CC BY
12УДК 633.11:»324».631.5
ГОСПОДАРСЬК1 I МОРФОАГРОБ1ОЛОГ1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 СОРТ1В ПШЕНИЦ1 ОЗИМО1 (ТгШоит бигит) НОВОГО ПОКОЛ1ННЯ
Л. I. Улич, кандидат сльськогосподарських наук, С. М. Грин'в, старший науковий сп1вроб1тник, В. М. Ли^кова, науковий сп1вроб1тник, В. М. Матус, науковий сп1вроб1тник Укранський ¡нститут експертизи сорт'в рослин,
Пшениц твердi представлен дво-ма формами - ярою й озимою. Якщо се-лекця та дослщження агротехнолопй пшениц твердо! яроТ ведуться дуже давно, то твердо! озимо! - порiвняно недавно. Як самостмна бюлопчна рiзновид-нють, пшениця тверда вiдрiзняeться вiд м'яко! низкою генетично-бiологiчних, яю-сних, хiмiчно-технологiчних i господарсь-ко-корисних ознак i властивостей, якi ви-значають напрями використання й агро-технологiю вирощування. Зерно пшениц твердо! мiстить бтьше бiлка i клейкови-ни, ыж м'яко!. З нього виробляють пер-шосортнi макарони, вермишелi, спагетi та рiзноманiтнi крупи: манну, арнаутку й Ыш^ використовують як полiпшувач бо-рошна м'яких пшениць. Макароннi виро-би, виготовленi з укра!нських твердих пшениць, за якютю переважають зарубн жнi аналоги, якi часто виграють зовнiшнiм виглядом за рахунок рiзноманiтних добавок. Колiр зерна бтьшосл зареестрова-них вiтчизняних сортiв пшениц твердо! озимо! янтарний або темно-янтарний, що особливо цниться у макароннм промис-ловостi. Тому пшениця тверда користу-еться великим попитом на мiжнародному ринку. Дуже важливо, що озима тверда пшениця за продуктивною перевищуе яру тверду бтьш ыж у два рази.
Стан проблеми. Ранше в УкраТнi пшеницю тверду виавали лише в окре-мих господарствах на незначних площах [1]. У середин минулого стол^тя у Всесоюзному селекцйно-генетичному Ысти-тут розпочалися роботи зi створення
сор^в пшеницi твердо! озимо!. Перший сорт Мiчурiнка пiсля державного сорто-випробування був районований у 1960 р. для Одесько! област [ 2 ]. Згодом були районован сорти Новомiчурiнка (1964 р.), Одеська ювтейна (1972 р.). Проте одержан на перших етапах селекцiТ сорти пшениц твердо! озимо! вiдзначалися ви-сокорослiстю, схильнiстю до вилягання, низькими зимо- i морозостiйкiстю, посу-хостiйкiстю, сприйнятливiстю до хвороб. Вони в основному були натвЫтенсивни-ми й екстенсивними, як за урожайнiстю поступалися озимим м'яким формам пшениць, були непридатними для вирощування в умовах Ытенсивного земле-робства i механiзованого збирання i га-льмували впровадження пшениць у ви-робництво [3]. I лише зi створенням коро-ткостеблових сортiв з високою стмкютю до вилягання виникли реальн передумо-ви для поширення культури. Першим сортом, який володiв такими властивостя-ми був Парус (автори Ф. Г. Кириченко, А. I. Паламарчук, В. М. Пильнев, М. Г. Парфентев).
Останым часом селекцйними закладами створено ряд нових високовро-жайних натвкарликових i короткостебло-вих Ытенсивних та високоiнтенсивних со-р^в з досить високими продовольчими якостями зерна i стiйкiстю до вилягання. Якщо ранше пшениця тверда озима за продуктивною не могла конкурувати з м'якою озимою, то нин потенцал нових сортiв пшеницi твердо! озимо! досяг рiвня останньо! i становить 9-10 т/га i бтьше.
Про що свщчать показники закладiв державно!' експертизи сор^в рослин, селек-цiйних установ, багатьох господарств i фермерств. Так, на lллiнецькiй держсор-тостанцп у 2008 р. сорт Аргонавт сфор-мував урожайнiсть 10,38, Юровоградсьюй сорт Гардемарин - 9,28, Бтоцерювсьюй сорт Континент - 10,12, Юровоградсьюй i Бiлоцеркiвськiй сортостанцiях сорт Таврида -8,90 i 8,86 т/га вiдповiдно. У посу-шливому 2009 р. у Вiнницькому держекс-пертцентрi сорти Алий парус, Аргонавт, Континент сформували урожайнють 10,69, 8,84, 8,55 т/га вщповщно, Полтав-ському центрi експертизи сорти Континент, Аргонавт, Перлина одеська - вщповщно 9,81, 9,11, 9,19 т/га. Надзвичайно посушливого 2007 р. у чотирьох степово! та восьмох сортостан^ях люостепово! зон сорт Кассюпея забезпечив урожайнють понад 5 т/га. Це свщчить про висо-кий генетичний потен^ал пшеницi твердо' озимо!. Дуже важливо, що вирощу-вання пшеницi твердо! е прибутковшим, нiж мякоТ, адже цiни на високоякюне про-довольче зерно для макаронних виробiв вищi.
Мета - вивчення природного по-тенцiалу, урожайних та адаптивних влас-тивостей зареестрованих сор^в пшеницi твердо! озимо!, виявлення за цими озна-ками кращих для рекомендацп виробниц-тву.
Умови дослщжень i методика.
Морфоагробiологiчнi властивостi <
Експериментальнi дослiдження проводили в закладах експертизи сор^в рослин за загальноприйнятими методиками [4, 5]. Погоды умови в роки дослщжень у рн зних агро^матичних зонах були неодна-ковими: вiд сприятливих (2008-2009 рр.) до вкрай несприятливих (посушливий 2007 р.). Це дало можпивють дослщити пристосувальнi властивостi i реакцю со-ртiв на агроекологiчнi умови.
Результати i обговорення. За ос-танне десятирiччя майже повнiстю змЫи-вся сортовий склад пшеницi твердо! озимо!, розширилось генетичне рiзноманiт-тя, скоротилася кiлькiсть сортiв, яким по-над десять роюв. Реестр поповнися сортами з високим природним потен^алом. На 2010 р. до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в Укра!ы, занесено 14 сор^в пшеницi твердо! озимо!. Бтьшють з них (11) створен у Селекцiйно-генетичному ЫституД 1 - в ¡нститут рослинництва iм. В. Я. Юр'ева, 1 - в 1нститут землеробства твденного регiону, 1 - в НВФ '"^ада Лтд" та 1нсти-тут землеробства пiвденного регiону. Для степово! зони рекомендовано всi сорти, люостепово! - 8. Вiдрадно, що вс сорти вiтчизняноТ селекцп.
У сор^в нового поколiння за ос-таннi роки значно покращилися морфо-агробiологiчнi властивостi та зазнала значних змЫ архiтектонiка рослин, особливо !хня висота (табл.1).
Таблиця 1
гiв пшениц твердо! озимо!, 2009 р.
Степ, Бердянська ДСС Люостеп, Гллшецька ДСС
Висота Стшкють Вегета- Стшкють Висота Стшк1сть Веге- Стшкють
Сорт рослин, до цшний до рослин, до та- до
см виляга-ння, бал перюд, д1б засухи, бал см виляган-ня, бал ц|инии перюд, д1б засухи, бал
Золоте руно 80 7 262 9 93 3 275 7
Лагуна 65 9 263 9 78 6 276 7
Гардемарин 74 9 262 9 79 3 274 7
Бурштин 83 7 262 9 88 3 274 7
Кассюпея 75 9 263 9 - - - -
Континент 60 9 262 9 82 8 274 7
Алий парус 70 9 263 9 82 3 276 7
Аргонавт 75 9 263 9 82 3 276 7
Перлина оде- 73 9 263 9 84 7 275 7
ська
Новi сорти пшениц твердо! озимо! в основному короткостебловi й натвкар-ликов^ мають висоту 60-85 см., висота першого поколЫня сягала понад 120-130. Ретельн дослiдження в закладах експер-тизи засвiдчують, що нове поколЫня сор-тiв пшеницi твердо! озимо! значно в^^з-няеться за цнними ознаками i властивос-тями вщ створених у серединi минулого стол^тя екстенсивних сортiв. Основними перевагами е короткостеблють i натвка-рликовiсть, стмкють до вилягання i, най-головнше, високу продуктивнiсть. Бть-шiсть нових сор^в мають пiдвищену стй кють до вилягання (Перлина одеська, Континент, Лагуна). Проте на високих аг-рофонах i за сприятливих умов частина з них мають схильнють до вилягання. Це
стосуеться сор^в Бурштин, Золоте руно, Кассюпея.
Вiтчизняна селекцiя зi створення нових конкурентоспроможних сор^в пше-ницi твердо! озимо! займае провщне становище перед зарубiжною. Результати селекцiТ на продуктивнють свiдчать про наявнiсть у Реестрi сортiв з досить висо-ким генетичним потенцiалом, який можна реалiзувати лише при застосуваннi су-часних зональних сортових технологiй вирощування це! культури. У закладах експертизи сор^в рослин за впрова-дження нов^ых iнтенсивних вологозберн гаючих агротехнолопй та належного ресурсного забезпечення одержують досить висок показники урожайност (табл.2).
Таблиця 2
Урожайнють нових сортiв пшеницi твердо! озимо! у пiсляреeстрацiйному сортовивченнi у закладах експертизи
сорлв рослин, т/га
Сорт 2008 р. 2009 р. Середне по роках + - до стандарту
Степ
Аргонавт 5,90 6,13 6,02 -0,08
Золоте руно 5,73 5,74 5,74 -0,36
Лагуна 6,04 6,16 6,10 Ст
Гардемарин 5,81 6,21 6,01 -0.09
Бурштин 5,62 6,18 5,90 -0,20
Континент - 6,30 6,30 0,20
Кассюпея - 5,91 5,91 -0,19
Перлина одеська 5,99 6,23 6,11 0,01
Середне 5,85 6,11 6,01
Люостеп
Аргонавт 8,63 7,07 7,85 0,59
Золоте руно 8,26 6,23 7,25 -0,01
Лагуна 7,77 6,50 7,26 Ст
Гардемарин 8,53 6,96 7,75 0,49
Бурштин 7,40 7,27 7,34 0.08
Континент - 7,00 7,00 -0,26
Кассюпея - 6,22 6,22 -0,53
Перлина одеська 8,88 7,17 8,03 0,77
Середне 8,24 6,83 7,34
Найвищу урожайнють вс сорти формували у люостеповм зонi. За продуктивною видiлялися сорти Аргонавт, Гардемарин та Перлина одеська, серед-ня урожайнють яких на сортостанцях зо-ни за два роки становила 7,85, 7,75, 8,03
т/га вщповщно. У 2009 р. високу продуктивнють мав також сорт Континент. У Степу високою продуктивною вщзнача-лися сорти Лагуна та Перлина одеська, середня урожайнють яких становила вщповщно 6,10 i 6,11 т/га та сорт Континент,
який у 2009 р. за урожайнютю зайняв перше мюце серед дослщжуваних сор^в.
Разом з тим, слщ вiдмiтити про не-достатню екологiчну стiйкiсть сортiв пшениц твердо!. Реалiзацiя закладеного природного потенцалу нових коротко-стеблових сортiв у велиюй мiрi залежить вiд створення оптимальних умов росту i розвитку рослин, високого агрофону, впровадження нов^ых агротехнолопй i сприятливих умов навколишнього сере-довища. За порушення агротехнолопчно-го процесу, наявностi несприятливих абн отичних факторiв середовища, спостерн галося значне зниження урожайность Так, у степовм зонi (Микола!вський дер-жекспертцентр) урожайнють сор^в Перлина одеська, Аргонавт, Лагуна i Гардемарин у сприятливому за погодними умовами 2008 р. становила 6,57; 6,88; 7,48 i 6,67 т/га вщповщно, а у посушли-вому 2007 р. - 4,02; 4,02; 4,47 i 3,25 т/га. У Люостепу (Бтоцерювська сортостанця) новi сорти Кассюпея, Континент, Лагуна, Алий парус в умовах 2008 р. сформували урожайнють 8,06; 10,12; 8,35 i 8,70 вщповщно, а посушливому 2007 р. - 4,71; 5,04; 4,36 i 4,12 т/га. Меншу екологiчну стiйкiсть у степовм зонi мав сорт Гардемарин, у люостеповм - Алий парус.
На вщмЫу вiд попередых сорто-змiн, коли всi районован сорти пшеницi твердо! озимо! вщносились до екстенси-вних, нова генераця напiвкарликових i короткостеблових за типами вимог до умов вирощування характеризуеться рiз-ними типами iнтенсивностi i реакцiею на рiвнi агрофонiв. Нин серед зареестрова-них е високоЫтенсивы, iнтенсивнi (про-мiжнi) та натвЫтенсивы сорти.
Встановлено, що до високоЫтен-сивних та iнтенсивних можна вщнести сорти Перлина одеська, Аргонавт, Континент, Бурштин, Лагуна, Таврида, Каса-опея. Вони характеризувалися покраще-ними морфоагробюлопчними ознаками i властивостями, е короткостеблового або натвкарликового типу з високою стмкю-тю до вилягання, високим природним по-тенцiалом продуктивност (8-10 т/га), пiд-вищеними вимогами до умов вирощуван-ня. Ц сорти можуть реалiзувати генетич-ний потенцал при вирощуваннi за Ытен-сивними технологiями (створення висо-ких агрофоыв, найкращi попередники i
сприятливi умови зовнiшнього середовища). Сорт Золоте руно можна вважати натвЫтенсивним.
Продуктивнють пшеницi твердо! озимо! у велиюй мiрi залежить вiд адап-тивних властивостей, стiйкостi сортiв до несприятливих факторiв середовища, стресових явищ, як характеризували здатнiсть рослин повноцЫно здiйснювати сво! основнi життевi функци i формувати врожай. Кожному сорту притаманний пе-вний рiвень стмкост до стресiв.
Для одержання високо! i стабть-но! урожайностi пшениц твердо! озимо! важливе значення мала зимостмкють, яка е важливою бюлопчною властивiстю i часто визначала можливють використан-ня сорту для виробництва. У зимовий перюд ураження i загибель рослин найчас-тше зумовлюються кiлькома причинами. Зимовi пошкодження можуть спричиняти повну загибель рослин, уповтьнювати ростовi процеси, послаблювати !хню ре-генерацiю пiсля перезимiвлi, призводити до зрщження посiвiв, а в юнцевому ре-зультатi - до зниження урожайност i яко-ст зерна [6, 7]. Сучасне поколЫня заре-естрованих сортiв пшеницi ТгШеит Ьигит за зимо- i морозостмкютю набли-жаються до пшениць м'яких озимих. Бн льша частина з них за даними проморо-жування у морозильних камерах i польо-во! оцiнки в lнститутi рослинництва iм. В. Я. Юр'ева вщносяться до групи iз се-редньою або нижчесередньою зимостй кiстю, а сорти Континент, Кассюпея, Хар-ювська 32 i Таврида - до групи iз серед-ньою зимостмкютю. Бiльшiсть рокiв вони успiшно перезимовували i лише в екст-рем ал ь них умо вах, я к i сорти п ше н и ц м'яко! озимо!, можуть зрщжуватися або й гинути повнютю.
При змiнi ^мату (глобальне по-теплiння) крiм показниюв належно! моро-зо- i зимостмкосД особливу увагу варто звертати на рiвень стiйкостi до посухи i жари. Нинi не тiльки у степовм зонi, а майже по вай територп кра!ни агро^ма-тичн фактори часто зумовлюють неспри-ятливi i навiть екстремальнi умови для вегетацп пшеницi. Високi температури рщко викликають летальний ефект, проте втрати врожаю вщ посухи бувають до-сить значнi. Слiд врахувати, що пшениця тверда вимогливша до вологи, ыж м'яка,
i потерпае вiд посухи у бтьшм Mipi. Вкрай несприятливi умови для росту i розвитку рослин та формування урожаю, як склалися у 2007 р., дали змогу вивчи-ти рiвень посухостмкост дослiджуваних сор^в. Жорсткi повiтряна i фунтова посухи, пщвищений температурний режим, як встановились ще у квiтнi мюяц й утримувались весь вегетацiйний перюд, викликали велике стресове навантажен-ня на рослини, що призвело до значного зниження продуктивност вах сор^в. Як-що в сприятливому за вологозабезпече-нiстю 2008 р. середня врожайнють дослн джуваних сортiв пшениц твердо!' озимо!' в люостеповм зон (Бiлоцеркiвська сор-тостанцiя) становила 8,24, то у посушли-вому 2007 р. - лише 4,42 т/га; у степовм зон (Микола!вський держекспертцентр) 6,61 i 3,52 т/га вщповщно. Зниження у посушливому 2007 р. у першому закладi експертизи становило 46,4, у другому -46,7 вщсотюв.
Виявлено, що сорти по^зному реагували на посуху. Це свщчить про генетичну основу посухостмкостк Вс до-слiджуванi сорти в значнм мiрi знизили продуктивнiсть. Найбiльше зниження вщ-мiчено у лiсостеповiй зон у сортiв Алий парус, Таврида i Гардемарин, а у степо-вм - Алий парус i Континент. Дещо у ме-ншм мiрi зниження вiдмiчено у сор^в Аргонавт, Перлина одеська, Золоте руно, Лагуна. Це свщчить про недостатню ре-зультативнiсть селекц! на посухостй кiсть.
Важливим фактором реалiзацiï генетичного потенцiалу сортiв твердо!' пшениц е обмеження шкодочинност хвороб. У роки значного розповсюдження патогенних органiзмiв втрати врожаю зерна становили 10-30% i бтьше. На рн вень ураження рослин хворобами i втрат урожаю значною мiрою впливали загаль-на культура землеробства, агротехноло-гiчнi заходи (строки авби, сiвозмiни, по-годно-клiматичнi умови тощо). Проте ве-лику роль в^фгравала генетична основа сортiв. Дослiдження пщкреслюють сорто-вi особливостi за стмкютю рослин проти основних хвороб.
Сортiв, що мали комплексну стй кiсть проти хвороб, невиявлено. Однак е сорти спйк або толерантн до окремих хвороб. До найшкодочинншо! хвороби у
люостеповм зонi - септорiозу листя -бтьш толерантними були сорти Лагуна, Перлина одеська i Гардемарин. Розвиток хвороби на цих сортах у рк (2008) ïï най-бiльшого поширення становив 24-26%. Сорти Аргонавт i Золоте руно уражува-лися на 48-58%. Сорт Золоте руно зовам не уражувався борошнистою росою, сеп-торiозом i фузарiозом колоса. Найспйкн шими проти буро! листково! iржi вияви-лися сорти Аргонавт i Перлина одеська. Септорiозом колоса в бтьшм мiрi уражу-валися Аргонавт i Гардемарин (10%), а бурою листковою iржею - Золоте руно (9%).
Висновки. Зареестрован сорти пшениц озимо! (Triticum durum) мають рiзноплановi морфоагробiологiчнi характеристики, зокрема високий генетичний потенцал продуктивностi, добрi адаптив-нi властивостi i господарсько-економiчну цннють. Створено напiвкарликовi i корот-костебловi сорти стiйкi до вилягання. Це формуе реальн передумови щодо впро-вадження сортiв у виробництво. Досить високий природний потенцал (8-10 т/га) у нових сор^в Континент, Гардемарин, Аргонавт, Алий парус. За реакцею на рiвнi агрофону i типами вимог до умов виро-щування вони е високоЫтенсивы, Ытен-сивн та напiвiнтенсивнi.
Потребуе вдосконалення селекця озимо! твердо! пшеницi з полтшення адаптивних властивостей та, у першу чергу, морозо- i зимостмкост й стiйкостi до посухи i жари.
Використана л^ература:
1. Пшениця на пiвднi. Колектив авторiв. - Одеса: Маяк, 1965. - 160 с.
2. Сортове районування стьсько-господарських культур на 1960 рк-Держстьгоспвидав. - К.,1960. - 164 с.
3. Созинов, А. А. Улучшение качества зерна озимой пшеницы и кукурузы. / А. А. Созинов, Г. П. Жемела. - М.: Колос, 1983. - 270 с.
4. Методика проведення експер-тизи та державного випробування сор^в рослин зернових, круп'яних та зернобо-бових культур. / М-во аграрно! пол^ики Украши, Державна служба з охорони прав на сорти рослин. // Охорона прав на сорти рослин: офщмний бюллетень. -К., 2003. - № 2, ч. 3. - 241 с.
5. Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки): 5-е изд., доп. и перераб. / Б. А. Доспехов. - М.: Агропромиз-дат,1985. - 351 с.
6. Шелепов, В. В. Морфология, биология, хозяйственная ценность пшеницы. / В. В. Шелепов, В. М. Маласай, А. Ф. Пензев [и другие]. // Мироновка, 2004. - 526 с.
7. Лелли Я. Селекция пшеницы. Теория и практика. / Пер. с англ. Н. Б. Ронис. - М.: Колос, 1980. - 384 с.
8. Паламарчук, А. I. П'ятидеся-тирiчнi результати селекц! сор^в твердо! озимо! пшениц для степово! зони Укра!-ни. / А. I. Паламарчук. // Збiрник наукових праць Селекцйно-генетичного Ыституту - Нацонального центру нааннезнавства та сортовивчення. - Одеса, 2002. - Вип. 3 (43). - С. 43-50.
УДК 633.11 :»324».631.5. Улич Л. I., Гришв С. М., Лиакова В. М., Матус В. М. Господарськ i морфоагробн олопчы властивостi сортiв пшеницi озимо! (Triticum durum) нового поколiння. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно! полiтики Укра!ни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра!нський Ыститут експертизи со-ртiв рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та Ы.]. - К., 2010. - № 1 (11).
У статт представлено результати дослщжень, характеристику морфоагро-бiологiчних ознак i властивостей зареес-трованих сортiв пшеницi твердо! озимо! ново! сортозмЫи, вiдмiчено значний ге-нетичний прогрес у селекцп продуктив-ностi та адаптивно! спроможностi. Вщмн чаються значнi змiни архiтектонiки рослин, особливо висоти, господарсько-корисних властивостей. Пщкреслюеться необхiднiсть посилення селекцп пшениц твердо! озимо! на вищi морозо-, зимо-, посухо- i жаростмкостк
Ключовi слова: сорт, потенцiал генетичний, пшениця озима тверда, уро-жайнють, продуктивнiсть, посухостiйкiсть, морозо- i зимостмкють, стiйкiсть проти хвороб, адаптивнiсть. УДК 633.11 :»324».631.5 Улич Л. И., Грынив С. Н. Лысико-ва В. М., Матус В. М. Хозяйственные и
морфоагробиологические свойства сортов пшеницы озимой (Triticum durum) нового поколения. // Сортовивчення та охо-рона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал. / М-во аграрно! полн тики Укра!ни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра!нський Ы-ститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2010. - № 1 (11).
В статье представлены результаты исследований, характеристики мор-фоагробиологических признаков и свойств, значительный генетический прогресс в селекции продуктивности и адаптивности зарегистрированных сортов пшеницы твердой озимой новой сортосмены. Отмечены положительные изменения архитектоники растений, полезных хозяйственно-экономических свойств. Подчеркивается необходимость усиления селекции по созданию сортов с повышенной морозо-, зимо-, посухо- и жа-роустойчивостями. УДК 633.11 :»324».631.5. Ulych, L., Gryniv, S., Lysiova, V., Ma-tus, M. Economical and Morpho-Biological Features of Whiner Wheat New Generation Varieties (Triticum durum). // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: нау-ково-практичний журнал. / М-во аграрно! пол^ики Укра!ни, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра!нсь-кий Ыститут експертизи сор^в рослин; голов. ред. Хаджиматов В. А. [та 1н.]. - К., 2010. - № 1 (11).
The article describes summary of the researches, characteristics of morphological and agro-biological characteristics and features, a note is made of a significant progress in the selection of productivity and adaptability of registered Durum Winter Wheat Varieties of new crops rotation. Significant developments of plants architectonic are marked, especially in height, characteristics of economical value, and in terms of considerable achievements in breeding of this kind of wheat. A stress in made on the need to enhance Durum Winter Wheat breeding to develop more frost-resistant and drought-overheat resistant varieties.
