CC BY
34
УДК 619:616.995.132.8:616-097. 3:636.4
Шмаюн С.С., к. вет. н.© Быоцерювсъкий нацюналъний аграрнийутверситет
ГУМОРАЛЬШ ФАКТОРИ ПРИРОДНОГО ЗАХИСТУ ЗА АСКАРОЗУ
СВИНЕЙ
У cmammi представлено дат про вплыв аскарозног irnasiï на гуморалъну ланку природного захисту свиней. Проведений анал1з резулътат1в експерименталъних дослгдженъ показав, що за аскарозу свиней вгдбуваютъся 3MÎHU бактерицидноï, л1зоцимног та комплементарноï активностей сироватки кровг, яю залежатъ eid cmadiï розвитку хвороби i маютъ р1знонаправлений характер, про що свгдчитъ тдвищення ïx показниюв у м1грац1йну та зниження у кишкову фазу гелъмттозу. Встановлено, що реакщя оргатзму свиней на аскарозну гнвазт залежитъ eid inmencuenocmi ïx заражения. Це тдтверджуетъся тим, що при заражент поросят великими дозами ¡нвазтних яецъ Ascaris suum у них спостеркаютъся быъш виражет змти вищевказаних показниюв неспециф1чног резистентност1, шж при отримант тваринами малих доз збудниюв твази.
Ключов1 слова: аскароз свиней, iнвазтт яйця Ascaris suum, гуморалъна ланка природного захисту, бактерицидна актившстъ, л1зоцимна актившстъ, комплементарна актившстъ, cmadiï розвитку аскарозу.
Аскароз свиней наносить значш економ1чш збитки свинарству [1, 2]. В результат! сумарно! патогенно! ди метаболтв та алергешв личинок аскариЫв i статевозрших нематод в оргашзм1 свиней виникають ¿мунопатолопчш прояви та ускладнення [3], вщбуваються глибою порушення обмшу речовин, функцш травно1, кровотворно! та ендокринно! систем [4, 5]. Компенсаторш процеси, що розвиваються при цьому, запускають каскад ¿мунних реакцш, направлених проти антигешв аскариЫв та аутотоксишв - продукт1в розпаду тканин самого хазяша [6, 7]. Проте, незважаючи на певш устхи, досягнув науковцями у вивченш цих прояв1в [8, 9, 10], мехашзми захисних реакцш на дш аскариЫв до сих nip до юнця не з'ясоваш. Тож питания розшифровки патогенезу аскарозу е актуальним i вимагае подальших дослщжень, що дасть змогу розкрити hobî сторони взаемовщносин у систем! паразит-хазяш.
Мета роботи - експериментально вивчити в динамщ гуморальш фактори неспециф1чно1 резистентное^ за аскарозу свиней залежно вщ штенсивност! заражения тварин.
Матер1али i методи. Дослщи проводили на в1длучених поросятах велико! бшо1 породи 45-добового вшу, роздшених за принципом аналопв на чотири групи (контрольну i три дослщш) по 10 гол1в у кожнш. За тиждень до експерименту Bcix свиней дегельмштизували ¿вермектином згщно настанови по його застосуванню. Поросятам 1-ï, 2-ï та 3-ï дослщних груп шдивщуально
© Шмаюн С.С., 2013
415
перорально вводили швазшний матер1ал (швазшш яйця Ascaris suum), вщповщно, у дозах 500, 1000, 1500 яець на 1 кг маси тща згщно методичних рекомендацш. Тварини 4-i' групи були штактними i слугували контролем. Для пщтвердження швазованосп свиней ix через мюяць теля заражения, а дал1 через кожен тиждень дослщжували гельмштокопроовоскотчним стандартизовании методом. До початку експерименту, а пот1м на 7-, 14-, 21, 28-, 35-, 42-, 50-, 60- i 75-у доби теля введения поросятам р1зних доз швазшного матер1алу у них з орб1тального синуса для ¿мунолопчних дослщжень брали кров, у якш визначали бактерицидну актившеть сироватки кров! (БАСК) за методом фотонефелометри з використанням тест-культури Echerichia coli, штам 026 [11], л1зоцимну актившеть сироватки кров1 (ЛАСК) за нефелометричним методом з використанням тест-культури Micrococcus lysodeikticus, штам 265 [12], комплементарну актившеть сироватки кров1 (КАСК) за методикою С.Н. Турищева (1986) [13].
Отримаш результати обробляли статистично з використанням t-критерш Стьюдента.
Результати дослщжень та ix обговорення.
При дослщженш сироватки кров1 (табл..1), встановлено, що у Bcix 3-х дослщних груиах поросят перед введения 1м ¿нваз1йних яець аскарис1в показники БАСК, ЛАСК та КАСК в1рогщно не в1др1знялися м1ж собою та вщ показник1в контролю. Але теля заражения тварин р1зними дозами швазшного матер1алу величини цих показник1в мали зм1нний характер.
Зокрема, на 7-у добу експерименту р1вень БАСК у 1-, 2- та 3-й rpyni швазованих свиней зростав, в1дпов1дно, на 6,8%, на 9,4% (р<0,05) та на 12,8% (р<0,01) проти контролю. У
наступний пер1од досл1джень (14-а доба) у цих трупах тварин вщм1чали подальше зростання р1вня БАСК, вщповщно, на 8%, на 12,7% (р<0,05) та на 17,5% (р<0,01) проти свиней контрольно! групи. Причому в щ пер1оди у поросят, яю отримували б1льшу к1льк1сть збудниюв iHBa3ii', показники БАСК були вищими, н1ж у тих тварин, яю заражалися меншими дозами ¿нваз1йних елемент1в. Особливо це було пом1тним у 3-й rpyni (найбшьш ¿нвазован1 поросята), у якш р1вень БАСК на 14-у добу був на 8,8% в1рогщно вищим (р<0,05) проти 1-1 групи (найменш заражен! тварини), що евщчить про залежн1сть БАСК вщ ¿нтенсивност1 заражения свиней.
Наступний перюд досл1джень (21-а доба) характеризувався ще б1льшим зростанням показник1в БАСК у 1-,2- та 3-й групах заражених тварин, у яких вони виявилися, в1дпов1дно, на 7,8%, на 12,9% (р<0,01) та на 12,7% (р<0,01) вищими проти значень у контроле
На 28-у добу аскарозно! швазп у заражених поросят 1- та 2-i' груп спостер1гали подальше в1рог1дне зростання р1вня БАСК (в1дпов1дно, на 9,3% i на 14% проти контролю) та незначне його зниження у 3-й rpyni свиней, як1 отримали найб1льшу дозу ¿нваз1йного матер1алу. Але попри це показники БАСК у данш rpyni все ще були на 10,2% в1рогщно вищими за контроль.
416
417
На 35-у добу експерименту вщм1чали тенденцш до поступового зниження БАСК у вс1х швазованих свиней. Зокрема в 1-, 2- та 3-й трупах тварин И значения на цей перюд були, вщповщно, на 1,7%, на 3,1% та на 2,2% нижними вщ показниюв попередньо! 28-1 доби, однак в1рогщно! р1знищ проти контролю не було. Под1бна картина спостер1галася 1 на 42-у добу дослщжень, коли показники БАСК в 1-, 2- та 3-й трупах знизилися проти попередньо! 35-1 доби, вщповщно, на 5,4%, на 4,9% та на 9,6%, але таю змши проти контролю теж були не в1рогщними.
У наступний перюд дослщжень (50-а доба) у аскарозних поросят 1-, 2-та 3-й труп вщм1чали подальше зниження БАСК, вщповщно, на 7,1%, на 9,7% (р<0,05) та на 15,4% (р<0,01) проти контролю.
На 60-у добу розвитку хвороби вщм1чали ще бшьше зниження БАСК у вс1х заражених поросят, що пщтверджувалося в1рогщно меншими И значениями в 1-, 2- та 3-й трупах тварин, вщповщно, на 11,7% (р<0,01), на 14,8% (р<0,01) та на 22,9% (р<0,001) проти контролю. Окр1м того, виявилося, що р1вень БАСК у 3-й груш тварин, яким ввели найбшьшу дозу швазшного матер1алу, був в1рогщно нижним на 12,7% проти такого у 1-й груш, котр1 отримали найменшу юльюсть швазшного матер1алу.
У завершальний перюд експерименту (75-а доба) швазоваш свиш мали найнижчий р1вень БАСК з уЫх перюд1в досл1джень. Зокрема, в 1-, 2- та 3-й групах тварин И показники були, вщповщно, на 16,5% (р<0,001), на 20,3% (р<0,001) та на 28,6% (р<0,001) меншими проти контролю. I все ж найбшьш1 змши БАСК були у 3-й груш свиней, де И значения виявилися в1рогщно нижчими не тшьки проти контролю, а й на 14,5% проти 1-1 досл1дно! групи, що також вказуе на залежн1сть р1вня БАСК в1д ¿нтенсивност1 заражения тварин.
У динамщ ЛАСК у свиней впродовж експериментального пер1оду також спостер1галися коливання И показник1в.
Зокрема, на 7-у добу аскарозно! ¿нваз11 у 1-, 2- та 3-й групах тварин вщм1чали тенденцш до зростання р1вня ЛАСК, в1дпов1дно, на 5,1%, на 3,3% та на 6,1% проти попереднього перюду, але щ зм1ни виявилися не достов1рними проти показниюв контролю.
Проте на 14-у добу дослщжень актившсть л1зоциму на фош ¿нваз11 почала знижуватися I И значения 1-, 2- та 3-й групах поросят вже мали, вщповщно, на 14,3%, на 19,5% та на 23% в1рогщно менш1 величини, шж у контрол1.
Наступна 21-а доба експерименту характеризувалася ще бшьшим зниженням показник1в ЛАСК у заражених свиней, що пщтверджувалося в1рогщно нижчими И значениями у 1-, 2- та 3-й групах тварин, вщповщно, на 19,6%, на 22,6% та на 26,5% проти контролю.
Под1бна картина спостер1галася й на 28-у добу з тою лише р1зницею, що показники ЛАСК у цих трьох групах поросят мали ще менш1 значения, н1ж у попереднш пер1од I були, вщповщно, на 24,1%, на 27,8% та на 33,1% в1рогщно нижчими проти контролю. Слщ вщм1тити й те, що на цю добу в 3-й груш
418
тварин, яю отримали найбшьшу дозу збудниюв аскарозу, р1вень ЛАСК виявився на 11,9% нижчим проти 1-i' дослщно! групи свиней, яким була введена найменша юльюсть яець аскариЫв.
На 35-у добу експерименту вщбувалося пщвищення р1вня ЛАСК у Bcix трьох трупах заражених поросят, але в 1-й rpyni вш все ще залишався на 12% в1рогщно нижчим проти контролю, тод1 як у 2-й та 3-й трупах значения ЛАСК наблизилися до контрольних величин i в1рогщно! р1знищ не було. Необхщно звернути увагу й на ту особливкть, що у 3-й rpyni поросят показники ЛАСК виявилися, вщповщно, на 10,6% в1рогщно вищими, шж у 1-й дослщнш rpyni тварин. Вщм1тимо й те, що р1вень ЛАСК на 14-, 21-, 28- та на 35-й дш дослщжень штенсившше знижувався у бшьш швазованих свиней у пор1внянш з менш зараженими свинями, що вказуе на зв'язок м1ж ЛАСК та штенсившстю заражения тварин.
На 42-у добу швазп спостер1гали в1рогщне зниження показниюв ЛАСК на 21% проти контролю у 1-й rpyni поросят, незначне пщвищення И значень у 2-й rpyni, а також незначне зниження вщсотка ЛАСК у 3-й rpyni тварин. Причому з'ясувалося, що у 2-й та 3-й трупах свиней значения ЛАСК були, вщповщно, на 9% та на 8,4% в1рогщно нижчими вщ контролю.
Наступний перюд дослщжень (50-а доба) характеризувався пщвищенням р1вня ЛАСК у 1-й rpyni та його зниженням у 2-й i 3-й трупах свиней. Однак у 1-й, 2-й та 3-й трупах поросят показники ЛАСК були BiporiflHO меншими, вАдповАдно, на 16,1%, на 19,1% та на 11,8% проти контролю. Також встановлено, що у 3-й rpyni тварин показники ЛАСК були на 9% BiporiflHO вищими проти 2-i' групи свиней.
На 60-у добу експерименту вщбувалося незначне зростання показнимв ЛАСК у Bcix заражених свиней, але вони перебували на BiporiflHO нижчому piBHi проти контролю. Зокрема, у 1-, 2- та 3-й трупах тварин актившсть лАзоциму виявилася меншою, вАдповАдно, на 13,9%, на 11,3% та на 10% вщ тако! у тварин контрольно! групи.
На заключному eTani досл1джень (75-а доба) у 1-, 2- та 3-й трупах свиней вщм1чали зниження р1вня ЛАСК у пор1внянш з контролем, вщповщно, на 11,9% (р<0,01), на 13,7% (р<0,01) та на 16,9% (р<0,001). Необх1дно врахувати й те, що в бшьш швазованих тварин показники ЛАСК були нижчими, шж у менш швазованих поросят.
Суттев1 зм1ни за аскарозу свиней спостер1галися i в показниках комплементарно! активности Так, на 7-у i 14-у добу аскарозно! ¿нвазй' в 1-й, iß 2-й та 3-й трупах поросят вщбувалося в1рогщне п1двищення КАСК, в1дпов1дно, на 16,6%, на 21,5%, на 29,6% та на 22,3%, на 30,2%, на 38,4% проти контролю. Привертае увагу на себе й те, що в даш перюди розвитку хвороби в 3-й rpyni (найбшьш ¿нвазован1 тварини) значения КАСК виявилися, вщповщно, на 11,2% та на 13,1% в1рог1дно вищими проти показниюв у 1-й дослщнш rpyni, яю отримали найменшу юльюсть яець аскарис1в. Це вказуе на зв'язок активное^ комплементу з штенсившстю заражения свиней.
419
У наступний перюд дослщжень (21-а доба) вщм1чали подальше зростання р1вня КАСК у 1-й rpyni та його зниження у 2-й i 3-й трупах тварин. Але, незважаючи на таю змши, показники КАСК у Bcix трупах швазованих поросят були, вщповщно, на 21,2%, на 24,6% та на 28,7% в1рогщно вищими вщ контролю.
На 28-у добу експерименту спостер1гали зниження КАСК у Bcix заражених тварин, але в 1-й rpyni И значения все ще залишалися на 10,6% в1рогщно вищими вщ контролю, тод1 як у 2-й та 3-й трупах вони наблизилися до його р1вня.
У подальших дослщженнях (35-а, 42-а доба) у Bcix швазованих свиней вщм1чали зниження показниюв КАСК до р1вня контролю. Причому виявилося, що в тварин, яким вводилася бшьша юльюсть швазшного матер1алу таю змши вщбувалися штенсившше, шж у тих, яю заражалися меншими дозами.
Наступний термш спостережень (50-а доба) характеризувався ще бшьшим зниженням р1вня КАСК у 1-й rpyni поросят та його зростанням у 2-й i 3-й групах тварин. Але в1рогщними щ змши виявилися в 3-й rpyni (найбшьш заражен! поросята), у яюй величини КАСК були на 8,8% нижчими проти контролю.
На перюд 60-1 доби експерименту спостер1галося зниження КАСК у 1-, 2- та 3-й групах швазованих свиней, показники яко! були, вщповщно, на 8%, на 11,3% та на 12,5% в1рогщно нижчими проти штактних тварин контролю. Необхщно зазначити, що в бшьш швазованих тварин показники КАСК були нижчими, шж у менш швазованих поросят.
На завершальному еташ досл1джень (75-а доба) було виявлено незначне п1двищення КАСК у 1-й rpyni, а також в1рогщне зниження у 2-й i 3-й трупах поросят, вщповщно, на 9,7% та на 18,4% проти контролю. Окр1м того, у 2-й rpyni показники КАСК були на 7,6% в1рогщно нижчими проти 1-1 групи, ав 3-й rpyni тварин вони виявилися в1рогщно нижчими на 16,6% проти 1-i' групи та на 9,7% проти 2-1 групи свиней, що вказуе на залежшсть активност1 комплементу в1д штенсивност1 заражения свиней.
Виходячи з отриманих результат1в, маемо констатувати, що стутнь бактерицидно!, л1зоцимно! та комплементарно! активностей сироватки кров1, а так i виражен1сть !муноб1олог1чно1 перебудови орган1зму свиней на фош аскарозно! iHBa3ii пов'язана 3i стад1ею розвитку гельм1нта та з ¿нтенсивн1стю заражения тварин. Зокрема, в перюд м1граци личинок аскариЫв характерним е п1двищення БАСК, ЛАСК та КАСК, тод1 як пщ час паразитування дорослих паразит1в у кишечнику - зниження ix показниюв. Пщставою для такого твердження е те, що збудники аскарозу викликають п1двищення показник1в БАСК на 7-28-у добу, ЛАСК - на 7-у добу та КАСК - на 7-21-у добу, що вщповщае раннш м1грацп личинок аскариав в оргашзм1 свиней та гострому nepeöiry хвороби. Саме в м1грац1йну стад1ю аскарозу у вщповщь на патогенний вплив личинок аскарис1в орган1зм хазя!на реагуе п1двищенням активност1 гуморально! ланки неспециф1чно! резистентност1 [14, 15]. На наш погляд, це спричинене б1льш вираженою патогенною д1ею м1груючих личинок паразит1в, а
420
також адекватним посиленням захисних ¿мунних реакцш. TaKi змши, очевидно, вщображають вщповщь оргашзму хазяша на ироникнення паразита i запуск захисних мехашзм!в, яю забезпечують його вигнання та свщчать про резервш можливост1 природного ¿муштету Це пщтверджено й працями шших науковщв, яю окр!м того зазначають, що гельмштози на початкових стад1ях свого розвитку супроводжуються переважно компенсаторними процесами [16, 17].
У ni3Himi перюди швази, яю вщповщають кишковш стади аскарозу (28 -75-а доби), по Mipi досягнення гельмштами статево! зршост1, спостер1гаеться прогресуюче зниження р1вня БАСК, ЛАСК та КАСК, що, на наш погляд, спричинене тривалою патогенною д1ею дорослих аскариав на оргашзм свиней, а також виснаженням i декомпенсацию мехашзм1в природного захисту хазяша, переходом хвороби в хрошчну форму.
Особливо пом1тними вказаш змши е у тварин, яю заражаються бшьшими дозами швазшного матер1алу. На наш погляд, це пов'язано з тим, що при збшьшенш юлькоси збудниюв швази та зростання ïx патогенного впливу, в оргашзм1 хазяша спочатку посилюються неспециф1чш захисш реакци, направлен! на знищення та ел1мшацш паразиив, а пот!м вщбуваеться виснаження мехашзм1в природного захисту [18].
Таким чином за аскарозу свиней в оргашзм1 хазяша вщбуваються складш процеси в систем! паразит-хазяш, де з одного боку пщ впливом паразита розвиваються власне патолопчш явища, а з шшого - включаються мехашзми природного ¿муштету, не завжди адекватш сил1 подразника, що, на нашу думку, може призвести до дисбалансу в його гуморальнш ланщ та розвитку ¿мунодефщиив. Аналопчного висновку дотримуються й mmi вщом1 науковщ [19, 20].
Висновки.
1. Гуморальна ланка природного захисту за аскарозу свиней характеризуемся прогресуючим зниженням БАСК, ЛАСК та КАСК впродовж розвитку хвороби.
2. Р1вень БАСК, ЛАСК i КАСК у свиней залежить вщ стадп розвитку аскарозу i мае р1знонаправлений характер, на що вказуе пщвищення ïx показниюв у м1грацшну та зниження у кишкову фазу гельмштозу.
3. Реакщя оргашзму свиней на аскарозну швазш залежить вщ штенсивност! заражения тварин. Висою дози швазшних яець Ascaris suum пригшчують гуморальну форму природного захисту.
Перспективи подальших дослщжень. Згщно отриманих даних, перспективним напрямком у боротьб1 з аскарозом свиней е розробка та впровадження нових схем антигельмштно! Tepaniï з використанням ¿мунокоригуючих засоб1в.
Л1тература
1. Ремизова, С.Е. Проблема аскаридоза свиней и разработка мер борьбы с ним / С.Е. Ремизова, C.B. Ларионов, М.В. Розовенко, Л.И. Маркова, И.Н. Резяпкин // Ветеринарная практика - 2001. - № 2. - С. 11-14.
421
2. Kobayashi, K. Epidemiological study of Ascaris suum, Trichuris suis and Oesophagostomum sp. in Pig Farms in Japan / K. Kobayashi et al. // J. Japan Veter. Med. Assn, 2009. T. 62. - № 9. - P. 705-708.
3. Boes J. Effect of Ascaris suum infection on performance of fattening pigs. / J.Boes, A. Kanora, K.T. Havn et al. // Vet. Parasitol. - 2010 - Vol. 172, №3. - P. 269-276.
4. Frontera E. Presence of immunoglobulins and antigens in serum, lung and small intestine in Ascaris suum infected and immunised pigs // E. Frontera, A. Roepstorff, F.J. Serrano et al. // Veterinary Parasitology - 2004. - Vol. 119, №5. - P. 59-71.
5. Eriksen L. Comparative studies of experimental oral inoculation of pigs with Ascaris suum eggs or third stage larvae / L. Eriksen, H.O. Bogh, M. Loftager, P. Lind // J. Vet. Med. - 2004. - Vol. 51, №4. - P. 185-190.
6. Jungersen G. Regional immune responses with stage-specific antigen recognition profiles develop in lymph nodes of pigs following Ascaris suum larval migration / G. Jungersen, L. Eriksen, P. Nansen, P. Lind, T. Rasmussen, E.N. Meeusen // Parasite Immunol. - 2001. - Vol. 23, №4. - P. 185-194.
7. Ершов B.C. О токсических и аллергических свойствах аскарид свиней/ В.С.Ершов, М.И.Наумычева //Тем.сб.работ по гельминтологии - М. - 1966 -Т.13. - С.231-235.
8. Озерецковская H.H. Иммунологические и иммунопатологические реакции в патогенезе гельминтозов / H.H. Озерецковская // Основы общей гельминтологии. - М.: Наука, 1976. - Т. 3. - С. 169-214.
9. Якубовский М.В. Содержание в крови некоторых макро-имикроэлементов при моноинвазиях и одновременном заражении свиней аскаридами, трихоцефалами и эзофагостамами /М.В. Якубовский, П.М. Шишко // Межвед. сб. / Белорус. ВИЭВ. - 1985. - Вып. 23. - 92.
10. Петров Ю.Ф. Эндокринная система свиней при моноинвазии и смешанных гельминтозах / Ю.Ф Петров, В.П. Иванюк, A.A. Бугаева //Матер. докл. науч. конф. "Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями". -М., ВИГИС, - 2007 - Вып.8. - С. 274-277.
11. Смирнова О.В. Определение бактерицидной активности сыворотки крови методом фотонефелометрии / О.В. Смирнова, ТА. Кузьмина // ЖМЭИ -1966. - №4. - С. 8-11.
12. Дорофейчук В.Г. Определение активности лизоцима нефелометрическим методом / В.Г. Дорофейчук // Лабораторное дело - 1968. -№1. - С. 28-30.
13. Турищев С.Н. Определение активности комплемента в минимальном объеме биологической жидкости / С.Н. Турищев // Лабораторное дело - М.: 1986. - №9. - С.548-550.
14. Kennedy, M. W., and F. Qureshi. 1986. Stage-specific secreted antigens of the parasitic larval stages of the nematode Ascaris. Immunology 58:515-522. [Medline]
422
15. Якубовский М.В. Иммуноглобулины сыворотки крови свиней при гельминтозах / М.В. Якубовский, Т.Я. Мясцова, С.И. Петренко // Вет. наука-производству: Межвед. темат. сб. / Бел НИИЭВ. - 1984. - Т. 22. - C. 91-95.
16. Даугалиева Э.Х. Особенности реактивности при гельминтозах и ее роль в системе паразит-хозяин / Э.Х. Даугалиева // Вестн. с.-х. науки. - 1984. -№1. - С. 125-126.
17. Стибель В.В. Динамка ¿муноглобулмв клас1в IgM, IgG у сироватщ кров! свиней за моно - (аскароз, трихуроз, езофагостомоз) та змшано! швази /
B.В. Стибель // Науковий вюник Льв1всько! нацюнально! академп ветеринарно! медицини ¿меш С.З. Гжицького. - Льв1в. - 2006. - Т. 8. (№ 2), ч. 1. - С. 191-194.
18. Шульц Р.С. Патологические и имунологические реакции после заражения прогрессивно увеличивающимися дозами яиц гельминтов / Р.С. Шульц, Э.Х. Даугалиева // Тр. Казах. н.-и. вет. ин-та. 1988. Т. 13. - С. 126-146.
19. Стибель В.В. Оцшка Т- i В-систем ¿муштету у свиней, експериментально заражених яйцями аскарид / В.В. Стибель, К.В. Секретарюк // 36. наукових праць Луганського НАУ - Вет. науки 31/43. - Луганськ - 2003 -
C. 519-521.
20. Гудкова, А.Ю. Формирование паразитарной системы в организме свиней при нематодозах / А.Ю. Гудкова, Ю.Ф. Петров, В.П. Иванюк и др. // Ветеринария. - 2008. - №3.- С. 31 - 33.
S. S. Shmajun
HUMORAL FACTORS OF NATURE PROTECTION IN PIGS WITH
ASCARIASIS
The article provides data of ascariasis invasion influence on humoral link of pigs natural protection. The conducted analysis of research results showed that pig ascariasis leads to change of bactericidal, lysozyme and complementary activity of blood serum, which depend on ascariasis development stage, and have multivectoral character, confirmed by their indicators increase to migrational phase and decrease to intestinal phase of helminthiasis. It is established that pig organism reaction to ascariasis invasion depends on the level of their infection. It is confirmed by more vivid changes in the above mentioned indicators of non-specific resistance, in pigs, infected with big doses of anvasive Ascaris suum eggs, comparing to ones with small doses of causative agent invasion.
Key words: pig ascariasis, invasive Ascaris suum eggs, humoral link of natural protection, bactericidal activity, lysozyme activity, complementary activity, ascariasis development stages.
Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.
423
