CC BY
73ФОРМУВАННЯ САМОСТІЙНОСТІ У ПЕРЕКЛАДАЧІВ-МЕНЕДЖЕРІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Панов С.Ф.
Національний авіаційний університет, м. Київ
Анотація. У статті висвітлюється питання наукового обґрунтування рекомендацій для формування самостійної науково-дослідної роботи перекладачів-менеджерів з фізичного виховання. Акцентовано увагу на аспекті надання культурологічних знань з одночасним формуванням у них діалогу культур і особливостей спілкування з представниками спорту різних країн. Доцільними критеріями відбору лексичного матеріалу для формування лексичної компетенції у майбутніх спортивних менеджерів є критерії професійної спрямованості, адекватності, частотності, практичної необхідності і тематичності.
Ключові слова: фізична підготовка, лінгвокраїнознавство, переклад, спортивна термінологія.
Аннотация. Панов С.Ф. Формирование самостоятельности в переводчиков-менеджеров в процессе специальной подготовки. В статье освещается вопрос научного обоснования рекомендаций для формирования самостоятельной научноисследовательской работы переводчиков-менеджеров по физическому воспитанию. Акцентировано внимание на аспекты культурологических знаний переводчиков-менеджеров с одновременным формированием у них диалога культур и особенностей общения с представителями спорта разных стран. Целесообразными критериями отбора лексическогоматериала для формирования лексическойкомпетенции у будущих спортивных менеджеров являются критерии профессиональной направленности адекватности частотности, практической необходимости и тематичности
Ключевые слова: физическая подготовка, лингвострановеде-ние, перевод, спортивная терминология
Annotation. Panov S.F. Forming of manager interpretors self-dependancy in the process of professional training. The question of the scientific substantiation of recommendations of formation independent scientific exploratory work of translators of managers on physical training is illuminated in the article. The attention to aspects of cultural knowledge of managers is stressed. Dialogue of crops and features of dialogue with representatives of sports of different countries is simultaneously shaped. Expedient tests of selection of a lexical stuff are tests of a professional orientation, adequacy, rate, practical necessity and thematic.
Key-words: physical training, interpretors, sport terminology.
Вступ.
Актуальність проблеми дослідження обумовлює необхідність того, що міжнародні зв'язки України зумовлюють потребу в спеціалістах, які здатні до професійного іншомовного спілкування, тобто можуть здійснювати успішну взаємодію із зарубіжними співрозмовниками. Особливо важливим для сучасних спортивних менеджерів є володіння навичками і вміннями спілкуватись іноземною мовою, оскільки Україна співпрацює з багатьма європейськими організаціями, де англійська, німецька, французька є мовами міжнародного спілкування. Сучасні тенденції у методиці викладання іноземних мов спортивних менеджерів вказують на те, що ефективне навчання для іншомовного спілкування неможливе без урахування діалогу культур і особливостей спілкування представників спорту різних країн .
Отже, навчаючи професійної міжкультурної комунікації спортивних менеджерів, слід розглядати вивчення іноземних мов не стільки як предмет, а як засіб обміну важливою професійною інформацією [1, 4 ].
© Панов С.Ф., 2009
Аналіз досліджень і публікацій науковців дає важливі дані про відсутність сучасної системи підготовки менеджерів з фізичного виховання, що має у своїй основі приоритетну оздоровчу, професійно-прикладну та екологічну спрямованість. Соціальне замовлення на майбутнього менеджера з фізичного виховання передумовлює не тільки глибину професійних знань з обраної спеціальності фізичного виховання, а й достатній рівень іншомовних знань, як основи високої працездатності особистості.
Робота виконана за планом НДР Національного авіаційного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті полягає у висвітленні питання наукового обґрунтування практичних рекомендацій щодо підготовки студентів до активного співробітництва у сучасному полікультурному середовищі [ 3 ].
Результати досліджень.
Сьогодні у професійній підготовці майбутнього менеджера з фізичного виховання неможливо обійтися без використання комп’ютерно-інформаційних технологій, що потребує значної уваги до фізичного виховання і здоров’язбереження студентів.
При навчанні майбутніх спортивних менеджерів цей інтерес може мати бінарний характер: інтерес до педагогічної діяльності вивчення кількох іноземних мов і до напрямів фізичної культури, фізичної реабілітації. Завданням усіх навчальних дисциплін спортивних менеджерів є формування обох сторін цього інтересу. Професійна підготовка спортивних менеджерів у вищих навчальних закладах має свої особливості у фахових напрямах „іноземна мова”, "термінологія”, „переклад”, „інформація” та „інформаційні технології”. Педагогічна діяльність при підготовці спортивних менеджерів повинна передбачати не просто конкретне навчання, а навчання у контексті педагогічно- та фаховоперекладацького напряму. Так, кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) становить інноваційну педагогічну технологію. Нормативною підставою для розробки та впровадження кредитно-модульної технології підготовки фахівців вищої школи є положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців та положення про рейтингову систему оцінювання.
До вихідних положень КМСОНП віднесено принцип порівняльної трудомісткості кредитів, кредитності, модульності, методичного консультування, організаційної динамічності, гнучкості та партнерства, пріоритетності змістовної та організаційної самостійності та зворотнього зв’язку, науковості та прогностичності, технологічності та інноваційності. Крім того, треба застосовувати принципи усвідомленої перспективи та діагностич-ності науково-педагогічного процесу.
Щоб навчитися правильно й гарно говорити, потрібні три основні передумови, а саме: володіти
технікою мовлення, знати головні психологічні засади стосунків між людьми і — що найголовніше — мати що сказати. Бо чи ж потрібно було б людині вміння красномовно висловлюватись, якби їй нічого було сказати [ 5 ].
У контексті навчання іноземної мови студентів немовних вищих навчальних закладів актуальним завданням є оволодіння ними знаннями фахової терміносистеми і набуття вмінь використовувати вузькоспеціалізовану спортивну лексику для виконання навчальних професійно-орієнтованих завдань, спрямованих на подальше спілкування у виробничих ситуаціях. Виконуючи соціальне замовлення на підготовку таких спеціалістів в умовах розширення міжнародних економічних зв’язків, а також майбутніх чемпіонатів з футболу актуальність терміносистем зростає.
Загальні програми з іноземних мов для професійного спілкування визначають предметом навчання майбутніх фахівців спеціальну галузеву лексику. Тому для самостійного дослідження шляхів формування іншомовної лексичної компетенції необхідно визначитися з питанням відбору навчального матеріалу для навчання студентів немовних термінологічної лексики за фахом підготовки.
Окрім аналізу науково-педагогічної літератури, для обґрунтування проблеми проведення відбору лексичного матеріалу слід також керуватися положеннями загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти, згідно з якими основні стратегії відбору лексики включають відбір усних і писемних іншомовних автентичних текстів та відбір ключових слів у тематичних полях з урахуванням професійних потреб тих, хто вивчає іноземну мову. Спочатку ми розглянемо питання відбору автентичних фахових текстів як основних джерел термінологічної лексики, призначеної для засвоєння студентами немовних вищих навчальних закладів, зокрема на старшому ступені навчання. Згодом ми перейдемо до висвітлення відбору власне галузевої лексики. Галузева лексика відбиває основні поняття, провідні тези тексту і складає його смислову цілісність, яка організує текст в єдине цілісне утворення, і яка є навчальним матеріалом для забезпечення фахово спрямованої іншомовної підготовки майбутніх спеціалістів.
Тексти за спеціальністю вважаються не лише основним джерелом для накопичення фахового термінологічного словника студентів немовних вищих навчальних закладів, але й засобом становлення та розвитку їхньої професійної майстерності, сприяють підвищенню культури термінологічного спілкування та професійно орієнтованої ерудиції. Іншими словами, фахові тексти задовольняють інформаційно-пізнавальні потреби студентів, служать опорою для стимулювання навчальної мовленнєвої взаємодії студентів на професійну тематику, доповнюють їхні знання з фаху шляхом відтворення та смислової переробки отриманої
інформації, розширюють комунікативну спроможність студентів до реального спілкування.
Пріоритет під час добору текстів повинен віддаватися істинним автентичним текстам. Йдеться про те, що такі тексти є універсальною дидактичною одиницею професійно орієнтованого навчання, оскільки дозволяють з’єднати в єдине ціле два найважливіші напрями у навчанні іноземної мови: пізнання системи формальномовних засобів
і пізнання норм та правил спілкування, мовленнєвої поведінки в соціокультурному контексті країни, мова якої вивчається. По-друге, автентичні фахові тексти також дають фактологічний матеріал для організації навчального спілкування, у якому актуалізуються соціальна роль, професійний статус, стереотип поведінки, комунікативна компетентність його учасників.
Отже, доцільність відбору й використання автентичних текстів у процесі навчання студентів немовних вищих навчальних закладів, обумовлюється наступними чинниками:
1. Автентичні тексти є цінним інформаційним та пізнавальним матеріалом, який доповнює отримані студентами під час вивчення спеціальних дисциплін знання, забезпечує дію принципів міжпредметної координації та професійної спрямованості навчання ділової іноземної мови.
2. Тексти за фахом є зразками наукової прози, моделлю викладу основних теоретичних понять і категорій засобами іноземної мови, що може служити взірцем створення власного вторинного тексту при написанні рефератів та інших творчих завдань, опорою для формулювання думок і мотиваційним поштовхом для виходу у мовлення.
3. Автентичні тексти є джерелом словникового запасу студентів з фаху, прикладом вживання термінологічної лексики у контексті, що допомагає конкретизувати значення слів, пояснити й уточнити випадки їх вживання у відповідності до усталених мовних норм і стандартів.
4. Тексти служать стимулом для інтелектуальної та мовленнєвої активності студентів під час інтерактивної комунікації на основі прочитаного, забезпечуючи їх, окрім широкого діапазону термінологічної лексики, ще й мовленнєвими формулами наукового регістру, моделями поведінки у діловій комунікації, стереотипними фразами, тобто інструментами для продукування висловлювань у після текстовій діяльності. Охарактеризувавши властивості автентичних спеціальних текстів у цілому, визначимо їхні жанри, які доцільно використовувати під час відбору й організації навчального матеріалу, необхідного для формування іншомовної лексичної компетенції у майбутніх спортивних менеджерів.
Аналізуючи наукову літературу та керуючись програмними вимогами, можемо вважати, що навчальний матеріал професійної сфери майбутніх спортивних менеджерів передусім по-
винен базуватися на таких спеціальних текстах як монографії, матеріали наукових конференцій, публікації результатів теоретичних і експериментальних досліджень, аналітичні статті у періодичних фахових виданнях або в мережі Інтернет [
2 ]. Специфікою означених вище текстів є насиченість відповідними термінами, які розкривають наукові поняття і дають їм однозначне трактування. Тематика автентичних спортивних текстів науково-академічного стилю охоплює вузькоспеці-алізовані проблеми, що відповідає близькості професійних інтересів і пізнавальних потреб майбутніх менеджерів з фізичного виховання. Такі тексти науково-спортивного напряму є інформативними й повноцінними щодо свого композиційного оформлення, чим забезпечується можливість для реального іншомовного спілкування і засвоєння спеціальної спортивної лексики. Джерелом поповнення словникового запасу студентів спортивних менеджерів є також автентичні матеріали у формі ділових листів, контрактів, угод, декларацій, рекламних проспектів фірм і компаній, протоколів ділових зустрічей, прайс-листів, анотацій і звітів про виконання проектів, електронних повідомлень інформаційного характеру тощо. Такі багатогранні автентичні матеріали взяті з реального життя і не створені спеціально з метою навчання іноземної мови. Вони містять виражену термінами фактологічну інформацію і є зразками мовної норми іншомовного ділового стилю спілкування, а також несуть екстралінгвістичну інформацію, яка, як відомо, є мотиваційним рухом при навчанні іноземної мови. Вважаємо, що означені вище оригінальні джерела повинні служити предметною наочністю для стимулювання вживання лексики у мовленнєвих ситуаціях професійної орієнтації і бути адекватними засобами для підвищення інтересу. У спеціальній літературі виділяються такі критерії відбору як ситуативністпь, тобто зв’язок з визначеними типовими ситуаціями спілкування; ілюстративність, тобто здатність тексту ілюструвати дану ситуацію; пізнавальна цінність, яка важлива в інформативному і в соціокультурному плані; доступність, тобто відносна, перш за все змістова простота, яка дозволяє студентові розуміти професійно орієнтований текст; методична цінність, тобто насиченість тексту мовними одиницями: термінами, професіоналізмами, мовленнєвими кліше і структурами; лінгвістична цінність, тобто відповідність текстового фрагмента таким ознакам як комунікативна і смислова цілісність, змістова і структурна зв’ язність і завершеність.
Провідним критерієм при відборі автентичних текстів є критерій змісту, тому що читання як вид мовленнєвої діяльності спрямоване на вилучення змістової, а не лінгвістичної інформації.
3 іншого боку, критерій змісту визначає цінність тексту не лише як навчального матеріалу для читання, але й дозволяє передбачити, яку термінологічну лексику слід відібрати, щоб забезпечити сту-
дентам розуміння здобутої з тексту інформації та її використання шляхом обговорення і критичного аналізу прочитаного. Отже, від змісту тексту залежить ефективність організації навчальної інтерактивної діяльності з розуміння смислової інформації та результативність засвоєння термінологічної лексики при вживанні її у висловлюваннях студентів майбутніх спортивних менеджерів. Якщо зміст тексту не задовольняє пізнавальних потреб студентів, то з ним, як зазначають деякі дослідники, слід працювати як з матеріалом для побудови інших текстів (наприклад, реферати з теми наукового дослідження, доповіді на конференцію, курсові і дипломні роботи тощо). В такому випадку створення нового тексту передбачає активізацію термінологічної лексики в усному і писемному мовленні та набуття студентами комунікативної спроможності користуватися термінами у діловому спілкуванні й обміні професійною інформацією, що відповідає завданням формування лексичної компетенції.
Критерій змісту також враховує наявність у текстах таблиць, схем, графіків та інших засобів, які сприяють кращому розумінню студентами термінологічних одиниць та вираженої за їхньою допомогою фахової інформації, служать засобом підвищення спроможності тексту при його читанні і творчій інтерпретації в інтерактивній діяльності. Фахова лексика, відібрана з текстів, які ілюструють і візуалізують вербальну інформацію, забезпечує потреби студентів спортивних менеджерів у розширенні їхнього професійного словника та зумовлює активізацію фонових знань і стимулювання інтересу до своєї професії, формує не лише лексичну компетенцію, але й створює передумови, для формування широкої професійно орієнтованої комунікативної компетенції. Таким чином, проаналізований під кутом зору нашого дослідження критерій змісту визначає здатність тексту бути ще й стимулом для породження власного висловлювання з використанням галузевої термінології, що важливо для реалізації комунікативних намірів під час спілкування майбутніх спортивних менеджерів на фахові теми у професійних ситуаціях сфери діяльності.
Урахування мовних критеріїв відбору фахових текстів передбачає аналіз кількісних і якісних характеристик одиниць спеціальної лексики, її граматичного оформлення та усвідомлення виділених дослідниками стилістичних ознак тексту - офіційність, стандартизованість, логічність, нейтральність, стислість, ефективність, які реалізуються за допомогою позамовних і мовних засобів. Отже, мовний критерій дозволяє диференціювати й виділити термінологічну лексику з масиву тексту з урахуванням її лінгвістичних особливостей і структури, що важливо для побудови граматично правильних та логічно змістовних висловлювань на професійну тематику, адекватного й доцільного вживання термінів у письмовій формі (наприклад, при заповненні документації). Застосування мовних кри-
теріїв при відборі фахових автентичних текстів дозволяє побачити функціонування термінологічної лексики у різних контекстах, показує багатство семантичних полів термінологічного лексикону підмови спеціальності. Мовний критерій відбору фахових текстів, що відображає функціональну здатність тексту до забезпечення студентів ілюстраціями вживання лексики у контексті, дає можливість виділити лексико-семантичні поля термінологічної лексики підмови спорту та згрупувати її за тематикою навчальних модулів. Тому мовні критерії відбору фахових текстів є важливими з огляду забезпечення необхідної студентам термінологічної лексики, що репрезентує відповідну галузь наук.
Розглядаючи кількісний критерій відбору фахових текстів, слід пам’ ятати про те, щоб вибірка була достатня і дозволяла охопити тексти всіх зазначених вище жанрів. Іншими словами, дотримання кількісного критерію відбору фахових автентичних текстів вимагає визначення масиву текстів, який би був достатнім і репрезентативним джерелом термінологічної лексики, охоплював широкий діапазон термінів відповідного профілю. Для проведення лінгвістичного аналізу текстів на предмет частотності термінологічної лексики і виділення автентичних мовних одиниць, важливих і необхідних для використання у практиці усного і писемного спілкування під час вирішення комунікативних завдань, достатньою є вибірка в кількості 100-120 текстів.
Здійснений вище аналіз критеріїв відбору фахових текстів підводить теоретичну базу для практичного його проведення і дозволяє перейти до опису відбору власне галузевої лексики, необхідної студентам для розуміння прочитаного тексту, стимулювання його обговорення в інтерактивній навчальній діяльності, тобто для практичного оволодіння термінологією підмови спеціальності.
Насамперед визначимо одиницю відбору. Одиницями відбору такої лексики вважаємо терміни-слова і терміни-словосполучення. Далі перейдемо до розгляду проблеми визначення критеріїв, якими, на нашу думку, доцільно керуватися при відборі термінологічної лексики підмови спортивної тематиці.
У сучасній методиці відбір лексики пропонується здійснювати на основі принципів відбору спеціальної лексики: системності, нормативності, функціональної значущості, єдності мовної системи і мовленнєвої діяльності, частотності, мінімізованого представлення навчального матеріалу, навчально-методичної доцільності, комунікативної цінності, сполучуваності, словотвірної цінності, багатозначності, принцип виключення синонімів та інтернаціональних слів, тематичності, стилістичної необмеженості, семантико-контрастивної цінності тощо.
Критерії відбору лексики пропонується здійснювати на основі семантичної цінності, сло-
вотвірної здатності, сполучуваності, частотності, стилістичної диференційованості, професійної спрямованості, адекватності навчального матеріалу, практичної необхідності, тематичності, розповсю-дженості, комунікативної цінності, поширеності у спеціальних текстах.
Узагальнюючи наведені вище принципи і критерії які служать вимогами щодо добору лексики на основі її типових показників та ознак пропонуємо керуватися такими критеріями: 1) професійної спрямованості; 2) адекватності навчального матеріалу цілям навчання; 3) частотності; 4) практичної необхідності; 5) тематичності.
Критерій професійної спрямованості під час відбору термінологічної лексики зі спортивної тематиці проявляється в тому, що кожна одиниця відбору розглядається з точки зору її важливості для правильного розуміння й адекватного сприймання тексту і забезпечення подальшого використання термінів у спілкуванні на теми, які близькі до професійної діяльності майбутніх спортивних менеджерів. Відібрані згідно цього критерію лексичні одиниці повинні надавати студентам можливість виконувати передбачені програмними документами навчальні завдання наприклад, читати автентичні спеціальні тексти і проводити їх обговорення, готувати доповіді й виступати на студентських наукових конференціях тощо. З іншого боку, відібрана на основі критерію професійної спрямованості лексика має бути орієнтована на те, щоб підготувати студентів до самостійного використання спортивної лексики у майбутній діяльності наприклад, при укладанні контрактів, проведенні переговорів або ділових зустрічей з іноземними фахівцями.
Критерій адекватності навчального матеріалу цілям навчання передбачає відбір лексичних одиниць, які відповідають соціальним контактам реального іншомовного спілкування та типовим ситуаціям іншомовного спілкування спортсменам працюючім за кордоном. Цей критерій також передбачає відбір таких лексичних одиниць, які адекватні своєму призначенню щодо надання можливості майбутнім спортивним менеджерам правильно висловити свою думку або аргументувати її, вживаючи саме той термін, який коректно передає думку і який точно позначає відповідне поняття. Адекватно відібрані лексичні одиниці повинні забезпечити студентам можливість розуміти зміст прочитаного або прослуханого, правильно відреагувати на отриману інформацію або обрати відповідну стратегію комунікативної поведінки.
Критерій частотності передбачає відбір такої лексики, коефіцієнт повторюваності якої у різних джерелах відбору становить не нижче п’яти. Відбір лексичних одиниць повинен відповідати частотності для вирішення мовленнєвого завдання у конкретній ситуації, тому що досягнення потреб комунікації можливе лише при врахуванні системи мовленнєвих засобів і відповідної орга-
нізації матеріалу на основі реальних ситуацій .
Критерій практичної необхідності важливий
з огляду відбору такої лексики, яка необхідна для задоволення прагматичних потреб студентів в оволодінні іноземною мовою за фахом. Якщо відібрана лексика не має для майбутніх спортивних менеджерів практичного значення у плані комунікації, якщо в них не відчувається потреби у сприйнятті й засвоєнні термінологічного словника, то свідомо чи несвідомо студент відкине запропоновані йому слова, внаслідок чого знизиться ефективність навчання лексики, а відтак і впаде рівень сформова-ності лексичної компетенції.
Критерій тематичності у процесі відбору термінологічної лексики застосовується з метою контекстного її групування за тематичною ознакою, що дозволяє будувати важливі для процесів запам’ятовування й асоціативного засвоєння. Важливість цього критерію полягає і в тому, що відібрана фахова лексика проходить крізь призму тематики спеціальних спортивних дисциплін, що забезпечує пріоритет предметної сторони змісту навчання над мовною і сприяє формуванню у майбутніх спортивних менеджерів важливої складової професійної компетенції.
Висновки.
Таким чином, розглянувши проблему відбору навчального матеріалу для формування мовної лексики майбутніх спортивних менеджерів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, ми дійшли висновку, що доцільними критеріями відбору лексичного матеріалу для формування лексичної компетенції у майбутніх спортивних менеджерів є критерії професійної спрямованості, адекватності, частотності, практичної необхідності і тематичності.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування самостійності у перекладачів-менеджерів у процесі фахової підготовки.
Література
1. Алексеева С.И. Устный перевод. Немецкий язык. Курс для начинающих. - СПб.: Издательство «Союз», 2002. - 320 с.
2. Быкова А.Н. Практикум по немецкому языку. Профессиональное общение. Internetthemen.- СПб.: Издательство «Союз», 200З. - 128 с.
3. Панов С.Ф. Теоретико-методичні основи підготовки перекладачів //Проблеми освіти в суспільстві ноосферної епохи (Освіта сталого розвитку): Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - К.: Чайка-Всесвіт, 2007 - С. 284-289.
4. Парамонова И.П. Спорт: пособие по практике устной речи для студентов педагогических институтов ( на немецком языке ) - 2-е изд., - Л.: Просвещение, 1967. - 110 с.
5. Hans Loewe. Leben ist Lernen. - Leipzig Jena Berlin: Urania -Verlag, 1978. - 180 s.
Надійшла до редакції 29.04.2009р.
