CC BY
16
УДК 336.1.7:330.3 Доц. 1.В. Грицюк, канд. екон. наук
доц. НЯ. Сокровольська, канд. екон. наук -Буковинський державний фтансово-економЫний ушверситет
ГРОШОВО-КРЕДИТН1 1НСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Висвгглено фiнансовi шструменти забезпечення сталого розвитку економжи. Проведено аншш грошово-кредитних iнструментiв та !х вплив на подальший економiчний розвиток. Окреслено, що задля сталого економiчного розвитку економши необхiдне своечасне використання вих грошово-кредитних iнструментiв та !х координацш.
Ключовi слова: фiнансовi iнструменти, грошово-кредитш iнструменти, девальва-Ця, ревальвацш, облшова ставка, полiтика обов'язкових резервiв.
Постановка проблеми. У сучасних умовах Укра!на здiйснюe пошук свого мiсця, свое! нiшi в глобалiзованiй економiцi. Вiдшукати це мiсце не просто, оскшьки вузький профiль И учасп в мiжнароднiй економiцi поки не гарантуе сталого зростання економiки, а також уникнення фiнансово-економiчних потря-сшь. Це пов'язано з тим, що не створена сильна фшансова система, а економiч-не зростання прямо залежить вiд кон'юнктури на свггових ринках. Тому майбутне Украши буде залежати вiд тих прiоритетiв, ят вона вибере. Зрозумь ло, що надалi економiчний розвиток буде ввдбуватися в бiльш складних умовах, i це потребуе ефективного використання всiх можливостей i насамперед тих, ят пов'язанi з глобалiзацiйними процесами.
Фшансова наука, використовуючи тi чи iншi методи та прийоми досль дження, з одного боку, забезпечуе комплексне (системне) вивчення реально! дiйсностi, а з шшого - за допомогою конкретних дай та способiв впливае на фь нансовi та економiчнi процеси. Це означае, що необхiдно швидко i чiтко роз-робляти новi пiдходи, моделi фшансових ироцес1в для вирiшення конкретних завдань i одночасно, здшснюючи аналiз !х впровадження, вживати упереджу-ючi заходи щодо недопущения або пом'якшення негативних наслвдюв як у фь нансовiй, так i в економiчнiй сферах. Швидкий розвиток економiчних i фшансо-вих процес1в пiд впливом глобалiзацiйних процеав потребуе не тiльки високого рiвня узагальнення, але й розробки i реалiзацií таких виважених науково-обгрунтованих рiшень, якi забезпечать економiчне зростання економжи.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Важливу роль в забезпечен-нi сталого розвитку економiки ввдграють фiнансовi iнструменти, серед яких провiдне мiсце належить монетарним або грошово-кредитним iнструментам [12, 12]. Аналiз фiнансово-економiчноí' лiтератури показуе, що поняття "фiнансовi iнструменти" використовуеться з позицп мiкроекономiки i визначаеться як за-сiб, знаряддя отримання пiдприемством коштав [9, с. 114] та з позицп макроеко-номiки, де одш автори визначають " фiнансовi шструменти" як сукупнкть сис-тематизованих фшансових понять, категорiй i термiнiв, яш використовуються в управлiннi фiнансами [5, с. 187], iншi - як прийоми дп фiнансових метод1в, кон-кретнi форми розподiлу i перерозподшу ВВП [7, с. 95]. Також широко вжива-ють термiн " фiнансовi iнструмеити" пiд час характеристики фшансового ринку i визначають як рiзноманiтнi фiнансовi документа (активи), ят вшьно оберта-ються i за !х допомогою здiйсиюються операцií' на фшансовому ринку [6, с. 213;
5, с. 398]. Загалом, позитивно оцiнюючи науковий доробок цих авторДв, можна зробити висновок, що термДн "фiнaнсовi шструменти" е складним та багатог-ранним i його можна визначити як засоби, знаряддя (у виглядi конкретних фД-нансових кaтегорiй i понять), за допомогою яких здiйснюеться реaлiзaцiя фДнан-сового методу. Грошово-кредитнi шструменти - це таю засоби i знаряддя, за допомогою яких здшснюеться реалДзащя грошово-кредитно! полiтики. Грошо-во-кредитш iнструменти, формалДзуючись у фiнaнсових кaтегорiях i поняттях, вiдобрaжaються у конкретних показниках руху грошових коштДв та грошових потокiв. Тобто використання категорш i понять для прийняття рДшень у грошо-во-кредитнiй сферi передбачае, наприклад, на теоретичному рiвнi визначити, як впливають процентна ставка i грошова маса на стaбiльнiсть щн, а потш, розра-хувавши !х конкретнi показники, приймати виважене рДшення щодо доцшьносп чи недонiльностi використання такого шструменту. Грошово-кредитнi Днстру-менти безпосередньо впливають на розвиток i функщонування економiки через збiльшення або зменшення грошово! маси, яке здшснюеться шляхом емiсií, або прямого контролю над грошовою масою (жорстка монетарна политика), а також через здшснення оперaнiй на вДдкритому ринку. Отже, подальший aнaлiз дй' грошово-кредитних шструменпв передбачае !х клaсифiкaнiю та умовну субор-динaнiю.
Постановка завдання. Сучасш економiчнi та фiнaнсовi теорп, моделД, рiзномaнiтнi методи вирiшення мaкроекономiчних i макрофшансових проблем не можуть повною мДрою убезпечити економiку вДд потрясшь та економiчних криз, оскДльки не завжди вiдобрaжaють ту конкретну ситуащю, яка склалася у фiнaнсово-економiчнiй сфер! Тому ощнка теоретично!' нaдiйностi i практичного використання фшансових методiв та фiнaнсових iнструментiв визначаеться конкретними умовами i залежить вДд своечасностД прийняття рiшення щодо використання того чи шшого фiнaнсового шструменту, проведення aнaлiзу пДсля !х застосування.
Виклад основного матерiалу. У фiнaнсовiй лiтерaтурi вже зроблено спробу здшснити клaсифiкaнiю грошово-кредитних шструменпв, зокрема, дос-татньо повно та глибоко проaнaлiзовaно i систематизовано грошово-кредитш iнструменти або "засоби монетарно!' полДтики" в рамках фiнaнсового мехашзму [3, с. 105]. На наш погляд, до грошово-кредитних шструменпв потрДбно вДднес-ти в порядку умовно!' субординацп тaкi iнструменти: грошову масу, грошово-кредитну емiсiю, операцй' на вДдкритому ринку, облДкову ставку, норми та обся-ги обов'язкового резервування, ставку рефiнaнсувaння, пронентнi ставки комер-цшних банкДв, бaнкiвськi кредити, шфлящю, девaльвaнiю, ревальвацДю, дефля-цДю, короткотермiновi iнструменти пiдтримaння лДквДдност! Також до грошово-кредитних шструменпв слДд вДднести вaлютнi iнструменти: валютний курс, ва-лютнД штервенцп, валютнД обмеження, обов'язковий продаж частини валютно! виручки, а також шструменти фДнансового ринку: шструменти грошово-кредит-ного ринку, шструменти фондового ринку, шструменти валютного ринку, шструменти ринку золота. Варто шдкреслити, що грошово-кредитш шструменти можна використовувати як кожен окремо, так i в певнш комбшацп з Дншими шструментами. ДДя конкретного грошово-кредитного шструменту так чи Днак-
ше зачшае iншi iнструменти i може приводити не тiльки до позитивних результатов, але й до негативних наслiдкiв. Так, девальвация грошово!' одинищ, даючи змогу експортерам отримати додатковi валютнi кошти та збiльшуючи надхо-дження до бюджету, одночасно знещнюе депозитнi вклади домогосподарств, а також призводить до значних потрясiнь у банювськш сферi, коли доходи бантв формуються не за рахунок розширення !х дiяльностi, а за рахунок зниження вартостi ризику, що може мати для них серйозш наслвдки. Однак, використання девальвацií як балансуючого iнструменту пiд час фiнансово-економiчноí кризи, дае змогу забезпечити внутрiшню рiвновагу, зменшуючи реальнi доходи i вит-рати секторш економiки та вирiвнюючи платiжний баланс через пiдвищення щ-ново! конкурентоспроможностi вiтчизняних товаровиробниюв. Одночасно з де-вальвацiею зростають процентш ставки i скорочуються бюджетнi витрати.
Використання того чи iншого грошово-кредитного iнструменту чи !х комбiнацiя забезпечуе встановлення макрофiнансовоí та макроекономiчноí рш-новаги. В Украíнi внутрiшнi диспропорцл тiсно пов'язанi з експортоорiентова-ною залежшстю економiчного зростання i визначаеться коливанням цiн на свь тових ринках, що спонукае до надкритичних зовнiшнiх запозичень та нагрома-дження банкiвською системою валютних резервiв. Водночас, грошово-кредитнi iнструменти центрального банку впливають на ринковi процентнi ставки i цiни, а також на шфляцда i розвиток економiки загалом. Тобто шд час визначення центральним банком тих чи шших грошово-кредитних шструменпв мають бути врахованi, з одного боку, середньо-термiновi показники шфляцп та ризику, що пов'язанi з порушенням стабiльностi цiн, а з шшого - як впливають щ iнструменти на розвиток економiки та забезпечення стабiльностi цiн. Для цього потрiбно здайснити економiчний аналiз з метою визначення впливу як зовшш-нiх факторiв (наприклад, цiни на газ, нафту) на розвиток економжи, так i впливу банювсько!' системи, 11 ресурсiв на реальну економiку. Проведення такого аналiзу дае змогу зрозумгги еволюцда iнфляцiйних тенденцш, пов'язаних iз шд-вищенням щн на енергоносií. Одночасно мае бути проведений монетарний ана-лiз, завдяки якому, водночас, можна побачити середньо-термiновi тенденцií взаемозв'язкiв мiж кiлькiстю грошей в економщ та iнфляцiею, збалансованосп мiж грошовими агрегатами, фiнансовими активами та позиками тощо. Тобто у недостатньо монетизованш економiцi зв'язок мiж грошовою масою i цiнами е не тшьки нестабшьним, але й призводить до негативних насладив як у фшансо-вш, так i в економiчнiй сферах.
Класичними грошово-кредитними iнструментами, якi використовуються центральним банком, е процентна ставка, ставка й обсяги рефшансування, нор-ми обов'язкових резервiв. Процентна ставка виступае шструментом, за допомо-гою якого центральний банк встановлюе межi залучення та розмщення грошо-вих коштiв комерцшними банками та грошово-кредитними iнститутами. Обль кова ставка - це плата, яка встановлюеться центральним банком (з метою дiево-го впливу на грошовий ринок та кредитування) за надаш кредити комерцiйним банкам. Вона вщображае основнi тенденцií макроекономiчноí та макрофшансо-во1 рiвноваги, напрями розвитку грошового ринку. Ставка та обсяги рефшансу-вання - це процентна ставка, яку встановлюе центральний банк за кредитами
рефiнансування шд час проведення тендера залежно ввд пропозицií вартостi на кошти центрального банку, що надходять вiд банюв. Вона визначаеться на ос-новi облiковоí ставки, не може бути нижчою, нiж облiкова ставка, залежить вiд строку та виду рефшансування. Норми обов'язкового резервування - це шстру-мент, за допомогою якого центральний банк регулюе грошову масу в обпу, за-безпечуе л^шдшсть балансу банкiвськоí системи та регулювання кредитних грошей банками.
Процентнi ставки встановлюються i регулюються залежно вiд стану роз-витку економiки, iнфляцiйних процесiв тощо. Роль процентних ставок як фшан-сового макроiнструменту е дуже ефективною як у перiод економiчноí i фшансо-во1 р1вноваги, так i в умовах кризи. Для пожвавлення економiки центральний банк мае знижувати процентну ставку, встановлюючи 11 нижче р1вня iнфляцií, оскiльки ризик спаду сприймаеться бшьш напружено, нiж можливе зростання цiн. Тобто певною мiрою i центральний банк, як кредитор останньо!' iнстанцií, може понести додатковi витрати для вiдновлення чи пожвавлення економiчного зростання, навiть втрачаючи певну частку власних прибутюв, тому, окрш чисто монетарних завдань (тдтримка стабшьносп цш та валютного курсу), на нього покладаються завдання тдтримки стабшьносп економiки загалом. Як приклад, бвропейський центральний банк, починаючи з 1999 р., проводив полипку ввд-носно низько!' вiдсотковоí ставки. Але у 1999-2001 рр. проводилася полiтика шд-вищення вiдсоткових ставок, що було пов'язано з забезпеченням цшово!' стабшь-ностi, а у 2005-2008 рр. - через значне зростання грошово!' маси. Загалом про-центнi ставки змшювалися 17 раз1в i максимальш значения депозитно!' ставки досягали 3,25 %, ставки рефiнансувания - 4,75 %, ставки за кредитами - 5,75 %, а мiнiмальнi - ввдповвдно 0,25 %, 1 %, 1,75 %. Варто тдкреслити, що 10 раз1в процентнi ставки знижувалися i у 2012 р. депозитна ставка наблизилася до 0 %, ставка рефiнансувания становила 0,75 %, а ставка за кредитами - 1,5 % [11].
У вичизнянш практищ грошово-кредитнi iнструмеити почали викорис-товуватися з 1991 р. в умовах кризи економжи, розкручування шфляцп, що не завжди приводило до бажаних результат. Так, наприклад, протягом 19921993 рр. р1вень облжово!' ставки був значно нижчим ввд рiвия iнфляцií, що приз-вело до високого зростання попиту на кредитш ресурси, а грошова маса (М2) за цей перiод зросла в 19 раз1в [8, с. 230]. Завдяки жорстким монетарним заходам НБУ, тдтримання високого р1вня процентних ставок протягом 1994 р. вдалося зменшити темпи зростання грошово!' маси, а впродовж 1996 р. динамжа процентних ставок вщповщала динамiцi iнфляцií. При цьому динамжа облiковоí ставки зросла вiд 80 % у 1992 р. до 240 % у 1993 р. та досягла 252 % на початку 1995 р. З середини 1995 р. облкова ставка знизилася до 110 %, а у 1996 р. - становила 40 %. Починаючи з 2000 р., облшова ставка знизилася вщ 45 % до 7 % у 2002 р., тобто, в 6,4 раза. Станом на кшець травня 2013 р. облкова ставка НБУ становила 7,5 %. Динамжа норми обов'язкового резервування також скорочува-лася: якщо середня норма обов'язкового резервування в 1994 р. становила 30,0 %, то у 2012 р. - 2,9 %. При цьому варто зазначити, що, починаючи з груд-ня 2008 р., норма обов'язкового резервування у нацюнальнш валюта за термшо-вими депозитами не фшансових корпорацш та домашнiх господарств знизилася
до 0 %, а в шоземнш валют! за цей же перюд вона зросла ввд 4 % до 9 %. Се-редньозважена ставка за всша iнструментами рефiнансування за 2008-2012 рр. знизилась ввд 15,3 % до 8,1 %, а на шнець травня 2013 р. становила 7,8 % [10].
Варто зазначити, що у 2013 р., як i в минулому, в УкраМ продовжуеться практика жорсткого монетарного регулювання. Як результат, скорочуються темпи росту грошово! бази та грошово! маси, що призводить до зростання вар-тост! грошей. Так, за счень-березень 2013 р. обсяг грошово! маси збшьшився на 3,6 %, обсяг готшки в об!гу - на 1,4 %, обсяг грошово! бази - на 0,3 %, а рь вень монетизацц економжи на кшець березня становив 49,9 % [4, с. 7]. Але политика "дорогих грошей" не стимулюе економ!чне зростання, а навпаки - ство-рюе негативш наслвдки для реального стану економжи. У 2012 р. внаслщок згортання кредитування комерщйними банками суб'ектав економ!чно! д1яльнос-■п ввдбулося збшьшення приросту депозипв, що призводить до розриву в грошовому забезпеченш банктвських вкладов. Таке нарощування депозипв без па-ралельного кредитування може призвести до подальших серйозних фшансових насладив. Збшьшення депозитних ! кредитних ставок, стиснення грошово! маси не тшьки породжуе дефляцию, але й гальмуе кредитування реального сектору економжи. Таким чином, зростання процентних ставок можна на певному еташ використовувати як шструмент зниження темшв шфляцп, стабшзацц нащ-онально! грошово! одинищ, плапжного балансу, а також для впорядкування дь яльносп кредитно-фшансових шститутав. Однак висок! процента ставки галь-мують розширення кашталовкладень: даючи на певному еташ позитивн ре-зультати, починають д1яти у зворотному напрям! ! негативно впливають на роз-виток економши. Висок! процентш ставки сприяють протягом певного часу ш-тенсивному приросту шоземного кашталу, передусш спекулятивному, а зави-щений курс нацюнально! грошово! одинищ призводить до попршення торгового ! плапжного балансу, оскшьки експортш можливосп скорочуються, а !мпорт штенсивно зростае.
З огляду на це, сучасний стршкий розвиток економ!чних ! фшансових процеав потребуе своечасного та швидкого реагування на них, використання усх грошово-кредитних шструментав, !х координацп. Д1я тих чи шших шстру-ментав залежить вщ багатьох економ!чних ! фшансових чинниюв, характеризуемся високою динам!чнктю ! потребуе своечасного !х використання, або своечасно! в!дмши д!!. Тому чим швидше теоретично обгрунтовуються ! бшьш ч!тко розроблюються комбшацп грошово-кредитних шструменпв, тим меншими будуть негативш наслщки !х використання. При цьому варто шдкрес-лити, що шд час використання р!зних грошово-кредитних шструменпв чи !х комбшацш виникають неузгодженосп та суперечносп в досягненш цшей моне-тарно! полиики в конкретний перюд часу. Бшьш того, окрем! грошово-кредитш шструменти можуть викачати даю один одного. Так, наприклад, девальващя як важливий зааб для шдвищення конкурентоспроможносп нацюнальних вироб-ник1в стимулюе експорт та обмежуе певною м!рою шпорт шоземних товар!в, полшшуе торговий баланс та стимулюе економ!чне зростання. Однак девальващя сприяе розвитку шфляцшних процес1в, що приводить до зниження ефектив-носп функцюнування економжи загалом. Зростання щн шпортних товар!в
внаслiдок девальвацп спонукае нацiональних виробниюв використовувати бшьш дорогi, пор1вняно зi свiтовим ринком, нащональш ресурси, що приводить до зростання витрат виробництва. Девальващя, заохочуючи експорт сприяе збiльшенню розриву мiж кiлькiстю товарiв i грошовою масою в обпу, що в кш-цевому результатi, приводить до посилення iнфляцiйних процесiв. Водночас, прискорення зростання щн пiд впливом iнфляцií знижуе економiчнi стимули для експорту, попршуе стан торгового i платiжного балансу. Ввд'емне сальдо торгового i плапжного балансу призводить до погiршения стану нащонально!' грошово! одиницi, що надалi знову потребуе проведення девальвацií i яка вже безпосередньо виступае шфлящйним стимулом.
Девальващя i поглиблення шфляцшних процесiв пiд впливом зростання щн на iмпортнi товари прямо шдвищуе виробничi витрати, оскiльки пiд тиском шфляцп зростають цiни на матерiально-речовi елементи виробництва, а також зростае цша на кредитнi ресурси. Тому зростання щн на iмпортованi товари не тшьки спонукае до розширення iнфляцií, але i прямо впливае на уповiльнения економiчного зростання. Ревальващя нащонально!' грошово! одиницi, надаючи певш преференцп пiдприемствам, якi використовують шпортну сировину та на-швфабрикати, також негативно впливае на економiчне зростання. Це ввдбу-ваеться шляхом попршення експортних можливостей краши на зовшшшх ринках, оскiльки зростають експортш цiни, а також забезпечуеться доступ шпор-тних товарiв за бшьш низькими цiнами, що погiршуе конкурентоспроможшсть нацiональних товар1в.
Аналiз використання в УкраЫ цих грошово-кредитних iнструментiв по-казуе, що однозначно оцiнювати !х дiю не можна, оскiльки вони мали як пози-тивнi, так i негативнi результати. Девальващя гривнi у 1998-1999 рр. забезпечи-ла стабшьнкть фiнансовоí системи, зростання ВВП та золотовалютних резер-вiв, приплив iноземних iнвестицiй та надала конкурентш переваги нацiональ-ним товаровиробникам як на зовшшньому, так i на внутршньому ринку. Ре-вальвац1я гривш весною 2005 р. вiд 5,19 до 5,05 грн за долар (на 2,7 %), з одного боку, дала сигнал шоземним фшансовим колам та сформувала ревальвацшш очiкувания нерезидентiв, що обумовило величезний приплив iноземного корот-котермiнового кашталу, зокрема i спекулятивного, який спецiалiзуеться на кре-дитуваннi 1мпорту в Украшу, а з шшого - експортери, населення та банкiвська система зазнали значних втрат. Iноземнi кредитори отримували доходи не т1ль-ки на вщсотках, що нараховувалися за облпащями i кредитами, а також i на зростаннi курсу гривш в перюд мiж куп1влею i погашенням облiгацiй та мiж на-данням гривневих позик i !х поверненням. Якраз у цей час почали швидко зрос-тати надходження фiнансових ресурсiв вiд iноземних банк1в. Якщо у 2006 р. вони становили 7,2 млрд дол., з них короткотермiновi 3,5 млрд дол. США, у 2007 рощ - 16,0 млрд дол. США. (короткотермiновi - 4,5 млрд дол. США), за три квартали 2008 р. - 9,7 млрд дол. США (короткотермiновi - 1,2 млрд дол. США). Починаючи з 2005 р., почав зростати дефщит зовшшньо! торпвл^ iм-порт перевищував експорт i у 2008 р. це перевищення досягло 14,4 млрд дол. США, що негативно почало позначатися на нащональнш грошовш одиницi. Спекуляцп на валютних i курсових рiзницях призвели до зменшення гривнево! маси та зростання вщсоткових ставок на не!.
Свггова криза поглибила негативнi процеси у фiнансово-економiчнiй сферi Украши i в 2008 р. була проведена девальваця, внаслщок яко1 гривня зне-цiнилася майже в 2 рази, а ВВП знизився на 14,9 %. 1ноземш iнвестори почали виводити короткотермiновi каштали i тiльки за IV квартал 2008 р. вичизняш банки повернули короткотермiновi валютнi кредити на суму 2,8 млрд дол. США. Розпочав вщплив кашталу й iноземнi кредитори почали скуповувати до-лари на внутртньому ринку з метою уникнення втрат вiд девальвацл. Для погашения валютного ажютажу НБУ за IV квартал 2008 р. витратив 10,5 млрд дол. золотовалютного резерву держави.
Висновки. Проведений аналiз використання окремих грошово-кредит-них iнструмеитiв показуе, що мiж ними iсиуe ткний взаемозв'язок, а деякi з них виключають дда один одного (девальващя та ревальващя, ревальвацiя та шфля-цiя). Девальвация гривнi пiд час кризи сприяла певною мiрою пом'якшенню ïï негативних наслiдкiв, але надалi не дала позитивного поштовху для розвитку не тшьки економiки загалом, але й пiдприeмств, якi орieнтованi на зовиiшнi ринки i потенщал ïï дд1 практично вичерпаний. Ревальваця гривнi, яка мала подати сигнал у виглядi посилення гривнi шоземним iивесторам вкладати грош1 в роз-виток економiки та здешевити варткть 1мпортних товарiв також була проведена невчасно i не дала позитивних результапв. В умовах девальвацiï та шфляцп для забезпечення макроекономiчноï стабшзацп пiдвищуються процентнi ставки та скорочуються бюджетнi витрати. Зростання процентних ставок дае змогу зни-зити темпи шфляцц, забезпечити стабiлiзацiю грошовоï одинищ, впливати на заощадження та швестицц, урiвноважувати платiжний баланс та впорядковува-ти дiяльнiсть кредитно-фiнансових iнститутiв. Якщо в розвинених краïнах, нез-важаючи на значну грошово-кредитну емiсiю та шфляцда, процентнi ставки за-лишалися на вiдносно низькому рiвнi, а попм знизилися, то в УкраМ пiд час кризи ставки зросли. Тобто девальваця гривнi використовувалася як основний шструмент для забезпечення внутршн^' ршноваги через зменшення цiновоï конкуренцл вiтчизияних товаровиробникш. Полiтика "дорогих грошей", яка проводилася протягом 2012 р. та у I кварталi 2013 р., призводить до фактичного призупинення комерцiйними банками кредитування суб'ектш шдприемниць^' дiяльностi.
Лiтература
1. Карпшський Б. А. Продуктившсть i сталий розвиток економжи : монографш / Б. А. Карпшський, С.М. Божко. - Львш : Вид-во "Логос", 2004. - 274 с.
2. Карпшський Б.А. Сталий розвиток економши: узагальнена модель : монографiя / Б.А. Каршнський, С.М. Божко. - Львiв : Вид-во "Логос", 2005. - 256 с.
3. Льовочкш С.В. Макрофшансова стабшзащя в Украïнi в контекст економiчного зростан-ня : монографiя / С.В. Льовочкiн. - К. : Вид-во "Наша культура i наука", 2003. - 432 с.
4. Мониторинг макроекономчних та галузевих показникв. Квiтень, 2013. - Вип. 4 (156). - 98 с.
5. Семенов В.М. Финансовые термины : краткий словарь / В.М. Семенов, С.А. Асейнов. -М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2006. - 224 с.
6. Осшщев В.1. Фшанси : навч. поибн. / В.1. Осшщев, Л.1. Лачкова, О.П. Близнюк та ш. / за заг. ред. В.1. Оспщева. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 366 с.
7. Фшанси : тдручник / за ред. С.1. Юрк, В.М. Федосова. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 611 с.
8. Фшансово-кредитш методи державного регулювання економiки : монографш / за ред. д-ра екон. наук А.1. Даниленка. - К. : Вид-во 1н-та економши НАНУ, 2003. - 415 с.
9. Шиндирук 1.П. Економжо-математичне моделювання та оптишзащя структури кашталу // Фшанси Украши : журнал. - 2012. - № 2. - C. 111-118.
10. Даш НБУ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua
11. European Central Bank / Key ECB interest rates. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ecb.int/stats/money/interest/monetary/interest
12. Karpinsky B.A. Economic growth at sustainable development of economy : the monography / B.A. Karpinsky, S.M. Bozsko. - Lviv : Prostir-M, 2006. - 376 p.
Грицюк И.В., Сокровольська Н.Я. Денежно-кредитные инструменты обеспечения устойчивого развития экономики Украины
Освещены финансовые инструменты обеспечения устойчивого развития экономики. Проведен анализ денежно-кредитных инструментов и их влияние на дальнейшее экономическое развитие. Определено, что для устойчивого экономического развития экономики необходимо своевременное использование всех денежно-кредитных инструментов и их координация.
Ключевые слова: финансовые инструменты, денежно-кредитные инструменты, девальвация, ревальвация, учетная ставка, политика обязательных резервов.
Grytsiuk I. V., Sokrovolska N. Ya. Monetary instruments for sustainable development of economy of Ukraine
Deals with financial instruments for sustainable economic development. The analysis of monetary instruments and their impact on future economic development. Outlined that for sustainable economic development of necessary timely use of all monetary instruments and their coordination.
Keywords: financial instruments, monetary instruments, devaluation, revaluation, the discount rate, the policy of mandatory reserves._
УДК (477+100)658:005.93 Астр. О.1. Корицька1 -
Львiвський НУ т. 1вана Франка
ЗАРУБ1ЖНИЙ I В1ТЧИЗНЯНИЙ ДОСВ1Д ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПЩПРИ6МСТВ
Здшснено огляд теоретичних шдход]в до визначення показниюв ефективност дь яльност шдприемств втизняними та зарубiжними науковцями. У табличнш фор]ш представлено ощнку ступеня узгодженост думок рiзних автор]в стосовно розрахунку тако! ефективносй. Проведено ранжування найуживанших показниюв для визначення ефективност дшльност шдприемств. Окр]м цього, наведено перелш методик побудови рейтинпв найкращих пiдприемств втизняно! та свтово! практики.
Ключовi слова: дiяльнiсть шдприемств, ефектившсть, показники для оцшювання, ранжування, рейтинг.
Вступ. У науковш лтратур! кнують грунтовш дослщження, яш ввдоб-ражають проблеми ефективносп виробництва й ефективносп д1яльносп шд-приемства чи групи шдприемств. У працях багатьох учених висвилюються не тшьки комплексш проблеми теорц економ!чного анал!зу ефективносп виробництва, але й питання методичних аспекпв формування показникш ефектив-ност! пошук шлянв ращонального зктавлення чиннитв впливу на результати д1яльносп, стратепчних можливостей шдвищення ефективносп д1яльносп шд-приемств. До таких роб!т належать пращ Л.1. Абалкша, ТВ. Андршчука, М.1. Баканова, Т.Л. Безруково!, О.О. Воронша, А.Г. Гончарук, А.1. 1лына,
1 Наук. кергвник: доц. Н.С. Струк, канд. екон. наук
