Характеристика вихідного селекційного матеріалу цикорію коренеплідного за їх продуктивністю Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

В. П. Миколайко удк 635.54:631.527

кандидат с.-г. наук, доцент кафедри загального землеробства Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва [email protected]

ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХ1ДНОГО СЕЛЕКЦ1ЙНОГО MATE PI АЛ У ЦИКОР1Ю КОРЕНЕПЛ1ДНОГО ЗА IX ПРОДУКТИВН1СТЮ

Анотац/я. У статт/ наведено результати дослщжень продуктивносл селекц'тних форм цикор/ю коренепл'щного за врожайнютю коренеплод/в, впливом кл'татичних умов / bmictom cyxo'f речовини та /нулшу. Анализ врожайносл коренеплод'т вихщного селекц'шного материалу цикор/ю коренепл'щного показав, що в середньому за п'ять роюв 32,4% номер/в мали врожайн'ють коренеплод 'т нижчу в'щ стандарту, 35,9% - р'тну або близьку до стандарту / 31,8% - достов/рно перевищували стандарт на 10 i больше в'щсотк'т. Маса коренеплоду цикор/ю коренепл'щного iCTOTHO залежить в 'щ фунтово-кп/матичних умов вирощування. Середн'ш показникдано)'ознаки за п'ять роюв вщтворюе генотиповий фактор. 51,6% номер/в мали масудо 200 г / 33,3%, в 'щпов 'щно, до 300 г 3i зменшенням к'тькосл номер/в з большою масою / в'щхиленням м/ж крайшми вар/антами в 'щ 96,7 до 484,7 г. Коеф/ц/ент вир'тняносл за даною ознакою е високий / становить в середньому 88,83%. За bmictom cyxo'f речовини значний в'щсоток селекц'тних номер/в знаходився на piBHi 3,б±0,03, однак варювання було в межах 23,8% до 28,7%, що залежить в'щ селекц'шного материалу. Bmict ¡нулшу заф/ксовано на piBHi 65,6 ± 3,0% з в 'щхиленням в 'щ 50,1% до 71,2%. Kpauji зразки цикор1ю коренепл 'щного розмножено для подальшоТ селекцшно!' роботи.

Ключовi слова: селекц'тн/ форми, цикор 'м коренепл 'щний, продуктивн'ють, cyxi речовини, ¡нулт. В. П. Миколайко

кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры общего земледелия Уманский национальный университет садоводства

ХАРАКТЕРИСТИКА ИСХОДНОГО СЕЛЕКЦИОННОГО МАТЕРИАЛА ЦИКОРИЯ КОРНЕПЛОДНОГО ЗА ИХ ПРОДУКТИВНОСТЬЮ

Аннотация. В статье приведены результаты исследований продуктивности селекционных форм цикория корнеплодного за урожайностью корнеплодов, влиянием климатических условий й содержанием сухого вещества и инулина. Анализ урожайности корнеплодов исходного селекционного материала цикория корнеплодного показал, что в среднем за пять лет 32,4% номеров имели урожайность корнеплодов более низкую от стандарта, 35,9% - на уровне или близкую к стандарту и 31,8% - достоверно превышали стандарт на 10 и более процентов. Масса корнеплода цикория корнеплодного существенно зависела от грунтово-климатических условий. Средний показатель данного признака за пять лет подтверждает генотипный фактор, где 51,6% номеров имели массу до 200 г и 33,3% соответственно до 300 г ,с уменьшением количества номеров с большей массой и отклонением между крайними вариантами от 96,7 до 484,7 г. Коэффициент равности данного признака является значительным и представляет в среднем 88,83%. Анализ полученных данных по содержанию сухого вещества показал, что значительный процент селекционных номеров находился в пределах 3,6±0,03, однако варьирование было в пределах от 23,8% до 28,7%, что зависит от селекционного материала. Содержание инулина в селекционных номерах находится в пределах 65,6 ± 3,0% с отклонением от 50,1% до 71,2%. Лучшие образцы цикория корнеплодного размножены для дальнейшей селекционной работы.

Ключевые слова: селекционные формы, цикорий корнеплодный, производительность, сухие вещества, инулин. V. P. Mykolajko

PhD of Agricultural Sciences, Assistant Professor of General Agriculture Uman National University of Horticulture

REFFERENCE OF SELECTION SOURCE MATERIAL OF CHICORY ROOT FOR THEIR PRODUCTIVITY

Abstract. The results of research of selection examples of Chicory Root productivity by the harvest of root crops, influence of climatic conditions and dry matter and inulin content are given in the article.

Productivity of the selective examples of Chicory Root was studied in comparison with the conventionally accepted standard - Yaroslavl sort 30. During five years, 392 examples were studied. The analysis of the crop capacity of the Chicory Root selective source material showed that during five years, on average 32,4% examples had a root crop capacity lower than the standard, 35,9% were equal or dose to the standard and 31,8% significantly exceeded the standard in 10 or more percent. Over the years of studying, a similar distribution of the amount of roots by their crop capacity was observed. The weight of the root of Chicory Root depends on soil and climatic conditions. In 5 years, an average weight reconstitutes the genotypic character of the given feature, where 51,6% of examples had the weight to 200 g and 33,3%, respectively, to 300 g with the reduction of examples with greater weight and deviation between extreme forms from 96,7 to 484,7 g. Coefficient of uniformity of the given feature is significant and is 88,83% in average.

The coefficient of variation was used to assess the feature variability. The variation is considered to be weak if v<10%, medium if v is 11-25%, and large if v>25%. Over years of research, except 2011 and five years on average, the variation coefficient was less than 25%. In other words, feature volatility "of root mass" was average. Besides the root's crop capacity the great importance for the characteristics of roots' selective examples have such features as dry matter and inulin content.

The analysis of the data by the dry matter content showed that a significant percentage of selection examples were in the range of 3,6±0,03, but the variation was between 23,8% and 28,7%, depending on the selection of examples processing.

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 66

It was allocated 6,8% of the selective examples, which had a dry matter content of 27,0-29,0%, which makes it possible to conduct selection to their content increasing. Among the studied selection examples, some examples which had increased content of dry matter and exceeded the standard significantly were marked. Inulin content was measured per dry weight. On average crop capacity of Chicory Root roots by 96 selection examples was 39.8 t/ha with deviation from 39,0 to 40,6 t/ha, inulin content was 18,2±0,6% with deviation from 17,6% to 18,6%. Inulin content in the selection examples is within 65,6±3,0% with deviation from 50,1% to 71,2%. The studied results make it possible to conduct source material selection which have roots' high crop capacity, high dry matter and inulin content. The best examples of Chicory Root were propagated for further selection.

Keywords: selection examples, Chicory Root, productivity, dry matter, inulin.

Постановка проблеми. Одшею з високопродуктив-них культур р1зно61чного використання е цикорш коре-неплщний (Cichorium intibus). Це - цшна лкарська, хар-чова i кормова рослина. Завдяки комплексу цшних i рщюсних для культурних рослин якостей цикорш коре-неплщний вирощуеться в Бшоруси, Бельги, а також в деяких господарствах Центрально!' частини Pocii [1]. В УкраТш, Pocii, Бшоруси цикорш коренеплщний почали культивувати лише у передвоены роки. В УкраТш nociBHi площ1 складають понад 3,5 тис. га, а в свт -70 тис. га [2, 3].

Враховуючи цшшсть культури, перед селекцюнерами поставлено завдання створення високоврожайних з ви-соким вмiстом cyxo'i речовини та ¡нулшу, правильно! ко-шчноТ форми коренеплодш, придатних для мехашзова-ного збирання, стшких до хвороб i шкщниюв, адаптованих до фунтово-клтатичних умов Украши вихщних селекцшних матер1ал1в i на 'ix 0CH0Bi copTiB цикор1ю.

Анал1з останнix дослщжень i публшацш. OpieH-тацт селекцшно-генетичних дослщжень на м1жлшшну пбридизац1ю обумовлюе необхщшсть у створенн1 комбЬ нацшно-здатних самозапильних лшш, або популяцш 3i звуженою генетичною основою [4, 5]. При використанш методу багаторазового ¡ндивщуально-родинного добору коренеплоди з пщвищеними показниками продуктивное^ (neflirpn) висаджували ¡зольовано i перевфяли спадку-вання ix ознак за потомством. Триразовий доб1р кращих бютитв за господарсько-корисними ознаками призвт до стабт1зацп нащадюв за необхщними властивостями та ознаками. У даному випадку створений вузькородинний матерел типу лшш з невисоким коефМентом ¡нбридин-гу, проте з високим ршнем морфолопчноТ однорщносп. Для створення лшшних матер1ал1в використовували pi3Hi його форми ¡нбридингу: суворий i помфний (сестринсью схрещування). Цикорш коренеплщний - перехресно запилювана культура ¡для створення лшш вимагае ¡золяци та примусового самозапилення, що е досить складним процесом. Встановлено, що цикорш, характеризуеться високою самостерильшстю рослин, за певних умов проявляв здатшеть до самосумюносп.

За даними А.О. Яценка, середня кшьюсть рослин, здатних до самозапилення, у сортових популяцтх ци-Kopiio коренеплщного була в межах 27,5-28,4% [6]. Рослини зав'язують насшня pi3HO'i кшькосп та якосп. У багатьох випадках його недостатньо для ведения селек-цшноТ роботи. Тому для збереження цшних генотитв, ефективного розмноження та оцшки селекц1йних матер1-алш доц1льно використовувати пом1рну форму ¡нбридингу - сестринсью схрещування [7].

Мета дослщження. Метою нашоТ роботи було ви-вчити i оцшити продуктивн1сть селекц1йних форм цико-

piio коренепл1дного за врожайн1стю коренеплод1в, впли-вом кл1матичних умов i bmíctom cyxoí речовини та ¡нул1ну.

Методика дослщження. Основними методами се-лекцшноТ роботи з цикор1ем коренепл1дним е внутршньо-видова пбридизац1я у поеднанш з ¡ндив1дуальним добором на ochobí трансгрес1й з наступною оцшкою потомства i використанням ¡ндивщуально-родинного добору, за-лучення в схрещування кращих селекцшних матер1ал1в i вибраковування низькопродуктивних. Дослщжували сформовану в Уманськш досл1дно-селекц1йн1й станцИ' 1нституту б1оенергетичних культур i цукрових буряюв НААН Украши базову колекц1ю селекц1йних матер1ал1в цикор1ю коренепл1дного, яка включала низку заруб1жних copTÍB, а також сорти та ¡нбредш л1нй' власноТ селекцй', загальна кшьюсть яких у 2005-2010 рр. складала 487516 HOMepiB. Продуктившсть селекц1йних зразк1в цикор1ю коренепл1дного вивчали в поршнянш з умовно прийнятим стандартом - сортом Ярославський 30. За п'ять роюв ви-вчено 392 номери. Статистичний обрахунок даних проводили методом дисперсшного анал1зу за Ф1шером [8].

Ochobhí результати дослщження. Аналв врожай-hoctí коренеплод1в вих1дного селекц1йного матер1алу ци-Kopiio коренепл1дного показав, що в середньому за п'ять poKÍB 32,4% HOMepiB мали врожайшеть коренеплод1в нижчу в1д стандарту, 35,9% - piBHy або наьлижену до стандарту i 31,8% - достовфно перевищували стандарт на 10 i бшьше вщеотюв (табл. 1).

За роками дослщжень спостер1галося аналопчне роз-под1лення к1лькост1 коренеплодш за íx урожайн1стю.

На масу коренеплоду цикор1ю коренепл1дного впли-вають г'рунтово-кл1матичних умови вирощування. Серед-нш показник даноТ ознаки за п'ять рокш п1дтверджуе генотиповий характер - 51,6% номерш мали масу коре-неплод1в до 200 г i 33,3%, вщповщно, до 300 г ¡3 змен-шенням к1лькост1 номер1в з бшьшою масою i вщхилен-ням м1ж крайн1ми вар1антами вщ 96,7 до 484,7 г. (табл. 2). Коефщгёнт вир1вняност1 даноТ ознаки е високим i стано-вить в середньому 88,83 %. Для оцшки мшливосп ознаки використовували коефщгёнт вар1аци. Вар1ювання вважаеться слабким, якщо v<10%, якщо v 11-25% -середшм i значним - при v>25%. Вар1ац1я ознаки - це р1зниця у числових значениях ознак одиниць сукуп-hoctí та 'íx коливання навколо середньоТ величини, що характеризуе сукупшсть. Чим менша вар1ацт, тим одно-р1дн1шою е сукупшсть i типовою е середня величина.

За роками дослщжень, кр1м 2011 р. та у середньому за п'ять poKÍB, коефщ1ент вар1аци був меншим за 25%, тобто мшливють ознаки «маса коренеплоду» була се-редньою.

Поряд з урожайшетю коренеплод1в цикор1ю важли-ве значения для характеристики селекцшних зразюв

Таблиця 1

Характеристика селекцшних зразшв цикор1ю коренепл1дного за врожаем коренеплод1в

Роки Вивчено зразюв, шт. Юльшсть зразк1в (%) за урожаем коренеплод1в до стандарту, %

<70 80 90 100 105 110 115 120 125

2011 47 4,8 5,7 22,1 20,1 16,7 13 8,5 4,8 4,3

2012 49 2,5 8,1 19,0 20,2 16,8 12,9 12,1 5,0 3,6

2013 120 8,6 8,6 14,0 7,1 23,4 8,6 7,8 3,1 18,8

2014 131 7,7 5,9 25,8 18,9 20,5 9,9 4,8 4,4 2,1

2015 45 7,0 6,6 18,5 17,1 17,0 10,8 12,2 5,5 5,3

Середне 392 5,5 7,2 19,7 17,3 18,5 11,3 9,6 4,6 6,3

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

67

Таблиця 2

Характеристика впливу кл1матичних умов на групову мшлив1сть середньо!' маси коренеплод1в

цикор1ю коренеплщного

Роки BiflcoTOK коренеплод1в з середньою масою коренеплоду, г Maca одного коренеплоду, г Коефщ1ент Bapiaw'í, У±БУ

< 200 300 400 500 min. max. середня

2011 69,7 27 2,9 0,4 118 369 228 8,80 ±0,76

2012 44,6 34,5 19,5 1,5 110 526 278 12,35+0,99

2013 46,2 35,8 17,3 0,7 89 512 245 13,40±0,97

2014 62,2 28,7 7,0 2,1 65 450 206 13,44 ± 1,00

2015 42,1 39,3 16,4 2,2 88 525 253 13,66 ±0,98

Середне 51,6 33,3 13,8 1,4 96,7 484,7 247,8 12,33±0,94

мають таю ознаки як вмют сухоТ речовини та ¡нулшу.

За вмютом сухоТ речовини значний вщсоток селекцшних зразюв знаходився на ршш 3,6±0,03, однак вар1ю-вання було в межах 23,8-28,7%, що залежало вщ селек-цшного матер1алу (табл. 3).

Було видшено 6,8% селекцшних зразюв, яю мали вмкт сухоТ речовини 27,0-29,0%, що дае змогу вести добф на пщвищений м вм1ст. Серед вивчених селекцшних матер1алш видшено окрем1 номери, що ¡стотно переви-щували стандарт за вмктом сухоТ речовини.

Найважлившим яккним показником цикор1ю с вмкт ¡нулшу в коренеплодах. 1нулш е основною речовиною, задля якоТ вирощують цю культуру. Накопичення його в коренеплодах проходить упродовж всього вегетацшного перюду \ досягае своеТ максимально! величини наприкшц1 вересня - початку жовтня, у перюд техшчноТ стиглосп коренеплодш.

Вмют ¡нулшу визначали з розрахунку на суху речо-вину. У середньому за урожайносп коренеплодш цико-р1ю коренеплщного у 96 селекцшних номерах 39,8 т/га з вщхиленням вщ 39,0 до 40,6 т/га, вмют ¡нулшу в них становив 18,20±0,6% з вщхиленням вщ 17,6% до 18,6%.

Вмют ¡нулшу в селекцшних зразках знаходився в межах 65,6±3,0% з вщхиленням - 50,1-71,2% (табл. 4).

Висновки. У результат проведених дослщжень видшено зразки вихщних селекцшних матер1алш, яю мають високу врожайшсть коренеплодш, пщвищений вмютсухо! речовини та ¡нулшу. Кращ1 зразки цикор1ю коренеплщ-ного розмножено для подалыиоТ селекцшноТ роботи.

Таблиця 3

Характеристика селекцшних матер1ал1в цикор1ю коренеплщного за bmíctom cyxo'í речовини

Роки Юльшсть HOMepie (%) з bmíctom cyxo'í речовини, % Bmíct cyxo'í речовини, °/o Коефщ1ент вар1ацм

24 25 26 27 28 29 min. max. середня

2011 2,7 34,7 51,4 9,7 1,5 0,0 24,7 28,2 26,5 2,9 ±0,04

2012 3,0 41,4 47,1 6,5 1,3 1,0 24,2 29,4 26,1 3,8±0,04

2013 5,0 53,1 37,0 4,4 0,5 0,0 23,4 28,5 25,3 3,9±0,03

2014 5,2 56,2 36,0 2,5 1,0 0,0 23,0 28,1 25,0 3,7±0,03

2015 4,9 50,2 39,4 4,9 0,6 0,0 23,4 28,7 25,3 3,8±0,03

Середне 4,2 47,1 42,2 5,6 1,0 0,2 23,8 28,7 25,7 3,6±0,03

Таблиця 4

Характеристика селекцшних матер1ал1в цикор1ю коренеплщного за bmíctom ¡нул1ну

Роки Юльшсть HOMepie (%) з bmíctom ¡нулшу, °/о Bmíct ¡нулшу, °/о Коефщ1ент Bapiaw'í

46 50 55 60 65 70 min. max. середня

2011 0 2,3 18,1 39,4 31,5 8,7 53,4 70,0 67,7±4,2 5,7±0,32

2012 0 25,4 9,2 33,3 27,8 4,3 51,1 71,3 62,4±2,2 5,5±0,25

2013 0 4,6 19,7 34,5 36,2 5,0 53,2 71,5 66,8±2,7 5,3±0,38

2014 0 10,8 15,7 35,7 31,8 6,0 51,1 71,5 65,6±3,0 5,4±0,71

2015 0 10,2 13,2 35,5 35,1 6,0 52,2 71,1 65,4±2,8 5,4±0,65

Середне 0 10,7 15,2 35,7 32,5 6,0 50,1 71,2 65,6±3,0 5,5±0,46

Л ¡те ра тура

1. Богатырева О. А. Биоресурсы цикория обыкновенного в условиях пойменных земель Кабардино-Балкарии и его хозяйственное использование: дис.. канд. биол. наук: 03.02.14/ Богатырева Ольга Александровна. - Владикавказ, 2010. - 146 с.

2. Борисюк В.О. Деяю бюлопчн особливосп цикор1ю коренеплщного /

B.О. Борисюк, К.М. Маковецький // 36. наук, праць 1ЦБ. - 2000. - Вип. 2. -

C. 144-151.

3. Борисюк В.О. Взаемозв'язок m¡>k масою коренеплод1в цикор1ю коренеплщного ¡ bmíctom у них ¡нулЫу / В.О. Борисюк, К.М. Маковецький,

0.В. Ткач // 36. наук, праць 1ЦБ. - 2000. - Вип. 2. - С. 151-157.

4. Квасников Б.В. Генетика и селекция цикория/Б.В. Квасников//Цикорий. — М.: Изд.ВНИИ сырья спирт, промышл., 1935. - С.222-256.

5. Рябовол Л.О. Адаптацт культуральних рослин Cichorium ¡ntybus L. до не-стерильних факторостатичних умов in vivo / Л.О. Рябовол // 36. наук. пр. ВЫницького ДАУ. - Вшниця, 2006. - Вип. № 27. - С. 66-70.

6. Яценко А.О. Цикорм: бюлогт, селекцт, виробництво ¡ переробка коренеплод1в / А.О. Яценко. - Умань, 2003. - С.48-71.

7. Баланюк Л. О. Методи створення та шляхи використання лЫмних матер1ал1в цикор1ю коренеплщного в селекцмному процеа / Л. О. Баланюк // 36. наукових праць Уманського нацюнального уыверситету сад1в-ництва. - Умань : [УНУС], 2010. - Вип.73, 4.1 : Агронома - С. 65-70.

8. Fisher R.A. Statistical methods for research workers. / R.A. Fisher. - New Delhi: Cosmo Publikations, 2006. - 354 p.

References

1. Bogatyrev O.A. Bioresources Chicory Ordinary in terms of wetlands Kabardino-Balkaria and its economic use: dis ... cand. biol. Sciences: 03.02.14 / Bogatyrev Olga. - Vladikavkaz, 2010. - 146 p.

2. Borysiuk V.A. Some biological characteristics Chicory Root / V.A. Borysiuk, K.M. Makovetskiy // Materials of nauk.prats ISB. - 2000 - Vol. 2. - P. 144-151.

3. Borysiuk V.A. The interrelation of between the mass of roots Chicory Root and content of inulin / V.A. Borysiuk, K.M. Makovetskiy, O.V. Tkach // Materials of nauk.prats ISB. - 2000 - Vol. 2. - P. 151-157.

4. Kolesnikov B.V. Genetics and breeding of chicory / B.V. Kolesnikov // Chicory. - M. : Izd.VNII raw alcohol. Industria, 1935. - P.222-256.

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

68

5. Riabovol LA Adaptation culture plants Cichorium intybus L. faktorostatychnyh to non-sterile conditions in vivo / LA Riabovol // Coll. Science, pr. of Vinnytsia State Agrarian University. - Ball, 2006. - Vol. № 27. - P. 66-70.

6. Yatsenko A. O. Chicory : biology, breeding, production and processing of root crops / A. O. Yatsenko - Uman, 2003. - P.48-71.

7. Balanyuk L.O. Methods of making and uses of linear material Chicory Root

in the selection process / L.O. Balanyuk // Coll. scientific papers Uman National University of Horticulture. - Uman [UNUS], 2010. - V.73, Part 1: Agriculture -P. 65-70.

8. Fisher R.A. Statistical methods for research workers./ R.A. Fisher. - New Delhi: Cosmo Publikations, 2006. - 354 p.

Я. С. Рябовол

кандидат с.-г. наук, викладач кафедри генетики, селекци рослин та бютехнологи Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва

УДК 631.527.581.143:633.14

Л. О. Рябовол

доктор с.-г. наук, професор кафедри генетики, селекци рослин та бютехнологи Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва

ЗМ1НА АРХ1ТЕКТОН1КИ КОЛОСУ, ЯК ОДИН 3 ЧИННИК1В П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1

ЖИТА озимого

Анотащя. Зм/на арх/текгон/ки рослин сприяе оптим'зацП'оптико-б'юлопчноТструкгури поаву та забезпеченню формування нових морфолопчних особливостей рослин, спрямованих на п'щвищення врожайносл культури.

У статт/' теоретично обфунтовано доцшьн/сть зм/ни арх/тектон/ки колосу рослин жита озимого з метою п'щвищення продуктивност'1 культури.

Доведено, що багатоколоасть е одним ¡3 можпивих шлях/в п'щвищення продуктивност'1 рослин. Плкування стрижня колосу дае можпив/сть зб'тьшити юльюсть колосюв у суцв 'пт'1, а вщповщно кв/ток / нас'шня на роспин/. Показано результат мон/торингу культурно/' популяцп рослин жита озимого в результат/ чого було вид'тено зразки, з пллястою структурою колосу. Багатоколосу форму отримано при створенн/ кандидат/в у закр'тлювач/ стерильносл жита шляхом пбридизацп в/тчизняних сорт/в та лшш з /ноземними пбридами. Вид'тений зразок 19-5 проанал/зовано за основними фенотиповими показниками.

У результат/ дослщжень встановлено, що вид/лена багатоколоса форма мае низку господарсько-цшних ознак, за основними з яких перевищуе показники сорту-стандарту Хл/бне.

Зразок 19-5 доц'тьно використовувати в селекц/йних доспщженнях в якост: донора багатоколосост¡, короткостебловосп, зб/льшення довжини колосу, к/'лькост/' зерен у колос/ та маси зерна з колосу ¡, вщповщно, з рослини. Ключов/ слова: жито озиме, арх/тектон/ка колосу, багатоколоасть, донор, вих'щний матер/ал.

Я. С. Рябовол

кандидат сельскохозяйственных наук, преподаватель кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии Уманский национальный университет садоводства Л. О. Рябовол

доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии Уманский национальный университет садоводства

ИЗМЕНЕНИЕ АРХИТЕКТОНИКИ КОЛОСА, КАК ОДИН ИЗ ФАКТОРОВ ПОВЫШЕНИЯ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ РЖИ ОЗИМОЙ

Аннотация. Изменение архитектоники растений способствует оптимизации оптико-биологической структуры посева и обеспечению формирования новых морфологических особенностей растений, направленных на повышение урожайности культуры.

В статье теоретически обоснована целесообразность изменения архитектоники колоса растений ржи озимой с целью повышения производительности культуры.

Доказано, что многоколосость является одним из возможных путей повышения продуктивности растений. Ветвление стержня колоса дает возможность увеличить количество колосков в соцветии, а соответственно цветков и семян на растении.

Показаны результаты мониторинга культурной популяции растений ржи озимой, в результате чего было выделено образцы, с разветвленной структурой колоса. Форму с ветвистым соцветием получено при создании кандидатов в закрепители стерильности ржи путем гибридизации отечественных сортов и линий с иностранными гибридами. Выделенный образец 19-5 проанализирован по основным фенотипическим показателям.

В результате исследований установлено, что выделенная многоколосая форма имеет ряд хозяйственно-ценных признаков, по основным из которых превышает показатели сорт-стандарт Хлебное.

Образец 19-5 целесообразно использовать в селекционных исследованиях в качестве донора многоколосости, короткостебельности, увеличение длины колоса, числа зерен в колосе и массы зерна с колоса и, соответственно, с растения.

Ключевые слова: рожь озимая, архитектоника колоса, многоколосость, донор, исходный материал. Ia. S. Riabovol

PhD of Agricultural Sciences, Lecturer of Department of Genetics, Selections of Plant and Biotechnological Uman National University of Horticulture

№1, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

69