CC BY
57
ПОБУДОВА ЕКОНОМ1КО-МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ М1ЖНАРОДНОГО РУХУ КАП1ТАЛУ В УКРА1Н1
к. фiз. - мат. наук Лебiдь О. Ю.
Украгна, м. Днтро, Умверситет митног справи та фтанав
ABSTRACT_
An analysis of the current state of the export and the import of capital in Ukraine. For statistical analysis of the information was taken by the export and the import of capital in Ukraine in 2011-15. On the basis of econometric models made the forecast index of export and import of capital of Ukraine in the world economy for 2016. The problems in the development of the export and the import of capital in Ukraine and consider further support mechanisms and promote its development.
export of capital, import of capital, private equity.
© 2016 The Author.
ARTICLE INFO_
Received 9 December 2016 Accepted 16 December 2016 Published 30 December 2016
KEYWORDS
International movement of
Проблема вивчення особливостей мiжнародного руху катталу е одтею з нагальних проблем сучасно! свгтово! та укра!нсько! економши, розвиток яко! неможливий без участ у мiжнародному оборой фшансових ресурав. З точки зору реального економiчного змюту мiжнародний рух катталу е визначальним елементом ефективного функщонування свгтово! економши, розвитку форм i умов мiжнародних господарських зв'язюв. Визначення специфiки утворення i перерозподiлу мiжнародного капiталу важливе не тшьки для розвитку виробництва i поглиблення мiжнародних економiчних вiдносин, але й для сприяння i полiпшення полiтичних, соцiально-культурних та iнших вщносин мiж кра!нами.
Дослiдженню сучасних умов функщонування мiжнародного руху капiталу присвячено роботи росiйських та вiтчизняних вчених: С. Аржевiтiна, С. Боринця, О. Барановського, Т. Богдана та I. Богдана, О. Боришкевича, О. Гаврилюка, О. Киреева, Л. Красавшо!', Ю. Макогона, С. Манжоса, Д. Михайлова, В. Онищенка, Ю. Пахомова, О. Рогача, М. Савлука, Д. Серебрянського, Н. Шелудька А. Фшпенка, а також зах1дних вчених Б. Айхенгрша, Д. Блейка, Л. Вальраса, Дж. К. Ван Хорна, А. Веласка, Ф. Галега, Д. Едмiстера, Л. Ерхарда, Дж. Кейнса, А. Катао, Г. Мшесь Ферреттi, Дж. Остр^ М. Портера, Е. Прасада, Р. Раджана, С. Фiшера та шших.
Метою дано! статтi е дослщження динамiки мiжнародного руху капiталу та прогнозування його розвитку в Укра!т.
Важливою формою мiжнародних економiчних зв'язюв, що прописана у Законi Укра!ни «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» - е рух катталу. Вш являе собою м^ащю капiталу з одте! кра!ни в iншу.
Мiжнародна мiграцiя катталу зумовлена зовтшшми та внутрiшнiми причинами: посиленням конкуренцп, боротьбою за захоплення ринк1в сировини й ринкiв збуту, iншими мотивами. Посиленню мiжнародного руху катталу сприяють i так1 умови, як розвиток мiжнародно!' торгiвлi, науково-техтчний прогрес, досягнення людства в розвитку транспорту, зв'язку тощо. Вважливим чинником посилення вивезення капiталу стало утворення транснащональних корпорацiй. Маючи велик1 фiнансовi ресурси й розгалужену мережу дочiрнiх компанiй i фiлiй, вони мають широк1 можливостi щодо перемiщення катталу [1].
Отже, експорт капiталу - вивезення, розмщення капiталу за кордоном у грошовому чи товарному виражент з метою випдтшого, ефективнiшого використання, придбання власностi в iнших кра!нах, вкладення коштiв у виробничi об'екти, будiвлi, споруди, цiннi папери, що в майбутньому мають принести висою доходи, змiцнити економiчнi позицп [2].
Головними експортерами капiталу традицiйно е промислово розвинут кра!ни (США, Великобриташя, Кмеччина, Францiя, Япошя, Щцерланди, Швейцарiя). До банк1вського капiталу додалися шститущйш iнвестори - страховi компанл, пенайш, iнвестицiйнi, довiрчi фонди. Важливим
напрямком експорту катталу стала «офщйна допомога розвитку», тобто надання безоплатно! eK0H0Mi4H0i' та техшчно! допомоги та рiзного роду кредипв кранам, що розвиваються [2].
Таким чином можна зазначити, що в основi мiжнародноí мграци капiталу лежить бажання отримати бшьший прибуток, нiж у краш походження капiталу, або забезпечити високоефективну роботу нащональних пiдприeмств.
Переважна бiльшiсть краш використовують зарубiжнi местицл для iндустрiалiзацп, пiдвищення наукомiсткостi виробництва та зайнятосп населення. Краши-експортери капiталу за рахунок цього збiльшують свою економiчну могутшсть.
Щодо iмпорту - ввезення товарiв, послуг, що одна кра!на продае iншiй для внутрiшнього використання, обробки чи перепродажу. 1мпорт може бути видимим (товари) i невидимим (послуги). 1мпорт забезпечуе для виробничих та iндивiдуальних споживачiв, а також для краши, низку додаткових переваг.
На сьогоднi залишаеться актуальним питання регулювання мiжнародного руху катталу та вдосконалення форм управлiння ним у зв'язку з iнтеграцiею Укра!ни у Свропейське спiвтовариство. Це не означае згортання системи контролю за рухом капiталу - вона лише мае бути модифкована i збережена [4].
Розглянемо динамку експорту катталу з Укра!ни в економiцi краш свiту по кранам за перюд 2007-2016 рр. (табл. 1).
Таблиця 1. Динамiка експорту капiталу у млн. дол. США протягом 2007-2016 (по липень мюяць) рр.
Кра1ни 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
К1пр 5825,5 5826,1 5778,5 6342,5 6342,1 5810,5 5818,5 5819 5817,6 5824,5
Росiйська Федерацiя 148,6 99,9 165,5 194,3 236,5 292,5 362,4 196,9 122,8 137,2
Латв1я 30,7 31,6 31,9 87,9 80,4 95,5 98,8 85 69,8 70,5
Польща 30,1 46,9 49,4 49,1 48,2 54,2 56,4 52,6 50,1 50,6
Груз1я 28 24,1 32,6 31,1 32,7 32,8 42,1 36,4
ВiрIiнськi Острови (Брит.) 10,9 14,3 20,8 25,8 25,8 25,8 25,8 25,8 51 ,3 51 ,7
Казахстан 26,8 27,1 25,2 24,5 25 25,9 24,2
1нш1 краíни 122,3 128,9 117,5 115,2 107,8 145,6 145,4 112,3 98,4 98,9
Усього 6196,1 6198,6 6223,3 6871,1 6898 6481,9 6575,3 6352,2 6210 6233,4
Як видно з табл. 1 найбшьший показник експорту капiталу протягом остантх десяти рокiв у Кiпру, за ним йде (але з великим вщривом) Росзйська Федеращя та iншi краши свiту.
Розглянемо динамiку експорту катталу за перюд 2011-2015 рр. (рис. 1) на основi даних табл. 1.
7000 6800'' 6600'/ 6400 ' 6200 ' 6000'^
5800
г~м
м
2011 2012 2013 2014 2015
Рис. 1. Динам1ка прямых твестицт (акщонерний каптал) з Украгни в економщ крагн ceimy за
nepiod 2011-2015рр. у млн. дол. США
Як видно з рис. 1 протягом остантх п'яти роив спостертаеться падшня обсяпв прямих местицш (акцюнерного катталу) з Украши в економки краш свiту, причому ситуащю не покращило невелике зростання у 2013 рощ по вщношенню до показника 2012 року. Останнi роки спостертаеться незначне падiння обсягiв прямих швестицш, що вказуе на то факт, що Украша ще не вийшла з економiчноl кризи.
У 2015 рощ до основних краш, у економку яких Украша швестувала капiтал входять: Юпр - 5817,6 млн. дол. США; Росшська Федеращя - 122,8 млн. дол. США; Вiргiнськi Острови - 51,3 млн. дол. США; Польща - 50,1 млн. дол.. США; Латвiя - 69,8 млн. дол. США, тощо.
Серед галузей суттеш обсяги местищй унесено у (див. табл. 2): профешйну, наукову та технiчну дiяльнiсть; промисловiсть; будiвницгво; фiнансову та страхову дiяльнiсть.
Розглянемо розподш прямих швестицш (акцiонерний капiтал) з Укра!ни за видами eKOHOMi4HOi дiяльностi протягом 2011-2015 рр. (табл. 2).
Таблиця 2. Розподiл прямих ^естицш (акцiонерний капiтал) з Укра!ни за видами економiчноi дiяльностi у 2011-2015 рр. (у млн. дол. США)
Сфера даяльносп Обсяги прямих швестицш
2011 2012 2013 2014 2015
Всього, з них: 6898 6481,9 6575,3 6350,6 6210
Промисловють 138,6 151,7 169,3 132,5 111,2
Сшьське, люове та рибне господарство 0,3 - - 19,3 16,7
Будавницгво 1,9 4,7 0,8 11,6 8,2
Фшансова та страхова даяльтсть 615,4 662,4 797,8 568,2 517,3
Професшна, наукова та техшчна д1яльтсть 5886,8 5388,6 5334,7 5419,6 5397,3
1нш1 255 274,5 272,7 199,4 159,3
Як видно з табл. 2 на шдприемствах промисловосп зосереджено 111,2 млн. дол. (1,8% загального обсягу прямих швестицш з Укра!ни), у т. ч. переробно! - 110,3 млн. Серед галузей переробно! промисловосп у металургiйне виробництво та виробництво готових металевих виробiв вкладено 18 млн. дол. прямих швестицш, у виробництво харчових продукпв, напо!в i тютюнових виробiв - 52,3 млн. дол., машинобудування - 24,5 млн. дол. У фшансових установах акумульовано 517,3 млн. дол. (8,3%) прямих швестицш, на шдприемствах торпвлг ремонту автомобшв, побутових виробiв та предмета особистого вжитку - 80,8 млн. дол. (1,3%), в оргашзащях, що здшснюють операцi! з нерухомим майном - 45,7 млн. дол. (0,7%). Найбшьшу кiлькiсть iнвестицiй з Укра!ни отримала професГйна, наукова та техшчна дiяльнiсть - 5397,3 млн. дол. США (86,9%).
З проведеного аналiзу видно, що спостерiгаються наслiдки свгтово! фiнансово!' кризи та економiчно!' кризи в Укра!нг Нажаль, на поточний момент часу не видно позитивно! динамка експорту капiталу Укра!ни.
Прогноз економiчного Г соцiального розвитку Укра!ни на 2017-2019 роки був схвалений постановою Кабшету МшютрГв Укра!ни вгд 01.07.2016 р. № 339 «Про схвалення Прогнозу економГчного Г сощального розвитку Укра!ни на 2017 рш та основних макропоказниюв економГчного Г сощального розвитку Укра!ни на 2018-2019 роки» [5].
Прогнозш розрахунки на 2017-2019 роки враховують складну поточну ситуащю, ряд припущень щодо зовтшньо! кон'юнктури та внутршшх умов розвитку економГки.
Найбшьше у 2016 рощ економша Укра!ни страждае вгд геополпичного конфлГкту. Перепонами на шляху розвитку стали:
1) руйнування виробничих потужностей та транспортно! шфраструктури на територп вшськового конфлГкту,
2) втрата мГжгалузевих та лопстичних зв'язюв у репональному та зовтшньоекономГчному просторГ,
3) ускладнення мГжнародних вщносин Гз кра!ною-основним торпвельним партером (РФ),
4) недоступтсть енергетично! сировини (вугшля),
5) суттеве зростання швестицшних ризиюв та негативних очшувань населення.
Але також значний негативний вплив на економшу Укра!ни у 2016 рощ справляють Г накопичеш системш диспропорций наслщками яких стали девальващйш та шфлящйш шоки.
Експорт катталу - звичайний економГчний процес, що за визначенням тдлягае регулюванню Г в певних межах не е загрозою нащональнш економщ. Як зазначалось вище, вш може сприяти експорту товарГв Г шдтримщ зайнятосп, виршенню шших господарських проблем. На вщмГну вгд експорту юнуе поняття «втеча катталу», яке свщчить про критичний стан нащонально! економГки, низьку ефектившсть або низьку перспективтсть внутршнього Гнвестування. Це призводить до послаблення нащонально! економши, зниження можливостей Гнвестування, а отже, до подальшого попршення перспектив розвитку.
Нажаль в Укра!ш рух катташв нерозривно пов'язаний з легалГзащею прибутюв, отриманих злочинним шляхом, - «вщмиванням грошей». ТшьовГ прибутки потрГбно легалГзувати з двох причин. По-перше, наявтсть грошей сама по собГ може стати доказом провини тшьовика. Подруге, пньовик може втратити сво! каптали, якщо джерела !х отримання стануть предметом розслщування. Тому кошти, отримаш через пньовий общ доволГ часто переказуються за кордон, а попм неодноразово пропускаються через мГжнародну систему платеж1в, щоб ускладнити виявлення справжшх джерел !х походження. 1накше кажучи, пньовий сектор економГки вщграе ютотну роль у стимулювант «втечГ катталу» за кордон. Основш визначення «втечГ катталу»:
- найвужче визначення - нелегальне вивезення катталу з кра!ни;
- найширше визначення - вивезення катталу з кра!ни, яке суперечить И нацiональним iнтересам.
За даними платiжного балансу за 2015-2016 рр. з Укра!ни вивезено 12,5 млрд. дол. США, -це переважно каттали, отриманi в тшьовому секторi економiки.
Отримання шформаци про майбутне, особливий вид передбачення можливих або бажаних змiн експорту капiталу е необхвдним елементом формування стратеги держави в м1жнародному руху капiталу. Прогнозування виступае основою розробки довго- та середньо термiнових прогнозiв щодо економiчних показникiв (макропоказниив). У системi управлiння м1жнародним рухом капталу прогнозування посщае особливе мiсце, осюльки надае можливiсть отримання науково-обгрунтованого висновку про його можливий стан, термш досягнення бажаного стану, шляхи розвитку.
Визначення змiн та тенденцл розвитку мiжнародного руху капiталу неможливо без проведення детального аналiзу його структури. Тому прогнозування мае передбачати дослщження та моделювання динамiки експорту та iмпорту капiталу як по окремим показникам, так i в цшому. Процес прогнозування традицiйно складаеться з декшькох етапiв, основними з яких е етап збору та обробки шформаци про експорт капiталу, етап проведення аналiзу експорту капiталу та безпосередньо прогностичний етап, який передбачае використання спецiальних методiв фiнансового прогнозування.
Найбшьш розробленим серед усiеí сукупносп методiв прогнозування вважаеться метод екстраполяцл, який заснований на поширеннi у майбутне тенденцш минулого. Використання екстраполяцл у прогнозуваннi експорту капiталу грунтуеться на припущенi про iснування зв'язку мiж роком та значенням експорту катталу (у млн. дол. США), що може бути виражено за допомогою, наприклад наступного рiвняння зв'язку:
y = a^x4 + b^x3 + vx2 + dx + e, (1)
де а, b, c, d, e - коефщенти регресп, що вiдображае ступiнь залежносп.
Розглянемо цей метод на прикладi даних з табл. 1.
Побудуемо графш залежностi та щюаналiзуемо дат (рис;. 2).
7000,0 6900,0 6800,0
^ 6700,0
3
4 6600,0
о
™ 6500,0
X
С
5 6400,0 6300,0 6200,0 6100,0
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
роки
Рис. 2. Динам1ка експорту катталу у економщ крагн свту у млн. дол. США протягом 2007-2016
(до липня м1сяця) рр.
Отримано рiвняння вигляду: y =
2,6421x4 - 21257x3 + 6E+07x2 - 9E+10x + 4E+13. Рiвняння регресп' та розрахунок коефiцiента детермiнацií було виконано за допомогою Microsoft Excel. Значення коефщента детермiнацií, а саме
R = 0,7413, свiдчить про те, що 74% змiн варiацií експорту катталу пояснюеться роками, коли таю показники було отримано. Це дозволить приймати до уваги отриманий прогноз, так як значення R2 потрапило у дiапазон 70-90%.
Вигляд криво! для отриманого рiвняння подано на рис. 3.
Дане рiвняння надалi можна використовувати для прогнозування та аналiзу. Так, якщо така тенденщя буде спостерiгатись i надалi, то значення експорту катталу у 2017 рощ отримаемо на рiвнi 6900 млн. дол. США, що вказуе на зростаючу тенденщю (близько до показника 2011 року).
Розглянемо цей метод на прикладi даних iмпорту капiталу (табл. 3).
♦ Експорт катталу
о
7000 6900 6800 6700 6600
С
4 6500,0
6400 6300 6200 6100
Динамка експорту катталу у млн. дол. США
0
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
роки
0
0
0
0
Рис. 3. Вигляд ргвняння регресШно!модели Таблиця 3. Динамша iмпорту катталу у млн. дол. США протягом 2007-2015 рр.
Краши 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Кшр 3187,5 5946,4 7646,2 9005,3 12645,5 17275,1 19035,9 13710,6 11744,9
Щдерланди 1533,8 2508,8 3197,4 3954,5 4822,8 5168,6 5561,5 5111,5 5610,7
Шмеччина 5578,1 5918,3 6393 6601,9 7386,4 6317 6291,8 5720,5 5414,3
Росшська Федерацш 1002,1 1462,4 1847,2 2566,4 3594,5 3785,8 4287,4 2724,3 3392,1
Австрш 1633,8 2067,4 2443,8 2605,2 3423,1 3401,4 3257,5 2526,4 2402,4
Велика Бритатя 1563,4 1975,5 2249,8 2307,5 2508,2 2556,5 2714,1 2145,5 1852,5
ВiрIiнськi Острови 806,2 1066,7 1494 1342,7 1607 1884,9 2493,5 1997,7 1798,9
Франц1я 830,3 1044,8 1231,2 1630,8 2230,7 1765,3 1825,8 1614,7 1528,1
Швейцар1я 137,3 986,7 1262,8 1275,8 960,3 1106,2 1325,4 1390,6 1364,2
1тал1я 150,4 914,2 982 980,6 965,9 1015,9 1267,8 999,1 972,4
Польща 672,1 690,1 866,7 932,8 875,5 916,4 845,4 831,2 785,9
США 1430,1 1464,6 1309,1 1158,1 1043,1 936,7 991,1 862,3 698,9
1нш1 кра1ни 3082,2 3496,8 4693,2 5691,4 7299,3 8332,6 8259,7 6281,6 5806,1
Усього 21607,3 29542,7 35616,4 40053,0 49362,3 54462,4 58156,9 45916,0 43371,4
Як видно з табл. 3 найбшьший показник Гмпорту катталу протягом останшх п'яти роив у Юпру, за ним йдуть НГмеччина, НГдерланди та ГншГ кра!ни свГту.
Протягом останшх роив спостерГгаються незначш коливання обсяпв Гмпорту катталу, тенденщя зростання продовжувалась до 2013 року, а вже тсля показник став нижчим навГть тж за 2011 рш. Остант роки спостерГгаеться значне падшня обсяпв прямих швестицш, це говорить про те, що швестори уникають великого Г масштабного Гнвестування в Укра!ну через низку причин, починаючи з макроекономГчно! нестабшьносп (девальващя гривш знещнюе як самГ Гнвестицл, так Г прибуток, отриманий вщ цих вкладень), вщсутносп захисту ГнвестицГй Г зак1нчуючи нестабшьною ситуацГею на СходГ Укра!ни.
Побудуемо графГк залежностГ та ^оан;^Гз'уемо дат (рис. 4).
с
и 40000,0
♦ 1мпорт капiталу
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Рис. 4. Динам1ка ¡мпорту катталу в економщ Украгни у млн. дол. США протягом 2007-2015рр.
70000,0
60000,0
50000,0
30000,0
20000,0
0000,0
0,0
Для iMmpiy катталу отримано piB^H^ вигляду: y = 9,5346х4 - 76892x3 + 2E+08x2 - 3E+11x + 2E+14. PiB^HM регресп та розрахунок коефiцieнта детермшацл було виконано за допомогою Microsoft Excel. Значення коефщента детеpмiнацii, а саме R2 = 0,9531, свщчить про те, що 95% змiн ваpiацii iмпоpтy катталу пояснюегься роками, коли такi показники було отримано. Це дозволить приймати до уваги отриманий прогноз, так як значення R2 потрапило у дiапазон 70-90%.
Вигляд криво! для отриманого piвняння подано на рис. 5.
Дане piвняння надалi можна використовувати для прогнозування та аналiзy. Так, якщо така тенденцiя буде спостертатись i надалi, то значення iмпоpтy катталу у 2017 рощ отримаемо на piвнi показника 2007 року, що вказуе на спадну тенденщю.
Роблячи висновки, можна сформулювати настyпнi пропозицп щодо покращення мiжнаpодного руху капiталy в Укршт: забезпечити дiевий захист та деpжавнi гарантп прав власникiв та iнвестоpiв; забезпечити стабшьтсть, пpозоpiсть та однозначнiсть норм законодавства у сфеpi оподаткування та валютного регулювання, покращення iнвестицiйного та тдприемницького клiматy; подолати тiньовi явища у сфеpi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, зокрема у системi митного регулювання; прискорити розвиток фiнансових ринюв та корпоративного сектору вщповщно до европейських стандарив; iстотно пiдвищити ефективнiсть боротьби з корупщею та оpганiзованою злочиннiстю, зокрема у фшансовш сфеpi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Козик В. В. Мiжнаpоднi економiчнi вiдносини : Навчальний посiбник / В. В. Козик, Л. А. Панкова, Н. Б. Даниленко. - 4-те вид., стереотипне. - К. : Знання-Прес, 2009. - 405 с.
2. Вивiз капiталy [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Вивiз_каmталy.
3. Саблук П. Т. Процеси мiжнаpодного руху капiталiв та участь у них Укра!ни / П. Т. Саблук, К. Пpiб // Економiка Укра!ни. - 2008. - № 8 - с. 56-68.
4. Регулювання iмпоpтy та експорту катталу в Укра!ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.finalearn.com/lifers-380-1.html.
5. Постанова КМ Укра!ни «Про схвалення Прогнозу економiчного i сощального розвитку Укра!ни на 2017 рш та основних макpопоказникiв економiчного i соцiального розвитку Укра!ни на 2018 i 2019 роки» вщ 01.07.16 р., № 399. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ru/399-2016-%D0%BF
6. Офщйний сайт НБУ [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.bank.gov.ua/bank_supervision/Dynamics/2001-last.htm/
7. Офщйний сайт Державно! служби статистики Укра!ни - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
8. Офщйний сайт Украшсько! фiнансовоi системи Укра!ни - [Електронний ресурс] -Режим доступу: http: // www.ufs.kiev.ua
