CC BY
16
УДК 636.3.053.083.03:612.017
Петренко А.М., к. вет. н., ст.. викладач ©
Чорний М.В., д.вет.н.. професор, Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я
ВПЛИВ ТЕРМ1Н1В В1ДЛУЧЕННЯ ЯГНЯТ НА IX ПРИРОДНУ РЕЗИСТЕНТШСТЬ IПРОДУКТИВН1СТЬ
У статт1 наведет показники вплыву терм1ну вгдлучення на природну резистенттстъ: бактерицидна та л1зоцимна активтстъ сироватки кровг, фагоцитарна актившстъ, фагоцитарнии тдекс та продуктивт показники ягнят: живу масу, середнъодобов1 прирости в 60-90-105 та 120- денному вЩ.
Ключое1 слова: природна резистенттстъ, ягнята, продуктивт показники.
Вступ. У в1тчизнянш та св1товш практищ в1вчарства склалося правило, згщно якого ягнят вщ в1вцематок вщлучають у вщ1 4 мкящв. До моменту вщлучки молодняк набувае здатност1 перетравлювати пасовищш та шш1 корми так, як I доросл1 тварини. Вщлучення у бшьш шзш строки не ефективне, так як за рахунок молока потреба молодняку в поживних речовинах задовольняеться лише на 10 % [1].
При народженш у ягнят виникае легеневе дихання, починають функцюнувати травна, видшьна та шш1 системи, внаслщок чого обмш речовин та енерги р1зко зростае.
При пор1вняно слабкому розвитку травно! системи та високш потреб1 в поживних речовинах особлив! вимоги висуваються до поживност1 корм1в. Корм повинен бути повноцшним. Цим вимогам найкраще вщповщае молозиво та молоко матерг
Багатьма дослщами встановлена позитивна залежшсть росту ягнят вщ молочност1 маток. Молочна продуктившсть в1вцематок залежно вщ породних вщмшностей досягае максимуму на другий-третш або четвертий-шостий тиждень лактаци, пот1м вона швидко знижуеться.
Найбшьше зниження молочно! продуктивное^ настае на восьму декаду. Кшькють молока за перший мкяць складае 37 %, а за перш1 два мюящ - 6869 % вщ продуктивное^ за 120 д1б лактаци. Протягом четвертого мюяця лактаци ягня отримуе тшьки 10 % молока вщ його кшькост1 за лактацшний перюд. Середньодобова кшьюсть випитого молока при цьому складае 1059 г. У той же час в1вцематка для формування 1000 калорш молока з продовженням лактаци витрачае все бшьше корму. В перюд вщ 84 до 112 дня лактаци в1вця на вироблення кшограму молока витрачае корм1в у 4 рази бшьше, а в перюд вщ 122 до 140 д1б у 8 раз1в бшьше, шж у перш1 чотири тижш лактаци [2].
Таким чином, бшьш1стю експеримент1в доведено, що при нормальних кл1матичних умовах вщлучення ягнят можна проводити без шкоди для
© Петренко А.М., Чорний М.В., 2012
370
наступного росту та розвитку в вщ1 6-8 тижшв. До цього вжу функци рубця досягають р1вня, необхщного для ефективного використання рослинних корм1в. Для усшшного проведения ранньо! вщбивки ягнят необхщно привчати до споживання рослинних корм1в з 7-15-добового в1ку, що гарантуе швидке становления рубцевого травления та бшьш ранню незалежшсть ягнят вщ молока матер1 [4].
Матер1али 1 методи. Нами вивчався вплив термш1в вщлучки ягнят на 1х природну резистентшсть, ркт { розвиток. Схема дослщу наведена в таблиц! .1
Таблиця 1
Схема дослщу за строками вщбивки ягнят_
Групи кшьшсть в1вцематок гол1в Строки ввдбивки
Контрольна 10 Вщбивка ягнят в вщ 120 даб
1 дослщна 10 Вщбивка ягнят в вщ 105 даб
2 дослщна 10 Вщбивка ягнят в вщ 90 д1б
3 дослщна 10 Вщбивка ягнят в вщ 60 д1б
В1вцематок з ягнятами утримували в однакових умовах м1крокл1мату: температура в примщенш в середньому становила +10 - +120С, вщносна волопсть - 70 %, швидюсть руху пов1тря - 0,2 м/с.
До 21-добового в1ку у ягнят прор1заються Bei р1зщ та з'являються KopiHHi зуби. Одночасно з цим вщбуваеться штенсивний розвиток рубця. У рубщ швидко збшьшуеться чисельшсть найпростших (мшрофлори). Згщно даних А. I. Гольцблата (1975), у 28-добовому вщ1 вона досягае 18-20 тисяч в 1 мм3 вм1сту рубця. У ягнят виникае постшна жуйка [5].
Становления рубцевих процеЫв заюнчуються в 1,5-2 - мкячному вщ1, при цьому вм1ст рубця ягнят за cboim складом наближаеться до складу вмкту дорослих тварин. В 2-мюячному вщ1 стабшзуеться структура i моторика рубця та с!тки. Ягнята спроможш добре перетравлювати та засвоювати поживш речовини р1зномаштних корм1в. У цьому вщ1 вони здатш задовольняти на 75 % cboix потреб у поживних речовинах за рахунок рослинних корм1в.
За даними A.B. Модянова та Л.С. Новшова (1975) за здатшстю перетравлювати немолочш корми ягнята, CTapmi двох мкящв, не поступаються дорослим в1вцям, перетравлювашсть сухих речовин у них у вщ1 77 д1б складае 86,8 %, а в дорослих - 91,3 % [3].
Виходячи з цього, нами була складена схема пщгод1вл1 ягнят у шдсисний перюд.
Сум1ш концентрат1в починали згодовувати з 3-тижневого в1ку по 40 г, пот1м i'x норму поступово збшьшували та у 4-мюячному вщ1 i доводили до 350400 г на добу на голову. Одночасно з концентратами ягнятам давали ciHO бобово-злакових культур, привчали до пощання силосу, подр1бненого буряку та трав'яно! муки. Як мшеральну пщкормку використовували кухонну ешь, крейду. Пщгод1влю ягнят проводили окремо вщ в1вцематок, для чого частину оцарки вщгороджували щитами-лазами, через отвори яких можуть проходити тшьки ягнята.
371
Починаючи з 10-добового в1ку, ягнятам два рази на день давали теплу, злегка пщсолену воду.
Результата морфобюлопчних дослщжень кров1 представлен! в таблиц! 3.
Таблиця 3.
Вплив термшу ввдлучення ягнят на морфобшым1чш показники кров1 __ (М±ш, п=5)_
Вш ягнят, д1б Контрольна група (120 даб) Дослвдш групи
I (105 д1б) II (90 д1б) III (60 д1б)
Еритроцити, Т/л
62 10,66±0,26 10,68±0,12 10,60±0,18 9,08±0,15**
92 10,38±0,24 10,32±0,16 9,28±0,19* 10,26±0,16
107 10,30±0,11 9,30±0,26* 10,30±0,11 10,32±0,10
122 9,58±0,12 10,32±0,12* 10,34±0,15* 10,28±0,15*
Лейкоцити, Г/л
62 10,28±0,15 10,12±0,21 10,28±0,24 11,86±0,12**
92 10,02±0,19 9,96±0,22 11,62±0,14** 10,04±0,18
107 8,98±0,17 10,56±0,16** 8,94±0,19 9,04±0,20
122 10,30±0,19 8,48±0,21** 8,42±0,16** 8,40±0,14**
Гемоглобш, г/л
62 116,84±0,19 116,76±0,16 116,86±0,10 114,90±0,15**
92 116,24±0,13 116,20±0,14 115,00±0,13** 116,22±0,13
107 115,64±0,17 114,06±0,15** 115,70±0,18 115,66±0.13
122 113,52±0,16 114,26±0,13* 114,30±0,14* 114,22±0,14*
Загальний бшок, г/л
62 60,46±0,16 60,48±0,23 60,42±0,12 57,92±0,16***
92 62,32±0,19 62,28±0,15 58,36±0,16*** 62,26±0,15
107 64,91±0,13 59,16±0,21*** 64,82±0,12 64,90±0,09
122 61,02±0,13 66,70±0,11*** 66,84±0,13*** 66,88±0,19***
*р<0,05, **р<0,01, ***р<0,001
Як свщчать даш таблиц! 3, такий стрес-фактор, як вщлучення ягнят, негативно впливае на морфобюлопчш показники кровг Так, на другий день теля вщбивки у вщ1 60 д1б вщм1чаеться зменшення кшькост1 еритроцит1в \ гемоглобшу, вщповщно на 14,8 та 1,7 % при одночасному збшьшенш кшькост1 лейкоцшгв на 15,4 %. На 4,2 % зменшувався { загальний вмкт бшка у сироватщ кров1 пор1вняно з контрольною групою (р<0,01, р<0,001).
Аналопчна тенденщя спостер1галася { при шших термшах вщлучення. У подальшому щ показники покращувалися \ в 122-денному вщ1 практично вир1внювалися у вс1х дослщних групах, а у контрольнш груш починаеться критичний перюд I морфо-бюх1м1чш показники кров1 попршуються.
Наведен! даш свщчать, що процес вщлучення е стресовим фактором для ягнят, який знижуе природну резистентшсть оргашзму, про це свщчить динамжа морфобюх1м1чних показниюв кровг
Природна резистентшсть тварин зумовлена 1х реактившстю, яка характеризуемся здатшстю оргашзму вщповщати певними реакщями на дш подразнювальних фактор1в довкшля.
372
Характеристика показниюв ириродио! резистентное^ кров1 ягнят залежно вщ строив вщбивки представлена в таблиц! 4
Таблиця 4
Вплив термшу вщлучення ягнят на Ух природну резистентшсть (М±ш, п=5)
В1к ягнят, Контрольна група (120 даб) Дослвдш груии
I (105 д1б) II (90 д1б) III ( 60 д1б)
БАСК, %
62 55,92±0,30 56,16±0,42 56,26±0,29 53,72±0,46*
92 44,54±0,33 44,50±0,45 39,66±0,27*** 44,48±0,49
107 42,80±0,41 39,00±0,38** 42,74±0,34 42,52±0,40
122 36,84±0,44 40,44±0,50** 40,50±0,30** 40,36±0,31**
ЛАСК, %
62 18,90±0,39 18,82±0,37 18,82±0,39 15,00±0,33**
92 20,00±0,38 20,12±0,25 16,26±0,34*** 20,26±0,43
107 23,16±0,81 17,42±0,38** 23,32±0,57 23,12±0,78
122 20,72±0,37 27,42±0,60*** 27,64±0,50*** 27,56±0,74**
Фагоцитарна актившсть, %
62 53,30±0,41 50,14±0,33 50,70±0,48 44,38±0,79**
92 59,16±0,51 59,48±0,38 50,96±0,35*** 59,14±0,27
107 60,92±0,47 55,24±0,31*** 60,70±0,25 60,62±0,51
122 58,98±0,45 63,34±0,69** 63,78±0,45** 63,66±0,40**
Фагоцитарний 1ндекс
62 10,93±0,36 10,88±0,30 10,96±0,24 8,10±0,34**
92 9,48±0,22 9,42±0,28 7,52±0,19** 9,22±0,24
107 7,40±0,29 5,22±0,13** 7,58±0,21 7,40±0,28
122 5,26±0,13 7,36±0,30** 7,72±0,17*** 7,80±0,10***
*р<0,05, **р<0,01, ***р<0,001
Даш таблиц! 4 свщчать, що показники гуморального \ кл1тинного ¿муштету в перюд проведения дослвдв змшювались з вжом ягнят, але як в контрольнш, так { в дослщних групах знаходились ор1ентовно на одному { тому ж р1вш. I лише на другий день п1сля в1дбивки вони знижувались, що св1дчить про негативний вплив цього критичного пер1оду на оргашзм ягнят.
Так, найменш1 показники гуморального захисту по БАСК спостер1гались: на 62-й день у ягнят вщбитих в 60 д1б - 53,72 % при р<0,05, що на 2,2-2,54 % нижче н1ж у шших групах; на 92-й день у ягнят, вщбитих в 90 д1б - 39, 66 % при р<0,001, що на 4,82-4,88 % нижче шших груп; на 107-й день у ягнят вщбитих в 105 д1б - 39,00 % при р<0,01 I на 122-й день у ягнят, вщбитих в 120 д1б - 36,84 % при р<0,01, що вщповщно на 3,52-3,8 та 3,52-3,66 % нижче шж в шших групах.
Аналопчш даш отримаш 1 по ЛАСК при ступеш достов1рносп р<0,01, р<0,001.
Показники кл1тинного захисту - фагоцитарна актившсть та фагоцитарний ¿ндекс св1дчать, що такий стрес-фактор, як вщбивка ягнят знижуе кл1тинний захист орган1зму ягнят, к1льк1сть активних лейкоцит1в, як1 беруть участь у фагоцитоз! до загально! !х к1лькост1 в цей пер1од знижуеться на 4,8-
373
8,9 % пор1вняно з1 стабшьним перюдом, на 1,9-2,83 пункти в цей перюд знижуеться {фагоцитарний шдекс.
Показники впливу терммв вщлучення ягнят на !х продуктившсть представлен! у таблиц! 5.
Таблиця 5
Продуктившсть овець в залежност1 вщ строкчв вщбивки (М±ш, п=10)
Показники Контрольна група Дослвдш групи
I (105 д1б) II (90 д1б) III (60 д1б)
Жива вага ягнят при ввдбивщ, кг 31,09±0,27 27,87±0,50 24,74±0,43 18,02±0,33
Середньодобовий прирют живо! маси, г 232,8 235,4 240,0 247,8
Жива вага ягнят в 180 добовому вщ, кг 37,88±0,36 36,43±0,49 34,53±0,49 31,04±0,39
Середньодобовий прирют живо! маси, г 113,2 114,1 108,7 108,5
Настриг вовни на ягня в вщ1 6 мюящв, кг 1,64±0,13 1,66±0,16 1,59±0,14 1,61±0,16
Довжина вовни, см 4,37±0,25 4,39±0,28 4,32±0,24 4,34±0,23
Густота вовни, шт../см2 3710±15,45 3674±10,85 3648±12,47 3694±17,55
Настриг вовни на в1вцематку, кг 4,27±0,24 4,34±0,19 4,51±0,23 4,69±0,19
Довжина вовни, см 8,23±0,24 8,21±0,20 8,32±0,18 8,41±0,21
Густота вовни, шт../см2 3632±8,45 3690±9,41 3737±8,40 3789±10,57
1з даних, наведених в таблиц! 5, видно, що середньодобовий приркт живо! маси ягнят до моменту вщбивки в 60 д1б становив 247,8 г, в подальшому середньодобов1 прирости живо! маси рано вщлучених ягнят значно знижуються, це пов'язано з недостатньою пристосовашстю шлунково-кишкового тракту до перетравлювання грубих корм1в. 1з зростанням термшу вщлучення ягнят до 120 д1б середньодобовий приркт склав 232,8 г, тобто на 6,4 % нижчий шж при вщбивщ в 60 д1б. В цшому у 180-добовому вщ1 жива вага ягнят вщлучених в 120 д1б на 22,0 % вища, шж вщлучених в 60 д1б. При цьому р1зниця в живш ваз1 ягнят, вщлучених в 120 I 105 д1б, складае лише 3,9 %. Необхщно вщм1тити, що строк вщбивки ягнят несуттево впливае на вовняну продуктившсть ягнят та яюсть вовни. Разом з тим настриг вовни на в1вцематку при вщлучеш ягнят в 60 д1б на 9,8 % вищий шж при вщбивщ в 120 д1б, краща I яюсть вовни.
Висновки. Таким чином, проведен! дослщження показали, що ранш термши вщлученя (60 - 90 д1б) вщбивки в умовах пом1рно-континентального кл1мату виявилися малоефективними для ягнят. Хоча рання вщбивка позитивно впливае на вовнову продуктившсть в1вцематок та яюсть вовни. Слщ вщм1тити, що показники продуктивное^ ягнят, вщлучених в 120 I 105 д1б вщр1зняються не суттево, що дае можливкть при раннш весш чи шзшх окотах без шкоди для здоров'я ягнят проводити 1х вщлучення в 105-добовому вщг
374
Лггература
1. Кузнецов А. Ф. Отъем ягнят от маток / А. Ф. Кузнецов // Гигиена содержания животных. - СПб., 2004. - С. 518-519.
2. Модянов А. В. Зависимость роста ягнят от молока матери / А. В. Модянов, Л. С. Новиков // Опытраннего отъемаягнят. - М., 1975. - С. 5-9.
3. Модянов А. В. Переход на сухое кормление / А. В. Модянов, Л. С. Новиков // Опыт раннего отъема ягнят. - М., 1975. - С. 84-87.
4. Модянов А. В. Развитие и приспособление пищеварительной системы ягненка / А. В. Модянов, Л. С. Новиков // Опыт раннего отъема ягнят. - М., 1975. - С. 9-17.
5. Ранний отъем и интенсивное выращивание ягнят : рекомендации / сост. : А. И. Гольцблат, И. У. Петровцов, К. И. Лобода. - Жодино, 1973. - 20с.
Summary Petrenko A. N. к. vet. s., century. teacher Chornyi M.V. d.vet.s., professor Kharkivz state zooveterenare academy, Kharkiv, Ukraine INFLUENCE OF TERMS OF TAKE AWAY OF LAMBS IS ON THEIR NATURAL REZISTENTNIST AND PRODUCTIVITY In the article the brought indexes over of influence of terms of take away on natural rezistentnist: bactericidal and lysozymic on activity of serum of blood, fagocetary activity, fagocetarny index and productive the indexes of lambs : living mass, average daily increases in 60-90-105 and 120 - daily age.
Key words: natural rezistentnist lambs, productive indexes.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Козенко О.В.
375
