CC BY
26
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
58,3 %. Тобто, сосна Банкса в обох типах люу очищуеться повiльнiше, шж сосна звичайна. При цьому коефщент мiнливостi змiнюеться у межах 19,7-31,0 %. Бiльшим на 2,5-11,3 % вш був у дерев сосни Банкса. Це свщчить, що у сосни Банкса сповшьнився прирiст у висоту i крона стае сiдлоподiбною.
Висота розмiшення найширшо! частини крони у сосни Банкса знахо-диться нижче, шж у сосни звичайно! на 10,2-16,7 %. При цьому у свiжому сосновому бору ця рiзниця е меншою на 6,5 %, шж у сухому борь
Середнiй дiаметр крони у сосни звичайно! дещо бiльший вщ Банксо-во! на 7,7-11,0 %. Асиметрiя правостороння, крива - гостровершинна.
Сосна звичайна на обох пробних площах протягом дослщжуваного перiоду вщзначалася бiльшою висотою вiд сосни Банкса. I якщо ця рiзниця до 10^чного вiку е незначною, то шсля 15 рокiв рiзниця стае суттевшою. У свiжому борi сосна Банкса рiзко сповiльнюе прирiст у висоту уже у 30 роюв.
Кульмшащя приросту у висоту дерев сосни Банкса наступае шзшше (у 15 роюв), шж у сосни звичайно! (12 рокiв), але абсолютне значення поточного приросту у висоту аборигенного виду у 1,2-1,4 раза бшьше. Анашзуючи рiст дерев за дiаметром можна помiтити, що у сухих люорослинних умовах сосна Банкса, починаючи з 9-рiчного вжу i до 35 рокiв перевищуе дiаметр дерев сосни звичайно! на 11-16 %. Сосна звичайна, зрiвнявшись з дiаметром з сосною Банкса у 36 роюв продовжуе приростати за дiаметром, а Банксова сосна зменшила поточний прирют до 0,21 см/рж. У свiжому сосновому бору (А2-С) величина приросту дерев обох видiв сосни до 30^чного вiку мало вiдрiзнялась, але шсля цього сосна звичайна продовжувала нарощування, а сосна Банкса зменшила прирют.
Внаслщок рiзного темпу приросту за висотою i дiаметром протягом перюду дослiдження дерев спостерiгалась рiзниця в об'емах стовбурiв. У сухому сосновому бору (А1-С) об'ем стовбурiв сосни Банкса перевищував об'ем сосни звичайно!. Але починаючи з 30^чного вiку об'ем стовбура сосни Банкса став меншим. У свiжих лiсорослинних умовах об'ем сосни звичайно! в усi вiковi перюди перевищував об'ем стовбура сосни Банкса.
1стинний процент приросту об'ему у сухих люорослинних умовах у 41 рш становив 12,5 % для стовбура сосни звичайно! i менше 4,1 % сосни Банкса. Внаслщок рiзноl збiжистостi стовбурiв старе видове число виявилось у сосни звичайно! на 0.019 бшьшим вщ стовбурiв сосни Банкса. Аналогiчна за-кономiрнiсть спостерiгаеться i для модельних дерев, взятих iз сприятливiших люорослинних умов (А2), але тут рiзниця суттевiша.
Осюльки середнi дааметри на пробних площах для обох порщ вiдрiзня-ються, то ми для порiвняння i аналiзу застосовали природш ступенi товщини. У свiжих люорослинних умовах сосна звичайна мае бшьший розмах крайнiх зна-чень вщ сосни Банкса. Ймовiрно, це пов'язано з характером доглядових рубань, а у сосни Банкса штенсившше вщбуваеться диференцiацiя дерев, у зв'язку з чим ця крива майже зб^аеться з кривою нормального розподшу.
Таким чином, характеризуючись штенсивним ростом дерев у молодому вщ^ сосна Банкса в молодняках займае пашвне становище в насадженш, однак маючи ажурну крону, яка у достатнш юлькост пропускае свiтло, необ-
хiдне для розвитку сосни звичайно1', та pi3Hy будову кореневих систем [6], сприяе збереженню сосни звичайно1' у складi насадження у стадiï молодняка, що в майбутньому дозволяе аборигенному виду зрiвнятися в ростi Ï3 сосною Банкса i навiть перевершити ïï.
Середня висота iнтродуцента через сповшьнення приросту за висотою у 40^чних насадженнях е меншою вщ сосни звичайноï на 12,5-21,2 %, що змен-шуе показник продуктивности iнтродуцента у середньому на один клас бонiтету.
Об'ем модельних дерев сосни Банкса менший, нiж у сосни звичайноï у 40-рiчному вщ в обох типах лiсу. Процент ютинного приросту за об'емом вдвiчi бiльший у сосни звичайно1', шж у сосни Банкса.
Наведенi вище результати експериментальних дослiджень засвiдчу-ють високi ростовi характеристики сосни Банкса в молодому вщ за бщних лiсорослинних умов. Це дае змогу нам рекомендувати породу для викорис-тання у практицi створення та вирощування лiсових культур в умовах сухого та свiжого соснового борiв та протоборiв.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
2. Горд1енко М.1., Шаблш 1.В., Шлапак В.П. Сосна звичайна: ïï особливостi, створення культур, продуктивтсть. - К.: Либiдь, 1995, - 224 с.
3. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Практикум з люово'1' бюметрп: Нав-чальне видання: - Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - 108 с.
4. Дебринюк Ю.М. Лiсовi культури. Методи i способи 1'х створення у типах лiсу за-xiдного репону украïни: Навч. посiбник. - К.: 1СДОУ, 1994, - 168 с.
5. Дворецкий М.Л. Пособие по вариационной статистике. - М. : Лесн. пром-сть, 1971. - 104 с.
6. Калшш М.1., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М. Люове коренезнавство: Пщручник для ВНЗ. - Львiв: УкрДЛТУ, 1998. - 336 с.
7. Тюрин А.В. Нормальная производительность лесонасаждений сосны, берёзы, осины и ели. - М.-Л. : Сельхозгиз, 1931. - 200 с.
8. Цурик G.I. Таксацшт показники й будова насаджень: Навч. поабник. - Львiв, 2001. - 360 с.
УДК 630*181.28 Доц. О.П. Божок, канд. с.-г. наук;
асист. В. О. Божок, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
МОРФОЛОГ1Я ПЛОД1В ТА НАС1ННЯ КАРП
Подаш характеристики плодiв i насшня трьох видiв карп за довжиною, шириною, товщиною та виходом насшня, що дозволило виразити форму плодiв у виглядi певних стввщношень.
Doc. O.P. Bozhok, assist. V.O. Bozhok - USUFWT The structure of the cedar fruit and seeds
Characteristics of tree kinds of the cedar fruit and seeds are presented according to their length, width and thickness as well as the seeds capacity, which made it possible to express the form of the fruit as certain correlations.
Особливютю роду Кар1я e великий пол1морф1зм плод1в, насшня та ли-стя. Це зумовлено м1жвидовими схрещеннями, що призводять до певних мор-
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
фологiчних змш вегетативних та генеративних оргашв. Тому й досi немае едино1 думки щодо кiлькiснoгo складу видiв у poдi Кapiя. Однi автори дово-дять ïx кiлькiсть до 22 [1] чи 20 [2], iншi стверджують, що ïx 17 [3] чи 16-18 [4]. Як у в^чизнянш, так i зapубiжнiй лiтеpaтуpi немае единoï думки i при характеристик мopфoлoгiчниx ознак карп. За А.К. Дорошенком [5], плоди та насшня кapiï oвaльнoï (Carya ovata K. Koch) значно бшьш^ шж у кapiï бах-ромчасгш (Carya laciniosa Sarg.), тoдi як за шшими авторами - навпаки. В.М. Харлоу та Е.С. Херрар [3] наводять масу гopixiв кари овально1' - 4,53 г, Д. Магщ [6] подае масу гopixa 4,55 г, а В.1. Добровольський [7] - 4,0 г.
Маса одного гopixa кари сеpцепoдiбнoï (Carya cordiformis K. Koch) В.1. Добровольського [7] становить 3,78 г, а В. Тинецький [8] характеризуе плоди цього виду з дуже грубим i твердим перикаршем i за poзмipoм до 6 см довжиною та 3-3,5 см шириною, що бшьше вщповщае карп бахромчастш. Вш же для цього виду запропонував латинську назву Carya cordiformis K. Koch. та Carya suCommercial Academy of Lvivta Nutt., останню назву iншi автори [6, 9] вживають до кари бахромчасто".
Маса одного гopixa кари бахромчасто!, за даними В.М. Харлоу та Е.С. Херрар [3], становить 15,1 г, а за Д. Магщ [6] - 4,65 г. Також супереч-ливi даш юнують i щодо poзмipнoстi листюв цього виду.
Питання величини й маси плoдiв та насшня piзниx видiв кари мае практичне значення для розрахунюв потреб та норм при Ывбь На наш пог-ляд, у цьому питанш слщ бiльше дoвipяти роботам американських вчених [3], яю користувалися чистшим виxiдним мaтеpiaлoм. Показники плoдiв i насшня, яю визначили американсью вченi, е бiльш реальними щодо характеристики певного виду, осюльки представляють його природний ареал i зiбpaнi не з поодиноких дерев, а з ix сукупнoстi. Дoслiдження, що проводились в Gвpoпi, у тому чи^ i в Укршт, базуються на мaтеpiaлi невiдoмoгo походження -iнoдi це можуть бути поодиною дерева або гiбpиди з дшянок спiльнoгo зрос-тання юлькох видiв карп. Тому тaкi супеpечливi дaнi щодо poзмipнoстi пло-дiв та нaсiння бiльше влaстивi европейським вченим. Таю даш не повшстю характеризують oсoбливoстi виду i можуть мати лише практичне значення для певного району штродукування кари. Щоб дослщити це питання, протягом 1998-2003 pp. ми проводили збip плoдiв карп у piзниx пунктах територн Укpaïни та в piзниx умовах ïï зростання. Наприклад, плоди карп бaxpoмчaстoï збирались i дослщжувались протягом трьох poкiв лише з одного дерева в Бо-ташчному саду УкрДЛТУ. Це единий екземпляр даного виду на територн Ук-раши вiкoм понад 100 роюв, що щopiчнo плодоносить i дае насшня висoкoï якoстi. Його висота 27 м при дiaметpi стовбура на висот грудей 78 см.
Плоди карп сеpцепoдiбнoï у наших дослщженнях пpедстaвленi з на-садження Гайсинського люництва, що на Подалш, в якому вона займае площу 1,0 га. Дiлянкa карп вжом 35 poкiв представлена 424 деревами карп серцепо-дiбнoï та 86 деревами карп oвaльнoï. Середня висота карп сеpцепoдiбнoï 16 м при дiaметpi 18 см. Бiльшiсть дерев на дшянщ вступили у стадда плодоно-шення. Тут вперше в Украш проводиться плановий збip насшня карп. Плоди цього виду для дослщжень збирались з усiеï дшянки i ïx poзмipнiсть та маса найповшше характеризують oсoбливoстi виду.
Плоди карп овально! зiбранi на люонасшневш плантацн Кам'янецько-го лiсництва Ужгородського ДЛГ. На дшянщ волого! грабово! бучини пло-щею 0,15 га росте 17 дерев кари овально! вжом 40 роюв. У зв'язку з рiдким розмiщенням усi дерева кари мають добре розвинену крону i вступили у ста-дда плодоношення. Висота окремих дерев вщ 12 до 18 м, а дiаметр змь нюеться вiд 18 до 48 см. Окремi дерева мають дiаметр крони до 10 м. На дь лянцi сильно розвинений шдрют з граба, клена, бука та вшьхи висотою 3-5 м, що створюе незручностi при заготiвлi насiння. У 2003 рощ урожайшсть окремих дерев змшювалась вiд 3 до 5 балiв за шкалою В.Г. Каппера [10]. За на-лежного догляду дшянка може служити базою заготiвлi насшня кари овально! не лише для потреб ДЛГ, але й для !! впровадження у культури в шших люогосподарських шдприемствах Укра!ни. При повнозернистостi 86 % ми заготовили 15 кг насшня цього виду, що становить лише четверту частину всього урожаю на дшянщ. Збiр насшня проводили 18 жовтня. У цей перюд майже вс плоди на деревах були розкрш!, тому заго^влю насшня проводили без оплодня, а для дослщжень використали плоди попереднього збору (10 жовтня 2003 р.)
Для характеристики параметрiв плодiв трьох видiв кари ми використали 148 плодiв карп бахромчасто!, 101 плщ кари овально! та 150 плодiв кари серцеподiбно!. Статистичнi характеристики розмiрностi плодiв наведенi в табл. 1. Даш таблищ свiдчать про те, що в ушх трьох видiв кари повнозернис-тi плоди вiдрiзняються бшьшими бiометричними показниками (довжиною, шириною i товщиною) та масою. За масою повнозернистi плоди карi! бахромчасто! вiдрiзнялися вiд порожнiх майже на 5,3 г, а самi горiхи - на 2,7 г, що становить по вщношенню до порожшх, вiдповiдно, 10,9 та 25,2 %. Значна кшьюсть плодiв карi! бахромчасто! за масою перевищувала 60,0 г. За довжиною повнозернист плоди вiдрiзняються вiд порожнiх на 0,6 мм, за шириною - на 2,2 мм, за товщиною - на 1,1 мм, що становить, вщповщно, 1,2;4,5;2,6 %. Сшввщношення довжини плодiв, !х ширини i товщини становить для повно-зернистих плодiв 1:0,98:0,84, для порожнiх - 1:0,94:0,83. За розмiрами та масою плоди кари бахромчасто! бшьше вщповщають даним В.М. Харлоу та Е.С. Херрара [3] для умов природного ареалу, шж даним С.Я. Соколова [1] чи А.К. Дорошенка [5].
Плоди кари овально! е бшьш округло! форми, сшввщношення мiж !х довжиною, шириною i товщиною можна виразити як 1:0,99:0,87 - для повно-зернистих плодiв та 1:0,98:0,85 - для порожшх.
Вихщ горiхiв у наших дослiдженнях становить лише 19,8 % вщ маси плода, що вказуе на значну товщину перикаршю. У природних умовах плоди кари овально! шсля 10 жовтня розкриваються на деревах чотирма стулками, шдсушуються i продовжують так висiти тривалий час. Пориви вггру чи стру-шування дозволяють проводити заго^влю горiхiв без перикарпiю. Зазначи-мо, що за формою та вщтшками горiхи цього виду, зiбранi з рiзних дерев, мо-жуть вiдрiзнятися. Це лише пiдтверджуе велику формову рiзноманiтнiсть цього виду. Можливо, саме через це навколо кари овально! i тривае найбшь-ше дискусш щодо таксономiчних назв та !! морфологiчних ознак.
Табл. 1. Параметры nnodie i насшня pisnux eudie кари
Показники Карш бахромчата Карш овальна Карм прка
п, шт. М±ш ±5 V, % Р, % п, шт. М±ш ±5 V, % Р, % п, шт. М±ш ±5 V, % Р, %
Довжина плод1в, мм Повнозернистих Порожшх 98 50 51.5±0.26 50.9±0.31 2.5 2.8 4.9 5.5 0.5 0.8 45 56 34,4±0,38 32,3±0,38 2,5 2,8 7,3 8,7 1,1 1,2 137 13 31.9±0.16 31.2±0.42 1.9 1.5 5.8 4.9 0.5 1.4
Ширина плс\щв, мм Повнозернистих Порожшх 98 50 50.3±0.20 48.1±0.36 1.9 2.6 3.8 5.3 0.4 0.7 45 56 34,3+0,26 31,7±0,35 1,7 2,6 5,0 8,3 0,8 1,1 137 13 25.2±0.11 23.8±0.35 1.3 1.3 5.0 5.3 0.4 1.5
Товщина плод1в, мм Повнозернистих Порожшх 98 50 43.2±0.18 42.1±0.25 1.8 1.8 4.2 4.2 0.4 0.6 45 56 29,8±0,26 27,6±0,29 1,7 2,1 5,8 7,7 0,9 1,0 137 13 21.0±0.09 20.1±0.40 1.1 1.4 5.2 7.1 0.5 1.5
Maca плод1в, г Повнозернистих Порожшх 98 50 53.8±0.52 48.5±0.90 5.1 6.2 9.5 12.7 1,0 1.8 45 56 19,2±0,4 14,6±0,38 2.7 2.8 13,9 19,4 2,1 2,6 137 13 7.41±0.10 5.36±0.37 1.2 1.3 16.6 24.8 1.4 6.9
Maca ropixiB, г Повнозернистих Порожшх 98 50 13.4+0.11 10.7±0.20 1.1 1.4 8.3 13.3 0.8 1.9 45 56 3,8±0,07 2,4±0,05 0,5 0,4 12,2 16,0 1,8 2,1 137 13 5.32±0.08 3.94±0.27 1,0 1,0 18.2 24.6 1.6 6.8
Зiбpaнi у 2000 р. плоди кари сеpцепoдiбнoï вiдзнaчaлися високою пов-нозернистютю (91,3 %), що е характерним для неï в умовах Подшля та Закар-паття [11]. За poзмipaми вони поступаються двом попередшм видам, проте за масою гopixiв кapiя сеpцепoдiбнa значно перевищуе карда овальну (5,32 про-ти 3,80 г). сшввщношення довжини плoдiв, ïx ширини й товщини для повно-зернистих плoдiв становить 1:0,78:0,66, для порожшх - 1:0,76:0,64. Плоди цього виду бшьш видoвженi i сплюснув по тoвщинi. Якщо пеpикapпiй у кари oвaльнoï товщиною 5-8 мм, у кари бaxpoмчaстoï - до 10 мм, то у кари серце-пoдiбнoï вiн тонкий i становить всього 1-2 мм. Маса гopixiв у цього виду становить 72,2 % вщ маси плода.
Виходячи з того, що маса гopixiв кари е величиною бшьш постшною за масу перикаршю i мае практичне значення для розрахунюв норм виЫву, саме ïï ми взяли для розрахунюв piвнянь та побудови графтв мнoжиннoï ре-греси для кари бaxpoмчaстoï, oвaльнoï та сеpцепoдiбнoï, а саме:
У = -0,63 + 0,0000498Д + 0,19Ш + 0,0026Т + 0,081М (для кари бахр.);
У = 0,6 - 0,027Д - 0,014Ш - 0,019Т + 0,856М (для кари овально^; У = 2,85 + 0,09Д - 0,052Ш + 0,105Т - 0,101М (для кари сеpцепoдiбнoï), де: У - маса насшня; Д - довжина плoдiв; Ш - ширина плoдiв; Т - товщина плoдiв; М - маса плoдiв.
Зростання маси гopixiв залежно вiд бioметpичниx пoкaзникiв плода вказують на те, що при поступовому зростанш ïx маси виршальну роль вщг-рають тaкi показники як маса плода та його ширина, iншi коефщенти piв-нянь мають несуттеве значення. Особливо важливу роль вiдiгpaе маса плода для кари сеpцепoдiбнoï.
Узагальнюючи результати дослщжень морфологи плoдiв та нaсiння piзниx видiв кари, слiд видiлити таке:
• бюметричт показники плод1в та нас1ння можуть змшюватися в окрем1 роки, але загальт тенденцл збер1гаються i е характерними для певних вид1в: най-бшьшими за масою е плоди кари бахромчасто1, що мають розм1р 53,8±0,52, плоди кари овально1 мають розм1р 19,2±0,40 г, а кари серцепод1бно1 -7,41±0,10;
• вихвд нашння становить у карп овально1 19,8 %, у кари бахромчасто1 -24,9 %, а у кари серцепод1бно1 - 72,2 % ввд маси плода;
• за формою плоди кари е округлими або сплюснутими з бошв i сп1вв1дношен-ня ïx довжини, ширини й товщини у кари бaxpoмчaстoï становить 1:0,97:0,83; у кари oвaльнoï - 1:0,99:0,87, а у кари сеpцепoдiбнoï - 1:0,78:0,66.
Лггература
1. Соколов С.Я. Белый гикори// Деревья и кустарники СССР. - М.-Л., 1951, т.2. -С. 261-265.
2. Лыпа А.Л. Определитель деревьев и кустарников. - К.: Изд-во Киевского государственного университета им. Т.Г. Шевченко, 1955. - С. 195-201.
3. Harlow W.M., Harrar E.S. Textbook of dendrology. Covering the Important Forest Trees of the United States and Canada. Mc GRAW - Hill BOOK COMPANY, New-York, 1968. -P. 245-262.
4. Жили и С.Г. Порядок ореховые// Жизнь растений. Под. ред. А. А. Тахтаджяна. -М.: Просвещение, 1980, т.5. - С. 329-342.
