чинно - следственных связей между ними может служить основой обоснования построения образовательных стандартов.
Литература
1. Рассел С. Искусственный интеллект. Современный подход / С. Рассел, П. Норвиг. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2006. - 1408 с.
2. Иноземцев В. Современные постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. - М. : Изд-во "Логос", 2000. - 302 с.
3. Денисенко М.П. Провайдинг инноваций : учебник / М.П. Денисенко, А.П. Гречан, М.В. Гаман та ш. - К. : Вид. дгм "Професюнал", 2008. - 448 с.
4. Шевчук О.Б. Економжа основана на знаннях: сощально-екожмчш тенденцл / О.Б. Шевчук // Економжа i прогнозування : наук.-анали. журнал. - 2005. - № 3. - С. 18-25.
5. Крапивний 1.В. Теори постiндустрiального економiчного розвитку / 1.В. Крапивний // Мехашзм регулювання економши. - 2010. - № 4. - С. 159-164.
6. Геець В. Характер перехщних процесгв до економши знань / В. Геець // Економша Украши : полiтико-економiчний журнал. - 2004. - № 5. - С. 4-13.
7. Triplett J.E. Economic Statistics, - the New Economy and Productivity Slowdown / J.E. Trip-lett // Business Economics. - 1999. - № 34 (2). - Pp.13-17.
8. Салихов Б.В. Интеллектуальный капитал организаций: сущность, структура и основы управления / Б.В. Салихов. - М. : Изд-во "Дашков и К", 2009. - 156 с.
Агеев М.С. Значення штелектуамзацп та компетенцш у формуванш освггшх стандарта за спещальнктю експлуатащя суднових енергетичних установок
Обгрунтовано побудову системи взаемодп основных факторов, що утворюють структуру штелектуалiзацil персоналу з урахуванням причинно-наслщкових зв'язкiв мiж ними. Встановлено, що значена факторов iнтелектуалiзацil та компетенцп у формуванш осв^шх стандартiв е визначним не тшьки в системi навчання курсанта, але i в квалiфшацil, яку вш отримае.
Ключовi слова: компетентнiсть, компетенця, освiтнiй стандарт, iнтелектуалiзацiя.
Agueyev M.S. The value of intellectualization and competence in shaping the educational standards in the specialty exploitation of marine power plants
Justified the construction of a system of interacting factors that form the structure of the intellectualization of staff with the cause - effect relationship between them. Found that the values of the factors intellectualization and competence in the formation of educational standards are crucial not only in the education system but also in the student received training.
Keywords: competence, competence, educational standard, intellectualization.
УДК379.85:06.078(477.87) Доц. Н.М. Гоблик-Маркович, канд. екон. наук
магктрант М.1. Капустей - Мукачiвський державний ушверситет
ГЕОГРАФ1Я ФЕСТИВАЛ1В ЗАКАРПАТТЯ
Розглянуто карти фестивалiв та географвд !х розташування на територп Закарпат-тя. Проаналiзовано локальне розташування та зосередження фестивалiв у кожному з райошв Закарпатсько! области Створено узагальнену карту вах вцщв фестивалгв, що проводяться в Закарпаттi. Видшено окремi райони областi, де в перспективi можливим е розвиток фестивального туризму.
Ключовi слова: фестиваль, географш фестивалiв, фестивальний туризм, карта фестивалiв; фольклорно-мистецькi, гастрономiчнi, тематичнi, етнiчнi, спортивнi та юто-ричнi фестивалi.
Постановка проблеми. З метою вдосконалення iнформацiйного пошуку для багатьох туристичних фiрм виникае необхщшсть у створеннi единого гра-фiчного зображення, послiдовностi та мiсця проведения фестив^в.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Основним об'ектом нашого дослiдження виступае узагальнена карта фестивал!в Закарпаття, iнформацiя стосовно кожного фестивалю. Географiею фестивального туризму займалися такi вчеш, як Д.1. Басюк, А.А. Глушко, Г.1. Михайлiченко та 1.В. Чернiна [1].
Постановка завдання. Метою дослщження е розширення пошуку шфор-мацл про фестивалi за допомогою створено!' карти фестивалш та аналiз локального розташування та зосередження фестивалiв у районах Закарпатсько! област!
Виклад основного матерiалу дослвджень. На сьогодш iснуе велика кшьккть карт: е карти винного шляху, карти гастроном!чного шляху, але не мае узагальнено! карти фестивалiв Закарпаття. Окрему шформащю про фестивалi можна знайти на районних, обласних сайтах, сайтах туристичних агентiв i ту-ристичних операторiв, а також у друкованих туристичних виданнях. На карп фестивалiв подаеться локальне розташування фестивалiв, !х зосередження, а також виокремлено райони, де в перспектив! можна розвивати фестивальний туризм (рис.).
Фестивальний туризм на Закарпатп все бшьше набувае поширення та розвитку. З кожним роком з'являються нов! поди, заходи, що символ!зують культуру, менталитет та особливосп побуту населения в Закарпатськш област!
Зпдно з зктавленою нами картою бачимо, що на територп Закарпатсько!' обласп проводяться фестивал! в р!зних районах та мають певну спещал!защю. Зокрема, вс види фестивал! можна згрупувати у наступш групи: фольклорно -мистецью, гастроном!чш, тематичш, етшчш, спортивш та кторичш (табл.).
Дал! наведемо коротку характеристику найпопуляршших фестивалш, що проводяться в р!зних районах Закарпатсько!' обласи та визначимо ri, де зосере-джена i проводяться найбшьша кшьккть фестивальних заход!в.
Ужгородський район
Музично-творчий фестиваль "Сакура-Фест ". Традицшно проводиться в кшщ кытня - на початку травня в м. Ужгород. Метою фестивалю е популяриза-щя Ужгорода як культурно!' мультинащонально! столиц! Украши, де з однако-вою повагою ставляться до украшсько! культури та культур ус!х народ!в свиу. У рамках фестивалю проводяться усшят мистецью заходи [5].
Фестиваль вина та меду " Сонячний напш". Традицшно проводиться на-весш у м. Ужгород. Фестиваль вина вщбуваеться у старовинних шдвалах "Совиного гшзда", що в самому серщ Ужгорода, на вул. Ракощ. Захад супрово-джуеться культурно-розважальною програмою, р!зномаштними атракщями, виступами аматорських колектив!в мкта.
"ЗакарпатськеБожоле". Традицшно проводиться в кшщ осеш у м. Ужгород. Зазвичай збтаеться з! святом молодого вина "Божоле" у Францц, традищя святкування якого сягае XIX ст. На фестивал! представляють крашд зразки молодого закарпатского вина врожаю нового року вщ знаменитих виноробш област!
"Парад наречених". Традицшно вщбуваеться 30 червня на День молод! у м. Ужгород.
Табл. Види фестивального туризму на Закарпаттг
Вид фестивалiв Назва фестивалю Мюце проведення
Фольклорно-мистецькi фестившп "Музичне сузiр'я Закарпаття" м. Ужгород
"Закарпатський едельвейс" м. Ужгород
"Кантус" м. Ужгород
"Сакура -Фест" м. Ужгород
"Фестиваль хореографiчного мистецтва iM. Йосипа Волощука" с. Великий Бичюв, Рахшський р-н.
"Етно- Дiа-Сфера" м. Мукачево
"Квасiвський лiжник" с. Кваси, Рахiвський р-н.
"BEREG FEST" м. Берегово
"Пора Було Фест" м. Ужгород
"Селиська спiванка" с. Нижне Селище, Хустський р-н.
"Рекiтське сузiр'я" с. Реюти, Мiжгiрський р-н
"Пап - Джаз - Фест" м. Ужгород
"Словенська ружа" с. Сторожниця, Ужгородського р-н
racTp0H0Mi4Hi фестивалi "Золотий гуляш" с. Мужiево, Берегiвський р-н
"Сливовий леквар" с. Геча, Берепвський р-н
"Фестиваль черешнi" с. Клинова гора, Виноградiвський р-н.
"Молочна ржа" с. Стужиця, Великоберезнянський р-н
"Фестиваль голубщв" с. Четфолво, Берегiвський р-н.
"Берлибашський бануш" с. Костилiвка, Рахiвський р-н
"Дiловецькi калачГ с. Дшове, Рахiвський р-н
"Гуцульська бринза" м. Рахiв
"Сонячний напiй" м. Ужгород
"Япдне поле" м. Виноградiв
"Червене вино" м. Мукачево
"Бше вино" м. Берегово
"Сонячний напш" м. Ужгород
"Угочанська лоза" м. Виноградiв
"Закарпатське Божоле" м. Ужгород
Тематичш фестивалi "Парад наречених" м. Ужгород
"Парад Миколайчиюв" м. Ужгород
"Карпатський Словоблуд" м. Ужгород
"Купальська мiстерiя" м. Ужгород
"Лемювська ватра" с. Кострино, Великоберезнянський р-н
Мотофестиваль байкерш "music Bike Ukraine" м. Ужгород
"Проводи отар на полонини" "Тиса - молодша сестра Дунаю" МШжпр'я (Синевiрський перевал) с. Дшове, Рахiвський р-н
Етшчш фестивалi "Шмецька громада" м. Свалява
Фестиваль народно! творчост румунiв с. Глибокий потш, Рахiвський р-н
Закарпаття "Мерцишор" "Фестиваль ромського народного мистецтва" м. Ужгород
Фестиваль-конкурс угорсько! шсш та танцю "Перейшов би я Тису" с. Пийтерфолво, Виноградiвський р-н
Спортивнi фестивалi "Зимовi вiзерунки Воловеччини" смт. Ждешево, Воловецький р-н
Шаховий фестиваль "Берегово-Опен" м. Берегово
Спортивний мiжнародний фестиваль з петанку "Сакура" м. Ужгород
1сторичШ фестившп "Срiбний Татош" смт. Чинадiево, замок "Сент-Мшлош"
Проведення вадкритого фестивалю-конкурсу стршецько! пiснi "Красне поле" м. Хуст
Умовт позначення
ОФольклорно Л Л Тематичш Спортнвш
мвстецыл фестввал! V фестпвал! \ фестпвал!
^^^^ Гастроно]шчш Етв1чв1 I I 1сторнчн1
*-фестивал! 1-—^ ^естивял! I-1
фестивал!
| фестивал!
Рис. Карта фестивал1в Закарпаття
Мукачiвський район
Фестиваль "Червене вино". Традищйно проводиться 12-14 Счня на Ста-рий Новий piK у м. Мукачево.
Фестиваль домашнього вина "Червене вино" давно став вiзитною кар-ткою Закарпаття. З 1996 р. вш щоpiчно вiдбуваeться в Мукачевi на Старий Новий piK. Це саме той час, коли вино врожаю минулого року тшьки-тшьки насто-ялося i набуло сво! найкpащi i смаковi властивостi.
У 2013 р. фестиваль отримав новий логотип i свш фipмовий стиль, роз-роблений дизайнером 1риною Янцо [6].
Фестиваль середньовгчног культури "Ст1бний Татош". Традищйно проводиться у травш у смт. Чинадieво Мукачшського р-ну. Цей фестиваль ввдбу-ваеться у Чинадieвському замку - фортещ "Сент-Мiклош" XV ст. На фестивалi проводяться видовищнi сеpедньовiчнi бугурти, двобо! на мечах i алебардах, лу-нае автентична музика, готуються смачт страви за старовинними рецептами. Крш того, кожен учасник фестивалю може взяти участь в сеpедньовiчних забавах i танцях, постpiляти з лука та арбалета, долучитися до майстер-клаав, прид-бати оpигiнальнi pечi на ярмарку [7].
Берепвський район
Мгжнародний фестиваль "Bereg Fest". Традищйно проводиться у верес-ш, в м. Берегово. Фестиваль було започатковано у 1963 р. у рамках святкування дшв добросусвдства мiж Украшською РСР та Угорщиною як фестиваль "Дружба без кордошв". На фестивалi представляють: справжшх незайманих дiв у вин-них дiжках, гучнi наpоднi гуляння, сшви i танцi, яскpавi розваги для дией та до-рослих, ушкальш майстер-класи народно!' твоpчостi та проми^в, грандюзний туpнip з петанку, яскpавi атракцп, pицаpськi бо1, польоти на пов^яних кулях.
"Сливовий леквар". Оpiентовно проводиться у сеpпнi в с. Геча Берепвсь-кого р-ну. Фестиваль сливового леквару - тpадицiйне кулшарне свято, в прог-pамi якого не тальки приготування сливового леквару та солодких страв за ста-роугорськими рецептами з використанням сливового повидла, а й змагання з приготування смачного бограч-гуляшу, юшки по-угорськи i голубщв.
Фестиваль "Бгле вино". Оpiентовно проводиться у лютому-беpезнi, в м. Берегово. Учасниками фестивалю е крашд винороби Берепвського винного регюну, що об'едналися в Берепвський Винний Лицарський Орден святого Венцела, присягнувши всшяко популяризувати винну славу Берепвщини i стали натхненниками фестивалю.
Фестиваль "Золотий гуляш". Традищйно проводиться у середин жовтня, у с. Мужiево, Беpегiвського р-ну. На фестивалi мужiïBцi демонструють свою ку-лiнаpну майстеpнiсть та гостиннкть. Назва фестивалю символiчна, адже село знаходиться неподалж першого в УкраЫ золоторудника. Однак мiсцевi кулша-ри стверджують, що назву дали через яскраво-золотистий вщтанок гуляшу.
Рахiвський район
Фольклорне свято "Кваавський л\жник". Оpiентовно проводиться восени, в с. Кваси, Ранвського р-ну. Мета фестивалю-ярмарку "Барви Квас1вського лiж-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
ника" - збереження не лише лiжникарства, а й шших мiсцевих народних традиций та звичаш, якими споконвшв славляться Кваси, а ще - прагнення проде-монструвати вмiння людей "газдувати", вишивати, "майструвати", куховарити, сшвати i танцювати, зберегти i передати молода самобутш звича!, розвивати сшьський туризм, залучати iнвесторiв, вiдкривати новi проекти для розвитку ш-фраструктури села, покращення добробуту його жителш та сiльськоí громади [9].
Фестиваль "Берлибаський банош". Орieнтовно проводиться у травш в с. Костилiка, Ранвського р-ну. Мiсцевiсть, де знаходиться село, отримала назву Берлибаш ще з чаав татарського нашестя. Банош - це страва з кукурудзяного борошна на сметанi, заправлена шкварками, грибами та бринзою тощо.
Банош, як i бринзу, протягом столiть готують виключно чоловiки, тому що вiвчарство i все, що з ним пов'язане, - справа чоловiча. Мета свята - пропа-гувати самобутш традицп гiрського краю i приваблювати туристов не тальки з iнших областей Украши, а й з-за кордону [7].
Фестиваль "Гуцульська бринза". Традицшно проводиться на початку ве-ресня в м. Рах1в. Фестиваль започатковано у 2000 р. територiальною громадою с. Кваси, а 2002-го перемктився до райцентру м. Рахiв. Шд час фестивалю па-лае ватра як символ оберегу полонини та овець. Фестиваль приурочуеться до повернення вшчарш з полонини додому. Шд час фестивалю оргашзовуються виставки роби традицiйного народного мистецтва, виставка-продаж тради-цiйних страв.
Впноградивськпй район
Фестиваль "Черешт". Традицшно проводиться у червш в с. Клинова гора Виноградшського р-ну. Фестиваль вдащуе дедалi бiльше гостей та туристав. Можна насолодитися принадами тутешньо1 природи, неповторним фольклор-ним колоритом. Захвд проводиться у старому дубовому лiсi, що е парком вiдпо-чинку. Виступають зарубiжнi та мiсцевi аматорсью танцювальнi колективи.
Фестиваль "Угочанська лоза". Традицшно проводиться у травш в м. Ви-ногорадово. Фестиваль покликаний популяризувати туристичний потенцiал ре-гюну, сприяти вiдновленню традицiй мiсцевого виноградарства та виноробства. Також тут можна побачити вироби народного мистецтва, в яких виражено ет-нiчну самобутнкть району.
Мiжгiрський район
"Ректське сузiрЯ". Традицшно проводиться у червш-липш на Ковали-ковому полi с. Рекгги Мiжгiрського р-ну.
Фестиваль "Проводи отар на полонини". Орiентовно проводиться на початку червня в с. Шжпр'я - Синевирський перевал. У рамках фестивалю: запа-лення ватри, до1ння овець, рiзноманiтнi конкурси, виставка-продаж, гучш масо-вi гуляння. Родзинкою свята е бринза.
Висновки з проведеного дослвдження. Отже, за допомогою складено1 загально1 карти проведення фестивалiв у Закарпатськiй областi нами проведено аналiз фестивально1 дiяльностi в окремих районах областi. Визначено, що найбшьша кiлькiсть фестивальних заход1в зосереджена i проводиться в Ужго-
родському, MyKa4iBCbKoy, Берепвському та Рах1вському районах. Дослвдження показали, що перспективними районами щодо розвитку фестивально! дiяльнос-Ti залишаються Виноградiвський, Шжпрський та Воловецький райони Закар-патсько! областi.
Картографiчний розподш фестивалiв е важливим для туризму, оскшьки дае змогу туристам, туристичним пiдприемствам та iншим защкавленим сторонам не тшьки в УкраЫ, але i за ii' межами, орiентyватися щодо мiсця проведения фестивалш, !х рiзновидiв та кшькост! Тому, сьогоднi е дуже актуальним створення едино! карти фестивалiв Закарпаття, яка дасть змогу ефектившше впливати на розвиток фестивалiв як виду туризму в туристичнш галyзi.
Лггература
1. Басюк Д.1. Основи туризмологн / Д.1. Басюк. - Камянець-Подшьський : Вид-во "Аксь ома", 2005. - 204 с.
2. Глушко А.А. География туризма / А.А. Глушко, А.М. Сазыкин. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2008. - 255 с.
3. МихаЫченко Г.1. Практика органiзацií туристичних подорожей / Г.1. Михайлiченко. -К. : Вид-во КНТЕУ, 2003. - 155 с.
4. Чернша 1.В. Мiжнародний туризм в економiцi регюну / 1.В. Чернiна. - Донецьк : Вид-во ДонДУУ, 2006. - 167 с.
5. Украша туристична. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.turystam.in.ua/uk/ 2012-04-24-06-47-31/181/5642
6. Закарпатський туристичний шформацшний портал. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakarpattyatourism.info/product_info.php? language=ua&products_id=2891
7. 1гор Мелжа. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://igormelika.com.ua/moi-karpa-ti/anonsi-podij/festival-serednovichnoji-kulturi-sribnij-tatosh-17-19-05-2013
8. 1гор Мелжа. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://igormelika.com.ua/moi-karpa-ti/anonsi-podij/festival-berlibaskij-banush-26-05-2013
9. Закарпатський туристичний шформацшний портал. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakarpattyatourism.info/-p-2696.html? products_id=2696&tab=6&map=1&language =ua
Гоблык-Марковыч Н.М., Капустэй М.И. География фестивалей Закарпатья
Рассмотрены карты фестивалей и география их расположения на территории Закарпатья. Проанализировано локальное расположение и сосредоточение фестивалей в каждом из районов Закарпатской области. Создана обобщенная карта всех видов фестивалей, которые проводятся в Закарпатье. Выделены отдельные районы области, где в перспективе возможным является развитие фестивального туризма.
Ключевые слова: фестиваль, география фестивалей, фестивальный туризм, карта фестивалей, фольклорно-художественные, гастрономические, тематические, этнические, спортивные и исторические фестивали.
Goblik-Markovich N.M., Kapustey M.I. Geography of festivals Transcar-
pathia
In the article the maps of festivals and geography of their location are considered on territory of Transcarpathia. A local location and concentration of festivals was analysed in each of districts of the Transcarpathia area. The generalized map of all types of festivals was created which are conducted in Transcarpathia. The separate districts of area are selected where in a prospect possible is development of festival tourism.
Keywords: festival, geography of festivals, festival tourism, map of festivals, folklore-artistic, gastronomic, thematic, ethnic, sporting and historical festivals.