CC BY
11
Таблиця 5. Умови кредитування TOB «Маяк11» банками
Позиц1я Значення «грант-елемента», % Оцшка умов кредитування
1 мюце - ПАТ «ПУМБ» 1,5 Умови кредитування кращ1 за середньоринков1
2 мюце - «Райффайзен Банк Аваль» 0,3 Умови кредитування кращ1 за середньоринков1
3 мюце - АКБ «Укрсоцбанк» - 2,7 Умови кредитування вщповщають середньоринковим
4 мюце - АК1Б «УкрСиббанк» -2,8 Найпроп умови кредитування
* Складено автором.
- ПАТ «ПУМБ»: р1вень pinHoi кредитноУ ставки встано-влюеться дифеpенцiйoванo - на перший piK - 18%; на дру-гий piK - 20%; на тре™ piK - 20%; вiдсoтoк за кредит ви-плачуеться напpикiнцi кoжнoгo poKy, пoгашення oснoвнoí суми öopry - напpикiнцi кpедитнoгo пеpioдy.
Дoслiджyванoмy пiдпpиeмствy ТОВ «Маяк11» неoбxiднo залучити кредит y сyмi 100 тис. грн. Cеpедньopинкoва ставка вщвдтка за кредит пo аналoгiчниx кредитних Ыструмен-тах станoвить 18% piчниx.
Виxoдячи з приведених даних poзpаxyeмo грант-елемент пo кoжнoмy з ваpiантiв.
• «Райффайзен Банк Аваль»:
100 - (27:100 X (1+0,1) +100:100 X (1 + 0,1)3) Х100 = 0,3%.
АКБ «Укрмцбанк»:
100 - (( 8 + 33: 100 X (1+0,1)1) + (8 + 33: 100 X
(1+0,1)2 )+ (8 + 34: 100 X (1+0,1)3)) X 100 = -2,7%.
• АК1Б «УкрСиббанк»:
100 - (( 10: 100 X (1+0,1)1) + (10: 100 X (1+0,1)2 )+ (10 + 100: 100 X (1+0,1)3)) X 100 = -2,8%.
• ПАТ «ПУМБ»:
100 - (( 8: 100 X (1+0,1)1) + (9,5: 100 X (1+0,1)2 )+ (11 + 100: 100 X (1+0,1)3)) X 100 = 1,5%.
Резyльтати пpoведениx poзpаxyнкiв дoзвoляють вибрати значення грант-елемента за ступенем зниження ефективнoстi yмoв кpедитyвання для пщприемства ТОВ «Маяк11» (табл. 5).
За даними табл. 5 мoжна зpoбити виснoвoк, i|o найвип-дышл yмoви кpедитyвання надае ПАТ «Перший yкpаíнський мiжнаpoдний банк» (ПУМБ) та «Райффайзен Банк Аваль».
Öi yмoви бан^сь^го кpедитyвання для ТОВ «Маяк11» сприятимуть збiльшенню валoвиx витрат пщприемства, |o приведе дo зменшення oбleкта oпoдаткyвання.
Висновки
Отже, вс iснyючi фopми залучення пoзикoвиx гаштив ди-феpенцiюються в poзpiзi фiнансoвoгo кредиту; тoваpнoгo (кoмеpцiйнoгo) кредиту; ^ixmx фopм. Вибip фopм залучення пoзикoвиx кoштiв пiдпpиeмствo здiйснюe виxoдячи iз цiлей i специфiки свoeí гoспoдаpськoí дiяльнoстi.
У нашoмy випадку poзpаxyнoк планoвoí величини лiмiтy кредитування за вибpанoю «кpедитнoю лiнieю», а тагаж визначення банку, який пpoпoнye найвигщышл yмoви кредитування, дае змoгy oптимiзyвати ваpтiсть залyчениx кредит-ниx pесypсiв для пiдпpиeмства.
Список використаних джерел
1. Александpoва М.М., Виговська Т. Г., К1рейцев Е.Е., Петрук О.М., Маслoва С.О. Ф1нанси глдприемств: Навч. пoсiб. для студ. еган. спец, всix фopм навч. / Е.Е. Юрейцева (ред.). - 2-ге вид., пеpеpoб. та дoп. - К.: ЦУЛ, 2009. - 268 с.
2. Бланк И.А. Управлениеденежными пoтoками / Науч. пoсoбие / И.А. Бланк - 2-е изд.. перераб. и дoп - К.: Ника-Центр, Эльга. -2007. - 752 с.
3. Пoддepьoгiн А.М. / ФЫанси пiдпpиeмств / Пщручник: К.: КНЕУ, 2009. - 368 с.
4. Рiчна фiнансoва звтнють ТОВ «Маяк11» за 2010-2012 po™. http://www.smida.gov.ua/
УДК 330.341.1
A.I. КОЗЛОВА,
acnipaHTKa, Ки'/вський нацюнальний ун\верситет iм. Tapaca Шевченка,
Н.М. КОЗЛОВА,
acпipaнткa, Науково-до^дний екoнoмiчний iнcтитyт Мiнекoнoмpoзвиткy Укpa¡ни
Стратепчний анал1з можливостей
■ ж я ■ ■ ■ w
формування в Укра1Н1 1нновац1йно1 економши технолопчних уклад1в
У статт дocлiджyeтьcя структура yкpaíнcькoгo пpoми-cлoвoгo екcпopтy за rnnoM галузей i^oäo теxнoлoгiчниx укладв. Визнaчaeтьcя pейтинг кpa¡н cвiтy за кшькютю патентов. Пpoпoнyeтьcя виршення таких важливих пи-
тань, як poзpoбкa cтpaтегiй мoжливocтей фopмyвaння iннoвaцiйнo¡ екoнoмiки теxнoлoгiчниx укладов, o6rpy^y-вання oптимaльнoгo iннoвaцiйнoгo нaпpямy Укpa¡ни в poзpiзi теxнoлoгiчниx уклад/в.
© A.I. КОЗЛОВА, Н.М. КОЗЛОВА, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра1Ш № 2 (153)/2014 57
Ключов'1 слова: технолопчний уклад, промисловий експорт, стратепя iнновацмноï економКи, науково-тех-нолопчний розвиток, торговельний баланс.
В статье исследуется структура украинского промышленного экспорта по типу отраслей относительно технологических укладов. Определяется рейтинг стран мира по количеству патентов. Предлагается решение таких важных вопросов, как разработка стратегий возможностей формирования инновационной экономики технологических укладов, обоснование оптимального инновационного направления Украины в разрезе технологических укладов.
Ключевые слова: технологический уклад, промышленный экспорт, стратегия инновационной экономики, научно-технологическое развитие, торговый баланс.
The article examines the structure of Ukrainian exports of industrial sectors on the type of process patterns. The rating is determined by the number of patents. It is proposed to address such important issues as the development of strategies forming features innovative economy technological structures, study the optimal Ukraine innovative direction in terms of technological structures.
Keywords: technological structure, industrial exports, strategy innovation economy, scientific and technological development, the trade balance.
Постановка проблеми. Початок процесу формування конкурентного ycnixy у pycni науково-технолопчного ¡нно-вацмного розвитку лежить на перетин велико'!' юлькосп маркетингових, науково-техшчних, виробничих ршень. Ттьки наявнють споживацьких запилв у конкретних ринко-вих сегментах чи ышах, ¡нтелектуальних i технолопчних мо-жливостей використання досягнень науки й технки для за-доволення цих запи^в шляхом пропозици нових товаpiв (ви-pобiв чи послуг), техычних i економiчниx можливостей орга-нiзацiï виробництва i збуту з витратами, що дозволяють ви-користовувати цЫи, cyмicнi з кyпiвельною спроможнютю cпоживачiв, можливоcтi просування на ринку i доведення до cпоживачiв ново' продукцп за допомогою бiльш ефективно-го, нiж у конкypентiв, способу створюе фундамент техноло-гiчно й економiчно обгрунтовано''' стратеги науково-техно-лопчного iнновацiйного розвитку.
За домiнyючим технолопчним укладом можна визначити темпи економiчного розвитку кра'ни. Можна простежити та-ку тенденцiю: чим вищий технолопчний уклад, тим бтьш ¡н-тенсивний шлях розвитку економiчного зростання кра'ни. Тобто зi змiною теxнологiчного укладу в кра'У на наступний, бтьш прогресивний, кра'на впроваджуе все бтьш високо-виробниче устаткування, збiльшye квалiфiкацiю pобiтникiв та застосовуе pеcypcозбеpiгаючi технологи.
Анал'13 дослщжень та публмащй з проблеми. Питан-ням aнaлiзy проблематики можливостей формування в Ук-ра'У iнновацiйноï економiки теxнологiчниx yкладiв займали-ся тaкi вiтчизнянi вченi: В. Базилевич, В. Герасимчук, О. Ка-
нщенко, Л. Юстерський, А. Кредюов, Н. МазурЫа, В. Они-щенко, В. Парсяк, О. Рогач, Г. Рогов, В. Сщенко, А. СтаростН на, I. Ткаченко, А. Фттенко, Т. Циганкова. Теоретичною базою дослщження стали прац1 таких заруб1жних учених, як 1.Ансофф, Р. Базель, Б. Берман, С. Блек, Д. Бойт, Р. Браун, Г. Картер, Н. Малхотра, С. Мтлер. Вщдаючи належне науко-вим напрацюванням в1тчизняних та заруб1жних учених у дослщжены даноУ проблематики, потр1бно зазначити, що деяю питання залишаються дискус1йними, а саме щодо структури б1знесових витрат на досл1дження \ розробки ¡н-новац1йноУ д¡яльност¡ в розр¡з¡ технолопчних укладв.
Мета статтI - узагальнення теоретичних засад та роз-робка практичних рекомендацм щодо формування страте-г¡чного анал¡зу можливостей в Укра'У ¡нновац¡йноí економ¡-ки технолопчних уклада.
Виклад основного матер1алу. Доцтьно вид¡лити, що тех-нолог¡чний уклад - це сукупн¡сть технолог¡й, характерних для певного рвня розвитку виробництва. У зв'язку з науковим ¡ техн¡ко-технолог¡чним прогресом в¡дбуваeться перех¡д вщ б¡льш низьких уклад¡в до бтьш високих, прогресивних. ТермЫ введений у науку росмськими економ¡стами Д.С. Львовим ¡ С.Ю. Глаз'евим. Починаючи з промисловоУ революцГ'' 18-го стол¡ття вид¡лено шють технолог¡чних уклад¡в. Життевий цикл технолопчного укладу охоплюе близько стол¡ття, при цьому перюд його дом¡нування в розвитку економки становить близько 40 роюв (у м¡ру прискорення НТП та скорочення три-валост¡ науково-виробничих цикл¡в цей пер¡од поступово скорочуеться). В момент, коли вичерпан¡ технологий можли-вост¡ ¡снуючого технолог¡чного укладу, економка занурюеться в депрес¡ю, капггали вив¡льняються ¡з застар¡лих виробництв ¡ накопичуються у ф¡нансовому сектор¡, виникае криза. Вих¡д з кризи пов'язаний з пучком нових технолопй, яю в цей час при-вертае до себе б¡знес, ¡ в м^у визр¡вання нового технолог¡ч-ного укладу економка входить знову в с™кий режим зростання, який тривае 20-25 рок¡в.
Комплекс базових техшчно-сполучених виробництв утворюе ядро технолопчного укладу. Технологий нововве-дення, що визначають формування ядра технолопчного укладу ¡ революфйно зм¡нюють економ¡ку, отримали назву «ключовий фактор». Галуз¡ ¡нтенсивно використовують ключов¡ фактори, як¡ врграють пров¡дну роль у поширенн¡ нового технолопчного укладу.
Для статистичного видтення виробництв за технолопчни-ми укладами використано пщходи, як¡ застосовуються Орга-н¡зац¡eю економ¡чного сп¡вроб¡тництва ¡ розвитку (ОЕСР). Тут застосовуеться принцип розподту промислових виробництв на групи за сучаснютю технолог¡й, що використовуються: ви-сокотехнолог¡чн¡, середньотехнолог¡чн¡, низькотехнолог¡чн¡, ¡нш¡ виробництва промисловосй Така класиф¡кац¡я фактично збгаеться з класиф¡кац¡eю за технолог¡чними укладами. Ви-сокотехнолог¡чн¡ галуз¡ в¡дпов¡дають п'ятому укладу, се-редньотехнолог¡чн¡ - четвертому, низкотехнолопчы - третьо-му укладу. Слщ зауважити, що класиф¡кац¡я технолопй, засто-
сована ОЕСР, переважно охоплюе обробну промислов¡сть ¡, що важливо, те, що вона узгоджена з Мжнародною стандартною галузевою класифкац^ю вс¡х вид¡в економ¡чноí д¡яльност¡ (ОС 2), створеною для задоволення потреби в мж народному пор¡вняльному анал^ [1, с. 376]. Стрижневим елементом об'еднання складових обробноУ промисловост¡ в окрем¡ технолог¡чн¡ кластери е продуктовий принцип, тобто об'еднання в таксони технолопй, як застосовуються в основному вид¡ дтльност п¡дприeмств для виробництва товарв та послуг. Проте не завжди той чи ¡нший технолопчний таксон зорюнтований лише на юнцеву продукц¡ю. Перех¡д до кожного наступного технолопчного рвня класифкаци виробництва к¡нцевих товар¡в ускладнюе Ух представлення в рвних технолопчних групах. Так, наприклад, галузь «Лггакобудування» (3845 - виробництво, зборка, реконструкцт ¡ ремонт л¡так¡в, планер¡в ¡ деталей та вузл¡в до лггаюв) зг¡дно з технолог¡чною класиф¡кац¡eю ОЕСР належить до кластеру середньотехноло-пчних виробництв. Проте виробництво електроприлад¡в для повггряноУ нав¡гац¡У та вим¡рювальних ¡нструментв для л¡так¡в входить до груп 383 ¡ 385, що належать до високотехнолопч-них виробництв [2, с. 121-122]. Використовуючи такий пщ-хщ, можна згрупувати позици видв економ¡чноУ д¡яльност¡, як¡ представлен¡ у статистичних бюлетенях Держкомстату, в контекст репрезентаци технолог¡чних уклад¡в наступним чином.
П'ятий технолопчний уклад: виробництво електричного та електронного устаткування. Четвертий технолопчний уклад: харчова промисловють та перероблення стьськогосподар-ських продукта, легка промисловють, виробництво дереви-ни та виробв з деревини, целюлозно-паперова промисло-в¡сть та видавнича справа, виробництво коксу та продукта нафтопереробки, х^чна та нафтох¡м¡чна промислов¡сть, виробництво ¡нших неметалевих м¡неральних вироб¡в, ма-
шинобудування ¡ монтаж машин та устаткування (без виробництва електричного та електронного устаткування), ¡н-ше виробництво. Третм технолог¡чний уклад: добувна про-мислов¡сть, металург¡я та оброблення металу, виробництво електроенерги, газу та води.
Для оцЫки й прогнозування майбутнього стану технолог¡чноУ структури економ¡ки краУни доц¡льно визначити структуру ви-трат на дослщження ¡ розробку ¡нновацм у розр¡з¡ технолопч-них укладв. Для цього скористаемося статистикою ОЕСК щодо витрат на дослщження ¡ розробки у б¡знесовому сеюгр обробноУ промисловост¡ вибраних для порвняння краУн у розр¡з¡ галузей за рвним р¡внем технолог¡й (див. рис.).
Як бачимо на пстограм^ УкраУна суттево програе краУ-нам-аналогам у прогресивност¡ напрям¡в ¡нновац¡йного ¡нве-стування в досл¡дження ¡ розробки. Б¡знесов¡ структури роз-винених краУн половину цих витрат спрямовують у високотех-нолопчн галуз¡ 5-го технолопчного укладу. В УкраУн 3-й уклад домЫуе (63,9%) ¡ щодо частки обсяпв б¡знесових витрат на науково-технны та ¡нновац¡йн¡ ц¡л¡. Це свщчить про просте в¡дтворення ¡снуючоУ технолог¡чноУ структури галузей промисловост¡, яка е в¡дсталою ¡ малоперспективною з погля-ду забезпечення майбутнього динамнного сталого розвитку.
Таку саму картину спостер^аемо ¡ щодо зовншньоеконо-мнним в¡дносин. Як в¡домо, показник частки експорту висо-котехнолог¡чних галузей е одним ¡з найважлив¡ших критерЬ Ув оц¡нки р¡вня конкурентоспроможност¡ краУни. В табл. 1 представлен дан¡ за 2012 рк щодо структури украУнського експорту в розр¡з¡ технолог¡чних уклада, визначених за методикою, що застосовувалася вище.
Знову спостергаемо дуже низьку частку продукц¡У галузей, як належать до високих технолопй, - всього 5,2%. Пе-редов¡ розвинен¡ краУни мають таку частку в район 30%.
Структура б\знесових витрат на дослщження \ розробки \нновац\йноТ д\яльност\ в розр\з\ технолог\чних уклад\в, %
Джерело: розроблено автором на основ! [17 р.].
Таблиця 1. Структура украТнського промислового експорту в 2012 рощ за типом галузей щодо технолопчних уклад1в
Технолопчний уклад Експорт продукци промисловост Торговельний баланс (експортЧмпорт), $ млрд.
обсяг, $ млрд. структура, %
5-й 3,46 5,2 -4,08
4-й 11,15 16,7 -16,95
3-й 52,34 78,2 2,54
Разом 66,95 100 -18,49
Джерело: розроблено автором на основ/ [р. 8-10]. Таблиця 2. Рейтинг краТн св1ту за кшьюстю патетчв
Рейтинг КраТна Заявки (всього) Заявки резидетчв Заявки нерезидетчв
1 Китай 526 412 415 829 110 583
2 США 503 582 247 750 255 832
3 Япожя 342 610 287 580 55 030
4 Птденна Корея 178 924 138 034 40 890
5 Ымеччина 59 444 46 986 12 458
6 1ндт 42 291 8 841 33 450
7 Рост 41 414 26 495 14 919
8 Канада 35 111 4 754 30 357
9 Австралт 25 526 2 383 23 143
10 Бразилт 22 686 2 705 19 981
11 Англы 22 259 15 343 6 916
23 УкраУна 5 253 2 649 2 604
Джерело: http://www.wipo.int/
ДомЫуючими в украУнському експорт е галуз1 середьлх низьких та низьких технолопй - 78,2%. Це означав, що краУна орюнтуеться на виробництво традифйноУ ¡ндустр^ль-ноУ продукц¡í, яка реал¡зуeться на конкурентних насичених ринках. Недолком такоУ зовышньоекономнноУ позицГУ е те, що таю ринки не мають особливих перспектив розвитку, що ставить пщ сумыв можливють п¡дтримання довгостроковоУ динамки економнного зростання краУн, як¡ орюнтуються на так¡ ринки [3, с. 765]. Саме тому розвинен¡ краУни пост¡йно прагнуть робити експанс¡ю на нов¡ ¡нновац¡йн¡ ринки, як¡ мо-жуть забезпечити Ум стратег¡чний розвиток.
Дан табл. 1 св¡дчать про ще одну тривожну тенденцю укра-УнськоУ економ¡ки: величезний в¡дleмний торговельний баланс у групах високих та середнк технолопй (5 та 4-й технологий уклади): - $21,05 млрд., що перевищуе загальне по краУн в¡д|eмне сальдо торговельного балансу товарами. Ц цифри св¡дчать про дуже низький власний ¡нновацмний потенц¡ал нашо'У краУни. Споживаючи високотехнолог¡чну продукц¡ю, наша краУна не створюе власноУ виробничоУ бази для адекватного зб^ьшення випуску конкурентоспроможноУ прогресив-ноУ продукци. Такий стан не може задовольняти в контекст завдання створення передумов для майбутнього економнно-го розвитку украУнськоУ економ¡ки.
Доц¡льно видтити патентну статистику, яка е основою по-казника ¡нновац¡йного потенц¡алу ¡ одн¡eю з ключових по-казниюв технолог¡чного розвитку краУн ¡ репошв. Порвняль-ний анал¡з статистичних даних про патентну активнють краУн ¡ територ¡й св¡ту визначаеться Всесвггньою орган¡зац¡eю ¡нтелектуальноУ власност¡ (Woгld 1гйе11ес1иа1 Ргорег1у Огда-тиаЫоп) - спец^лвованою установою Органзаци Об'една-них Нацм з питань ¡нтелектуальноУ власност¡. Дослщження проводиться щор¡чно ¡ використовуе дан м¡жнародних, на-
ц¡ональних ¡ репональних в¡домств з охорони ¡нтелектуальноУ власност [с. 85]. Зв¡ти з даними про патентну активнють держав, як правило, запвнюються на один рк, оск¡льки ви-магають мжнародного з¡ставлення п¡сля публкацГУ даних нацюнальними патентними службами.
0ск¡льки УкраУна переважае четвертий технолог¡чний уклад ¡ однюю з основних галузей цього укладу е харчова промисло-в¡сть та перероблен с¡льськогосподарськ¡ продукти, доц¡льно видтити ¡нновацмн процеси в агросектор¡. Першочерговють уваги до аграрного сектору зумовлюеться незам¡нн¡стю стьськогосподарськоУ продукци та продовольства в житте-д¡яльност¡ людини ¡ сусп¡льства, його винятковою соц¡альною значимютю. У сучасному глобал¡зованому св¡т¡ мюце та роль УкраУни залежить вщ УУ здатност¡ ефективно реал¡зувати своУ обleктивн¡ переваги природно-ресурсного потенц¡алу у свгго-вому розпод¡л¡ прац¡ та у мжнародый конкурентн¡й боротьб¡, забезпечивши участь у вир¡шенн¡ св¡тових продовольчоУ, енергетичноУ та еколопчноУ проблем на основ¡ взаeмовиг¡дних партнерських в¡дносин.
Висновки
1. В економ¡ц¡ УкраУни необхщно п¡двищувати керован¡сть ¡нновацмноУ д¡яльност¡ за рахунок правильного спрямування органвацмного ресурсу на вах щаблях управл¡ння ¡нновацм-ним процесом для в¡дновлення ¡нфраструктури, модернваци економ¡ки, визначивши вектор технолопчного розвитку.
2. В умовах р^кого загострення у св¡тових масштабах проблеми дефщиту енергетичних та ¡нших природних ресурса спод¡вання на сталий розвиток нацюнальних госпо-дарюючих систем у довгостроковм перспектив¡ можуть бути пов'язан лише з освоенням глибинного потенцвлу нових знань ¡ вттенням Ух в технолог¡чн¡ ¡нноваци, що дозволяють
задiяти знаннeмicткi технологи й багаторазово пiдвищити пpодyктивнicть економiки. З огляду на це зростае значення ^новац^но' дiяльноcтi та проведення на нацюнальному piв-нi роботи в pозpiзi теxнологiчниx yкладiв. До того ж саме цей вид прогнозування в багатьох кра'нах свггу сприймаеться як системотворча компонента у стратепчному пpогнозyваннi та пpогpамyваннi розвитку економки.
3. Можливоcтi формування в Укра'У ^новац^но''' економiки теxнологiчниx yкладiв базуються на прискореному розвитку тих вггчизняних виробництв, як е конкурентоспроможними на внутршньому i зовнiшньомy ринках. Збтьшення податкових надходжень вiд таких пщприемств дозволить сформувати фЬ нансово-бюджетну основу державно' пщтримки наyкомicткиx виробництв 5-го технолопчного укладу.
4. Будь-яка кра'на здатна втримати свою конкурентоспро-можнють в цивiлiзацiйномy пpоцеci, якщо забезпечить зро-стання ВВП не менш нiж на 70% за десять роюв. Для того щоб зламати негативнi тенденци' вiдcтавання вiд свггово''' економiки, Укpаïнi треба щонайменше подвоювати ВВП кожы 8-10 pокiв.
5. Pеалiзацiя державно' полiтики щодо прогресивних тех-нологiчниx змiн потребуе створення системи стратепчного
планування та оцЫки розвитку технолопй вщповщно до на-цюнальних ¡нтересв ¡з визначенням шляхв та засобв еко-номнного розвитку на новм ресурсн¡й ¡ технологией основ¡.
Список використаних джерел
1. Базилевич В.Д., Ильин В.В. Философия экономики. История / В. Базилевич, В. Ильин. - К.: Знания; М.: Рыбари, 2011. - 927 с.
2. Канщенко О.Л. М1жнародний маркетинг у д1яльност1 украТ'нсь-ких пщприемств: - К.:Знання, 2007. - 446 с.
3. СтаростЫа А.О. Маркетинг: пщручник / А.О. Старостша, Н.П. Гончарова, 6.В. Крикавський та ¡н.; за ред. А.О. СтаростЫо'Т. - К.: Знання, 2009. - 1070 с.
4. Федулова Л.1. lнновацiйний розвиток промисловостi УкраТ'ни: тенденци та закономiрностi / Л.1. Федулова // Актуальн проблеми економiки. - 2007. - №3 (69). - С. 82-97.
5. Aubert J-E. Innovation Policy for the Developing World / J-E. Aubert // Special Report of The World Вапк. - The World Вапк, 2013. - P. 7-15.
6. Lederman D. Innovation and Development around the World, 1960-2000 / D. Lederman, L. Saenz // World Вапк Policy Research Working Paper 3774. - The World Bank, 2013. - 35 p.
УДК 336.225.66 338.27
1.В. ТОЧИЛ1НА,
ас^рантка, Aкадемiя фiнансового управлння,
М.Г. ЧЕПЕЛБВ,
м.н.с., 1нститут економки та прогнозування НАН Украни,
Ю.А. ОЛЕКСАНДРЕНКО, м.н.с, 1нститут економiки та прогнозування НАН Украни
Оцшювання ефективност податкових пшьг ¡нновацшного спрямування за критер1см обсяпв випуску
У статт запропоновано п'1дх'щ для клькюноï оцнки макроекономiчних наслдюв застосування податкових пльг ннова^йного спрямування. Для прикладу розра-хунюв обрано п'!льгу з оподаткування прибутку п'дпри-емств, отриманого в результатi продажу енергоефек-тивного обладнання (ст. 158 ПКУ). Встановлено, що за критерем обсяпв випуску продукц/ï податковi п'!льги е ефективними.
Ключов'1 слова: стимулювання ннова^йно'!' д/яльно-ст'1, податковi п'!льги, оцнка ефективностi.
В статье предложен подход для количественной оценки макроэкономических последствий применения налоговых льгот инновационного направления. Для примера расчетов выбрана льгота по налогообложению прибыли предприятий, полученной в результате продажи энергоэффективного оборудования (ст. 158 НКУ). Определено, что по критерию объемов выпуска продукции налоговые льготы являются эффективными.
© 1.В. ТОЧИЛ1НА, М.Г. ЧЕПЕЛеВ, Ю.А. ОЛЕКСАНДРЕНКО, 2014
Ключевые слова: стимулирование инновационной деятельности, налоговые льготы, оценка эффективности.
This paper presents an approach to the macroeconomic effects' quantitative assessment of the innovation-directed tax incentives. As an example we choose a tax relief on the enterprises profit, resulting from the energy efficiency equipment sales (art. 158 TCU). It is shown that tax incentives are effective by production volumes changes criteria.
Keywords: fostering innovation, tax incentives, evaluation of the effectiveness
Постановка проблеми. У загальнй постановц питання щодо необхщносп державного регулювання Ыновацмних процеав залишаеться дискуайним та неоднозначним. Проте наявн числены дослщження, в яких науково обгрунтовано до-цтьнють конкретних форм державного стимулювання ¡нно-вацмно''' дiяльноcтi. Слввщношення мiж прямими (бюджетне фЫансування) та непрямими (птьгове оподаткування) мето-
Формування ринкових вщносин в УкраУш № 2 (153)/2014 61
