CC BY
9УДК .633.11:631.5
ОЦ1НКА СОРТОВОГО СКЛАДУ ПШЕНИЦ ЯРО1 М'ЯКО1 (ТгШеит аевИуит Ь.) ЗА ПРОДУКТИВН1СТЮ 1АДАПТИВН1СТЮ
Л. I. Ул'ч, кандидат сльськогосподарських наук, В. М. Лискова, науковий сп1вроб1тник Укранський ¡нститут експертизи сорт1в рослин В. В. Скиба, здобувач* Уманський державний аграрний унверситет
Стан проблеми. У збтьшены виробництва високояюсного продовольчого зерна у кра'У велика роль - належить пшениц ярй Слщ зауважити,
що на початку минулого столптя в УкраТн яра пшениця була основною продовольчою культурою, площi якоТ доходили до 6 мтьйоыв гектарiв, або в два рази бтьше ыж озимоТ. Пiзнiше, завдяки досягненням свтовоТ i в^чизняноТ селекцм, створенням високопродуктивних сортiв озимоТ пшеницi площi пщ ярою стали поступово зменшуватись, i на початку нинiшнього столiття ТТ висiвали на незначних площах (бiля 2%), як страхову культуру, здебтьшого при загибелi або зрщжены озимих [1].
Тому одним iз шляхiв зменшення ризику недобору продовольчого зерна е розши-рення площ посiвiв яроТ пшеницi з урахуванням досягнень селекцм i новiтнiх агротехнологiй [2]. Останым часом культура поступово набувае позицм стратепчноТ. В останне десятирiччя площi пiд нею почали збiльшуватись i нинi становлять понад 10% пшеничного клину [2, 3].
Ранше сортовий склад пшениц яроТ був представлений натвЫтенсив- ними й екстенсивними сортами, яю за урожайнiстю поступалися озимим формам пшениць i мали ряд вад. Останым часом селекцiйними закладами створено ряд нових високоврожайних натвкарликових i короткостеблових iнтенсивних та висошнтенсивних сортiв з досить високими продовольчими якостями зерна i слйкютю до вилягання. Потенцiал нових сор™ яроТ пшеницi складае 6-8 т/га, що свщчать показники закладiв державного сортовипробування, селещйних установ, багатьох господ-дарств, фермерiв. Так, в агрофiрмi „Свгганок" урожайнiсть пшеницi яроТ на великих площах щороку сягае 6-7 т/га. По 5-6 тонн з гектара отримують хлiбороби агрофiрм Узинська, Глушки, Матюшi, ВАТ „Терезине", Бiлоцер-кiвського, СП „Дубiвське" Таращанського районiв КиТвськоТ обласл [ 2, 3 ].
Вирощування пшеницi яроТ е прибутковiшим, ыж озимоТ, адже затрати на вирощування нижч^ а ринковi цiни на високояюсне продовольче зерно пшеницi яроТ вищк Крiм того, завдяки короткому вегетацмному перiоду, iнвестицГí, вкладенi у вирощування пшениц яроТ, окуплюються за 5-6 мюяцв тодi, як озимоТ - щонайменше, за рiк.
Мета - вивчення генетичного потенцалу, урожайних та адаптивних властивостей новозареестрованих та перспективних сортiв пшеницi м'якоТ яроТ, виявлення кращих для рекомендацм виробництву.
Умови дослщжень I методика. Дослiдження здiйснювали за Методикою проведення експертизи та державного випробування сор™ зернових, круп'яних та зернобобових культур i Методикой полевого опыта [4, 5]. Погоды умови в роки дослщжень були рiзноманiтними: вщ сприятливих (2004, 2005, 2008 рр.) до несприятливих (посушливих - 2007 р.), що дало можливють оцнити сорти в рiзних агроекологiчних умовах.
Результати I обговорення. На 2009 рк до Державного реестру сор™ рослин, придатних для поширення в Укра'У, занесено 34 сорти пшениц м'якоТ яроТ та 2 сорти пшениць дворучок. Для Степу рекомендовано 3 .Лiсостепу - 24, Полюся - 17 сор™. До перел^ перспективних занесено 3 сорти. За якютю зерна 6 вщнесено до сильних, 4 фтери, останнi - до цнних. Вiдрадно, що переважна бiльшiсть сор™ в^чизняноТ селекцм i лише 8 - зарубiжноТ.
У державному сортовипробуванн при належних агротехнологiях новi сорти пшениц яроТ формують досить висок показники урожайностi (табл. 1).
За останне десятирiччя майже повнiстю змЫився сортовий склад, розширилось генетичне рiзноманiття, скоротилася кiлькiсть сортiв, яким понад десять роюв. Реестр поповнися сортами з високим генетичним потенцалом. Досить високий вЫ у новозареестрованих сор™ Ажурная, СюТта, Аранка, Елегiя мироывська, Недра, Греннi та перспективних Рассвет i Етос. В сприятливих умовах i при належнiй агротехнiцi вони в 2006-2008 рр. формували урожайнють до 7-8 тонн з гектара. Однак, у виробниц^ високий потенцал реалiзуеться не повнiстю, в основному через вщсутнють зональних технологiй вирощування цеТ культури, порушення агротехнiки та не врахування бюлопчних особливостей рiзних типiв сортiв.
Науковий керiвник: Терещенко Ю.Ф., доктор сiльськогосподарських наук
Таблиця 1
Максимальна урожайнють новозареестрованих сор^в пшеницi яро! у державному сортовипробуваннi (за 2005-2008 рр.)
Сорт Сортостанця Урожайнiсть Рк реестрацм
т/га Рк
Харкiвська 26 Вiльнянська ДСС 4,17 2008 2000-ст.
Аранка Вiнницький ДЦЕСР 7,63 2006 2007
ВЫницький ДЦЕСР 7,43 2005
Кiровоградська ДСС 6,49 2006
Елепя миронiвська Бiлоцеркiвська ДСС 6,72 2008 2004
ВЫницький ДЦЕСР 6,54 2008
Кокса Бiлоцеркiвська ДСС 6,31 2008 2009
ВЫницький ДЦЕСР 6,22 2008
Ажурная Вiнницький ДЦЕСР 7,53 2008 2006
Роменська ДСС 5,57 2008
СюТта ВЫницький ДЦЕСР 7,34 2005 2007
Вiнницький ДЦЕСР 7,08 2008
Юровоградська ДСС 5,61 2006
Етюд Сумський ДЦЕСР 5,50 2008 2006
lллiнецька ДСС 4,95 2008
Недра ВЫницький ДЦЕСР 6.37 Г2008 2007
Полтавський ДЦЕСР 5.71 21008
Красногвардмська ДСС 4.87 2007
Струна мироывська Полтавський ДЦЕСР 5.15 2008 2008
lллiнецька ДСС 4.93 2008
Стависька 1ллЫецька ДСС 4.76 2008 2007
Г ороденкiвська ДСС 4,69 2008
Торчинська Бородянська ДСС 5,49 2008 2008
Вовчанська ДСС 4.89 2008
Греннi ВЫницький ДЦЕСР 8.39 2006 2009
Юровоградська ДСС 6.87 2006
Бородянська ДСС 6.04 2006
Любешiвська ДСС 5,81 2007
Gвдокiя Вiнницький ДЦЕСР 7,04 2005 2008
Юровоградська ДСС 5,47 1 2005 '
ПХРСВ-02 Любешiвська ДСС 5,59 2006 2008
ПХРСВ-03 Любешiвська ДСС 5,37 2006 2008
Рассвет Бтоцерювська ДСС 7,64 2008 перспек тивы
Вiнницький ДЦЕСР 5,68 2008
Етос ВЫницький ДЦЕСР 6,77 2008 -II-
Бiлоцеркiвська ДСС 5,70 2008
Гваделуп Вiнницький ДЦЕСР 5,90 2008 -II-
Бтоцерювська ДСС 4,82 2008
За реащею на рiвень агрофону i типами вимог до умов вирощування серед новозареестрованих сорлв е
високоiнтенсивнi, Ытенсивы (промiжнi) та напiвiнтенсивнi. Екстенсивних серед нових сорлв не виявлено.
Дослщженнями встановлено, що до високоiнтенсивних можна вщнести
сорти Елегiя миронiвська, Ажурная, Етюд, Трiзо, Аранка, Греннi та сорти дворучки Зимоярка i Хуторянка. Вони характеризуються покращеними морфо-агробюлопчними ознаками i властивостями, високим гентичним потенцалом
продуктивностi (7-8 тонн з гектара), пщвищеними вимогами до умов вироицу-
вання. Бтьшють з них короткостеблового або натвкарликового типу, що зумовлюе високу слйкють до вилягання i здатнють рослинами засвоювати пiдвищенi дози поживи. Сорти такого типу здатн реалiзувати генетичний потенцiал при вирощуваннi за Ытенсивними технологiями - при створены високих агрофоыв, пiсля кращих попередниюв i сприятливих умовах зовнiшнього середовища. В гiрших умовах (порушення агро- технолопй, недостатне ресурсне забезпечення) вони не ттьки не мають переваг, але й можуть знижувати продуктивнють бiльше, нiж iншi типи сор™.
Другий тип - Ытенсивы або промiжнi сорти. За основними господарсько - цнними й агробiологiчними ознаками i властивостями вони е промiжними мiж високоiнтенсивними та напiвiнтенсивними.
За висотою е низько- i середньо рош. Мають високий генетичний потенцал (6-7 т/га), дещо кращi адаптивн властивостi. Вони, як i попереднм тип сортiв, добре реагують на висок агрофони, внесення добрив, Ытенсивы технологи. До цього типу можна вщнести сорти Рассвет, Недра, Алетч, Кокса, Струна миронiвська, Тюбалт та Ышк Сорти перших двох титв доцiльно використовувати в господар-ствах, як в змозi забезпечити вирощування вщповщними ресурсами.
Сорти третього - натвЫтенсив- ного типу мають дещо нижчий, але досить високий потенцал продуктивное^ (до 5-6 т/га) i максимально пристосувальн властивостi до умов вирощування. Вони вищi за висотою (до 90- 110см), схильн до вилягання. Здатн формувати вищу урожайнiсть, порiвняно з першими двома типами сор™, за авби в пiзнiшi строки, поя прших попередникiв та незначних вiдхилень вiд агротехнiки. До натвЫтенсивних можна вiднести сорти ГероТня, Харювська 26, СюТта, Gвдокiя, Торчинська, Стави-ська та Ышл. Використання таких сор™ у виробниц^ дуже важливе на сучасному етап розвитку аграрного сектору при недостатньому ресурсному забезпеченн i дорожнечi матерiальних ресурсiв.
Отже, враховуючи ступiнь Ытен-сивностi та вимоги до умов вирощування,
варто для кожного типу сорту створювати вщповщы агрофони, добирати попередники, агротехнологп, строки авби тощо.
Продуктивнють пшениц яроТ у велиюй мiрi залежить вiд адаптивних властивостей, стiйкостi сортiв до несприятливих фак^в середовища, стресових явищ. Кожному сорту притаманний певний рiвень спйкосл до стресiв. У рiзних грунтово-шматичних умовах такими стресами можуть бути несприятливi умови весняно-лiтнього перiодiв, посухи, суховп, пiзнi веснянi приморозки, етфгготм хвороб тощо.
При доборi сор™ особливу увагу варто звертати на показники рiвня стiйкостi до комплексно'! посухи. Незважаючи на те, що висок температури рiдко викликають летальний ефект [6, 7], зате втрати врожаю вщ посухи бувають значнк Слiд врахувати, що пшениця яра вимогливша до вологи нiж озима i потерпае вiд посухи в бiльшiй мiрi. Вкрай несприятливi умови для росту i розвитку рослин, формування урожаю, якi склалися в 2007 р. дали змогу нам вивчити рiвень стiйкостi дослiджуваних сор™. Жорстю повiтряна i ^рунтова посухи, пщвищений температурний режим, якi встановились ще у кв^ы мiсяцi й утримувались весь вегетацiйний перiод, викликали велике стресове навантаження на рослини, яке призвело до значного зниженйя продуктивносл всiх сортiв. Якщо в сприятливих по вологозабезпе- ченню 2004, 2005 i 2008 роках урожайнiсть яроТ пшеницi на Бiлоцеркiвськiй сортостанцм по дослiдах становила 5,68, 5,39 i 5,81, то у 2007 р. - лише 2,41 т/га.
Виявлено, що сорти по^зному реагували на посуху. Це свщчить про генетичну основу посухослйкосп. Ва дослщжуваы сорти в значнiй мiрi знизили продуктивнiсть. Найбiльше зниження урожайносп вiдмiчено в сортiв Ажурная, Етюд, Вггка. В сприятливому 2005 р. Тхня врожайнiсть становила вiдповiдно 5,20; 6,22 i 4,75 т/га, а у посушливому 2007 р. вщповщно 0,65; 0,85 i 0,83 т/га або на 87.5-82.5% нижча. Дещо в меншм мiрi зниження вiдмiчено в сортiв Харкiвська 26, Рассвет, Стависька i Харкiвська 30 - на 42,7-56,9 вщсотюв. Це свщчить про низьку результативнiсть селекцй' на
пoсyxoстiйкiсть тa oбмaль сopтiв стeпoвoгo eкoтипy.
Вaжливим фaктopoм peaлiзaцГï гeнeтичнoгo пoтeнцiaлy сopтiв яpoï пшeницi e oбмeжeння шкoдoчиннoстi xвopoб. У poки знaчнoгo poзпoвсюджeння пaтoгeнниx opгaнiзмiв втpaти вpoжaю зepнa склaдaють 10-30% i бтьи^. Ha piвeнь ypaжeння poслин xвopoбaми i втpaт вГд них ypoжaю знaчнoю мipoю впливaють зaгaльнa кyльтypa зeмлepoбствa, aгpoтexнoлoгiчнi зaxoди, стpoки 0вби, сiвoзмiни, пoгoднo-клiмaтичнi yмoви тa ^uii чинники. Рaзoм з тим вeликy poль y цГй спpaвi вiдiгpae гeнeтичнa oснoвa сopтiв. Дoслiцжeння œi^a^ пpo нaявнi сopтoвi oсoбливoстi 3a сшкютю poслин цo oснoвниx xвopoб.
Copтiв, щo мaють кoмплeкснy спйкють цo xвopoб, нe виявлeнo. Зaтe e сopти СТГЙКГ aбo тoлepaнтнi цo oкpeмиx xвopoб. Дo нaйбiльш шкoцoчиннoï xвopoби в лiсoстeпoвiй 3o^ сeптopioзy листя тoлepaнтними e œp™ Cтaвиськa, Tpi3o i Хapкiвськa 26. Haйбiльш СТГЙКИМ цo бypoï листкoвoï ipжi нa Бiлoцepкiвськiй сopтo- дoслiднiй в 2008
p. виявився сopт Етюц, який пpaктичнo цieю xвopoбoю нe пoшкoцжyвaвся, тoлepaнтними 6ули Елeгiя миpoнiвськa i Heцpa. В 6ГпьшГй мipi пoшкoцжyвaлись сopти: Xap^^a 26, Cтaвиськa, repoï^, Пeчepянкa (poзвитoк xвopoб нa 67-79%) тa сopт Tpi3o (100%).
Heзнaчний poзвитoк 6OPOU^CTOÏ poси спoстepiгaвся лишe нa сopтax Apaнкa, repo'1'ня, Елeгiя миpoнiвськa тa Яснa (1-5 %), i в 6гпьшГй мipi - сopтy Етюц - 30 %.
Висновки. Hoвoзapeeстpoвaнi i пepспeктивнi сopти пшeницi яpoï мaють piзнoплaнoвi xapaктepистики, зoкpeмa piзний гeнeтичний пoтeнцiaл пpoцyктивнoстi тa pea^№ нa yмoви виpoщyвaння, СТУПГНЬ iнтeнсивнoстi, aцaптивнiсть, гoспoцapськo-eкoнoмiчнy цГННГСТЬ. ^ нaцae xлiбopoбaм шиpoкi мoжливoстi щoдo вцaлoгo цoбopy взaeмoцoпoвню-ючиx сopтiв для piзниx aгpoфoнiв, piвнiв гoспoцapювaння i peсypснoгo зaбeзпeч- чeння, пoпepeцникiв, гpyнтoвo-клiмaтичниx пiцзoн i мiкpoзoн, гoспoцapств.
Дoсить висoкий пpиpoцний пoтeнцiaл (6-8 т/ra) y нoвиx сopтiв Heцpa, Enerá миpoнiвськa, Aжypнaя, Apaнкa,
Гpeннi. 3a peaкцieю нa piвнi aгpoфoнy i типи вимoг цo yмoв виpoщyвaння e висoкoiнтeнсивнi тa нaпiвiнтeнсивнi.
Використана лiтератyра:
1. epмoлeнкo, Ю. Жнивa 2008 -пpибyткoвий бiзнeс чи всe щe збиткoвe сiльськe гoспoцapствo. / Ю. Gpмoлeнкo. // Aгpoнoм, 2008. - № 4. - C. 90-91.
2. Рeкoмeнцaцiï пo виpoщyвaнню яpoï пшeницi в Лiсoстeпy У^Тни. / Хapкiв, 2006. - 24 с.
3. Влaсeнкo, В. A. ОцЫга aцaптивнoстi сopтiв пшюниц м'яш яpoï. / В. A. Влaсeнкo. // Copтoвивчeння тa oxopoнa пpaв нa сopти poслин. - К., 2006. - № 4. -C. 93-103.
4. Meтoдикa пpoвeдeння eкспepтизи тa цepжaвнoгo випpoбyвaння сopтiв зepнoвиx, кpyп'яниx тa зepнoбoбoвиx кyльтyp. / ПГЦ peц. В. В. Вoвкoдaвa. Miнiстepствo aгpapнoï пoлiтики У^Тни. Дepжaвнa спyжбa з oxopoни пpaв нa сopти poслин. - К.: „Aпeфa", 2003. - Оф. бюл. № 2,ч.3 - 241 с.
5. Дoспexoв, Б. A. Meтoдикa пoлeвoгo oпытa (с oснoвaми стaтистичeскoй oбpaбoтки peзyльтaтoв исспeцoвaний). / Б. A. Дoспexoв. - 5-e изд., дoп. и пepepaб. - М.: Aгpoпpoмизцaт, 1985.-351 с.
6. Шeлeпoв, В. В. Mopфoлoгия, биoлoгия, xoзяйствeннaя цeннoсть пшeницы. / В. В. Шeлeпoв, В. M. Manaœ^ A. Ф. Пeнзeв и дp. // Mиpoнoвкa, 2004. - 526 с.
7. Лeлли, Я. Cene^^ пшеницы. Тeopия и пpaктикa. / Я. Лeлли. nep. с a^n. H. Б. Рoнис. - M.: tono^ 1980. - 384 с.
УДК 633.11:631.5
Улiч Л. I., Лисiкова В. М., Скиба В. В.
ОцЫга сopтoвoгo с^ду пшeницi яpoï м'якб! (Triticum aestivum L.) зa пpoцyктивнiстю i aдaптивнiстю. // Copтoвивчeння тa oxopoнa пpaв нa сopти poспин. - К., 2009. - № 1 (9).
У erarn пpeдстaвлeнo peзyльтaти дoслiджeнь i oцiнкy нoвoзapeeстpoвaниx i пepспeктивниx сopтiв яpoï пшeницi м'яш зa гeнeтичним пoтeнцiaлoм, пpoцyктивнiстю й aдaптивнiстю. Пpoвeцeнo клaсифiкaцiю сopтiв зa peaкцieю нa piвнi aгpoфoнiв i типи вимoг цo yмoв
вирощування. Пщкреслюеться необхщнють посилення селекцм яроТ пшеницi на стiйкiсть до посухи, хвороб та створення сортiв степового екотипу.
Ключовi слова: сорт, ступiнь iнтенсивностi, потенцiал, пшениця яра м'яка, урожайнiсть, продуктивнють, посухостiйкiсть, стiйкiсть проти хвороб, адаптивнють. Улич Л. И., Лысикова В. М., Скиба В. В. Оценка сортового состава пшеницы яровой мягкой (Triticum aestivum L.) no продуктивности и адаптивности. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
В статье представлены результаты исследований и оценка вновь зарегистрированных и перспективных сортов пшеницы яровой мягкой по генетическому потенциалу, продуктивности и адаптивности. Проведена классификация сортов по реакции на уровни агрофонов и типам требований к условиям выращивания. Подчеркивается
необходимость создания селекционным путем сортов степного экотипа и повышения устойчивости к засухе и болезням. УДК 633.11:631.5 L.
Ulich, V. Lysikova, V. Skyba. Assessment of Varietal Composition of Soft Spring Wheat by (Triticum aestivum L.) its Productivity and Adaptability. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009.- № 1 (9).
The article represents results of researches and evaluation of newly registered and promising varieties of Soft Spring Wheat by their genetic potential, productivity and adaptability. Classification of the verities on the base of their reaction to the levels of agricultural background and types of their cultivation requirements to their growing was made. The stress was laid on the need to encourage winter wheat selection for resistance to drought and diseases and creation of new steppe ecotype varieties.
