CC BY
21
Характерною особливютю е i те, що сосна звичайна в насадженнях, як створеш у свiжих дiбровах Вiнниччини, сягае меншо! висоти, нiж у насадженнях Полюся Укра!ни, якi створюють у свiжих суборах. За нашими дани-ми тшьки в одних 73^чних насадженнях Лiтинського лiсництва Хмшьниць-кого лiсгоспу дерева сосни досягли середньо! висоти 28,0 м (табл. 4) i в трьох (вшом 97, 100 i 111 роюв Гнiванського лiсництва Вiнницького лiсгоспу i Шпикiвського лiсництва Тульчинського лiсгоспу) 11 дерева досяги середньо! висоти 28,1-28,9 м (табл. 5). У насадженнях, створених у свiжих суборах По-люся Укра!ни, дерева сосни сягають середньо! висоти 30,0-30,9 м у 80^чно-му, а висоти 33,4-33,5 - у 93^чному вiцi [3].
Слщ наголосити, що пристигаючi i стиглi штучнi насадження сосни звичайно!, якi створенi у свiжих дiбровах Вшницько! областi, щодо запасу стовбурово! деревини значно поступаються найпродуктивнiшим штучним на-садженням дуба такого ж вжу, теж створених у свiжих дiбровах цього ж регь ону. Так, запас стовбурово! деревини 82-117^чних насаджень сосни, створе-них у свiжих дiбровах знаходиться в межах вщ 189 до 433 м /га (табл. 5). Найпродуктившших 74-111^чних насаджень дуба такого ж вжу, що теж створенi у свiжих дiбровах Вiнниччини, запас стовбурово! деревини знахо-диться в межах 462-628 м /га (табл. 6).
Тобто, на деяких дшянках загальний запас змшаних штучних насаджень дуба перевищуе бiльше, нiж у два рази насадження сосни (табл. 5 i 6).
Висновок. Отже, за умов визначено! у лiсiвництвi агротехшки, ство-рення часткових культур, розмщення в них посадкових мюць i надалi вчас-них i помiрних рубок догляду можна створити, а по^м i сформувати висо-копродуктивнi насадження дуба звичайного, яю за запасами стовбурово! деревини значно перевищують штучнi насадження сосни звичайно!.
Лггература
1. Бондар А.О. Лшвнич1 основи формування високопродуктивних насаджень у д1бро-вах Подшля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук : спец. 06.03.03 "Люознав-ство i лшвництво" / А.О. Бондар. - К., 2005. - 35 с.
2. Горд1енко М.1., Гойчук А.Ф., Горд1енко Н.М., Леонтяк Г.П. Ясени в Укра!ш. - К. : Вид-во "Сшьгоспосв1та", 1996. - 392 с.
3. Рибак В.О., Горд1енко М.1., Маурер В.М., Гршченко В.В., Горд1енко Н.М., Фучи-ло Я.Д. Досвщ люокультурно! справи Боярсько! ЛДС НАУ. - К. : Вид. ПП "ППНАУ", 2005. - 522 с.
УДК 630*231.1 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук;
здобувач М.М. Михайленко - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ПОТЕНЦ1ЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У БОРОВИХ УМОВАХ
Проаналiзовано поширення борових лiсорослинних умов у межах Захщного Полiсся. Здiйснено типологiчний аналiз насаджень свiжого соснового бору Дубшвсь-кого люництва. Визначено напрямки вiдтворення та вирощування корiнних деревос-танiв в умовах аналiзованого типу лiсу.
Prof. L.I. Kopiy; competitorM.M. Mychajlenko -NUFWTof Ukraine, L'viv
An analysis of potential possibilities of increase of the productivity of pine plantation is in terms of the coniferous forests
The "A" circumstances analysed in Western Polissia. The typologycal analysis of plantation "A2" carry out in Dubnivske forestry. We analyse direction of reproduction in "A" types of forests.
Грунтово-кшматичш умови Полюся cnp^rami для вирощування сос-нових деревосташв. Найпоширенiшi тут боров^ cy6opoBi та сугрудовi трофо-топи з багатим рiзноманiттям гiгротопiв. Частка борових тишв становлять (до 29 %), в яких переважають найменш продуктивнi, але лiсопридатнi грунти. Рослиншсть борiв досить бiдна за видовим складом i представлена найменш вибагливими до грунту рослинами (олшотрофами). З деревних порщ у цих умовах здатш рости лише сосна звичайна, береза поникла та модрина, як формують деревостани досить низько! продуктивность Коршт та похiднi де-ревостани в борах одноярусш з погано сформованим, або вщсутшм шдлю-ком. У регюш дослiджень сосновi деревостани сягають II бонiтету i характеризуются нормальною зiмкненiстю та довговiчнiстю (рис. 1) [3, 4, 6].
Найпоширешшими з-помiж чагарникових та трав'янистих рослин у цих умовах е верес, чорниця, брусниця, багно болотне, журавлина, шдбш, якi внас-лщок вiдсутностi конкуренци вiд бiльш вибагливих видiв, впевнено панують в надгрунтовому вкриттi. У борових умовах збщнений видовий склад мохiв, з яких найпоширешшими е плеврозш Шредера, дикран сизий i хвилястий та зозу-лин льон. Значно краще тут почуваються рiзнi види лишайниюв, особливо роду кладошя, якi досить часто в цих умовах формують майже суцшьне вкриття.
У межах дослщжува-ного регiону дещо пошире-нiшими е вологий гiгротоп бору, для якого характерний пiдзолистий грунт з добре вираженим i потужним тд-золистим горизонтом та ор-штейновим ущiльненням бурого кольору. Наявшсть по-тужного шдзолистого горизонту в цих умовах зумов-люе формування у сосни звичайно! поверхнево! коре-нево! системи i часто потер-пае вщ вiтровалу, що завдае значно! шкоди сосновим де-ревостанам i люовому господарству загалом.
Внаслiдок дослiдження виявлено, що деревостани в умовах свiжого бору сягають максимального середнього приросту протягом року в межах 2,6 м /га. Порiвнюючи дат анатзу пробних площ, закладених у соснових на-садженнях рiзних тишв люу, встановлено, що у бщшших умовах зростае се-
Рис. 1. Сосновий деревостан в умовах свiжого бору
редня кшьюсть дерев у нижчих ступенях товщини, що не впливае iстотно на зменшення запасу. Протягом першого десятилггтя прирiст сосни за висотою у свiжому сосновому бору приблизно у 2,5 раза менший вiд вщповщного по-казника у свiжому дубовому суборь Така тенденцiя зберiгаеться до вжу прис-тигаючих деревостанiв i лише у вiцi рубання ця рiзниця дещо зменшуеться. Величина середнього приросту сосни звичайно! за висотою у свiжому сосновому бору у першi десятилiття майже втричi менша вiд цього ж показника у свiжому дубовому суборi.
Хщ росту сосни звичайно! за дiаметром свiжого бору у першi десяти-лiття майже не вiдрiзняеться вщ особливостей росту ще! деревно! породи в умовах свiжого дубово-соснового субору i тiльки у старшому вiцi в умовах субору iнтенсивнiсть росту сосни е вищою.
Аналiз ходу росту модельних дерев сосни за об'емом в умовах свiжого бору дае змогу вщзначити, що цей показник у вщ рубання в умовах свiжого соснового бору майже удвiчi поступаеться приросту сосни у суборових умовах. Аналiзуючи динамшу поточного i середнього приростiв за об'емом, встановлено, що величина поточного i середнього прироспв майже у 2 рази менша у свiжому бору порiвняно зi свiжим дубовим субором. Здiйсненi дослiдження свiдчать про значно гiршi показники росту сосни звичайно! в умовах свiжого бору, де вона дае незначш прирости за об'емом, висотою, дааметром i запасом.
У процесi типологiчного анашзу характерного за лiсорослинними умовами Захщного Полiсся свiжого соснового бору Дубшвського лiсництва Осткiвського лiсгоспу виявлено певш особливостi динамiки видового складу соснових деревосташв, змiни приростiв та специфши !х продуктивностi у рiз-ш вiковi перiоди (табл. 1).
Табл. 1. Типологiчний аналiз свiжого соснового бору Дубшвського л^ництва
Остшвського лшгоспу
£ и •¡а о а £ • ^ и й С ^ а и н н « О К • ^ Л н о •а • ^ « Площа, га Фактичний запас на . „ -3 всш площ1, м Середнш фактичний запас, м3/га К к Я Й н т3/ 1 * а, £ 5 др еп р е С Наявний типолопчний еталон о а3 И Е а, со йщ ио § нс н м с и Частка використання типолопчного потен-щалу, %
склад деревостану а г/ к 3 « Н <и О р д ер си пр повнота запас, м3/га
1. 0 -10 12 74,7 1050,0 14,1 2,81 8С2Б 2,00 0,71 20,0 1494,0 70,3
2. 11-20 34 237,3 4830,0 20,4 1,36 10С+Б 3,25 0,74 65,0 15424,5 31,3
3. 21-30 33 77,2 6820,0 88,3 3,53 9С1Б 5,83 0,85 175,0 13510,0 50,5
4. 31-40 40 144,7 29480,0 203,7 5,82 10С+Б 6,56 0,87 256,0 37043,2 79,6
5. 41-50 39 135,3 32970,0 243,7 5,41 10С+Д+Б 6,93 0,87 298,0 40319,4 81,8
6. 51-60 28 60,7 17570,0 289,5 5,26 10С+Б 5,41 0,76 325,0 19727,5 89,1
7. 61-70 36 93,0 28410,0 305,5 4,70 10С+Б 5,15 0,80 335,0 31155,0 91,2
8. 71-80 5 5,8 1620,0 279,3 3,72 10С 4,65 0,72 349,0 2024,2 80,0
32,4 229 828,7 122750,0 148,1 4,57 9,7С0,2Б 0,1Д 5,99 0,80 193,9 160697,8 76,4
Дослiджено, що в умовах свiжого бору переважають молодняки та се-редньовiковi деревостани. Так, найбшьшу площу у цьому тиш лiсу займають насадження у вщ 11-20 рокiв (237,3 га) та 31-50 роюв (280 га). Середнш вiк соснових деревостанiв становить 32 роки.
У молодому вщ у складi насаджень недостатньо представлеш береза поникла та дуб звичайний, що ютотно знижуе екологiчну стшюсть молодих соснових насаджень та негативно впливае на !хню продуктивнiсть. Вщповщ-но до наших дослщжень, найвищим приростом (вiд 5,4 до 6,9 м /га) характеризуются деревостани у вщ 20-60 роюв з обов'язковою участю у складi лис-тяних деревних порiд [2].
Здшснений аналiз приросту соснових деревосташв, сфор-мованих в умовах свiжого бору, дав змогу виявити значш потен-цiйнi можливост для пiдвищення !хньо! продуктивностi. Особливо це чггко простежуеться у дiапазо-нi вiкових груп вiд 20 до 50 роюв (рис. 2). Зокрема, середнш при-рют соснових деревосташв наяв-ного типологiчного еталону в ок-ремих вiкових групах перевищуе середнiй фактичний прирiст ш-ших насаджень в аналiзованих умовах на 1,5-2,5 м /га.
Особливо! уваги заслуговуе показник частки використання типолопч-ного потенщалу у дослщжуваному типi лiсу. Зокрема, встановлено, що найнижча частка використання типолопчного потенщалу характерна для соснових деревосташв у вщ 11-20 та 21-30 роюв, яка змшюеться вщ 31,3 % до 50,5 %. Найвищий показник використання типолопчного потенщалу (вщ 81,8 до 91,2 %) встановлено для люосташв вiком 40-70 роюв. Подiбна тенден-цiя характерна в борових умовах i для шших лiсництв Захiдного Полiсся. Особ-ливу увагу потрiбно звернути на збшьшення вiдсотково! участi листяних деревних порщ у складi соснових деревосташв борових тишв рiзних вiкових груп.
Виконаш дослiдження вказують на те, що юнують значнi резерви шд-вищення продуктивностi та стiйкостi соснових деревосташв в умовах борових тишв Захщного Полюся [1, 5]. Своерщним пiдтвердженням цiе! тези е от-риманi результати динамiки фактичних та потенцшних запасiв деревостанiв сосни звичайно! в умовах аналiзованого типу люу у рiзних вiкових групах. Так, запас наявного в межах анашзованого люництва еталону, iстотно вищий за середнi фактичнi показники шших соснових деревосташв в умовах свiжого бору у кожнш з вiкових груп (рис. 3).
Аналiз динамши запасiв еталонних та iнших соснових деревосташв в анашзованих умовах допомш вiдзначити цiкаву залежнiсть. Протягом всього перюду росту дослiджуваних деревостанiв продуктившсть еталонного наса-
В1КОВ1 групи, РОК1В
Рис. 2. Динамка середнього фактичного та потенцШного приросту соснових деревосташв в умовах свiжого бору
дження ютотно переважае за показником запасу iншi де-ревостани. В окремих вжо-вих групах ця перевага ста-новить понад 50 м . Проте потрiбно зазначити ще одну важливу особливiсть, яку ми встановили шд час проведе-них дослщжень. Зокрема, динамiка нагромадження за-паЫв у простих соснових де-ревостанах описуеться кривою, що зростае до вiку 6170 рокiв, пiсля чого вона ю-тотно знижуеться. Зовсiм ш-шою тенденцiею характеризуеться крива нагромадження запаЫв сосново! де-ревини в еталонних насадженнях. Тут, крива нагромадження запаЫв зберiгае висхiдний тип до 80-ти роюв.
На пiдставi виконаних дослщжень можна зробити такi висновки:
1. У досл1джуваних люорослинних умовах найпоширетшими е соснов1 де-ревостани у вщ 11-20 та 31-50 роюв.
2. У молодому вщ у склад1 насаджень недостатньо представлен береза поникла та дуб звичайний, що ютотно знижуе еколопчну стшюсть моло-дих соснових деревостатв та негативно впливае на !х продуктивтсть.
3. Встановлено, що найнижчим вщсотком використання типолопчного по-тенщалу характеризуються соснов1 деревостани у вщ1 11-20 та 21-30 роюв.
4. Середнш прирют соснових деревостатв наявного типолопчного еталону в окремих вшових групах перевищуе середнш фактичний прирют 1нших соснових насаджень в анатзованому тит люу на 1,5-2,5 м3/га.
5. Запас наявного в межах анатзованого люництва еталону ютотно вищий за середт фактичт показники шших соснових деревостатв в умовах св1жого бору у кожнш з вшових груп.
6. Динамша нагромадження запаяв в еталонних соснових деревостанах описуеться кривою, що збер1гае висхщний тип до 80-ти роюв.
Лггература
1. Бумар Г.Й. Лю1внич1 дослщження загущених соснових насаджень Полюького Запо-вщника // Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 31. - С. 38-46.
2. Гршченко В.В., Рибак В.О., Грищенко А.О. Вщновлення коршного типу деревостатв - важливий захщ пщвищення продуктивност та бюлопчно! стшкосп соснових насаджень // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 14.5. - С. 47-50.
3. Генс1рук С.А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи Захщного репону Укра!ни. - Льв1в : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.
4. Геренчук К.1. Природа Ровенсько! область - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1976. - 156 с.
5. Копий Л.1. До питання оптим1заци вшово! структури соснових насаджень захщного регюну Укра!ни // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.1. - С. 54-59.
1-10 11-20 21-3021-40 41-50 51-60 61-7071-80
в1ков1 групи, роюв
Рис. 3. Динамка середн1х показнишв фактичного та потенцшного запаав соснових деревостатв в умовах свiжого бору
6. Рибак В.О. Бюеколопчш та лiсiвничi основи управдшня продукцiйним процесом у соснових ценозах // Лiсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : ^ВВНЛТУУкра1ни.^2006. - Вип. 32. - С. 157-165.
УДК 630*160/17: 630*11: 582.475.4 Ст. наук. стерев. 1.П. Бондар,
канд. бюл. наук - Нащональний аграрный утеерситет, м. Кит
ВПЛИВ МШЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ВМ1СТ ЖИРОПОД1БНИХ РЕЧОВИН У ХВО1 СОСНОВОГО ДЕРЕВОСТАНУ СВ1ЖОГО СУБОРУ
Наведено результати дослщжень динамши "сирого жиру" у рiзновiковiй хво!' на фонi застосування мiнеральних добрив у сосновому деревосташ свiжого субору.
Отримано даш, якi свiдчать про деяке тдвищення вмiсту "сирого жиру" в од-норiчнiй хво'1 на фош азотно!' пiдкормки соснового деревостану.
Ключов1 слова: "сирий жир", мшеральш добрива, соснове насадження.
Senior research officer I.P. Bondar - National agrarian university, Kyiv
Influence of mineral fertilizers on maintenance of" raw fat" matters in the
pine-needle of pine stand fresh subory
It has results of researches of dynamics "raw fat" in a different age pine-needle on a background application of mineral fertilizers in a pine stand fresh subory.
Findings testify to some increase of maintenance "raw to the fat" one-year pine-needle on a background nitric one fertilization pine stand.
Keywords: "raw fat", mineral fertilizers, pine stand.
Вмют у хво!' сосни звичайно'' жиропод1бних (жир, вюк, смоли) речо-вин визначаеться багатьма чинниками, основними з яких е вш хво!', змша характеру обмшу пластичних речовин, пов'язаних з1 змшами сезону року та вщповщними умовами мшерального живлення.
Необхщно вщзначити незначну кшьюсть робгг, як висвгглюють, як р1чну динамжу жироподабних речовин, так i вплив змш умов мшерального живлення деревних порщ. Таю досл1дження здебшьшого виконаш на швноч1 люово! зони [1-4].
Водночас, вивчення жирового обмшу у соснових деревостанах мае важливе значення, осюльки впливае на рют i стшюсть, особливо, в екстре-мальних погодних умовах.
Методика та об'ект дослiджень. Дослщження проводились у 12-ти р1чних культурах сосни св1жого субору, де вносились азотш (N50 кг-га-1), азотно-фосфорш (N50P100 кг-га-1 д.р.) та повна мшеральна сумш мшеральних добрив (N50P100K50 кг-га-1 д.р.).
Для вивчення динамжи жиропод1бних речовин протягом року (вклю-чаючи зимов1 мюящ) вщбирались зразки хво!' 1з семи середшх дерев. Шсля висушування i вщповщного подр1бнення складались змшаш зразки одно- та двор1чно! хво!' вщзначених вар1ант1в дослщу. Жири 1з хво!' екстрагували с1р-чаним еф1ром в апаратах Сокслета.
Результати дослщжень. Розглядаючи динам1ку "сирого жиру" (жир, вюк, смоли) у хво!' (рис.) контрольного вар1анту протягом весняно-л1тнього i зимового перюд1в вщзначаемо, що в однор1чнш хво!' в жовтш (24.10) вмют
