В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академЯ»
18. Courpron P. Bone tissue mechanism underlying osteoporoses / P.Courpron // Orthop. Clin. Noth. Amer. -1981. - V. 12. - P.513-545.
19. Rodan G. Introduction to bone biology / Rodan G. // Bone. -1992. - V. 13, № 1. - P.3-6.
20. Lanyon L. Static and dynamic loads as an influence on bone remodelling / L.Lanyon, C.Rubin // J.iomech. - 1984. -V. 17. - P.897-905.
21. Jaworski Z. Physiology and pathology of bone remodeling / Z.Jaworski // Orthop. Clin. Noth. Amer. - 1981. - V. 12. -P.485-512.
22. Дыскин Е.А. Изменения микроциркуляторного русла компактного вещества костей при местном механическом давлении, гравитационных перегрузках и гипокинезии / Е.А. Дыскин, Э.Н. Беллендир, Н.М. Патлас, Э.П. Левитес // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. -1976. - № 4. - С.45-53.
23. Genant H.K. Noninvasive assessment of bone mineral and structure: state of the art / H.K. Genant // J. Bone and Mineral Res. - 1996. - V. 11. - P.371-378.
24. Kowalchuk R. Stress-generated potentials i bone: effects of bone fluid composition and kinetics / R.Kowalchuk, S.R.Pollack // J. Orthop. Res. - 1993. - V. 11. - P.874-883.
25. Wactawski-Wende J. The role of osteopenia in oral bone loss and periodontal disease / J. Wactawski-Wende, S.
Grossi, M. Trevisan [et al.] // J. Periodontol. - 1996. - V. 67.
- P.1076-1082.
26. Робустова Т.Г. Имплантация зубов (хирургические аспекты) / Робустова Т.Г. - М. : Медицина, 2003. - 560 с.
27. Сухарев М.Ф. Экспериментально-клиническое обоснование конструкций на iмплантатах : атореф. дис. на здобуття канд. мед. наук : спец.14.02.01 «Стоматолопя» / М.Ф. Сухарев. - К., 1996. - 24 с.
28. Uhthoff H.K. Current concepts of bone fragility / Uhthoff H.K. - Berlin : Springer-Verlag, 1987. - 297 р.
29. Полежаев В.Г. Перегрузочная болезнь / В.Г. Полежаев.
- К. : Здоров'я, 1991. - 216 с.
30. Лаврищева Г.И. Регенерация и кровоснабжение кости / Г.И. Лаврищева, С.П. Карпов, И.С. Бачу. - Кишинев, 1981. - 210 с.
31. Оноприенко Г.А. Васкуляризация костей при переломах и дефектах / Г.А. Оноприенко. - М. : Медицина, 1995. -216 с.
32. Hastings G. Electrical effects in bone / G.Hastings, F.Mahmud // J. Biomed. Eng. - 1988. - V.10. - P.515-521.
33. Бачу И.С. Функциональная внутрикостная микроциркуляция / И.С. Бачу, Г.И. Лаврищева, Г.А. Оноприенко. -Кишинев, 1984. - 198 с.
34. Параскевич В.Л. Биология кости / В.Л. Параскевич // Современная стоматология. - 1999. - № 2. - С.3-9.
Реферат
СОСТОЯНИЕ БИОХИМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КРОВИ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ОСТЕОПОРОЗЕ
Колесник Д.А., Силенко Ю.И.
Ключевые слова: остеопороз, овариоэктомия.
Проведенное исследование на модели остеопороза у овариоэктомированых самок белых крыс свидетельствует о достоверном влиянии остеопороза на состояние реакций перекисного окисления липидов и метаболических процессов. Перегрузка опорных зубов приводит к еще высшим значениям показателей перекисного окисления липидов и ингибитора трипсина, что подтверждает необходимость коррекции метаболических показателей при перегрузке опорных зубов, особенно при развитии остеопороза.
Summary
CONDITION OF BLOOD BIOCHEMICAL INDICES UNDER EXPERIMENTAL OSTEOPOROSIS Kolesnyk D.A., Silenko Yu.I.
Key words: osteoporosis, ovariectomy, lipid peroxidation, blood biochemical indices.
The findings obtained by modeling of osteoporosis in ovariectomized white female rats prove the reliable influence of osteoporosis on reactions of lipid peroxidations, and metabolic processes. The overload of basic teeth leads to much more higher indices of lipid peroxidation and trypsin inhibitor. This confirms the necessity in corrections of metabolic indicators under overload of basic teeth especially when osteoporosis develops.
УДК 616.314.18-002.2-022
Лобань Г.А., Ганчо О.В., Мошель Т.М., Казакова К.С., Череда В.В.
М1КР0Б10ЦЕН03 Р0Т0В01 П0Р0ЖНИНИ ХВ0РИХ НА ХР0Н1ЧНИЙ ГЕНЕРАЛ130ВАНИЙ ПАР0Д0НТИТ НА ТЛ1 С0МАТИЧН01 ПАТ0Л0Г11
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава
У статтi представлен дат про яюсний та тльтсний склад мтрофлори пародонтальних кишень хворих на хронiчний генералгзований пародонтит на фош хронiчних холецистопанкреатитiв та нейроциркуляторног ди-стонИ порiвняно з мiкробiоценозом ясенних борозенок у людей з iнтактним пародонтом.
Ключовi слова: генералiзований пародонтит, холецистопанкреатит, нейроциркуляторна дистошя, мiкрофлора, пародонтальн кишенг
Робота е фрагментом комплексноТнауково-дослдноТтеми кафедри терапевтичноТ стоматологи ВДНЗУ "УМСА" "Пато-генетичн пдходи до методiв л^вання основних стоматологiчних захворювань на основ/' вивчення механiзмiв пошкодження твердих тканин зубiв, тканин ендодонту, пародонту та СОПР" (державний реестрацйний № 0104У004411).
Багаторiчнi спостереження медиюв та стоматоло- во-судинноТ та гепатобоарноТ системи пв рiзних краТн свщчать про тюний взаемозв'язок хво- [1,3,4,5,6,8,9,10]. Але в сучасних лп"ературних джере-роб пародонта з соматичною патолопею. За даними лах не придтяеться достатньоТ уваги дослщженню рiзних авторiв вщ 82% до 95% хворих на хрошчний змш мiкрофлори ротовоТ порожнини у хворих на ней-генералiзований пародонтит (ХГП) мають супутню па- роциркуляторну дистоню (НД), хрошчний холецистит тологю, зокрема цукровий дiабет II типу, хрошчш гас- (ХХ) та хрошчний панкреатит (ХП). Тому дослщження трити, виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалоТ мiкробiоценозу пародонтальних кишень цих хворих кишки, тонзиллярну патолопю, захворювання серце- залишаеться актуальним питанням медицини,
Том 11, Випуск 3 23
стоматологiï та мiкробiологiï.
Метою нашого дослiдження було вивчення мiкрофлори пародонтальних кишень у хворих на хрошчний генералiзований пародонтит (ХГП) на хронiчних холецистопанкреати^в та
нейроциркуляторно1 дистонiï i порiвнення стану мiкробiоценозу пародонтальних кишень хворих та ясенних борозенок у оаб i3 вiдсутнiстю змiн в тканинах пародонта.
Для досягнення поставлено!' мети нами було об-стежено 32 хворих i3 поеднаним переб^ом хронiчного холециститу i панкреатиту вком вiд 37 до 64 рогав, якi знаходились на лiкуваннi в обласному гастроентеролопчному центрi мiста Полтава з приводу загострення соматичного захворювання. Основну групу склали 20 па^етчв хворих на хронiчний холеци-стопанкреатит (ХХП), у яких на основi загально-прийнятих клiнiчних i рентгенолопчних дослiджень дiагностований хронiчний генералiзований пародонтит II ступеня тяжкостк Пiд час встановлення дiагнозу "хрошчний генералiзований пародонтит" використову-вали класифка^ю хвороб пародонта за Данiлевським (1984 р.). Було дослщжено 20 хворих на нейроцирку-ляторну дистонiю, як страждали на хронiчний генералiзований пародонтит II ступеня тяжкостк Дiагноз "нейроциркуляторна дистонiя" встановлював-ся лiкарем-неврологом. Контрольш групи склали 12 хворих на хрошчний холецистопанкреатит без ознак пародонтиту, 14 хворих на нейроциркуляторну дистонЮ з Ытактним пародонтом та 36 хворих на хрошчний генералiзований пародонтит II ступеня тяжкост без супутньо' соматично!' патологiï. Для групи порiвняння нами було обрано 20 практично здоро-вих осiб iз вiдсутнiстю патологiчних змiн у тканинах пародонта вщповщного вiку.
Склад мiкрофлори пародонтальних кишень визна-чали бактерюскошчним та бактерiологiчним методами за стандартними методиками, вщповщно до наказу МОЗ СРСР за №535 вщ 22.04.1985 р. «Про ушфкацю мiкробiологiчних методiв дослiдження, якi використо-вуються у клУко^агностичних лабораторiях лiкувально-профiлактичних установ» [2]. Методом фазовоконтрастно1 мiкроскопiï дослiджували якюний склад мiкроорганiзмiв у вмiстi пародонтальних кишень хворих на ХГП та ясенних борозенок у оаб iз вщсутнютю змiн в тканинах пародонта [7]. Для вивчення ктькюного складу мiкрофлори пародонтальних кишень нами було проведене бактерюлопчне дослiдження вмюту пародонтальних кишень та ясен-них борозенок обстежених.
Статистичну обробку отриманих результа^в дослiдження проводили з використанням програми Microsoft Excel 2003. Вiрогiднiсть отриманих результат аналiзували за критерiем Ст'юдента.
Аналiз вивчення ктькюного складу мiкробiоценозу пародонтальних кишень показав вiрогiднi змiни показ-ника бактерiального мiкробного заселення пародонтальних кишень хворих на ХГП iз поеднаним переб^ом ХХ i ХП. Так, у хворих основно1 групи ктькюний показник бактерiального мiкробного заселення пародонтальних кишень в середньому був у 1,3 разiв (р<0,05) бтьше порiвняно iз загальним мiкробним числом ясенноï рiдини в оаб iз клiнiчно здоровими тканинами пародонта. Бтьш iстотне пiдвищення цього показника - у 1,7 разiв (р<0,01) ми спостерiгали у хворих на ХГП, який становив 4,5±0,4*109КУО/мл проти показника загального мiкробного заселення ясенних борозенок у оаб iнтактноï групи - 2,6±0,3*109 КУО/мл. (табл.1).
Таблиця 1
Характеристика ктьксного складу мiкрофлори пародонтальних кишень та ясенних борозенок обстежених
(M±m, КУО/мл)
Групи обстежених Ктькють осiб Показник загального мiкробного заселення, КУО/мл
Ытактна n=20 2,6*109±0,3*109
Хворi на ГП II ст.т. n=36 10,5х109±0,8х 109 р<0,001
Хворi на НД n=14 2,5х109 ±0,5^109 р>0,05
Хворi на ХХ i ХП n=12 3,5Х109±0,3Х109 р<0,05
Хворi на ГП II ст.т. на фон НД n=20 19,5х109 ±0,8х109 р<0,001
ГП II ст.т. на фон ХХ i ХП n=20 4,5х109±0,4х109 р<0,01
Примiтки: p - вiрогiднiсть вiдмiнностей до показникв осб iнтактноï групи
Загальна мiкробна заселенють пародонтальних кишень хворих на ХГП на xni нейроциркуляторно1 ди-стонп складала 19,5х109±0,8х109 КУО/мл, тобто була збтьшена у 7,8 разiв (p<0,001) в порiвняннi з ктькю-ним показником хворих на нейроциркуляторну дисто-нiю з Ытактним пародонтом, який дорiвнював 2,5х109±0,5х109 КУО/мл та суттево не вiдрiзнявся вщ iнтактноï групи.
В результатi проведених мiкробiологiчних досль джень встановлено, що на вщмшу вiд пацiентiв з Ыта-ктним пародонтом, в яких переважала сапроф^на та умовно-патогенна мiкрофлора (лактобактерiï, стреп-тококи), у хворих на ХГП на фон ХХ i ХП переважали асо^ацп умовно-патогенних та патогенних мiкроорга-нiзмiв (табл. 2). У мiкропрепаратах, отриманих з пародонтальних кишень хворих, переважали стафтококи, сшрохети, бактерощи та гриби роду Candida.
Таблиця 2
Склад мiкрофлори пародонтальних кишень та ясенних борозенок обстежених (M±m, %)
Мiкроорганiзми Частота заселення 1мкрооргажзмами, %
!н-так-тнi n=2 0 Хворi на ХГП
ХГП n=36 ХГП на mi НД n=20 ХГП на mi ХХ i ХП n=20
Streptococcus spp. 100 58,3 35 35
Staphylococcus spp. 85 91,7 85 95
Lactobacillus spp. 100 50 35 20
Actinomyces spp. 35 41,7 25 45
Leptotrichia spp. 65 25 60 40
Bacteroides spp. 35 75 85 100
Veilonella spp. 20 16,7 25 10
Spirochaetacea e 50 83,3 90 95
Corynebacteriu m spp. 35 33,3 35 40
Candida spp. 25 66,7 75 85
При цьому, в якюному складi мiкробiоценозу па^ешпв з ХГП вщсоток стафтокоюв був найвищим i
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академхя»
складав 91,7%, але значимих вщмЫностей у порiвняннi з цим же показником здорових oci6 та па^етчв з супутнiми соматичними захворюваннями не було виявлено.
Ктьгасть хворих на ХГП iз поеднаним перебiгом ХХ i ХП, у пародонтальних кишенях яких виявленi бактеро'щи, перевищувала аналопчний показник контрольно!' групи у 2,5 разiв (р<0,05), а спiрохети виявлялися у 1,7 разiв (р<0,05) частше контрольно! групи.
Також у хворих на ХГП на фош ХХ i ХП було виявлено збтьшення частоти видтення з пародонтальних кишень грибiв Candida spp. у 2,7 разiв (р<0,01), яка у хворих на ХГП також була найвищою i становила 66,7%. Разом з тим у пародонтальних кишенях хворих на ХГП iз поеднаним переб^ом ХХ i ХП було виявлене значне зменшення галькосл сапрофп"но'1' мiкрофлори. Так, в групi хворих на ХГП вщсоток хворих, у пародонтальних кишенях яких виявлеш стрептококи, зменшувався у 1,7 разiв (р<0,01) i становив 35%. Ще бiльше - у 3,3 рази (р<0,001) - цей показник зменшувався в основнш груш хворих на ХГП на фош ХХ i ХП (табл. 2).
Частота видтення лактобактерм iз пародонтальних кишень хворих на ХГП зменшувалася у 2 рази (р<0,01) порiвняно iз iнтактною групою. Слiд вiдмiтити, що дисбiотичнi порушення були бiльш вираженими у хворих на ХГП з супутньою патолопею, у яких ц мiкроорганiзми визначалися у 20% (р<0,001) випадкiв проти 100% у па^ен^в з Ытактним пародонтом. Також у 3 рази (р<0,01) зменшувалась кiлькiсть хворих на ХГП, iз пародонтальних кишень яких були видтеш лептотрихiï.
Вiдсоток оаб, у яких в мiкропрепаратах з пародонтальних кишень виявлялися актиномщети, вейлонели i дифтеро'щи, не мав достг^рних вiдмiнностей мiж групою хворих на ХГП iз поеднаним переб^ом ХХ i ХП та групою па^ен^в iз вiдсутнiстю змiн у тканинах па-родонта.
Аналiз мiкрофлори пародонтальних кишень хворих на ХГП на нейроциркуляторноТ дистонп показав, що у них значно переважае ктькють рухомих звивистих форм бактерй яга здебтьшого вщносяться до пародонтопатогенних мiкроорганiзмiв. Так, вiдсоток виявлення строхет збiльшився у 1,7 разiв (р<0,01) у порiвняннi з цим же показником здорових оаб. Також у хворих на ХГП на фош НД було виявлено значне збтьшення частоти видтення з пародонтальних кишень грибiв Candida spp. у 2,9 разiв (р<0,001) вщносно ЫтактноТ групи.
У дослщжуваних групах па^ен^в значно вiдрiзнялись частота видтення бактерм рiзних видiв, яга вщносяться до умовно-патогенних та патогенних. Так, аналiз характеристики окремих груп мiкроорганiзмiв пародонтальноТ кишенi дозволив встановити, що у хворих на ХГП на тл НД спостер^аеться значне - у 3,3 рази (р<0,001) зменшення частоти виявлення Streptococcus spp., яга е симбюнтними мiкроорганiзмами (Табл. 2).
Таким чином, у результат проведених дослщжень мiкробiоценозу пародонтальних кишень хворих на ХГП iз поеднаним переб^ом ХХ i ХП та нейроциркуля-торну дистонiю спостер^алися вiрогiднi змiни як якiсного складу, так i загальноТ кiлькостi мiкроорганiзмiв, якi були найбiльш вираженими у хво-
рих на ХГП та па^ен^в з ХГП, яга страждали на ней-роциркуляторну дистонiю.
Проведен дослiдження свiдчать про суттеве зна-чення мiкробного фактора у розвитку запальних за-хворювань пародонту у хворих на ХГП на тл хрошчних холецистопанкреатитiв та
нейроциркуляторно'1' дистонп. Таким чином, стан мiкробiоценозу пародонтальних кишень вiрогiдно вiдрiзняеться у хворих на хрошчний генералiзований пародонтит iз соматичною патологiею вiд такого у хворих на хрошчш холецистопанкреатити та нейро-циркуляторну дистошю з Ытактним пародонтом.
Висновки
1. Загальна мiкробна заселенiсть пародонтальних кишень хворих на генералiзований пародонтит у 4 рази бтьша (р<0,001), нiж у па^ен^в з iнтактним пародонтом. У хворих на хрошчний генералiзований пародонтит на нейроциркуляторноТ дистонiï вона збiльшена у 7,8 разiв (p<0,001) нiж цей показник у хворих на нейроциркуляторну дистошю з Ытактним пародонтом. У хворих на пародонтит iз поеднаним переб^ом хрошчного холециститу i панкреатиту -збтьшена у 1,8 разiв (p<0,05) у зрiвняннi з iнтактною групою.
2. МНкробюценоз пародонтальних кишень хворих на генералiзований пародонтит вiдрiзняеться збiльшенням частоти колошзаци агресивноТ умовнопатогенноТ мiкрофлори (строхет, Bacteroides spp., Candida spp.) у хворих на генералiзований пародонтит на нейроциркуляторноТ дистонiï та хрошчних холецистопанкреати^в.
3. Частота виявлення симбюнтноТ стабiлiзуючоï мiкрофлори (Streptococcus spp.) значно у 3,3 рази (р<0,001) зменшуеться у хворих на генералiзований пародонтит на тл соматичних патолопй.
Лiтература
1. Арутюнов С.Д. Заболевания пародонта и „системные бо-
лезни": известное прошлое, многообещающее будущее / С.Д. Арутюнов, Н.В. Плескановская, А.В. Наумов // Па-родонтология. - 2009. - № 1(50). - С. 3-7.
2. Бактерюлопя i вiрусологiя: Нормативне виробничо-практичне видання. - К. : МН1АЦ мед.статистики, МВЦ «МедЫформ», 2004. - С.135-137.
3. Борисенко А.В. Взаимосвязь микрофлоры пародонталь-
ных карманов с течением генерализированного пародо-нтита у больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки / А.В. Борисенко, Ю.Г. Коленко, О.В. Линовицкая // Современная стоматология. - 2002. - № 1. - С. 39-42.
4. Гударьян А.А. Обоснование дифференцированных мето-
дов профилактики и лечения генерализованного паро-донтита при сахарном диабете 2 типа : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. мед. наук : спец. 14.01.22 „Стоматология" / А.А. Гударьян. - Полтава, 2008. - 24 с.
5. Гумерова М.И. Микробиоценоз пародонта у больных хро-
ническим генерализованным пародонтитом на фоне тон-зиллярной патологии и без неё / М.И. Гумерова, Л.Ф. Аз-набаева, Т.С. Чемикосова // Пародонтология. - 2007. -№2(43). - С. 37-39.
6. Заболотный Т.Д. Состояние пародонта у больных сердеч-
но-сосудистой патологией / Т.Д. Заболотный // Стоматология. - 1987. - Вып. 22. - С. 64-68.
7. Загнат В.Ф. Изучение святи признаков воспаления паро-
донта с изменениями микробного содержимого пародон-тального кармана по данным микроскопии : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.22 „Стоматология" / В.Ф.Загнат - М., 1992. - 18 с.
8. Казакова К.С. Стан мiкроекологiï пародонтальних кишень
хворих на генералiзований пародонтит на фон нейроци-ркуляторноТ дистонп / К.С.Казакова, В.В.Череда // Актуа-
Том 11, Выпуск 3
25
льнi проблеми сучасноТ медицини : Вiсник УкраТнськоТ 10. Beck J. Periodontal disease and cardiovascular disease / J. медичноТ стоматолопчноУ академiï. - 2008. - Т. 8, №3. - Beck, G. Carcia // J. Periodontol. - 1996. - №10. - Р.1123-
С.148-151. 1137.
9. Кирсанов А.И. Механизмы взаимосвязи патологии внутренних органов и пародонта / А.И. Кирсанов, И.А. Горбачева // Пародонтология. - 1999. - №1. - С. 35-36.
Реферат
М!КРОБИОЦЕНОЗ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ НА ФОНЕ СОМАТИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ
Лобань Г.А., Ганчо О.В., Мошель Т.Н., Казакова Е.С., Череда В.В.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, холецистопанкреатит, нейроциркуляторная дистошя, микрофлора, пародонтальные карманы
В статье представлены данные о качественном и количественном составе микробной флоры пародонтальных карманов больных хроническим генерализованным пародонтитом на фоне хронических холецистопанкреатитов и нейроциркуляторной дистонии в сравнении с микробиоценозом десневых борозд у людей с интактным пародонтом.
Summary
ORAL CAVITY MICROBIOCENOSIS IN PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODONTITIS AGAINST BACKGROUND OF SOMATIC PATHOLOGY
Loban G.A., Hancho O.V., Moshel T.N., Kasakova Ye.S., Chereda V.V.
Key words: generalized periodontitis, cholecystopancreatitis, neurocirculatory dystoniа, microflora, parodontal pockets. This research paper presents the data on quantitative and quality contents of periodontal pocket microflora in patients with chronic generalized periodontitis, chronic cholecystopancreatitis and neurocirculatory dystoniа in comparison with crevicular fluid microflora in persons with intact periodontium.
УДК: 616.31-083-053.3/.5 Марченко К.В.
МЕТОД 0Ц1НКИ ЕФЕКТИВН0СТ1 Г1Г1ЕНИ П0Р0ЖНИНИ РОТА ТА РЕЗУЛЬТАТИ Й0Г0 ВИКОРИСТАННЯ В ДИТЯЧ1Й СТ0МАТ0Л0Г1ЧН1Й ПРАКТИЦ1
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академия», м.Полтава
Використання тдексу Федорова-Володюно'1, за яким до^джують центральт, латеральн рiзцi mi ima ниж-ньо'1 щелепи в поеднанн з РНР методом е дощльним для оцiнки стану гтени порожнини рота у дimей i3 зубо-щелепними aномaлiями та особливо 3i скупчетстю зубiв. За допомогою даного методу до^дження доведено, що пiд час проведення гiгiенiчних мантуляцт в порожнин рота значну увагу aniд акцентувати на контакты поверхн зубiв. Тобто виникае необхiднiсmь розробки алгоритму проведення гтени порожнини рота у дтей iз зубощелепними aномaлiями та особливо зi скупчетстю зубiв у фронтальтй дiлянцi з використанням р1зних предмеmiв i зaсобiв гтени та акцентом на очищення контактних поверхонь зубiв.
KnrcwoBi слова: дiти, ппена порожнини рота, Ыдекс РНР, зубощелепш аномали.
Ппена порожнини рота - важлива складова профтактики стоматолопчних захворювань [1,2,4,5]. 1снуе значна ктькють методiв чищення зубiв, яга вико-ристовуються при рiзнiй патологи оргашв порожнини рота (стандартний метод, метод Леонарда, метод Рейте та шш^, яга передбачають використання зубноТ пасти та щ^ки [11]. Але не завжди е можливим використанням вщомих методiв i3 застосуванням основ-них предметiв та засобiв гiгiени добитися позитивного результату. Особливо це спостерiгаеться при наявностi зубощелепних аномалм, якi супроводжу-ються скупчетстю зубiв [6,9,10]. Для оцiнки стану ппени iснують рiзноманiтнi гiгiенiчнi шдекси (Федоро-ва-ВолодкiноТ, Грiна-Вермiльйона та шш^, якi оцiнюють якiсть чищення зубiв та враховують, яка частина поверхш зуба в кiлькiсному спiввiдношеннi покрита зубними нашаруваннями [3]. Але вони не враховують ступЫь очищення рiзних частин дослiджуваноТ поверхнi. З ^ею метою можливо та рацiонально використовувати Ыдекс ГрЫа-Вермiльйона та РНР метод (Ыдекс ефективностi гiгiени порожнини рота, (Podshadley, Haley, 1968)), який передбачае оцшку 5 частин поверхш кожного
дослщжуваного зуба. Для цього поверхня зуба, яка дослiджуeться, дтиться на 5 частин: вздовж зуба -медiальна, середня та дистальна третина, Середня частина дтиться горизонтально на приясенну, серед-ню та оклюзмну третину. Для забарвлення нальоту патент розжовуе таблетку еритрозину, який зафарбовуе зубы нашарування в темнорожевий га^р [13].
Для визначення ппешчного стану у дiтей зi скупчетстю зубiв у фронтальнiй дiлянцi бтьш доцтьно використовувати iндекс Федорова-ВолодганоТ, за яким дослiджують центральнi, латеральш рiзцi тi iкла нижньоТ щелепи в поеднанш з РНР методом.
Нами оглянув 600 д^ей, 407 iз яких мали зубощелепнi аномали, а 193 дитини не мали пору-шень прикусу. В свою чергу у цих дiтей дослщжували наявнiсть шкiдливих звичок (порушення носового ди-хання, функцiТ змикання губiв, жування та iншi) та стан ппени порожнини рота за допомогою Ыдексу ГрЫа-Вермтьйона та Федорова-ВолодкiноТ в поеднанш з методом РНР. Додатково вивчалися мюця локалiзацiТ назубних вщкладень на поверхнi зубiв: