Гіпертонічна хвороба, як фактор ризику виникнення ушкоджень тканин пародонту Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

СТОМАТОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ

© Гольденберг Ю. М., Щербатих Л. Ю. УДК 616.314.17:612.17

Г1ПЕРТ0Н1ЧНА ХВОРОБА, ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ УШКОДЖЕНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТУ

Гольденберг Ю. М., Щербатих Л. Ю.

ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава

В последнее время в клинике внутренних болезней все большее значение приобретает первичная диагностика изменений, которая встречается у больных, страдающих соматическую патологию, в частности гипертонической болезнью. Особый вопрос - это связь состояния внутренних органов и их местных проявлений в удаленных локальных участках, в данном случае в состоянии тканей пародонта. При этом связан генез изменений тканей пародонта с влиянием соматического заболевания, являются ли они проявлением побочных эффектов лекарственных средств или являются маркерами прогрессирования основного заболевания остается мало изученным.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, болезни тканей пародонта.

Розповсюдженють артер1альноТ ппертензи у свт у дорослого населення вщ 450 до 900 млн. (30-40%), а в УкраТш бтьш н1ж 20 млн. людей (39% чоловки та 41% жшки). За даними дослав, ппертошчна хвороба розвиваеться у 60% випадюв у ж1нок пщ час кгммаксу. В шших 40% у цей перюд тиск стмко пщвищений, але в1н приходить у норму, як ттьки жшка подолае кл1мак-теричний пер1од. Порушуеться гормональний баланс в орган1зм1, загострюються нервов! та емоц1йн1 реак-цп. Нер1дко виникають склеротичн1 зм1ни у судинах з шем1ею центр1в ппоталамуса та дистроф1чними змь нами у них, що порушуе нормальну регуляц1ю крово-об1гу [8]. У чолов1к1в у в1ц1 20-29 рок1в ппертоычна хвороба зустр1чаеться в 9,4% випадюв, а у 40-49 рок1в вже у 35%. У ос1б,що досягнули 60-69-р1чного в1ку цей показник зростае до позначки 50%. Причому у вЩ1 40 рош чолов1ки хворють на г1пертон1чна хвороба дещо частше, н1ж ж1нки, а пот1м це стввщношення змшю-еться у протилежному напрямку. Але неможна вважа-ти ппертоычну хворобу хворобою старечого в1ку, так як нав1ть у людей похилого в1ку АТ у б1льшост1 випад-к1в нормальний, а нерщко дещо знижений [8, 11]. Проблема захворювань тканин пародонта е одн1ею з найб1льш актуальних в сучаснш стоматолог1Т. За даними допов1д1 науковоТ групи ВООЗ (1990), засновано-го на обстеженн1 населення 53 краТн, у всьому св1т1 мае мюце високий р1вень захворюваност1 тканин па-родонту. У ос1б в1ком 15-19 рок1в захворювання тканин пародонту зустр1чаеться у 55-89%, в1ком 35-44 рок1в - в 65-98%. У ос1б б1льш старших вкових груп вони досягають 100%[1, 6]. Частота пнпвпу I пародо-нтиту, р1зн1 форми Тх прояву, виникнення в порожнин рота вогнищ хрошчноТ 1нфекц1Т, втрата зуб1в I як результат порушення працездатност1, попршення пси-

холопчного стану хворих, I, як наслщок, зниження якост1 життя населення дозволяе вважати захворю-вання пародонту не лише серйозною медичною, але й важливою соц1альною проблемою. На жаль, час вщ д1агностики початкових форм пародонтиту I пародонтозу до Тх адекватного лкування виявляеться досить тривалим, школи обчислюеться роками. Також низь-кий вщсоток звертаемост1 пац1ент1в з первинними ознаками ппертонп до лкарячнтернюта призводить до тяжких та майже невилковних ускладнень цього захворювання. Складнють диференц1альноТ д1агнос-тики та низька ефективнють проведеноТ терапИ' [9], вщсутнють комплексного л1кування в повному обсяз1 призводять до зб1льшення числа хворих з важкими формами патологи пародонта, будучи нерщко причиною його «невилковностЬ I як наслщок складаеться замкнуте коло, м1ж пац1ентом, ппертоыею, депресив-ним станом в1д вдаваноТ «неефективност1» л1куваль-них метод1в та станом тканин ротовоТ порожнини хворого.

Серед р1зних форм стоматолог1чних захворювань хвороби пародонту домЫують за своею частотою, ¡н-тенсивн1стю I руйшвним насл1дкам для жувального апарату людини [2, 5, 10 ]. У зв'язку з цим, проблема пошуку ефективних метод1в лкування запальних захворювань пародонту залишаеться актуальною I в даний час.

У етюлогп та патогенез! захворювань тканин пародонту вщ1грають роль як мюцев1 фактори, так I зага-льн1. При досягненш 40-45-р1чного в1ку у б1льшост1 людей, як чоловшв, так I ж1нок, д1агностуеться що-найменше одне хроычне захворювання [8, 11]. Разом з тим стан порожнини рота залежить вщ загального стану здоров'я патента. Мюцев1 механ1зми хрон1чно-

Проблеми екологц та медицини

го генералiзованого пародонтиту в основному зво-дяться до теорм «бактерiальноí бляшки», «травматично! артикуляцп» i т. i. Одночасно можна видiлити ряд загальносоматичних чинниюв та системних захворю-вань, що супроводжують розвиток захворювання: системы iмунологiчнi дисбаланси, мiнералодефiцiтнi ста-ни, обмiннi трофiчнi порушення з попршенням мiкро-циркуляцií як наслщок наявностi у хворих ппертоыч-но! хвороби, облiтеруючого атеросклерозу, хронiчних захворювань шлунково-кишкового тракту, цукрового дiабету та шших [10, 11,13]. 1стотне значення в етю-патогенезi захворювань пародонту надаеться мюце-вим порушенням кровооб^у, залежним вiд швидкостi кровоплину, функцюнального та анатомiчного стану судин пародонту та рiзноманiтного ураження судин (атеросклеротичн змiни i т.i.) [13]. Таким чином в па-тогенезi хроычного генералiзованого пародонтиту суттеву роль в^фграють системнi процеси, що призво-дять до глибоких змЫ внутрiшнього середовища орга-нiзму i в результат до структурного ураження тканин пародонту. Особливу роль вщводять нейротрофiч-ним порушенням, в тому числ^ пов'язаним як iз емо-цiйними стресами, так i хронiчними емоцiйними на-пруженнями [11], на нашу думку, в цьому випадку можна провести паралель мiж етюлопчним чинником ппертошчно! хвороби та хворобами тканин пародонту. Першi клiнiчнi симптоми пародонтиту розвиваються на тлi змiн капiлярiв i появи метаболiчних i структур-них ознак ушкодження тканин пародонту. 1стотне значення при цьому набувае розвиток в бтязубних тканинах ппоксп (Лопнова Н. К., 1999, Трегубов 1.Д., 2000). Виражен порушення тканинного обмiну при-зводять до попршення трофiки навколозубних тканин, розвитку мюцевого ацидозу, метаболiчних розладiв на молекулярному i клiтинному рiвнях, що, у пiдсумку, сприяе виникненню i прогресуванню дистрофп i, у по-дальшому, деструкцií кiстковоí тканини. При ппоксп в тканинах пародонту сповтьнюеться видалення мета-болiтiв, що сприяе накопиченню продуктiв перекисно-го окислення лт^фв у тому чи^ безпосередньо вть-них радикалiв (Соколова Н.А., 2004). Утворен при пе-рекисному окисленнi лiпiдiв продукти розпаду самi по собi е потужними окислювачами i у великих концент-рацiях ушкоджують клiтини, тим самим посилюючи запальну реакцiю i призводячи до деструктивних про-цесiв у них.

Провщним моментом в лкуваны хронiчного гене-ралiзованого пародонтиту е адекватна дiагностика даного захворювання. З ^ею метою в клiнiчнiй паро-донтологií часто беруться до уваги лише результати кгмшчного обстеження хворого (збiр анамнезу, зонду-вання пародонтальних кишень, Ыдексна оцiнка стану пародонта, спе^альш проби) i результати мюцевого рентгенолопчного обстеження. Мiж тим, обмежувати-ся вивченням лише мiсцевих змш при данiй патологií не е обгрунтованим. Незважаючи на широке викорис-тання новп"шх технологiй в стоматолопчшй практицi [7] не зменшуеться значимють зiставлення клiнiчних i бiохiмiчних критерпв прогресування хронiчного гене-ралiзованого пародонтиту [4]. У той же час, в клУчнш пародонтологп застосування бiохiмiчних методiв об-межено внаслiдок вщсутност у практичних лiкарiв — стоматолопв достатньоí iнформацií про можливостi цих методiв i, у зв'язку iз цим правильноí штерпрета-цií отриманих даних. Вивчення кореляцмних взаемо-

зв'язш мiж 6ioxiMÎ4HMMM, нейрогуморальними i нейро-електрофiзiологiчними показниками е найбiльш зна-чущими завданнями, обумовлюючи i диференцмоваш пiдходи до медикаментозной' корекцiï виявлених змЫ [2, 6, 10,13].

Метою нашого дослiдження стало вивчення динамки захворювання серцево-судинноТ системи ппер-тонiчноï хвороби та ïï зв'язок зi станом органiв порож-нини рота. Об'ектом дослiджень стали 60 оаб, що знаходились на стацюнарному лiкуваннi у 4 Мiськiй клУчшй лiкарнi i 50 практично здорових людей. За вком пацiенти були подтеы на 2 групи: 40-50 роюв (57 осiб), 50-60 роюв (53 особи). Жiнок серед них було 38, чоловшв 72.

Дiагноз гiпертонiчноï хвороби у цих хворих був ве-рифiкований в стацюнарних умовах з використанням всiх методiв обстеження, рекомендованих мiжнарод-ними протоколами (це аналiз анамнезу захворювання, фiзичне обстеження та застосування клУко-лабораторних методiв обстеження). У вах хворих, що спостерiгалися, мала мюце гiпертонiчна хвороба II ступеня. У 20 хворих рентгенолопчно встановлений атеросклероз аорти.

Аналiз стоматологiчного статусу починали iз зов-нiшнього огляду, пальпаци регiонарних лiмфатичних вузлiв. При оглядi порожнини рота визначали прикус i його аномали, дефекти зубних рядiв, прикрiплення вуздечок верхньоТ i нижньоТ губ. Вщзначали стан сли-зовоТ оболонки ясен (з ^ано™ним вiдтiнком, яскраво-червона або блща недокрiвна). Вiдзначали ретрак^ю ясен чи ïï гiпертрофiю, болючють слизовоТ оболонки ясен i вщокремлюване з пародонтальних кишень. Глибину пародонтальних кишень оцЫювали за допо-могою градуйованого зонда. Оцiнювали стан протезiв, якiсть пломб, наявнiсть карiозних порожнин, рухли-вiсть зубiв i оголення кореыв, наявнiсть зубних вщ-кладень. Пiсля обстеження визначали iндекс ппени порожнини рота Грiна - Вермтьйона 1ГВ (1969), iндекс РМА (Schour, Massler 1948), пародонтальний iндекс П1 (A. Russel, 1956).

Для об'ективно'1' оцiнки стану кiстковоï тканини альвеолярного вщростка проводилася внутршньоро-това контактна рентгенографiя.

Оцiнка отриманого матерiалу показала, що при п-пертонiчнiй хворобi 11ступеня хронiчний катаральний гiнгiвiт дiагностований у 10-ти хворих (16,6 %), у 13-ти хворих (21,6 %) - пародонтит легкого ступеня тяжкост та у 20-ти хворих (33, 2 %) - середнього ступеня тяж-костi, у 16-ти - пародонтит важкого ступеня (26,6 %). Таким чином поширенють захворювань пародонта склала 98,3 %.

У контрольна групi хронiчний катаральний гiнгiвiт дiагностований у 11-ти пацiентiв (22 %), пародонтит легкого ступеня тяжкостi - у 16-ти па^ен^в (35 %), середнього ступеня тяжкостi - у 9-ти па^ен^в (18 %), важка форма пародонтиту - у 5-ти па^ен^в (10 %). Поширенють захворювання пародонта склала 82 % (р<0, 005) i перебрала не так важко.

Зубы вщкладення вщзначалися у 57 (95%) хворих на ппертошчну хворобу та у 44 (88%) па^ен^в контрольно!' групи. Деяк хворi скаржилися на сухють в по-рожнинi рота (8 па^ен^в), болючiсть язика, збочення смаку (4 па^енти). У багатьох хворих вщзначалися обкладений язик, на бiчних поверхнях вiдбитки зубiв, що вказувало на наявнють набряклостi.

Висновки

1. Ступшь та частота ураження тканин пародонту хворих на ппертошчну хворобу статистично достовiр-но перевищувала аналопчш показники в оаб контро-льних груп вiдповiдного вку.

2. Стоматологiчне обстеження як обов'язковий компонент слщ включати в програму щорiчноï диспа-нсеризацiï хворих на ппертошчну хворобу, яга пщля-гають диспансерному облiку i / або виконуватися перед оглядом для встановлення (продовження) ступе-ня обмеження працездатност та групи швапщносд

3. Додатга^ стоматологiчнi огляди хворих на п-пертонiчну хворобу повиннi бути обов'язковими перед плановою госпiталiзацieю в стацюнарш (включаючи стацiонари денного перебування) лкувально-профтактичш заклади терапевтичного i кардюлопч-ного профiлю для лкарського тестування, призначен-ня лiкарськоï антиппертензивно!' терапiï i корекцiï лi-кування;

4. Лiкарi терапевти — сiмейноï медицини повинш складати плани лiкування хворих iз гiпертонiчною хворобою iз урахуванням стану порожнини рота.

10.

11.

2.

12.

13.

Боровский Е. В. Заболевания пародонта. / Боровский Е. В. - М.: Медицина, 2003.- 605 с.; Вильдт М. О. Об изменениях внутренних органов у больных пародонтозом./ М. О. Вильдт // Теоретическая и практическая стоматология: Труды стоматологического института. Т. 5. - Москва, 1961. - С. 186-192; Грудянов А. И. Пародонтология: Избранные лекции. / Грудянов А. И. - М.: ОАО «Стоматология», 1997. - 32с.; Дантевський М. Ф., Борисенко А. В. та ш. Захворювання пародонту. // Дантевський М. Ф., Борисенко А. В. та ш. - К.: Здоров'я, 2000. - 460 с.; Прохончуков А. А. Функциональная диагностика в стоматологической практике. / Прохончуков А. А. - М.: Медицина, 1980.- 272 с.;

Устименко Б. В. Сердечно - сосудистая заболеваемость и смертность - статистика по европейским странам (2008)/ Б.В. Устименко// Medicine Rewiew. - 2009.

- Vol. 1(06). - Р. 6-12.;

Федоров Ю. А. Зубные эликсиры и ополаскиватели в профилактике и лечении заболеваний пародонта / Ю. А. Федоров, В. А. Дрожжина, В. П. Блохин [ и др.] // Новое в стоматологии. 2000. №7. - С. 55-64; Цепов Л. М. Заболевания пародонта: взгляд на проблему / Цепов Л. М. - М.: МЕДпресс-информ, 2006. -192 с.;

Arora R. The prevalence and incidence of coronary heart disease is significantly in periodontitis: a meta-analysis / R. Arora // Am. Heart J. - 2007. - Vol. 154. - Р. 830-837.; Demmer R. and Desvarieux M. The heart of the matter Periodontal infections and cardiovascular disease / R. Demmer and M. Desvarieux // J. Am. Dent. Assoc. - 2006.

- Vol. 137. - Р. 14-20;

Stelzel M. Пародонтит и ишемическая болезнь сердца: обзор. / M. Stelzel, A. Sattler // Квинтэссенция. - 2003. -Т. 50, № 1. - С. 29-34.

Лггература

Барер Г.М., Лемецкая Т. И. Болезни пародонта. Клиника, диагностика и лечение: Учебно-методическое пособие / Барер Г. М., Лемецкая Т. И. - М.: Медицина, 1996. - 86с.;

Безрукова А. П. Пародонтология. / Безрукова А. П. - М.: Медицина, 1999. - 332с.;

Summary

HYPERTENSIVE HEART DISEASE AS A RISK FACTOR FOR PERIODONTAL TISSUES DAMAGES

Yu. M. Goldenberg, L. Yu. Shcherbatykh

Key words: hypertensive disease, disease of periodontal tissues.

Recently, the primary diagnosis of changes which occur in patients with somatic pathology, particular hypertention has become increasingly important in internal diseases clinic. One of the special issues is the connection between the condition of internal organs and their local manifections in remote local areas, in this particular case, the condition of periodontal tissues. In this case, the genesis of the changes associated with the effect of periodontal tissues of physical illnes, whether they are side effects of medications or are markers of the progression of the underlying disease is still poorly investigated.

Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava

Mamepian надшшов до редакцн 15.11.2012 р.