ДЕЯК1 АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ПЕРЕХ1ДНО1 ЕКОНОМ1КИ
УДК 330.101.541: 330.342.23: 330.15 Доц. Б.В. Кульчицький, к.е.н. -
Львiвський НУ iM. I. Франка
ГУМАШЗАЦШ СУЧАСНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ ЯК ЧИННИК ЕВОЛЮЦП ПАРАДИГМИ ТЕОР11 Д1ЯЛЬНОСТ1
Аналiзуються методологiчнi проблеми еволюци парадигми теори людсько! дiяльно-CTi у контекст гумашзаци сучасних економiчних систем. EKOHOMi4Ha практика зумовлюе трансформацiю теоретичних парадигм. Еконо]шчна дiяльнiсть нинi мютить екологiчну i у такому концепт виконуе роль фундаменту людсько'1 дiяльностi. Нова парадигма дiяльнос-тi дозволяе глибше збагнути механiзм функцiонування сучасних економiчних систем.
Doc. B. Kul'chyts 'kyi - Lviv NU by Iv.Franko Humanization of modern economic systems as a factor of human activity theory
This article analyses the problems of paradigm evolution of human activity theory in the context of modern economic systems humanization. Economic practice causes transformation of theoretic paradigms. Nowadays economic activity includes ecological activity and in such context it plays the role of the basis of human activity. The new paradigm of the activity makes it possible to understand mechanisms of modern economic systems functioning.
ЦивЫзацшний вектор сучасних еконо]Шчних систем зумовлюе значт трансформации змши у вмх складових архггектури суспшьного ладу. Набувае нових вимiрiв демократична оргашзащя суспшьства, з'являються новi цштст орiентири i переосмислюються вже вщом^ а справдi докоршш перетворення ввд-буваються у виршальнш сферi функцiонування соцiуму - людськш дiяльностi та економiчнiй системi в цшому. Все це викликано потребами суспшьно! практики, а також е наслiдком значного пiдвищення ролi етики ввдповщальноста в умовах ввд-критого суспшьства та "олюднення" економiки на початку третього тисячолггтя.
Подiбнi процеси спостер^аемо i в економiцi сучасно! Укра!ни, яка перебу-вае у сташ ринково! трансформаци. Незважаючи на те, що нам доводиться вирь шувати багато проблем, якi вже давно розв'язали розвинутi держави свггу, тим не менш з концептуально! точки зору становлення нацюнально! економiки Укра!ни, вона зазнае iстотних впливiв з боку цивiлiзованих чинниюв розвитку. Серед них насамперед варто видшити еколопчний, гуманiстичний, морально-етичний, яю переводять розгортання економiчно! системи i в цшому гуманоонтогенезу у якiс-но нову площину.
Багатовекторшсть сучасних економiчних систем, ускладнення практичних завдань !х стратепчно! трансформаций утвердження нового рiвня економiчно! та еколопчно! свiдомостi та культури зумовлюють необхвдшсть адекватних змiн у методологи сучасно! економiчно! теори. Сама економiчна практика кличе до жит-тя нову систему категорш, зумовлюе змiну кнуючих концептiв i навiть трансфо-рмуе теоретичш парадигми. Серед останнiх одшею з фундаментальних у скарб-нищ економiчно! теори е парадигма людсько! дiяльностi, яка в умовах цивтза-цiйного вектора сучасних економiчних систем зазнае глибинних модифшацш.
160
Еколого-економ1чш проблеми розвитку л1сового комплексу
У часи еколопчно! кризи парадигма д1яльност1, вдеолопя безмежно! могу-тност людини все бшьше наштовхуеться на критику 1 несприйняття, все бшьш помггною стае ор1ентащя на шш1 культурш зразки 1 стандарти поведшки. Знач-ною м1рою ця критика е обгрунтованою, однак, на нашу думку, потенцшш мож-ливостi дiяльного тдходу ще й досi не вичерпат.
За нашим переконанням, необхiдно ввдмовитись не вiд дiяльного пiдходу, а ввд перетворення абсолютистськи тлумачно! дiяльностi у найвищий культурний зразок.
Наше дослвдження мае за мету здшснити спробу пошуку компромiсного вирiшення проблеми, де поряд з дiяльнiстю формоутворюючими складовими еко-номiчних та сощально-еколопчних суспiльних вiдносин стае усвiдомлення ситуа-ц11 екологiчного ризику i формування еколопчно! вiдповiдальностi.
Пiд дiяльнiстю традицшно прийнято розумiти специфiчно соцiальний, су-то людський тип ставлення до дшсность
Вт1м, у кшцевому тдсумку, будь-яка д1яльшсть зводиться до взаемоди м1ж людиною 1 природою. Адже саме сввдоме перетворення природного свггу в1др1з-няе людину з пом1ж шших живих штот. У такому випадку, чи е сенс взагал1 у ви-окремленш еколого-економ1чно! д1яльност1 у особливий вид, або, шакше кажучи, чи кнуе д1яльшсть нееколопчна? Одним 1з завдань даного дослвдження 1 е обгру-нтування кнування специфiчно! дiяльностi - еколого-економiчно!, яка виражае аспект ставлення суспшьства до природи i е складовою частиною дiяльностi як тако!. На нашу думку, в такому розумшш еколого-економiчну дiяльнiсть цiлком можна виокремити в самостшний вид людсько! активностi, але тiльки за умови збереження и зв'язку з iншими видами й аспектами дiяльностi, i, перш за все, - у сферi економши. Адже саме економiчнi, виробничi ршення i ди вирiшальною мь рою впливають на екологiчну ситуацiю.
Протягом свое! ктори людство традицiйно все брало у природи, розгляда-ючи 11 як невичерпне джерело свого кнування i добробуту. У цьому контекста пе-вною мiрою можна стверджувати, що сама по собi дiяльна природа людини зумо-влюе глобальну екологiчну катастрофу. Зауважимо лише, що дiяльна природа людини визначае не саму еколопчну катастрофу, а тшьки створюе передумови для 11 виникнення. Дшсно, будь-яка економ1чна д1яльнкть неможлива без витрат енерги 1 сполучена з незворотшм 1 дезоргатзуючим впливом на оточуюче середо-вище. Однак ми аж шяк не можемо подшити песимктичний висновок, що д1яль-нкть по запобканню антропогенно! еколопчно! катастрофи марна, 1 Г! марнкть мктиться у самш д1яльшшш природ1 людини.
Для визначення яккних ввдмшностей еколого-економ1чно! д1яльност1 в1д шших вид1в людсько'! активносл доречно детально розглянути основш характеристики д1яльносп як тако!.
Виршальна роль д1яльносп у процес гуманоонтогенезу в першу чергу по-яснюеться тим, що людина у своему шдиввдуальному розвитку та кнуванш являе собою ушверсум, тзнання вих сторш 1 можливостей розвитку його е нескшчен-ний процес. Людину необхвдно розглядати як живу ктоту, способом життед1яль-носта яко! е матер1альне виробництво, а також ввдтворення системи економ1чних та суспшьних ввдносин, яка сввдомо, цшеспрямовано перетворюе свгг та саму себе для забезпечення свого кнування, функцюнування та розвитку у процес тзнання
Деяк1 актуальн1 проблеми перехщноГ економжи
161
об'ективних зв'язив, закошв, тенденцш розвитку навколишнього свггу, свое! осо-бисто! суть Все це стае передумовою !"! творчо!, пладно! д1яльность Важливим ме-тодолопчним пiдгрунтям у вивченнi онтогенетичного становлення людини е еко-номiчна теорiя розвитку, оскiльки саме вона пояснюе принцип шнування шдивь дуума. Одним з найбшьш загальних пояснювальних принцитв цiе! теори е понят-тя активность Воно вказуе на дшсне джерело творчо! основи у саморозвитку еко-ном1чно! системи.
На нашу думку, тд еколого-економ1чною д1яльшстю необхадно розумгги такий вид матер1ально-перетвоюючо! активноста, яка характеризуе ставлення сус-пшьства до природи, спрямована на свадоме перетворення навколишнього свггу. 1накше кажучи, еколого-економ1чна д1яльшсть - це усвадомлена сощальна актив-шсть, безпосередньо спрямована на перетворення оточуючого середовища, транс-формащю економ1чно! системи.
Еколого-економ1чна д1яльшсть е особливим зр1зом д1яльносп взагаль Про-те, для бшьш глибокого теоретичного конституювання поняття "еколого-еконо-м1чна д1яльшсть", ми вважаемо за доречне зробити спробу визначення основних характеристик ще! д1яльносп, розглянути деяи аспекти взаемоди еколопчно! та шших вид1в д1яльность
З теоретико-методолопчних позицш еколопзац1я вие! сукупноста людсь-ко! д1яльност1 являе собою також д1яльшсть, але бшьш активну в еколопчному плат, 1 таку, що спричиняе вплив на всю шшу д1яльтсть як на свого роду "ото-чуюче середовище". Тобто, мова може йти про систему "еколого-економ1чна дк-льшсть - шша людська д1яльшсть", причому перша складова повинна таким чином перетворювати весь сощум, щоб у нього з'явились шанси на виживання 1 по-дальший розвиток у еколого безпечнш формь
До еколого-економ1чно! д1яльносп належать вс види д1яльност1, спрямо-ваш на зниження 1 лшвадащю негативного антропогенного впливу на природне середовище, збереження, покращення 1 рацюнальне використання природно-земельного потенщалу: розвиток мало- 1 безвадходних виробництв, буд1вництво 1 експлуатащя очисних 1 знезаражувальних споруд 1 буд1вель, розмщення падпри-емств 1 систем транспортних потоив з урахуванням еколопчних вимог, рекульти-ващя земл1, заходи по боротьб1 з ерозкю грунтав, по охоронi i вiдтворенню флори i фауни, охоронi надр i рацiональному використанню мiнеральних ресурсiв.
Для природи немае 1 не може бути змш у "прший" або "кращий" б1к. Ви-сихання Аральського моря як насладок господарсько! д1яльност1 людини або шту-чне озеленення пустель Аравшського твострова - це явища одного порядку, насладок ршучого 1 значного за сво!ми масштабами 1 насладками втручання людини у хад природних процес1в. Чи е правом1рним наше ставлення до насладив приро-доперетворюючо! д1яльносл ставити у залежшсть вад "корисносл" цих насладив, вад того, наскшьки вони сприяють бшьш комфортному, зручному 1 безпечному к-нуванню людини? Мабуть - так, якщо ми визнаемо право людини на кнування взагаль Тому багаточисельш наршання на те, що людська д1яльнкть шод1 до не-втзнання змшюе природний ландшафт, здшснюе руйтвний вплив на ктмат - це скорте вияв здорового глузду, ашж насладок наукового осмислення проблеми. Вт1м, необхадно зазначити, що кнуе критична межа, за якою руйшвш насладки перетворень стають незворотними. До того варто додати, що об'ективне визна-
162
Еколого-економ1чш проблеми розвитку лкового комплексу
чення "корисносл" або "шюдливостГ' для людини перетворення природи в прин-ципi е неможливим внаслiдок обмеженоста людських знань про навколишнiй свгг, мiнливiсть i суперечливiсть уявлень про "користь" i "шкоду".
В еколого-економiчнiй дiяльностi, яка мiстить в собi як штелектуально-теоретичнi, так i матерiально-практичнi складовi, е свiй суб'ект, об'ект, умови, за-соби, потреби, цт, результати, тобто всi основш компоненти будь-якого iншого виду дiяльностi.
Виробничий, споживацький, аксiологiчний, виховний, художньо-естетич-ний, регулятивно-управлiнський i комунiкативний аспекти притаманш еколого-економiчнiй дiяльностi як зрiзу цЫсно! людсько! дiяльностi.
Основна функщя виробничого елементу еколого-економiчно! дiяльностi -створення матерiальних i духовних благ, що е обов'язковою передумовою шну-вання i розвитку людини i суспiльства. Будь-яка виробнича операщя зводиться до спрямованого процесу обмшу речовин мiж людиною i природою. Саме цим i по-яснюеться той факт, що переважна бiльшiсть з iснуючих екологiчних проблем мае сво! корiння в економiчнiй дiяльностi. Екологiчна складова працi е одним з осно-вних засобiв сощальних форм життедiяльностi i розвитку, оскшьки безпосередньо або опосередковано забезпечуе створення матерiальних i духовних благ, яю здатнi задовольнити людськi потреби та штереси. Вся людська дiяльнiсть, як i 11 родовi типи i конкретнi види, мае перетворюючий характер. Проте виробничий аспект людсько! дiяльностi не е тотожним перетворюючому, а тшьки характеризуеться останнiм.
Пiдсумовуючи, зазначимо, що загальним принципом еколого-економiчно! д1яльносп повинно стати оптимальне поеднання економiчних iнтересiв людини з функцiональними потребами оточуючого середовища. Вже сьогоднi усввдомлення обмеженостi суто економiчних пiдходiв до розумшня рушiйних сил суспiльного буття з необхiднiстю вимагае здiйснити перехвд до екологiчно! iнтерпретацi! цивь лiзацi!. Пiд таким кутом зору виршення екологiчних проблем помiтно виходить за межi технологiчних перетворень i передбачае здкнення цiлiсно! соцюприрод-но! перебудови. Проте вплив економiчних, виробничих чинник на формування i функцiонування сощально-еколопчних вiдносин залишаеться визначальним, i йо-го необхiдно враховувати, дослiджувати в межах виршення проблеми побудови екогуматстично орiентованого суспiльства.
Вiдтак, еколого-економiчна дiяльнiсть, як невiд'емна складова цiлiсно! людсько! дiяльностi, яка безпосередньо спрямована на сввдоме перетворення оточуючого середовища, з подальшим розвитком науково-технiчного прогресу, зрос-танням значення антропогенного чинника на долю Всесвггу, вiдiграе дедалi ваго-мiшу роль у визначенш структури i функцiй економiчно! системи сучасного сус-пiльства.
Таким чином, парадигма людсько! дкльносл в арсеналi сучасно! економi-чно! теор1! зазнае iстотно! трансформац1!. Екологiзацiя економiчно! сввдомосп пронизуе також всю систему економiчних вiдносин. А це означае, що економiчна дiяльнiсть iманентно мiстить еколопчну i саме у такому концепта виконуе роль субстрату людсько! дiяльностi. Нова парадигма дiяльностi дозволяе глибше збаг-нути внутрiшнiй механiзм сучасних економiчних систем у контекстi цивтзацш-ного вектора, що мае важливе методолопчне i практичне значення в умовах по-шуку моделi нацюнально! економiки Укра!ни.
Деяк1 актуальн1 проблеми перехщноГ економ1ки
163