CC BY
18Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С.384-389.
УДК 811.161. 2'373 : 398.3
Христосанка: приядерний концепт мшроконцептосфери святки
Плотнiкова Н. В.
Харювський нститут фiнансiв Укранського державного yHieepcumemy фiнансiв та м'жнародноï торг 'вл/, м. Харюв, Украна
Розглядаемо вербальне вираження концепту Христосанка, що передбачае ви-лучення тформацп про до^джуваний фрагмент концептуальноï системи 3i словниюв рiзних титв (культурологiчний аспект) i визначення особливостей його репрезентацИ' в мовi (семантичний аспект).
Ключовi слова: лiнгвокультурологiя, концептосфера, мтроконцептосфера, концепт.
Магiчно-обрядовi ритуали колядування, щедрування та пошвання з давшх чашв супроводжувались обрядовими тенями зимового циклу, що b^omî багатьом народам Свропи. Украшсью науковщ до зимового календарного циклу вщносять таю словесш жанри: колядки, щедрiвки, пошвальш та водохресш шсш [5, с. 113], вшшування [1, с. 24; 9, с. 13] та христосанки [4, с. 72]. Вивчення ролi шсень у календарних обрядах та формування засобiв ïx мовно1 репрезентаций а також аналiз цих засобiв становлять предмет однieï iз провщних галузей сучасного мовознавства - лшгвокультурологп, у межах якоï розглядаемо i святочш пiснi, передусiм христосанки.
До фундаментальних понять лшгвокультурологп належить «концептуальна картина свгту», тому вважаемо важливим аналiз ïï складникiв - концеппв i меxанiзмiв ïx вербалiзацiï. Поняття «концепт» набуло широкого розповсюдження i стало об'ектом вивчення в сучасних наукових розвщках, але воно все ще не мае загальноприй-нятого тлумачення, тому беремо за робоче визначення В. Карасика: «Концепт -багатомiрне культурно значуще соцiопсихiчне утворення в колективнт свiдомостi, що опредмечуеться в тт чи тт мовнт формЬ> [2, с. 6-7]. Таким соцiопсиxiчним утворенням е уявлення про обрядову шсню - христосанку. У концептуальнш картиш св^ украшщв вона репрезентована концептом Христосанка i становить предмет дослщження, оскшьки, попри наявнiсть iсторико-етнографiчниx та культуролопчних розвiдок, лiнгвiстичний аналiз засобiв мовного вираження концепту Христосанка у науковш лiтературi на сьогоднi вiдсутнiй.
Вщповщно, актуальтсть теми цiеï розвiдки зумовлена необхщнютю опису концепту Христосанка з огляду на нову лшгвютичну парадигму, що репрезентована лшгвокультуролопчним напрямом у лшгвютищ з урахуванням як лшгвютичних, так i екстралiнгвальниx чинниюв. Мета статтi - лiнгвоконцептуальний аналiз мовного вираження концепту Христосанка.
Загальновщомо, що поряд iз концептом одним iз фундаментальних понять лiнгвокультурологiï е поняття «концептосфера», що його часто прирiвнюють до
концептуально! картини свгту (ККС). У дослщженш пiд концептосферою розумieмо фрагмент ККС, сформований 7з концепт1в, що групуються за тематичною ознакою. У робот таким фрагментом е концептосфера Свята календарного циклу, а вщповщно, рiздвяно-новорiчна обрядовiсть становить частину ще! концептосфери, що И називаемо мшроконцептосфера (Мксф) Святки, базовою одиницею яко! е концепт.
Для дослiдження концеппв Мксф Святки застосовуемо комплексну методику, що поеднуе елементи семантико-когштивного та лшгвокультуролопчного аналiзiв та базуеться на трьох етапах:
1) побудова ном1нативного поля концепту та встановлення його ном1нативног щыьностг. Номшативне поле концепту - це сукупшсть мовних засобгв, що об'ективують концепт у конкретний пер1од розвитку сустльства [6, с. 66]. Номшативне поле концепту будуемо шляхом суцшьно! вибiрки зi словниюв рiзних тишв та етнографiчних джерел прямих номшацш концепту, !хшх синонiмiв та дериватiв. Номiнативну щiльнiсть концепту пропонуемо подавати у цифровому е^валеш!, для чого вводимо поняття коефщент номшативно! щiльностi, що його обчислюемо за формулою Qnd = : NFmcs де Qnd - це коефщент номшативно! щiльностi, NFc - загальна кiлькiсть одиниць номшативного поля концепту, NFmcs -загальна кшьюсть одиниць номiнативного поля мшроконцептосфери, що становить 314 одиниць.
2) видыення та опис структурних елемент1в концепту. Зпдно iз методикою аналiзу культурних концептiв Ю. Степанова в структурi концепту видiляемо двi складовi - культурну та поняттеву. Культурна складова мiстить три шари: а) юторичний, де аналiзуемо конкретне явище в складi святочно! обрядовостi з iсторико-етнографiчного погляду; б) актуальний, у якому проводимо анатз наявних синонiмiв iменi концепту; в) етимолопчний, що його розгляд дае змогу визначити первинний смисл iменi концепту. Поняттеву складову виявляемо шляхом анатзу значень основних мовних репрезентантiв концепту, що проводиться методом компонентного анатзу. Зпдно iз методикою концептуального аналiзу З. Попово! та Й. Стернша, спiльнi або близькi за смислом семи рiзних мовних репрезентантiв одного концепту узагальнюемо й iнтерпретуемо як когштивш ознаки концепту [6, с. 201], що !х називаемо смисловим елементом або компонентом смислу концепту. Подiбнi смисловi елементи отримуемо й упродовж анатзу всiх шарiв культурно! складово! концепту, узагальнюючи та штерпретуючи як смисловi елементи первинний смисл iменi концепту, смисли, що !х мае концепт в iсторико-етнографiчному контексп, лексичнi значення синонiмiв.
3) моделювання польовог структури концепту. Розподшяючи концептополя на концептополе макро- i мiкрорiвня, А. Приходько до перших вщшс тi, що включа-ють множину концеппв (в розвiдцi це Мксф Святки), в той час, як концептополе мiкрорiвня «можна умовно вважати iдiополем окремо взятого концепту» [7, с. 214]. Вщповщно, концепт Христосанка - це концептополе мiкрорiвня, що складаеться з iерархi!' смислових елеменив. До ядра вiдносимо смисловi елементи, що видшеш пiд час аналiзу поняттево! складово!. Усi iншi компоненти смислу, залежно вщ частотностi !хнього використання, а також вiд сфери вжитку, належать до приядерно! або перифершно! зон. Польовi структури вах концептiв у складi Мксф Святки подаемо з урахуванням !х особливостей у рiзнi перiоди.
Визнаючи Мксф Святки концептополем макрорiвня, згiдно з канонами теори поля, вичленовуемо три зони (ядро, приядерну зону та периферда). З огляду на те, що концепт Христосанка побутуе лише у святочнш обрядовосп i е суттевим, але не
основним уявленням, вщносимо його до приядерно! зони Мксф Святки.
Культуролопчно-лшгвктичний аналiз концепту Христосанка.
I. Культурна складова концепту Христосанка. Спроби давнiх слов'ян впливати на сили природи сприяли виникненню мапчних формул, у яких праслов'яни звер-тались до сонця, води, вогню з проханням допомоги у щоденнш роботi й цi магiчнi формули лягли в основу календарно-обрядово! лiрики. Поступово цi формули перетворились у величальш пiснi, що супроводжували всi свята календарного циклу й от-римали назву календарно-обрядовi шсш. Деяю з них загубивши елемент культовий, мапчний, перейшли в гру i забаву, але iншi, зокрема обрядовi пiснi зимового календарного циклу, збертають свое давне призначення.
Найбшьш розповсюдженими формами зимово! календарно-обрядово! шсенност укра!нщв е колядки та щедрiвки. Мiж цими пiснями юнуе рiзниця, яка, крiм дати виконання (колядки виконувались на Рiздво Христове, а щедрiвки в Щедрий вечiр), полягае ще й у тому, що щедрiвки меншою мiрою зазнали впливу церковно! щеологи i бшьш цiлiсно зберегли дохристиянськi риси. Нагадаемо, що з прийняттям христи-янства в Кшвськш Русi виникли несприятливi умови для функцiонування язичниць-ких колядок i щедрiвок, зокрема до ХУШ столiття, у церквах тд час богослужби спiвали свiтських колядок, але коли релтйний центр перенесли з Киева до Москви, Синод заборонив виконувати !х, оскшьки в Роси подiбних пiсень не знали. В^м, ця заборона в Укра!ш не виконувалась, тому московська патрiархiя змушена була видати спецiальний дозвш колядувати лише з Богословника, в якому пропонувалися тексти виключно релшйного змiсту. В Укра!ш цi коляди вперше виданi в 1790 р. в «Богогласнику» й тексти цих коляд майже повнiстю вiдповiдали Бiблi!, оскiльки чимало таких текстiв створили вихованщ Киево-Могилянсько! академп (ХУП-ХУШ ст.), а на захщноукра!нських землях - ченщ Поча!всько! лаври (XVIII ст.). Основни-ми мотивами цих творiв е народження 1суса Христа, який прийшов на землю, щоб врятувати людство вiд грiха та смерти Цi «штучнi пiснi на теми Христового рiздва та пов'язаних з ними подш, створенi книжниками, церковниками й виконуваш в церквi, а то й пошд хатами, мали назву «коляди»» [1, с. 13], а на Захщнш Укра!ш !х на-зивали «христосанки» [4, с. 72]. Цих шсень грецький устав церковний не знае; в цер^ православнш в Роси вони не юнують, а введет почасти в богослужшня, вони являються тiльки в цер^ греко-католицькiй, тобто церковнi коляди вiдомi лише на територи Захщно! Укра!ни. Призначенням цих коляд була замша «язичницько-бiсiвських», тобто свтеьких колядок, але замiни не вщбулося, а замiсть не! сталося тюне поеднання двох видiв обрядово! шсенносп.
Отже, сьогоднi христосанка е концептом укра!нсько! культури, пiдrрунтям для виникнення якого стало впровадження християнства, тому визначаемо цей концепт залежно вщ ролi в структурi свщомосп як теологему; з позицi!' суб'екта концептуалiзацi!' вiн е етноконцептом; на пiдставi параметра об'екта концептуалiзацi! - культурним; за якiстю iнформацi! - поняттево-лопчним. Аналiз iсторичного шару культурно! складово! концепту Христосанка дав змогу виявити його смисловi еле-менти: «тсня», «церква», «1сус Христос», «Богогласник». На лексичному рiвнi тео-логема репрезентована вщповщною лексемою - христосанка.
Б) етимологiчний шар. Христосанка походить вщ iменника Христос, що вщомий усiм слов'янським народам i належить до давнiх християнських запозичень iз латинсько! або грецько! мов:
Лексема Слов'янсью мови Неслов'янсью мови
Христос Р. Христос, др. Хри-стосъ [10, 4, с. 276]. Походить вщ гр. Xpiaxôç «Христос», яке букв. «помазаник», пов'язаного з xpi^^àç «придатний для натирания; помазаний», Xpioi «змащую, натираю» [10, 4, с. 276].
Анатз етимологiчного шару культурно! складово! концепту Христосанка, дав змогу виявити його смисловий елемент «Христос».
В) актуальний шар. Лексичш ознаки. Словник синонiмiв украшсько! мови не мютить лексеми христосанка, але синонiмiчнi !й номшаци фiксують iншi джере-ла: коляда, церковна коляда, колядка, церковна колядка, церковно-книжна колядка, i власне христосанка [8, 3, с. 414; 1, с. 13; 9, с. 17-23; 3].
У середш вши в церквах сшвались язичницью коляди, що мали двi паралельш назви (коляди - колядки), а шсля написання святочних пiсень церковно-книжного походження, стaрi язичницькi коляди та новi церковш пiснi у нaроднiй свiдомостi поеднались у один рiзновид пiсень i поступово церковш коляди отримали двi новi номiнaцiï - коляди та колядки. Оскшьки на момент створення церковних коляд на-зва коляда на позначення народних обрядових рiздвяно-новорiчних пiсень була май-же повнютю зaмiненa на новостворену номiнaцiю колядка, то заради розрiзнення двох видiв колядних текстiв на позначення шсень церковно-книжного походження починае активно вживатися назва коляда. Назви коляда та колядка на позначення рiздвяно-новорiчних шсень церковного походження е суто народними, а в науковш лiтерaтурi з метою розрiзнення коляд язичницьких та церковних уживають номiнaцiï церковна коляда, церковна колядка, церковно-книжна колядка.
Потреба в уникненш постiйноï плутанини сприяла виникненню новоï нaродноï назви на позначення церковних коляд - христосанки, що сьогодш е найуживашшою. В основу ще1' номiнaцiï покладено основний мотив коляд церковно-книжного походження - славлення 1суса Христа та його божественного народження, зокрема iм'я новонародженого бога - Христос.
Не враховуючи похiднi вaрiaнти лексем коляда та колядка, констатуемо наявшсть в укрaïнськiй мовi для вираження теологеми Христосанка синонiмiчного ряду ХРИСТОСАНКА - КОЛЯДА - КОЛЯДКА з архюемою тсня. З огляду на частотшсть ви-користання лексем коляда та колядка в шших значеннях, визнаемо домшантою цього синонiмiчного ряду лексему христосанка, що i стала назвою концепту.
Актуальний шар культурно!' складово!' концепту Христосанка дав змогу виявити смисловi елементи: «тсня», «церква», «коляда», «1сус Христос», «Народження бога». Кшьюсть одиниць номшативного поля концепту Христосанка дорiвнюе 6, а коефщент його номiнaтивноï щшьносп становить 0, 019, що свщчить про традицшшсть використання саме назви христосанка, шж про недостатню комунiкaтивну релевaнтнiсть згаданого концепту.
II. Поняттева складова. Основними мовними репрезентантами теологеми Христосанка е лексеми христосанка, коляда та колядка.
Лексема христосанка мае едине значення - особлива тсня, релтйного зм1сту, що ïï ствають на Р1здво. Лексеми колядка та коляда мають багато значень (коляда - 13; колядка - 4), одне з яких - старовинна обрядова р1здвяна тсня. Упм, це значення стосуеться язичницьких колядок i не мае шчого спшьного з колядами церковними. Лексему коляда на позначення церковно-книжних рiздвяно-новорiчних обрядових
шсень уживають О. Дей та I. Франко [1, с. 13; 11, с. 7], а останнш у розвщщ «Нашi коляди» школи використовуе стосовно церковних коляд i номшащю колядка [11, с. 32]. Значно частше лексему колядка як назву церковно-книжно! коляди вживае Ю. Ту-ряниця, порiвн.: «У слов'янському свiтi, як вщомо, уже не одне столотя добре знанi й книжнi, церковш колядки» [9, с. 17]. Вщповщно, вважаемо можливим видiлити в семантичних структурах лексем коляда та колядка ЛСВ обрядова р1здвяна тсня цер-ковно-книжного походження.
Й у свщомост сучасних украшщв теологема Христосанка як складник Мксф Святки мютить смисловi елементи «тсня», «церква», «рел1г1я».
Проведений комплексний аналiз концепту Христосанка як складника Мксф Святки сприяв видшенню ïï домiнуючих смислових елеменпв, що дало змогу розглянути цей концепт з огляду на його польову оргашзащю:
Концептуальна структура теологеми Христосанка
ПЕР1ОД КОМПОНЕНТИ СМИСЛ1В
Дохристиянська доба
Доба християнства 1. Ядро: «тсня», «коляда»; 2. Приядерна зона: «1сус Христос», «Богогласник»; 3. Перифергя: «релтя», «церква», «народження бога».
Сучасний перюд 1. Ядро: «тсня», «коляда»; 2. Приядерна зона: «1сус Христос»; 3. Перифергя: «релтя», «церква», «народження бога».
На сучасному етат ядерш компоненти смислiв для теологеми Христосанка скла-дають ~ 33 % i протягом вiкiв у цш зонi змiн не вiдбулося.
Вщсоткове вираження компонентiв смислiв приядерно! зони для теологеми Христосанка сягае ~ 22 %. Утiм, упродовж вiкiв у цiй зонi вщбулися змiни, зокрема зникае компонент смислу «Богогласник», оскiльки сьогодш для виконання церков-них коляд «Богогласником» не користуються.
Периферiйна зона теологеми Христосанка мютить ~ 45 % смислових елементiв, до того ж, упродовж столт жодних змш у цiй зонi не вщбулося.
Результати вивчення теологеми Христосанка, що отримаш за допомогою компонентного, етимолопчного та iсторико-культурологiчного аналiзу, дають змогу зроби-ти висновок, що цей концепт належить до значущих в укра!нськш культурi та у житп укра!нцiв.
Запропонована методика комплексного аналiзу культурних концептiв може бути використана для вивчення шших подiбних концептiв, що е перспективним у сучасний перюд, коли простежуемо помине посилення уваги до нацiонально! самобутносп укра!нсько! культури.
Список лггератури
1. Дей О. I. Величальш nicHi укра1нського народу / О. I. Дей // Укра1нська народна творчють. Колядки та щедрiвки. Зимова обрядова поезiя трудового року. - К. : На-укова думка, 1965. - С. 9-40.
2. Карасик В. И. Культурные доминанты в языке / В. И. Карасик // Языковая личность : культурные концепты. - Волгоград-Архангельск, 1996. - С. 3-16.
3. Коляди i щедрiвки на Рiздво Христове i Богоявленне. - Джерси : З друкарш «Свободи», 1927.
4. Курочкш О. В. Новорiчнi свята украшщв: традици i cучаcнicть / О. В. Курочкш. - К. : Наукова думка, 1978.
5. Лановик М. Б. Украшська усна народна творчють: [шдручник] / М. Б. Лановик, З. Б. Лановик. - К. : Знання-Прес, 2005.
6. Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - М., 2007.
7. Приходько А. М. Концепти i концептосистеми в когштивно-дискурсивнш парадштш лшгвютики / А. М. Приходько. - Запорiжжя, 2008.
8. Словарь украшсько! мови. Упорядкував з додатком власного матерiалу Б. Гршченко: В 4 т. / НАН Украши. 1нститут украшсько! мови. - [репринт. вид.]. - К. : Наукова думка, 1996-1997. - Т. 3. : О-П. - 1996.
9. Туряниця Ю. Д. Новорiчно-рiздвянi обряди i шсш Закарпаття / Ю. Д. Туряниця // Колядки Закарпаття. - Ужгород : Карпати, 1992. - С. 5-23.
10. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : В 4 т. / М. Фасмер; [пер. с нем. и доп. О. Н. Трубачева]. - М. : ООО «Издательство Астрель» : ООО «Издательство АСТ», 2003. - Т. 4. : Т-Ящур. - 2003.
11. Франко I. Я. Наш коляди / I. Я. Франко // Зiбрання ткрв у п'ятдесяти томах. - К. : Наукова думка, 1976-1986. - Т. 28. : ЛЬерагурно-критичш пращ (1890-1892). - 1980. - С. 7-41.
Плотникова Н.В. Христосанка: приядерный концепт микроконцептосферы Святки // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С. 384-389.
В статье описываются особенности репрезентации концепта Христосанка при помощи осуществления выборки информации об исследуемом фрагменте концептуальной системы из словарей разных типов (культурологический аспект), предпринята попытка определения особенностей его репрезентации в украинском языке (семантический аспект).
Ключевые слова: лингвокультурология, концептосфера, микроконцептосфера, концепт.
Plotnikova N. V. Hristosanka: peripheral concept of the microconceptosphere Svi-atki // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P. 384-389.
We describe the verbal representation of the concept Hristosanka. It assumes the selection of the information about the analyzing fragment from the dictionaries (cultural aspect) and the definition of the peculiarities of its representation in language (semantic aspect).
Key words: linguistic culturology, conceptosphere, microconceptosphere, concept.
Поступила до редакци 02.03.2012р.
