CC BY
14
5. Riabovol LA Adaptation culture plants Cichorium intybus L. faktorostatychnyh to non-sterile conditions in vivo / LA Riabovol // Coll. Science, pr. of Vinnytsia State Agrarian University. - Ball, 2006. - Vol. № 27. - P. 66-70.
6. Yatsenko A. O. Chicory : biology, breeding, production and processing of root crops / A. O. Yatsenko - Uman, 2003. - P.48-71.
7. Balanyuk L.O. Methods of making and uses of linear material Chicory Root
in the selection process / L.O. Balanyuk // Coll. scientific papers Uman National University of Horticulture. - Uman [UNUS], 2010. - V.73, Part 1: Agriculture -P. 65-70.
8. Fisher R.A. Statistical methods for research workers./ R.A. Fisher. - New Delhi: Cosmo Publikations, 2006. - 354 p.
Я. С. Рябовол
кандидат с.-г. наук, викладач кафедри генетики, селекци рослин та бютехнологи Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
УДК 631.527.581.143:633.14
Л. О. Рябовол
доктор с.-г. наук, професор кафедри генетики, селекци рослин та бютехнологи Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
ЗМ1НА АРХ1ТЕКТОН1КИ КОЛОСУ, ЯК ОДИН 3 ЧИННИК1В П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1
ЖИТА озимого
Анотащя. Зм/на арх/текгон/ки рослин сприяе оптим'зацП'оптико-б'юлопчноТструкгури поаву та забезпеченню формування нових морфолопчних особливостей рослин, спрямованих на п'щвищення врожайносл культури.
У статт/' теоретично обфунтовано доцшьн/сть зм/ни арх/тектон/ки колосу рослин жита озимого з метою п'щвищення продукгивносл культури.
Доведено, що багатоколоасть е одним ¡3 можпивих шлях/в п'щвищення продуктивност'1 рослин. Плкування стрижня колосу дае можпив/сть зб'тьшити юльюсть колосюв у суцв 'пт'1, а вщповщно кв/ток / нас'тня на роспин/. Показано результат мон/торингу культурно/' популяцп рослин жита озимого в результат/ чого було вид'тено зразки, з пллястою структурою колосу. Багатоколосу форму отримано при створенн/ кандидат/в у закр'тлювач/ стерильносл жита шляхом пбридизацп в/тчизняних сорт/в та л 'ш 'ш з /ноземними пбридами. Вид'тений зразок 19-5 проанал/зовано за основними фенотиповими показниками.
У результат/ дослщжень встановлено, що вид/лена багатоколоса форма мае низку господарсько-ц/нних ознак, за основними з яких перевищуе показники сорту-стандарту Хл/бне.
Зразок 19-5 доц 'тьно використовувати в селекц/йних доспщженнях в якост: донора багатоколосост¡, короткостебловосл, зб/льшення довжини колосу, к/'лькост/' зерен у колос/ та маси зерна з колосу ¡, вщповщно, з рослини. Ключов/ слова: жито озиме, арх/тектон/ка колосу, багатоколоасть, донор, вих'щний матер/ал.
Я. С. Рябовол
кандидат сельскохозяйственных наук, преподаватель кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии Уманский национальный университет садоводства Л. О. Рябовол
доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии Уманский национальный университет садоводства
ИЗМЕНЕНИЕ АРХИТЕКТОНИКИ КОЛОСА, КАК ОДИН ИЗ ФАКТОРОВ ПОВЫШЕНИЯ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ РЖИ ОЗИМОЙ
Аннотация. Изменение архитектоники растений способствует оптимизации оптико-биологической структуры посева и обеспечению формирования новых морфологических особенностей растений, направленных на повышение урожайности культуры.
В статье теоретически обоснована целесообразность изменения архитектоники колоса растений ржи озимой с целью повышения производительности культуры.
Доказано, что многоколосость является одним из возможных путей повышения продуктивности растений. Ветвление стержня колоса дает возможность увеличить количество колосков в соцветии, а соответственно цветков и семян на растении.
Показаны результаты мониторинга культурной популяции растений ржи озимой, в результате чего было выделено образцы, с разветвленной структурой колоса. Форму с ветвистым соцветием получено при создании кандидатов в закрепители стерильности ржи путем гибридизации отечественных сортов и линий с иностранными гибридами. Выделенный образец 19-5 проанализирован по основным фенотипическим показателям.
В результате исследований установлено, что выделенная многоколосая форма имеет ряд хозяйственно-ценных признаков, по основным из которых превышает показатели сорт-стандарт Хлебное.
Образец 19-5 целесообразно использовать в селекционных исследованиях в качестве донора многоколосости, короткостебельности, увеличение длины колоса, числа зерен в колосе и массы зерна с колоса и, соответственно, с растения.
Ключевые слова: рожь озимая, архитектоника колоса, многоколосость, донор, исходный материал. Ia. S. Riabovol
PhD of Agricultural Sciences, Lecturer of Department of Genetics, Selections of Plant and Biotechnological Uman National University of Horticulture
№1, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
69
BREEDING
L. О. Riabovol
Doctor of Agricultural Sciences, Professor of Department of Genetics, Selections of Plant and Biotechnological Uman National University of Horticulture
THE CHANGE OF ARCHITECTONICS OF AN EAR AS A FACTOR OF INCREASING THE PRODUCTIVITY OF WINTER RYE
Abstract. The change of architectonics of plants helps to optimize an optical-crop biological structure and to form the new morphological features of plants designed to increase the yield of crops.
The changes of architectonics of an ear plant of winter rye to improve a performance of culture are grounded theoretically.
It is proved that polystaching is one of the possible ways to improve plant productivity. Ramification of a rod ear makes it
possible to increase the number of ears in the inflorescence and flowers and seeds according to the plant.
The results of monitoring of cultural plant populations of winter rye resulting in isolated samples of the branched structure
of the ear are shown. Polystachyres form received in the creation of candidates for sterility fixers of rye varieties through
a hybridization with domestic and foreign lines of hybrids. The selected sample 19-5 is analyzed by the major phenotypic
characteristics.
The studies found that an isolated polystachyres form has several agronomic traits, the main of which is higher than the grade-standard offering.
Sample 19-5 should be used in breeding research as a donor of polystaching, short-stemming, increasing the length of the ear, number of grains in the ear and ear weight and grain, respectively, from the plant. Keywords: winter rye, architectonic of ear, polystaching, donor, source material.
Постановка проблеми. Змша архп~ектошки рослин сприяе оптим1зацм оптико-бюлопчноТ структури посту та забезпечуе формування нових морфолопчних особливос-тей рослин спрямованих на пщвищення врожайносп культури [1]. Висота рослин, площа листковоУ noeepxHi, восковий нал1т, кут вщхилення листковоТ пластинки -це ознаки, яю можна змшювати, тим самим керувати продуктившстю матер1алш.
Вчет у своТх роботах висв1тлили проблему пщвищення п роду кти вноси рослин при 3MiHi ix apxiTeKTOHiKn: S. Borojevic, А.В. Амелин, А.П. Лаханов та А.Н. Зеленов, А.Н. Фесенко, Н.Н. Фесенко, А.А. Тороп, Е.А. Тороп [1, 2, 3]. Вони стверджують, що удосконалення архтектошки колосу - це один з ефективних шляхт пщвищення продуктивного рослини [4]. Попри те, що довжина та форма колосу ознака маломшлива, в популяцм зустрнаються екземпляри 3i змшеними показниками.
Метою нашоТроботи було видШення з популяцм рослин жита озимого форм 3i змшеною структурою суцв1ття та аналв успадкування яюсних ознак у поколшнях.
Анал1з останшх дослщжень i публ1кацш. Мониторинг культурно!' популяцм рослин жита дозволив ви-д1лити зразки, яю мали пллясту структуру колосу, так звану багатоколоасть. Плкування стрижня колосу - це можливють зб1льшення юлькосп колосюв у суцв1тп, а вщповщно KBiTOK i насшня на рослиш. У зернових коло-сових культур TaKi морфолопчш особливосп зустр1чаю-ться рщко i е генетично обумовленим фактором.
У 2010-2015 роках гпд час створення кандидата у закртлювач1 стерильносп жита шляхом пбридизацм BiT-чизняних copTiB та лшш з ¡ноземними пбридами отримано багатоколосу форму 19-5.
Основн1 результати дослщжень. Рослини зразка характеризуються змшеною структурою суцвггтя. 3 ani-кальноТ бруньки формуеться центральний стрижень колосу. B0K0Bi стрижш утворюються заметь окремих не-сформованих колоскш (рис. 1).
Таблиця 4
Характеристика селекцшних матер1ал1в цикор1ю коренепл1дного за bmíctom ¡нул1ну
Фенотипов! KinbKicHi ознаки
Сорт, зразок Висота рослин,см Продуктивна кущиспсть, шт. стебел/ рослину Довжина колоса, см. Довжина бокових КОЛОСОВ í .У а „ л .t о .5 й S х * § Кшьккть зерен у колоа, шт. Озернен1сть колоса, % Щшьтсть колоса, шт./ см Maca зерна з колоса, г Maca зерна з рослини,г Maca 100 зерен, г
Хл1бне (ст) 93,3± 4,2 9,0± 1,3 9,5± 0,9 - 56,9± 2,7 32,8± 1,9 57,6± 1,5 3,4± од 1,48± 0,1 13,3± 1,2 4,5± 0,1
19-5 69,2± 4,1 10,8± 1,5 11,8± 1,3 3,5± 0,3 111,2± 5,2 57,1± 2,2 51,3± 1,9 3,0± 0,1 2,4± 0,1 25,9± 1,7 4,2± 0,1
Н1Р05 4,3 0,9 0,5 0,3 3,5 2,3 2,9 0,11 0,1 0,6 0,2
На основному стрижт безпосередньо в базальн1й частин1 суцв1ття закладаються вторинн1 г1лки. Боков1 стрижш ¡стотно KopoTmi i формують значно меншу юль-KicTb колоск1в. На центральному та бокових стрижнях формуються колоски по одному або по два на кожному виступу членика. За даними B.C. Федорова утворення плястолопатевого колосу контролюеться одним рецесив-ним геном [5, б].
Видтену багатоколосу форму проаналвовано за ос-новними фенотиповими показниками. Стандартом слугу-вав сорт Хл1бне (табл. 1).
Рис. 1. Багатоколоса форма жита озимого
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
70
№1, 2016
За висотою багатоколосий зразок 19-5 вщноситься до низькорослих форм з домшантною короткостебельшстю. Середню висоту рослин зафксовано на p¡bh¡ 69,2 см, що на 25,9 % нижче показника со рту-стандарту Хл1бне.
За кшьюспо продуктивних стебел на рослину багато-колоса форма мала ¡стотно вищий показник - 10,8 стебел. Видшений матерел за продуктивною кущиспстю на
20.0 % перевищував показник с о рту-стандарту - 9,0 шт. стебел на рослину.
Довжина колоса е одшею з найважливих характеристик продуктивное^, яка контролюеться переважно генотиповими чинниками, хоча й може незначно змшю-ватись пщ д1ею умов навколишнього середовища. Дов-жину колоса у форми 19-5 зафксували на p¡bh¡ 11,8 см, що на 24,2 % бшьше вщ стандарту. Слщ вщм1тити, що довжина бокових колосюв коливалась в межах 3,2-3,8 см.
Важливим елементом продуктивносп колосу е показник числа зерен на колоа, який визначаеться ршнем його озерненосп та кшьюстю kbítok у колоа. Дана оз-нака середньомшлива [5]. Бона залежить вщ фенотипо-вих i генотипових проявш оргашзму. Кшьюсть kbítok у cyuBiTTi багатоколосоТ форми перевищувала на 95,4% контрольний вар1ант. Кшьюсть зерен у колоа - показник, пропорцшний показнику кшькосп kbítok у колоа. Проте не в кожнш kbítuí зав'язувалось насшня. Рослини зразка 19-5 формували 57,1 шт. зерен на колоа, що лише на
74.1 % перевищувало показник стандарту.
Важливою ознакою рослин вщ якоТ залежить урожай-
н1сть зерна злакових культур е щшьшсть колосу та його озерненшсть. Озернешсть колоса у багатоколосоТ форми була на 11,1% нижче показника со рту-стандарту. Слщ BiflMÍTHTH, що 6okob¡ колоски вир1знялись високою череззерницею.
Щшьшсть колоса рослин зразка 19-5 за вщношенням до стандарту та кож була ¡статно нижчою (3,0 шт. колосюв на один сантиметр стрижня).
Проте маса зерна з колоса, що е ¡нтегральною ознакою, яка включае в себе кшьюсть зерен у колоа i масу одню зернини, видшеноТ форми ¡стотно перевищувала контрольний вар1ант. Вщвопщно, маса зерна з рослини була також вищою у багатоколосоТ форми (25,9 г). Даний показник на 94,7% перевищував показник сорту Хл1бне.
Маса 100 зернин зразка 19-5 на 6,7% була вищою ашж у со рту-стандарту.
Таким чином, розвиток селекци жита озимого в на-прямку змши структури колосу дозволить значно пщви-щити продуктившсть культури.
Висновки. У результат! дослщжень видшено та апро-бовано багатоколосий короткостебловий зразок жита озимого 19-5, який за основними господарсько-цшними показниками перевищував сорт-стандарт Хл1бне. Даний матерел доцшьно використовувати в селекцшних дослЬ дженнях в якосп донора багатоколососп, короткостебло-вост1, збшьшення довжини колосу, кшькосп зерен у колоа та маси зерна з колосу i, вщповщно, з рослини.
Лп-ература
1. Тороп А. А. Создание нового морфотипа озимой ржи / А. А. Тороп, В. В. Чайкин, Е. А. Тороп // Доклады РАСХН, 2009. - № 2. - С. 3-5.
2. Фесенко А. Н. Влияние локуса Limited secondary branching (LSB) на развитие репродуктивной системы и продуктивность систем гречихи /
A. Н. Фесенко, Н. Н. Фесенко//Доклады РАСХН. - 2006. - № 3. - С. 4-6.
3. Borojevic S. Genetski napredak u povecanju prinosa psenice / S. Borojevic // Savr. Piljoprivr, 1990. - G. 38. - № 1-2. - S. 25-47.
4. Скорик В. В. Генетична характеристика донора домЫантноТ коротко-стебловост! i KpynHOCTi зерна жта озимого (Secale cereale) / В. В. Скорик,
B. В. Скорик, Н. В. Симоненко, О. П. Скорик // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К.: ПП «Видавництво «Фенкс», 2010. - Вип. 1(11). -
C. 5-13.
5. Кобылянский В. Д. Рожь. Генетические основы селекции / В. Д. Кобылян-ский - М.: Колос, 1982. - 271 с.
6. Рябовол Я.С. Характеристика багатоколоскових вихщних матер|ал|в жита озимого / Я.С. Рябовол, Л.О. Рябовол // Матерели ВсеукраУнськоУ наук.-практ. конференци «¡нновацмы шляхи розвитку сучасного 0B04iB-ництва». - Умань, 2015. - С. 44-45.
References
1. Torop А. А / The creating of new morphotype of winter rye / A. A. Torop, V. V. Chaikin, E. A. Toorop // Reports of Agricultural Sciences, 2009. - № 2. -P. 3-5.
2. Fesenko A. N. Influence of locus Limited secondary branching (LSB) on the development of the reproductive system and productivity systems of buckwheat / A. N. Fesenko, N. N. Fesenko // Reports of the RAAS. - 2006. - № 3. - P. 4-6.
3. Borojevig S. Genetic improvement in grain yield / S. Borojevic // Savr. Piljoprivr, 1990 - G. 38. - № 1-2. - S. 25-47.
4. Skoryk V. V. Genetic characteristics of the donor of dominant grain size and short steam of winter rye (Secale cereale) / V. V. Skoryk, V. V. Skoryk, N. V. Symonenko, O. P. Skoryk // studying and protection of plant variety rights. - К .: PE «Vydavnytstvo» Phoenix «, 2010. - Vol. 1 (11). - P. 5-13.
5. Kobylyansky V. D. Rye. Genetic basis of selection / V. D. Kobylyansky - M .: Kolos, 1982. - 271 p.
6. Riabovol I.S. Characteristics of polyears initial materials of winter rye / I.S Riabovol, L.O. Riabovol //The materials of Ukrainian scien.-pract. conference «Innovative ways of modern vegetable growing». - Uman, 2015. - P. 44-45.
№1, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
71
