САНіТАРНО-ГіГієНіЧНА ОЦіНКА ВПЛИВУ ОСВіТЛЕННЯ НА БАКТЕРіАЛЬНУ ЗАБРУДНЕНіСТЬ ПОВіТРЯ ВіВЧАРНі ТА ОРГАНіЗМ ОВЕЦЬ Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 636.32./.38.614.94:614.94:613.165

Петренко A.M., к.вет.н, доцент © Чорний М.В., д.вет.н., професор Митрофанов О.О., к. вет.н.

Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я

САШТАРНО-ГЮеШЧНА ОЦ1НКА ВПЛИВУ ОСВ1ТЛЕННЯ НА

БАКТЕР1АЛЬНУ ЗАБРУДНЕШСТЬ ПОВ1ТРЯ BIB4APHI ТА

ОРГАНОМ ОВЕЦЬ

У дангй cmammi розглянут1 питання впливу pi3nux eudie oceimnenocmi на природнурезистенттстъ, захворюватстъ, ягнят та продуктивтстъ овецъ.

Ключов1 слова: вгвщ, ягнята, природнарезистенттстъ, освтлення.

Неодмшною умовою пщвищення збереження i продуктивное^ тварин е висока резистентшсть оргашзму, яка залежить вщ багатьох абютичних чинниюв, одним з яких е освплення.

Покращенню здоров'я, збшьшенню виробництва тваринницько! продукци сприяе, зокрема, правильне використання в господарствах штучного св1тла. G тенденщя будувати в1вчарсью примщення без вшон, де використовують лише штучне освплення [4,3].

У практищ найчастше застосовують опромшювання тварин у перюд ст1йлового iix утримання - шфрачервоними i ультрафюлетовими променями, що пщвищуе резистентшсть i продуктившсть, поповнюе оргашзм в1тамшом D, профшактуе таке захворювання, як paxiT [1,7].

Ефект дп свпла на резистентшсть i продуктившсть овець визначаеться його штенсившстю, тривалктю i перюдичшстю, а також спектральним складом освтлення. Вплив св1тлового режиму на оргашзм обумовлюеться тим, що, актив1зуючи функцш центрально! нервово! системи i гормональну актившсть, св1тло стимулюе або пригшчуе процеси життед1яльност1 в оргашзм! тварин [5,6,8].

Вплив сонячних промешв на оргашзм тварин дуже важливий i р1зномаштний. Пвд впливом сонячного освплення у тварин зростае актившсть окислювальних фермешгв, дихання стае глибшим, покращуеться робота оргашв травно! системи, посилюеться вщкладення в тканинах бшка, жиру, мшеральних речовин, що сприятливо позначаеться на продуктивности Сонячне осв1тлення посилюе бактерицидш властивост1 кров1, послаблюе i руйнуе шкщливу дш продукт1в життед1яльност1 м1кроб1в.

Матер1ал i методи., Дозу ультрафюлетового опромшення визначали, як добуток утрафюлетово! опромшеност1 (Вт/м2) до тривалост1 опромшення (t) i в одиницях Вт*хв/м2.

М1кробну забруднешсть повпря дослщжували за допомогою апарату Кротова, для чого кожен раз на початку мкяця, в першому дослщ1 та через

© Петренко A.M., Чорний М.В., Митрофанов О.О., 2013

178

кожш три дш в другому, вщбирали проби пов1тря. Шсля 48-годинно! шкубаци в термостат! пщраховували кшьккть колонш та вираховували кшьюсть КУО в 1м3 пов1тря.

Бшок та його фракцп в сироватщ кров1 визначали за В.1. Левченко, 2001р.

Результата дослщження. Нами визначався бшковий спектр сироватки кров1 овець. Враховуючи, що бшьша частина бшюв сироватки кров1 синтезуеться в гепатоцитах, ми можемо судити про функщональне сшввщношення ще! центрально! лабораторп оргашзму за концентращею альбумшово! та глобул1 нових фракцш в сироватщ кров1 (табл.1)

Таблиця 1

Показники вмкту загального бшку та його фракцшного складу у сироватщ

кров1 овець в залежност1 вщ дй'штенсивносп осв1тлення (М±ш, п= 10)

Показники Групи тварин

контрольна, I дослщна, II дослщна, 30 лк

10 лк 20 лк

Загальний бшок, г/л 65,70±0,13 65,69±0,18 65,71±0,15

66,16±0,14 66,60±0,15 67,42±0,18***

Альбумши, % 41,37±0,19 41,48±0,16 41,38±0,10

41,86±0,19 42,00±0,16 42,71±0,16**

а - глобулши, % 19,50±0,13 18,90±0,13 19,30±0,21

19,10±0,13 19,30±0,16 19,90±0,20**

Р - глобулши, % 9,33±0,12 9,62±0,12 9,22±0,10

8,84±0,18 8,10±0,16* 5,69±0,12***

у - глобулши, % 29,80±0,17 30,00±0,18 30,10±0,15

30,20±0,13 30,60±0,14 31,70±0,10***

Примтка: у чисельнику приведен/ показники на початку дослгду, а в знаменник у- через 3 М1сяц1. *р<0,05 **р<0,01 ***р<0,001

Результата наших дослщжень показують (табл.. 1), що вмкт загального бшка та бшкових фракцш в сироватщ кров1 овець друго! дослщно! групи були достов1рно бшьш1, шж у овець контрольно! групи. Отже збшьшення штенсивност1 осв1тлення до 30 лк сприяло пщвищенню р1вня обмшного бшка в сироватщ кров1 овець до 67,42 г/л, що на 1,26 г/л або 1,9 % бшьше, шж у овець контрольно! групи.

Альбумши сироватки кров1 е найбшьш дисперсною фракщею бшка, легко використовуються для формування бшюв в р1зних органах та тканинах. Концентращя альбуммв була найбшьшою також в сироватщ кров1 овець друго! дослщно! групи, перевищуючи контрольну на 0,85 %.

Збшьшення штенсивност1 осв1тленост1 до 30 лк позитивно впливае на вмют глобулшових фракцш, особливо у-глобулш1в, яю, як вщомо, е ноаями антитш I вщображае стан гуморального захисту оргашзму.

Концентращя у-глобулмв в кров1 овець друго! дослщно! групи дор1внювала 31,70 % проти 30,20 % в контроле або на 1,5 % бшьше, шж в сироватщ кров1 овець контрольно! групи.

Отже I змши бшкового спектру сироватки кров1 також свщчать про позитивну дш на оргашзм овець штенсивност1 осв1тленост1 30 лк.

179

Про вплив штенсивносп освилення на бактер1альну забруднешсть пов1тря в примщенш свщчать даш наведен! в табл. 2.

Таблиця 2

Бактер1альна забруднешсть повгтря (тис. КУО / м3) залежно ввд

Перюд взятгя проб повиря Контрольна (10 лк) 1 дослщна (20 лк) 2 дослщна (30 лк)

На початку досл1ду 56,33 56,52 56,49

Через м1сяць 79,67 79,51 79,30

Через два м1сяц1 79,15 78,60 78,53

Через три м1сящ 77,96 77,61 77,48

Якщо на початок досл1ду бактер1альна забруднешсть пов1тря була ор1ентовно однаковою \ знаходилась в середньому нар1вш 56,4 тис. КУО/ м3, то вже через мюяць вона зросла бшьше шж на 40 % в уах трупах \ досягла р1вня 79,5 тис. КУО/м3, на кшець другого мшяця вона практично не змшилась { лише в кшщ третього мшяця дещо зменшилась, що було пов'язано ¿з збшьшенням тривалост1 св1тлового дня.

Таким чином, наведен! дан! свщчать, що штенсившсть штучного осв^лення суттево не впливае на бактер!альну забруднен!сть пов!тря. Слщ зазначити, що показники бактер!ально! забрудненост! пов!тря не перевищували припустимих норматив!в (50-100 тис. КУО/м2 ) [2], але в пер!од проведения масових окот!в вона все-таки п!двищувалася, досягаючи максимального р!вня -79,5 тис. КУО/м2.

Для зниження р!вня бактер!ально! забрудненост! пов!тря нами був проведений додатковий досл!д ¿з використанням ультрафюлетового опром!нення. Схема досл!ду наведена в таблиц! 3.

Таблиця 3

Схема дослщу з використання ультраф1олетового опром1нення

Групи Кшьюсть в1вцематок / ягнят гол1в 1нтенсившсть освилення + режим УФ опромшення

Контрольна 10/10 Штучне осв1тлення 10 лк

3 дослщна 10/12 Штучне осв1тлення 10 лк + УФ опромшення два рази по 15 хвилин

4 дослщна 10/10 Штучне освилення 10 лк + УФ опромшення два рази по 30 хвилин

Для проведения цього досл!ду було сформовано за принципом аналопв дв! додатков! групи, в якост! контролю використовували контрольну групу з попереднього дослщу. Як видно ¿з схеми (табл. 3), в дослщних групах кр!м штучного осв!тлення ¿нтенсивн!стю 10 лк, використовували ультрафюлетове опром!нення.

Використовувалися еритемн! люм!несцентн! лампи ЛЕР-40, потужшстю 40 Вт, ¿з розрахунку одна лампа на 15-20 м2, тобто одна лампа припадала на оцарок ! розм!щувалася на висот! 2 м в!д р!вня п!длоги. Опромшення проводили на перший ! третш день досл!ду у трет!й дослщнш груп! дв!ч! на день по 15

180

хвилин, доза опромшення складала - 66,7 Вт*хв/м2, а в четвертш - дв1ч1 на день по 30 хвилин, з дозою опромшення 133,3 Вт*хв/м2. Результата дослщу наведен! в таблиц! 3.

Таблиця 4

Впив ультрафшлетового опромшення на бактер1альну забруднешсть

повггря

Перюд взятгя проб пов1тря Бактер1альна забруднешсть пов1тря, тис. КУО / м3

контрольна (п= 10) 3 дослщна (п= 12) 4 дослщна (п= 10)

На початку дослвду 79,67 79,51 79,30

Через три дш 79,79 38,51 25,30

Через тиждень 79,93 15,43 8,16

Зниження до контролю, % 100 19,3 10,2

Захворшо протягом м1сяця ягнят, гол. 6 2 -

У вщсотках до кшькосп тварин в груп1 60 16,7 -

Наведен! в таблиц! 4 дан! свщчать, що використання ламп типу ЛЕР - 40 дв!ч! на день по 15 хвилин при двох разовому режим! опромшення через три дш дозволяе знизити бактер!альну забруднен!сть пов!тря б!льше н!ж в 5 раз!в, а якщо дв!ч! в день по 30 хвилин, то майже в 10 раз!в, при цьому захворюван!сть ягнят на шлунково-кишков! захворювання зменшилась з 60 % в контрольнш груп! до 16,7 % в третш досл!дн!й груп! ! була в!дсутня у четверт!й дослщнш груп!.

Створення оптимальних умов осв^лення позначилися ! на дорослих

в!вцях.

Нами проводився обл!к основних показниюв продуктивност! овець, дан! якого представлен! в таблиц!. 5

Таблиця 5

Основш показники продуктивного в1вцематок(М±ш, п=10)

Показники Групи тварин

контрольна I досл1дна II досл1дна

Жива маса, кг 51,76±0,09 52,44±0,08*** 53,27±0,08***

Настриг немито! вовни, кг 4,01±0,04 4,12±0,04 4,71±0,03***

Настриг мито! вовни, кг 2,03±0,03 2,08±0,02 2,18±0,03**

Примтка: показникичерез 6мкяще. *р<0,05 **р<0,01 ***р<0,001 За даними таблиц! 4 видно, що при шдвищенш ¿нтенсивност! осв^лення в!дм!чаеться п!двищення продуктивност!. Так при осв!тленш 20 лк настриг немито! вовни складав 4,12 кг, мито! 2,08, а при ¿нтенсивност! освплення 30 лк - в!дпов!дно 4,71 та 2,18 кг, що на 17,4 % бшьше шж в контроль

Таким чином досл!дження показали, що використання дворазового ультраф!олетового опромшення дозою 133,3 Вт х хв/м2 дозволяе в 10 раз!в

181

зменшити бактер1альну забруднешсть пов1тря i уникнути захворюваносп ягнят на шлунково-кишков1 захворювання.

Висновки. Штучне ультрафюлетове опромшення ягнят лампами ЛЕР-40 з 1- до 10-добового вшу експозищею 30 хв. дв1ч1 на добу, через три доби в доз1 133,3 Втххв./м2 знижуе бактер1альну контамшащя пов1тря в 9,8 рази та зменшуе захворювашсть i вщхщ молодняку.

Л1тература

1. Бакшеев П. Д. Штучне опромшення тварин / П. Д. Бакшеев. - К. : Урожай, 1980. - 80 с.

2. Вщомчи норми технолопчного проектування : ВНТП - АПК - 03.05 : в1вчарсью та коз1внич1 пщприемств.а - К, 2005. - 87с.

3. Дмитриев А. Ф. Санитарно-бактериологическая оценка воздуха помещений / А. Ф. Дмитриев // Ветеринария. - 1983. - № 7. - С. 26-28.

4. Жилинский Ю. М. Электрическое освещение и облучение в сельскохозяйственном производстве / Ю. М. Жилинский, И. И. Свентицкий. -М. : Колос, 1968. - 303 с.

5. Петренко А. Н. Зоогигиеническая оценка влияния интенсивности освещения на природную резистентность и продуктивность овец / А. Н. Петренко // Проблеми зоошженерп та ветеринарно! медицини : зб. наук. праць Харк. держ. зоовет. академ11. - X., 2008. - Вип. 16 (41), ч. 2, т. 3. - С. 340-343.

6. Сштинський В. В. Осв1тлення тваринницьких прим1щень важливий елемент технолог!! / В. В. Сштинський // Вюник аграрно! науки. - 1994. - № 5. -С. 66-71.

7. Соколов Г. А. Ветеринарная гигиена / Г. А Соколов. - Минск : Дизайн ПРО, 1998. - 160 с.

8 Юрков В. М. Условия формирования светового режима в животноводческих помещениях / В. М. Юрков // Влияние света на резистентность и продуктивность животных. - М., 1991. - С.169-168.

Summary

Petrenko А. N. ro,Chorny M. V. mitrofanov O.O.

SANITARY-HYGENIC ESTIMATION OF INFLUENCE OF ILLUMINATION IS ON BACTERIAL MUDDINESS OF AIR OF SHEEP-

FOLD AND SHEEP

In this article the considered questions of influence of different types of luminosity are on natural resistance, morbidity, lambs and productivity of sheep.

Keywords: sheep, lambs, natural resistance, illumination

Рецензент - д.с.-г.н., професор Козенко О.В.

182