки
ОБ'6КТИВН1 ФАКТОРИ
Геогаф1я розм1щення та склад джерела Наявысть джерела на територп краТни, репону е потенц1алом, використання якого може забезпечити власы потреби у паливно-енергетичних ресурсах, так 1 забез-печити експортну складову.
Обсяг запаав та Тх доступысть Розм1р запаав палива визначае паливно-енергетичний потенц1ал краТни, доступн1сть до джерел - соб1варт1сть добутку та пол1тику краТни вщносно добутку та використання.
Науково -техычний прогрес Розробки енергоефективних технолопй, Ыновацм, модерн1зац1й, способ1в використання, видобутку палива впливае на необхщну к1льк1сть енергоресурсу, що в свою чергу впливае на специфку та структуру паливно-енергетичного балансу на ц1ноутворення на паливно-енергетичному ринку. НТП сприяе розвитку альтерна-тивних джерел енерги.
Ц1на на енергоре-сурси В залежност1 в1д ц1ни на енергоресурси, краТни зб1льшують, або зменшують част-ку останн1х у своему енергетичному балана/запасах. Тенденц1я до швидкоТ та непередбачуваноТ волатильност1 ц1н на енергоресурси, зокрема нафту, природний газ та вуплля
СУБ'6КТИВН1 ЧИННИКИ
Ктьюсть на-селення та його попит на палив-но-енергетичн1 ресурси Для забезпечення потреб населення у енерпТ/палив1 корелюеться паливно-енер-гетичний баланс та його складов1, у б1к збтьшення/зменшення з врахуванням платоспроможност1 та попиту населення. Темпи зростання попиту на енергетичы ресурси в таких краТнах, як Китай та 1нд1я, перевищують темпи зростання б1льшост1 розвинутих краТн св1ту Споживач1 (як об'екти господарювання, так 1 домогосподар-ства) зм1нюють економ1чну повед1нку.
Секторальна структура св1тового госпо-дарства Розвиток первинного сектора економки, традиц1йних джерел паливно-енерге-тичного ринку, та енергоемних галузей (металурги, х1м1чноТ тощо) призводять до попршення навколишнього природного середовища. Розвиток науки, альтернатив-них джерел енерги, еколопзац1я виробництва забезпечують збереження високого р1вня якост1 навколишнього природного середовища та планети в цтому.
Глобальна еколопчна ситуац1я У зв'язку з еколопчними проблемами краТни корегують своТ паливно-енергетичн1 баланси, а саме зам1щують енергоресурси, та Тх споаб використання на б1льш еколопчы (менш1 викиди СО2 та Ыших шк1дливих речовин,), та енергоефективн1 (зменшення потр1бноТ к1лькост1 ресурс1в, для досягнення запланованого результату). Тенденц1я необх1дност1 боротьби з1 зм1ною кл1мату, де головним засобом е подаль-ша декарбон1зац1я енергетики
СтратегИ' розвитку краТн, об'еднань, союз1в, альянав 1 т.д. При складанн1 стратег^ для досягнення певного результату, коригуються також паливно-енергетичы баланси краТни/краТн, внасл1док цього, глобальы стратег^ на р1вн1 союз1в/альянс1в впливають на вс1 краТни, що входять до останых. Зокрема, ршення про зменшення викид1в СО2 буде обов'язкове до впровадження вс1ма краТнами-учасниками у певних визначених рамках.
Ктьюсть споживач1в енергоресурав Збтьшення пщприемств, що споживають, виробляють та ведуть торпвлю енер-горесурсами також впливае на специфку паливно-енергетичних баланс1в, як у ктьюсному так 1 в як1сному виражены
Р1вень розвитку Ыфраструктури Як1сть та наявн1сть 1нфраструктури впливае на можлив1сть використання, доставки та споживання деяких вид1в паливно-енергетичних ресурав
Загострення протир1ч м1ж гравцями Зм1на вектора взаемов1дносин м1ж споживачами та виробниками, що посилюе конкуренц1ю за енергоресурси; п1двищення рол1 окремих постачальниюв
Джерело: удосконалено авторами за [1; 4]
ковiй пeрcпeктивi дозволив краТн стати одним з найпотужыших eкспортeрiв eнeргорeсyрсiв. Крiм того, вiдроджeння нафто- та газовидобут-ку у США можe змiнити ситyацiю у мiжнароднiй торгiвлi eнeргорeсyрсами, вплинe на формуван-ня цiн на нафту та природний газ у свт.
Зокрeма, «сланцeва рeволюцiя» в США разом iз ввeдeнням у eксплyатацiю нових eкспортних тeр-мiналiв скраплeного природного газу у Катарi, Росм та Австралп у найближчому майбутньому призвe-дe до принципово нового eтапy розвитку свгтово-го газового ринку у частин мiжрeгюнальноí торгiвлi газом [1, с. 4]. Висновки дослiдникiв цiлком стосу-ються пeрспeктивм розвитку паливно-eнeргeтив-ноТ галyзi i в iнших рeгiонах, зокрeма, Укра'У.
Проаналiзy8мо свiтовi запаси палива, що е до-вeдeними на 2016 рк у розрiзi Тх видiв за дани-ми, що навeдeнi у табл. 2.
Загальна оцЫка свiтових пiдтвeрджeних запа-сiв палива свщчить про наявнiсть досить вeликоТ кiлькостi палива на короткострокову пeрспeкти-ву (50-100 рокiв). Враховуючи на той факт, що вугтля е найнeбeзпeчнiшим видом палива, ви-користання якого наносить найбiльшe забруд-нeння навколишньому природному сeрeдовищy, в довгостроков^ пeрспeктивi (бльшe нiж 100 роюв) прослiдковy8ться дифiцит палива, що по-силюе нeобхiднiсть розвитку вiдновлювальних та бeзпeчних джeрeл eнeргií.
Проaнaлiзy8мо гeогрaфiчнy структуру пщ-тверджених 3anaciB кожного виду палива. Даы табл. 3 CB^4aTb про збереження лiдeрських по-зицiй у 3anacax нaфти мiжнaродною оргaнiзaцi-ею ОПЕК (Organization of the Petroleum Exporting Countries). TaK, нa почaток 2016 року 4aCTKa 3anaciB нaфти нa тергторш ^aH що входять в ОПЕК, стaновилa 71,4%.
Список крai'н з нaйбiльшими доведеними зaпaсa-ми нaфти очолюе Beнeсyeлa, що стaло можливим пiсля того, як до офМйно!' мiжнaродноi' стaтистики бyлa включeнa вaжкa вeнeсyeльскa нaфтa рaйонy Орiноко (Orinoco). Друге мюце сьогоднi посiдae Ca-yдiвськa Арaвiя, якa протягом 20 рокгв yтримyвaлa лiдирyючi позицп. Росгя, якa нaлeжить до трiйки свг тових лiдeрiв з видобутку нaфти, зa рiвнeм доведе-них зaпaсiв з покaзником у 14 млрд т (102,4 млрд бaрeлiв) посдае лише 6 мiсцe [4, с. 9].
Розподт доведених зaпaсiв xaрaктeризyeть-ся нeрiвномiрнiстю серед рeгiонiв свгту, зокрeмa: нa ^a^ 6С припaдae лише 0,3% свiтовиx зa-пaсiв нaфти, тодi як нa ^a^ Близького Сходу -понaд 47%. y^a^a, як i ^a^ 6С (зa винятком Румунм), не нaлeжить до ^afc зi знaчними доведеними зaпaсaми нaфти, що оцгнюються у 80110 млн т, aбо близько 0,04% свгтових. Однaк и прогнозы ресурси знaxодяться нa ргвнг близько 1 млрд т, що створюе певне пщгрунтя для нaро-щyвaння видобутку пюля 2025 року [4, с. 10].
Таблиця 2. Пштверджеш cBiTOBi запаси палива станом на 2016 piK
Вид палива Запаси
1 Нaфтa 239 млрд т (1 697,6 млрд бaрeлiв)
2 Гaз 187 трлн м3; ресурсне зaбeзпeчeння видобутку стaновило 52,8 роюв
3 Вугтля 891,5 млрд т; ресурсне зaбeзпeчeння видобутку стaновить 114 роюв
Таблиця 3. Динамiка та структура пiдтвеpджениx запасiв нафти на 2015 piK
1995 2005 2014 2015 % 2015
CBIT 1 126,2 1 374,4 1 700,0 1 697,6 100
Крaíни ОПЕК, у т.ч 786,6 927,8 1 211,1 1 211,6 71,4
Beнeсyeлa 66,3 80,0 300,0 300,9 17,7
Cayдiвськa Арaвiя 261,5 264,2 267,0 266,6 15,7
^н 93,7 137,5 157,8 157,8 9,3
lрaк 100,0 115,0 143,1 143,1 8,4
Кувейт 96,5 101,5 101,5 101,5 6,0
ОАЕ 98,1 97,8 97,8 97,8 5,8
1н1±л ^ai^ ОПЕК 270,5 131,8 143,9 143,9 8,5
Кaнaдa 48,4 180,0 172,2 172,2 10,1
Роая 113,6 104,4 103,2 102,4 6,0
1н1±л ^a^ свту 177,6 162,2 213,5 211,4 12,5
Джерело: складено за [4]
Другий вид палива, пiдтвeрджeнi запаси якого згадуються у табл. 2, е газ - природне органiчнe паливо, речовина, що при спалюваннi слугуе дже-релом тепловоТ енергм. Природний газ - це ко-рисна копалина, сум0 газоподiбниx вуглeводнiв, у складi якоТ переважае метан (80-97 %). Утво-рюеться газ в надрах зeмлi при повiльному роз-кладаннi оргаычних речовин без доступа повiтря, часто е попутним газом при видобутку нафти.
Трiйка лiдeрiв з найбтьшими доведеними запасами протягом багатьох роюв не мiня8ться: 1ран (34 трлн м3), РФ (32,3 трлн м3), Катар (24,5 трлн м3). Сумарна частка цих краТн у загально-свiтовиx доведених запасах сягае 48,6%, що зо-бражено на рис. 2.
Найбтьшою часткою свтових доведених за-пасiв володiють краТни Близького Сходу (42,8%), бвропи та бвразм (30,4%). Водночас для краТн 6С
цей показник е незначним - 1,3 трлн м3 (0,7% свтових запасiв), що ставить 6С в майже повну залeжнiсть вщ iмпортниx поставок природного газу, що вщдзеркалюеться у обережних полiтич-них р0еннях стосовно eкономiчниx санкцiй щодо РФ - одного з найбтьшого постачальника газу.
Т0Р-10 краТн iз пiдтвeрджeними запасами газу представлено у табл. 4.
УкраТна з показником доведених запаЫв у 0,6 трлн м3 посiда8 сьому сходинку серед краТн ре-гiону бвропи та бвразм, а з-помiж краТн 6С за цим параметром краТна поступаеться лише Нг дерландам. Прогнозы ресурси в УкраТн станов-лять до 3,5 трлн м3, що дозволяе нашiй кран за створення сприятливих Ывести^йних умов для газовидобувних компаый, наростити видобуток до 2030 року до 30-35 млрд м3 /рк i повнiстю покрити внутршы потреби власними ресурсами.
34
■ 1ран ■ Рос1я ■ Катар ■ Ьпш краши
Рисунок 2. Географiчна структура свiтовиx запасiв газу у 2016 роф, трлн м3
Джерело: побудовано авторами за [4, с.18]
Таблиця 4. Динамiка шдтверджених свiтовиx запасiв газу, млрд м3
1995 2005 2014 2015 % 2015
СВ1Т, в т.ч.: 119,9 157,3 187,0 186,9 100
1ран 19,4 27,6 34,0 34,0 18,2
Рос1я 31,1 31,2 32,4 32,3 17,3
Катар 8,5 25,6 24,5 24,5 13,1
Туркмеыстан н/д 2,3 17,5 17,5 9,4
США 4,7 6,8 10,4 10,4 5,6
ОАЕ 5,9 6,1 6,1 6,1 3,3
Венесуела 4,1 4,3 5,6 5,6 3,0
Алжир 3,7 4,5 4,5 4,5 2,2
Китай 1,7 1,6 3,7 3,8 2,0
Австрал1я 1,2 2,2 3,5 3,5 1,9
УкраТна н/д 0,7 0,6 0,6 0,3
1нш1 краТни св1ту 39,6 44,4 44,2 44,1 23,4
Джерело: складено за [4, с.19]
Таблиця 5. Загально доведенi запаси вугiлля на початок 2016 року, млн т
Антрацитове та бутим1нозне вугтля Слабоб1тум1-нозне та буре вугшля Загалом %
Америка, у т.ч.: 139 612 259 729 399 341 29,1
США 128794 237 295 366 089 26,6
Свропа та Свраз1я, у т.ч: 217 981 310 538 528 519 34,8
Роая 107922 157 010 264 932 17,6
Н1меччина 40 500 40 548 81 048 4,5
УкраТна 18 522 33 873 52 395 3,8
Казахстан 12 100 33 600 45 700 3,8
Близький Схщ та Африка, в т.ч.: 214 32 936 33 150 3,7
ПАР - 30 156 30 156 3,4
Азмсько-Тихоокеанський рег1он, в т.ч: 130 525 288 328 418853 32,3
Китай 52 300 114 500 166 800 12,8
1нд1я 4 500 60 600 65 100 6,8
Австрал1я 39 300 76 400 115 700 8,6
1ндонез1я - 28 017 28 017 3,1
СВ1Т 488 332 891 531 1 379 863 100
Вугтля також е горючим мaтeрiaлом, головною скпадовою якого якого - вуглець. За джерелом походження вугiппя класифкують на природне та штучне. До природного вугтля належать: торф, л^-нп", кам'яне вугiппя, антрацит; до штучного: кокс, ре-тортне вуглля, деревне. Зaгaпьнi свiтовi довeдeнi запаси природного вугтля представлено у табл. 5.
Анaлiзуючи загальну структуру доведених за-паЫв палива на планету нeобхiдно враховувати той факт, що вугiппя серед викопних видiв палива мае перевагу з точки зору розвщаних запаЫв, але, разом з тим, вважаеться одним з найбтьш шкiдпивих для довкiппя.
Наявнють доведених джерел палива в окремих регюнах свiту свiдчить тiпьки про юнування еко-номiчного потeнцiaпу, який без ефективного вико-ристання жодним чином не забезпечуе со^ально-eкономiчнe благополуччя краТни, що е результатом продумано! стратеги розвитку, зваженоТ eкономiч-ноТ попiтики рeaлiзaцп цieТ стратеги, формування оптимальних Ыституц^них умов ТТ пiдтримки. Не-багато краТн в свiтi досягли eкономiчного успiху виключно на добутку та eкспортi палива, зокрема, Сaудiвськa Арaвiя, Об'8днaнi Арабсью Eмiрaти, якi вже сьогоднi Ывестують у розвиток iнновaцiй, новi технологи, розумючи обмeжeннiсть джерел Тхньо-го достатку. Решта краТн свiту мають зважувати на оптимiзaцiю енергоспоживання, щоб забезпечити енергетичну нeзaлeжнiсть.
Анaлiз балансу виробництва та споживання енергп в свт
Цiноутворeння на паливно-енергетиному ринку як фактор, що впливае на енргоефективнють (див. табл. 2) знаходиться на мeжi об'ективних та суб'ективних чинникiв не випадково. Рiзномaнiт-тя зaгaльноeкономiчних фaкторiв, що вплива-ють на свiтовi цiни - фаза eкономiчного циклу, попит i пропозицiя (кон'юуктура), рiвeнь Ыфляци тощо; спeцифiчних фaкторiв, що притaмaннi цг ноутворенню на паливно-енергетичному ринку (собiвaртiсть, тeхнологiчнi влaстивостi, система податюв, сeзоннiсть) спричиняють об'ективний вплив на формування цЫ. Разом з цим, юнуе ба-гато полiтичних, в^ськових чинникiв, якi зд^-снюють вплив на цЫоутворення на паливно-енергетичному ринку, завдяки чому вщносяться нами до суб'ективних - таких, що е упередже-ними та залежать вщ потреби людини. Зокрема, серед краТн Близького Сходу зростання видобут-ку нафти в 2015 роц було зафксоване в 1раку до 197 млн т або на 22,9%, а скасування санк-ц^ з 1рану дозволило краТн наростити видобу-ток на 4,5% - до 182,6 млн т. Через падЫня свг тових цiн на нафту та запроваджен у 2014 ро^ eкономiчних санкцГ( до РФ в краТы уповiльнилaся подальша рeaлiзaцiя проeктiв з розробки важ-ковидобувних i арктичних вуглeводнiв, тобто тих, якi дають новий iмпульс технолопчного розвитку, внaслiдок чого була ускладнена зaмiнa облад-нання в роЫйсьюй нaфтогaзовидобувнiй гaлузi, вiдбулося уповiльнeння Ыновац^ного розвитку росiйськоí нафтогазовоТ гaлузi.
ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕКОНОММНОУ Д1ЯЛЬНОСТ1 Таблиця 6. Змши форм власностi у кражах - мiжнародниx нафтових лiдераx
1970-Ti рока ХХ ст. Початок ХХ1ст.
KoMnaHm КраТна Компаыя КраТна
BP Велика Бритаыя CNPBC Китай
Gulf Oil США ВАТ «Газпром» Роая
Royal Dutch Shell Нщерланди/ NIOC 1ран
Велика Британ1я
Chevron США Petrobras Браз^я
Exxon США PDVSA Венесуела
Mobil Oil США Petronas Малайзiя
Texaco США Saudi Aramko Саудiвська Аpавiя
Рисунок 3. Виробництво енергм в cbïtï у 2017 роцi, млн т умовного палива (Mtoe)
Джерело: складено за [4]
За останн 30 роюв вiбyлacь полiтичнa рокг ровка компаый на ринку нафти в частин форми влaснoстi. У 1970-их роках на мiжнapoднoмy на-фтовому ринку домЫували мiжнapoднi корпораций що видно ¡з табл. 6, то сьогодн бтьше 2/3 ринку видобутку вуглеводыв припадае на деpжaвн¡ компаний як¡ вважають нaявн¡сть енергетичних ресур-с¡в важливим геoпoл¡тичним фактором впливу, досить часто закривають доступ до запаяв вуг-левoдн¡в для незалежних видoбyвник¡в, що заго-стрюе конкуренцш ¡ п¡двищy8 пoл¡тичн¡ ризики.
Розглянемо св¡тoвy мапу виробництва енергм в 2017 рощ що на рис. 3.
Мапа демонструе, що найбтьше виробництво eHepriï в 2017 роц було досягнуто в Кита!' (2 499 млн т або 61% вщ згального обсягу Ази), США (2 018 млн т або 80% вщзагального обсягу виробництва ПвычноТ Америки) та РФ (1 418 млн т або 76% вщ загального обсягу СНД), що пояс-нюеться значними темпами розвитку нацюналь-них eкономiк Китаю та США, а також великою ктькютю населення пepeлiчeних краТн.
Обсяг виробництва (видобутку) палива в Укра-Тн в 2017 pоцi склав 63 млн т умовного палива, що становило всього 3% вщ загального обсягу виробництва краТнами СНД, що пщкреслюе
ОАЕ 1,6% Hirepk 1,8% БразШя 2,1% Австралш 2,7% 1ран 2,8% 1ндонезш 3,0% Канада 3,6% 1нддя 4,2% Сауц.Аравш 4,6% РФ 10,1% США 14,3% Китай 17,7% Cbît
229 250 293 386 401 429 " 504 596 ■ 65
418 2018 ■ 2499
140Î
2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000 16000
Рисунок 4. ТОР-12 кра'ш-виробнимв енергп' у cbïtï в 2017 рощ, що виробляють 50% свггово'| eHepriï (млн т у.п)
слабость нацюнально'!' екoнoм¡ки, враховуючи ïï багатий природно-економнний пoтенц¡aл.
ТОР - 12 кра'1'н-найбтьших виpoбник¡в палива на свтовому паливно-енергетичному ринку зо-бражено на рис. 4.
Лопчним е присутнють в ТОР-12 кра'1'н ¡з по-тужним екoнoм¡чним розвитком (США, Китай), кра'1'н ¡з нaйб¡льшoю чисельн¡стю населення (Китай, 1ндт), кра'1'н ¡з значними запасами природних копален (Сауд^ська Аpaв¡я, РФ, Канада, Австра-лт), а також кра'1'н, що набирають темпи розвитку (Бразилт, lндoнез¡я, Нкерт).
Ц¡нним вважаемо aнaл¡з структури джерел ви-робництва свтово'!' енергп' за видами палива. За-крема, структура виробництва енергп' в 2017 ро-ц¡ зображено на рис.5.
Даы, що на рис. 5 свщчать про збереження лг дерських пози^й нафти у стpyктyp¡ виробництва
енергп. Так, в 2017 роц 32% свтово'1' енергп' було вироблено саме з нафти. На жаль, вуплля займае друге м¡сце в ^й стpyктyp¡ (27% в¡д загально-го обсягу), що говорить про ¡снування подальшо'1' небезпеки забруднення навколишнього природного середовища. Пpoaнaл¡зy8мo динaм¡кy виробництва вуплля та лкыту в окремих репонах св¡тy за даними, що представлено в табл. 7.
Динамка виробництва вуплля та лкниту у свг т демонструе пос^йне зростання його видобут-ку, лщуюча роль у цьому зpoстaнн¡ належить Китаю, де виробництво вуплля та лкыту за 27 роюв зб¡льшилoсь у 3,2 рази, що у 2 рази перебтьшуе загально свтове зростання виробництва цього виду палива. Тенденцт зростання виробництва вуплля та лкниту притамання також для кра-|'н БР1КС, де обсяги збтьшились у 2,6 рази, що екв^алентно загально св¡тoвим темпам зрос-
■ Нафта 32 ■ Вуплля 27 ■ Газ 22 ■ Бюмаса 10 ■ Електрика 9
Рисунок 5. Структура свггових джерел виробництва eHepriï в 2017 рощ, %
Джерело: розраховано авторами за [4]
ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕКОНОММНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 Таблиця 7. Динамiка виробництва вугiлля та лiгнiту в окремих perioHax та кражах свггу , млн т
1990 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017
Св1т 4699 4598 4665 6055 7388 7756 7264 7500
ОЕСР 2309 2068 2040 2145 2102 1938 1749 1788
G7 1552 1333 1284 1336 1266 1069 901 938
БР1КС 1821 2090 2164 3290 4446 4865 4579 4719
Свропа 1210 910 778 758 705 654 628 661
СС 1088 805 657 639 564 528 487 483
Китай 1040 1339 1355 2317 3316 3563 3242 3349
УкраТна 159 78 63 61 58 31 36 30
Джерело: складено авторами за [4]
тання. Разом з тим, протележна тeндeнцiя спо-cтeрiгa8тьcя у тexнологiчно розвинутих краТнах та об'еднаннях свiту. Зокрема, виробництво ву-гiлля та лiгнiту в краТнах ОЕСР (Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) — мiжнaроднa оргаызафя, що об'еднуе 34 краТни свiту, бiльшiсть з яких е краТнами з високим доходом громадян та високим 1РЛП i розгляда-ються як розвинеы) зменшилось за aнaлiзуeмий пeрiод на 22,6%; в краТнах G7 - майже на 40%; в СС зменшилось - на 55,6%. Така тенден^я свщчить про рiзнi прюритети вказаних груп кра-Тн - розвинут краТни бiльшe пiклуються про зни-ження рiвня забруднення довктля, як iндикaтор якостi життя населення, а краТни, що розвива-ються, переймаються питанням прискорення темтв eкономiчного зростання, зaкривaючiояi на шкоду для навколишньому середовищу.
УкраТнська вугiльнa промисловють е дуже рiз-номaнiтною, як за природними умовами, так i за виробничим i тexнiчним рiвнeм пiдприeмств, частина яких е збитковими. Така ситуафя повязана iз складними умовами розробки родовищ. Незважаючи на велик запаси вугiлля в надрах УкраТни, понад 80% з них зосереджено на великих глибинах у газоносних пластах товщиною до 1,2 м з високим рiвнeм концентрацп метану. У Ы-ших краТнах пласти з подiбними характеристиками, як правило, зов^м не розробляються через eкономiчну недоцтьнють. Крiм того, в^чизня-не вуплля у бiльшостi продуктивних плaстiв характеризуемся пiдвищeним вмiстом сiрки, що суттево обмежуе попит на нього на експортних ринках [4, с. 30]. За 27 роюв незалежност виробництво вуплля в УкраТн скоротилося бтьше нiж у 5 рaзiв, що може бути пояснено як военни-ми дiями на територп ДонецькоТ та ЛуганськоТ областей, де зосереджена бтьша частина вупль-них шахт, частковим закриттям нерентабельних
шахт, так i зниженням обсяпв загального видо-бутку на Ыших украТнських виробництвах.
Багато краТн вiдмовилися розвивати вугiльну галузь через ТТ нeконкурeнтоспроможнiсть, нaвiть в умовах дефщиту eнeргорeсурсiв (Велика Бри-таыя, Японiя, Португaлiя та Нiдeрлaнди) [4, с.32]. Вважаемо за доцiльнe вивчення зазначеного до-свiду та використання його за потреби в УкраТн
Обсяги виробництва i споживання палива в краТнах рщко спiвпaдaють, що сприяе розви-тку експорту та iмпорту паливно-енергетив-ноТ сировини на свтовому ринку. Це пояснюеть-ся, перш за все, гeогрaфiчною нeрiвномiрнiстю розташування природних копалин по плане-тi, рiзними умовами залягання корисних копалин, Тх запасами, факторами, яю вiдносятся до об'ективних передумов. Наявнють певних iститу-цiйниx умов, специфки стртаегГТ розвитку нaцiо-нальноТ eкономiки, прямих iнфeстицiй в розвитку паливно-енергетичноТ гaлузi також визначають стввщношення виробництва та споживання па-ливно-енергетичних рeсурсiв в крaТнi. Проaнaлi-зуемо змiни балансу виробництва та споживання енергп у динaмiцi, що представлено у табл. 8:
Даы табл. 8 дають можливють зробити висно-вок, що в 1997 ро^ потреби УкраТни в пали-вi забезпечувались власним виробництвом на 50%, динамка балансу видобутку та споживання енергп в УкраТ'ы зображено рис.6:
Не зважаючи на значне скороченння споживання паливно-енергетичних ресурЫв в 2017 роф (в 1,6 рази), рiвeнь iмпорту палива стано-вить 27,6% вiд загальних потреб нацюнально'Т eкономiки, що пiдтвeрджуe необхщнють змiни стратегГТ розвитку паливно-енергетичноТ галу-зi краТни, щоб зaпобiгти енергетичноТ зaлeжностi.
Загальна картина мiжконтинeнтaльного балансу виробництва та споживання енергп в свт наведено у табл. 9.
Таблиця В. Динамка балансу виробництва, споживання енергм в свiтi
Вироб ництво за млн т у.п гальне Загальне споживання енергм (млн т у.п) Баланс виробництва та споживання*
1997 2007 2017 1997 2007 2017 1997 2007 2017
Св^ e6Oi 12073 i40s0 e540 12152 14126 -61 7e 46
OEСP 3sos 3s65 4201 5073 5570 5363 1265 1705 1162
G7 2715 2657 2e64 3s51 4117 3s04 1136 1460 s40
БPIKС 2626 3e62 4e74 2364 3717 5214 -262 -245 240
6вропa 125e 1í46 i05e is36 ie60 is57 577 si4 7es
ЕС ess s6s 75s i6ei 1771 1611 703 eo3 s53
Бeльгiя i3 i4 í5 56 57 56 43 43 41
Чeськa рeсп. 34 34 2e 43 46 44 e 12 15
Фрaнцiя 12e i34 131 244 263 243 115 12e 112
Hiмeччинa i45 i36 122 346 32s 314 201 ie2 ie2
Iтaлiя 3i 3i 35 162 is4 153 131 153 iis
Hiдeрлaнди 67 6i 40 76 so 76 e ie 36
Польщa iOO 72 64 102 e7 104 2 25 40
Портyгaлiя 4 5 5 21 25 23 17 20 is
Pyмyнiя 32 2S 26 45 40 33 13 12 7
Iспaнiя 32 3i 32 106 144 122 74 113 eo
Швeцiя 32 34 37 4e 50 4e 17 16 12
Beликобритaнiя 26s i76 121 2ie 211 176 -4e 35 55
Hорвeгiя 213 215 216 24 2s 2s -ise -is7 -iss
Tyрeччинa 28 27 43 70 100 152 42 73 loe
СHД ii6s 164í is5e se3 1001 1037 -275 -640 -s22
Kaзaxстaн 66 132 17s 40 66 so -26 -66 -es
Pосiя e37 1239 141s 606 672 744 -331 -567 -674
Укрaïнa 7i s3 63 140 13s s7 6e 55 24
Узбeкистaн 5i 60 57 45 4s 41 -6 -12 -16
Амeрикa 2s50 3063 34e5 2e36 3340 3335 s6 277 -160
Пiвнiчнa Ам^ри^ 203s 20se 2522 2371 2616 24se 333 527 -33
Kaнaдa 367 4ie 504 241 27s 2s7 -126 -141 -217
США i67i i670 201s 2130 233s 2201 45e 66s is3
Лaтинськa Амeрикa si2 e73 e73 565 724 s47 -247 -24e -126
Аргeнтинa 77 s3 74 5s 74 s6 -ie -e 12
Брaзилiя 127 217 2e3 i7e 236 2ei 52 ie -2
Чилi s e 14 23 31 3s 15 22 24
Kолyмбiя 67 s7 122 27 2s 37 -40 -5e -s5
Мeксикa 226 24s 167 142 isi is6 -s4 -67 ie
Beнeсyeлa 22e iee 154 50 5s 53 -17e -141 -101
Азiя 206e 322e 412e 2703 4isi 5755 634 e52 1626
Kитaй iosi iei7 24ee 1073 2oee 3105 -s is2 606
Iндiя 33s 43i 5e6 3es 574 e34 60 143 33s
Iндонeзiя 22S 3is 42e 140 is2 240 -ss -136 -ise
Япоыя i05 se 35 5oe 514 42e 404 425 3e4
Мaлaйзiя 75 e4 102 45 73 e4 -30 -21 -s
Пiвдeннa Kорeя 25 47 62 172 227 2e6 147 iso 234
Taйвaнь ii i3 s 71 110 110 60 e7 102
Taйлaнд 40 60 74 71 105 13s 31 45 64
Tиxий окeaн 221 305 415 121 144 154 -100 -161 -261
Австрaлiя 201 2s6 3s6 101 122 12e -100 -164 -257
Hовa Зeлaндiя í5 í4 16 16 17 21 1 3 5
Африкa s2s ii35 1122 457 62e s05 -371 -506 -317
Алжир 122 i64 14s 24 36 53 -es -12s -e5
6гипeт 5s s5 73 3e 70 s6 -ie -15 13
Hiгeрiя ise 236 250 7e 110 140 -110 -126 -110
Пiвдeннa Африкa i43 i5e 16s ioe 136 140 -34 -23 -2s
Сeрeднiй Сxiд 1205 i554 2002 34e 547 7s6 -s56 -1007 -1216
Iрaн 23s 337 401 loe iei 253 -12e -146 -14s
Kyвeйт í15 i47 16s 15 26 35 -100 -121 -133
Сayдiвськa Арaвiя 464 546 652 s6 140 224 -37s -406 -42s
ОАЕ i47 is3 22e 31 50 74 -116 -133 -155
*Баланс виpoбництва-спoживання Í3 пoзитивним знатм - iMnopT в крану: з негативним зна^м - eKcnopT надпишюв з ^ани Джеpелo: скпаденo автopами за [4]
1997 2007 2017
—•— В иро бництв о —•— С пожива ння * Баланс
Рисунок Б. Динамка балансу виробництва, споживання енергм в Укра'|ш, млн т у.п
Джерело: розраховано авторами за [4]
Таблиця 9. Динамжа структури мiжконтинентального балансу виробництва та споживання енергм, млн тон умовних одиниць, %
Виробництво загальне (млн т у.п) Загальне споживання енергм (млн т у.п) Баланс виробництва та споживання*
1997 2007 2017 1997 2007 2017 1997 2007 2017
Св1т 9601 12073 14080 9540 12152 14126 -61 79 46
% 100 100 100 100 100 100 Х Х Х
Европа 1259 1146 1059 1836 1960 1857 577 814 798
% 13,1 9,5 7,5 19,2 16,1 13,1 Х Х Х
П1вн1чна Америка 2038 2089 2522 2371 2616 2489 333 527 -33
% 21,2 17,3 17,9 24,9 21,5 17,6 Х Х Х
Латинська Америка 812 973 973 565 724 847 -247 -249 -126
% 8,5 8,1 6,9 5,9 6,0 6,0 Х Х Х
Африка 828 1135 1122 457 629 805 -371 -506 -317
% 8,6 9,4 7,97 4,8 5,2 5,7 Х Х Х
Аз1я 2069 3229 4129 2703 4181 5755 634 952 1626
% 21,5 26,7 29,3 28,3 34,4 40,7 Х Х Х
Австрал1я 201 286 386 101 122 129 -100 -164 -257
% 2,1 2,4 2,7 1,1 1,0 0,9 Х Х Х
Джерело: розраховано авторами за [4]
Дан табл. 9 cвiдчaть про наявнють в 2017 роцi надлишюв палива в Австралм (257 млн т у.п), Аф-рицi (317 млн т у.п), Латинсьюй Америк (126 млн т у.п), що експортуються в iншi регiони планети.
Звертаемо увагу на той факт, що репони тех-нологiчно розвинутих краТ'н, яким притаманний прiоритетний розвиток другого та третього сектору економки (США, Европа), сировину iмпор-тують, що надае певнi характеристики Тхым стра-тегiям розвитку паливно-енергетино! гaлузi.
3. Оцiнка ефективностi енергоспоживання в свiтi
Важливим результатуючим Ыдикатором ефек-тивностi виористання енергоресурсiв на в^х рiв-
нях ieрaрхN свтово! економiки е показник енер-гоефективност ВВП, що розраховуеться як вщношення вaртостi обсягу використано! енергм до валового внутрiшнього продукту. Проаналг зуемо цей показник в континентальному, репо-нальному та нaцiонaльному вимир^ що наведено в табл.10.
За показником енергоемност ВВП серед кон-тинентiв лiдерство належить Австралм - 0,111, що менше нiж загальний свтовий показник енерго8фективностi. Нaйбiльшa континенталь-на енерго8мностi ВВП в Латинсьюй Амери-цi - 0,133. Такий же рiвень енергоeмностi ВВП зафксовано i для краТ'н БР1КС. Серед краТ'н список
Та6flнцfl 10. fluHaMiKa eHeproe$eKTMBHOCTi BBn (eHepro 3aTpaTu/BBn)
1990 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017
CBÍT B qinoMy 0,174 0,165 0,133 0,145 0,133 0,119 0,117 0,116
KoHTMHeHeHTa^bHa eíe pro e^eKTiBHÍcTb
GBpona 0,124 0,116 0,104 0,099 0,092 0,080 0,079 0,078
niBHíHHa AMepiiKa 0,197 0,189 0,168 0,152 0,140 0,126 0,124 0,122
HaTMHCbKa AMepiiKa 0,098 0,092 0,093 0,092 0,088 0,086 0,087 0,087
A^pi/iKa 0,168 0,179 0,167 0,156 0,139 0,134 0,133 0,133
A3Ía 0,191 0,175 0,59 0,156 0,144 0,122 0,119 0,116
ABCTpania 0,169 0,161 0,151 0,135 0,132 0,113 0,113 0,111
EHeproe^eKiBHicTb no perioHanbHi/iM Ta MÍXHapo6Hi/iM o6'eflHaHHaM
OECP 0,147 0,142 0,131 0,122 0,114 0,101 0,100 0,098
G7 0,152 0,147 0,136 0,127 0,117 0,104 0,102 0,101
EPIKC 0,269 0,243 0,201 0,188 0,165 0,141 0,137 0,133
GBponeécbKié Coro3 0,127 0,119 0,106 0,101 0,092 0,080 0,079 0,078
CHfl 0,328 0,386 0,333 0,259 0,221 0,201 0,200 0,202
TOP-12 EíeproeMHix HaqioHanbHi/ix eKOHOMÍK cBÍTy
ÓKpaíHa 0,420 0,577 0,516 0,393 0,346 0,264 0,263 0,246
PO 0,293 0,342 0,306 0,239 0,198 0,204 0,205 0,211
TaéBaHb 0,274 0,259 0,261 0,269 0,241 0,208 0,206 0,202
y36eKÍcTaH 0,691 0,786 0,774 0,551 0,335 0,224 0,202 0,191
nAP 0,236 0,256 0,235 0,229 0,217 0,195 0,196 0,190
Ka3axcTaH 0,323 0,375 0,226 0,197 0,198 0,178 0,173 0,175
KaHaga 0,236 0,240 0,214 0,203 0,187 0,171 0,173 0,173
IpaH 0,114 0,144 0,147 0,158 0,148 0,175 0,166 0,169
nÍBfleHH^ Kopea 0,187 0,194 0,193 0,173 0,169 0,161 0,160 0,159
KiTaé 0,472 0,318 0,227 0,224 0,187 0,150 0,143 0,138
Hirepia 0,215 0,233 0,232 0,172 0,138 0,127 0,128 0,129
CayflÍBCbKa ApaBÍa 0,079 0,096 0,103 0,106 0,140 0,130 0,127 0,129
fíxepeno: P03pax0BaH0 aBTopaMU 3a [1]
Í3 HaéeHeprosMHMX HaMÍOHa^bHix eKOHOMÍK oho-nroe yKpaíHa Í3 n0Ka3HiK0M 0,246.
no3MTMBHMM cynacHMM TpeígoM BBaxaeTb-ca flMHaMÍKa 3MeH0eHHa eíeproeMíocTÍ BBn aK b
CBÍTOBOMy MacrnTaBí (amb. pic. 7), TaK i Ha bcíx koh-TiHeHTax, y bcíx perioíax Ta KpaíHax cBÍTy.
noga^bmié aía^Í3 gaHix 3 Ta6^.10 geMOHcrpye
HeraTMBHi bmchobkm ^ogo 3MeH0eHHa eíeproeM-
0,7
0
1990 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017
PucyHOK 7. fluHaMiKa eHeproeMHOCTÍ BBn CBiTy Ta YKpaíHM
fíxepeno: noBygoBaHo aBTopaMU 3a [4]
hoctî окремих нацюнальних eKOHOMÎK CBÎTy, зокре-ма, Укра'1'ни. Не дивлячись на той факт, що темпи падiння eHeprosMHOCTÎ ВВП Укра'1'ни значно випе-реджають аналопчний свiтовий показник (за ств-вщношенням лiнiй тренду на рис.7), в 2017 роц eнeрго8Mнiсть украТнського ВВП бтьше загально свiтового бiльшe Hiœ у 2 рази, що ще раз пщтвер-джуе нeобхiднiсть реформацм' ПЕК нашо'1' краТни.
Ситуацiя навколо перспектив розвитку видобут-ку та використання викопних видiв палива в рiзних краТнах рiзниться, оскiльки кожна держава проводить власну енергетичну полiтику залежно вiд ряду чинниюв: гeологiчних запасiв, рiвня рентабель-ностi розробки родовищ, eкологiчних обмежень, ступеня iнтeграцiï краТни в регюнальн та свто-вi структури тощо. У цьому контeкстi популярнос-т набувають вiдновлювальнi джерела енергп', як використовуються для генерацп' електричноТ та тепловоТ енергп'. Така тeндeнцiя найбтьш прита-манна краТнам 6С, як активно пiдтримують роз-виток ВДЕ Даыя, Нiмeччина, Швeцiя), якi пере-
Таблиця 11. Динамiка «забрудненост ВВП»
ймаються eкологiчнicтю виробничого процесу та зменшенням емюп С02. У 2015 рощ порiвняно з 2014 роком, свтовий прирiст потужностей у вщ-новлювальнiй eнeргeтицi зрiс майже на 9%, досягнувши 147 ГВт, що свщчить про перевищен-ня аналопчного показника тради^йно!' генерацп, а також про високу конкурентнють ВДЕ серед пер-винних джерел енергп. Прогнозуеться, що у 2030 роц частка ВДЕ у загальному юнцевому енергос-поживаннi досягне 36%. Ц прогнози мають пщ-стави, зокрема завдяки тому, що у 2015 р. гло-бальн Ывестицп у новi потужностi ВДЕ на рiвнi 265,8 млрд дол. США (без урахування гщрогене-рацп з потужнютю бiльшe 50 МВт) бiльш ыж удвi-чi перевищили iнвeстицií на пщтримку вугiльного та газового сeкторiв - 130 млрд дол. США. Вва-жаеться, що з кожним роком собiвартiсть вiтро-во'( та сонячно!' енерг^( поступово знижуеться i для ряду кра'н собiвартiсть повного термЫу експлуа-тацГ'' сонячних i вiтрових eлeктростанцiй е нижчою за собiвартiсть будiвництва нових електростан-
1990 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017
Св1т в цтому 0,404 0,376 0,340 0,330 0,308 0,277 0,271 0,267
Континенентальна енерго ефективн1сть
Европа 0,307 0,605 0,239 0,223 0,198 0,168 0,166 0,166
ГНвычна Америка 0,492 0,460 0,417 0,374 0,338 0,289 0,284 0,279
Латинська Америка 0,181 0,177 0,187 0,182 0,174 0,169 0,170 0,167
Африка 0,237 0,246 0,235 0,233 0,207 0,202 0,201 0,207
Аз1я 0,432 0,419 0,376 0,402 0,377 0,332 0,319 0,308
Австрал1я 0,523 0,498 0,481 0,450 0,417 0,351 0,358 0,352
Ене эгоефекивысть по репональним та м1жнаробним об'еднанням
ОЕСР 0,362 0,381 0,313 0,289 0,264 0,229 0,226 0,224
G7 0,373 0,341 0,323 0,298 0,270 0,236 0,231 0,228
БР1КС 0,636 0,349 0,499 0,501 0,445 0,387 0,371 0,361
ЕС 0,315 0,280 0,243 0,227 0,199 0,168 0,164 0,164
СНД 0,842 0,969 0,880 0,615 0,519 0,461 0,463 0,467
ТОР-12 найбрудн1ших нац1ональнихеконом1к св1ту за обсягом вик1д1в СО2
ГНвденна Африка 0,655 0,685 0,647 0,678 0,637 0,599 0,612 0,599
Тайвань 0,658 0,648 0,673 0,692 0,585 0,500 0,521 0,523
Казахстан 1,041 1,202 0,773 0,625 0,633 0,519 0,502 0,509
Роая 0,729 0,853 0,753 0,569 0,496 0,463 0,468 0,481
УкраТна 1,140 1,437 1,158 0,871 0,725 0,532 0,548 0,473
Узбекистан 1,735 1,833 1,781 1,269 0,772 0,515 0,464 0,440
Китай 1,219 0,897 0,632 0,687 0,568 0,459 0,430 0,412
1ран 0,298 0,363 0,383 0,391 0,372 0,426 0,399 0,406
Канада 0,480 0,474 0,447 0,414 0,384 0,359 0,367 0,376
ГНвденна Корея 0,486 0,494 0,443 0,387 0,392 0,362 0,353 0,359
Австрал1я 0,523 0,498 0,481 0,450 0,417 0,351 0,358 0,352
Сауд1вська Арав1я 0,211 0,226 0,256 0,268 0,328 0,323 0,331 0,339
Джерело: складено авторами за [4]
14ÍÍ Ha BiKonHOMy na^/BÍ. OgíaK, nepenoíoro po3-BiTKy BflE 3a^MmaeTbca HecTaámbHÍcTb reíepaMÍí Ta npoBneMi 3 TpaHcnopTyBaHHaM a^bTepHaTiBHOí eíeprií [1, c.53].
HeMeírn Baxn/B/M ifleíTi^ÍKaTopoM e^eKTiBHOcTÍ BiKopicTaHHa eíepropecypcÍB ° noKa3HiK «3a6pyg-
HeíocTÍ BBn», aKié po3paxoBy°Tbca aK BÍflHorneHHa oácarÍB BiKigÍB b aTMOc^epy go BBn. fl/iHaMka 3M¡-hm Mboro noKa3HiKa npegcraB^eHo y Taán. 11.
3a n0Ka3HiK0M «3a6pygHeHocT¡ BBn» ÓKpa-íHa BXogiTb y TOP-5 KpaíH cBÍTy, ^o goc/Tb He-raTiBHO xapaKTepi3ye ¡MÍgx KpaíH/, a b nopÍBHaH-h¡ ¡3 aHa^orÍHHiM cpegHbocBÍToBiM noKa3H/KoM, pÍBeíb 3a6pygHeHHocT¡ BBn Harnoí KpaíH/ ámbwe y 1,8 pa3i. Ha/Kpa^/z noKa3H/K «3a6pygHeHoc-t¡ BBn» 2017 poKy b cbítí geMocTpye GBponeé-cbKié 0oro3 - 0,164, ^o Mae Bi3Hana™ HanpaM noga^brnoro po3B/TKy yKpaíHCbKoro nEK.
4. npono3M^i ^oflo CTpaTerii po3BMTKy nEK YKpaiHM
Ha gyMKy cneMÍa^icTÍB B¡THM3HaHié na^/BHo-eHepreTiHHié KoMn^eKc noTpeáye KapgiHa^bHoro pe^opMyBaHHa, agxe yKpaíHCbKié eíepreT/HH/é ceKTop, 6ygyHi HeBÍg'eMHoro cKnagoBoro cbítobmx eHepreTiHHix p/HKÍB, 3Haxog/Tbca nig nocTÍéHiM Bn^iBoM cbítobmx ¡HTerpaMÍéHix npoqecÍB. A BÍgTaK, He 3a^M0iTica ayTcaégepoM, yKpaíHa Haé-b^mxhmm nacoM Mae c^opMyBaTi HoBy e^eKTiBHy eíepreTiHHy no^ÍT/Ky, aKa 6 BÍgnoBÍga^a cbítobmm Ta EBponeécbKiM TeHgeHMÍaM, 3oKpeMa b 3aKoHo-gaBHÍé c$ep¡. yKpaíHCbKié eíepereT/HH/é ceKTop aK HeBÍg'EMHa cKnagoBa cBÍToBoro b yMoBax MÍXHa-pogíoí HecTaái^bHocTÍ, BonaTmbHocTi cbítobmx m¡h Ha eíeperopecypci, 3obh¡0híx npoTicToaíb Ta BHy-Tp¡0HÍx npoáneM, noBiHeH e$eKT/BHo $yHM¡oíyBa-tm, 3a6e3neHyroHi eíepreT/HHy caMogocTaTHÍcTb KpaíH/. nporpec 3a^exaTiMe BÍg e^eKTiBHocTÍ pe-a^¡3aM¡í BHyTpÍ0H¡x pe^opM y nacTiHÍ o^ag^/Boro BiKopicTaHHa eíepropecypcÍB B^acHoro BigoáyTKy nopag 3 no^ÍTiKoro flMBepcM$¡KaM¡í ¡MnopTy eíepro-
Ta6.n^fl 12. flHHaMÍKa nacTKH BEfl y 3ara.nbHOMy o6cn3Í,%
1990 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017
CBÍT B qinoMy 19,74 20,28 18,79 18,38 19,93 23,13 24,08 24,80
KoHTiHeHeHTa^bHa eíepro e^eKTi/iBHÍcTb
GBpona 18,08 19,66 20,13 19,74 25,21 33,63 34,02 33,58
nÍBHÍHHa AMepiKa 18,53 18,10 15,55 15,55 16,77 20,27 22,01 24,40
flaTi/iHcbKa AMep/Ka 66,06 66,41 61,70 58,92 57,48 52,52 54,41 56,04
A^piKa 18,40 17,05 17,78 16,96 17,51 17,79 17,50 18,11
A3Ía 17,49 15,26 13,24 13,55 15,76 19,92 20,79 21,43
ABcTpania 10,08 9,81 8,54 8,92 8,63 13,67 15,78 14,95
Eíe proe^eK/BHÍcTb no perioHanbHi/iM Ta MÍXHapoáH/M oá'eflHaHHaM
OECP 17,71 17,57 16,14 15,72 18,21 23,39 24,33 25,60
G7 15,11 15,06 13,54 13,51 15,81 21,19 22,42 24,46
EPIKC 24,22 25,58 23,34 21,88 22,30 24,46 25,78 26,14
GC 12,63 13,94 14,78 14,92 21,11 29,86 30,19 30,18
CHfl 13,66 18,57 18,10 17,85 16,50 15,79 17,15 17,41
TOP-12 KpaíH cBÍTy 3a noKa3H/KoM BEfl
HopBeria 99,79 99,66 99,72 99,47 95,75 97,73 97,87 97,87
KonyMáia 76,38 76,40 75,52 80,17 72,12 68,24 72,11 86,78
HoBa 3enaH,q¡a 80,01 83,85 71,50 64,24 73,18 80,08 84,17 81,39
Epa3i/rnia 94,50 94,16 89,49 87,12 84,72 73,97 80,96 79,71
KaHaga 62,39 61,01 60,61 60,04 61,40 63,02 64,08 64,71
BeHecyena 62,34 70,05 73,75 73,28 67,49 63,70 57,60 63,33
WBeqia 51,18 47,60 57,26 51,32 55,33 63,29 57,02 57,53
Hi/mi 53,84 72,41 48,55 53,88 40,20 43,60 39,08 44,50
nopTyrania 35,08 28,56 30,30 18,57 53,16 48,67 55,44 39,75
PyMyíia 17,74 28,17 28,46 34,02 33,88 40,09 43,75 38,70
iTania 17,71 18,88 20,81 18,21 26,57 38,99 37,53 35,74
HÍMenn/Ha 3,90 5,66 6,89 11,13 17,57 29,88 30,02 33,98
fíxepeno: CKnageHo aBTopaMU 3a [4]
рeсyрсiв. Зaдля досягнeння конкyрeнтоспромож-ностi eкономiки тa yтримaння гiдниx позицiй нa мiжнaроднiй aрeнi, Укрaïнa повиннa y свок плa-нax розвитку eнeргeтики нe сттьки орieнтyвaти-ся нa прiоритeти сьогодeння, скiльки нa виклики, що формують мaйбyтнiй розвиток тa дiяти нa ви-пeрeджeння [1, с. 5-6].
Основними зaвдaннями полiтики низькову-глeцeвого розвитку е розвиток aльтeрнaтивниx джeрeл eнeргiï (eнeргiï сонячного випромiнювaн-ня, в^ру, рiчковиx потокiв, гaзy з оргaнiчниx вщ-xодiв, бiодизeлю тощо) поряд з рeгyлювaнням обсягiв викидiв пaрниковиx гaзiв. Ha пeрeконaн-ня МАГАTE, aтомнa eнeргeтикa е тaкож одним з нaйбiльш низьковyглeцeвиx джeрeл eнeргiï.
Проaнaлiзy8мо процeс розвитку aльтeрнaтив-ниx джeрeл eнeргiï з leeO по 2017 рр., викорис-товyючi дaнi тaбл. 12.
Анaлiз динaмiки розвитку BEД в свiтi зa пeрiод ieeO-2017 дозволяе зробити нaстyпнi висновки:
B 2017 роцi мaйжe чвeрть (24,S%) обсягу свг товоС eнeргiï виробляеться зaвдяки використaн-ню вiдновлювaниx джeрeл eнeргiï;
Haйвищого континeнтaльного рiвня викорис-тaння BEД досяглa Лaтинськa Амeрикa, дe чaст-га eнeргiï, що виробляеться нa вiдновлювaниx джeрeлax eнeргiï склaлa в 2017 роц 56,04%;
Сeрeд iнтeгрaцiйниx eкономiко-полiтичниx yгрyпyвaнь в 2017 роцi лдаром у використaннi BEД е Европeйський Союз iз чaсткою 30,1S%;
Абсолютним крaïною-лiдeром у нaпрямy розвитку BEД бaгaто рокiв зaлишaeться Hорвeгiя iз чaст-кою в 2017 роц - e7,S7%, що стaло можпивим зa-вдяки прийнятiй стрaтeгiï розвитку ПEK крaïни;
Укрaïнa очолюе 10 остaннix ^afc в списку (62 ^aï^) з покaзником в 2017 роц - 7,S6%, що стaновить в сeрeдньомy 0,5% приросту зa рiк, a цe свщчить про вщсутнють пeвноï стрaтeгiï в цьо-му нaпрямy.
Позитивним фaктом, що стосуеться Укрaïни е ïï нaйбiльшi тeмпи скорочeння пaрниковиx га-зiв у 2015 роцi - до ie5,1 млн т, aбо нa понaд 1 S%. Протe слiд нaголосити, цeй покaзник був досягнутий нe зaвдяки eкологiчним зaxодaм, a пeрeвaжно чeрeз стрiмкe змeншeння рiвня BBП. Укрaïнa зa роки нeзaлeжностi зробилa вaго-мий внeсок у скорочeння свiтовиx викидiв CO2 - 10,2 млрд т, що було спричинeно пeрeвaжно змeншeнням рiвня BBП, чисeльностi нaсeлeн-ня, соцiaльниx стaндaртiв життя, a в 2014-2017
роки нa цe вплинули aнeксiя Kримy, a тaкож АTO нa тeриторiï окрeмиx рaйонiв Донeцькоï i Луган-ськоС облaстeй.
Узaгaльнюючи вищe нaвeдeнi рeзyльтaти до-слiджeння, пiдкрeслимо, що пeршa пeрeдyмо-вa eфeктивного розвитку пaливно-eнeргeтично-го комплeксy крaïн свiтy полягae у спiввiдношeннi чaсток сeкторaльноï структури ïx нaцiонaльниx era-номiк. Сaмe рiвeнь тexнологiчного розвитку ^a-(н, який зaбeзпeчyeться другим тa трeтiм сeкторa-ми eкономiки (промисловiсть тa послуги, особливо цe стосуеться високо тexнологiчниx послуг), ство-рюе умови розвитку BEД, пiдвищeння eкологiч-ностi виробництвa, знижeння його eнeргоeмнос-тi, a тaкож можливють створeння бiльшоï додaноï вaртостi у порiвняннi iз сировинними гaлyзями (до-бувною, сiльським господaрством). Сeкторaльнa стрyктyрa нaцiонaльноï eкономiки е визнaчaльною при формyвaннi стрaтeгiï розвитку крaïни тa íïпa-ливно-eнeргeтичного комплeксy, оскiльки е фун-дaмeнтом, нa якому формуеться конкyрeнтоспро-можнiсть нaцiонaльноï eкономiки тa вибудовуеться соцiaльно-eкономiчнe блaгополyччя крaïни.
Pозглянeмо сeкторaльнy структуру окрeмиx крaïн св^у тa ïx BBП, що прeдстaвлeно у тaбл.13.
Як видно з дaниx тaбл. 13 сeрeдньо свiто-вий BBП нa душу нaсeлeння в 2016 роцi склaв 10 265 дол. США ^втори допyскaють пeвнy по-xибкy в розрaxyнкax чeрeз можливу нeточнiсть у чи^льнос^ нaсeлeння в крaïнax). При цьому сeкторaльнa стрyктyрa свiтового господaрствa прeдстaвлeнa нaстyпним спiввiдношeнням: пeр-винний сeктор - 5,e%, другий ^ктор - 30,5%, трeтiй сeктор - 63,6%.
Дaннi тaбл.13 свiдчaть, що у рaзi, коли чaст-га пeрвинного сeкторa в крaïнi вищa зa сeрeдньо свiтовy (5,e%), рiвeнь доxодy BBП нa душу нaсe-лeння в циx крaïнax е нижчим нiж сeрeдньо свiто-вий (10 265 дол. США), виключeння склaдae ли-0e однa крaïнa - Аргeнтинa, дe чaсткa пeрвинного сeкторa скпaдae10%, a BBП нa душу нaсeлeння в 2015 ро^ - 12 474 дол. США, що можнa поясни-ти <^yœe високим» рeйтингом крaïни зa Iндeксом людського розвитку (45 мiсцe у 201S роцi), зрос-тaючою чaсткою високотexнологiчного сeкторy, a тaкож високою продуктивною прaцi у сiльсько-му господaрствi зaвдяки тому, що в ^aï^i пaнyють вeликi зeмлeвлaсники тa iнозeмнi компaнiï.
Чaсткa пeрвинного сeкторa у нaцiонaльно-му господaрствi Укрaïни в 201 б роцi скпaдaлa
Таблиця 13. Секторальна структура окремих краш cBÏTy 2016 р., та ïx ВВП
Краша / Економ1ка ВВП на душу на-селення дол. США Первинний сектор Вторинний сектор Третинний сектор
МСНиДдЛ. % мЛниДдЛ. % МЛниДдЛ. %
СВ1Т 10 365 4 437 549 5,9 22 939 872 30,5 47 835275 63,6
Швейцар1я 81 566 8 612 1,3 183 508 27,7 470 363 71
Норвепя 72 248 10 159 2,7 144 111 38,3 221 998 59
ОАЕ 72 049 2 915 0,7 247 368 59,4 165745 39,8
Дан1я 62 210 15 624 4,5 66 314 19,1 265258 76,4
США 55 845 215364 1,12 3 427 876 19,1 14 303 756 79,7
Австрал1я 55 234 50 266 4 334 266 26,6 872108 69,4
Швец1я 52 789 9 314 1,8 139191 26,9 368935 71,3
Нщерланди 45 429 21 558 2,8 185 553 24,1 563 589 73,2
Австр1я 44 692 5 809 1,5 114 253 29,5 267 236 69
Канада 43 656 27 582 1,8 438 249 28,6 1 066 509 69,6
Н1меччина 43 225 27 959 0,8 982 067 28,1 2 484 874 71,1
Бельпя 41 521 3 291 0,7 101 559 21,6 365329 77,7
Великобрит. 41 348 18 549 0,7 556 477 21 2 074 864 78,3
Франц1я 37 387 47 277 1,9 455355 18,3 1 985647 79,8
Япоыя 37 270 56 764 1,2 1 300 833 27,5 3 377 434 71,4
1тал1я 29 949 37 050 2 448 305 24,2 1 367145 73,8
П1вд.Корея 28 594 37 918 2,7 558 943 39,8 807 519 57,5
1спан1я 26 008 41 321 3,3 303 023 24,2 909 068 72,6
Сауд1вська Арав1я 23 702 13 156 2 440 058 66,9 204 571 31,1
Тайвань 22 172 6 749 1,3 166128 32 347 311 66,9
Аргентина 12 474 54 178 10 166 328 30,7 320 736 59,2
Польща 12 119 15 890 3,4 157 030 33,6 294 431 63
Туреччина 9 516 67 259 8,9 212 356 28,1 476101 63
РФ 8 901 49 442 3,9 456 390 36 761918 60,1
Мексика 8 737 39 354 3,7 363 755 34,2 660 502 62,1
Бразил1я 8 706 95 558 4 484 870 27,4 1 189171 67,2
Колумб1я 8 561 35 610 8,9 152 044 38 212 462 53,1
Китай 8 043 990 695 9 4458127 40,5 5558899 50,5
Венесуела 7 147 9 834 4,7 73 020 34,9 126373 60,4
ПАР 6 345 8 530 2,5 107 824 31,6 224 861 65,9
Алжир 6 216 8 131 3,3 44 105 17,9 194 407 78,9
ТаТланд 5 746 51 949 13,3 132 801 34 205 842 52,7
1ран 5 039 46 182 11,2 167 410 40,6 198748 48,2
1ндонез1я 3 676 134 556 14,3 441 307 46,9 365090 38,8
УкраТна 2115 12050 13,3 22105 24,4 56 805 62,7
Н1гер1я 2 286 73 884 17,8 106 676 25,7 226 634 54,6
1нд1я 1 798 391 672 17,4 580 755 25,8 1 280 813 56,9
Джерело: розраховано авторами за [МВФ, 2016]
13,3%, а в 2017 роц - вже 15%. Така структура нацюнальноТ економки та тенден^я ïï змЫи не може забепечити високий piBeHb доданоТ ваpтoстi та кардинально покращити якiсть життя украТн^в.
Нова стpатeгiя eкoнoмiчнoгo розвитку нацг ональноТ eкoнoмiки мае спиратися на оновле-ну аpxiтeктуpу, де в приортетному розвитку ма-ють бути високотехнолопчы, eкoлoгiчнi галузi,
для чого - сформован iнституцiйнi умови залу-чення iнвeстицiй; наука повинна Ытегруватися iç промисловим виробництвом та очолити стьське господарство; виробництво, споживання енер-гopeсуpсiв стати максимально заощадливими; eкoнoмiчна пoвeдiнка виpoбникiв та спoживачiв змЫитися вiдпoвiднo до викликiв навколишнього прородного середовища.
Висновки
1снуе великий перелк ôaKTopiB, що визнача-ють ефективнють розвитку як паливно-енерге-тичного комплексу, так i нaцiонaльниx економк cвiту, якi умовно роздiлeнi нами на об'ективы та cуб'eктивнi, де пeршi розвиваються eволюцiйно, а друг е керованими людиною.
Нaявнicть природних рecурciв, зокрема, джерел палива (нафти, вугiлля та газу) е ттьки потен^а-лом розвитку нацюнально[ економки, оптималь-не використання якого може забезпечити високу eфeктивнicть та еколопчнють. Видобуток палив-них рecурciв потребують значних ^ec™^^ якi можуть бути cтимульовaнi cприятливими ^ти-туцiйними умовами в кран
Спiввiдношeння виробництва та отоживання па-ливно-енеретичних рecурciв залежить, перш за вce, вiд ceкторaльноï cтруктури нацюнально[ eкономiки, рiвня розвитку та галузево'1' cпрямовaнноcтi виробництва крани, чиceльноcтi нaceлeння, а, головне -вщ стртатегм' розвитку нацюнального гоcподaрcтвa.
Укра1'на може i мае бути енергетично незалеж-ною, враховуючи ïï природний потeнцiaл, для чого нeобxiдно змiнити aрxiтeктуру нацюнально[ еко-номiки, cформулювaти нову cтртaтeгiю розвитку та по^лити контроль за ïï впровадженням.
Список використаних джерел
1. Маркевич К. Глобальн eнeргeтичнi тренди ^зь призму нaцiонaльниx iнтeрeciв Укра'1'ни. / Анaлiтичнa доповiдь. // К.Маркевич, В.Омельченко - КиТв: Запо-вгг, 2016. - 118 c.
2. Khlobystov I. Sustainable development policy of Ukraine: sectoral issues' of international obligations implementation / Khlobystov levgen, Zharova Lubov // The international journal Sustainable development. - 2014. - P.4-13
3. Пудичева Г. Енергетична безпека пщприемств в контекст сталого розвитку eкономiки / Г. О. Пудичева // Вюник cоцiaльно-eкономiчниx доcлiджeнь : зб. наук. праць; за ред.: М. I. Зверякова (голов. ред.). - Оде-ca: Одecький нaцiонaльний економлчний унiвeрcитeт, 2016. - Вип. 1. - № 60. - С. 179-185
4. BP Statistical Review of World Energy, June 2016 -https://www.bp.com/content/dam/bp/pdf/ energy-economics/statistical-review-201 6/bp-statistical-review-of-world-energy-2016-full-report.pdf.
5. Глобальний енергетичний cтaтиcтичний щорiч-ник. [Електронний рecурc]. - Режим доступу: https:// yearbook.enerdata.net/total-energy/world-energy-production.html
References
1. Markevich K. Hlobal'ni enerhetychni trendy kriz' pryzmu natsional'nykh interesiv Ukrayiny [Global energy trends through the prism of Ukraine's national interests]. / Analitychna dopovid'. // K.Markevych, V.Omel'chenko - Kyyiv: Zapovit, 2016. - 118 p.
2. Khlobystov I. Sustainable development policy of Ukraine: sectoral issues' of international obligations implementation / Khlobystov levgen, Zharova Lubov // The international journal Sustainable development. -2014. - P.4-13
3. Pudycheva H. Enerhetychna bezpeka pidpryyemstv v konteksti staloho rozvytku ekonomiky [Energy Security of Enterprises in the Context of Sustainable Economic Development] / H. O. Pudycheva // Visnyk sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen' : zb. nauk. prats'; za red.: M. I. Zvyeryakova (holov. red.). - Odesa: Odes'kyy natsional'nyy
4. BP Statistical Review of World Energy, June 2016 - https://www.bp.com/content/dam/bp/ pdf/ energy-economics/statistical-review-2016/ bp-statistical-review-of-world-energy-2016-full-report.pdf.
5. Global Energy Statistical Yearbook. [Electronic resource]. - Access mode: https://yearbook.enerdata. net/total-energy/world-energy-production.html
Дан про aBTopiB Студ!нська Галина Яювна,
доктор eKOHOMiHHHX наук, ДНД11МЕ e-mail: [email protected] Терещенко Артем Миколайович,
студент 4 курс КНТЕУ
e-mail: [email protected]
Данные об авторах Студинская Галина Яковлевна,
доктор экономических наук, ГНИИИМЭ e-mail: [email protected] Терещенко Артем Николаевич,
студент КНТЕУ
e-mail: [email protected]
Data about the authors Galina Stydinska,
Doctor of Economics of State Research Institute Informatization, and Modelling of the Economic e-mail: [email protected] Artem Tereshchenko, student KNTEU
e-mail: [email protected],
