Научная статья на тему 'Модельна екологічна стежка парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Байрак"'

Модельна екологічна стежка парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Байрак" Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
298
47
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
екологічна стежка / парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Байрак" / садово-паркові ландшафти / маршрут / экологическая тропа / парк-достопримечательность садово-паркового искусства "Байрак" / садово-парковые ландшафты / маршрут

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — А А. Дзиба, К Г. Покотилов

Наведено результати досліджень щодо аналізу садово-паркових ландшафтів на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Байрак". На основі натурного обстеження виявлено п'ять типів: лісовий, лучний, регулярний, плодовий, парковий. Всього в ППСПМ "Байрак" зростає 131 вид деревних рослин, із них 35 видів належать до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів. Дендрораритети зростають по всій території парку вздовж маршрутів екологічної стежки у групах як солітери, створено гаї, алеї та масиви. Розроблено два маршрути екологічної стежки, з урахуванням зростання рідкісних видів деревних рослин.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по биологическим наукам , автор научной работы — А А. Дзиба, К Г. Покотилов

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Модельная экологическая тропа парка- достопримечательности садово-паркового искусства "Байрак"

Приведены результаты исследований садово-парковых ландшафтов на территории парка-достопримечательности садово-паркового искусства "Байрак". На основе натурного обследования выявлено пять типов: лесной, луговой, регулярный, плодовый, парковый. Всего в ППСПИ "Байрак" произрастает 131 вид древесных растений, из них 35 видов относятся к Красному списку Международного союза охраны природы и природных ресурсов. Дендрораритеты произрастают по всей территории парка вдоль маршрутов экологической тропы в группах как солитеры, созданы рощи, аллеи и массивы. Разработаны два маршрута экологической тропы с учетом произрастания редких видов древесных растений.

Текст научной работы на тему «Модельна екологічна стежка парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Байрак"»

УДК 712.253:502.31:37(477.82)

МОДЕЛЬНА ЕКОЛОГ1ЧНА СТЕЖКА ПАРКУ-ПАМ'ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА "БАЙРАК" А.А. Дзиба1, КГ. Покотилова2

Наведено результати дослщжень щодо аналiзу садово-паркових ландшафтiв на тери-торп парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Байрак". На основi натурного обсте-ження виявлено п'ять тишв: люовий, лучний, регулярний, плодовий, парковий. Всього в ППСПМ "Байрак" зростае 131 вид деревних рослин, i3 них - 35 видiв належать до Чер-воного списку Мiжнародного союзу охорони природи i природних ресурсов. Дендрора-ритети зростають по всш територп парку вздовж маршрутiв еколопчно! стежки у гру-пах як сол^ери, створено га!, але! та масиви. Розроблено два маршрути еколопчно! стежки, з урахуванням зростання рщюсних видiв деревних рослин.

Ключовi слова: еколопчна стежка, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Байрак", садово-парковi ландшафти, маршрут.

Вступ. Проаналiзувавши наукову лiтературу, з'ясовано, що вперше еколо-пчш стежки з'явилась на початку XX ст. у США [5, 11], у 60-х роках XX ст. - у Прибалтищ (Естонп). В УкраЫ першу еколопчну навчальну стежку було зак-ладено наприкiнцi 80-х рокiв XX ст. У той же час першу кторико-археолопчну стежку було створено на початку XX ст. у Криму [5].

Ниш значну увагу придаляють питанню розроблення еколопчних стежок, якi слугують насамперед як зааб екологiчноí освiти, захисту та охорони природи [3, 4, 9, 11]. Створення маршрутав еколопчно! стежки сприяе оптимальному використанню ресурс1в навколишнього середовища, регулюванню некон-трольованого потоку вiдвiдувачiв, особливо на територiях природно-заповщно-го фонду, зокрема у парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва.

Вагоме значения мають методики розроблення та створення еколопчних стежок таких учених як: Я.Т. Д^х, В.М. Ермоленко, ОТ. Крижашвська та ш. [5], Л.М. Бабюк [1], СБ. Шпуляр [12]. Еколопчш стежки розробляють з рiзною метою. Так, наприклад, Л.Г. Вельчева, В.А. Васш, Л.В. Антоновська, О.В. Хо-дан, А. А. 1батуллш, розглядають навчальну екологiчну стежку як зааб профе-сiйноí пiдготовки учшв i студентiв у загальноосвiтнiх навчальних закладах, формування екологiчноí грамотностi [2, 3, 6]; С.1. Галкiн, Л.В. Калашшкова, Н.М. Дойко, В.Л. Рубк, Н С. Бойко [4], В.П. Макаренко, Л.В. Шевцова, Е.А. Пислягина [7] - як форму сощально! структури, екотуризму на природно-заповiдних територiях.

Видiляють такi типи екологiчних стежок: спецiалiзованi (науковi, навчаль-нi, рекреацшш, лiкувально-оздоровчi, освiтньо-ресурснi), комплекснi, турис-тичш екологiчнi маршрути [5]. За способом проходження екологiчнi стежки по-дшяють на: пiшохiднi, велосипеднi, кiннi, стежки для моторизованих видш транспорту; за типом траси: лiнiйнi, напiвкiльцевi, юльцев^ радiальнi; за приз-наченням: тзнавально-прогулянков^ пiзнавально-туристичнi, пiзнавальнi. Еко-логiчнi стежки класифжують за категорieю складностi; залежно вiд способу

1 доц. А. А. Дзиба, канд. с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ктв;

2 маriстр К.Г. Покотилова - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в.

проходження, крутизни, ширини, noBepxHi стежки та подшяють на легю, noMip-ш, складш [1].

Мета дослщження - обстежити садово-napKOBi ландшафти та розробити маршрути екoлoгiчнoí стежки у паpку-пам'ятцi садово-паркового мистецтва за-гальнодержавного значення "Байрак" (ППСПМ "Байрак").

Об'ект дослщження - садoвo-паpкoвi ландшафти ППСПМ "Байрак".

Предмет дослщження - проектування маршрупв екoлoгiчнoí стежки.

Матер1али та методика дослщження. Матеpiалами дoслiджень слугували результати польового обстеження насаджень ППСПМ "Байрак". Типи садово-паркових ландшафтiв установлено вщповдао до класифiкацií Л.1. Рубцова [10], еколопчну стежку розроблено зпдно з методиками Я. Т. Дiдух, В.М. Ермоленко, ОТ. Крижашвсько1 та ш. [5], СБ. Шпуляр [12], враховано категорда склад-нoстi за Л.М. Бабюк [1].

Результати дослщження. ППСПМ "Байрак" було закладено як "Роки-швський дендpoлoгiчний парк" упродовж 1975-1977 рр. на територй' дослщного господарства "Рoкинi", статус парку-памятки садово-паркового мистецтва за-гальнодержавного значення "Байрак" було надано Указом Президента Украши ввд 20 серпня 1996 р. № 715/96, додаток 3. Ниш ПППСМ "Байрак" охороняеться та шдпорядкований Музею iстopií сiльськoгo господарства Волиш - Скансен i став складовою частиною експозицп просто неба з травня 1990 р.

На територй' ППСПМ "Байрак" зростае 131 вид деревних рослин, з них -35 видш належать до Червоного списку Мiжнаpoднoгo союзу охорони природи i природних pесуpсiв (ЧС МСОП). За результатами натурного обстеження на територй' ППСПМ "Байрак" виявлено п'ять садово-паркових ландшафтiв: лiсo-вий, лучний, парковий, садовий та регулярний.

Лiсoвий тип насаджень представлений у твшчнш та швшчно-схвдшй час-тинах парку масивами з листяних (Acer platanoides L., Alnus glutinosa (L.) Ga-erth.) та хвойних (Pinus sylvestris L.) видiв деревних рослин, що характеризуется високою зiмкненiстю крон (0,7-0,8). Лучний тип виявлено у захiднiй частинi ПСПМ "Байрак", характеризуеться ввдкритими просторами, де перева-жають трав'яш рослини.

Дшянки паркового типу представлен такими типами посадок як: га', гру-пи, сoлiтеpи, серед яких найпoшиpенiшi групи - чистi та мташ, що зосередже-нi у центральшй, захiднiй та схiднiй частинах (Juglans regia L., Juglans manshu-rica Maxim., Juglans cinerea L., Juglans nigra L., Fraxinus lanceolata Borkh., Fra-xinus excelsior L., Thuja occidentalis L., Picea abies (L.) Kars., Larix sibirica Le-deb., Larix leptolepis (Sieb. Zuss.) Gord., Larix decidua Mill., Corylus avellana L., Mespilus germanica L., Spiraea salicifolia L., Rosa rugosa Thunb., Corylus avellana L. та ш.); сoлiтеpи з Pinus nigra L., Pinus strobus L., Thuja occidentalis L. (шв-денно-захщна частина парку); Picea pungens Engelm., Berberis vulgaris L. (центральна частина); Populus nigra L., Ptelea trifoliata L., Acer platanoides L. (сх1дна частина).

Садовий тип садово-паркового ландшафту характеризуеться наявшстю плодового саду, який представлений piзнoвiкoвими деревними рослинами Ar-meniaca vulgaris Lam., Prunus divaricata Ledeb., Malus domestica L. Регулярний

тип садово-паркового ландшафту виявлено у вхщнш частиш ППСПМ "Байрак", що представлений бордюрами та живоплотами з Buxus sempervirens L., а також рядовою посадкою з Thuja occidentals L. та Picea pungens Engelm., алеями з Carpinus betulus L. та Betulapendula Roth., Betulapubescens Ehrh.

Проаналiзувавши рiзнi типи садово-паркових ландшафпв, мiсця зростання дендрораритетiв на територп ППСПМ "Байрак" та враховуючи значення етног-рафiчного музею, розроблено два маршрути екологiчноí стежки, упродовж яких вiдвiдувачi зможуть спостерiгати рiзни типи ландшафпв, раритетнi види дерев-них рослин, споглядати водойму, мальовничi схили, iсторичнi об'екти тощо. Метою маршрулв еколопчно! стежки е оздоровлення, рекреащя, просвiта та навчання, виховання вiдвiдувачiв. Довжина маршруту першо! екологiчноí стежки - 1,4 км (час проходження 1,5 год), довжина другого - 0,9 км (час прохо-дження одна година).

Аналiзуючи еколопчш стежки за рiзним класифiкацiями [1, 5, 11], можна стверджувати, що за типом розроблена еколопчна стежка е комплексною; за способом проходження - шшохщною; за типом траси - кшьцевою; за призна-ченням - пiзнавально-прогулянковою та пiзнавально-туристичною. Враховуючи складшсть рельефу, екологiчну стежку можна вважати за категорiею складност - помiрною (крутизна стежки 20°, ширина стежки 0,45-0,60 м, по-верхня стежки - гравiй, необроблена).

Маршрути еколопчно! стежки доступнi для вiдвiдувачiв, обминають мшця зростання рщюсних видiв або проходять на певнш вiдстанi, що не може завдати !м шкоди, мають привабливi ландшафти, дубовий, березовий га!, сосновий бiр. Екологiчна стежка проходить через насадження з вiдкритими та закритими просторами, яю постiйно змiнюються, площi одномаштних насаджень не знач-нi. Маршрути прокладеш через унiкальнi об'екти, одним iз яких е етнографiч-ний музей. Довжина шшохщних стежок е оптимальною i не перевищуе 2 км. Через кожш 500 м пропонуемо влаштувати мiспя вiдпочинку з малими арх^ек-турними формами рiзного функпiонального призначення.

Рис. 1. Схема маршруты екологiчноi стежки

Початок першого та другого маршрутiв екологiчноí стежки збнаеться, а-дже цим пунктом е головний вхщ парку. Доцтьним е встановлення стенда-щита, де буде надано схему маршрулв еколопчно'* стежки. На маршрутi еколоич-но'1 стежки № 1 плануеться дев'ять мiсць зупинок, еколопчно'* стежки № 2 - чо-тири (рис. 1).

Пункт 1. Групова посадка Platanus occidentalis L. (рис. 2). Територiя при-датна для вщпочинку в рiзнi пори року. Поряд зростають три екземпляри Zelko-va carpinifolia (Pall.) Dipp, що знаходиться майже тд загрозою зникнення та близька до категорп вразливих (NT), (ЧС МСОП). На шляху вщ пункту 1 до пункту 2 росте один екземпляр Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco (ЧС МСОП, LC - група низького ризику).

Пункт 2. Березова алея (рис. 3). Створена з Betula pendula Roth. та Betula pubescens Ehrh.

occidentalis L. Puc- 3. Березова алея

Пункт 3. Березовий гай площею 0,5 га. Мандруючи з пункту 3 до пункту 4 лiворуч можна побачити рiзкий перехщ вщ свiтлих листяних насаджень з Betula pendula Roth. до темних хвойних з Picea abies (L.) Kars. та перехщ вiд тем-но-хвойних (Picea abies (L.) Kars) до свггло-хвойних насаджень (Pinus sylvestris L.).

Пункт 4. Сосновий бiр (рис. 4). Pinus sylvestris L. мае фггонцидш власти-востi, що позитивно впливае на нервову, серцево-судинну та дихальну систему людини. Мюце вiдпочинку.

Рис. 4. Сосновий 6ip Рис. 5. Оглядова тераса

Пункт 5. Дубовий гай. Насадження CTBopeHi з Quercus robur L. та Quercus rubra L.

Пункт 6. Оглядова тераса (рис. 5), з яко! можна споглядати водт простори.

Пункт 7. Насадження з Robinia pseudoacacia L. (ЧС МСОМ, група низького ризику (LC)).

Пункт 8. Галявина. Мюце вщпочинку. Галявина оточена насадженнями iз Robinia pseudoacacia L. та Prunus spinosa L., Gleditsia triacanthos L., зi сторони схилу вiдкриваeться - став, загальною площею 3,0 га.

Пункт 9. Грабова алея. Алея iз Carpinus betulus L. - перехщ з ландшафтно! до регулярно! частини ППСПМ "Байрак".

Маршрут еколопчно! стежки № 2. На метi цього маршруту - показати рiзнi типи садово-паркових ландшафпв, рiдкiснi деревнi рослини та разом з тим по-пуляризувати пам'ятки матерiально! i духовно! спадщини Волит. Екологiчна стежка проходить вздовж насаджень, як представленi переважно групами з: La-rix desidua Mill, Larix sibirica Ledeb., Larix kaempferi (Sieb. Zuss.) Gord, Pinus strobus L., Aesculus hippocastanum L., Alnus glutinosa (L.) Gaerth. (ЧС МСОП, група низького ризику (LC)).

Пункт 1. Виряк (Вiтряний млин) (рис. 6). Вггряк кшця Х1Х ст., перевезено зi села Четвертня (Маневицький р-н, Волинсько! обл.). У 1989 р. його вщрес-тавровано (вiднесено до стовпового типу) [8]. Навколо зростають Fraxinus excelsior L., Fraxinus lanceolata Borkh.

Пункт 2. Каплиця (рис. 7). Дерев'яну каплицю зведена за кресленнями каплиц у селi Жадень (Ршненська обл.) [8]. Освячено на честь Вознесшня Гос-поднього. Навколо каплицi зростають Betula pendula Roth. та Amelanchier ovalis Medic.

Рис. 6. Ытряк Рис. 7. Каплиця

Пункт 3. Волинське село Х1Х ст. B^B^yBa4Í мають змогу ознайомитись з iсторieю волинського села, розвитком сшьського господарства Волит у pÍ3HÍ перiоди.

Пункт 4. Плодовий сад. Найбшьш декоративна дшянка пiд час цвiтiння та плодоношення Prunus divaricata Ledeb., Malus domestica L., Armeniaca vulgaris Lam.

Висновки. На територп ПСПМ "Байрак" виявлено п'ять типiв садово-пар-кових ландшафтiв (лiсовий, лучний, регулярний, плодовий, парковий), найпо-

ширенiший - парковий. Дендрораритети зростають по всш територй' ППСПМ "Байрак" уздовж маршрупв екологiчноí стежки у групах як солггери - Pinus nigra J.F. Arnold, з Robinia pseudoacacia L., Picea abies Karst. створено гай, з Carpinus betulus L. та Betulapendula Roth., Betulapubescens Ehrh. - але!, Quercus robur L., Quercus rubra L - масив.

Розроблеш маршрути екологiчноí стежки спонукатимуть вiдвiдувачiв вчи-тися у природи, захищати ii, сприятимуть збереженню рiдкiсних рослин, оптимальному використанню ресурс1в навколишнього середовища; сприятимуть по-пуляризацп пам'яток матерiальноl i духовно! спадщини Волинi та регулюванню неконтрольованого потоку вiдвiдувачiв на територй'.

Лггература

1. Бабюк Л.М. Теоретико-методолопчш засади наукового обгрунтування створення еколо-гiчних стежок / Л.М. Бабюк // Природа Захщного Полiсся та прилеглих територiй. - 2010. - № 7. - С. 71- 75.

2. Вельчевава Л.Г. Еколопчна стежка навчально-наукового арборетуму / Л.Г. Вельчева, Л.В. Антоновська, О.В. Ходан // Агробюлопчний комплекс як навчально-дослщнпцьке середо-вище. - 2005. - № 4-5. - С. 19-22.

3. Вельчевава Л.Г. Навчальна еколопчна стежка "Дпвосви навколо нас" як зааб профе-сшно! подготовки студентiв до викладання бюлоги та екологл у загальноосвiтнiх навчальних закладах / Л.Г. Вельчева, В.А. Васш // Вюник Нацiонального мелггопольського державного педаго-гiчного ун1верситету ш. Богдана Хмельницького. - 2010. - № 5. - С. 35-42.

4. Галкн С.1. Екологiчна стежка державного дендропарку "Олександрiя" НАН Украши як форма сощально! структури на прпродно-заповщних територiях / С.1. Галкш, Л.В. Калашникова, Н.М. Дойко, В.Л. Рубю, Н.С. Бойко // Экосистемы, их оптимизация и охрана : сб. науч. тр. -

2014. - Вып. 10. - С. 221-226.

5. Дщух Я.Т. Еколопчна стежка (методика, оргашзащя, характеристика модельно! стежки "Жсники" / Я.Т. Дщух, В.М. Ермоленко, О.Т. Крижашвська та ш. - К. : Вид-во Укр. Фтосощ-ологiчний центр, 2000. - 87 с.

6. Ибатуллин А.А. Учебная экологическая тропа как средство развития продуктивной деятельности учащихся / А.А. Ибатуллин // Педагогическое образование в России : сб. науч. тр. -2011. - № 2. - С. 178-181.

7. Макаренко В.П. Экологическая тропа как вид экотуризма в дендропарке / В.П. Макаренко, Л.В. Шевцова, Е.А. Пислягина // Вестник Национальной академии туризма : сб. науч. тр. -

2015. - № 3. - С. 36-39.

8. Музей к;торц сшьського господарства Волиш / 2016. - 1 с. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://v.lutsk.ua/catalog/rest/active/skansen-muzej-pid-vidkrytym-nebom-v-s-rokyni.html.

9. Попович С.Ю. Заповщне паркознавство / С.Ю. Попович, О.М. Коршько, Ю.О. Клименко. - Тернопшь : Вид-во "Навч. книга - Богдан", 2011. - 320 с.

10. Рубцов Л.И. Деревья и кустарными в ландшафтной архитектуре : справочник / Леонид Рубцов. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1977. - 272 с.

11. Тархова Л. А. К вопросу организации экологической тропы на территории природного парка "Кумысная поляна" города Саратова / Л.А. Тархова, Н.Г. Берлин, Ю.С. Кадыкова // Известия Саратовского университета : сб. науч. тр. - 2013. - Т. 13. - Вып. 2. - С. 34-40.

12. Шпуляр С.Б. Методика створення еколопчно! стежки / С.Б. Шпуляр. - 1вано-Фран-квськ : Вид-во "Еколого-натуралiстичний центр", 2011. - 27 с.

Надшшла до редакцп 04.10.2016р.

Дзыба А.А., Покотылова К.Г. Модельная экологическая тропа парка-достопримечательности садово-паркового искусства "Байрак"

Приведены результаты исследований садово-парковых ландшафтов на территории парка-достопримечательности садово-паркового искусства "Байрак". На основе натурного обследования выявлено пять типов: лесной, луговой, регулярный, плодовый, парковый. Всего в ППСПИ "Байрак" произрастает 131 вид древесных растений, из них -

35 видов относятся к Красному списку Международного союза охраны природы и природных ресурсов. Дендрораритеты произрастают по всей территории парка вдоль маршрутов экологической тропы в группах как солитеры, созданы рощи, аллеи и массивы. Разработаны два маршрута экологической тропы с учетом произрастания редких видов древесных растений.

Ключевые слова: экологическая тропа, парк-достопримечательность садово-паркового искусства "Байрак", садово-парковые ландшафты, маршрут.

Dzyba A A., Pokotylova K.G. The Model of the Ecological Path of the ParkMonument of Landscape Art "Bayrak"

The results of studies of the park and garden landscapes on the territory of the Park-Monument of Landscape Art "Bayrak" are shown. On the basis of field surveys we identified five types: forest, meadow, regular, fruit, and park. On the territory of PMLA "Bayrak" 131 species of woody plants grow, 35 species of which are protected by The Red List of International Union for Conservation of Nature. Dendrorarities grow on the whole territory of PMLA "Bayrak" alongside the routes of ecological path in groups, as solitaires, created grove, alleys and massif. Elaborated two routes of the ecological path considering the growth of rare species of woody plants were developed.

Keywords: ecological path, the Park-Monument of landscape art "Bayrak", garden and park's landscapes, the route.

УДК 630*231

ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ У СТАРОВ1КОВИХ Л1СОСТАНАХ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"

О.Д. Зварич1, В.К. Захка2, Г.В. Стрямець3, Ю.В. Зварич4, С.Б. Паробпй

Дослщжено люовщновш процеси у 110-165^чних люостанах рiзних тишв люу суг-рущв i грудш Природного заповедника "Розточчя". Встановлено, що шд наметом дере-восташв переважае задовшьне i добре (1,8-59,1 тис. шт./га) поновлення деревних порщ iз траплянням 80-100 %. Виявлено рiзний за висотою шдрют, зокрема i великий, зав-вишки понад 2 м, трапляеться на бiльшостi дослiдних дшянок. Його частка у складi шд-росту становить 6,7-27,8 %. Найкращим природним поновленням i виживанням шдрос-ту характеризуются бук лiсовий i клен-явiр. Частка бука у складi пiдросту змiнюеться в межах 1,7-94,4 % i досягае максимальних значень у деревостанах з часткою бука 59 одиниць. Пiдрiст дуба звичайного переважно доживае до 2-3 роюв.

Ключовi слова: Природний заповедник "Розточчя", старовiковi деревостани, природ-не поновлення, самосв, пiдрiст.

Вступ. Природне поновлення - це процес, який забезпечуе самовщновлен-ня лiсових фiтоценозiв i формування високопродуктивних i бюлопчно стiйких деревостанiв. Найкраще успадкування важливих ознак вiдбуваeться у процесi наанного природного поновлення. Його iнтенсивнiсть залежить вiд особливос-тей насiннeношення деревних порщ, умов проростання насiння та росту самось ву i шдросту. Вiдтворення складних деревостанiв природним насшним способом вiдбуваeться не завжди та пов'язане з рiзною перюдичнктю й женсившс-тю насiннeношення деревних видiв, а рiст i формування шдросту прямо зале-

1 здобувач О. Д. Зварич - НЛТУ Украши, м. Льв1в;

2 проф. В.К. За!ка, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;

3 ст. наук. сп1вроб. Г.В. Стрямець, канд. с.-г. наук - Природний заповедник "Розточчя";

4 асист. Ю.В. Зварич - НЛТУ Украши, м. Льв1в;

5 студ. С.Б. Паробш - НЛТУ Украши, м. Льв1в

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.