CC BY
14
The number of edentulous space with the absence of one tooth was determined in the II experimental clinical group: Kennedy Class II - four (2.41%), Kennedy Class III - 6 (3.61%). There were no Class I defects with the absence of one tooth.
Indicators of the defects caused by the absence of two teeth were 25.91%, and were detected in 18 cases on the UJ (10.84%), and in 25 - on the LJ (15.07%). The largest number of such defects was in Class III - 8 (4.82%) on UJ and 11 (6.63%) on the LJ. The smallest in Class I is 4 (2.41%) on the UJ and 3 (1.81%) on the LJ.
Indicators of the defects caused by the absence of four teeth amounted to 15.46%, and were detected in 14 cases on the UJ (8.43%), and in 12 on the LJ (7.23%). The absence of five teeth was determined: four (2.41%) on the UJ, and 6 (3.61%) on the LJ, 5 cases of Class I and II according to Kennedy.
Conclusions. The analysis of the sources of literature of domestic and foreign authors testifies to the high prevalence of periodontal tissue diseases in the age from 16 to 65 years. The conducted epidemiological studies have shown that, in case of periodontal tissue diseases, partial tooth loss is the most common pathology leading to the development of secondary deformations of the dentition, causing functional and morphological disorders in the unity of the dentition, resulting in a complex reorganization of the bite and dentofacial system as a whole. Key words: periodontal, dentition defect, dentition system.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М. Стаття надшшла 24.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-350-353 УДК УДК 616.314.18-002.4:616.131:616-005.4 Емельянова Н. Ю.
ПАРОДОНТАЛЬНИЙ СТАТУС ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ОБСТРУКТИВНОМУ ЗАХВОРЮВАНН1
ЛЕГЕНЬ ТА 1ШЕМ1ЧН1Й ХВОРОБ1 СЕРЦЯ ДУ «Нацюнальний шститут терапп iM. Л.Т. МалоТ НАМН УкраТни» (м. Хармв)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано зпдно планово! НДР «Характер, структура та лтування осно-вних стоматолопчних захворювань», № державно! реестраци 0113и002274.
Вступ. В останш роки патолопчш змши у паро-донт диктують необхщшсть численних дослщжень, що обумовлено багатофакторшстю Тх виникнення та недостатньою ефектившстю лтування [1]. Зпдно даних ВсесвпшьоТ оргашзаци охорони здоров'я, роз-повсюджешсть пародонтопатолоп! в рiзних краТнах свп"у складае майже 98%, а в УкраТш даний показник зус^чаеться вщ 63 до 97% населення, що поясню-еться широкою розповсюджешстю дано! патологи та створюе сощальну, медичну та економiчну проблему [2].
Сьогодш, вже ч^ко зрозумто, що ураження паро-донту мають багатофакторну природу, яка пов'язана з порушенням мкцевих та загальних механiзмiв за-хисту оргашзму, тобто, мае фенотитчну залежшсть вщ чиннимв навколишнього середовища [3,4]. Тобто, стан тканин пародонта стае шформативним показни-ком, який у повнш мiрi вiдображае загальний стан орrанiзму в цiлому.
При проведены стоматолопчних оrлядiв у бтьш нiж половини обстежених (57%) виявляються супут-нi захворювання, що знижують якiсть та тривалiсть життя. Дослщники вiдзначають, що для коморбiдних сташв характерно взаемне обтяження патолоriчноrо процесу за рахунок ткного функцiональноrо зв'язку мiж ураженими орrанами [5]. Одними з соматичних захворювань, що впливають на стан тканин паро-донту е хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) та iшемiчна хвороба серця [6,7].
Мета дослщження: вивчення особливостей па-родонтальноrо статусу у хворих з хрошчним обструк-тивним захворюванням леrень та при його поеднан-нi з iшемiчною хворобо серця.
Об'ект i методи дослiдження. Для стоматолопч-ного дослiдження було вобрано 38 пацieнтiв з ве-рифтованим дiаrнозом ХОЗЛ (група спостереження), та 130 з ХОЗЛ при поеднанш з 1ХС (основна група). Ус хворi були вiдiбрaнi за темою НДР вщдшу кардю-пульмонолоп! ДУ «Нацюнальний шститут терапи iM. Л.Т. Мало! НАМН Укра!ни» «Вивчити патогенетичн1 механiзми формування легенево! ппертензи при хрошчному обструктивному захворюваннi леrенiв у поеднанш з iшемiчною хворобою серця». Верифта-цiя ХОЗЛ здiйснювалася зпдно наказам МОЗ Укра!ни та рекоменда^ями GOLD (Global initiative for Chronic Obstructive Lung Disease) з урахуванням даних анамнезу, клiнiчноrо обстеження, ЕКГ, визначення функцп зовнiшньоrо дихання (ФЗД), Ехо-КС, рентгеногра-фГ! ор^шв грудно! клiтини [8]. 1ХС встановлювалася зriдно з рекомендацiями eвропейськоrо товариства кардюлопв на основГ анriнозноrо бтю, стресс-ЕхоКГ з добутамiном, велоерrометрi!, ХМ ЕКГ, коронароан-riоrрафi!.
На момент стоматолопчнот дослiдження вс1 пацiенти отримували базисну та симптоматичну тератю з приводу ХОЗЛ (м-холшолп"ики або бета-2-аrонiсти тривало! або коротко! дм, 1ГКС) та 1ХС (препарати ацетилсалщилово! кислоти, бета-адре-ноблокатори, ГнгГ6Гтори анпотензинперетворюючопэ ферменту або антаrонiсти рецепторiв до анпотензи-ну-2, статини.
У дослщження не включали пацiентiв з тори-ми запальними процесами у порожниш рота, або !х заrостреннями, з ендокринними порушеннями (цу-кровий дiабет), захворюваннями орrанiв шлунково-кишкового тракту, хворих з серцевою недостатнiстю II В-III ступенiв та Гншими системними захворюваннями.
Змши тканин пародонта оцшювали зпдно систематики М.Ф. Данилевськот (1994) [9]. Вимiрювання тибини пародонтальних кишень та втрату клЫчнога
прикртлення здiйснювали пародонтолопчним зондом за методикою А.1. Грудянова (1998) та ВООЗ. Пп-eнiчний стан порожнини рота оцшювали за допомо-гою iндекса Greene-Vermillion (OHI-S). Об'eктивiзацiя запалення у рiзних зонах ясен проводилася за допо-могою пашляро-маргшально-альвеолярного iндексу (РМА) у модифтацп Парма (%) (1960). Кровоточивiсть ясен оцшювали, як за даними анамнезу (Kotzschke, 1975) так i за шдексом кровоточивостi ясеневих со-сочкiв Muhllemann-Saxer-1977 (PBI). Для оцiнювання стану тканин пародонта розраховували шдекс КП1 (комплексний пародонтальний шдекс) за Леусом.
Статистична обробка проводилася за допомогою параметричних та непараметричних статистичних методiв з визначенням медiани, штерквартшьного розмаху (перший та третш квартиль -Q1,Q3), та кри-терiя Манна-Уiтнi для порiвняння кiлькiсних показ-никiв. При вивченш кореляцiй користувалися методом Сшрмена.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Структура та поширешсть захворювань пародонту хворих основно'|' групи та групи спостереження наведена на рисунку 1, 2. Зпдно даних, найчаспше зустрiчалися захворювання ясен запального та за-пально-дистрофiчного характеру рiзних клшто-мор-фологiчних груп: хронiчний генералiзований ката-ральний гiнгiвiт (ХГКГ), хронiчний гiпертрофiчний гiнгiвiт (ХГГ), хронiчний локалiзований (ХЛП) та гене-ралiзований пародонтит (ХГП).
Рис. 1. Поширешсть та структурний розподш хвороб пародонта в основной груш.
Так в основнiй груш хрошчний генералiзований катаральний гiнгiвiт зуст^чався у 21 пацieнта, у 8 па-цieнтiв хронiчний гiпертрофiчний пнпвгг, хронiчний локалiзований пародонтит 1 ступеню у 8,46±2,4%, хронiчний локалiзований пародонтит 2 ступеню -3,8±1,7%, та у 48,5±4,4% хворих був дiагностований хронiчний генералiзований пародонтит рiзних ступе-нiв тяжкостi. Лише у 5 хворих були вщсутш клiнiчнi признаки патологи пародонта.
У груш з ХОЗЛ також спостеркалася висока частота запальних уражень пародонту, а також слщ за-значити, що не було зафтсовано жодного случаю не-запально'| деструкци пародонта. Появу незапально'( деструкци ясен у пащенпв, якi окрiм ХОЗЛ стражда-ють 1ХС, можливо пояснити порушенням мтроцир-куляцп не тiльки у коронарних сосудах, а й у сосудах тканин пародонту, що призводить до появи атрофiч-них змш у тканинах.
Найпрший гтешчний стан порожнини рота був зафтсований у груш порiвняння, середне значення
Рис. 2. Поширешсть та структурний розподш хвороб пародонта у груш пор^вняння.
якого по rpyni складало 3,000 [2,700; 3,200], та ста-тистично значуще перебiльшувало цей показник у основнш rpyni (р=0,001), гiгieнiчний стан якоУ оци нювався як незадовiльний, та мав значення 2,250 [1,875; 2,800]. Пащенти самi вiдмiчали наявнiсть зубних вщкладень, якi, на ïx думку, були причиною неприемного запаху з роту. Галтоз знижував ямсть життя пацiентiв, визивав дискомфорт при сшлкуван-нi з оточуючими людьми. Характерно, що найбшьш часто (71,0±7,4%) саме пащенти з iзольованою ХОЗЛ акцентували увагу на неприемний запах з рота, що статистично значуще перебшьшувало частоту дано'|' скарги у основнш груш (х2=5,998,р=0,014). Явища галiтозy пояснюеться слабкою вмотивованiстю паци ентiв при проведены заxодiв гiгiенiчного догляду та незадовшьним станом гiгiени порожнини рота.
Вивчення шдукованоУ кpовоточивостi за методикою Muhlleman-Saxer довело, що найбiльшi значення iндексy PBI спостеркалися у пацiентiв групи поpiв-няння та доpiвнював 2,000 [1,000;2,000] бали та мав статистично значyщi вщмшносл вiд показникiв основной групи (таблиця 1).
Оцшка стану тканин пародонту методом шдексу РМА продемонструвала наступш результати - у трупах хворих основноУ групи та групи поpiвняння були зафiксованi висом значення шдексу, проте значення групи з iзольованою ХОЗЛ було статистично найви-щим.
При детальному опитуванш скарг з'ясувалося, що кpовоточивiсть ясен турбувала хворих уах до-слiдниx груп. Найчаспше зазначену скаргу згадували xвоpi з групи поpiвняння, де вона турбувала бшьше 50,0±8,1% оглянутих (переважно кровоточив^ь при чищеннi зyбiв, та у меншш мipi кpовоточивiсть при пpийомi грубоУ ïm (яблука, моркви)). Важливо, що жоден з опитуваних в обох групах не вщзначав само-чинну кpовоточивiсть ясен.
При пошуку взаемозалежностi мiж зазначени-ми показниками ми виявили кореляцшний зв'язок слабкоУ сили мiж кpовоточивiстю ясен за анамнезом i таких шдексних показнимв як кpовоточивiсть за МисЫетап (R=0,172; p=0,019) та шдексом PMA (R=0,150; p=0,040) у основнiй гpyпi.
При дослiдженнi пародонтального статусу паци ентiв методом КП1 за Леусом були отримаш наступн1 результати: як у основнш груш, так i у груш спостереження середнш показник мав висом значення та доpiвнював 2,200 [0,775; 2,850] та 2,200 [0,900;3,200] вщповщно, що свщчило про значущу дестpyкцiю тканин пародонта.
Таблиця 1.
Результати шдексу Muhlleman-Saxer та РМА в обстежених оаб, (Ме [Q1; Q3])
1ндекс Основна група Група пор1в-няння
Кровоточивкть за Muhlleman-Saxer, бали 1,400 [0,800; 2,300] 2,000 [1,000;2,000] p=0,001
PMA, % 22,000 [12,000;35,500] 32,500 [8,300;42,900] p=0,576
Примггки: р - р1вень статистичноУ значущост1 в1дм1нностей в1д основноУ групи.
Глибина зондування пародонтальних кишень ви-явилася найбтьшою у пац1ент1в групи пор1вняння з ХОЗЛ, на вщмшу в1д основноУ групи, показник якоУ був статистично нижчим (таблиця 2).
Таблиця 2.
Оцшка зондування пародонту обстежених оаб,
(Ме [Q1; Q3])
1ндекс Основна група Група пор1вняння 1
Глибина зондування, мм 1,000 [0,000; 3,625] 3,000 [2,000;4,125] p=0,001
Втрата прикрн плень, мм 1,600 [0,275; 3,100] 0,000 [0,000;4,200]
Примггки: р - р1вень статистичноУ значущост1 в1дм1нностей в1д основноУ групи.
Також, в обох групах хворих зустр1чалася обмеже-на рецеая ясен, переважно I або II класу, причому
найбiльша частота рецесГУ була притаманна хворим основноУ групи (80,7±3,5%), що окрГм естетичного не-долiку причиняло болiсну чутливiсть 3y6iB.
Висновки. Отже, переважна бiльшiсть хворих з iзольованою ХОЗЛ та ХОЗЛ у поеднанш з 1ХС мають патологiю тканин пародонту. У хворих на ХОЗЛ кли нiчна картина характеризуеться слабо вираженою реакцГею, вщсутшстю глибоких або активних пародонтальних кишень, що може бути у наслщок дм irKC, якi застосовуються з приводу основного захво-рювання. У па^енлв основноУ групи, де у анамнез! присутня i 1ХС у анамнезi, до дм irKC приеднуеться слабо виражена протизапальна дiя АСК та статишв. Kрiм того, пацГенти, що страждають на ХОЗЛ перю-дично отримують курси антибактерГальноУ та проти-запальноУ терапи у зв'язку з загостренням хрошчного запального процесу у дихальних шляхах. Тобто вза-емодiя i взаемозалежнiсть соматичноУ i стоматолопч-ноУ патологи вщображае Ух синтропiю.
Перспективою подальших дослщжень е усес-торонне дослiдження клiнiко-патогенетичних взаемозв'язкiв захворювань пародонта хворих на з ХОЗЛ у поеднанш з 1ХС на тл прийому комбшова-ноУ терапи з використанням сучасних, доступних для практичноУ охорони здоров'я технологш i пошуку найбiльш рацюнальних, ефективних методiв профи лактики i фармакотерапп.
Лiтература
1. Maliy DYu, Antonenko MYu. Epidemiologiya zahvoryuvan parodonta: vikoviy aspekt. Ukr. nauk.-med. molodlzh. zhurn. 2013;4:41-3. [in Ukrainian].
2. Beloklitskaya GF, Pavlenko EM. Parodontologicheskiy status lyudey pozhilogo i starcheskogo vozrasta. Sovrem. stomatologiya. 2013;2:117-9. [in Russiаn].
3. Winning L, Linden GJ. Periodontitis and systemic disease: association or causality? Curr Oral Health Rep. 2017;4(1):1-7. DOI: 10.1007/s40496-017-0121-7
4. Alkan A, Cakmak O, Yilmaz S, Cebi T, Gurgan C. Relationship between psychological factors and oral health status and behaviours. Oral Health Prev Dent. 2015;13(4):331-9.
5. Fernandez-Solari J, Barrionuevo P, Mastronardi CA. Periodontal disease and its systemic associated diseases. Mediators Inflamm. 2015;2015:153074. DOI: 10.1155/2015/153074
6. Johar N, Dhodapkar SV, Kumar R, Verma T, Jaioo A. Association of relationship between periodontal disease and cardiovascular disease. Mymensingh Med J. 2017;26(2):439-47.
7. Romanenko IG, Poleshhuk OJu, Kaladze KN. Sostojanie gigieny polosti rta i tkanej parodonta u detej s hronicheskim generalizovannym kataral'nym gingivitom na fone bronhial'noj astmy. Visnik problem biologii ta medicinv. 2014;2(108):121-5. [in Russiаn].
8. Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease (GOLD): updated 2016. Available from: www.goldcopd.com
9. Danilevskii NF, Borisenko AB. Zabolevaniya parodonta. Kiev; Zdorov'e: 2000. 464 s. [in Russiаn].
ПАРОДОНТАЛЬНИЙ СТАТУС ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ОБСТРУКТИВНОМУ ЗАХВОРЮВАНН1 ЛЕГЕНЬ ТА 1ШЕМ1ЧН1Й ХВОРОБ1 СЕРЦЯ
Емельянова Н. Ю.
Резюме. В статт наведен даш пародонтального статусу 130 пащенлв з ХОЗЛ у поеднанш з 1ХС (основна група) та 38 пащенлв з ХОЗЛ (група спостереження), що отримували базисну терашю з приводу соматичноУ патологи. Патентам проводили стоматолопчний огляд, детальне клшГчне обстеження пародонту з урахуван-ням основних ¡ндекав. З'ясовано, що у бшьшост пащенлв обох груп визначалися патолопчш змши у пародонт1 запального та запально-дистрофГчного характеру з наявними взаемозалежностями мГж ¡ндексними показни-ками. У частини пащенлв основноУ групи була виявлена незапальна деструкщя ясен, що пов'язане з порушен-ням мтроциркуляци не ттьки у коронарних сосудах, а й у сосудах тканин пародонту.
Ключовi слова: пародонт, хрошчна обструктивна хвороба легень, ¡шемГчна хвороба серця, ¡ндекс ппени, галГтоз.
ПАРОДОНТАЛЬНЫЙ СТАТУС ПРИ ХРОНИЧЕСКОМ ОБСТРУКТИВНОМ ЗАБОЛЕВАНИИ ЛЕГКИХ И ИШЕМИЧЕ-СКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА Емельянова Н. Ю.
Резюме. В статье приведены данные пародонтального статуса 130 пациентов с ХОЗЛ в сочетании с ИБС (основная группа) и 38 пациентов с ХОЗЛ (группа сравнения), получавших базисную терапию по поводу соматической патологии. Пациентам проводили стоматологический осмотр, детальное клиническое обследова-
ние пародонта с учетом основных индексов. Установлено, что у большинства пациентов обеих групп определялись патологические изменения в пародонте воспалительного и воспалительно-дистрофических характера с имеющимися взаимозависимостями между индексными показателями. У части пациентов основной группы была обнаружена невоспалительная деструкция десен, что связано с нарушением микроциркуляции не только в коронарных сосудах, но и в сосудах тканей пародонта.
Ключевые слова: пародонт, хроническое обструктивное заболевание легких, ишемическая болезнь сердца, индекс гигиены, галитоз.
PARADONTAL STATUS FOR CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE AND CORONARY HEART DISEASE
Emelyanova N. Yu.
Abstract. Periodontal diseases have a multifactorial nature and their development depends on the local and general factors of the body. Somatic diseases are one of affecting factors causing changes in periodontal diseases due to close functional connection of organs. Chronic obstructive pulmonary disease especially in combination with coronary heart disease can affect periodontal tissues.
The purpose of the study - study of periodontal status characteristics in patients with chronic obstructive pulmonary disease and in comorbidity with coronary heart disease.
Object and methods. We have researched the periodontal status of 130 patients with COPD in combination with IHD (main group) and 38 patients with COPD (observation group). All these patients received basic therapy for somatic pathology. Patients were performed general dental examination and detailed clinical examination of paro-dontium, taking into account the main indices of hygiene and parodontium. Statistical processing has been carried out using parametric and non-parametric methods.
Results and discussion. We found pathological inflammatory and inflammatory-dystrophic periodontal changes in most patients of both of the main group and the comparison group. Also in the patients of the main group we found non-inflammatory destruction associated with impaired microcirculation not only in the coronary vessels but also in the vessels of the periodontal tissues. The highest values of OHI-S, PMA, KPI has been recorded in patients with isolated COPD.
Conclusions. Thus, the vast majority of patients with comorbid bronchial and cardiac pathology have changes in periodontal tissues due to not only somatic pathology but also effects of basic therapy drugs. This conclusion determines necessity of comprehensive study of all the relations between periodontal disease and internal organs pathology in order to develop effective treatment and prevention methods.
Key words: periodontal disease, chronic obstructive pulmonary disease, coronary heart disease, hygiene index, halitosis.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 22.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-353-357 УДК 616.314-002-053.5
1КаськоваЛ. Ф., 2Попик К. М., 1УласевичЛ. П., 1Андр'янова О. Ю., 1Кулай О. О. В1КОВ1 В1ДМ1ННОСТ1 ПОКАЗНИК1В КАР16СУ ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ 6-16 РОК1В 1УкраТнська медична стоматолопчна академ1я (м. Полтава) 2Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет 1меш Данила Галицького (м. Льв1в)
Зв'язок публшацп з плановими науково-до-слщними роботами. Дана робота е фрагментом НДР «Удосконалити методи профтактики та лту-вання основних стоматолопчних захворювань у дп"ей iз факторами ризику», № державно'1 реестраци 0111и006760; «Удосконалення методiв профтактики та лтування хвороб твердих тканин зубiв та тканин пародонту на фон соматичноТ патологи у дп"ей з урахуванням соцiально-економiчних факторiв та психоемоцшного стану» (знаходиться на реестрацГт).
Вступ. Карiес мае значне поширення у вс втов1 перюди життя людини. Найбтьш активний при-р^ показнимв карiесу спостер^аеться у дтей. Це пов'язано з прорiзуванням постшних зубiв, ям недо-статньо мiнералiзованi, особливо в першi 2-3 роки тсля прорiзування, формуванням оргашв i систем оргашзму, соматичною патолопею, неямсною пп-еною порожнини рота дп"ей, rеохiмiчними умова-ми проживання, впливом рiзноманiтних зовшшшх факторiв, ям можуть спричинити порушення мше-рального обмшу. Дитячий оргашзм та його захисн1
властивост недостатньо сформован та не завжди можуть протидiяти цим факторам [1,2,3,4]. Тому е важливим вивчати стоматолопчний статус дтей в кожний втовий перюд та визначати основы чинни-ки, якi можуть сприяти виникненню карiесу у дитини саме в цей перюд ТТ формування.
Мета дослщження. Визначення поширеност та iнтенсивностi карiесу постiйних зубiв у дiтей 6-16 рокiв для подальшого формування комплексноТ профтактики, спрямованоТ на попередження виникнен-ня та розвиток карiесу та його ускладнень.
Об'ект i методи дослщження. Стоматолоriчний статус вивчений у 412 дп"ей, якi навчаються в школах м. Полтави (1-11 класи). Огляд проводився за загаль-ноприйнятою методикою. Визначалась штенсившсть карiесу за показником КПВ зубiв. Поширенiсть карiесу розраховувалась у кожному вдовому перiодi у % [5], ям були також згруповаш у вiдповiдностi до перюду навчання в початкових класах, середшх та старших. Iнтерпретацiю результатiв проводили зпдно номен-клатури ВООЗ, де значення вщ 0 до 30% розцшюеть-
