УДК 618.177-06:616.89-008:612.621.31 Кам'шський А.В.
ГОРМОНАЛЬНИЙ ФОН У Ж1НОК З БЕЗПЛ1ДДЯМ ТА ПСИХОСОМАТИЧНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
Нацiональна медична академiя пiслядипломноí ocBiTM iMeHi П. Л. Шупика, м. Кив
Психосоц'альн!' стреси сприяють порушенню функцИ репродуктивно'У системи, в свою чергу розви-ток або пог1ршення перебгу ендокринних захворювань негативно впливають на псих1чний стан. Мета досл'дження: визначити специфку гормональних зм/'н у жнок з безпл'ддям та психосоматич-ними порушеннями. Обстежили 93 жнки з трубно-перитонеальним фактором безпл'ддя (основна група). Контрольну групу склали 30 фертильних ж/'нок, як мали народжених дтей. Псля проведен-ня анкетування та консультацИ психолога пац1ентки основно'У групи розподтеы на групи: 1 група -61 жнка з вираженими психосоматичними розладами; 2 група - 32 жнки без таких розладв. Для ви-значення вмсту г1поф1зарних та стеро'Удних гормон1в в сироватц периферично'У кровi використо-вували радю1мунолог1чн1 методи. У фол1кул1нову фазу менструального циклу концентрац1я люте'У-н'зуючого гормону у пац1енток 1 групи пдвищена (8,70±0,11 проти 6,35±0,23 та 5,03±0,15 МО/л у жнок 2-У та контрольноУ групи, р <0,05), вЮмЫено зростання сп'тв'дношення люте'Ушзуючого гормону до фолкулостимулюючого. Р1вень пролактину пдвищений у пац1енток 1-У групи у пор!внянн1' з жi-нками контрольно!' групи (9,23±0,14 проти 8,25±0,17 нг/мл, р<0,05). На 5-й день менструального циклу зареестровано достов'рно пдвищений р'тень естрадолу, а на 21-й день - знижений р'тень прогестерону, в'дпов'дно зниженим було сп'тв'дношення прогестерон/естрадол. Встановлено та-кож суттево вищий рвень тестостерону (2,21±0,10 проти 1,95±0,12 та 1,61±0,11 нг/мл, р<0,05). За даними кольпоцитограми, ановуляторний менструальний цикл по гперестрогеновому типу з недостатн 'ютю люте'Уново'У фази дагностовано у 62,5 % та 40,7 % пац1енток 1 та 2 групи. У жнок з безпл'ддям та психосоматичними розладами встановлено дисбаланс гонадотропних та стате-вих гормон1в, який проявлявся в'дносною прогестероновою недостатн'ютю, ознаками г1перестро-генем'УУ, г1перандрогенем1'У та г1перпролактинем1'У, що пдтверджено кольпоцитолог'чними дослi-дженнями. Отриман1 дан в'дкривають перспективи для застосування метод'т психокорекцИ у про-грамах лкування безпл'ддя.
Ключов1 слова: безплщдя, психосоматика, гонадотропн1 гормони, статев1 гормони, кольпоцитолопя
Стаття е фрагментом НДР «Визначення рол1 коморб1дних стан1е в процесi формування безпл1дного шлюбу для оптим1зацп заходов по збереженню репродуктивного, соматичного здоров'я жнок та Тх потомства», номер держреестрацп 0117U002470
Психогенно спровокован порушення функци репродуктивноТ системи розглядаються як пси-хосоматичн розлади, що формуються в результат двонаправленоТ взаемоди психiчних / харак-теролопчних розладiв з ендокринними / сомати-чними захворюваннями [1]. Психосо^альн стреси сприяють порушенню функци репродуктивноТ системи, в свою чергу розвиток або попршення переб^у ендокринних захворювань негативно впливають на психiчний стан [2].
Дiагноз безплщдя та його лкування е досить стресовими подiями для пари i можуть спрово-кувати ряд негативних симптомiв, таких як де-преая, тривога та психосоматичн симптоми, як можуть перешкоджати медичним терапевтичним процедурам, особливо методом заплщнення in vitro. Взаемозв'язок мiж безплщдям та психоло-пчними факторами не вивчено повнютю. Однак iснуючi висновки можна звести до трьох основ-них ппотез; а саме, вплив психолопчних факто-рiв на появу безплщдя, психолопчы наслщки безплщдя у пари та взаемовплив психолопчних чинниш та безплщдя [3]. Стрес i тривога акти-вують ппоталамо-надниркову вюь (HPA), i ця ак-тива^я може порушити гормони фертильностк Наявнють симптомiв депреси / тривоги негативно впливае на лкування безплщдя i може бути фактором ризику зниження його ефективносл
[4,5,6].
При потужному стресовому впливi або деко-мпенсаци адаптивних MexaHi3MiB попередшми стресами можливий зрив адаптаци з формуван-ням патолопчноТ стресовоТ (дистресовоТ) вщпо-вд яка може маыфестувати порушеннями менструального циклу. Менструальна дисфунк^я, будучи наслщком дезадаптивних стресозалеж-них реакцш, сама стае сильним стресором для оргашзму, порушуючи психiчний i вегетативний статус жшки i замикаючи хибне коло наростан-ням дезадаптаци з високим ризиком соматизаци стресу i формуванням патологи як репродуктивноТ системи, так i шших систем оргашзму жшки [7]. Статевi гормони (естроген, прогестерон, тестостерон) впливають на поведшку i модулюють нейрональну активнють як у фiзiологiчних, так i патологiчних умовах [8]. Статевi стероТди за сут-нiстю Т'х втручання в стресовi реакцiТ можна умо-вно роздiлити на стресори i адаптогени. Голо-вний жiночий стероТд естрадiол, безперечно, ви-конуе стресову функцш, фiзiологiчно спрямова-ну на зростання i розмноження, нездiйсненну в умовах спокою. Прогестагени, зокрема сам прогестерон, вщносяться до антистресових гормо-нiв -адаптогенiв [9].
Склады нейрогормональн взаемодiТ в ходi адаптаци до стресу неминуче втягують дофамн
нергiчнi нейрони, i змiни секрецп пролактину, як мабуть, мають адаптивну функцiю. Поряд з кор-тизолом i адреналшом пролактин секретуеться у вiдповiдь на етзоди нервового напруження [10]. Кл^чно значуща гiперпролактинемiя може бути пов'язана з надмiрною реакцiею на стрес серед-ньоТ iнтенсивностi. При цьому слщ пам'ятати, що незалежно вщ етюлогп будь-яка форма ппер-пролактинемп може супроводжуватися пору-шеннями менструального циклу. Бере участь пролактин i в розвитку iнших порушень, як нази-ваються узагальненим термiном вегетативна дистошя [11].
Мета дослiдження
Визначити специфку гормональних змiн у жъ нок з безплiддям та психосоматичними пору-шеннями.
Матерiали та методи дослiдження
У Клiнiцi репродуктивних технологiй УкраТнсь-кого державного iнституту репродуктологп НМАПО iменi П. Л. Шупика обстежили 93 жшки з трубно-перитонеальним фактором безплщдя, якi направленi на лкування безплiддя методами ДРТ (основна група). Контрольну групу склали 30 фертильних жшок, як мали народжених д^ей i звернулися до жшочоТ консультацп КиТвського мiського центру репродуктологп та перинатологп для передгравщарноТ пiдготовки перед заплано-ваною вагiтнiстю.
Оцiнювали наявнють синдрому вегетативно' дисфункци (СВД) за допомогою опитувальника О.М. Вейна (1998), порушень сну (таблиця О.М. Вейна), рiвень стресу (методика Холмса-Раге), реактивно' та особистюноТ тривожност (методика Ч. Д. Сптбергера, Ю.Л. Ханша, 1976), депре-сп (шкала депреси Бека). Пiсля проведення ан-кетування жiнок та консультацп психолога па^е-нтки основноТ групи були розподтеш на 2 групи залежно вщ наявностi та вираженостi психосо-матичних розладiв: 1 група - 61 жшка з вираже-ними психосоматичними розладами; 2 група -32 жшки без виражених психосоматичних роз-ладiв.
Для визначення вмюту гiпофiзарних гормонiв (лютеТнiзуючого гормону - ЛГ, фолкулостиму-люючого гормону - ФСГ, пролактину - ПРЛ), стероТдних гормошв (вiльного тестостерону - Тв, естрадюлу - Е2, прогестерону - П) в сироватц периферичноТ кровi використовували рад^му-нологiчнi методи. Кров для визначення гормошв забиралась на 5-й, 14-й та 21-й день менструального циклу (МЦ). Визначення гормошв сирова-тки кровi здшснювалося за допомогою стандар-тних наборiв для iмунорадiометричного визначення IMMUNOTECH (Чеська республка) i "Института биоорганической химии НАН Беларуси".
Гормональн кольпоцитолопчш дослiдження проводили за загальноприйнятою методикою. Мазки брали на 7-й, 14-й i 21-й день менструального циклу з верхньобiчних склепшь тхви близько до шийки матки, переносили легкими мазками без розтирання на предметне скло, фь ксували у сумш Нiкiфорова, пiсля чого фарбу-вали полiхромним методом за Папанiколау в модифкацп А.В.Руденко. Враховували iндекси: шдекс дозрiвання (1Д), карiопiкнотичний iндекс (К1), еозинофiльний iндекс (Е1), iндекс складчас-тостi та iндекс скученостi.
Статистичну обробку та аналiз результатiв дослщжень проводили методами варiацiйноТ статистики, прийнятими в медико-бюлопчних дослiдженнях, з використанням критерпв Фiшера та Стьюдента, стандартних i спецiалiзованих комп'ютерних програм. Достовiрнiсть вщмшнос-тей мiж групами порiвняння встановлювалася при рiвнi значущостi р <0,05.
Отриман результати та 1х обговорення
Аналiз вмiсту гонадотропних гормошв у сиро-ватцi кровi па^енток у фолiкулiнову фазу менструального циклу не виявив суттевих вщмшнос-тей рiвня ФСГ по групах (р > 0,05), концентра^я ЛГ у па^енток 1 та 2 групи суттево пщвищена, найбiльше - у жшок з вираженими психосоматичними розладами (8,70±0,11 проти 6,35±0,23 та 5,03±0,15 МО/л у жшок 2-Т та контрольно' групи, р<0,05).
Таблиця 1
РШ гонадотропiнiв у обстежених па^енток в динамiцi МЦ
Показник День цикла Група обстежених
1, п = 61 2, п= 32 Контроль, п=30
ФСГ, МО/л 5 4,47±0,10 4,28±0,12 4,21±0,13
14 11,21±0,121, 2 11,86±0,171 12,83±0,33
21 3,52±0,03 3,56±0,05 3,58±0,11
ЛГ, МО/л 5 8,82±0,141, 2 6,22±0,181 5,05±0,13
14 35,91±0,411 38,42±0,521 45,50±1,17
21 6,12±0,151 6,53±0,24 6,88±0,27
ЛГ/ФСГ 5 1,90±0,071, 2 1,51±0,081 1,19±0,08
14 3,60±0,10 3,41 ±0,14 3,66±0,11
21 1,79±0,07 1,85±0,11 1,92±0,08
ПРЛ, нг/мл 5 9,23±0,141 8,85±0,20 8,25±0,17
Примiтки:1 - рiзниця вiдносно показника жнок контрольноТ групи досmовiрна (р<0,05); 2 - рiзниця вiдносно показника па^енток 2-Т групи достовiрна (р<0,05).
Важливо оцшювати не лише абсолюты вели-чини рiвнiв гормошв ФСГ та ЛГ, а i 'х баланс в оргашзмк Нами вiдмiчено достовiрне зростання спiввiдношення ЛГ/ФСГ у жшок основних груп в фолiкулiнову фазу МЦ (1,90±0,07 МО/л у па^ен-ток з вираженими психосоматичними розладами проти 1,47±0,06 та 1,19±0,08 МО/л у ж1нок 2-''' та контрольно' групи вщповщно, р<0,05). Так змши гонадотропних гормонiв вказують на ознаки п-перандрогенемп.
Аналiз рiвня гонадотропних гормонiв у перiод овуляцп показав, що i ФСГ, i ЛГ у жiнок з без-плiддям обох груп достовiрно менший за вщпо-вiднi значення жшок контрольно'' групи (р<0,05). У середню люте'нову фазу МЦ вiдмiчено досто-вiрне зниження ЛГ у жшок з безплщдям та пси-
хосоматичними розладами. Не зареестровано достовiрних вщмшностей спiввiдношення ЛГ/ФСГ у перiодi овуляцп та ранню люте'нову фазу МЦ мiж групами ж1нок
Рiвень ПРЛ (на 5-й день), за нашими даними, достовiрно пщвищений у па^енток 1-' групи у порiвняннi з жшками контрольно' групи (9,23±0,14 проти 8,25±0,17 нг/мл, р<0,05), що вiдповiдае даним лiтератури про пiдвищення пролактину при стресах та депресивних станах, що дало пщстави вщнести даний гормон до стресових. Також е вщомосп про зв'язок ппер-пролактинемп з оварiальними гiперандрогенемi-ями.
Таблиця 2
i статевих стероТд'в у обстежених па^енток в динамiцi МЦ
Показник День цикла Група обстежених
1, п = 61 2, п= 32 Контроль, п=30
Е2, нмоль/л 5 0,418±0,0111 0,395±0,0101 0,329±0,015
21 0,358±0,0121, 2 0,408±0,016 0,441±0,019
П, нмоль/л 5 2,18±0,06 2,28±0,15 2,34±0,20
21 36,18±0,521, 2 45,25±0,931 54,88±1,22
П/Е2 5 5,31±0,7 5,92±0,9 7,11 ±0,7
21 101,37±1,81, 2 117,3±2,51 128,7±4,2
Тв, нг/мл 5 2,21±0,101 1,95±0,121 1,61±0,11
Примiтки:1 - рiзниця вiдносно показника жнок контрольноТ групи досmовiрна (р<0,05);
2 - рiзниця вiдносно показника па^енток 2-Тгрупи досmовiрна (р<0,05).
Спостер^аються певш вщхилення рiвня статевих гормошв у па^енток з безплщдям, особливо в середню люте'нову фазу (табл. 2). Так, на 5-й день МЦ зареестровано достовiрно пщвищений рiвень Е2 у сироватц кровi па^енток основно' групи (р<0,05), на 21-й день МЦ рiвень показника пщвищився у жiнок контрольно' групи i жiнок друго' групи, тодi як пацiенток з психосоматичними розладами нав^ь знизився i склав 0,358±0,012 проти 0,408±0,016 та 0,441±0,019 нмоль/л у 2-й та контрольнiй групах вщповщно (р<0,05).
На 5-й день МЦ не виявлено рiзницi у конце-нтрацп П по групах обстежених жшок, тодi як на 21-й день МЦ у жшок 1-' та 2-' групи показник був достовiрно знижений вщносно па^енток контрольно' групи (р<0,05), причому у груш па^ен-ток з психосоматичними порушеннями його рь вень був найнижчим (р<0,05). Спiввiдношення основних статевих П/Е2 у пацiенток з безплщдям на 5-й день МЦ було дещо меншим за вщповщ-не значення жшок контрольно' групи, тодi як в ранню люте'нову фазу (21 день МЦ) воно було суттево зниженим як у жшок обох основних груп (р>0,05), так i у жшок 1-' групи вщносно жшок 2-' групи (р<0,05), що свщчить про дисбаланс статевих гормошв (деяка прогестеронова недостат-нють на ™ пперестрогенемп). Встановлено та-
кож суттево вищий рiвень тестостерону Тв у жн нок з безплiддям: 2,21 ±0,10 та 1,95±0,12 нг/мл у па^енток 1-' та 2-' групи вщповщно проти 1,61 ±0,11 нг/мл жшок контрольно' групи (р<0,05).
До переваг гормонально' кольпоцитологи вщносно ктьксного визначення гормошв слщ вiднести те, що це нешвазивний чутливий метод, який дозволяе часто проводити контроль ль кування. Включення будь-яко' гормонально' фракцп вiдразу дзеркально (звщси i назва методу «гормональне дзеркало») вiдбиваеться змн нами кл^инного складу та iндексiв бiчного скле-пiння пiхви. Величини ж кльксного визначення гормонiв дуже варiабельнi i з великим дiапазо-ном значень, неоднозначно штерпретуються.
Прийнято вважати, що для кольпоцитограми овуляторного циклу характерш наступш ознаки: кiлькiсть поверхневих кл^ин до 14-го дня рiзко зростае до 96 %, до 80 % зростае К1 та до 72 % Е1, обов'язковою умовою для овуляцп е рiзке па-дiння цих величин у ранню люте'нову фазу: поверхневих до 34 %, К1 до 24 %, важливим про-явом люте'нових перетворень е високий iндекс складчастост та скученостi. Усi цi ознаки овуляторного циклу з повноцшною I та II фазою (табл. 3) спостер^ались лише у 47,5 % жшок 1 групи проти 59,3 % жшок 2-' групи.
Таблиця 3
Результати кольпоцитолог'чного досл'дження жНок
1ндекси День циклу 1, n = 61 2, n= 32 Контрольна, n = 30
овуляторний цикл, n = 29 ановуляторний цикл, n = 32 овуляторний цикл, n = 19 ановуляторний цикл, n = 13
Скученосп 7-й 0 0 0 0 0
14-й 0 0 0 0 0
21-й +++ 0 +++ + +++
Скпадчастосп 7-й 0 0 0 0 0
14-й 0 0 0 0 0
21-й ++ 0 +++ + +++
Дс^вання 7-й 0-25-75 0-25-75 0-25-75 0-25-75 0-25-75
14-й 0-4-96 0-4-96 0-4-96 0-4-96 0-4-96
21-й 0-66-34 0-20-80 0-66-34 0-27-76 0-66-34
К1 7-й 37,5±0,73 37,1±0,79 36,9±0,82 37,3±1,07 37,2±0,87
14-й 78,9±1,5 80,5±1,3 80,5±1,0 79,6±1,4 80,4±1,4
21-й 31,1±1,5 (69,3±2,2)* 32,1±1,7 (65,4±1,7)* 30,9±1,8
Е1 7-й 31,4±1,6 31,1±1,1 31,5±1,8 31,2±1,5 31,6±1,3
14-й 72,7±0,85 72,5±1,06 72,6±1,1 71,9±1,02 72,3±0,92
21-й 23,8±1,7 (65,5±1,4)* 24,2±1,5 (62,3±1,4)* 24,7±1,5
npuMimKa. * - piзниця docmoeipHa в'дносно показника жiнок з овуляторним циклом (p < 0.05)
На ановуляторний МЦ по пперестрогеновому типу з недостатнютю лютеТновоТ фази у 62,5 % жшок з безплщдям та психосоматичними пору-шеннями та 40,7 % па^енток при вiдсутностi цих порушень вказуе вiдсутнiсть рiзкого зниження шдешв та проявiв лютеТнових перетворень у лютеТнову фазу МЦ (шдекс дозрiвання складав 0-20-80 та 0-27-76 у жшок 1-Т та 2-Т групи вщпо-вiдно, К1 - 69,3±2,2 та 65,4±1,7 %, Е1 - 65,5±1,4 та 62,3±1,2 %, iндекс складчатостi - «0» i «+», iндекс скученостi - «0» i «+»).
Наявний переважно поверхневий ештелш з високим еозинофiльним та карюшкнотичним ш-дексом (Е1 72 %, К1 75 %). Вщсутш ознаки харак-тернi для лютеТ'новоТ фази (незначне зменшення Е1 та К1, мiнiмальний iндекс скученостi та склад-частостi). Дана кольпоцитологiчна картина вказуе на ановуляторний цикл по пперестрогенному типу, зниження прогестерону (недостатнють 11-Т фази). Дана кольпоцитограма була характерна для бiльшостi жшок з психосоматичними пору-шеннями, що корелювало з отриманими результатами дослщження гiпофiзарних та стероТдних гормошв i свiдчило про негативний вплив психо-соматичних порушень на репродуктивну функ-цш ж1нки.
Висновки
Таким чином, при дослщженш гормонального статусу за рiвнем гормонiв у сироватц кровi жъ нок з безплщдям та психосоматичними розла-дами встановлено дисбаланс гонадотропних та статевих гормошв, який проявлявся вщносною прогестероновою недостатнютю, ознаками п-перестрогенемп, гiперандрогенемiТ та пперпро-лактинемп. Такi змiни пщтверджено кольпоцито-логiчними дослiдженнями, за якими ановулятор-
ний менструальний цикл по пперестрогенному типу дiагностовано у 62,5 % жшок з безплщдям та психосоматичними порушеннями та 40,7 % па^енток при вщсутносл цих порушень. Отри-маш данi вiдкривають перспективи для застосу-вання методiв психокорекци у програмах лку-вання безплщдя.
References
1. Van den Akker OBA. Reproductive Health Psychology. John Wiley & Sons, Ltd, Chichester, UK, 2012. 368p. doi: 10.1002/9781119968382.
2. Sharma R, Biedenharn KR, Fedor JM, Agarwal A. Lifestyle factors and reproductive health: taking control of your fertility. Reprod Biol Endocrinol., 2013,11: 66-81.
3. Mitsi C, Efthimiou K. Infertility: psychological-psychopathological consequences and cognitive-behavioural interventions. Psychiatriki. 2014 0ct-Dec;25(4):293-302.
4. Crawford NM. Infertility women who screen positive for depression are less likely to initiate fertility treatments. Human reproduction, 2017 March. 1 ;32(3): 582-587.
5. Lopes V. Are patients at risk for psychological maladjustment during fertility treatment less willing to comply with treatment? Results from the Portuguese validation of the screen IVF. Human reproduction, 2014. Feb; 29(2): 293-302
6. Peterson BD. Are severe depressive symptoms associated with infertility-related distress in individuals and their oartners? Human reproduction, 2014. Jan; 29 (1): 76-82
7. Sharma R, Biedenharn KR, Fedor JM, Agarwal A. Lifestyle factors and reproductive health: taking control of your fertility. Reprod Biol Endocrinol., 2013, 11: 66-81.
8. Bazarganipour F, Ziaei S, Montazeri A, Foroozanfard F, Kazemnejad A, Faghihzadeh S. Psychological investigation in patients with polycystic ovary syndrome. Health Qual Life Outcomes, 2013, 11 (1): 141-150.
9. Kuznetsova IV, Konovalov VA. Narusheniya menstrualnogo tsikla i ih gormonalnaya korrektsiya v kontekste stressozavisimyih psihovegetativnyih rasstroystv [Disorders of the menstrual cycle and their hormonal correction in the context of stress-related psycho-vegetative disorders]. Meditsinskiy sovet, 2014; 9: 12-16. (Russian).
10. Lyichkova AE, Puzikova AM. Prolaktin i serotonin [Prolactin and serotonin]. Vestnik RAMN. 2014; 1-2. 38-45. (Russian).
11. Kuznetsova IV, Ragimov AA. Beregis hronicheskogo stressa! Funktsionalnaya giperprolaktinemiya u molodyih zhenschin [Watch out for chronic stress! Functional hyperprolactinemia in young women]. Status Praesens, 2015; 12: 56-61. (Russian).
Реферат
ГОРМОНАЛЬНЫЙ ФОН У ЖЕНЩИН С БЕСПЛОДИЕМ И ПСИХОСОМАТИЧЕСКИМИ НАРУШЕНИЯМИ Каминский А.В.
Ключевые слова: бесплодие, психосоматика, гонадотропные гормоны, половые гормоны, кольпоцитология
Психосоциальные стрессы способствуют нарушению репродуктивной функции. В свою очередь, развитие или ухудшение течения эндокринных заболеваний негативно влияет на психическое состояние. Цель исследования: определить специфику гормональных изменений у женщин с бесплодием и психосоматическими нарушениями. Обследовали 93 женщины с трубно-перитонеальным фактором бесплодия (основная группа). Контрольную группу составили 30 фертильных женщин, имеющих рожденных детей. После проведения анкетирования и консультации психолога пациентки основной группы распределены на группы: 1 группа - 61 женщина с выраженными психосоматическими расстройствами; 2 группа - 32 женщины без таких расстройств. Для определения содержания гипофизарных и стероидных гормонов в сыворотке периферической крови использовали радиоиммунологические методы. В фолликулиновую фазу менструального цикла концентрация лютеинизирующего гормона у пациенток 1 группы повышена (8,70 ± 0,11 против 6,35 ± 0,23 и 5,03 ± 0,15 МЕ / л у женщин 2-й и контрольной группы, р<0,05), отмечено повышение соотношения лютеинизирующего гормона и фоллику-лостимулирующего. Уровень пролактина повышен у пациенток 1-й группы по сравнению с женщинами контрольной группы (9,23 ± 0,14 против 8,25 ± 0,17 нг / мл, р<0,05). На 5-й день менструального цикла зарегистрирован достоверно повышенный уровень эстрадиола, а на 21-й день - пониженный уровень прогестерона, соответственно пониженным было соотношение прогестерон / эстрадиол. Установлен также существенно более высокий уровень тестостерона (2,21 ± 0,10 против 1,95 ± 0,12 и 1,61 ± 0,11 нг / мл, р<0,05). По данным кольпоцитограммы ановуляторный менструальный цикл по гиперэстроге-новому типу с недостаточностью лютеиновой фазы диагностирован у 62,5% и 40,7% пациенток 1 и 2 группы. У женщин с бесплодием и психосоматическими расстройствами установлен дисбаланс гона-дотропных и половых гормонов, который проявлялся относительной прогестероновой недостаточностью, признаками гиперэстрогенемии, гиперандрогенемии и гиперпролактинемии, что подтверждено кольпоцитологическими исследованиями. Полученные данные открывают перспективы для применения методов психокоррекции в программах лечения бесплодия.
Summary
HORMONAL BACKGROUND IN WOMEN WITH INFERTILITY AND PSYCHOSOMATIC DISORDERS Kaminsky A.V.
Key words: infertility, psychosomatics, gonadotropic hormones, sex hormones, colpocytological investigation.
Psychosocial stress induced by social conditions contributes to the impairment of reproductive function. The development or deterioration of the course of endocrine diseases adversely affects the mental state as well. Objective of this study was to determine the specificity of hormonal changes in women with infertility and psychosomatic disorders. 93 women with tubal-peritoneal factor of infertility (main group) were examined. The control group consisted of 30 fertile women with children born. Following the survey conducted and psychologist consultations, the patients of the main group were divided into following groups: the 1 group included 61 women with severe psychosomatic disorders; the 2 group included 32 women without such disorders. Radio immunological methods were used to determine the content of pituitary and steroid hormones in the peripheral blood serum. In the follicular phase of the menstrual cycle, the concentration of luteinizing hormone in the patients of the 1 group was increased (8.70 ± 0.11 vs. 6.35 ± 0.23 and 5.03 ± 0.15 IU / l in the women of the 2 and the control group, p <0,05). Marked increase in the ratio of luteinizing hormone and follicle-stimulating was detected as well. The level of prolactin was increased in patients of the 1 group compared to women in the control group (9.23 ± 0.14 vs. 8.25 ± 0.17 ng / ml, p<0.05). On the 5th day of the menstrual cycle, a significantly increased level of estradiol was registered, and on the 21st day, a reduced level of progesterone was found, respectively, the progesterone / estradiol ratio was lowered. A significantly higher level of testosterone was also revealed (2.21 ± 0.10 vs. 1.95 ± 0.12 and 1.61 ± 0.11 ng / ml, p < 0.05). According to colpocytogram, anovulatory menstrual cycle of the hyperestrogenic type with luteal phase insufficiency was diagnosed in 62.5% and 40.7% of the patients in the 1 and the 2 groups. The women with infertility and psychosomatic disorders demonstrated an imbalance of gonadotropic and sex hormones that was manifested by relative progesterone deficiency, signs of hyperestrogenia, hyperandrogenism and hyper-prolactinemia and confirmed by colpocytological studies. The data obtained open up prospects for the application of psycho-correction methods in the treatment of infertility.