CC BY
21
The basic going is considered near determination of concept "Economic security of entrepreneurial activity" (ESEA) in tourist industry, systematization of threats and risks of tourist activity is executed, an algorithm over of process of management risk of functioning of tourist object is brought. It is set that economic security of tourist object and feature of his management must be based on the strategic purpose of his successful functioning and development on all spheres of activity, and also influence at the market of grant of services. For providing of ESEA from influence of subjective and objective threats, guidance must make decision with the same speed which negative changes are with, and also it is needed to be able to prevent them. For most high-quality protected of tourist object it is needed to inculcate the personal economic security service.
Keywords: tourist object, state of economic activity, economic security of entrepreneurial activity (ESEA), threat to economic security, risk, management risks.
УДК 336.741.236.2:338.23 Ст. викл. ЗА. Атаманчук, канд. екон. наук -
Львiвський тститут економки i туризму
доц1льн1сть використання нацюнальним банком укра1ни 1нструмент1в грошово-кредитного регулювання для п1дтримання оптимально! пропозицн грошово! маси
Дослщжено особливост та основш проблеми грошово-кредитного регулюван-ня. Розглянуто доцшьшсть використання Нацiональним банком Укра!ни (НБУ) таких шструменпв, як пол^ика вiдкритого ринку, встановлення норми обов'язкових резервiв. Надано прiоритетностi процентнiй полчищ як механiзму регулювання грошового ринку. Дослщжено емшрично вплив облжово! ставки НБУ на процентну ставку за кредитами i депозитами, а також вплив пщвищення останнiх на швестицл. ОбГрунтовано пропозици щодо пiдвищення ефективностi монетарно! полiтики НБУ.
Ключовг слова: грошово-кредитне регулювання, монетарна пол^ика, обмiнний курс, обов'язкове резервування, пропозищя грошово! маси, облiкова полiтика, процентна ставка за кредитами, процентна ставка за депозитами.
Сучасна практика грошово-кредитного регулювання передбачае засто-сування традицшних метод1в, що набувають нового звучання 1 вир1шують ак-туальш проблеми економжи в комплекс з новими подходами для ефективного впливу на тривал1 та короткостроков1 тенденцп на грошовому ринку та в реальному сектор! економжи. Використання центральними банками кра!н тих чи шших монетарних заход1в, як! умовно можна подшити на монетарш меха-шзми та монетарш шструменти, залежить вщ юторичних умов формування грошово-кредитного ринку та загальноеконом1чних процешв [2, c. 10-15].
Загальною тенденщею останшх десятил1ть е зростання рол1 непрямих метод1в грошово-кредитного регулювання, що забезпечують його бшьшу гнучкють 1 вщповщшсть високш динашчносл процеив у економщ [2, c. 10]. Одним з таких шструменпв, який активно використовуеться у перехщних фь нансових системах, е обов'язкове резервування. На вщм1ну вщ розвинено! ринково! економжи, де роль цього важеля з1 змщненням грошових систем поступово знижуеться, в кра!нах постсощалютичного простору, зокрема в Украш, встановлення норми обов'язкових резерв1в е шструментом активного оперативного впливу на пропозищю грошей, а також засобом для запоб1ган-ня шфляцшного тиску. Загальною тенденщею е поглиблення диференщацп
норми обов'язкового резервування залучених банкiвських pecypciB i поступо-ве !х зниження з метою розширення кредитно! бази та nepeopiem'a^i кредиту на пiдтримкy малого бiзнесy та довгострокового iнвестyвaння. Факторами, що знижують ефективнiсть обов'язкового резервування в перехщних фшан-сових системах, е нaдлишковi резерви комерцiйниx банюв, що не контролю-ються центральними банками i не пiддaються !хньому впливу.
Перспективним методом грошово-кредитного регулювання в Украш е кyпiвля-продaж щнних пaперiв. Ефективнiсть його використання тд час економiчниx реформ обмежуеться недостатшм розвитком фондового ринку та його спекулятивною природою. Створення повнощнного ринку державного кредиту виступае передумовою вдосконалення структури фондового ринку. На сучасному етат розвитку економiки Укра!ни та грошового ринку для забезпечення щново! стабшьносп пiд час проведення монетарно! полиики виникае потреба у нaдaннi прюритетносп процентнiй полiтицi як меxaнiзмy регулювання грошового ринку [1, с. 40].
Сьогодш юнуе чимало наукових праць, в яких висвiтлюються тi чи ш-шi проблеми грошово-кредитного регулювання, зокрема це нayковi надбання зaрyбiжниx вчених та aнaлiтикiв, а саме: Г. Кальво, А. Лаффера, Д. Сакса, С. Фшера та ш. Грошово-кредитш вiдносини, як суто економiчний феномен, досить активно дослiджyють украшсью вченi-економiсти: О.Д. Вовчак,
A.С. Гальчинським, 1.С. Гуцалом, В.Д. Лaгyтiн, В. Литвицький, 1.О. Лютий, Н.С. Островський, М.1. Савлук та iн. Практичний внесок у розвиток фшансо-во! теорп, зокрема грошово-кредитних вiдносин, зробили В.О. Шевчук,
B.М. Шелудько, С.1. Юрiй та iн.
Проте рiзнi аспекти ще! проблеми вивченi недостатньо. Насамперед потребують поглибленого дослiдження питання щодо доцiльностi використання НБУ шструменпв грошово-кредитно! полiтики з метою тдвищення Ii ефективностi.
Метою роботи е визначити основш проблеми грошово-кредитного регулювання в Украш й на основi проведеного aнaлiзy сформулювати кон-кретнi заходи щодо пiдвищення ефективносп монетарно! полiтики.
Теоретичною i методолопчною основою досл1дження е прaцi вгг-чизняних i зaрyбiжниx вчених з питань монетарно! полиики та грошово-кре-дитного регулювання. Було використано методи aнaлiзy i синтезу, системного aнaлiзy, порiвняльного aнaлiзy, кореляцiйно-регресiйний aнaлiз.
Результати дослiдження. Розвиток подiй у 2004-2008 рр. лише поси-люе висновок щодо необхщносл визначення шструментальних пaрaметрiв монетарно! полiтики, включно з облжовою ставкою, на пiдстaвi врахування iнфляцiйного потенцiaлy, а також дотримання балансу мiж рiвнями реально! процентно! ставки за бaнкiвськими кредитами та депозитами. Можна погоди-тися, що вибiр iнстрyментiв залежить вiд обрано! стратеги монетарно! поль тики [9, с. 8-11], а також юнуе потреба в таких шструментах, як мiнiмiзyють aдмiнiстрaтивне втручання на грошовому, кредитному i валютному ринках [3, с. 128].
Попри численш посилання на слабюсть механiзму процентно! ставки в економiцi Укра!ни, вщповщний вплив не видаеться маргiнальним з огляду на вплив на валовий внутршнш продукт, промислове виробництво та рiвень монетизацп економiки. Так само немае тдстав вважати, що облжова ставка НБУ не впливае на обидвi процентнi ставки — за кредитами i депозитами, про що свщчать результати емпiричного дослiдження:
де КЬь i ЯБ1 - вщповщно процентна ставка за кредитами i депозитами (%), КЫБи - облжова ставка НБУ (%), ББ1 - сальдо бюджету (% вiд ВВП).
Шдвищення облжово! ставки НБУ на один процентний пункт позна-чаеться тдвищенням ставки за кредитами на третину процентного пункта. Вплив на ставку за депозитами е вдвiчi слабшим. Водночас не знайдено без-посереднього впливу облжово! ставки на динашку пропозици грошово! маси. Отримаш результати заперечують поширений стереотип, що вплив облжово! ставки на процентш ставки комерцiйних банкiв залишаеться незначним. Причинами е: негрошова природа деяких шфляцшних факторiв (монополiзована структура економжи, змiни кон'юнктури), високi ризики для банюв пiд час кредитування, обмежеш обсяги рефiнансування з боку НБУ, особливосп грошово! емгси переважно через канал валютних резервiв, таргетування стабшь-ностi обмiнного курсу [4, с. 297].
Облжова ставка НБУ повинна, з одного боку, утримувати реальну процентну ставку за депозитами додатною i такою, що стимулюе збiльшення депозитiв банкiвського сектору, а з шшого боку, реальна процентна ставка за кредитами не повинна перевищувати середню норму прибутковосп тд-приемств в економiцi й стимулювати iнвестицiйну дiяльнiсть. Якщо для перь оду вiдразу ж тсля грошово! реформи стверджувалося, що облжова ставка не може бути реальним iнструментом одночасно як для залучення значних заощаджень, так i для стимулювання iнвестицiй, проте цього не досягнуто досi. Принципова помилка прихильниюв занижено! процентно! ставки поля-гае у тому, що нехтуються як питання довiри до монетарно! полиики, так i потреба в заощадженнях, що може створювати самостiйний негативний вплив через оч^вання цшово! та грошово! стабшьносп, пов'язанi з дефщи-том поточного рахунку. Однак, без збшьшення внутрiшнiх заощаджень не-можливо розраховувати на збiльшення iнвестицiй та тдтримання довгостро-ково! рiвноваги плапжного балансу.
Як стверджуе В.О. Шевчук, на сучасному етапi серйознi побоювання створюе шдвищення реально! вщсотково! кредитно! ставки до 15 % [8, с. 4445], що стало своерщним побiчним ефектом стрiмкого гальмування шфляцп,
ЯЬ1 = 4,031 +0,635Я^Ч +0,315ШБи1 -0,210БД (3,728*) (17,646*) (9,422*) (-1,248) Я2 = 0,98 БШ = 1,87 ЛБР = -7,093*
(1)
ЯД = 3,316 +0,451ЯД-1 +0,167ШБи1 -0,329БД, (4,558*) (7,587*) (7,986*) (-2,845*)
Я2 = 0,95 БШ = 1,74 ЛБЕ = -9,539*
(2)
яке не супроводжувалося пропорцiиним здешевленням кредитних ресуршв у номiнальному вимiрi. Пiдвищення ставки за кредитами обмежуе швестицп, то-да як пiдвищення ставки за депозитами позначаеться протилежним впливом: invest = -0,343investt-1 -0,270rlt-2 -1,002et-1,
(-1,923***) (-1,015) (3)
DW = 2,09 ADF = -4,611* +0,164rrft-1 -1,6802et-1, (2,256**) (-1,749***) (4)
DW = 1,98 ADF = -5,511*
invest =
(-2,214**) R 2 = 0,15 -0,329investt-1 (-2,090**) R2 = 0,25
де: investt - швестицп (% вiд ВВП), а е - номiнальний обмiнний курс (грн за долар).
Такий результат означае, що зниження процентно! ставки за кредитами повинно вщбуватися передушм за допомогою зниження банювсько! мар-ж^ яке водночас даватиме змогу пiдтримувати на достатньо високому рiвнi вартiсть депозитiв банювсько! системи. Пряма залежнiсть iнвестицiй вщ ставки за депозитами може означати, що внутршш заощадження залишають-ся вагомим джерелом швестицшного процесу. Досить несподiвано вияв-ляеться, що рестрикцшна монетарна полiтика може бути корисною для швес-тицiй, якщо це змушуе комерцiйнi банки до тдвищення процентно! ставки за депозитами. Це змiщуе акценти в дискуси щодо шляхiв пiдтримки швести-цiйного процесу засобами монетарно! полггики.
Не можна погодитися, що доцшьно розширити практику тльгового рефiнансування iнновацiйних проектiв, яка зазвичай звучала в контексп створення державного банку реконструкцп та розвитку [3, с. 128]. Тако! практики немае у кра!нах Центрально! та Схщно! Свропи, а в шших кра!нах результати виявилися протилежними до оч^ваних. Набагато надiйнiше пок-ладатися на ринковi механiзми.
Недостатня ефективтсть каналу процентно! ставки видаеться похщ-ною вiд вщ'емно! реально! процентно! ставки, яка значною мiрою е наслщком експансшно! монетарно! полiтики загалом та вщ'емно! облжово! ставки НБУ зокрема [1, с 40-41]. Для проведення ефективно! монетарно! политики НБУ видаеться абсолютно необхщним шдтримання додатно! облжово! ставки в реальному вимiрi. Доцiльно практикувати щомiсячнi засiдання Ради НБУ з питання встановлення облжово! ставки, а також тдвищення професшного рiвня членiв цього органу монетарно! полггаки.
Об'ективно слабкiсть процентно! ставки лише посилюе iнструментарiй резервних вимог, який виглядае дiевим засобом управлшня пропозицiею гро-шово! маси. Можливосп операцiй вiдкритого ринку далi обмежено вщсутшс-тю ефективного ринку державних цшних паперiв, однак за певних умов це може бути певною перевагою. Розширенню ринку облiгацiй внутршньо! державно! позики повинен сприяти продаж цих боргових шструменпв населен-ню, що важливо з огляду на недостатнi заощадження та недовiру до банювсь-ко! системи. Ще у 2001 р. зауважувалося, що надання лжвщносп вторинному
ринку урядових цiнних паперiв давало змогу полшшити управлiння грошо-вою масою i водночас обмежити застосування такого дорогого шструменту, як залучення коштiв на депозитш сертифжати, проте конкретних ршень так i не було зроблено.
Можна погодитися iз В. Литвицьким, що "оновлена" модель монетар-но! полiтики [7, с. 2-12] повинна передбачати бшьшу гнучюсть обмiнного курсу. Змiцнення грошово! одинищ повинно здешевити iмпорт як споживчих товарiв, так i сировини для промисловосп, тодi як девальвацiя гривш може бути корисною на випадок короткочасного попршення умов торгiвлi або тд-вищення коштiв зовнiшнiх запозичень. Вщповщно гальмування шфляци може вщбуватися без досить частого в таких випадках сповшьнення темпу еко-номiчного зростання.
Основнi аргументи на користь бшьшо! гнучкостi обмiнного курсу гривш можна тдсумувати таким чином:
1. Обмеження темпу зростання грошових агрегатав. Очевидно, що без су-путнього шфляцшного ефекту грошова маса не може зростати щор1чно з темпом понад 30 %, а монетизащя - збшьшитися у понад 60 % вщ ВВП. Якщо врахувати 10-15 млрд дол. готавки у грошовому обиу, то монетизащя вггчизняно! економжи вже перевищила показники бшьшост евро-пейських кра!н.
2. Гальмування шфляци. Емшричш дослщження переважно показують ва-гому залежшсть динам1ки ц1н в1д обм1нного курсу [6, с. 28-32]. Якщо так, то змщнення гривт повинно посилити анти1нфляц1йний ефект в1д супутнього зменшення пропозицИ грошово! маси. Прикладом може слу-гувати Польща, де в 2004-2007 рр. змщнення грошово! одинищ на 15 % вщбулося без негативного впливу на реальний сектор. Причина стандартна - залежшсть експорту вщ 1мпортних компонент.
3. Захист вщ зовшшшх макроеконом1чних шоюв. Моделювання насл1дк1в пог1ршення ц1нових сшввщношень показуе, що п1дтримання плаваючого обмшного курсу м1н1м1зуе втрати доходу [10, р. 22-31].
Не вщкидаючи припущення, що перехiд до бiльшоl гнучкосп обмiн-ного курсу мае кращi макроекономiчнi результати за умов економiчного зростання та переконливих зовнiшнiх позицш, потрiбно врахувати можли-вiсть зворотнього зв'язку, коли змiцнення грошово! одинищ посилюе стиму-ли для економiчного зростання i змiцнюе експортний сектор. Побоювання щодо попршення сальдо поточного рахунку доцшьшше нейтралiзувати за допомогою актившшого обмеження внутрiшньоl абсорбцil - пропозици грошово! маси i сальдо бюджету.
Незалежно вiд обраного способу - за допомогою мжроревальвацш чи в режимi таргетування шфляци, поступовий перехiд до гнучкiшого обмшного курсу гривш з необхщшстю передбачае використання полггаки стерилiза-ци. Хоча змiцнення обмiнного курсу та його нестабшьшсть навколо рiвно-важного тренду сама по собi е засобом стерилiзацil монетарних ефектiв пла-тiжного балансу, потрiбнi рiшучiшi засоби, таю як шдтримання додатно! реально! облжово! ставки НБУ чи обмеження дефщиту бюджету. Орiентуючись на можливе тривале поеднання вiд'емного сальдо поточного рахунку i прип-
ливу катталу, може виникнути ситуащя, коли дефщитшсть поточного рахун-ку посилатиме перебшьшеш "сигнали" щодо ймовiрноï девальвацiï гривш, навiть за умови подальшого збшьшення валютних pe3epBiB. Доречним допов-ненням попршення сальдо поточного рахунку i змiцнення грошовоï одиницi повинно бути полшшення сальдо бюджету. Додатково фюкальна дисциплiна сприятиме мiнiмiзацiï ризиюв, пов'язаних з шфляцшними очiкуваннями в ра-3i локального знецiнення обмiнного курсу.
Окрему проблему становить зниження вразливост до макроекономiч-них шокiв. З одного боку, це ускладнюе грошово-кредитну полiтику, а з ш-шого - потребуе пiдвищення ступеня ïï жорсткостi. Перехiд до плаваючого обмшного курсу не вирiшуе питань щодо тдтримання консервативного темпу зростання пропозицп грошовоï маси.
Немае заперечень, що облiкова ставка повинна використовуватися лише у комплекс з шшими iнструментами валютного регулювання, але не варто пе-ребiльшувати ïï вплив на потоки катталу. Подiбно до решти перехiдних еконо-мш, тдвищена залежнiсть вiд свiтового фiнансового ринку не сприяе анi авто-номност грошово-кредитноï полiтики, анi пiдвищенню довiри до центрального банку. За таких умов потрiбнi жорсткi обмеження на потоки катталу.
Висновки. Для шдвищення ефективност монетарноï полiтики НБУ необхщно розширювати використання облiковоï ставки як шструменту впли-ву на грошовий ринок. Вплив облiковоï ставки на ставки за кредитами i депозитами банювсь^ системи не е прямо пропорцшним, але цшком достаттм для управлiння грошовим ринком. Не варто нехтувати використанням тдви-щених резервних вимог та прямих обмежень на зовшшш запозичення приватного сектору. Змши у грошово-кредитнiй полчищ повиннi бути зрозумь лими для широкого загалу. Переваги гнучкостi обмшного курсу як шструменту монетарноï полггики не видаються безперечними.
Л1тература
1. Атаманчук З.А. Процентна полггака Нацюнального банку Украши як мехашзм регулювання грошового ринку / З.А. Атаманчук, 1.Р. Боднар // Фшансово-кредитний мехашзм в сощально-економ1чному розвитку Украши : матер. II м1жнар. наук.-практ. штернет-конф., 25-26 с1чня. - Макивка : Вид-во МЕГ1, 2012. - С. 40-41.
2. Гребеник Н. Основш в1хи у формуванш та проведенш грошово-кредитноï (монетарной полижи в Украшг Стаття друга. Розвиток i ошташзащя мехашзм1в та шструменпв моне-тарноï полижи / Н. Гребеник // Вюник Нацюнального банку Украши. - 2010. - № 2. - С. 10-15.
3. Жалшо Я. Стратепя довгострокового економ1чного зростання / Я. Жалшо, В. Новиць-кий // Украша: стратепчш прюритети. Аналиичш оцшки / А. Гальчинський (ред.). - К. : Вид-во Н1СД, 2003. - С. 119-140.
4. Журавка Ф. Дисконтна полггака НБУ як шструмент реашзаци валютноï полггаки Украши / Ф. Журавка // Сощально-економ1чш проблеми сучасного перюду Украши. Фшансовий ринок Украши: глобашзащя та евроштегращя : зб. наук. праць НАН Украши. - 1н-т регюналь-них дослщжень / редкол.: вщп. ред. G.I. Бойко. - Льв1в, 2008. - Вип. 1 (69). - С. 293-298.
5. Копилюк О.В. Характеристика шструменпв грошово-кредитного регулювання та ефектившсть 1х впливу на економ1чш процеси / О.В. Копилюк, Н.С. Кульчицька // Вюник Львiвськоï комерцiйноï академи. - Сер.: Економ1чна. - Льв1в : Вид-во ЛКА. - 2004. - Вип. 15. - С. 365-369.
6. Лепушинський В. Д1я канашв монетарноï трансмюи в економщ Украши / В. Лепу-шинський // Вюник Нацюнального банку Украши : журнал. - 2006. - № 2. - С. 28-32.
7. Литвицький В. Решфлящя - 2007 / В. Литвицький // Вюник Нацюнального банку Ук-ра!ни : журнал. - 2008. - № 2. - С. 2-12.
8. Патржац Л. Мщна фшансова система забезпечить Укра1ш гiдну позицiю на глобальному ринку / Л. Патржац, Р. Пщвисоцький // Вiсник Нацюнального банку Укра!ни. - 2012. -№ 8. - С. 42-46.
9. Шаповалова М. Становлення монетарно! та фюкально! полiтики в Укра1ш / М. Шаповалова, Т. Срлша // Вiсник Нацiонального банку Укра!ни : журнал. - 2004. - № 10. - С. 8-11.
10. Schaechter А. Economic and Fiscal Programmes of potential candidate countries / А. Schaechter // EU Commission's assessments. - 2008. - July. - No. 38. - P. 22-31.
Атаманчук ЗА. Целесообразность использования Национальным банком Украины инструментов денежно-кредитного регулирования для поддержания оптимального предложения денежной массы
Исследованы особенности и основные проблемы денежно-кредитного регулирования. Рассмотрено целесообразность использования Национальным банком Украины (НБУ) таких инструментов как политика открытого рынка, установление нормы обязательного резервирования. Отмечена приоритетность процентной политики как механизма регулирования денежного рынка. Исследовано эмпирически влияние процентной ставки НБУ на процентную ставку по кредитам и депозитам, а также влияние их роста на инвестиции. Обоснованы предложения, способствующие росту эффективности монетарной политики НБУ.
Ключевые слова: денежно-кредитное регулирование, монетарная политика, обменный курс, обязательное резервирование, предложение денежной массы, процентная политика, процентная ставка по кредитам, процентная ставка по депозитам.
Atamanchuk Z.A. Practicality of using the tools of monetary regulation by National Bank of Ukraine for the maintaining of optimum proposal of money supply
The peculiarities and main issues of monetary regulation have been investigated. The practicality of using the tools such as open market policy, rate fixing of required resources by National Bank of Ukraine has been considered. The priority of interest policy as a mechanism for regulating the monetary market has been extended. It is empirically researched the impact of the NBU discount rate on the interest rate according to loans and deposits and the impact of the raising the last one according to the investment. The proposals have been substantiated to enhance the effectiveness of monetary policy of NBU have been substantiated.
Keywords: monetary regulation, monetary policy, exchange rate, required reservation, proposal of money stock, money supply, discount policy, the interest rate according to loans, the interest rate according to deposits.
УДК 336.71 Викл. О. О. Беляева -
Закарпатський державний утверситет, м. Ужгород
концептуальн1 п1дходи до анал1зу кредитних портфел1в банк1в
У сучасних умовах розвитку нацюнально! та св^ово! економiчноi систем необ-хщним е тдвищення ефективност управлшня кредитними портфелями банюв. В ус-тшному виршенш цього завдання важливу роль вщведено удосконаленню теорети-ко-методичних основ формування кредитних портфелiв бангав, що передбачае роз-криття економiчноi сутност функцш, суб'ектного та об'ектного складу учаснигав процесу формування портфелiв кредитних операцш бангав.
Ключовг слова: банк, кредитний портфель, кредитна пол^ика, функцп кредитного портфеля, стратепя формування кредитного портфеля.
