CC BY
8
5) впровадження нових технолопй та обладнання для яюс-ного медичного обслуговування, лкування, фармацевтики;
6) широке застосування технолопй бтьш чистого вироб-ництва та охорони навколишнього природного середовища;
7) розвиток сучасних ¡нформацмних, комункацмних технолопй, робототехнки.
Загальна сума ф¡нансових ресурс¡в, спрямованих на ¡нно-вац¡йну д¡яльн¡сть в УкраТш, мала тенденц¡ю до зростання з 2000 по 2011 рк, а по™ почала зменшуватися. Одночас-но частка промислових п¡дприeмств, що впроваджували ¡н-новацп', зменшилася з 14,8% в 2000 роц до 8,2% в 2005 роц^ а дал¡ знову поступово виросла до 13,6% в 2013 роц (рис. 3). Прямо''' залежност м¡ж розм^ом суми ф¡нансових ¡нвестиц¡й в ¡нновацмну д¡яльн¡сть ¡ часткою п¡дприeмств, як впроваджували ¡нновацп' не було. Ще б¡льш негативною за даний перюд е тенденц¡я перманентного зниження питомо' ваги реал¡зованоí ¡нновац¡йноí продукци в загальному обсяз¡ реал¡зованоí промислово' продукци'.
Висновки
Забезпечення конкурентоспроможност¡ укра'нських товарв ¡ технолог¡й - це важлива проблема, виршення якоУ пов'язане з вдосконаленням розробки, виготовлення, продажу та тех-
ннного обслуговування, тобто ¡з зд¡йсненням цтеспрямова-ноУ ¡нновац¡йноí дтльносй Проведений анал¡з показуе, що державна полггика УкраУни щодо зд¡йснення ¡нновацмноУ дЬ яльност¡ е не стабтьною ¡ фрагментарною. Прийнят¡ державн¡ акти не пщтверджуються ф¡нансовими та ¡ншими ¡нструмен-тами, як¡ б дозволили вггчизняним п¡дприeмствам прискоре-ними темпами проводити ¡нновацмну пол¡тику.
lнтенсивн¡сть конкуренци визначаеться тим, як швидко переваги в прибутку губляться в результат усп¡шного вщ-творення ¡нновац¡й конкурентам. В першу чергу це зале-жить вщ того, наск¡льки швидко конкуренти реагують на ри-вок вперед пщприемства-пюнера ¡ наск¡льки динамнним е попит. У так¡й ситуаци кер¡вництву нашоТ кра'ни сл¡д бтьше прид¡лити уваги розробц¡ законодавчоУ бази ¡ створенню фЬ нансових ¡нструментю форсованоУ допомоги п¡дприeмствам Укра'ни в здмснеы ¡нновац¡йноУ д¡яльност¡.
Список використаних джерел
1. Гонтарева рассказала, когда восстановят банковское кредитование, https://news.mail.ru/economics/23950720/9frommaiM
2. Державна служба статистики УкраУни, http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Закон УкраУни «Про прюритеты напрями ¡нновацмно]' дильност в Украп-л» №3715-VI в¡д 08.09.2011.
УДК 338.242(477):339.923:061.1БС:347.77/.78
О.Ю. КАРДАКОВ,
голова наглядово! ради компанИ'«Октава Каптал», здобувач, Кивський нацональний економ 'нний университет ¡м. Вадима Гетьмана
Генеза сшвробггництва Украши та GC в ¡нтелектуальнш сфер1
У статтi проанал'!зовано важлив'1 напрями розвитку сп'юроб'пництва Украни та БС в ¡нтелектуальнй сфер. Визначено важлив'1 меxанiзми подальшо!' конвергенцП европейського ¡нтелектуального простору.
Ключов1 слова: iнтелектуалiзацiя, системна конвергенц/я, ¡нтелектуальна власн'ють, креативна щяльн'ють, кластерна модель.
А.Ю. КАРДАКОВ,
председатель наблюдательного совета «Октава Капитал», соискатель, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Генезис сотрудничества Украины и EC в интеллектуальной сфере
В статье проанализированы важные направления развития сотрудничества Украины и ЕС в интеллектуальной сфере. Определены важные механизмы последующей конвергенции европейского интеллектуального пространства.
Ключевые слова: интеллектуализация, системная конвергенция, интеллектуальная собственность, креативная деятельность, кластерная модель.
O. KARDAKOV,
Chairman of the Supervisory Board of Octava Capital researcher, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
The development of cooperation between Ukraine and the EU in the intellectual sphere
The article analyzes the important directions of cooperation between Ukraine and the EU in the intellectual sphere. Defined important mechanisms for further convergence of European intellectual space.
Key words: intellectualization, system convergence, intellectual property, creative activity, cluster model.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток дво-, а та-кож багатостороннк економнних вщносин багато у чому спираеться на характеры особливост м1жкраУнових та гло-бально-регюнальних зв'язюв. У™ окрем1 з них можуть ма-ти гармоызований характер, наприклад у межах створеноУ регюнально'У зони втьно'У торпвл^ натомють ¡ной таких перспектив не мають. Розум^чи таю суперечност сучасних
торпвельних ¡ правових вщносин мж окремою державою та ¡нтеграфйними угрупуваннями, британськ дослщники R. Baldwin та P. Low запропонували розглядати всю багато-гранну специфку вщносин через призму мультилатералЬ зованого регюнал^му (Multilateralizing regionalism) який, на Ухню думку, не може бути обмежений лише торпвлею, товарами ¡ послугами, а мае обов'язково включати й захист
© О.Ю. КАРДАКОВ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 12 (175)/2015 69
прав ¡нтелектуальноУ власност1, так само, як ¡ торпвл1 ними [1]. Надзвичайно обмеженою з нашоУ точки зору виглядае сучасна ¡нтерпретацт поняття «теxнолог¡чний прогрес» та «регрес» у до- та п¡сля¡ндустр¡альну епоху, адже, як вважа-ють БИ. Д1уап, С - и. Оа1деагС та О. Моау, встановлення характеру ¡нтелектуальних зм¡н та Ух наповнення дозволяють краще виявити динамку взаемозв'язюв м¡ж розробленими теxнолог¡ями та населенням краУни [2, р. 125].
Анапа дослщжень та публкащй з проблемы. Розви-ток ¡нтелектуального потенцвлу УкраУни та сп¡вроб¡тництво с ЕС в ¡нтелектуальнм сфер¡ у своУх працях розглядало чимало в¡тчизняниx науковцв, зокрема В. Чужиков, О. Лук'яненко та ¡н.
Метою статт'1 е анал¡з розвитку в¡тчизняноi' ¡нтелектуальноУ сфери та специф¡ка сп¡впрац¡ УкраУни та ВС в дан¡й сферк
Виклад основного матер1алу. Сучасн¡ торговельн вщ-носини далеко не завжди концентруються на обм¡н¡ товарами та послугами. 3 огляду на це, цтком слушним може виявитись проблема конкурентоспроможност¡ не лише на-цюнальноУ економ¡ки, а й УУ локал¡зованоi' на м¡кро- ( окре-ме п¡дприeмство, ф¡рма, компан¡я) та макрорвнях (йдеться про територ¡ю окремого репону) сфери д¡яльност¡, трансфер технолопй м¡ж якими е довол¡ динамнним. В¡дтак, встановлення залежност¡ мж експортом та обсягами прямих ¡но-земних ¡нвестиц¡й, що над¡йшли в економку певноУ краУни, н¡мецький дослщник Н. Б1еЬег1 пропонуе розглядати через чггку ¡дентиф¡кац¡ю канал¡в локальноУ компетенции до складу яких потрапляють три найвпливовЫ категори: кап¡тал, технологи, люди [3, р. 138].
На стади розвитку, на якому перебувае сучасний Ввропей-ський Союз, надзвичайно важливим е виокремлення фактора економ¡чного зростання. На думку роайських досл¡дник¡в Е. Яс¡на та М. СнеговоУ, до числа найб¡льш значущих з них слщ в¡днести насамперед зростання рол¡ науки ¡ освгги, що можуть слугувати «...передумовами продукування ¡нновацй» 3 огляду на це, як вважають автори, надзвичайно важливими сферами ¡нтелектуальноУ дтльност е ¡нформатика ¡ комункаци. Також суттевим сл¡д вважати «...вплив культури, у цтому, як фактора створення творчого потенцвлу» [4, с. 26].
Довол¡ вдалу, на нашу думку, спробу визначити секто-ральну структуру нового, шостого теxнолог¡чного укладу, на основ¡ ¡нтелектуального фактора зд¡йснив ¡нший рос¡йський досл¡дник С. Глаз'ев. На його думку, ключовий фактор по-дальшого розвитку сусп¡льства створюватимуть «...нано-технологи, кл¡тинн¡ технологи, а також методи генноУ ¡нжене-рп, що спираються на використання електронних растрових ¡ атомно-силових м¡кроскоп¡в, в¡дпов¡дниx метролопчних систем» [5, с. 33].
Природно, що розбудова багатосторонн¡x зв'язюв в ¡нно-вац¡йн¡й сфер¡, а також розвиток ¡нтелектуалваци виробни-цтва багато у чому залежать вщ загальних свггових умов. Запровадження новггнк в¡дкритт¡в, обм¡н теxнолог¡ями та розвиток глобальних секторальних ринюв (вс¡ вони мютять в своУй основ¡ чимало ускладнень розвитку та застосування) напряму корелюються з циклннютю свгговоУ економки. Вщ-так завжди виникатиме проблема ¡дентифкацп в¡дпов¡дно-го циклу модерызаци та розроблення адекватноУ стратегУУ. В. Полтерович, глибоко переконаний, що в сучасый м^народ-н¡й економ¡ц¡ ¡снуе чимало диспропорц¡й, а також непорозу-
MiHb, частина з яких може призвести до так званоУ ¡ннова-ц1йноУ паузи, основними причинами виникнення якоУ можуть стати: непрозорiсть фЫансових компанiй, нечеснiсть рей-тингових агентств, складнють системи деривативiв, помил-ки регулювання фiнансових ринкiв [6, с. 5].
При формуваны двостороннiх економiчних вiдносин неа-бияке мiсце мае об'ективне оцiнювання людськоУ компонен-ти, яка в одному випадку може вргравати позитивну роль та бути, за Г. Журавльовою, частиною динамiчного Ытелек-туально-iнформацiйного простору, а вщтак його наноеконо-мiчною моделлю, з надзвичайно високим рiвнем мобiльнос-U проте у другому - квалiфiкацiя мiгранта може виявитися доволi низькою [7, с. 12].
У межах юнуючого Ытеграцмного угрупування окремi вщ-носини мiж краУнами можуть бути скорегованими в залеж-ностi вщ характеру встановлених стосункiв та вщповщного правового статусу Ух регулювання. В. Зуев, пояснюючи таю суперечносл, називае Ух shared sovereighny (або суверенЬ тет, що реалiзуeться спiльно) [8, с. 30]. Щоправда, далi вЫ, за автором, доповнюеться термiнами «мiжфiрмового рiв-ня iнтеграцii'», альянсiв, мiжнародноi' кооперацii' та, i це надзвичайно важливо, iнституалiзацiy [8, с. 37]. Створення та функцюнування Ыститу^в в ЗС вмотивоване здебiльшого захистом внутршнього ринку, пiдтриманням його рiвнова-ги та забезпеченням сталого розвитку. В™ останнiм часом рiзнi органи ЗС почали докладати чимало зусиль для забез-печення адсорбацiy Ытелекту з ¡нших краУн у свое наукове та бiзнес-середовище. Центрами його локалiзацii' ставали, як правило, уыверситети та дослiднi лабораторiy з доволi зна-чним обсягом концентрацii' Ыновафй та iнвестицiй. Утiм по-дiбного роду «прив'язанiсть до мiсця» також спрацьовувала далеко нечасто, адже Ытелектуальний компонент е таким, що може доволi динамiчно пересуватися у просторi i далеко не завжди щентифкуватися в наявних податкових системах окремо'У краУни. Спробу виявити залежнiсть мiж спецiалiза-цieю, аутсорсингом та середньою заробiтною платою здiй-снили два дансью науковцi J. Muroh та J. Skaksen, якi дiйшли висновку, що в Ухнм краУнi юнуе як зовнiшнiй, так i вну^шый аутсорсинг [9, р. 60-61]. З цього випливае, що iнтелектуа-лiзацiя i комерцiалiзацiя нових винаходiв та вщкритпв буде, з одного боку, щентифкованою на рiвнi секторальних та ло-кальних переваг, а з ¡ншого - доволi швидко перемiщати-меться в просторi, в тому чи^ у вiртуальному, в залежнос^ вiд того рiвня доходiв, яю отримуватимуть креативнi дiячi та не менш креативнi компанii', що займаються створенням та експлуата^ею iнтелектуальних продук^в.
З огляду на вище сказане випливае, що в процеа системно' конвергенцп УкраУни з Звропейським Союзом надзвичайно важливими заходами для нашо'У держави е таю:
- входження краУни в европейський дослщницький простiр на паритетних засадах;
- iнституалiзацiя, у вiдповiдностi до «европейських стан-дартiв» патентно' дiяльностi в УкраУнi, розвиток мультисек-торального спiвробiтництва в цiй сферi;
- повна iмплементацiя европейськоУ системи захисту ав-торських i сумiжних з ним прав;
- диверсифка^я кооперативних зв'язкiв ¡з зарубiжними партнерами, в селективних Ыновафйних секторах;
70 Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 12 (175)/2015
- кpеaтивiзaцiя iнтелектyaльнoгo пpocтopy в Укpaïнi, з нa-cтyпнoю iï кoмеpцiaлiзaцieю, в межax деpжaви, GC глoбaльнoï екoнoмiки в ц^му; дoвoлi пеpcпективними cлiд тaкoж ввa-жaти вiзyaльнi тa вipтyaльнi фopми здiйcнення iнтелектyaль-нoï дiяльнocтi, внyтpiшнiй тa зoвнiшнiй ayтcopcинг;
- cтвopення cпiльниx меxaнiзмiв (визнaчення пpiopитетниx cфеp, нaпpямiв poзвиткy, cелектyвaння пpoектiв, пpoпoзицiй, зaявoк нa гpaнт] тa iнcтpyментiв (piзнopiвневi тa мiжcектo-paльнi фoнди cтимyлювaння iнтелектyaльнoï aктивнocтi] Ы-телектyaлiзaцiï eвpoпейcькoгo екoнoмiчнoгo пpocтopy;
- пoшиpення iдей клacтеpизaцiï бiзнеcy в iнтелектyaльнiй cфеpi тa зacнyвaння кoлaбopaцioнicтcькиx мoделей йoгo op-гaнiзaцiï, якi пеpедбaчaють cпiвpoбiтництвo нa певниx c^i-яx cтвopення пpoдyктy, кoнкypyючиx кoмпaнiй.
Укpaïнa, якa здiйcнилa cиcтемнy тpaнcфopмaцiю ^oe' ега-нoмiки, пpoте й дoci не зaвеpшилa гocпoдapcькi тa пoлiтич-нi pефopми, пoтpебye cyттeвoгo oнoвлення ^oe: cектopaльнoï ocнoви, pеaльнoï кoмеpцiaлiзaцiï iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy, a тaкoж ефективнoгo oцiнювaння coцiaльнoгo кaпiтaлy з метою йoгo пoдaльшoгo poзвиткy. Ha думку M. Raiser, ^ai^a тaкoж пoтpебye cтвopення нефopмaльниx iнcтитyцiй [1O].
Koнвеpгенцiя пpaвoвиx cиcтем Укpaïни i 6вpoпейcькoгo Corci-зу мicтить y ^oin ocнoвi мicтить чимaлo пеpевaг, aflœs бaзyeть-cя нa пеpевaжнo eвpoпейcькiй мoделi зaxиcтy iнтелектyaльнoï влacнocтi. Haдзвичaйнo вaжливим дoкyментoм, який yнopмy-вaв пoдiбнoгo poдy cтocyнки, бyлa Угада мiж Укpaïнoю тa 6вpo-пейcьким Coюзoм пpo нayкoве i теxнoлoгiчне Cпiвpoбiтництвo (2OO2]. У cтaттi З цьoгo дoвoлi вaжливoгo дoкyментy виoкpем-ленi фyндaментaльнi пpинципи вiднocин: взaeмнa вигoдa, œoe-чacний oбмiн iнфopмaцieю, збaлaнcoвaне oтpимaння cтopoнaми екoнoмiчниx i coцiaльниx pезyльтaтiв [11, c. 1B9], a тaкoж (ггат-тя 4] галузей нayкoвиx poзpoбoк. Дo пpiopитетниx нaпpямiв дo-cлiджень вiднocять cфеpи: нaвкoлишньoгo cеpедoвищa, бюме-тpичнi, ciльcькoгo, лicoвoгo гocпoдapcтвa, a тaкoж pибaльcтвa, пpoмиcлoвi i виpoбничi теxнoлoгiï, мaтеpiaлoзнaвcтвa тa метpo-лoгiï, неядеpнoï енеpгетики, тpaнcпopтy, теxнoлoгiй iнфopмaцiй-нoгo cy^^c^a, coцiaльниx нayк, нayкoвo-теxнiчнoï пoлiтики, нaвчaння тa oбмiнy нayкoвими кaдpaми [11, c. 1B9].
Boднoчac y зaявленoмy вище дoкyментi мicтитьcя чимaлo дoдaткiв, oдним iз нaйвaжливiшиx з якиx e дpyгий, щo в^га-нoвлюe xapaктеp Пpaвa нa iнтелектyaльнy влacнicть. Taкoж вкaзaнo, щo в ycix кoнтpaктниx дoмoвленocтяx cлiд дoтpимy-вaтиcь тaкиx пpинципiв:
- вiдпoвiдний зaxиcт iнтелектyaльнoï влacнocтi;
- визнaчення пpaв тa iнтеpеciв cтopiн тa yчacникiв;
- ефективне викopиcтaння pезyльтaтiв;
- неyпеpеджене cтaвлення дo yчacникiв;
- зaxиcт кoнфеденцiйнoï iнфopмaцiï [11, c. 19З-194].
Ця yгoдa мicтить y co6í тaкoж poздiли, щo пpиcвяченi oxo-poнi aвтopcькиx пpaв з пocилaнням нa пoлoження Беpнcькoï кoнвенцiï пpo зaxиcт лiтеpaтypниx тa xyдoжнix твopiв, a тaкoж нayкoвиx публ^фй.
Oкpемo cлiд вiдзнaчити, щo й вггчизняне зaкoнoдaвcтвo y cфеpi гapaнтyвaння aвтopcькиx тa cyмiжниx пpaв yпpoдoвж 199O-2OOO-x poкiв змiнювaлocя дoвoлi iнтенcивнo. Пpи цьoмy ocнoвним нaпpямoм yдocкoнaлення ввaжaлocя нaбли-ження дo cтaндapтiв GC. У цiлoмy пoчaткoм pеaльнoгo збли-ження iнтелектyaльнoгo пpaвoчинcтвa отщ ввaжaти 1994 piк,
щo opгaнiзaцiйнo cпiвпaлo з пiдпиcaнням Угoди пpo пapтнеp-cтвo i cпiвpoбiтництвo з Gвpoпейcькими Cпiвтoвapиcтвaми. Bтiм уже y 1994 тa 1995 poкax дo цьoгo зaкoнy бyлo вне^-нo дoдaткoвi змiни. Пoдaльшoю pеaкцieю нa тpaнcфopмaцiю eвpoпейcькoгo pегyлятopнoгo зaкoнoдaвcтвa були кopекцiï 2003,2OO4, 2O11, a тaкoж 2013 тa 2O14 po^. У цiлoмy дг ючий зapaз зaкoн y йoгo кiнцевiй pедaкцiï чiткo визнaчae теp-мiни, o6^™ тa cyб'eкти aвтopcькиx пpaв, нaпpями деpжaвнo-гo pегyлювaння тa пpoцеc зaxиcтy poзpoблення [12].
Cлiд вiдмiтити тaкoж, щo для вxoдження Укpaïни дo eвpo-пейcькoгo пaтентнoгo пpocтopy oднoгo зaкoнoдaвcтвa зa-мaлo, aflœ^ йoгo швидкa iмплементaцiя тa дoтpимaння е не менш вaжливим acпектoм cектopaльниx змiн y cфеpi Ыте-лектyaльнoï влacнocтi, тoбтo мaють бути вcтaнoвленi ще й екoнoмiчнi, opгaнiзaцiйнi тa пiдпpиeмницькi вaжелi. Пpи цьo-му вapтo poзyмiти, щo дaлекo не зaвжди вcе, щo вiдбyвa-eтьcя в Gвpoпейcькoмy Coюзi, мoже ввaжaтиcя взipцем для Укpaïни, нacaмпеpед тoмy, щo oкpемi елементи pегyлювaння цьoгo iнтегpaцiйнoгo yгpyпyвaння не вiднocити дo чи^ лa виcoкoефективниx. Oднieю з тaкиx пpoблем, i з цим пo-гoджyeтьcя бтыхлсть екcпеpтiв, е нaдмipнa тa мaлooбгpyн-тoвaнa плaтa зa pеecтpaцiю пaтентy, якa ще y 2OO9 po^ cтaнoвилa ЗВ 157 eвpo i бyлa y бaгaтo paзiв вищoю зa япoн-cький aбo ж зa aмеpикaнcький пoкaзник вiдшкoдyвaнь [1З].
Оли вiдзнaчити, щo cлiпе кoпiювaння будь-яш мoделi Ыте-лектyaлiзaцiï cy^^^ma нaвpяд чи дoцiльнo в Укpaïнi, aдже iï cпецифiкa гocпoдapcькиx вiднocин, якa, дo pечi, дaлекo не зa-вжди е пoзитивнoю, мoже cyттeвo вплинути нa xapaктеp екoнo-мiкo-пpaвoвиx вiднocин y цiй cфеpi. Bлacнo кaжyчи, бaгaтo чo-га буде зaлежaти вiд пpoвiдниx кoмпaнiй, якi дiють як в Укpaïнi, тaк i в деpжaвax GC. З oглядy нa це дoцiльнo нaвеcти poзpaxyн-ки вiдoмиx aмеpикaнcькиx дocлiдникiв Д. Koллiнзa тa M. Xaнcе-нa [14, c. 1OB], яю здiйcнили дoвoлi вдaлy otpo60 пpoвеcти пo-piвняння тaк звaнoï змiни poлей в бioтеxнoлoгiчнiй гaлyзi C0A, мiж дoбpе вiдoмими кopпopaтивними лiдеpaми Genertech тa Amgen. Як1щэ зa пoкaзникoм зapеecтpoвaниx пaтентiв (aвтopи нaзивaють цей iндикaтop пaтентнoю aктивнicтю) явне лiдеpcтвo мaлa пеpшa з циx кoмпaнiй, тo зa cyкyпнoю вapтicтю oднoгo iн-веcтoвaнoгo дoлapa, дoмiнyючoю виявилacь кoмпaнiя Amgen, юлькють iннoвaцiй в якiй (тoбтo зaпpoвaджениx пaтентiв] бyлa знaчнo вищoю. З oглядy нa вище cкaзaне дoцiльним cлiд ввa-жaти пpoпoнoвaний вггчизняними дocлiдникaми B. Деpгaчoвoю тa K. Бoяpинoвoю [15, c. 2OB-2O7] aлгopитм poзpoблення iн-нoвaцiйнoï пoлiтики пiдпpиeмcтвa, кoтpий включae: aнaлiз пpo-гнoзiв нayкoвo-теxнiчнoгo poзвиткy гaлyзi aбo cфеpи дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa, aнaлiз деpжaвниx пpiopитетiв iннoвaцiйнoгo poз-витку, дiaгнocтикy pеaлiзaцiï iннoвaцiйниx пpoцеciв нa пiдпpиeм-cmi, aнaлiз пpoцедyp пpийняття piшень i^po iннoвaцiйниx змiн, pеaлiзaцiю HДДKP, фopмyвaння cтpaтегiй пiдпpиeмcтвa, фop-мyвaння iннoвaцiйнoï бiзнеc-мoделi.
Oднieю з нaйбiльш ефективниx фopм пoeднaння кpеaтив-нoï тa пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi в Укpaïнi мoже ввaжaтиcя клacтеpнa мoдель. Caме вoнa нaбyлa ocтaннiм чacoм нaд-звичaйнoгo пoшиpення в деpжaвax eвpoпейcькoгo Corc^y, a вже пoчинaючи з 2OOB po^ opгaнiзaцiйнo cфopмyвaлacя як клacтеpнa пoлiтикa GC. Biдoмi вiтчизнянi дocлiдники B. Чу-жикoв тa O. Лу^яненга вбaчaють y нiй вaжливий apгyмент нa кopиcть oптимiзaцiï, з oднoгo бoкy, cпiвpoбiтництвa, яке вoни
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № 12 (175)/2015 71
називають колаборац¡он¡змом з европейськими компан¡ями ¡ окремими досл¡дниками, з ¡ншого - «...забезпечуе концен-тра^ю ф¡нансових та ¡нституц¡йних ресурса...» [16, с. 91].
Таким чином, швидкий розвиток секторальних ¡ горизон-тальних змЫ в Европейському Союз¡ та в УкраУн водночас м¡г би забезпечити селективну конверген^ю ¡нтелектуаль-ного потенц^лу нашоУ держави ¡ внаслщок цього - значне п¡двищення краУновоУ конкурентоспроможност¡.
Водночас сл¡д зазначити, що набуття законно' чинност Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону втьно'У торг^ [17] та Угоди про асоцюцю м¡ж УкраУною, з одноУ сторони, та Европейським Союзом... [18] суттево зм¡нить характер за-хисту ¡нтелектуальних прав, яким присвячений IV роздт Угоди про асоцюцю..., що зветься «Торг¡вля ¡ питання, пов'язан з торг¡влею». Зокрема, у глав¡ 9 цього розд¡лу, в якому йдеть-ся про ¡нтелектуальну власн¡сть, ч¡тко визначають, що осно-вними сферами в¡дпов¡дальност¡ УкраУни ¡ поступовоУ ¡мпле-ментаци европейських норм та правил е таке:
- розширення сфер ¡нтелектуальноУ взаемодГУ, до якоУ на додаток до вже ¡снуючих було вщнесено також ¡нтегральн м¡кросхеми, географ¡чн¡ зазначення, сорти рослин, торгов¡ марки, комп'ютерн¡ програми;
- передача технолопй;
- термЫи чинност авторського та сум¡жного права;
- розвиток спвробггництва у сфер¡ корпоративного управлЫня правами;
- право на запис, еф^не мовлення та право на розповсю-дження;
- право на вщтворення та оприлюднення; охорона технн-них засоб¡в, охорона ¡нформаци;
- право на справедливу винагороду;
- установлення процедури реестраци торговельних мереж та винятюв ¡з прав;
- пщстави анулювання реестрацГУ;
- право на використання географнних зазначень;
- маркування та запровадження тимчасових заходв (про-тягом перех¡дного перюду) для товар¡в, що мають захищен географ¡чн¡ назви;
- вимоги щодо охорони промислових зразюв, що пщляга-ють реестрацГУ;
- запровадження додаткового патентного охоронного сертифкату;
- ¡дентифкацю винаход¡в в сфер¡ б¡отехнолог¡й та Ух захист;
- топографп напвпровщникових продукт¡в;
- генетичн¡ ресурси, традицмы знання та фольклор.
З огляду на визначений в Угод¡ про асоцюцю... повний перел¡к тем мжкраУновоУ взаемоди в ¡нтелектуальн¡й сфер¡ важливими елементами подальшоУ конвергенц¡i' сл¡д вважа-ти характер запровадження економ¡чних ¡ правових мехаыз-м¡в в УкраУш, Ухню ¡мплементац¡ю, м¡жнародне спвробггни-цтво у сфер¡ ¡дентиф¡кац¡i' в¡дкритт¡в та винаходв та терм¡ни запровадження вщповщних заход¡в.
Висновки
Найб¡льш важливими напрямами розвитку спвробггництва УкраУни та ЕС в ¡нтелектуальн¡й сфер¡ е поступове входження краУни в европейський дослщницький прост¡р, подальша ¡н-ституал¡зац¡я патентноУ д¡яльност¡, ¡мплементац¡я европейськоУ
системи захисту авторських ¡ сум¡жних з ним прав, диверсифЬ кац¡я кооперац¡йних зв'язюв ¡з заруб¡жними партнерами, кре-ативвацт ¡нтелектуального простору, включаючи внутр¡шн¡й та зовншый аутсорсинг, створення сп¡льних мехаызмв та ¡н-струмент¡в ¡нтелектуал¡зац¡i' европейського економ¡чного простору, поширення ¡дей кластеризаци б¡знесу та розроблення сптьних колаборац¡он¡стських моделей, як¡ дозволяють роз-вивати сп¡вроб¡тництво м¡ж компан¡ями, що конкурують. Юн-цева ратиф¡кац¡я Угоди про асоцнцю м¡ж УкраУною та 6С е важливим механ¡змом подальшоУ конвергенци европейського ¡нтелектуального простору, що передбачае низку додаткових заход¡в ¡мплементаци: розширення сфер ¡нтелектуал¡зац¡i', передача технолопй, встановлення спвробггництва у сфер¡ корпоративного управл¡ння правами, розроблення процедури ре-естрацУУ торговельних марок, формування вимог щодо охорони промислових зразюв, яю п¡длягають реестрацУУ, запровадження додаткового патентного охоронного сертифкату тощо.
Список використаних джерел
1. Multilateralizing regionalism / Ed. By Richard Baldnin and Patrick Low. - Cambridge: Cambridge university press, 2009. - 750 p.
2. Aiyar Sh., Dalgar C - J., Moav O. Thechnological progress and regress in pre - industrial times / Shekhar Aiyar, Carl - Johan Dalgoard, Omer Moav // Economic Growth. - 2008. - №13. - P. 125-144.
3. Siebert H. Locational Competition: A neglected Paradigm in the International Division of Labour / Horst Siebert // The World Economy. - 2006. - №2 (29). - P. 137-159.
4. Ясин Е., Снеговая M. Роль инноваций в развитии мировой экономики / Е. Ясин, M. Снеговая // Вопросы экономики. - 2009.
- №9. - С. 15-31.
5. Глазьев С. Мировой экономический кризис как процесс смены технологических укладов / С. Глазьев // Вопросы экономики. -2009. - №3. - С. 26-38.
6. Полтерович В. Гипотеза об инновационной паузе и стратегия модернизации / В. Полтерович // Вопросы экономики. - 2009. - №6. - С. 4-19.
7. Журавлёва Г. Наноэкономическая модель человека и личности в условиях формирования новой экономики / Г.П. Журавлёва // Вестник Российской экономической академии имени Г.В. Плеханова. - 2008. - №15. - С. 3-12.
8. Зуев В. Наднациональный механизм в теории интеграции / В.Н. Зуев // Мировая экономика и международные отношения. -2011. - №4. - С. 30-34.
9. Munch J., Skaksen J. Specialization, outsourcing and wages / Jakob Roland Munch, Jan Rose Skaksen // Review of Word Economy.
- 2009. - Vol. 145 (1). - P. 53-73.
10. Raiser M. Informal Institutions, Social Capital and Economic Transition Refleсtion on Negleoted Dimension / Martin Raisen / in Transition and Institutions / Ed/ by G. Cornia, V. Popov. - Oxford: University Press, 2001. - P. 218-239.
11. УкраУна - Европейський Союз: зйрання м1жнародних договорю та ¡нших документа 1991 - 2009 / За заг. ред. С.0. Камишова.
- К.: ЮстЫин, 2010. - 608 с.
12. Закон УкраУни Про авторське право ¡ сумжы права. №5460-VI (5460 - 17) вщ 16.10.2012. ВВР, 2014. - №2-3. - 41 с.
13. Revamping intellectual property rights in the European Union. Single Market Act. Together for new growth [Електрон. ресурс] Режим доступу www.ec.europa. Eul internal_market / copyright / does/ ipr_ stratege/ booklet_en. pdf
72 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 12 (175)/2015
14. КоллЫз Д., Хансен М. Величн за власним вибором / Джим КоллЫз, Мартен Т. Хансен. - К.: Наш формат, 2014. - 384 с.
15. Дергачова В., Бояринова К. 1нновацмна политика // В.В. Дер-гачова, К.0. Бояринова. - К.: Кондор, 2014. - 422 с.
16. Чужиков В., Лук'яненко 0. Кластерна политика Европейського Союзу / В.1. Чужиков, 0.Д. Лук'яненко // Економка Укра'ни. - 2013. - №2 (615). - С. 81-91.
17. ЕС - Украина: поглиблена та всеохоплююча зона втьно)' тор-пвлг - К.: Представництво ЕС в Укран 2013. - 26 с.
18. Угода про асоцицш м1ж УкраТ'ною, з одн1е'Т сторони, та Евро-пейським Союзом, Европейським спвтовариством з атомноТ' енер-rïi i 'хнми державами - членами, з ¡ншо' сторони [Електрон. ресурс] Режим доступу www.kmu.gov.ua/Kmu/ docs/EA/ OO_Ukrain-EU_ Association-Agreement-(body).pdf
УДК 330.341.1:65.0:5/9.86
В.Д. МУС1ЕНК0,
К.Т.Н., доцент, Криворзький економ1чний нститут Криворзького национального унверситету,
1.В. РУДЕНК0,
студентка, Криворзький економ'нний iнститут Криворзького нацонального унверситету
Стратепчне управлшня ¡нвестицшними ресурсами впчизняних шдприсмств в умовах ¡нновацшного розвитку
Розвинут теоретичн основи, що розкривають сутнсть, значення нновацйноЧнвести^йно!' дяльност в прничодобув-нй промисловосv. Доведено, що ннова^йний процес розвитку прничодобувноíгалузi виступае стратепчним фактором íí реструктуризацп за рахунок оптимiзацií iнвестицiй та виробництва продукц/í, яка вiдповiдаe вимогам ринку.
Ключов1 слова: iнновацiйний процес, iнвестицiйно-iнновацiйна дтльн'ють, прничодобувна промисловсть, стратепчне управлння.
В.Д. МУСИЕНК0,
к.т.н., доцент, Криворожский экономический институт Криворожского национального университета,
И.В. РУДЕНК0,
студентка, Криворожский экономический институт Криворожского национального университета
Стратегическое управление инвестиционными ресурсами отечественных предприятий в условиях инновационного развития
Развиты теоретические основы, раскрывающие суть, значение инновационно-инвестиционной деятельности в горнодобывающей промышленности. Доказано, что инновационный процесс развития горнодобывающей отрасли выступает стратегическим фактором ее реструктуризации за счет оптимизации инвестиций и производства продукции, соответствующей требованиям рынка.
Ключевые слова: инновационный процесс, инвестиционно-инновационная деятельность, горнодобывающая промышленность, стратегическое управление.
V. MUSIENKO,
Ph.D., associate professor of Krivoy Rog Economic Institute, State University National University of Krivoy Rog,
I. RUDENKO,
student of Krivoy Rog Economic Institute, State University National University of Krivoy Rog
Strategic management investmemtresources of domestic enterprises in innovation development
The development of the theoretical foundations, revealing the essence, the importance of innovation and investment in the mining industry. It is proved that the innovative process of mining a strategic factor in favor of its restructuring by optimizing investments and production, conforming to the requirements of the market.
Keywords: process of innovation, investment and innovation, mining, strategic management.
Постановка проблеми. Бажання Укра'ни ¡нтегруватися у свггову ринкову економку пов'язане зi зростанням ¡нвести-цiйно-iнновацiйноï активност в уах сферах народного гос-подарства, i особливо в прничодобувнм промисловост та ïï прничо-металурпйному кластерк 1нновацмноНнвестицм-ний розвиток прничодобувно'|' промисловост - це глибинний стратепчний процес, в якому завдання результативного ви-користання природних ресурав тюно пов'язане з генеруван-ням нових знань та щей, технолопчним освоенням наукових вщкритпв, винаходiв, ноу-хау та розробок, впровадження Ыновацм та Ыновацмних проеклв. Цей активний процес та-кож пов'язаний з постмним пошуком потенфйних iнвесторiв, результативним використанням фЫансових ресурав, залу-
ченням додаткових джерел фЫансування реструктуризацп прничодобувно''' промисловостк Необхщною умовою при цьому е виршення питання удосконалення економiчного ре-гулювання iнвестицiйно-iнновацiйноï дiяльностi в прничодобувно промисловост з метою забезпечення формування стмкого розвитку виробництва продукци для прничодобувно'' галуз^ адаптовано'' до ринкових умов та досягнення лщи-руючих позифй серед ¡нших промислових кластерiв УкраУни.
Таким чином, актуальнють дослдаень по данм темi обу-мовлена особливою значимютю розробки конкретних шля-жв стаб^заци i пщвищення ефективност функцiонування публiчних акцiонерних товариств Групи «Метiнвест», пошуку альтернативних напрямюв iнновацiйного розвитку i активiза-
© В.Д. МУС1ЕНК0,1.В. РУДЕНК0, 2015 Формування ринкових вщносин в Укра'н № 12 (175)/2015 73
