CC BY
14
Роздт IV
ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ В Л1СОВИРОБНИЧОМУ КОМПЛЕКС!
УДК338.911:330.151+339.5 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧНА КУЛЬТУРА ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦЙ СУЧАСНИХ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Дослщжуються актуальнi методологiчнi проблеми впливу еколопчно'1 культу-ри на трансформащю сучасних еколого-економiчних систем. Автор враховуе глоба-лiзацiйнi тенденци та простежуе взаемозалежност у вирiшеннi економiчних, соць альних i екологiчних проблем. Розкриваеться змiст екологiчноí культури та еколого-економiчноí системи.
Doc. Ya. V. Kul'chyts'kyi - USUFWT
Ecological culture as transformation factor contemporary ecological-economic systems
In article investigate actual methodological influence problems of ecological culture on transformation of contemporary ecological-economic systems. Author takes into account tendency of globalization and traces to interdependency in settlement of social and ecological problems economic. Opens up maintenance of ecological culture and ecological-economic system.
Система засвоених суспгльством норм i цгнностей, як регулюють по-ведгнку гндивгда та соцгальних груп, визначае певний тип культури. А отже, стверджуючи нагальнгсть засвоення суспГльною свгдомгстю екоцентристсько! системи цiнностей та настанов, ми з необхгднгстю приходимо до усвгдомлен-ня проблем, пов'язаних з формуванням ново! екологiчноi культури. В пгдГру-нтя формування екологгчно! культури мають бути покладенi насамперед орг-ентованiсть на екологiчну дощльшсть, вiдсутнiсть протиставлення людини i природи, сприйняття природних об'ектiв як повноправних партнерiв по взае-модп з людиною, баланс прагматично! i непрагматично! взаемодГ! з природою, вгдповгдальшсть за наслiдки цГе! взаемодГ!. Саме пгд гаслами екоцен-тристсько! свгдомостг можливо подолати небезпеку ризику, що виникае у процесг екологгчно! дгяльностг.
Сьогоднг гснуе чимало визначень екологгчно! культури, якг формулю-ються, виходячи з ргзних методологгчних засад. Зокрема, В. Крисаченко, про-
Науковий вкник, 2002, вип. 12.8
понуючи дефiнiцiю "екологiчна культура", зазначае: "Еколопчна культура е цiлепокладаючою дiяльнiстю людини (включаючи i наслiдки тако1 дяльнос-т1), спрямованою на оргашзащю та трансформащю природного свiту (об'ек-пв та процесiв) вiдповiдно до власних потреб та нашрш"[2]. Ми не можемо погодитися з такою позищею, оскшьки, на наш погляд, запропоноване розу-мiння практично ототожнюе поняття "екологiчна культура" та "екологiчна да-яльнiсть" i е, у кiнцевому пiдсумку, виявом абсолютизацií дiяльнiсного шдхо-ду в системi соцiально-гуманiтарних наук. Визнаючи вагомий вплив д1яльшс-них чинникiв на формування екологiчноí культури, ми пропонуемо розумiти екологiчну культуру, насамперед як систему усталених норм, щнностей та настанов, якi вщображеш в екологiчнiй свiдомостi суспiльства та реалiзують-ся в економiчнiй даяльносп. Таке бачення, за нашим переконанням, дозволяе, з одного боку, подолати обмежешсть суто дiяльнiсного пiдходу, а з шшого -врахувати аксюлопчш характеристики природоперетворювально1 дiяльностi.
Традицiйно вирiзняють два вимiри культури: цiннiсний та технолопч-ний. Екологiчна культура, як i будь-яка iнша, включае у себе щншсну скла-дову (еколопчш цiнностi, норми, настанови, поведiнковi орiентацií) та техно-логiчну (технiко-технологiчнi засоби перетворення природного свiту).
Екологiчна культура формуе уявш образи майбутнiх об'ектш, якi ство-рюються в результата еколого-економiчноí дiяльностi, з урахуванням приро-доохоронних вимог, на основi шзнання навколишнього середовища, а також забезпечуе поширення й утвердження прогресивно!' еколопчно!' просвiти. Основною змiстовною складовою екологiчноí культури е система еколопчних цiнностей, яка, на нашу думку, визначаеться пануючим у суспiльствi типом еколопчно1 свiдомостi (антропо- чи екоцентристським); а також знаниями i практичними навичками щодо створення цих щнностей i побудови, залежно вiд щнностей, взаемовщносин мiж людиною i природою.
Еколопчна культура як система щннкних норм i настанов, моральних орiентацiй, що характеризують основнi принципи взаемодц людини i приро-ди, визначаеться щонайменше такими чинниками:
• перетворююча складова (створення уявних образiв майбутшх об'eктiв як нас-лiдку природоперетворювально! д1яльноси);
• пiзнавальна складова (отримання знань про свiт i людину, принципи i зако-ни, що визначають характер !х взаемодп);
• цiннiсно-орieнтацiйна складова (визначення цiнностей i способiв людського буття у природному середовишД, способiв, якi припустимо використовувати для досягнення мети, вiдчуття вщповщальноси за наслiдки тако! д1яльноси);
• комуткативна складова (спiлкування людей з приводу та у процеи природоперетворювально!' д1яльносп);
• виробнича складова (створення матерiальних i духовних благ у процеи природоперетворювально! д1яльноси);
• споживацька складова (споживання створених у процеи перетворення при-роди життевих благ);
• виховна складова (оргатзована передача i засвоення певно! суми знань про природу, профеийних та iнших практичних навичок, ^ з iншого боку, - вихо-вання почуттiв, пропаганда традицiй, моральних щнностей, вщповщального ставлення людини до природного свиу).
ОскДльки процеси соцiалiзацií людини здебДльшого завершуються у молодому вДцД, то i зусилля щодо формування екологiчноí культури, заснова-но1 на екоцентристськiй системi щнностей, мають бути зосередженi насампе-ред на молодому поколшш. Звичайно, з набуттям життевого досвДду вДдбу-ваеться певне коригування системи цiннiсних норм та настанов, однак, на наше переконання, шдфунтя екологiчноí свДдомостД мае закладатися саме у молодому вДцД.
Таким чином, зважуючи на доволi розповсюджене тлумачення змДсту культури як "застиглих форм свДдомостД" [4, ст. 527], можна стверджувати, що формування екологiчноí культури, ц сутнiснi характеристики вирДшаль-ною мiрою визначаються саме панiвним у суспiльствi типом екологiчноí свД-домостi.
На думку П. СорокДна, будь-яка система культури знаходить свое вД-дображення у структурi суспiльних вiдносин [4, ст. 531]. МДсце того чи Дншо-го суспiльства в кторц i сучасностi, його потенцiйна здатшсть до подальшого розвитку, до сприйняття нових реалiй життя значною мiрою формуеться пiд впливом певного культурного коду, системи щнностей, що прийняп у данДй культурi. Вести мову необхДдно i про укорiненiсть у культурi певних зразкДв взаемодл людини з природою. Дбайливе, обережне ставлення до природи на-приклад у схДдних культурах вiдбиваеться та й традицшних для Сходу сус-шльних вiдносинах, у проповiдi недаяння. Для традицшних сустльств характерна вДдсутнДсть динамiки у суспДльному життД Д, вДдповДдно сталi вДдношен-ня сусшльства з природою.
ДинамДчнДсть суспДльного життя, культ д1яльно1 людини у захДднш культурД провокуе надмДрно активне перетворення природного свДту, що з не-минучДстю веде до руйнування природно1 гармони.
Розгляд питання формування еколопчно1 культури та еколопчно1 свД-домостД посДдае чДльне мДсце у роботах сучасних дослДдникДв. ТДльки укра-шськими науковцями проведено достатньо велику кДлькДсть дослДджень, при-свячених цДй проблемД. Погоджуючись в цДлому з висловленими думками щодо ролД та мДсця суб'ективного чинника у процесД природоперетворюваль-но1 дДяльностД Д не вдаючись до íх детального розгляду, дозволимо собД запро-понувати аналДз суб'ективних чинникДв формування сощально-екологДчних вДдносин з дещо Днших позицДй.
Так, нами робиться спроба обгрунтувати значущДсть для процесу формування суб'ективно1 складово1 сощально-екологДчних вДдносин таких чин-никДв, як, по-перше, екологДчний ризик, Д, по-друге, екологДчна вДдповДдаль-нДсть як чинник усвДдомлення, урахування екологДчного ризику Д запобДгання екологДчно1 катастрофи. Ставлення до цих двох чинникДв визначае вибДр сус-пДльством тДе1 чи шшо1 системи щнностей, а отже, й формуе певний тип еко-логДчно1 свДдомостД - еко- чи антропоцентристський. При цьому ми повшстю подДляемо точку зору С. Дорогунцова та А. Федорищева, котрД серед механДз-мДв управлшня екологДчною безпекою правомДрно видДляють:
• механiзми економiчноl вiдповiдальностi;
• фондовi механiзми та мехатзми бюджетного фiнансування;
Наукрвий вкник, 2002, вип. 12.8
• мехaнiзми резервування фiнaнсових, трудових i мaтерiaльних pecypciB;
• мехaнiзми стимyлювaння пiдвищення piBH^ безпеки (пiльгове оподaткyвaння a6o пiльгове кредитyвaння);
• мехaнiзми перерозподiлy ризику i мехaнiзми страхування;
• застосування штрaфних сaнкцiй [1, ct. 71-72].
Ha оcновi c^aroro вище можемо зробити логiчний виотовок про те, що eкологiчнa кyльтypa cycпiльcтвa, a тaкож конкpeтнi зaxоди дepжaви щодо зaпобiгaння тexногeннiй небезпещ тa yпpaвлiння eкологiчною безпекою y кь нцeвомy пiдcyмкy виcтyпaють вaгомими чинникaми тpaнcфоpмaцiï cyчacниx eколого-eкономiчниx отстем. У цьому контeкcтi xочeмо нaголоcити, що пiд eколого-eкономiчною cиcтeмою ми pозyмieмо cиcтeмy мexaнiзмiв тa шститу-цiй, що зaбeзпeчyють оpгaнiзaцiю виробницта й розподшу cтвоpeниx y cyc-пiльcтвi мaтepiaльниx i дyxовниx блaг. При цьому, що оcобливо вaжливо y cyчacниx yмовax, повинен бути дотpимaний нeобxiдний piвeнь eкологiчноï безпеки. Як cпpaвeдливо зaзнaчaють С. Дорогунцов тa А. Фeдоpищeвa, отсте-мa yпpaвлiння eкологiчною безпекою (включaючи дepжaвний, peгiонaльний тa мicцeвий piвнi) pозглядaeтьcя як cклaднa iepapxiчнa CIpyктypa, raipa по-виннa бути cпpямовaнa m виpiшeння пepcпeктивниx, довгоcтpоковиx зaв-дaнь, фоpмyвaння цiльовиx нacтaнов i cтpaтeгiй yпpaвлiння ризиком, a тaкож створення зaконодaвчоï тa ноpмaтивно-пpaвовоï бaз в irnepecax зaбeзпeчeння виcокого piвня життя людини [1, ст. 71].
У цьому визшченш нaголошyeтьcя нa терцевиш будь-яко!' еколого-eкономiчноï cиcтeми - оpгaнiзaцiï виpобництвa й розподалу cтвоpeниx не тiльки мaтepiaльниx, aлe й дyxовниx блaг, роль якиx зpоcтae paзом з розвит-ком caмоï eколого-eкономiчноï cиcтeми i до виpобництвa якиx зaлyчaeтьcя вce бiльшe opau^m4Hx. Водночac пpоцec тaкоï оpгaнiзaцiï зaлeжить вiд кну-ючо1 cиcтeми мexaнiзмiв тa piзного роду iнcтитyцiй. При цьому ми cпиpaeмо-cя m точку зору вiдомого ученого, лaypeaтa Hобeлiвcькоï премй' Д. Hоpтa, зпдно з якою "iнcтитyцiï - це пpaвилa гри в cycпiльcтвi aбо, точнiшe, приду -мaнi людьми обмеження, якi cпpямовyють людcькy взaeмодiю в певне piчи-ще. I, як нacлiдок вони структурують стимули в процеа людcького обмшу -полиичного, cоцiaльного чи eкономiчного. Iнcтитyцiйнa зм^ визнaчae шляx, яким cycпiльcтвa pозвивaютьcя в чaci, i тому e ключем до pозyмiння кторич-но1 змши... вiдмiннicть y фyнкцiонyвaннi економш протягом чacy передуйм викликaнa тим, як eволюцiонyють iнcтитyцiï" [3]. Hapernri, y нaшомy тpaктy-вaннi eколого-eкономiчноï cиcтeми cтaвитьcя нaголоc нa ïï eкологiчномy вимь pi, коли йдеткя про зaбeзпeчeння нaлeжного piвня еколопчно!' безпеки.
Щоб повнiшe збaгнyти змкт eколого-eкономiчноï cиcтeми, нeобxiдно, нa шш погляд, виявити ïï елементну структуру. У зв'язку з цим ми ввaжaeмо, що eколого-eкономiчнa cиcтeмa, будучи c^a^san cиcтeмним утворенням, що пронизуе yci cфepи життeдiяльноcтi cycпiльcтвa ^дже cкpiзь пpиcyтня люд№-кa npau^ i виробництво життeвиx блaг), мae тaкi оcновнi cклaдовi елементи:
• naHiBHi цiнностi (нaцiонaльнi, релiгiйнi переконання, бyденнa свiдомiсть, що Mae соцiaльне Ta регiонaльне зaбaрвлення, ринковi чи шшого роду цiнностi i т.д., яю сукупно впливають на стосунки всерединi сyспiльствa);
• полггичний лад (урядовi шституцп та процедури, яю поряд з системою цш-ностей визначають панiвнi форми власноси на ресурси i, вiдповiдно, резуль-тати виробництва);
• правова система (як у широкому розумшт, так i у вузькому - розробка i прийняття вiдповiдних законiв i нормативних докуменпв, якi регулюють еколого-економiчну дiяльнiсть у вих сферах суспiльства);
• еколопчна компонента (екологiчна свiдомiсть, екологiчна культура, утвер-дження еколопчно! вiдповiдальностi, еколопчна безпека);
• сустльний механiзм управлшня (характеризуеться ступенем i формами втру-чання держави в економiку, принципами "вертикалГ влади: наприклад, домь нування унiтарних чи регiональних принципiв управлшня i т.д.);
• власне екожмчний механiзм, що опосередковуе i забезпечуе виробництво, а також розподш i споживання створених матерiальних i духовних благ (фь нансова система, у т.ч. податкова, фюкальна i бюджетна полiтика, грошова система, мотивадiйний мехатзм i т.д.).
Таким чином, на порозД третього тисячолДття Дстотно зростае роль еко-логДчно1 культури у забезпеченнД надежного середовища Дснування людини, екологДчна безпека стае предметом особливо1 уваги економДчно1 полДтики держави, а в цДлому утвердження прогресивних екологДчних цДнностей у сус-шльнш свДдомостД е вагомою рушДйною силою гумашстично1 трансформацц сучасних еколого-економДчних систем.
Лггература
1. Дорогунцов С., Федорищева А. Державне регулювання техногеино-еколопчно! безпеки в регюнах Украши// Економжа Украши. - 2002, № 4. - С. 70-77.
2. Крисаченко В. Еколопчна культура: теорш i практика. - К.: Залови; 1996. - С. 14.
3. Норт Д. 1нституцц, шституцшна змiна та функцiонування економши/ Пер. з англ. -К.: Основи, 2000. - С. 11.
4. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М.: Политиздат, 1992. - 543 с
УДК338.911 Проф. Б.Й. Шургот -Люблтський Католицький Утверситет
АНАЛ1З ФАКТОР1В ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ТОВАРНО1 ПОЛ1ТИКИ ПЩПРИеМСТВА
Розглядаються поняття i 3MicT товарно! полiтики пiдприeмства та аналiзуються фактори, якi впливають на ii побудову в умовах сучасного ринку.
Prof. B.J. Szurgot - Lublin Catolic University Analysis of factors of influence on forming enterprise goods politics
In this article notions and maintenance of enterprise goods politics are considered and factors which influence its construction in contemporary market conditions are analyzed.
Свщома д1яльнкть людини, спрямована на виготовлення pi3Hnx виро-6iB, необхщних для заспокоення людських потреб та прагнень, являе собою виробництво, а отримуваш продукти виробничо!' дiяльностi, призначенi для реалiзацií, становлять товар.
