CC BY
57
УДК 378.1
ФОРМУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ П1ДХОД1В В ОСВ1ТН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Л.В. Ширяева, д.е.н., професор
Одеський нацюнальний морський унгверситет, Одеса, Украна Н.В. Захарченко
Одеський нацюнальний унгверситет шет 1.1. Мечникова, Одеса, Украта
Ширяева Л.В., Захарченко Н.В. Формування тновацшних п1дход1в в освгтнш дгяльностг.
Подаш пропозицп щодо вдосконалення освггаьо! дiяльностi украшських унiверситетiв, виходячи з вимог Болонського процесу i на базi шновацшних технологiй.
Ключовi слова: освгга, Болонський процес, iнновацiйна дiяльнiсть
Ширяева Л.В., Захарченко Н.В. Формирование инновационных подходов в образовательной деятельности.
Представлены предложения по совершенствованию образовательной деятельности украинских университетов, исходя из требований Болонского процесса и на базе инновационных технологий.
Ключевые слова: образование, Болонский процесс, инновационная деятельность
Shiryaeva L. V., Zakharchenko N. V. Formation of innovative approaches in the educational activity.
Ideas for improving the education of Ukrainian universities, based on the requirements of the Bologna process and based on innovative technologies.
Keywords: education, Bologna process, innovation
Сьогодт бшьше половини украшських громадян вщдають перевагу загальнш вищш освт. Ще бшьш ютотним чинни-ком стало ставлення роботодавщв, яш трактують вищу освiту як нормальний рiвень соцiалiзацii, тобто як тдтвердження наявностi деякого мiнiмуму компетенцiй. Разом з тим для багатьох державних дiячiв i громадськостi краiни стало очевидним, що виживання нацiональноi еко-номiки неможливе без формування штелектуаль-ноi елiти нового поколiння, здатноi поеднати широку гуманiтарну ерудицiю з високою компе-тентнiстю в освоент коштiв та iнструментiв продуктивноi дiяльностi. Таким чином, сьогоднi нова яшсть професiйноi освiти е найбiльш приваб-ливим для iнвестицiй з боку вах спiвучасникiв освiтньоi дiяльностi. Вшповшно додатковою умо-вою iнвестицiйноi привабливосп вищо1 школи стае 11 реконструкщя з метою реалiзацii умов для виховання випускника.
Постановка проблеми
Сучасний фахiвцi методологи у сферi освггаьох' дiяльностi вважають, що перехiд людства в нову поспндуст^альну епоху вимагатиме змiн системи освгга в плинi декiлькох десятилиъ, i вони будуть бiльш кардинальними, шж всi попереднi. При цьому вказуються наступнi причини такоi штен-сивностi змiн. По-перше, постiндустрiальне сус-пiльство викликало до життя новий клас - освiче-них людей (або високоштелектуальних освiчених службовщв). Цей новий клас у США, Япони i розвинених краiнах £вропи становить бшьше половини зайнятого населения (в даний час роби'-ники складають усього близько 20% зайнятого населення у США та Gвропi. За деякими прогнозами протягом найближчих десятилiть 1х частка впаде до 5-10%). Виникло товариство «штелек-туальних службовщв», для яких праця стае способом самовираження, що викликае необхiднiсть безперервного вдосконалення професiйних якос-тей, у тому числi умшь самооргашзацп та само-розвитку.
По-друге, економiчний i соцiальний розвиток в £врош за останнi десятилiття показав необхвд-нiсть у визначеннi мiжиацiональних критерпв, якi висуваються сьогоднi до освгга i професiйноi
пiдготовки. Це мiжнародна новацiя в освiтi. Болонська декларащя про вищу освiту (1999 р.) ознаменувала початок нового витка сшвпращ в цiй областi. Причому ключовим завданням, що сто!ть перед системами освгга европейських кра!н, було проголошено добровiльну спiвпрацю i соцiальне партнерство з метою розвитку взаемодп на основi взаемно! довiри, прозоростi, визнання компетенцiй i квалiфiкацiй, що тдвищують гаран-тИ вiдкритостi ринку пращ. Таким чином, перед вичизняною системою вищо! освiти виник як1сно новий виклик - використовувати «болонський формат» для радикально! И реоргашзацп вщповвд-но до принципiв розвитку мiжнародного освiтньо-го простору.
По-трете, група вчених ще в 1978 р. у доповщ Римському клубу звернула увагу на факт неадек-ватностi принципiв традицшного навчання вимо-гам сучасного суспшьства. Це означае вiдмову вiд розумшня освiти як отримання готового знання. На змiну приходить нове розумшня освгга як надбання особистостi, а це змiнюе весь лад осви'-ньо! дiяльностi. Вiтчизнянi аналiтики [3-6] також тдтверджують необхiднiсть кардинальних змш i, насамперед, у сферi вищо! освгга, обумовлених тим, що:
1) щорiчно з'являються новi спецiальностi i система освiти, яка заснована тшьки на «знанневш парадигм», в принцип не може наздогнати цей процес;
2) людина, що вiдповiдае вимогам извитого часу, змiнюе спещальносп в перебiгу трьох-п'яти рошв i навiть частiше;
3) зпдно вибiркового аналiзу статистики кар'ер, устх у тiй чи iншiй сферi дiяльностi практично не залежить вiд спецiальностi, що позначе-на у вузiвському дипломi.
Метою ще! статгi е спроба обгрунтування напрямшв щодо удосконалення освiтньо!' дiяль-носп укра!нських унiверситетiв з урахуванням вимог Болонського процесу та впровадження шно-вацiйних технологiй.
Аналiз публiкацiй
Вивчення науково-методичних праць з проблем формування iнновацiйних пiдходiв в освишй дiяльностi укра!нських вузiв свiдчить про велику шльшсть дослiджень авторiв у цш сферi. Низка дослiджень I. Галищ [3], В. Глазичова [2], В. За-харченко [4], В. Захожай [5], Т. Кушшр [6], Д. Ларсона [11], Л. Потлищно! [7], Х. Рамперсад [8], I. Сочинсько!-Сибiрцево! [9] та iн. Водночас залишаються невирiшеними протирiччя мiж мож-ливостями iснуючо! освiти та реалiзащею шнова-цiйних пiдходiв одночасно на рiвнi оргашзацшно-управлiнсько! структури ушверситету, технологiй i методiв навчання, наукових дослщжень i взаемо-дi! педагопв вищо! школи та студентiв.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Виведення освгга в Укра!нi на рiвень розви-нутих кра!н свiту, можливо лише за умов вщходу вiд авторитарно! педагопки та впровадження у
навчання шновацш. Перехiд на iнновацiйний характер навчання передбачае серйозну роботу над створенням науково обгрунтовано! педагопч-но! системи, вимагае спецiальних дослiджень, координацп зусиль дидактiв, методистiв, педаго-пв, психологiв, а також напружено! пращ педаго-гiв-практикiв.
У сучаснiй Укра!ш функщонуе в калька разiв бшьше ВНЗ, нiж було в УСРС, однак яшсть за !хньо! роботи викликае чимало запитань. Наочний приклад - iндекс цитованостi вчених, що працю-ють у системi освiти. В найкращого серед укра!нських ВНЗ - Ки!вського нацiонального унiверситету iM. Т. Шевченка - так званий iндекс Хiрша (h - iндекс) дорiвнюе 45. Для порiвняння, в МДУ iM. Ломоносова - 145, Бшоруського державного ушверситету - 66 (табл. 1).
Жоден наш ушверситет не увшшов до Мiж-народного рейтингу 500 кращих унiверситетiв свиу за iндексом дослiдницько! дiяльностi (research performance index, RPI), Академiчного рейтингу ушверситепв свiту, списку 500 кращих ушверситепв за версiею британсько! газети The Times (THE - QS). Укра!нсьш ВНЗ е лише в рейтингу за шльшстю веб-публжацш та мережево! активностi, i лише починаючи з 1283-го мiсця.
Накопичення знань, розвиток науки, створення нових технологш i наукомiстких виробництв не-минуче пiдвищують вимоги до професiйно! кваль фiкацi! i мобiльностi кожного пращвника, все бiльш змiщуючи акцент у бш розвитку його духовних здiбностей i освоення загальнолюдських цiнностей, що е неодмшною умовою здатностi до пращ У зв'язку з цим поняття «професiоналiзм», пiд яким традицшно розумiеться вузька спрямо-ванiсть на спецiалiзацiю, зашнюеться поняттями «освiчешсть» i «компетентшсть».
У науковiй лiтературi видiляють два напрями у визначеннi поняття «компетентшсть». Перше -офiцiйне - визначае компетентшсть як юридично закршлене коло повноважень посадово! особи. Друге - неофщшне - як авторитет особистосп в тiй або шшш областi дiяльностi. Також: компе-тенщя (вiд лат. competentia - приналежшсть по праву) - сукупнiсть повноважень, якими володiе будь-який орган або посадова особа, визначена Конституцiею, законами, статутами, положення-ми, iнструкцiями [1].
В теорп управлiння професшну компетенцiю розглядають через:
— потенщал ефективностi трудово! дiяльностi;
— техшчну пiдготовленiсть працiвника до вико-нання професiйних функцiй, пов'язаних зi спе-цiалiзацiею;
— управлiнську функщю дiяльностi менеджменту.
У свою чергу зарубiжнi аналiтики вiдзначають, що «сучасш органiзацi! все бiльше хочуть бачити в сво!х спiвробiтниках двi якостi: (1) здатнiсть до швидкого навчання та (2) до творчого мислення (креативносп)». Тим часом вiтчизнянi фахiвцi в
галузi рекрутингу визначають KOMneTeHTHicTb як здатнiсть до виконання цшсно! дiяльностi, яка
Джерело: www.ukurier.gov.ua (17.03.2011 р.)
Змша парадигм освггаьо! дГяльносп (табл. 2) викликае необхадшсть ново! траекторii вищого професiйного утворення, його практикоорГентова-но1 г дГяльшсно! спрямованостi. З щеi' позидп щка-ва вичизняна новащя - кондепщя «культуро-лопчного тдходу», яка розглядае змют освгга як педагопчно адаптований сощальний досвщ людс-тва, тотожний за структурою людськш культурГ, Г пропонуе нову модель випускника вузу. Для и реалГзадп необхщно:
1) вщобразити людську культуру у змГсп професiйноi освгга у виглядГ предметних резуль-тапв даяльносп людства;
2) ввести в освггаю дГяльшсть розвиток суб'ективних людських потенщй Г здГбностей, як1 не передаються словами, а реал1зуються в умшнях Г навичках, в особистюних сенсах, свггоглядГ кожного;
3) використовувати компетентний тдхГд до формування у студенпв здГбностей вирГшувати важливГ практичш завдання в процеа самотзнан-ня Г самовиховання.
З позидп управлшня освггаьою дГяльшстю професшну компетентшсть можна розглядати як штегральний критерш якосп навчання [4], тому и
вiдповiдаe критерiям ефективностi, точностi i швидкостi виконання [5,6].
дГяльшсна складова повинна бути визначена в рамках держстандарту. Передбачаеться, що стандарт вищо! професiйноi освгга (ВПО) повинен являти собою «гдеологш» формування локальних (внутршньоушверситетских «стандарпв компетентность»). Сукупшсть останшх дощльно вклю-чити в рейтинг якосп професiйноi тдготовки Г використовувати як показник швестицшно! привабливосп ушверситету.
Таким чином, концепщя розробки стандарпв ВПО нового поколшня сьогодш повинна спира-тися на культуролопчний Г модульно-компе-тентний тдходи Г розглядати як мшмум чотири блоки компетенщй, як1 формують дощльшсть вкладень в «людський каттал»:
— блок професшно орГентованих базових знань (штелектуальна культура);
— блок полГпрофесшних компетенщй, як1 е теоретико-практичною основою для групи сушж-них спещальностей (професшна культура);
— формування Г розвиток загально! здабносп, мотивацп та готовносп особистосп до профе-сшно! дГяльносп, и вищого ступеня - творчосп (культура творення);
Таблиця 1. Порiвняльний аналiз окремих ушверситепв Схвдно! £вропи у свiтових рейтингах (2010 р.)
Заклад Зведений h-iндекс Рейтинг дооидницько! ефекгивносл Академiчний рейтинг ушверситегав свпу Рейтинг Web-публжацш (Webo-metrics)
Московський державний ушверситет Гм. М.В. Ломоносова 145 412 74 219
Варшавський ушверситет 137 388 301-400 612
Будапештський ушверситет ш. Лоранда Етвеша 117 403 301-400 305
Бшоруський державний ушверситет 66 - - 1476
Ки1вський надюнальний ушверситет Гм. Т.Г. Шевченка 45 - - 1283
Харювський иадiоиальиий ушверситет ш. В.Н. Каразша 38 - - 1848
Львшський надюнальний ушверситет Гм. I. Франка 30 - - 1612
Одеський нацюнальний ушверситет ш. 1.1. Мечникова 29 - - 3022
Нацюнальний техтчний ушверситет Украши «Кшвський полггехшчний шститут» 26 2428
Донедький надюнальний медичний ушверситет Гм. М. Горького 22 - - 3425
Надюнальний техтчний ушверситет «Харювський полГтехнГчний шститут» 20 - - 3655
Надюнальний ушверситет «ЛьвГвська иолггехтка» 18 - - 3342
— вироблення iндивiдуального стилю житте-дiяльностi, заснованого на морально-етичних принципах та загальнолюдських цiнностях, розвиток самопiзнання i самореалiзацi!', умiнь у
побудовi сприятливих мiжособистiсних вщно-син (морально-комунiкативна культура) (рис. 1).
Таблиця 2. Змiна парадигм освггаьо! дiяльностi
Компоненги парадигм Iндусгрiальне суспiльсгво Постiндустрiальне суспiльство
Цiлi Навчання для суспшьного впробнпцтва Спрямованiсгь навчання на отримання i передачу знань Навчання для самореалiзацil та особпсто! кар'ерп Спрямовашсть навчання на оволодiння основами культурп та професшними компетенпiямп
Цшносп Отримання спещальносл на все життя Освiченiсть стае справжнiм капiталом i головним ресурсом в невпзначеному майбутньому
Способи реалiзацil Стабшьна структура навчальнпх програм Традипiйнi методи навчання Динамiчна структура навчальнпх програм (модулi) 1нновацшш методи навчання
Учасники навчального процесу Вдаоввдальтсть за навчання несе педагог, педагог передае знання, педагог над студентами Вчення для учшв як обов'язок, для педагога - виконання професiйного обов'язку Студент роздiляе з педагогом вдаоввдальшсть за свое навчання, педагог створюе умови для самостiйного вчення, взаемне партнерство Запiкавленiсть у результатах навчання, а педагопв - у розвптку студенпв
Управлшня навчальним процесом Iерархiчнпй i авторитарний стиль органiзапil навчального процесу Акцент на аудиторш заняття тд керiвнппгвом педагога Демократпчнпй i егалiтарнпй стиль оргатзащ! навчального процесу Акцент на самостшну роботу i iндпвiдуальну траекторш навчання
Забезпечення Основний засiб навчання - тдручник Навчальнi книгп змiнюються шформацшно-телекомунiкапiйнпмп ресурсами
Контроль i оцiнка Здiйснюеться педагогом та педагопчним колективом Основнi крптерil: набiр знань, стараншсть i дпспиплiна Змiщення акценту на самоконтроль i самоопiнку Основнi критерп: загальна ерудппiя + набiр професшних компетенпiй
Ставлення до професшно! дiяльносгi Працевлаштування суворо за фахом Прапевлаштування за рiвнем розвптку здiбностей i професiйнпх компетенпiй
Вiтчизнянi експерти стверджують, що реалiза-цiя моделi випускника ушверситету, як зразка сукупностi вимог до нових робочих мюць е завданням, яке може бути посильним для вирь шення в найближчi 2-2,5 роки за умови опори на роботодавщв i органи державного управлшня освiтою, а також переходу ушверситету в статус державно! (некомерцшно!) оргашзацп. На !хню думку, саме з реалiзацi!' даного модуля як масштабного шновацшного проекту доцiльно починати управлшську перебудову системи вищо! освiти «зверху вниз», так як вiд якосп управлiння освiтньою установою залежить яшсть освiтнього процесу, рiвень компетентностi випускнишв та, вiдповiдно, iнвестицiйна привабливiсть ушверси-тету.
На нашу думку, адаптацiя оргашзацшного-управлiнсько! структури унiверситету до ново! парадигми освiти неможлива без поширення прин-ципiв культурологiчного пiдходу на формування системи управлiння унiверситетом. 1ншими слова-
ми, необхiдною умовою усшшносп трансформацi! освiтньо! дiяльностi е введения моделi оргашза-цiйно! культури. Загальновщомо, що знання важко засвоювати i ними складно обмiнюватися, якщо вони суперечать культурним нормам i щнностям. Органiзацiйна культура включае в себе набiр усвiдомлених i неусвiдомлених щей, припущень i переконань щодо рiзних аспектiв реальностi, важ-ливих для оргашзацп. Розглядаючи цю позицiю насамперед для комерцшних органiзацiй, вража-емо, що оргашзацшна культура - це також загаль-нi для сшвробггаишв моделi поведiнки, як1 «запус-кають» процес навчання, що, в свою чергу, змiнюе !хню свiдомiсть. Саме тому багато американських вчених-аналiтикiв вважають, що одним з чинник1в конкурентоспроможносп е створення в компанi! «навчального середовища», без якого неможливi змши, немае перспектив i комунiкацiй i не може бути стiйких змш.
Формування громадянсько! особистост! Досвщ творчо! д1яльност! Узагальнення кашталу загальнолюдських щнностей Haöip моделей, метод!в. пщход1в
1 ■ 1 г 1 ■ 1 г
Моральна культура Культура творения 1нтелекгуальна культура Професшна культура
Особиспсть випускника уюверситету:
САМО - визначення - розвиток - реал1зашя
л к ! к i к
Базов1 знания Модель учбового процесу Учбовий процес Професшт навичкн
Рис. 1. Алгоритм моделi розвитку особистостi випускника унiверситету
Органiзацiйна культура, будучи колективною штелектуальною програмою внутршньо! i зовшшньо! штеграцп, виражаеться i в особиспс-них якостях сшвробггаишв, i в характерi мiжосо-биспсних вiдносин, i в стилi керiвництва. Реалiза-цiя моделi оргашзацшно! культури унiверситету, так само як i будь-яко! оргашзаци, дозволяе здiйснювати:
— узгодження норм i цiнностей кожного учас-ника освиньо! дiяльностi з принципами функ-цiонування унiверситету;
— координацш внутрiшнiх процесiв;
— настройку способiв спiвпрацi;
— виховання почуття едино1 команди;
— формування простору стабшьносп, визначе-ностi i безпеки;
— передбачення змiн зовнiшнього середовища i готовнiсть до них;
— обгрунтування стилю керiвництва унiверсите-том.
Реалiзацiя моделi оргашзацшно! культури викликае необхщшсть змiни стилю традицiйного академiчного управлшня i переходу на принципи корпоративного управлшня. При цьому освiтня дiяльнiсть, заснована на морально-етичних принципах i загальнолюдських цiнностях, розглядаеть-ся як процес формування штелектуально! елти нового поколiння, здатно1 творити шновацшну iнфраструктуру нацюнально! економiки. З цих позицш виправдана замiна ушверситетсько! п'яти-рiчки на трирiчний бакалаврат (англо-саксонська модель) плюс одне-дворiчний магiстерський цикл (3+2,4+1,4+2). Основним завданням першого рiвня вищо1' освiти (бакалаврату) стае необхщшсть за-класти основи свiтогляду i розвинути дiяльнiсно-орiентовне мислення. Стутнь бакалавра повинна присуджуватися згiдно з европейським стандартом з поправкою на вичизняну традицiю. Вона е промiжною i тому не повинна давати права на
професшну дiяльнiсть, дозволену тiльки для магiстра. Другий рiвень - магiстр. Третiй -астрант. Для них необхiдно роздшити професiйнi компетенцп, а також передбачити наявшсть практики (стажування вiд року до двох рошв) перед вступом до мапстратури.
Таким чином, резюмуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що з позицп ново1 парадигми освiти професiйна компетентнiсть - це перш за все нова яшсть особистосп, здатно1 до самовизначення, самошзнання, саморозвитку та самодисциплiни, тобто ще одна соцiальна новацiя, реалiзована в освиньому просторi. Для формування тако1 моделi випускника в системi управлiння унiверситетом необхiдно дотримувати ряд вихщ-них умов i фундаментальних принципiв.
Принцип гумашзаци та демократизаци освiти -орiентацiя освггаьо! дiяльностi на формування И свiтогляду та прагнення до його реашзацд.
Принцип фундаментальносп освiти - перетво-рення освiти в фундамент духовно-морально1 i практично1 дiяльностi людей у процеа самошз-нання, самооцiнки i саморозвитку.
Принцип дiяльноl спрямованостi освiти -перехщ вiд знаннево1 парадигми освгга до «нав-чання дiею», тобто формування здатносп до активно1 дiяльностi i перш за все до творчо1 професшно! працi.
Принцип шновацшно! освiти, який заснований на збереженш i розвитку нацiональних традицiй, передбачае наступне: при збереженш нацюналь-ного складу мислення та культурное' цшсносп бути вiдкритими до зовнiшнього взаемодп, нова-цiям i цiнностей шших народiв, перетворювати 1'х i духовного збагачуватися.
Принцип доступносп освiти - створення умов для обмiну i передачi знань i умiнь i засобiв 1'х розвитку для викладачiв i студенпв, «мають право, волю i здатшсть збагачення знаннями»
(Велика Хартiя европейських ушверситепв -Болонья, 18.09.1988 р.).
Основш принципи пiдготовки фахiвцiв на най-вищому професiйному рiвнi припускають дотри-мання чотирьох ключових вимог.
1) Етичне виховання в процеа оргашзацп i реалiзацi! освгтньо! дiяльностi, тобто формування духовностi шляхом подолання розриву мiж навчальними i виховними цiлями. Головне - сфор-мувати моральну основу як1сно! пращ шляхом виховання в молодш людиш поваги до себе, до сво!х моральних якостей, морально! позицп, до свого таланту i здiбностям, до свое! професшно! квалiфiкацi!. Навчившись поважати себе, молода людина навчиться поважати працю, оточуючих, культуру, природу.
2) Гармонiзацiя змГстовно! (вiдображено! в поняттях «знати» i «умiти») i процесуально! сторiн навчального процесу (форм, методiв i засобiв навчання). Це означае побудову освгтнього процесу на основi внутрiшнiх освишх потреб учнiв, а також постшна пiдтримка системи навчання на високому рiвнi, заснованому, з одного боку, на новишх розробках в галузi освiтньо!' дiяльностi, з iншого - на практичних реалiях сфер життедiяльностi, вiдповiдних одержувано! спещ-альностi i квалiфiкацi! .
3) Професiоналiзм. Фах1вця-професюнала можна виростити тiлькп при наявносп високо-професiйно! органiзацi! освiтньо! дiяльностi, здат-но! створити умови для самовизначення студентами свое! жпттево! освгтньо! траекторi!. Разом з тим професшну майстернiсть викладачiв необхщ-но зорiентувати на самооцiнку студентами сво!х здiбностей, якостей особистосп, iнтересiв Г потреб з точки зору вибору пе! чи шшо! майбутньо! кар'ери.
4) Яшсть. Дана вимога включае: збереження традицш фундаменталГзаци та ушверсалГзаци професшно! освгти; навчання базисним квалГфГка-щям та методолопчним засадам дГяльностц поси-лення загальноосвишх компоненпв в професш-них освишх програмах, що дозволяють сформу-вати передумови до безперервно! освпи протягом життя; модульна побудова освишх програм на мГждисциплшарнш основГ, що характеризуються повнотою Г зашнчешстю.
У свою чергу для реалГзацп вищевикладених принцишв Г виконання вимог необхвдт наступш умови управлшня освпньою дГяльшстю ушвер-ситету:
— рГвш можливосп: кожен молодий громадянин повинен мати можливГсть отримання першо! професшно! освгти на будь-якому доступному для нього рГвш, а через нього до професшного просування, незважаючи на свое походження, матерГальне становище чи освГту, отриману рашше;
— рГзноманитя освишх програм: альтернатив-шсть, варГантшсть, рГзноманитя змГсту, форм Г
методГв навчання, диференщащя та Гндивь дуалГзащя професшного навчання;
— сшвпраия: взаеморозумшня, конфщенцшшсть Г взаемна вимогливГсть адшшстращ! ушверси-тету, його професорсько-викладацького складу Г студенив. Це передбачае новГ дшовГ контак-ти, стльну постановку задач, стльний аналГз процесу !х виршення та досягнутих резуль-таив;
— вщкриисть: взаемообмш з рГзними науковими течГями, школами Г поглядами, активш парт-нерсьш зв'язки з громадськ1стю, державними вщомствами, роботодавцями та шшими ушвер-ситетами, в тому числГ мГжнародними, можли-вГсть Г доступшсть контролю з боку партнерГв;
— автономГя: гарантована державою свобода дослщжень Г навчання, створення Г поширення професшно! культури через науковГ дослд-ження та освиу;
— зовшшнш Г внутрГшнш контроль якосп: прове-дення шдсумкових юпиив незалежним атес-тацшними оргашзащями, введення системи самооцшки, регулярно! атестацп персоналу, взаемоконтроль науково-педагопчних та адмь шстративних кадрГв;
— самооргашзащя навчально! дГяльносп студен-ив: зменшення аудиторного навчального навантаження учшв за рахунок введення Гндивщуальних та групових консультацш, збшьшення обсягу самостшно! роботи студенпв.
При цьому доцшьно задГяти фактори устш-ност реалГзацп управлшських функцш. На думку експерив, до них можна вщнести наступне:
1) мають бути чпко сформульоваш Г прийня-и морально-етпчш цшносп вама учасниками освгтньо! дГяльносп, тобто прийняти етпчний кодекс;
2) управлшсьш ршення повинш бути глибо-ко продумаш, добре обгрунтоваш, а ди детально сплановаш шсля всебГчного обговорення альтернатив розвитку;
3) персонал та професорсько-викладацький склад повинш бути добре пошформоваш та компетентш щодо обговорюваних питань, тобто повинш бути визначеш и, в чи! обов'язки входить реалГзащя компетентного шдходу, вони ж покли-каш вщгравати ключову роль у розробщ методГв Г способГв його реалГзацп;
4) повинна бути забезпечена прозорГсть схем матерГального стимулювання за результатами освпньо! дГяльностг
Перша позищя мае першорядну важливГсть, осшльки саме вона е тим фундаментом, на якому доцшьно побудувати систему управлшня освп-ньою дГяльшстю ушверситету, засновану на етпч-них принципах компетентно! парадигми освгти (рис. 2). Даш принципи та положення щодо !х реалГзацп необхщно розробити Г затвердити в етичному кодека ушверситету.
Мета: Формування та розвиток професшних компетенцт випускника вузу згiдно з етичним кодексом
Креативний блок
Ефективш програмп розвптку творчих здГбностей на базГ тзнавальнпх, емотпвнпх та рефлекспвнпх якостей особпстост студента
Дiагностичний блок
Монiторинг якосп, пiдсумкова та поточна атестащя, сертифжащя професiйних компетенцiй та iH.
Результат
Нова яюсть особистосл, здатно! до самовизначення, самотзнання, саморозвптку та самодисциплши
Рис. 2. Система управлшня освiтньою дiяльнiстю в унiверситетах
Очевидно, що вибГр методГв (стилю) управлш-ня вторинний по вщношенню до визначення цш-ностей Г етичних норм, тобто регламентащя процесу виховання повинна задавати траекторш для процесу навчання (рис. 3).
Управлшня формуванням нового освгтнього простору мае передбачати постшний мониторинг руху до поставлених цшей Г надання зворотного зв'язку за наявними вщхиленнями. У свою чергу мониторинг вщхилень неможливий без стратепч-ного планування, яке включае послщовне визначення напряму розвитку ушверситету, розробку багаторГвневих плашв, завдань, визначення строив Г вщповщальних за виконання. Ланцюжок взаемозв'язку цшей ушверситету та його кафедр можна представити таким чином (рис. 4).
Для визначення цшей Г завдань ушверситету, а також для !х конкретизацп в його структурних шдроздшах доцшьно використовувати метод збалансованих показнишв Г перш за все ушвер-
сальну систему показнишв дiяльностi Х. Рампер-сада, адаптованих до специфiки професшно! освь ти. На думку американського досладника, роз-виток професiйних компетенцiй в компанп взаемопов'язаний з плануванням результатiв, атес-тацieю та коучингом за умови, що сшвробггник повинен володiти солщним багажем базових знань та постшним доступом до ново! шформацп [4]. Х. Рамперсад пропонуе вирiшити цю задачу в компанiях за допомогою програм розвитку здiб-ностей. Однак у практиш комерцшно! дiяльностi реалiзацiя полiтики навчання в компанп' часто зуст^чае опiр як з боку топ-менеджменту, так i з боку персоналу. На наш погляд, виходячи з того, що в даний час вже е достатня шльшсть розробок та дослщжень вiтчизняних вчених, саме цю шшу доцiльно зайняти вищiй школi, чим тдтвердити необхiднiсть i можливiсть випереджального професiйного навчання.
З точки зору системного тдходу до сучасного корпоративного управлшня система академiчного управлiння повинна бути представлена як нероз-ривно пов'язана взаемодiя двох основних блошв: управлiння економiкою унiверситету i управлшня його освишм процесом. Об'еднуючою основою тут виступають освiтнi програми, трансформоваш за форматами мiжнародних стандартiв. А це озна-чае необхiднiсть систематично вдосконалювати змiст програм з урахуванням реалiзацil загально-европейських принципiв сертифшацп, забезпечити 1'х прозорiсть i порiвняннiсть на основi системи единих залшових одиниць, використовувати сучаснi технологи передачi знань для того, щоб витримати конкуренцiю, щоб студенти не шшли в iнший (европейський) унiверситет.
Досвщ практичного використання укра'нськи-ми вузами рiзних систем залiку результатiв навчання показуе, що система залiкових одиниць е саме тим мехашзмом, який дозволяе оцiнити в умовних одиницях обсяг отримуваних знань, умiнь i навичок виходячи iз середньо! трудомют-костi 1'х отримання на базi традицiйного очного навчання. Трудомiсткiсть освишх програм дозволяе також розрахувати обсяг фiнансових ресурсiв, необхiдних для 1'х реал1зацп. Останне шдтверджу-еться практикою функцюнування ушверситетсь-ких окрупв в Росп [4].
Очевидно, що сьогодш необхiдний яшсно новий шдхщ до задачi розвитку сфери вищо1' професшно! освiти як з урахуванням змш парадиг-ми освiти та постшно мшливо! кон'юнктури на ринку пращ, так i з урахуванням новацш в законодавчiй базi функцюнування сощально! сфери Укра'ни, викликаних необхщшстю фшансо-вого стимулювання 11 модершзацп. Останне поля-гае в тому, що з прийняттям нового законодавства з'явиться можливiсть швестування приватних коштiв у вузи. Цей спойб фiнансування ВНЗ вiдрiзняеться ввд попереднього тим, що компанп, яш вкладають кошти в установи вищо1' школи,
розраховують на отримання доходу i тому максимально защкавлеш в реалiзацil iнновацiйного характеру освиньо! дiяльностi.
На думку новаторiв, залучення приватного iнвестора в освiтнiй заклад дозволить не тшьки отримати додаткове фшансування, i насамперед iнновацiйних освишх програм, але i в силу учасп представника такого iнвестора в адмшютративно-фiнансовому та академiчному житп унiверситету домогтися:
— бiльш ефективного управлшня як засобами швестора, так i коштами державного бюджету, як1 видiляються на потреби освiти;
— здшснення додаткового контролю за фiнансо-вими засобами ушверситету;
— кращо1' адаптацп навчального процесу до вимог ринку пращ;
— оптимiзацil процесу працевлаштування моло-дих спецiалiстiв;
— допомоги у створенш нових навчальних напрямшв, щоб держава не продовжувала фшансувати освiту незатребуваних 1'м фахiв-щв;
— залучення за рахунок кошпв iнвестора бiльш квалiфiкованого i високооплачуваного профе-сорсько-викладацького складу, що дозволить також розширити к1льк1сть навчальних програм. Крiм того, це дозволить залучати зарубiжних викладачiв, що буде шдвищувати престиж унiверситету та в деякш мiрi змен-шить вiдтiк «освiтнiх грошей» в захщш освiтнi заклади.
На противагу асигнуванням, трансфертам i субсидiям в якостi одного iз способiв перероз-подiл^ фшансового навантаження на освiту мiж уйма сощальними партнерами (державою, бiзне-сом та ам'ями) може використовуватися сту-дентський кредит. У вiтчизнянiй практищ - це також одна з новацш фшансування освгга.
ГЛОБАЛЬНИЙ ОСВ1ТН1Й ПРОСТ1Р
CTpaTeri4Hi намiри на довгострокову перспективу
М1С1Я УН1ВЕРСИТЕТ1В
Поточнi цЫ та завдання вузу
М1С1Я ФАКУЛЬТЕТЕ
ЦЫ окремпх кафедр та ^^ учаснпюв освгшьо! дГяльност ^
М1С1Я ОКРЕМИХ КАФЕДР ТА УЧАСНИК1В
Рис. 4. Взаемозв'язки цiлей унiверситету та його кафедр
Осшльки студентсьш кредити мають бути вщшкодоваш, то як швестицшний ресурс вони бшьш ефективш, шж трансферти або асигнування, особливо в разГ реалГзаци ново! моделГ випускника вузу.
У зв'язку з цим доцшьно встановити термш повернення кредиту для бакалавра 12-15 рошв, для магистра - 8-10 рошв. За умови дострокового погашення кредиту за вщмшну усшшшсть Г змен-шення розмГру повернення для хорошо! устш-носп можна отримати додатковий стимул для високо! якосп Гндивщуально! роботи студента. Поряд з кредитами необхщний Г шститут гранив за дослщницьш, конкурсш, проектш досягнення студента в ходГ навчання.
Висновки
На тдставГ вищевикладеного можна зробити наступш висновки.
Перехщ модершзацп освгти на новий рГвень обумовлений, з одного боку, глибокою потребою у вадтворенш нацюнально! економГки на базГ шно-вацшних технологш, з шшого - завданнями вход-ження Укра!ни в европейський освгтнш проспр. 1нновацшна траекторГя вищо! освгти, !! практико-орГентовна Г дГяльшсна спрямовашсть повинш бути реалГзоват в «стандартах компетенцп».
Повшстю тдтверджуеться бачення мю! вищо! школи як провщно! сощально-економГчно! ланки, що забезпечуе шновацшшсть розвитку ринково! економГки професюналами м1жнародного рГвня, здатними бути лщерами в бГзнеа, дГяти Г перема-
гати в конкурентному середовищ^ володiють ввд-повiдальнiстю за майбутне вiтчизни.
Новим пiдходам до змюту освiтнiх програм потрiбнi новi технологи навчання та новi форми оргашзаци i управлiння освiтньою дiяльнiстю. У свою чергу результати реалiзацiï освгтшх новацiй, втiлюваних у новiй моделi випускника ушверси-тету, характеризують рiвень iнвестицiйноï приваб-ливостi унiверситету. Ввести необхщш змiни в освiтню дiяльнiсть доцiльно з урахуванням прин-цитв корпоративного управлiння i менеджменту якосп.
Данi принципи означають:
1) збалансовашсть основних цiлей i завдань вищоï школи з iнтересами засновник1в, iнвесторiв, педагогiв i учнiв;
2) вщповщшсть мiжнародним пiдходам до формування загальноевропейського освгтнього простору, основою якого е яшсть «як умова для довiри, доречностi, мобiльностi, сумiсностi та привабливосп в зонi европейськоï вищоï освгти»;
3) доступшсть вищо1' освгти за рахунок вико-ристання нових спосо6Гв фiнансування та дивер-сифiкацiï навчання;
4) шновацшшсть освгтньо!' дГяльносп, тобто реалiзацiю iнновацiйних шдходГв одночасно на рГвш органiзацiйно-управлiнськоï структури уш-верситету, технологш i методiв навчання, науко-вих дослiджень i взаемодп педагопв та учшв;
5) ефективне використання ресурсiв (фшан-сових i нефшансових, матерiальних i нематерiаль-них та ш.)
Список лiтератури:
1. Большой экономический словарь : словарь / ред. А.Н. Азрилиян. - 5-е изд. доп. и перераб. -[Б. м.] : Ин-т новой экономики Москва, 2002. - 1280 с.
2. Глазычев В.Л. Высшее образование в России [Электронный ресурс]: аналитический доклад / В.Л. Глазычев. - Режим доступа: http//www.glazychev.ru/projects/obrdocl/2004_obrdod.htm.
3. Галиця I. 1нновацшш мехашзми активiзацil педагопчного i наукового процейв [Текст] / I. Галиця, О. Михайлов, О. Галиця // Вища школа. - 2011. - №7-8. - С. 31-37.
4. Захарченко В.И. Развитие высшего частного образования в Польше // Ринкова економша: сучасна теорiя i практика управлшня. - 2009. - Т.12, Вип.26. - Ч.1. - С. 139-147.
5. Захожай В. Актуальш питания запровадження навчальних шновацш у вищу освиу / В. Захожай. - К.: Персонал, 2010. - С. 182-187.
6. Кушшр Т.Б. Застосування новишх технологiй пiд час викладання економiчних дисциплiн [Текст] / Т.Б. Кушшр // Проблеми впровадження кредитно-модульно! системи очима студентiв та викладачiв : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. Харшвського державного технiчного унiверситету будiвництва та арх1тектури. - Харкав: ХДТУБА, 2008. - С. 162-164.
7. Потлицына Л.М. Инновации в образовательном процессе. Педагогическая инноватика: инновационное образование, овационное мышление, инновации: матер. науч.-практ. конф. / Л.М. Потлицына, А.И. Ясельская. - Балашиха: Изд-во «Де-По», 2011. - С. 246-250.
8. Рамперсад Х.К. Индивидуальная сбалансированная система показателей [Текст] : путь к личному счастью, гармоничному развитию и росту эффективности организации / Х.К. Рамперсад ; пер. с англ. Е. Пестерева. - М. : Олимп-Бизнес, 2005. - 176 с.
9. Сочинська-Сибiрцева 1.М. Стратепя розвитку вищо! освгш / 1.М. Сочинська-Сибiрцева // Майбутне Украши: стратепя поступу [Текст] (15-й рiчницi АЕН Украши присвячуеться). -Донецьк: ТОВ «Юго-Восток ЛТД», 2008. - С. 147-152.
10. Lavigne M. The Economics of Transition. From Socialist Economy to Market Economy. - 2th ed. - Macmillan Press, 1998. - 295 p.
11. Larson D.M. The Modern Exodus. Transformation and Renewal in the Desert of Post -Communism. - Bunarova Books, 2002. - 592 p.
Надано до редакцп 21.09.2012 Ширяева Людмила Володимирiвна / Ludmyla V. Shiryaeva
Захарченко Наталя Вячеславiвна / Natalja V. Zakharchenko
vizach@mail.ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Формування тновацшних nidxodiB в освттй дiяльностi [Електронний ресурс] / Л.В. Ширяева, Н.В. Захарченко // EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 114-123. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n4-5. html
