CC BY
11
УДК336.7:338.1(477) Здобувач О.О. Перепьолкта1 -ЛьвiвськаКА
МЕХАН1ЗМ ЗАСТОСУВАННЯ 1НСТРУМЕНТ1В MOHETAPHOÏ ПОЛ1ТИКИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Дослiджуeться суть ринкового шструментар^ монетарно1 полiтики у широкому та вузькому розумшш, вивчаються мехашзми застосування ÏHCTpyMeHTÏB грошо-во-кредитно1 поломки як ефективний шлях до зростання в^чизняно1 економiки.
Fellow PHD student О.О. Perepyolkina - Commercial Academy of Lviv
The Mechanism of Implementation of the Instruments of the Monetary Politics for the aim of the Economics Growth
The article investigated the essence of the market instrument of the monetary politics in the wide and narrow understanding. The mechanism of the implementation of the instruments of the monetary - credit politics as the effective way of the home economics growth is investigated.
У розпорядженш монетарноï полггики е наб1р шструменпв, викорис-тання яких у певному напрямку або створюе умови для сталого економ1чного зростання, або спричиняе його вщсутшсть. Однак заходи монетарноï политики, що не забезпечують економ1чного зростання або призводять до уповшь-нення його темшв не завжди е наслщком неефективного макроеконом1чного регулювання. ïx застосування може бути спричинене об'ективною необхщ-шстю паралельного розв'язання шших, не менш важливих проблем макроеко-номiчноï пол1тики, одночасне виршення яких е неможливим. Вщтак необхщ-шсть детального вивчення шструментарш та меxанiзмiв ди заxодiв монетар-ноï полiтики, що забезпечують економiчне зростання не викликае сумнiвiв.
До ринкових iнструментiв монетарно1' полiтики належать: 1) норми мь нiмальниx обов'язкових резервiв; 2) ставки рефшансування (облiкова та лом-бардна процентш ставки та ставки на розмщення депозитних сертифiкатiв НБУ); 3) операци з цiнними паперами на вщкритому ринку.
Обов,язковi мiнiмальнi резерви комерцшних банкiв як iнструмент гро-шово-кредитно1' полiтики являють собою однакову для вшх банкiвськиx уста-нов частку залучених коштiв, якi комерцшний банк повинен зберiгати на власному рахунку в Центральному банку держави. Даний шструмент мае давню юторда застосування та широко використовуеться у банювськш прак-тицi багатьох краш свiту. Вперше норми банкiвськиx резервiв були введенi в США в 1913 рощ шсля створення Федерально:' резервно:' системи (ФРС), а згодом - в шших крашах, у тому чи^ в Нiмеччинi у 1948 р., Франци у 1979 р. та у Великш Британп - в 1961 роцi [3, с. 119; 6, с. 137]. Початковим завданням, яке було покладене на мшмальш обов,язковi резерви, було забез-печення лiквiдностi комерцiйниx банюв. Шляхом \х застосування головний банк краши у централiзованому порядку забезпечував створення спещально-го фонду, який ставав запорукою надшноси вкладiв власниюв грошових коштiв у фiнансово-кредитниx установах. Наявшсть у комерцiйного банку
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук, зав. кафедрою економ1чно1 теорп - Льв1вська КА
суми обов'язкових резервiв являло собою певний вид страхування ризиюв його дiяльностi, оскiльки навiть за несприятливих обставин, масового вилу-чення фiнансових ресуршв з рахункiв комерцiйного банку, вш без загрози своему функцiонуванню м^ задовольнити потреби кшенпв.
Щодо умов дiяльностi в^чизняно! банювсько! системи, як зазначають деякi дослiдники, на практищ iснують певнi труднощi у реашзаци механiзму вiдшкодування коштiв вкладникам банку в разi його неплатоспроможностi, причиною яких називають недостатньо нормативно-правову урегульовашсть процедури повернення коштiв iз фонду обов'язкових резервiв [4, с. 183].
З точки зору макроекономiчного регулювання найважливiшою фун-кцiею даного шструменту монетарно! полiтики, поряд з функщею забезпе-чення стабiльностi банкiвських установ, е можливють впливу через величину норми обов'язкових банювських резервiв на темпи зростання грошово! маси в економщь Також змiна резервно! норми змшюе розмiр грошового мультипль катора (т). Його величина е обернено пропорцшною до норми обов'язкових резервiв (Я) i розраховуеться за формулою:
т = (1/Я)х100. (1)
Грошовий мультиплiкатор е максимальною сумою додаткових кре-дитних грошей, що може бути створена одиницею додаткових резервiв ко-мерцiйних банкiв. Тому здатшсть банювсько! системи до кредитування (Б) можна розрахувати за формулою:
В = Е х т, (2)
де Е - сума надлишкових резервiв комерцiйних банкiв.
Вiдтак, очевидною е важливють використання даного шструменту у регулюванш грошово-кредитно! сфери економжи кра!ни. Дискуси розгорта-ються лише стосовно питання диференцшованост резервних норм вщповщ-но до видiв депозитних залучень та вiдносно оптимально! величини норм обов'язкових резервiв. Щодо питання визначення величини норм мшмаль-них резервiв, то тут, на наш погляд, необхщно вiдштовхуватись вiд загально-го рiвня розвитку економiки кра!ни та фiнансово-кредитно! системи зокрема.
Як свщчить свiтова практика використання даного шструменту, величина мшмальних обов'язкових резервiв у розвинених кра!нах е нижчою, шж у кра!нах iз слабо розвиненою економiкою. Низькi норми мшмальних резер-вiв або повну вщмову вiд них можуть собi дати змогу лише кра!ни, де еконо-мiчна система е стабшьною, а грошова сфера не шддаеться рiзким коливан-ням, насамперед тим, що спричинеш дiею зовнiшнiх факторiв.
На сьогоднi в Укра!нi норми резервування е диференцшованими i ста-новлять 6 % - за строковими депозитними вкладами i 7 % - за депозитами до запитання. 1стотним моментом, на який необхщно вважати шд час встановлення норми резервування е довготермшовий характер ди даного iнструменту монетарно! полггики. Важливо пам'ятати про вiдсутнiсть гнуч-костi та оперативностi впливу цього важеля i усвiдомлювати негативнi нас-лiдки, до яких може призвести надмiрна частота його змiни. Такими наслщ-ками е ускладнення грошово-кредитного регулювання через можливють
мультиплiкативного ефекту змши кредитно! дiяльностi та зниження ефектив-ност функцiонування банкiвських установ у зв'язку з неможливiстю плану-вання ними кредитного портфелю.
Таким чином, встановлення норм мшмальних обов'язкових pe3epBiB повинно здiйснюватись з урахуванням часового лагу у результатах його зас-тосування i не повинно шддаватись частим змiнам. Використання даного шструменту розвиненими крашами пов'язано з процесами цикшчних коли-вань у функщонуванш економiчноï системи. За допомогою даного важеля за-побiгають шфляцшним процесам на хвилi економiчного шднесення або сприяють пожвавленню кредитноï дiяльностi пiд час спаду дiловоï активность В умовах перехiдноï економжи Украïни, де кризовi явища господарсь^' системи спричиненi не циклiчними коливаннями ринково!" кон'юнктури, а глобальною трансформащею усiеï господарсько1' системи, використання норм резервування в комплекс з шшими iнструментами грошово-кредитно1' поль тики в першу чергу забезпечуе стримування високих темшв шфляци в еконо-мщь З огляду на це, постае питання вивчення мехашзму д^' даного шструменту, та з'ясування характеру його впливу на фшансово-кредитну сферу економжи краши (рис. 1).
Рис. 1. МеханЬм diïнорми мШмальних обов'язковихpeeepeîe як шструмента монетарно'1 полтики
У разi зниження норми обов'язкових резервiв збшьшуються надлиш-ковi резерви комерцiйних банкiв через необхщшсть резервування меншоï су-ми кош^в на рахунку в Центральному банку. Це, в свою чергу, призводить до шдвищення активност кредитноï дiяльностi з паралельним пожвавленням попиту на банювсью ресурси. При високiй кредитнш активностi, пiдсиленiй дiею грошового мультиплжатора вiдбуваеться збiльшення грошовоï маси, в наслщок чого, за умов ефективноï монетарноï полiтики, вiдбуваеться збшь-шення реального ВВП поряд з незначним збшьшенням рiвня iнфляцiï, в разi неефективноï монетарноï полiтики зростатиме лише номшальний ВВП, а збiльшення шфляци буде вiдчутним.
У випадку шдвищення норми резервування величина надлишкових резервiв комерцiйних банкiв скоротиться у зв'язку з вщволжанням коштiв у резерви. Це призведе до зниження кредитноï активност через скорочення величини кредитних ресурЫв банкiвських установ. При низькш кредитнiй ак-тивностi разом iз згортанням ди ефекту грошового мультиплшатора вщбу-ваеться зменшення грошовоï маси. Позитивним наслiдком цього е затухання шфляцшних процесiв, а негативним - зниження темшв росту ВВП.
Саме варiант встановлення високих норм резервування використову-вав НБУ для припинення розвитку шфляцй, що панувала у вiтчизнянiй еко-номiцi у першi роки незалежностi нашо! кра!ни. Тодi це було першочерговим завданням Нацбанку на шляху до впровадження в об^ нащонально! грошово! одиницi та шдтримки 11 стабiльностi.
Сума обов'язкового резерву розраховуеться як добуток норми резервування у вщсотках, що встановлюеться у законодавчому порядку та величини середшх залишкiв коштiв, що використовуються для обрахування обов'язко-вих резервiв за звiтний перiод. Сума останшх розраховуеться за формулою [3, с. 124; 6, с. 148]:
Ьа = (¿1 + ¿2 + Ь + ... + Ьп) / п, (3)
де: Ьа - середнiй залишок кош^в, що використовуються для обрахування су-ми обов'язкових резервiв за звггний перiод; Ь12,3.- сума залишкiв залучених комерцiйним банком коштiв станом на кожне число звггного перiоду; Ьп - сума залишку залучених кош^в на останнiй календарний день звггного перь оду; п - юльюсть календарних днiв звiтного перюду регулювання.
НБУ суворо слiдкуе за дотриманням резервних вимог усiма комер-цiйними банками, застосовуючи систему штрафних санкцiй до порушникiв норм резервування, наслщком чого в окремих випадках е вщкликання лщен-зй на здшснення банкiвських операцiй.
Наступним шструментом монетарно! полiтики е регулювання ставок рефшансування комерцшних банюв, що здшснюеться Нацiональним банком Украши. Ставка рефшансування являе собою виражену у вщсотках плату за кредити комерцшними банками вщ НБУ. Рефiнансування комерцiйних банюв здшснюеться за допомогою облшово! ставки, ломбардно! ставки та ставки за розмiщення депозитних сертифiкатiв НБУ. Найбшьш важливою серед ставок рефшансування е облшова ставка, вона е найнижчою, 11 рiвень шдтри-муеться вiдповiдно до рiвня шфляцй. Тому вона е певним шдикатором гро-шово-кредитного ринку. I! змша служить сигналом до змiни не тшьки iнших ставок рефiнансування, але й ставок за кредитами i депозитами у комер-цiйних баках, шших процентних ставок на грошовому ринку, осюльки свщ-чить про змшу монетарно! полiтики загалом.
У раз^ коли у банку виникають певш фiнансовi труднощi або вш просто бажае розширити сво! надлишковi резерви для активiзацй активних операцш, банк звертаеться до НБУ за позикою. Зпдно ддачо! в^чизняно! практики, отримуючи дану позику, комерцшний банк передае у розпоряд-ження Нацбанку сво! векселi як гарантш забезпечення кредиту. Здшснюючи !х переоблiк НБУ тим самим задовольняе потребу банку у грошових ресурсах. Зпдно чинного законодавства кошти комерцшних банюв, що збер^ають-ся в НБУ у формi мшмальних обов'язкових резервiв, гаранпею позики вис-тупати не можуть. Необхщно зазначити, що на кредити "банку банюв" мо-жуть розраховувати лише банювсью установи зi стiйким фiнансовим поло-женням, з високими показниками лшвщноси, якi проте потребують у даний час залучення додаткових грошових ресурЫв.
В загальному механiзм здiйснення монетарно! полiтики через вико-
Рис. 2. МеханЬм ди ставокрефшансування як тструмента монетарное полтики
У випадку, коли НБУ шдвищуе ставки рефшансування, позики Центрального банку стають менш доступними для комерцшних банюв, осюльки облжова ставка являе собою витрати на залучення додаткових ресурЫв, i ак-тивнiсть комерцiйних банкiв щодо отримання кредитiв вiд НБУ знижуеться. Вщтак, вiдбуваеться скорочення розмiру банкiвських ресурЫв, що зменшуе можливостi банкiв щодо кредитування шдприемств i населення. К^м того, щоб пiдтримати процентну маржу на належному рiвнi, комерцiйнi банки, в свою чергу, теж збшьшують вщсотки за кредитами для сво!х клiентiв. Як нас-лiдок, у останшх зменшуеться зацiкавленiсть в отриманш кредитiв у банках. Вiдповiдно вщбуваеться обмеження росту грошово! маси в об^у. Надалi це уповiльнюе шфлящю, проте не сприятиме процесам розширеного вщтворен-ня i зростання нацюнально! економiки.
Протилежним е випадок, коли НБУ знижуе ставки рефшансування, тодi його кредити стають бшьш доступними для банювських установ, оскшь-ки !х витрати на одержання позики скорочуються. Наслiдком цього буде збшьшення попиту на кредити вiд НБУ з боку комерцшних банюв, задоволь-нивши який банювсью установи зможуть розширити власш можливостi щодо кредитування, адже !х кредитнi ресурси збiльшаться. Дана ситуацiя дасть змогу комерцшним банкам знизити вiдсоток за кредитами з метою залучення бшьшо! юлькост клiентiв. Вiдтак, зацiкавленiсть у кредитах у суб'екпв гос-подарювання зросте, що призведе до збшьшення темшв зростання грошово! маси в об^у. Данi процеси е надзвичайно привабливими для розширення ви-робництва та забезпечення економiчного зростання, проте загрожують роз-кручуванням шфляцшно! спiралi в економщь
Важливо пам'ятати, що кредити Нацюнального банку Укра!ни не е единим джерелом збшьшення надлишкових резервiв комерцшних банюв. Ос-таннi можуть отримати позики на мiжбанкiвському ринку вщ iнших фшансово-
кредитних установ. Таким чином, комерцшний банк, як i будь-який iнший суб'ект господарювання, з метою забезпечення максимально! прибутковост свое! дiяльностi завжди обиратиме кредитора, який запропонуе найбшьш ви-гiднi умови спiвпрацi.
Розглядаючи детально вплив облжово! ставки на коливання дшово! активностi, наслiдком яких е збшьшення чи зменшення ВВП кра!ни, необ-хiдно зазначити, що змши у ВВП вщбуваються за рахунок двох основних джерел: через змшу обсягу швестицш та динамiку споживчих витрат (рис. 3).
Згiдно рисунку, зниження облшово! ставки зумовлюе зниження ставки за кредитними та депозитними операщями комерцшних банкiв, що стимулюе збшьшення обсягу шдприемницьких iнвестицiй та зростання споживчих витрат населення. Результатом цього е збшьшення ВВП кра!ни. Протилежним випадком е шдвищення облшово! ставки, що призводить до зменшення ВВП через зниження швестицшно! активност шдприемств та скорочення споживчих витрат населення.
Рис. 3. Взаемозв'язок процентно'1 полтики Центрального банку з динамжою
ВВП крати [4, с. 213]
В Укра]_ш облжова ставка як шструмент облiковоï полггики викорис-товуеться з 1992 року. Сьогодш ïï величина становить 9 %. Як i норми обов'язкових резервiв, даний iнструмент не е дуже гнучким, а його часп змi-ни також е небажаними. Змши переважно е св^енням нестабшьносп еконо-мiчноï системи i створюють певну дисгармонiю у дiяльностi як банювських установ, так i шших суб'ектiв ринку, унеможливлюючи точнiсть прогнозу-вання ix дiяльностi.
Встановлюючи той чи шший розмiр облiковоï ставки, НБУ орiентуеться на змiну тенденцш макроекономiчниx та монетарних парамет-рiв, таких як [6, с. 158]:
• потреба в грошових ресурсах вщповщно до р1вня д1лово1 активност! в державу
• м1гращя катталу;
• прогнозний та фактичний р1вт шфляци у вщповщний перюд;
• середнш р1вень шфляци за попереднш перюд;
• обсяг грошово1 маси в обиу;
• структура прогнозних i фактично випущених в об1г Нацбанком платжних засобш;
• вщсотков1 ставки за кредитами i депозитами баншв;
• вiдсотковi ставки на мiжбанкiвському ринку кредитних ресурсiв тощо.
Проблема встановлення оптимального рiвня облiковоï ставки полягае
у надзвичайнш складностi прогнозування кшьюсного результату впливу даного шструмента, хоча у короткостроковому перiодi використання облiковоï ставки дае змогу досягти очжуваного результату. У довгостроковому перiодi небезпека використання даного iнструменту полягае у його впливi на пла^ж-ний баланс краши через "перетжання" грошових ресурсiв з краш iз низькими облiковими ставками до тих держав, де даш ставки е вищими.
За умов юнування високоï облiковоï ставки вiдбуваеться приплив шо-земного капiталу в крашу, що шдвищуе попит на нацiональну валюту, в нас-лiдок чого вщбуваеться ïï подорожчання, тобто ревальвацiя. З одного боку це збшьшуе швестицшну активнiсть iноземцiв, але з шшого боку, через подорожчання нацiональноï валюти, зменшуе конкурентоспроможнiсть нацiона-льних експортерiв на мiжнародному ринку. У випадку встановлення низь^ облiковоï ставки шоземний капiтал буде розмiщуватися у крашах з бiльш ви-сокими облжовими ставками. Позитивним наслiдком даноï ситуац^ буде пiд-вищення конкурентоспроможносп нацiональниx експортерiв через нижчу щ-ну ix продукц^ в шоземнш валютi.
Крiм того, при встановленш облiковоï ставки Центральний банк зва-жае ще на низку обставин, таких як швидюсть обiгу грошей, валютний курс, величина попиту на цшш папери, фаза економiчного циклу, шфляцшш очiку-вання та загальш прогнози розвитку економiки крахни.
У бшьшосп кра:^ свiту встановлюють рiзнi розмiри облiковиx про-центних ставок, враховуючи особливосп функцiонування економiчноï системи та рiвень ïï розвитку, тенденци на свiтовиx фiнансовиx ринках тощо. Офь цiйнi облiковi ставки деяких розвинених краш свiту наведено у табл. 1.
Табл. 1. Офщшш облiковi ставки Центральних бантв розвинених крат у
2005 роц [5, с. 44]
Краïна Розм1р облiковоï ставки, %
Япон1я 0,1
Швейцар1я 1,25
Свропейський центральний банк 2,0
Канада 2,5
США 2,75
Велика Бритатя 4,5
Австрал1я 5,5
Зпдно наведеноï таблищ найбшьш високий рiвень облiковоï ставки встановлено Центральним банком Австрали - 5,5 %, а найнижчi - Централь-ним банком Япони. Це пояснюеться рiзними завданнями, що мае виршувати
монетарна пол^ика у кожнш з кра!н, рiзною структурою економiки держав та динамжою И макроекономiчних показникiв.
Свгтова практика засвiдчила, що при збшьшенш рiвня шфляцй на 1 % облшова ставка зростае на 1,5 %, а при зниженш темшв росту ВВП на 1 % -скорочуеться на 0,5 % [6, с. 160]:
Сп = Сб + 1,5Л - 0,5 Г, (4)
де: Сп - розрахунковий рiвень облшово! ставки (%); Сб - базовий (початко-вий) рiвень облшово! ставки (%); Р^ - рiвень шфляцй (%); Т - темпи скоро-чення ВВП (%).
Для розрахунку облжово! ставки НБУ використовуе формулу [6, с. 161]:
Ос = Бс + КхРп(ф) - 0,5ВВП, (5)
де: Ос - облiковa ставка; Бс - базова вщсоткова ставка; К - коефщент приросту облшово! ставки на 1 % зростання шфляцй (1,0-1,5) (розмiр К встанов-люеться залежно вiд iнфляцiйних очiкувaнь i тенденцiй розвитку грошово-кредитного ринку); Рп - прогнозний рiвень шфляцй, що встановлюеться сшв-вiдношенням iндексу споживчих цiн у груднi попереднього року; РФ - фак-тичний рiвень шфляцй в рiчному обчисленш; ВВП - зниження темпiв реального ВВП.
Наступною ставкою рефiнaнсувaння е ломбардна ставка, яку НБУ стя-гуе за користування ломбардним кредитом. Ломбардний кредит - це кредит НБУ, що надаеться комерцшним банкам шд забезпечення державних цшних пaперiв з метою стимулювання розвитку ринку державних цшних пaперiв та тдтримки необхщно! лiквiдностi бaнкiвських установ. 1з забезпеченням ломбардного кредиту приймаються державш цшш папери, що облiковуються на баланЫ комерцiйного банку. У найбшьш широкому розумiннi ломбардний кредит - це кредит тд заставу нерухомого майна.
Право на отримання ломбардного кредиту мають комерцшш банки, котрi вщповщають низцi встановлених вимог, основними з яких е дотриман-ня економiчних нормaтивiв дiяльностi бaнкiв, належне ведення бухгалтерсь-кого облiку та вчасне подання фшансово! звiтностi у повному обсяз^ банки не повинш мати зaборговaностi за кредитами Нацбанку, а також, у рaзi одер-жання ломбардних кредитiв вiд НБУ в минулому, сума заборгованос^ за ними мае знаходитись у межах вщповщних нормaтивiв.
Практика використання ломбардно! ставки зaсвiдчуе, що переважно вона встановлюеться на рiвнi, що на 1-2 % перевищуе величину облжово! ставки [3, с. 130]. Це пов'язано з вищим ступенем ризику при ломбардному кредитуванш. Мехашзм дй ломбардно! процентно! ставки як iнструментa мо-нетарно! полiтики принципово не вiдрiзняеться вiд загально! схеми впливу ставок рефшансування комерцшних банюв, що наведено на рис. 2.
На сьогодш перелж об'екпв, що приймаються тд заставу ломбардного кредиту розширено вщповщними нормативними актами. Це здшснюе по-зитивний вплив на реaлiзaцiю полiтики рефiнaнсувaння, осюльки збшьшуе коло можливостей в одержанш даного кредиту, а вiдтaк, робить ломбардну процентну ставку бшьш дiевим шструментом монетарно! полiтики.
Третьою серед ставок рефшансування е ставка за розмщення депозит-них сертифiкaтiв НБУ. Запроваджеш в Укрш'ш вперше у 1997 рощ, депозитш сертифiкaти НБУ являють собою борговий щнний пашр Нaцiонaльного банку Украши, що випущений у бездокументнш формi, який засв^уе розмь щення в НБУ кош^в комерцiйних бaнкiв та !хне право на одержання внесено! суми i вiдсоткiв пiсля зaкiнчення встановленого строку [6, с. 211]. Таким чином, у випадку юнування у комерцшного банку тимчасово вшьних фшан-сових ресурсiв, вiн може збер^ати !х в НБУ, але не на рахунку, а у виглядi депозитного сертифiкaтa Нацбанку. У подальшому, у рaзi необхiдностi залучення грошових кош^в, комерцiйний банк може достроково продати дaнi сертифжати на вторинному ринку цiнних пaперiв. Здiйснюючи продаж чи ку-швлю власних депозитних сертифiкaтiв Нацбанк тим самим зменшуе або збшьшуе обсяг надлишкових резервiв комерцiйних бaнкiв, що, як показано на рис. 2, впливае на мaкроекономiчнi показники вичизняно! економжи через сповiльнення або прискорення темшв зростання грошово! маси в об^у. З метою забезпечення дiевостi даного iнструментa НБУ повинен встановлювати величину вщсотка за депозитними сертифжатами таким чином, щоб умови !х придбання i продажу зaцiкaвлювaли комерцiйнi банки i стимулювали здшснення даних оперaцiй остaннiми.
Процентнi ставки за розмщення депозитних сертифжа^в е дiевим iнструментом в^чизняно! монетарно! пол^ики, оскiльки дaнi сертифiкaти широко використовують у банювсьюй прaктицi. Сертифiкaти продаються банкам на договiрнiй основi в безго^вковш формi через спецiaльнi аукщони з !х розмiщенням, що проводить НБУ.
З 1997 року в УкраАт рефшансування комерцшних банюв активно здшснювалося за допомогою операцш репо. Операцй репо подiляються на прямi i зворотнi. Суть прямих операцш репо полягае у купiвлi Нацбанком у комерцшного банку обл^ацш внутршньодержавно! позики (ОВДП) на пев-ний перюд, з умовою майбутнього !х викупу комерцiйним банком у визначе-ний строк. Змiстом оперaцiй зворотного репо е продаж Нацбанком державних щнних пaперiв з власного портфеля комерцшному банку з умовою нас-тупного !х викупу у визначений термш. Деякi економiсти вважають операщ-ями рефiнaнсувaння i пряме, i зворотне репо [4, с. 224], а окремi вiдносять до них лише операцй прямого репо, видшяючи операцй зворотного репо i операцй з розмщенням депозитних сертифжа^в НБУ в окремий шструмент мо-нетарно! полiтики -депозитнi операцй. Даний подш вiдобрaжено i в Постано-вi НБУ "Про затвердження Положення про регулювання Нащональним банком Украши лiквiдностi бaнкiв Украши шляхом рефiнaнсувaння, депозитних та шших операцш" [2].
Розглянувши змют i вплив норм обов'язкових резервiв та оперaцiй з рефiнaнсувaння на грошову пропозищю, необхiдно з'ясувати суть i мехaнiзм дй наступного важеля монетарно! полiтики - оперaцiй на вщкритому ринку. В нaуковiй економiчнiй лiтерaтурi ведуться дискусй стосовно того чи цей шструмент е у склaдi шструменпв рефiнaнсувaння чи вш - окремий вaжiль грошово-кредитно! полгтики. На наш погляд, i перший i другий пiдходи ма-
ють право на юнування, оскiльки не можна однозначно стверджувати, що операщ! на вiдкритому ринку не е одшею з форм рефiнансування, адже купу-ючи або продаючи щнш папери у комерцiйних банкiв, НБУ забезпечуе в та-кий споЫб зменшення або збiльшення величини !х надлишкових резервiв, проте, з шшого боку, наявнiсть певних особливостей, що властивi даному iнструменту, зумовлюе правомiрне видiлення його як окремого важеля гро-шово-кредитно! полiтики.
Згiдно iз Законом Укра!ни "Про Нацiональний банк Укра!ни" операщ-ями на вщкритому ринку НБУ е купiвля-продаж казначейських, а також щн-них паперiв (крiм цiнних паперiв, що шдтверджують корпоративнi права) та боргових зобов'язань, визначених Правлiнням НБУ [1]. З огляду на це операщ! НБУ на вщкритому ринку е не лише шструментом монетарно! полiтики, через який вщбуваеться регулювання грошово! маси в об^у, але й важелем, за допо-могою якого здшснюеться обслуговування боргу кра!ни. Фiнансування бюджетного дефщиту шляхом розмiщення державних щнних паперiв е набагато ефектившшим та безпечнiшим порiвняно з емiсiйним шляхом розв'язання дано! проблеми, неминучим наслщком якого е збшьшення темпiв iнфляцi!.
У розвинених кра!нах свiту операцi! з цiнними паперам на вщкритому ринку вже давно набули широко! популярность В Укра!ш ринок державних щнних паперiв функщонуе з 1995 року у виглядi обл^ацш внутршньодер-жавно! позики. Мехашзм дi! операцiй на вiдкритому ринку як шструмента монетарно! полiтики зображено на рис. 4.
Рис. 4. Мехашзм ди операцш на вiдкритому ринку як тструмент монетарное
полШики
Здшснюючи продаж щнних паперiв на вщкритому ринку, НБУ, змен-шуючи обсяг власного швестицшного портфеля, забезпечуе зменшення вели-чини грошових резервiв комерцшних банюв, скорочуючи тим самим !х мож-ливостi щодо здшснення кредитних операцiй. Наслiдком цього е збшьшення щни на кредитнi ресурси банювських установ та вiдповiдне зниження зацiкав-леностi в отриманнi кредита у суб'екпв пiдприемницько! дiяльностi (СПД).
Вiдтaк, темпи зростання грошово! маси в об^у скорочуються, призу-пиняеться iнфляцiйний процес, а також економiчне зростання. У випадку ку-пiвлi Нацбанком державних цшних пaперiв на вiдкритому ринку через збшьшення обсягу його швестицшного портфеля забезпечуеться збшьшення гро-шових резервiв у комерцiйних банюв, що розширюе !х здaтнiсть до кредитування i дае змогу задовольнити попит суб'еклв шдприемницько! дiяльностi на кредитнi ресурси. Це прискорюе темпи зростання грошово! маси в об^у, збiльшуе дiлову aктивнiсть населення, що супроводжуеться зростаючими тенденщями в економщ разом iз розкручуванням шфляцшно! спiрaлi.
Оскiльки комерцiйнi банки здшснюють купiвлю-продaж державних цiнних пaперiв на добровшьних засадах, то умовою того, що вони вiзьмуть участь у цих операщях е ринкова привабливють остaннiх, яка вiдобрaжaеться у !х цiнi. Ставка вiдсотку за державними цiнними паперами в подальшому е орiентиром для цiни цiнних пaперiв недержавного сектора. При цьому важ-ливо пам'ятати про показник дохщност облiгaцiй, що знаходиться в оберне-нiй зaлежностi вiд !х цши i описуеться формулою [4, с. 198]:
5 = (Б /Р) х 100 % , (6)
де: 5 - поточна дохщшсть обл^ацш (%); Б - абсолютна величина доходу, от-римуваного за облйащею (за купонами в твердих процентах або у виглядi дисконту); Р - курсова вартють облiгaцiй (ринкова цiнa, за якою !х було продано).
1снування тако! зaлежностi обумовлене видом винагороди при розмь щеннi даних цiнних пaперiв. Оскiльки за умов ди фжсованих виплат за державними облйащями, зростання !х ринково! вaртостi зумовить зменшення пи-томо! ваги виплат у щш обл^аци, то облйащя, що реaлiзуеться за вищою щ-ною мае меншу дохiднiсть, шж облiгaцiя, що реaлiзуеться за нижчою цшою.
Вiдтaк, показник дохiдностi цшних пaперiв е основним фактором, що спонукае суб'еклв фiнaнсового ринку до здшснення оперaцiй з кушвльпро-дажу державних цшних пaперiв.
Розрахункова ставка дохщносл облiгaцiй купонно! форми випуску визначаеться за формулою [6, с. 180]:
Д = (((Ц + Цк х п) - Цпр) х Коб х 100) / (Цпр х 365), (7)
де: Д- дохщшсть купонно! обл^ацй (у% на рiк); Цн - номшальна цiнa (цiнa погашення); Цк - розмiр купонно! виплати; п - кшьюсть купонних виплат; Цпр - цша придбання облiгaцiй; Коб - кiлькiсть днiв в об^у.
Використання оперaцiй з державними цшними паперами як шструмен-том грошово-кредитно! полiтики потребуе значного ступеня розвитку фондового ринку. Цей шструмент е чи не найбшьш ефективним iз розглянутих ва-желiв монетарно! полiтики через його швидку дда та вiдсутнiсть значного часового лагу у його використанш, достатньо високий ступень контрольованос-тi його застосування та можливють кiлькiсно! оцшки результaтiв дi! даного важеля. Головною метою його використання мае бути не отримання спекуля-тивних надприбутюв на фондовому ринку, а забезпечення стабшьност нацю-нально! грошово! одинищ як необхiдно! передумови економiчного зростання.
Очевидною е необхщтсть застосування рiзних ринкових iнструментiв монетарно! полiтики, залежно вiд мaкроекономiчно! ситуaцi! в кра!т. 1х по-
рiвняльна характеристика дае змогу побачити основш переваги та недолiки, що !м притаманнi, i завдяки цьому створити максимально вдалу комбiнацiю даних шструменив, що забезпечить найбiльш ефективне грошово-кредитне регулювання фшансово! сфери в кра!ш (див. табл. 2). Лише ращональне поеднання iнструментiв з врахуванням характеру !х впливу забезпечить ста-бшьшсть грошово! одиницi держави, що в подальшому створить передумови для стшкого економiчного зростання.
Табл. 2. Порiвняльна характеристика основних iнструментiвуправлшня
грошово-кредитними вiдносинами на макроекономiчному рiвнi [4, с. 227]
Критерш оцшки Мшмальт обов'язков1 резерви Ставки рефшансування Операци на вщкритому ринку
Вплив на кредитный потенщ-ал комерцшних 5анюв Через регулювання пропозицп кредит-них ресурав - змша резерв1в Через регулювання по-питу на кредити - щ-новий мехашзм Через вплив на пропо-зищю кредитних ре-сурав - змша резерв1в
Вплив на змшу грошово! маси Прямий - через регулювання ресурсно! бази комерцшних банюв i кредитних вкладень в економ1ку Опосередкований - через регулювання кон'юнктури на грошовому ринку Прямий через зм1ну кредитних можливос-тей комерцшних банюв [ обсяпв кредитування
Характер впливу на економ1чш процеси Одноканальний -шляхом впливу на можливост комерцшних банюв нада-вати позики Багатоканальний - через операци комерцшних банюв, фондо-вий ринок, валютш вщносини Одноканальний (лише з комерцшними банками) або багатоканальний (з шшими СПД на фондовому ринку)
Мехашзм взае-мовщносин Центрального банку з комерцшними банками Адмш1стративний -встановлення норм обов'язкових резер-в1в у примусовому порядку Економ1чний - защкав-лешсть комерцшних банюв у позиках Центрального банку на умовах останнього Економ1чний - защкав-лешсть комерцшних банюв у придбанш щнних папер1в за ознакою !х дохщносп
Добираючи набiр шструменив ринкового впливу монетарна политика враховуе особливост економiчноï ситуаци, що склалася в краïнi у той чи ш-ший перiод часу. За рiзниx умов функцiонування економiчноï системи вибiр та поеднання важелiв грошово-кредитноï полiтики будуть рiзними. У разi не-обxiдностi приборкання iнфляцiï заходи монетарноï полiтики НБУ будуть спрямоваш на обмеження кредитноï активностi в економщ шляхом пщви-щення норм резервування, ставок рефшансування та продажу державних щнних паперiв на вщкритому ринку. Дана монетарна политика е политикою "дорогих грошей" або рестрикцшною грошово-кредитною полiтикою.
У випадку, коли темпи шфляци е помiрними, а економiчнi процеси пот-ребують пожвавлення, заходи монетарноï полпики НБУ будуть спрямованi на пщвищення дiловоï активностi та кон'юнктури ринку шляхом зменшення норм резервування, ставок рефшансування та кушвлю державних щнних паперiв на вщкритому ринку. Такий вид монетарноï полпики отримав назву полпики "дешевих грошей" або експансiонiстськоï грошово-кредитноï полiтики.
У вузькому розумшт грошово-кредитна полiтика - це валютна поль тика зi своïм iнструментарiем, у складi якого е ревальващя i девальвацiя ва-люти, а також валютний демпiнг та валютна штервенщя. Ревальвацiя харак-
теризуеться дiями стосовно пiдвищення курсу нащонально! валюти вiдносно шоземно!. В наслiдок цього, з одного боку, забезпечуеться приплив шозем-них швестицш в крашу, а з шшого - HeOTpMrami умови дiяльностi влчизня-них експортерiв. Протилежними е заходи девальваци, як характеризуються зниженням курсу нащонально! валюти вщносно шоземно!, наслiдком чого е стимулювання експорту через нижчi щни на продукцiю експортерiв на мiж-народних ринках.
У випадку, коли купiвельна спроможшсть нащонально! валюти падае повiльнiше, тж !! курс щодо iнших валют мае мюце валютний демпiнг, який характеризуемся вивозом товарiв з кра!ни iз знецiненою валютою до кра!н з бiльш твердою грошовою одиницею за цiнами, що е нижчими вщ свiтових. Валютний демшнг е засобом захоплення мiжнародних ринюв збуту через при-вабливiсть щн на товари дано! кра!ни. К^м того, експортери, продаючи това-ри за кордон здшснюють наповнення вггчизняного ринку iноземною валютою.
Валютнi штервенци, як iнструмент валютно! полiтики, являють собою операцй з кушвльпродажу iноземно! валюти з метою регулювання попиту i пропозицi! на валютному ринку i впливу на валютний курс. Iнодi цей шстру-мент використовують з метою тимчасового уникнення девальваци нащональ-но! грошово! одиницi.
За допомогою використання згаданих вище шструмеш!в валютно! по-лiтики, вибiр яких здшснюеться за тими ж принципами, що й загальних важе-лiв монетарно! полiтики держави, НБУ також може здшснювати регулювання грошово! маси в об^у i забезпечувати стабшьшсть нацiонально! грошово! одиницi: купуючи або продаючи валюту Нацбанк в такий спошб вилучае або випускае в об^ додатковий обсяг нащональних грошей.
Висновки. Нащональний банк володiе рiзноманiтним iнструментарiем, ефективне та комплексне використання якого дае змогу забезпечити макрофь нансову стабшзащю в кра!ш. За умов оперативностi та точност дi! мехашз-мiв грошово-кредитного регулювання, основою чого е розвиток фшансових шституцш та розгалужено! iнфраструктури у виглядi фондового, валютного та шших секторiв фiнансового ринку, можна позитивно виршити питання економiчного зростання.
Лггература
1. Закон Укра!ни "Про нащональний банк Укра!ни" вщ 03.02.2004 - № 1416-IV.
2. Положення "Про регулювання Нащональним банком Укра!ни лшвщносп банюв Укра!ни шляхом рефшансування, депозитних та шших операцш", затверджене Постановою правлшня НБУ ид 24.12.03 р, № 584.
3. Адамик Б.П. Нащональний банк i грошово-кредитна полынка: Навч. поабник. -Тернотль: Карт-бланш, 2002. - 278 с.
4. Дзюблюк О.В. Оргашзащя грошово-кредитних вщносин суспiльства в умовах ринкового реформування економiки. - К.: Полiграфкнига, 2000. - 512 с.
5. Эрик Нейман. "Шалости Гринспена"// Бизнес. - 2005, № 13. - С. 44.
6. Стельмах В.С., Сшфанов А.О., Гребенюк Н.1., М1щенко В.1. Грошово-кредитна полiтика в Укра!нi/ За ред. В.1. Мщенка. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. - 421 с.
