CC BY
56
Список литературы:
1.Буланов М. Н. Ультразвуковая гинекология: курс лекций: в 3 т. / М. Н. Буланов. - М.: Видар. - М, 2010. - Т. 2. - 312 с.
2.Калиновская О. И. Эмболизация маточных артерий как метод сохранения фертильной функции женщины / О. И. Калиновская // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2011. - № 8 (49). - С. 51 - 55.
3.Коркушко О. В. Новые подходы в классификации нефропатии у больных гипертонической болезнью с позиций дискриминантного анализа / О. В. Коркушко, С. Н. Полевода, Р. Л. Кулинич // Артериальная гипертензия. — 2009. — № 6 (8). — Режим доступа : http://www.mif-ua.eom/archive/article/11054
4.Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ ЗТАШТГСА / О. Ю. Реброва.- М. МедиаСфера, 2002. - 312 с.
5.Татарчук Т. Ф. Прогнозування виникнення дисфункци яечнишв у пащенток з лейомюмою матки великих розмiрiв тсля емболiзацiя маткових артерш / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, Л. А. Васильченко // Здоровье женщины. - 2015. - № 3 (99). - С. 115-118.
6.Чайка К. В. Лейомиома матки и нарушения репродуктивной функции / К. В. Чайка // Медшо-сощальш проблеми сш'1. - 2011. - №1. - С. 108-115.
7.Чайка К. В.Современные представления об этиологии, патогенезе и морфогенезе лейомиомы матки / К. В. Чайка // Медшо-сощальш проблеми ам'1. - 2013. - №1. - Т. 18. - С. 109-111.
Скорейко Наталiя Теофтмна,
обласний герiатр, лiкар-кардiолог, Комунальний Заклад PieHeHCbrn обласна mmi4Ha лiкарня
Скорейко Роман Сергшович, викладач Рiвненського базового медичного коледжу, лкар ^iнеколог пологового будинку Рiвненськоi мкько! ради
фактори серцево - судинного ризику у жпнок в перпод менопаузи та динампка впливу медикаментозное терапш на корекцпю порушень
лпподного обмпну
FACTORS OF CARDIVASCULAR RISK IN WOMEN AT MENOPAUSE AND THE DYNAMICS OF THE INFL UENCE OF DR UG THERAPY ON THE CORRECTION OF DISORDERS IN LIPID METABOLISM Skoreiko N. Т.,
region heryatr, doctor-cardiologist of
Community Institution "Rivne region Clinical Hospital
Skoreiko R. S.,
teacher of the Rivne basic medical college, doctor-gynecologist, Rivne city hospital.
Анотацiя: В результатi наших до^джень було виявлено позитивний вплив терашi крестором на показники лiпiдного спектру кровi.
Показники загального холестерину i лтопроте!ди низькоi щiльностi досягли в контрольтй групi до юнця першого мкяця цшьових значень. В групi жток з додатковими факторами ризику виявлено значно вищi показники кардюваскулярного ризику порiвняно з контрольною групою. У хворих з гтертотчною хворобою i надлишковою масою тша вдалося досягти цшьового рiвня лiпопротеiдiв низькоi щiльностi i триглiцеридiв за 6 мкящв. Вiдповiдно до зниження показнитв лiпiдного обмiну вiдбувалась кореляцiя коефщента атерогенностi. Ключовi слова: показники загального холестерину, лiпопротеiди високо'1' щiльностi, гiпертонiчна хвороба, надлишкова маса тша, триглщериди.
Summary: As a result of our research was found the positive effect of therapy by crestor on indices of lipid spectrum of the blood. The indices of total cholesterol and low-density lipoproteids were achieved in the control group for target value to the end of the first month. In the group of women with additional risk factors were found significantly higher levels of cardiovascular risk compared to the control group. In patients with hypertension and excess body weight is able to achieve the target levels of low density lipoproteids and triglycerides in 6 months. According to the reduction in lipid metabolism correlation of atherogenic factor took place.
Key words: indices of total cholesterol, lipoproteids high density, excess body weight, triglycerides.
Постановка проблеми. В останш десятилитя серцево-судинш захворювання (ССЗ) мщно утримують Be^4i позицп серед уах причин смертносп в Украшг 1х виявляють в кожного четвертого пащента. В Укра!ш спостертаеться значний внесок ССЗ (серцево-судинш захворювання) у формування показника тягаря хвороб (DALY): у чоловшв — на 27%, у жшок — на 33%.
Сьогодш дислiпiдемiя асоцшована з самим високим ризиком серцево-судинних захворювань. Корекщя порушень лшвдного обм^ заслуговуе особливо! уваги з точки зору патогенетичного лшування атеросклерозу. Частково И можна досягнути шляхом змши способу життя, але основний метод корекци - прийом riполimдемiчних препарапв. Зпдно даних метаналiзу, рандомiзованих дослщжень (CARE,
ASCOT- LLA, HPS)[1] зниження загального холестерину на 25% i холестерину ЛПНЩ на 30% призводить до зменшення серцево-судинних подiй i смертностi в середньому на 30%.
В зв'язку з цим, прюритетним завданням охорони здоров'я являеться ранне виявлення, оцшка степенi кардiоваскулярного ризику та адекватне лiкування пацiентiв iз високим серцево-судинним ризиком [1].
Видшення paiiiiiie iieiuipiiiieinix частин загальноТ проблеми. Ще не так давно фактор статi був недооцшеним, але сьогоднi доведено, що для жшочо! популяци характернi певш вiдмiнностi в кардiоваскулярних ризиках в порiвняннi з чоловiками [2-3]. Тому, назрша необхiднiсть враховувати особливостi функцюнування серцево-судинно! системи [4]. До 50-ти рошв ризик розвитку атеросклерозу в чоловшв у 4 рази вищий порiвняно з ж1нками. Але тсля 55 рок1в значно зростае частота серцево-судинних захворювань серед ж1нок.
Серцево-судинна захворювашсть i смертнiсть в жшочш популяци до менопаузи нижча, порiвняно з чоловiками в тих же вжових категорiях, але в перюд постменопаузи спостерiгаеться нiвелювання м1ж статями в ризику розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема, iшемiчно! хвороби серця (1ХС).
Менопауза - фактор ризику серцево-судинно! патологи. Це чггко простежуеться при ощнюванш кардiоваскулярного ризику по шкалi SKORE [4,5] iз врахуванням стап, вiку, рiвня артерiального тиску (АТ), холестерину кров^ пал1ння.
У жшок в цей перiод пiдвищуеться рiвень загального холестерину (ЗХС) на 15%, лшопротещв низько! щiльностi (ЛПНЩ) - на 25%, знижуеться рiвень лшопротещв високо! щiльностi (ЛПВЩ). Жiнки у вщ 50 рок1в при вщсутносп менопаузи, i
навiть при наявносп таких факторiв ризику, як артерiальна гiпертензiя (АГ), та палiння, мають нижчий рiвень розвитку кардiально! патологи в порiвняннi з чоловiками за рахунок кардiопротекторно! до естрогенiв [6].
Яш б не були причини гендерних вiдмiнностей, сьогоднi пiдходи до профшактики серцево-судинних захворювань у жшок не вiдрiзняються ввд таких у чоловшв. Тiльки в 90-х роках з'явились серйозш дослвдження, метааналiзи, яш вказують на вiдмiнностi мiж кардюваскулярними ризиками залежно вiд статi [4].
По даних Фремiнгемського дослщження [3] було показано, що сумац1я трьох i бiльше стандартних факторiв серцево-судинного ризику у вiковiй категорп 45-50рок1в пiдвищуe серцевий ризик для чоловшв у 2,4 рази, для жшок у 5,9 рази, а для оаб з надлишковою масою тiла (НМТ) в 3 рази для чоловшв i в 10,9 раза вщповвдно для ж1нок.
Метою дослщження було оцiнити деяк1 фактори серцево-судинного ризику у ж1нок перюду менопаузи та дослвдити динамiку впливу гiполiпiдемiчно! терапи, використовуючи препарат крестор для корекцп порушень лiпiдного обмшу.
Методи 1 матер1али: у дослвдженш приймали участь 45 пацieнток менопаузального вiку (45-50 рок1в), як1 були роздшеш на три групи: одна контрольна i двi основнi (табл. 1). В контрольну групу включили 15 жшок, з нормальною масою тша при ввдсугносп iнших факторiв ризику. До першо! основно! групи входили жшки в перiод менопаузи з гшертошчною хворобою (ГХ) i надлишковою масою тiла (НМТ). Друга основна група складалася з 15 жшок тсля хiрургiчно! менопаузи (двобiчно! оварюектоми).
Вiк, роки
Тривал1сть менопаузи, роки Вж виникнення менопаузи, роки
Похибка дослвджень становила ±0,1.
Всiм пащенткам проводилось антропометричне дослвдження iз визначення iндексу маси тiла (1МТ), артерiального тиску (АТ), пульсу, лiпiдного профiлю. На основi маси тiла розраховували вдекс маси тiла, який становив в першш основнiй групi 24,6±0,1кг/м2.
Оцiнка ризику для ж1нок з наявшстю факторiв ризику проводилась за системою SKORE [3]. Пащенти контрольно! групи мали низький кардiоваскулярний ризик. У жшок першо! основно! групи ризик був високим за рахунок наявносп таких додаткових
Таблиця 1
Характеристика груп жшок, яш приймали участь в дослвдженш Групи
Контрольна 1основна 2 основна
50,0 49,0 45,1
3,1 3,0 43,4
45,5 48,1 42,2
факторiв ризику, як гшертошчна хвороба I-II ступешв, надлишкова маса тша та порушення лiпiдного обмiну. У вах ж1нок мала мiсце дислiпiдемiя, тобто рiвень ЗХС у плазмi кровi був бiльше 5ммоль/л, ЛПНЩ бшьше 3ммоль/л, триглiцеридiв бiльше 1,7ммоль/л.
Всi ж1нки були обстеженi пнекологом для пiдтвердження дiагнозу менопаузи i перебували шд спостереженням гiнеколога та кардюлога на протязi 6 мюящв. Показники лiпiдного профшю поданi в таблиц 2.
Показники
Таблиця 2
Показники лшадного профшю у дослiджуваних групах пацiенток Групи жшок в менопаузi
Контрольна 1основна 2 основна
Загальний холестерин (ЗХС), ммоль/л 5,40 8,20 5,30
Тригл1цериди (ТГ), ммоль/л 1,86 2,10 2,10
Лшопроте!ди високо! щiльностi (ЛПВЩ), 1,40 1,38 1,26
ммоль/л
Лшопроте!ди низько! щiльностi (ЛПНЩ), 3,72 5,42 3,64
ммоль/л
Коефiцiент атерогенносп (КА) 2,80 4,90 3,10
Похибка дослвджень становила ±0,01.
Аналiз показник1в лшдного обмiну показав, що наявнiсть менопаузи суттево пiдвищуе рiвнi: ЗХС, ЛПНЩ, коефщент атерогенностi (КА). У жшок з х1рурпчною менопаузою також спостерталось щдвищення рiвня ЗХС, ЛПНЩ, КА, а особливо триглiцеридiв (ТГ).
У жшок з фiзiологiчною менопаузою порiвняно з основними групами, рiвень ЛПВЩ був вищим. В обох основних групах виявлеш проатерогеннi змiни лшадного спектру кровi. У ж1нок контрольно! групи показники лшадного профiлю, зокрема, ЗХС, ЛПНЩ, не дивлячись на вадсутшсть шших факторiв ризику, були дещо вищими, порiвняно з нормами щльових значень для здорових людей, хоча щ вiдмiнностi менш значим^ чим при наявностi факторiв ризику таких, як АГ та НМТ.
Аналiз поширеностi факторiв ризику серед жшок, як приймали участь в даному дослiдженнi засвадчили, що тдвищення ЗХС в кровi понад цiльовi значения виявлено у 30 жшок (66%), а рiвень ЛПНЩ -у 26 (57%).
Сьогодш для регуляци лiпiдного обмiну, крiм модифжаци способу життя призначають статини. [7,8]. Використання цих препарапв займае одну iз ведучих позицiй в первиннш i вториннiй профiлактицi серцево-судинних захворювань. Ушкальнють статинотерапi! обумовлена не лише прямою гiполiпiдемiчною дiею, але i вiддаленими плейотропними ефектами, що шдтверджено рядом досл1джень: Mercury, Comets, Lunar, Jupiter [8]. Згадно рекомендацш Американсько! асоцiацi! серця i Американського коледжу кардiологiв [3] рекомендуеться диференцшований режим
Показники
гiполiпiдемiчноl терапil залежно вш рiвия серцевого ризику пацiента i основно! мети - первинна чи вторинна профшактика серцево-судинних захворювань.
Згадно Свропейських рекомендацiй [3], сьогоднi зниження ЛПНЩ - первинна щль гiполiпiдемiчно! терапи, яка направлена на зниження серцево-судинних подш при проведеннi первинно! i вторинно! профiлактики. Ця терапiя показана безсимптомним хворим iз високим ризиком серцево-судинних захворювань незалежно вад рiвня атерогенного холестерину (ХС). Це шдтверджено даними метаанал1зу Cholesterol Treatment Trialists Collaboration. [4, 8-10].
З метою корекци лiпiдного обмiну ж1нкам, яш приймали участь в дослiдженнi, був призначений препарат крестор в дозi 10мг (Оригiнальний розувастатин фiрми Astra Zeneca UK Limited) [8].
Зпдно результапв дослiдження Jupiter [8, 9] розувастатин мае переваги перед шшими групами статишв за рахунок свое! профшактично! дi!, навiть у здорових людей. Щльовий рiвень лiпiдiв у плазмi кровi був встановлений вадповадно до рекоменедацiй Свропейського товариства кардюлопв (ESC) [3] з лiкування дислшадемш 2011 року.
У жiнок першо! основно! групи поеднання ГХ i НМТ, порушення лiпiдного обмiну потребувало комбiновано! гiпотензивно! та гiполiпiдемiчно! терапи. У 73% цих хворих вдалося досягти цшьового рiвня тиску менше 140/90 за допомогою препаратiв iнгiбiторiв ангiотензинперетворюючого ферменту (1АПФ).В таблицi 3 подана динамша показник!в лiпiдного спектру кровi пiсля використання крестору.
Таблиця 3
Динамша показник1в лiпiдного спектру кровi пiсля використання крестора Групи жшок в менопаузi
Контрольна
1мюяць
ЗХС ммоль/л 4,2
ЛПВЩ ммоль/л 1,5
ЛПНЩ ммоль/л 2,4
ТГ ммоль/л 1,7
Коефщент 1,8
атерогенностi (КА)
1основна 2 основна
1мiсяць 3мiсяцi 6мюящв 1мiсяць 3 мюящ
6,8 5,1 4,9 5,1 4,3
1,3 1,4 1,5 1,4 1,5
4,9 3,3 2,5 2,3 2,5
2,1 1,9 1,7 1,9 1,8
4,2 2,6 2,3 1,9 1,9
Похибка дослвджень становила ±0,1.
Лабораторш дослщження проводили до вживання крестора i повторно через 1,3,6 мюящв тсля прийому препарату. Спостерiгалась хороша переносимють крестора.
В ходi дослвдження було виявлено позитивний вплив терапи на показники лiпiдного спектру кровь За цей перiод достовiрно знизився рiвень загального холестерину (ЗХС), причому у пацieнтiв контрольно! та друго! основно! груп цей процес вщбувався швидше. Зокрема, через 1 мюяць в контрольнiй групi було досягнуто цiльового рiвня лiпiдiв в плазмi кровi: ЗХС i ЛПНЩ. В першш основнiй групi досягти цшьового рiвня вдалося через 6 мюящв, але показники ЗХС та ЛПНЩ через 3 мiсяцi знизилися на: ЗХС на 61%, а ЛПНШ на 60%. Що стосуеться ЛПВЩ, то необх1дно вiдмiтити, що в двох основних групах рiвень ЛПВЩ не був високим (див. табл. 3), але при використанш крестора вш пiдвищився на 8%, через 6 мюящв використання в першш основнш i на 9% в другш основнiй групi через 3 мюящ прийому.
Висновки. Отже, в результата наших дослiджень було виявлено позитивний вплив терапи крестором на показники ттдного спектру кровь Так, показники ЗХС i ЛПНЩ досягли в контрольнш груш до кшця першого мюяця цiльових значень. В груш жшок з додатковими факторами ризику виявлено значно вищi показники кардюваскулярного ризику порiвняно з контрольною групою. У хворих з ГХ i НМТ вдалося досягти щльового рiвня ЛПНЩ i ТГ (триглiцеридiв) за 6 мюящв. Ввдповщно до зниження показнишв лiпiдного обмiну вщбувалась кореляцiя коефiцiента атерогенностi.
Список лггератури
1. Свiтлана Дудник. Серцево-судиннi захворювання в Украш: невтiшнi прогнози / Свгглана Дудник // Ваше здоровя. - 2015.- №1.- С. 5- 6.
2. О.1. Миченко. Високий кардiоваскулярний ризик: реальнiсть проблеми дислшвдеми i можливостi И вирiшення./ О.1. Мiтченко // Здоровя Украши. - 2013.
- №2. - С.28- 29.
3. Рекомендацп Свропейського товариства кардюлопв (The European Society of Cardiology's, ESC)
- 2011. - Р.35- 38.
4. Taggu W., Lloyd G., Treating cardiovascular disease in women. / Taggu W. // Menopause Int/ -2007 -13(4) -Р. 159-164
5.Hu F., Grodstein F., Hennekens C. et al. Age at natural menopause and hisk of cardiovascular disease/ Hu F. //Arc Intern. / Med. -1999 159 -Р.1061-1066
6. Багрий А.Э., Дядык А.И. Артериальная гипертензия у женщин / Багрий А.Э . // Здоровье Украины. -2008. - № 5/1. -С. 31-32.
7. А.Ф. Лисенко, О.1. Мойсеенко. Статини для лшування кардюлопчних пащенпв високого ризику./ А.Ф. Лисенко // Здоровя Украши .- 2013 - №1(26) -С. 54-55.
8. А.Н. Пархоменко. Оптимизация профилактики сердечно-сосудистых заболеваний: розувастатин в исследовании Jupiter открывает новые перспективы / А.Н. Пархоменко // Medicine review.-2009-С. 35-40.
9. Hlatky M.A. Expanding the orbit of Primary Prevention- Moving beyond Jupiter N. Enge 358 / Hlatky M.A. // Med rev. -2008, -21.- Р. 2280-2282.
10. Jacoby V., Grady D., Wastawski-Wende J at al. Oophorectome vs ovariate conservation. 2 Health Initiactive Observational Snudy Arch Interg./ Jacoby V. // Med. -2011, -171, -Р. 760-768.
