CC BY
104
ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА
9. Козловський Ю.М. Юльюст та якiснi показники HayKOBOï дiяльностi працiвникiв вищого навчального закладу // Науковий вкник Пiвденноукраïнського нацiонального педагопчного унiверситету îm. К. Д. Ушинського: зб. наук. праць. - 2011. - № 3-4. - С.74-83.
10. Л1гоцький А. О. Теоретичш основи проектування сучасних освiтнiх систем. - К.: Техшка, 1997. -210 с.
11. Образцов П. И. Методы и методология психолого-педагогического исследования. - М., СПб.: Питер, 2004. - 268 с.
12. Поспелов Г. С., Ириков В. А. Программно-целевое планирование и управление (Введение). М.: Советское радио, 1976. - 440 с.
13. Рижко Л. В. Науковий простар: проблеми формування та трансформаци (фшософсько-праксеолопчний аспект): дис. ... до-ра фшос. наук: 09.00.09 / Рижко Лариса Володимирiвна. — К., 2006. - 456 с.
14. Урсул А. Д. Философия и интегративно-общенаучные процессы. - М.: Наука, 1981. - 367 с. УДК 355.233
О. М. СТАВИЦЬКИЙ
ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТ1 ФАХ1ВЦЯ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В КОНТЕКСТ1 ПРОФЕС1ЙНОГО ВИХОВАННЯ
np0aHani30eaH0 остант публжацп з питання формування oco6ucmocmi фахiвця в умовах навчально-виховного процесу. Визначено npiopumemrn напрямки профестного виховання у вищих навчальних закладах. Розглянуто значення сучасних пiдходiв до виховання — особисткного, культурологiчного, дiяльнiсного, компетенттсного, роль об'ективних i суб'ективних чинниюв. Визначено основш суперечностiу процеd виховання та зроблено пропозицп щодо 1хусунення.
Ключовi слова: особuстiсть фaхiвця, професшне виховання, сучасн тдходи до виховання, об^^тивн i суб'ективю чинники
О. М. СТАВИЦКИЙ
ФОРМИРОВАНИЕ ЛИЧНОСТИ СПЕЦИАЛИСТА В УСЛОВИЯХ УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА В КОНТЕКСТЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ВОСПИТАНИЯ
Проведен анализ последних публикаций по проблемам формирования личности специалиста в условиях учебно-воспитательного процесса. Определены приоритетные направления профессионального воспитания в высших учебных заведениях. Рассмотрено значение современных подходов к воспитанию — личностного, культурологического, деятельностного, компетентностного, роль обьективных и субьективных факторов. Определены основные противоречия, возникающие в процессе воспитания, и сделаны предложения по их решению.
Ключевые слова: личность специалиста, профессиональное воспитание, современные подходы к воспитанию, обьективные и субьективные факторы.
O. M. STAVYTSKY
FORMATION OF PROFESSIONAL IDENTITY IN THE CONDITIONS OF EDUCATIONAL PROCESS IN TERMS OF PROFESSIONAL TRAINING
The article analyzes the latest publications on the problems of professional identity formation in terms of educational process, the main pririties of professional training in higher educational establishments are defined, the importance of modern approaches to education are outlined (personal, cultural, activity, competence), the role of objective and subjective factors is emphasized; the basic contradictions that arise in the process of education are identified and made proposals for their solution.
Keywords:professional identity, professional training, modern approaches to education , objective and subjective factors.
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА_
Останнiм часом все бшьше фахiвцiв, як1 займаються з педагопчною практикою та роботою в молодiжному середовищi, звертають увагу на необхвдшсть вирiшення проблем, пов'язаних з недосконалютю сучасно! системи виховання. Логiка суспiльного розвитку висувае цю проблему до прiоритетних.
Як показуе досввд, навчання, що нехтуе гуманютичною, психолого-педагогiчною, духовно-етичною складовими та зорiентоване тiльки на технологiчну транслящю знань, не забезпечуе повного професiйного устху фахiвця i може спричинити кризу його соцюкультурно! та особиспсно! вдентичносп. Отже, проблему необхiдностi виховання як неввд'емного елементу навчального процесу у ВНЗ не тшьки не можна зшмати, а й, навпаки, сьогодш вона набувае особливо! ваги та гостроти.
Це зумовлено тим, що без виршення питания створення ефективно! системи професiйного виховання майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв неможливе забезпечення високого рiвня безпеки державного кордону Укра!ни, держави та особистосп у вiйськовiй сферах та шших областях.
Сучасна педагогiчна теорiя активно формуе концептуальнi основи, обговорюе рiзнi пiдходи для ефективно! оргашзаци виховно! дiяльностi у рiзних типах навчальних закладiв. 1нший рiвень осмислення виховання в сучасних умовах пов'язаний з обговоренням цшей, задач, змюту, методiв i умов виховання слухачiв та курсантiв у вiйськових вузах, формуванням !х особистостi в цшсному навчально-виховному процесi.
Розглянемо, як вщображена практика виховно! роботи у ВНЗ у науково-педагопчнш лiтературi.
Л. О. Белова розкривае мiсце, роль i новi прiоритети виховно! дiяльностi у вищш освiтi сучасно! Укра!ни на грунл нових методологiчних пiдходiв й аналiзуе протирiччя i проблеми, з якими зiштовхуеться виховання студентства в нишшшх умовах [2, с. 4]. Шдкреслюеться, що виховання у ВНЗ е визначальним чинником i необхвдною складовою полiкультурно! освiти, бо абстрактне виховання, не пов'язане з традищями, менталiтетом, нагальними та майбутнiми потребами укра!нського соцiуму, не може бути реалiзованим повноцiнно; воно не може сприяти формуванню цiлiсно! особистостi. Культурна й освiчена особислсть, - це мисляча вшьно, толерантна, вiдкрита людина, здатна до усввдомленого етичного вибору в широкому свт культурних цшностей, духовно-етичного та творчого саморозвитку. Саме така особиспсть мае стати «продуктом» штелектуально-розвиваючо! та виховно! дiяльностi у втизнянш вищiй школi.
Узагальнюючи велику к1льк1сть нормативних, методологiчних i методичних матерiалiв, В. Л. Ортинський визначае виховання у вузi як цшеспрямований, органiзований i систематичний вплив вихователiв, органiзованого соцiального педагогiчного середовища з метою сформувати розвинену особистiсть [4, с. 53]. Поняття «виховання» у такому разi охоплюе весь навчально-виховний процес. У такому разi особиспсть i колектив е одночасно й об'ектами виховного процесу, й активними учасниками як суб'екти виховання i самовиховання. Це додае усьому виховному процесовi характер цiлiсно! системи.
М. I. Ануфрiев, О. М. Бандурка та О. Н. Ярмиш вказують, що змют професiйного виховання у реальних умовах правоохоронно! дiяльностi визначаеться !! метою та завданнями й включае:
• систему впливу на сввдомють спiвробiтника з метою формування свiтогляду, системи поглядш та переконань. Основш напрями - iдеологiя, правосввдомють, моральнiсть спiвробiтника органiв внутрiшнiх справ;
• громадське виховання, котре полягае у вихованш людини, яка готова жити i дiяти в умовах демократичного суспшьства, прагнути до його змщнення i розвитку;
• професшне виховання персоналу органу внутрiшнiх справ мае суттеву специфiчну рису - особливу роль фiзичного виховання [1, с. 65].
• Визнаючи значимють вказаних напрямшв вузiвського виховання, ввдзначимо, що самi по собi щ iнтегральнi якост1, по-перше, характеризуються високим рiвнем складностi, а отже, припускають рiзнi тлумачення при розробцi методики виховно! роботи, по друге, !х штегральшсть вимагае вiдповiдних узагальнених оргашзацшних заходiв.
Ю. С. Мануйлов, доводячи необхiднiсть розвитку середовищного пiдходу до виховання, спираеться на сучаснi мiждисциплiнарнi знання у сферi функцiонального структурного аналiзу,
ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА
синергетики, фiлософськоï лiнгвiстики стосовно середовища та ïx використання у виховнш робоп [3]. Н. Л. Селiванова, розглядаючи сучаснi уявлення про виховний проспр, пропонуе розрiзняти середовище i простiр, оск1льки перше юнуе в даностi, а друге конструюеться. Як1сна характеристика виховного простору - цшсшсть i стабiльнiсть. При його конструюванш необxiдно дотримуватися певних принципов та вимог [6]. G. М. Степанов, обговорюючи питания моделювання виxовноï системи навчального закладу, говорить про значения методологи, зокрема, врахування закошв синергетики в ïï органiзацiï. Методолопчна спiльнiсть зумовлюе еднiсть i послвдовшсть дiяльностi суб'ектiв, включених у виховну систему [7].
Розглядаючи виховну дiяльнiсть у контекстi особистiсного пiдxоду у ВНЗ, Е. М. Сафронова вказуе на значимють формування здатностi до пошуку сенсу виховання у творчосп, рефлексiï, вольовiй регуляцiï, самостiйностi, ввдповвдальносп. У особиспсно-розвиваючiй школi виховання представлене як дiяльнiсть, у якш особлива роль належить педагогiчнiй тдтримщ i допомозi у сферi самооргашзацп i самоствердженнi особистостi [5]. I. Ф. Харламов вважае формування особиспсних якостей основою процесу виховання i наводить певш сощальш, моральнi, естетичш, санiтарно-гiгiенiчнi якостi на основi ставленя молодо1' людини до тих або шших форм дшсносп [8].
Огляд публжацш з проблем виховання особистосп майбутнього фах1вця у вузi показуе, що у досл1дник1в проблем виховання майбуттх фаxiвцiв думки про завдання, зм1ст, засоби виховання вуз^всь^' молода значно розходяться. Здшснений аналiз показуе, що у вузах збереглися i залишаються продуктивними багато традицiйииx форм оргашзаци позааудиторного життя студентов: спортивн секци, художня самодiяльнiсть, клуби за штересами, традицшт i сучасиi, державн i регiональнi свята, дн1 науки i професи. Поширюються й нов1 форми роботи студентських загонов i корисжл дальноста (наприклад, робота студентов-гуманiтарiïв у релшйних громадах, з диъми i социально знедоленими людьми).
Разом з тим, з погляду виховання майбутнього професюнала, вищезазначений досв1д можливо визнати недостатнiм. Професшне виховання повинно займати бшьш важливе мiсце у виховному простор1 вузу. Одночасно варто вести пошук таких форм роботи, що би, з одного боку, ввдповвдали сучасним тдходам до виховання (особиспсному, культуролог1чному, д1яльн1сному, компетентнiсному), а з шшого - уникали формального тдходу, який виникае, коли виховна робота у вуз! ч1тко плануеться. Орiентацiя на органiзацiю «заxодiв» призводить до пасивностi 61льшост1 «охоплених» конкретною формою виховно1' роботи та ïï формалiзацiï.
Вплив виховання, особливо при методолопчно в1рн1й його органiзацiï, значний. Тому так багато уваги придметься його осмисленню i проектуванню у вс1х типах навчальних закладiв. Однак обов'язково необхвдно враховувати й обмежешсть його можливостей, особливо при оцшщ результативностi виxовноï д1яльност1 на вс1х р1внях педагогiчноï й управлiнськоï д1яльност1 у вуз1. Тим бiльше, що його результати виявляються, як правило, через певний час, який необxiдний, щоб сформованi ц1нн1сн1 прiоритети, переконання, пройшли перевiрку власним досв1дом суб'екта, показали ïx життеву ефективнiсть та перевагу.
Коли обговорюються проблеми оргашзаци виховжд роботи, вiдзначаеться, що на свщомють i ц1нн1сн1 орiентацiï' молодих людей впливае безлiч соцiалъниx факторов, у тому числ1 духовт, полиичт, економiчиi, моральнi прiоритети суспiлъства. Погоджуючись 1з впливом ус1х сощально-економiчниx факторов на формування особистосп майбутнього фаxiвця, особливо у вищ1й школ1, де навчаються повнолiтиi молодо люди, треба враховувати ще два об'ективт фактори, як1 зумовлюють на результативтсть виxовноï' роботи. Мова йде про ревень iнтелектуального розвитку i сощальних устремлiнь молодих людей р1зного типу. Зазначен фактори багато в чому визначають цiннiсиi орiентацiï' та мотивацию до навчання, мотиви вибору професи i ставлення до нег Причини низького р^вня розвитку освiтньоï' активноси, ставлення до знань та професшного самовдосконалення варто вбачати не тшьки в штелектуальних, й соцiалъно-псиxологiчниx умовах розвитку майбуттх фах^вщв. Тому необхвдно змiнювати психолопчш меxанiзми i способи педагогичного впливу на студентов р1зного типу.
Завершуючи аналiз проблем формування особистосп майбутнього фаxiвця в умовах сучасного освинього процесу, можемо зробити наступш висновки:
• науково-педагогiчна лиература називае велику к1льк1сть осо6ист1сних якостей, як можуть розглядатись як цш виxовноï' роботи у вуз1. При цьому вказуються як найбiльш
_ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА_
загальнi, так i конкретнi групи якостей та особиспсних характеристик. Вони можуть бути систематизоваш за кiлькома ознаками: видами щншсного освоения навколишньо! дiйсностi (моральш, iнтелектуальнi, фiзичнi, естетичнi, трудовi, професшш та iн.); соцiально-рольовими видами дiяльностi людини (особистiснi або загальнокультурнi, громадянсьш, професшно-трудовi та iн.); видами ввдносин (ставлення до себе, до шших людей, до справи). Остання типологiя вiдображае психологiчний механiзм виховання, визначае, що пiдлягае змiнi, дозволяе розглядати сформованi вiдносини на рiзних ршнях. Наприклад, ставлення до шших людей при визначенш самооцiнцi е основою для виховання як моральности так i громадянськостi й вщповвдальносп. При цьому ставлення до справи (професп) повинно стати головним стрижнем виховання майбутнього фахiвця;
• розгляд засобiв i умов виховання у вищш школi показуе складнiсть оргашзацп та управлiння системою виховання. На кожному з рiвнiв управлiння до певного суб'екта виховання виявляеться власний аспект i бачення проблем та протирiч виховно! дiяльностi. Об'еднання !х единою методологiчною основою, погодження, оргашзащя наступностi, взаемодоповнення повинно бути предметом уваги й оргашзацшно! дiяльностi керiвництва вузу. Найбiльш загальною тенденцiею розвитку засобiв виховно! дiяльностi варто вважати перехвд вiд оргашзацп виховних заходiв до оргашзацп виховного простору вузу, його системного впливу на особиспсть майбутнього фахiвця;
• органiзацiя виховно! роботи у вузi вимагае враховувати обмежешсть можливостей цiлеспрямованого виховання, вплив на особистiсть молодо! людини безлiчi об'ективних i суб'ективних факторiв. До першихишв можливо вiднести вплив загально! сощально-економiчно! обстановки в кра!ш, ршень розвитку суспiльно! свiдомостi, щншсних орiентирiв, що розповсюджуються засобами масово! iнформацi!, та iн. До суб'ективних чинникш вiдносяться сформованi до моменту вступу до ВНЗ мотиви вибору професп i вузу, iндивiдуально-типологiчнi особливосп студентiв, рiвень !х iнтелектуального розвитку тощо. Складовi цих чинник1в е змшними, однак для цього потрiбен значний час, який нерiдко перевищуе термiн навчання у вузi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ануфрiев М. I. Вищий заклад освiти МВС Укра!ни: наук.-практ. поЫбник / М. I. Ануфрiев, О. М. Бандурка, О. Н. Ярмиш. - Х.: Ун-т внутр. справ, 1999. - 369 с.
2. Белова Л. О. Виховна система ВНЗ: питання теорп та практики / Л. О. Белова. - Х.: НУА, 2004. -264 с.
3. Мануйлов Ю. С. Средовый подход в воспитании / Ю. С. Мануйлов. - Педагогика. - 2000. - № 7. - С. 36-41.
4. Ортинський В. Л. Педагопка вищо! школг навч. поЫбник / В. Л. Ортинський - К.: ЦУЛ, 2009. -470 с.
5. Сафронова Е. М. Воспитательная деятельность в контексте личностного подхода в образовании / Е. М. Сафронова // Педагогика.- 2003. - № 3. - С. 38-44.
6. Селиванова Н. Л. Современные представления о воспитательном пространстве / Н. Л. Селиванова // Педагогика. - 2000. - № 6. - С. 35-39.
7. Степанов Е. Н. Методология моделирования воспитательной системы образовательного учреждения / Е. Н. Степанов // Педагогика. - 2001. - № 4. - С. 14-19.
8. Харламов И. Ф. Формирование личностных качеств в процессе воспитания / И. Ф. Харламов // Педагогика. - 2003, № 3. - С. 52-59.
УДК 372.4
О. Т. ПИСАРЧУК
ОСВ1ТНЬО-РОЗВИВАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ ЯК ФАКТОР СТАНОВЛЕННЯ ДУХОВНОСТ1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В
Дослiдженi чинники, умови та особливостi оргатзацИ освтньо-розвивального середовища початково1 школи як фактора становлення духовностi молодших школярiв. Конкретизоват поняття та визначеш основш компоненти освтньо-розвивального середовища початковог школи у контекстi становлення духовностiучтв, а такожумови забезпечення йогорезультативностi.
