Фактори впливу на розвиток міжнародного бізнесу у країнах Східної Азії Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.341:339.94(5-11)

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК М1ЖНАРОДНОГО Б1ЗНЕСУ У

КРА1НАХ СХ1ДНО1 АЗП

Макарчук К. О., викладач, Гончаренко Н. I., к.е.н., доцент (ХНУ iMeHi В. Н. Каразта)

Дана стаття присвячена досл1дженню фактор1в впливу на розвиток м1жнародного б1знесу крат Сх1дно1 Ази. У робот1 проведено детальний анал1з економ1чного стану розвитку Китаю, Япони, Республти Корея та Монголы. Наведено макроеконом1чн1 показники крагн Сх1дно1 Ази у 2010-2014 рр. Надано обсяги надходжень П11 та визначено основт крагни, як iнвестують у крагни Сх1дно1 Ази. Досл1джено галузеву структуру прямих тоземних твестицт компант крагн Схiдно'i Ази у 2014 рр. Визначено за мiжнародним рейтингом Doing Business 2016 та Doing Business 2015 м^це крагн Схiдноi Ази, щодо легкостi ведення бiзнесу, тому що це один з основних факторiв, що впливае на дiяльнiсть мiжнародного бiзнесу в краЫ.

Ключов1 слова: крагни Cxidnoi Азп, м1жнародний б1знес, компани, прям1 шоземт Ывестицп, фактори розвитку, eкoнoмiчний розвиток.

ФАКТОРЫ ВЛИЯНИЯ НА РАЗВИТИЕ МЕЖДУНАРОДНОГО БИЗНЕСА В СРАНАХ ВОСТОЧНОЙ АЗИИ

Макарчук Е. А., преподаватель, Гончаренко Н. И., к.э.н., доцент (ХНУ имени В. Н. Каразина)

Данная статья посвящена исследованию факторов влияния на развитие международного бизнеса стран Восточной Азии. В работе проведен детальный анализ экономического состояния развития Китая, Японии, Республики Корея и Монголии. Приведены макроэкономические показатели стран Восточной Азии в 2010-2014 гг. Рассмотрены объемы поступлений ПИИ и определены основные страны-инвесторы, которые инвестируют в страны Восточной Азии. Рассмотрено отраслевую структуру ПИИ компаний стран Восточной Азии в 2014 г. Определено с помощью международного рейтинга Doing Business 2016 и Doing Business 2015 место стран Восточной Азии по легкости ведения бизнеса, так как это один из основных факторов, влияющих на деятельность международного бизнеса в стране.

Ключевые слова: страны Восточной Азии, международный бизнес, компании, прямые иностранные инвестиции, факторы развития, экономическое развитие.

© Марчук К О., Гончаренко Н.1.

В1сник економжи транспорту i промисловост № 56, 2016

159

FACTORS OF INFLUENCE ON INTERNATIONAL BUSINESS DEVELOPMENT IN EAST ASIA

Makarchyk K. A., lecturer, Goncharenko N., PhD in Economics, Associate Professor of International economic relations Department (KarazinKharkiv National Universit)

International business development in East Asia countries has and continues to play an important role in the economic development of these countries. The creation of favorable business climate is very important these countries, such as assistance in economic situation, investment attractiveness in the context of globalization and transnationalization of the country, conditions and factors of running business, and the involvement of the country in the integration processes in the region.

East Asia countries such as China, North Korea, South Korea, Mongolia and Japan are mostly countries with relatively well-developed market economies and require international cooperation.

This article is devoted to the investigation of factors that influence the development of international business in East Asia countries. The economic situation of China, Japan, Republic of Korea and Mongolia is analyzed. Macroeconomic indexes of East Asia countries in 2010-201 4are given.

The volumes of FDI inflows are provided and the main countries that invest in East Asia countries are defined. The dynamics of sectoral structure of FDI companies in East Asia countries in 2012-2014 is analyzed. The place of East Asia countries regarding the easiness of doing business is determined according to the international rating Doing Business 2016 and Doing Business 2015, because it is one of the main factors that influence the activity of international business of any country.

Keywords: East Asia countries, international business, companies, FDI, factors of development, economic development.

Постановка проблеми. В останш роки краши Схщно! Азп, до яких входять Китай, КНДР, Республша Корея, Монголiя та Япошя, в свош бшьшосп е крашами з доволi сильно розвинутою ринковою економшою.

Розвиток мiжнародного бiзнесу у крашах цього репону за останш роки набув великого значення для розвитку !х економш. Досвщ краш Схщно! Азп, переконуе у тому, що динамiзм позитивного розвитку нащональних економш краш значною мiрою досягаеться завдяки проведенню ефективно'1 полггики розвитку мiжнародного бiзнесу та ТНК [1]. Вихщ компанш на зовшшш ринки е важливим i виршальним кроком, що обумовлюе з'ясування i систематизащю факторiв впливу на розвиток

мiжнародного 6i3Hecy у крашах Схщно! Азп.

Аналiз останшх дослщжень i публжацш. Теоретичне дослщження факторiв впливу на розвиток мiжнародного 6i3Hecy були проведет у роботах втизняних та зарyбiжних науковщв, а саме М Пастей [1], Р. Гриффин [1], В. А Вергун [2], В. А Черненко [3], А. Рогач [4] та шших.

Дослщження устшного

економiчного розвитку краш з ринковою економшою, а саме Схщно'1 Азп обгрунтовують у сво'1'х роботах таю науковщ як: О. А. Довгаль, В.1. Сщоров, А.П. Голшов, А. С. Фшпенко та шшь

Видшення невир1шени\ часин загальноТ проблеми. Незважаючи на iснyючий штерес щодо дослiдження факторiв впливу на розвиток

мiжнародного бiзнесу у крашах з доволi сильно розвинутою ринковою

економiкою, зокрема краш Схщно'1 Азп, залишаються недостатньо дослiдженими.

Мета статт полягае у виявленнi та дослщженш факторiв впливу на розвиток мiжнародного бiзнесу у крашах Схщно'1 Азп.

Виклад основного матерiалу дослiдження. Краши Схщно'1 Азп можна подiлити на три групи:

-краши з розвинутими ринками (Китай, разом з автономними територiями Макао та Гонконг, Япошя, Республша Корея), для яких характерно активне включення в мiжнароднi економiчнi процеси, значна iнвестицiйна дiяльнiсть та наявшсть значного числа ТНК;

-краши з ринками, що формуються (Монголiя) - це краша в схщно-азшському регiонi, вона лише починае вбудовуватись у мiжнародний економiчний простiр;

-краши з вщсутньою ринковою економiкою (КНДР), ця краша е закритою тотал^арною крашою, де дiяльнiсть мiжнародних компанш неможлива.

Таким чином, значний вплив на розвиток мiжнародного бiзнесу в регюш здiйснюють такi краши як Китай, Япошя та Республша Корея, яю е не тiльки регюнальними, а й свiтовими економiчними лщерами.

Можливо видiлити наступнi фактори впливу краш на мiжнародний бiзнес та ТНК:

1) економiчна ситуацiя в крш'ш;

2) iнвестицiйна привабливiсть краши в умовах глобалiзацii та транснацiоналiзацii краши;

3) умови та фактори ведення бiзнесу в кра'1'ш;

4) включешсть краши в iнтеграцiйнi процеси в регюш.

Однак, наведений вище перелш факторiв впливу на розвиток мiжнародного бiзнесу не повний, можливо говорити, що на розвиток мiжнародного бiзнесу впливають i iншi фактори ( див. рис. 1), таю як фактори часу та

комушкацш, просторовi фактори, фактори глобалiзацii, шституцшш фактори, фактори розвитку нацiональних економш, а також мiжнароднi та двосторонш угоди, iснування iнтеграцiйних блокiв та об'еднань.

Розглянемо економiчний стан розвитку краш Схщно'1 Азп та вплив на мiжнародний бiзнес, тому що наразi вони е одними з найпривабливших в свiтi (табл. 1)

Китайська економша пережила дивовижне зростання в останш кiлька десятилiть, що дозволило ш стати другою за величиною економшою в свiтi. У 1978 рощ, коли Китай розпочав програму економiчних реформ, краша посщала дев'яте мюце за розмiром номiнального ВВП, який становив 214 млрд. дол. США [5]. В результат! ефективно'1 економiчноi пол^ики Китай за 35 роюв став економiчним свiтовим лiдером, з обсягом ВВП у розмiрi 10,360 трлн. дол. США [6].

Зпдно зi статистикою ВВП Японп з 2010 р. по 2012 р. збшьшувався i склав 5,971 трлн. дол., але вже у 2014 р. в номшальному вираженш дорiвнював 4,628 трлн. дол. [7]. Протягом останшх рокiв роль Японп у розвитку св^ово'1 економiки дещо ослабла, що особливо пом^но на та стрiмкого зростання економiки КНР i ряду iнших краш,що розвиваються.

Економша Республiки Корея (РК) була i залишаеться однiею з найбiльш швидкозростаючих з краш ОЕСР протягом останнього десятил^я та у 2014 р. демонструвала вщносну стабiльнiсть, i ВВП краши за даними Банку Коре'1 був зафшсований на рiвнi 1,351 трлн. дол.. Однак, уповшьнення економiчного зростання, що вiдбулось у 2011-2013 роках продемонструвало наявшсть значних структурних проблем, таких як високий рiвень заборгованост домашнiх господарств, вiдставання розвитку сектору послуг та недостатнш розвиток малих та середшх пiдприемств. Основою економiчноi стратеги розвитку була так звана наздоганяюча стратепя, що

заснована на iмпортi високих технологш та знань, якi показали свою ефектившсть у високорозвинених крашах, з наступним

експортом високотехнолопчно1 продукци вироблено'1 великими транснацiональними корпорацiями [5].

Фактори часу та комушкацш:

-ефективiзацiя процесiв виробництва;

- зменшення витрат на доставку та виробництво;

- посилення комушкацп з кшцевим споживачем.

Просторовi фактори:

- географiчне положення;

- розвиток транспортно1 iнфраструктури;

- скорочення лопстичних ланцюгiв;

- оптимiзацiя логiстичних витрат.

Мiжнароднi угоди

- регулювання мiжнародних спорiв;

- монiторинг мiжнародних торпвельних умов та обмежень

Торгiвельнi та двосторонш угоди

- створення умов для запоб^ання подвiйного оподаткування;

- угоди про захист катталовкладень;

- угоди про ствроб^ництво в сферi обмiну шформацп

Маркетинговi фактори мiжнародного бiзнесу

- скорочення життевого циклу товарiв при зростаннi вимог вщ покупцiв;

- тенденцп до вирiвнювання умов попиту та стилю споживання в рiзних крашах.

Ю

Фактори глобалiзащT

-iнтернацiоналiзацiя та глобалiзацiя св^ово1 економiки;

- зменшення бар'ерiв на шляху м^ацп факторiв виробництва (трудових ресурав, капiталу, технологiй);

- поява единого шформацшно-економiчного простору;

- бшьш швидка дифузiя технологий.

Фактори нацiональних економжи

- структура нащональних економiк;

- економiчний розвиток та потенщал нацiональних економiк;

- умови ведення бiзнесу;

- соцiально-економiчний устрiй краш

Iнституцiйнi фактори

- посилення впливу мiжнародних iнститутiв на здшснення мiжнародного бiзнесу;

- вплив на мiжнародний бiзнес МВФ та групи Всесв^нього банку

Торговельнi та економiчнi блоки

- створення торпвельних та економiчних угруповань, як на основi географiчних факторiв так i економiчних

Рис. 1. Система фактор1в впливу на розвиток мгжнародного бгзнесу [Джерело: розроблено автором]

Таблиця 1

Динамика зм1ни ВВП крагн Cxïdnoï Ази, 2010-2014рр._

Краши Схщно'1 Азп 2010 2011 2012 2013 2014

Китай

-ВВП (трлн. дол.) 6,048 7,516 8,481 9,579 10,360

-ВВП на душу населення (тис. дол.) 4,510 5,579 6,264 7,040 7,574

Япошя

-ВВП (трлн. дол.) 5,509 5,939 5,971 4,873 4,628

-ВВП на душу населення (тис. дол) 43 021 46 440 46 792 38270 36425

Республжа Корея

-ВВП (трлн. дол.) 1,101 1,209 1,227 1,306 1,351

-ВВП на душу 22,286 24,281 24,543 26,004 26,795

населення (тис. дол)

Монголiя

-ВВП (млрд. дол.) 7,2 10,4 12,3 12,5 12,0

-ВВП на душу 2,608 3,737 4,329 4,353 4,096

населення (тис. дол)

Джерело: побудовано автором на основi даних [6, 7].

Поряд з тим, в Схщнш Азп е краша з ринком, що формуеться - це Монголiя, яка е одшею з найперспектившших в регюш. ВВП краши 2013 р. сягнув показника 12,5 млрд. дол., але вже у

2014р. дещо знизився i склав 12,0 млрд. дол..

Розглянемо економiчне зростання краш Схщно'1 Азп у перюд з 2010-2014 рр. (див. рис.2)

Рис. 2. Економiчне зростання крат Схiдноï Ази у 2010-2014 рр.,( % за рж), [6, 7]

Проаналiзувавши економiчне

зростання краш Схщно'1 Азп за 2000-2014 рр. можна зазначити, що значним лщером у 2011 р. була Мошошя. Показник економiчного зростання склав 17,5% на рш, але вже у 2014р. економiчне зростання склало 7,9% на рш. У Кита економiчне

зростання починаючи з 2010 р. повшьно зменшилось до 7,4 %. у 2014 р. Треба зазначити, що економiчне зростання Японп мае значну кореляцшну залежшсть вщ дiяльностi мiжнародного бiзнесу, що виробляе продукцiю як в самш кршш, так i швестуе в економiку. Саме швестицп,

котрi були зробленi всередиш краши, дозволили збiльшити економiчне зростання у 2012 р. до 1,7% на рк. Зменшення притоку швестицш вплинуло на економiчне зростання Японп у 2014 р. в наслщок чого, воно вiдмiтилось з негативним показником -0,1%.

Показник економiчного зростання Республши Коре! у 2012 р. склав 2,3 %, але вже у 2014 р. дорiвнював 3,3%.

1нвестицшна привабливють краши в умовах глобалiзащi та транснащоналiзащi впливае на розвиток мiжнародного бiзнесу та ТНК.

Розглянемо щорiчний прирiст iнвестицiй у краши регiону Схщно! Азп за перюд з 2010-2014 рр. ( див. рис. 3)

Рис. 3. Щор1чний прир1ст швестицш у крагни Сх1дног Азп за перюд 2010-2014рр.

,[6, 7]

Слщ зазначити, що прирют швестицш у Китай з 2010 р. повшьно кожен рш зменшувався та у 2014 р. дорiвнював 15,7 %. Для японсько! економши характерно теж зменшення та у 2014 р. рiчний прирют вщзначився показником -1,3%. Прирют швестицш у Республщ Коре'1' у 2012 р. на рiвнi -0,5%, а вже у 2014 р. склав 3,1% [6, 7].

Згщно з даними Мшютерства комерци КНР в 2014 р. китайсью пщприемщ вклали прямi нефiнансовi швестицп у розмiрi 90,17 млрд. дол. (з приростом на 12,8%) у створення 5090 пщприемств у 156 крашах i регiонах свiту.

Прiоритетною формою зарубiжноi iнвестицiйноi активностi стали операцп злиття i поглинання, обсяги швестування за кордон у формi злитпв i поглинань оцiнювалися в 38,5 млрд. дол., що склало 37,2% вщ загального обсягу китайських зарубiжних швестицш у 2014 р.[8].

Доцшьно розглянути галузеву структуру П11 Китайських компанш у 2014 р. (рис. 4)

Проаналiзувавши галузеву

структуру прямих шоземних iнвестицiй Китайських компанiй у 2014 р. можна вщзначити, що найбшьший обсяг припадае на сферу послуг i складае 69,5% вщ загального обсягу iнвестицiй. [6]. На другом мющ у галузевiй структурi знаходяться обробнi галузi, на яю припадае 30,5% вiд загального обсягу.

Обсяг швестицш у азшсью компани становить у 2014 р. 35,39 млрд. дол., що на 12,55% менше шж у 2013 рощ. Обсяг швестицш у 2014 р. у компанп Швшчно! Америки склав 43,854 млрд. дол., Захщно! Свропи 25,523 млрд. дол., крахн АСЕАН 20,367 млрд. дол., краши €С склали 24,59 млрд. дол. [7].

Галузева структура прямих шоземних швестицш японських компанш у 2014 р. розподшялась наступним чином, найбшьше у 2014 рощ японсью компани швестували у виробничий сектор. Обсяг 1'х швестицш склав 48,4 % вщ загального обсягу П11 ( споживчих товарiв - 16,6%, транспортне обладнання - 7,7%). На не

Вкник економжи транспорту i промисловостi № 56, 2016

164

виробничi галузi припадае 51,6% вщ загального обсягу П11, а саме: найбшьш привабливими були галузь фшанав та

страхування - 15,8%, оптово-роздрiбна торгiвля - 12,7% та iншi [6]. (див. рис. 5)

Рис.4. Галузева структура П11 Китайських компаний у 2014 р. [6, 9,10]

Рис. 5. Галузева структура П11 Японських компатй у 2014р. [6, 9, 10]

Щодо iнвестування в японсью компани, то можливо говорити про наявшсть цiлого комплексу проблем, а саме: спостер^аеться значний вiдтiк швестицш з японсько!' економiки. Основними швесторами е компани з Азп. Обсяг !'х iнвестицiй склав у 2014 рощ 5,40 млрд. дол. коли у 2013 рощ даний показник був на рiвнi 867 млн. дол. Також досить активно швестують компани США, яю у 2014 рощ значно збшьшили сво!' катталовкладення до 4,33 млрд. дол. у порiвняннi з 2013 р. - 1,41 млрд. дол. Компани Близького Сходу у 2014 рощ здшснювали швестици в японську економшу. Обсяг швестицш з даного репону склав 710 млн. дол. [6].

Япошя, будучи членом СОТ i ОЕСР, не мае можливосп використовувати адмшютративш методи пiдтримки нацiональниx експортерiв, яю порушують права краiн-конкурентiв. У зв'язку з цим в Японп ефективно дiе багаторiвнева система непрямо!' пщтримки експорту у формi здiйснюваного урядом комплексу заxодiв, що охоплюють питання фшансування, органiзацiйно-теxнiчного та

iнформацiйного забезпечення, а також дипломатично'! пiдтримки дiяльностi японських компанiй на ринках зарубiжниx кра!'н. «НеринковЬ» об'еднання

дипломатичних, фшансових та

технолопчних можливостей японського уряду i бiзнесу е найважливiшим системоутворюючим фактором, що дозволяе в кшцевому пiдсумку бiльш ефективно виршувати питання, пов'язанi з пщтримкою зовнiшньоекономiчноi

дiяльностi японських компанiй, у тому чист в галузi експорту товарiв i послуг.

Важливе мюце у розвитку зовнiшньоекономiчниx зв'язкiв i пiдтримки експорту займае Японська Оргашзащя сприяння зовнiшнiй торгiвлi (ДЖЕТРО -Japan Externa Trade Organization), яка е некомерцшною оргашзащею i тюно пов'язана з урядом Японп. Оргашзащя виступае як координуюча ланка мiж Мiнiстерством економiки, торгiвлi i

промисловосп та комерцiйними органiзацiями, в першу чергу, представниками малого та середнього бiзнесу. Значне мiсце в дiяльностi ДЖЕТРО займае сприяння розвитку

зовнiшньоекономiчниx зв'язкiв малих i середнix пiдприемств Япони, а також перифершних районiв кра!'ни [13].

Японський уряд в рамках так звано!' «економiчноi' дипломатл» надае дипломатичну пщтримку в питаннi просування штереав нацiональниx виробникiв на зарубiжнi ринки. Зокрема, основним завданням дипломатп на цьому напрямку е зниження тарифних бар'ерiв в кра!'нах, якi активно iмпортують японську продукцiю. З урахуванням вiдсутностi зрушень у зниженнi iмпортниx мит по лшп СОТ, Япошя веде активну роботу з укладення регюнальних i двостороннix угод про створення зон вшьно!' торгiвлi (ЗВТ) i про економiчне партнерство (Economic Partner ship Agreement - EPA)

[13].

Щодо iнвестицiйноi пол^ики Республши Корея, то вона характеризуеться експортом ПП. Корейськ1 компанП у 2014 рощ швестували в компанii таких краш як США - 4,98 млрд. дол., Aвстралiя - 2,28 млрд. дол., Кдерланди - 1,51 млрд. дол. Загалом в краши ОЕСР корейськими компашями було швестовано понад 12,15 млрд. дол., в краши Свропи iнвестицii склали 5,29 млрд. дол., у краши Азп 29 млрд. дол. [6].

Корейсью компани у 2014 рощ швестували у виробничий сектор 11,037 млрд. дол., у сферу виробництва 'ж 161,3 млн. дол., у текстильну промисловють 184,4 млн. дол., у xiмiчну промисловють 268,27 млн. дол., у виробництво металопродукци швестовано бшьше шж 1,1 млрд. дол. Також корейсью швестори активно швестували у виробництво комп'ютерiв та офюно'! техшки.

Основнi iнвестицii в економiку Республши Корея в 2014 р. здшснюють кра'ни ОЕСР, у 2014 рощ швестици склали 8,41 млрд. дол. компани Япони близько

Вкник економ1ки транспорту i промисловостi № 56, 2016

166

4,12 млрд. дол. та США 2,14 млрд. дол., Нiдерландiв 1,01 млрд. дол., Велико! Британи 783млн. дол., Францп 421 млн. дол., Канади 231 млн. дол., краш Азп iнвестували 5,9 млрд. дол. [6].

На рис. 5 наглядно представлено приток П11 у галузi економiки Р. Коре'1, де на сферу послуг доводиться 57,3% вщ загального обсягу ПП. У 2014 р. найбiльше iнвестували у сектор торгiвлi та ремонту - 23,96%, послуги пов'язаш з нерухомютю - 23,1%. Поряд з тим, П11 у виробничий сектор у 2014 р. склали 42,7% вщ загального обсягу, а саме: основш швестицп виробничого сектору здiйснюються в хiмiчну промисловiсть -12,78%, фшансове посередництво - 9,47% та у автомобшьну галузь - 9,2% [6].

Значне зростання економши Монгола, поряд iз значними природними багатствами дано'1 краши, роблять економiку Монгола привабливою для ведення мiжнародного бiзнесу. За даними Банка Монгола на кшець 2014 року мiжнароднi компанп швестували в монгольську економiку 16,692 млрд. дол., при тому, що монгольсью компанп iнвестували близько 354,8 млн. дол. [6].

Галузева структура швестицш в економшу Республiки Корея за галузями представлена на рис 6.

Щодо структури прямих шоземних iнвестицiй за галузями, то найбшьшу частку (54,3%) займають швестицп в торпвлю та громадське харчування, також активно здшснюються швестицп у легку промисловють (6,4%) та фiнансовий сектор (7,8%) [6].

Одним з основних факторiв, що впливае на дiяльнiсть мiжнародного бiзнесу в крш'ш е мюце краши в мiжнародному рейтингу Doing Business. Рейтинг фшсуе рiвень бiзнес-клiмату у тiй чи шшш краiнi i е одним iз найавторитетнiших джерел iнформацii щодо швестицшно'1 привабливостi.

За даними рейтингу 2016 року Китай займае 84 мюце з показником в 62,93 п.п. Рейтинг Китаю дещо зменшився у порiвняннi з дослiдженням 2015 р. де вш посiдав 90 мюце.

Згiдно з даними, зiбраними мiжнародними експертами для рейтингу Doing Business, початок бiзнесу в Кита'1 потребуе в середньому 11.00 процедур, що

Рис. 6. Галузева структура П11 корейських компант у 2014р. [6, 9, 10]

займають в середньому 31,40 дшв. Вартiсть реестраци нового тдприемства складае близько 0,70% вiд доходу на душу населения [11, 12]. Треба зазначити, що уряд Китаю робить досить багато, для того, щоб зробити крашу бшьш привабливою для шоземних компанш та покращити умови роботи для мiжнародного бiзнесу, а саме : у 2013 рощ були зроблеш кроки, яю дозволили зменшити адмiнiстративнi бар'ери для малих та мшрокомпанш, вони були звшьнеш вiд сплати адмшютративних зборiв. У 2015 роцi були усунут вимоги щодо мiнiмального розмiру статутного капiталу компанiй та обов'язково!' перевiрки компанiй аудиторською фiрмою. Таким чином, на тлГ проблем з зовшшшм попитом, Китай намагаеться стимулювати внутрiшне споживання та залучати додатковi швестици.

За даними рейтингу Doing Business 2016 р. за легкютю ведення мiжнародного бiзнесу в Япони кра'на займае 34 мiсце при тому, що в аналопчному рейтингу 2015 року посщала 30 сходинку. Така змша рейтингу не пов'язана з попршенням умов ведення бiзнесу в ЯпонГ!, оскiльки числове вираження легкост ведення бiзнесу не змшилось i залишилось на рГвнГ 74,72 п.п. Перемщення на 4 сходинки у рейтингу пов'язане з активiзацiею процеав спрощення процедур у шших кра'нах.

ВГдкриття бiзнесу в ЯпонГ! вимагае здшснення 8 процедур, та займае у середньому 10,2 дш. Реестращя бГзнесу досить дорого коштуе, та потребуе витрат у розмГрГ 7,5% вГд середнього доходу на душу населення. МГнГмальний статутний каттал для компанГй не встановлено [11, 12].

Серед кра!'н Схщно!' АзГ!, за рейтингом Doing Business 2016, Р. Корея займае 4 мюце в свт, серед 189 кра!'н, тому, що у кра!'ш створенш найбГльш сприятливГ умови для ведення бГзнесу.

Початок бГзнесу в Р. Коре!' вимагае здшснення 3 процедур та займае в

середньому 4 дш. Реестращя бГзнесу вимагае значних затрат на рГвш 14,5% вГд середнього доходу на душу населення[11, 12].

За рейтингом Doing Business 2016, МонголГя займае 56 мюце за легкютю ведення бГзнесу. Реестрацшш процедури для початку бГзнесу вимагають 5 кроюв та займають 6 дшв.

Висновки. Отже, можна

стверджувати, що мГжнародний бГзнес в своему розвитку залежить вГд впливу багатьох факторГв, таких як фактор часу та комушкацш, просторовГ фактори, фактори глобалГзаци, маркетинговГ фактори та шшГ, однак найбГльш суттевий вплив на розвиток здшснюе розвиток нацГональних економГк, як кра!'н де знаходиться головш офГси компанГй, так i краш-рецишентГв мГжнародних компанГй. Серед кра!'н СхГдно!' АзГ! за рГвнем економГчного розвитку та розвитку ринкових вщносин можливо видшити три групи кра!'н, а саме, по-перше, краши з розвинутими ринками; по-друге, краши з ринками, що формуються; по-трете, краши з вщсутньою ринковою економГкою. Також треба зазначити, що саме схщноазшськГ краши е драйверами розвитку всього азшського регюну, що безумовно впливае на розвиток мГжнародного бГзнесу.

ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гриффин Р. Международный бизнес./ Р. Гриффин,М. Пастей; 4-е изд. / Пер. с англ. под ред. А. Г. Медведева. -СПб.: Питер, 2006. — 1088 с.

2. МГжнародний бГзнес : тдручник. / за ред. проф. В. А. Вергуна. - К. : ВАДЕКС, 2014. - 810 с.

3. Международный бизнес : учебник. / под ред. д.э.н., проф. В. А. Черненко. -Санкт - Петербургский государственный университет сервиса и экономики, 2011. -428 с.

4. Рогач О. МГжнародш швестици :ТеорГя та практика бГзнесу

транснацiональних корпорацiй : тдручник / О. Рогач. - К. :Либщь, 2005. - 720 с.

5. Св^ова економша : тдручник / за ред. А. П. Голшова, О. А. Довгаль. - Х. : ХНУ iMeHi В.Н. Каразша, 2015. - 268 с.

6. Organization for economic cooperation and development [Electronic Resource]. - Режим доступу :

https:// stats .oecd. org/Index. aspx?DataSetCod e=FDI_FLOW_PARTNER

7. Focus Economics Экономические прогнозы от ведущих экономистов [Electronic Resource]. - Режим доступа : http://www.stats.gov.cn/english

8. Министерство Коммерции Китайской народной республики [Электронный ресурс]. Режим доступа : http://russian.mofcom.gov.cn/column/statistic .shtml

9. Доклад о мирових инвестициях 2013 год: Конференция ЮНКТАД [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http : //

unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2014_o verview_ru.pdf

10. Доклад о мирових инвестициях 2014 год : Конференция ЮНКТАД [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http : // unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2014_o verview_ru.pdf

11. Доклад Группы мирового банка. Ведение бизнеса - 2016: оценка качества и эффективности регулирования [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// Russian. Doing business. org \ (global) - reports \ doing - business - 2016

12. Доклад Группы мирового банка Ведение бизнеса - 2015: оценка качества и эффективности регулирования [Электронный ресурс] http://russian.doingbusiness.org/reports/globa l-reports/doing-business-2015

13. Jetro - Japan Externa Trade Organization [Electronic Resource]. - Режим доступа : https://www.jetro.go.jp/en

УДК 33:336

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ДЕПОЗИТНО1 ПОЛ1ТИКИ КОМЕРЦ1ЙНОГО БАНКУ

Стешенко О. Д., к.е.н., доцент, Маханько Т. О., маг^тр (УкрДУЗТ)

У стат1 розглянуто теоретико-методолог1чн1 основи депозитной полтики комерцтного банку; визначено, що розробка депозитной полтики полягае у визначеннг прюритетних напрямшв розвитку та удосконалення банкгвсько'г д1яльност1 в процес1 залучення й акумулювання ресурсгв, розвитку депозитних операцгй та тдвищення гх ефективностг. Запропоновано власне визначення депозитной полтики комерцтного банку, а саме: депозитна полтика являе собою концепцю оргатзаци депозитних в1дносин, постановку завдань у частим залучення ресурсгв, а також практичних заход1в щодо гг реал1заци. Зроблено висновок, що депозитну полтику можна трактувати за такими напрямами: за суттю - це стратег1я I тактика банку в частиш оргатзаци депозитного процесу; за д1яльн1стю - це комплекс заход1в, що мае на мет1 забезпечення л1кв1дност1 банку; за оформленням - це документ, детальний план, кер1вництво до дгй щодо залучення ресурсгв. Зм1ст депозитной полтики проявляеться в забезпеченнг стабгльностг I ст1йкост1 банкгвсько'г установи, гг рентабельности л1кв1дност1 та над1йност1, а також адекватност1 гг д1яльност1 потребам кл1ент1в.

© Стешенко О.Д., Вкник економжи транспорту i промисловост № 56, 2016

Маханько Т.О.