CC BY
82
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 378:005.6 Проф. Л.А. Янковська1, д-р екон. наук;
ст. викл. Р.М. Захарчин2
ПРОФЕС1ЙНО-ПРАКТИЧНА П1ДГОТОВКА ФАХ1ВЦ1В У ВИЩ1Й ШКОЛ1 ТА II 1ННОВАЦ1ЙНИЙ РОЗВИТОК У ФОРМАТ1 "ДЕРЖАВА - ВИЩ1 НАВЧАЛЬН1 ЗАКЛАДИ - РОБОТОДАВЦ1"
Висвiтлено OKpeMi проблемнi питання щодо оргашзаци та вдосконалення практично! шдготовки студентiв у вищих навчальних закладах, штерпретовано!' авторами як професшно-практична. Розглянуто напрями покращення осв^ньо!' дiяльностi у форматi "держава - вищi навчальнi заклади - роботодавцi", Bci представники якого мають сво! зобов'язання i рiвень вiдповiдальностi. Рекомендовано конкретш заходи iнновацiйного характеру, якi на осжга взаемоди в органiзацiйному, методичному, навчальному аспектах можуть слугувати ефективними чинниками виходу профе-сшно-практично! пiдготовки у вищих навчальних закладах на ягасно новий сучасний рiвень.
Ключовi слова: ринок пращ, вищi навчальнi заклади, професiйно-практична шдготовка, професiйнi компетенци.
Постановка проблеми. Професшно-практична осв1та та пов'язаш з ll реал1защею проблеми у вищих навчальних закладах (ВНЗ) були i залишають-ся вщкритими, актуальними та сустльно важливими. На сьогодш в УкраКш у бшьшосл випадюв працедавщ делегують право навчальним закладам одно-часно з освггньою квал1фжащею надавати первинну професшну. Право нада-вати первинш професшш квал1фжацп навчальш заклади можуть, а ще кра-ще - повинш отримати тшьки за умови оргашзаци адекватно1 практично1 тд-готовки, яку визнають роботодавщ вщпов1дно1 галуз1 знань, напряму тдго-товки чи спещальносп.
Однак анал1з результата неодноразових мошторинпв якост надання осв1тшх послуг у сфер1 вищо1 освгга, вимог ринку пращ до професшних ком-петенцш випускниюв вищих навчальних заклад1в, звернень та запипв робо-тодавщв щодо забезпечення якосл професшно1 тдготовки молод1 показуе, що в умовах постшдустр1ального суспшьства оргашзащя практично1 тдготовки у вищш школ1 дещо вщстае. Як наслщок, м1ж сучасними вимогами достатньо жорсткого конкурентного ринку пращ та реально-очжуваними результатами осв1тньо1 д1яльносп ВНЗ створюеться i може набути тенденцш до збшьшення розрив, який зумовлюе численш, достатньо вмотивоваш наржан-ня з боку споживач1в освгтшх послуг. Роботодавщ апелюють щодо недос-татнього, на 1хнш погляд, р1вня тдготовленосп випускниюв до практично1 роботи; необ1знаност1 з сучасними технолопями, обладнанням, устаткуван-
1 Льв1вський ушверситет б1знесу та права;
2 Льв1вський шститут економжи i туризму
ням; багато наржань з приводу слабко! компетенцп стосовно дточо! норма-тивно-правово! бази. Все це призводить до ускладнення працевлаштування, зростання часу адаптацп випускниюв на первинних посадах, а також - до зниження iмiджу вищо! освiти в суспiльствi та зменшення державно! складо-во! у сучаснш економiцi.
Миритися з цим неможливо, тому потрiбно негайно напрацьовувати стльну стратегiю у форматi "держава - вищi навчальнi заклади - роботодав-цi" з метою створення в Укра!ш сильного кадрового ресурсу. Реатзащя ще! стратеги через вдосконалення професшно-практично! пiдготовки у ВНЗ i е метою нашого дослiдження.
Виклад основного матер1алу. На шляху iнтегрування зусиль освгги i практики для устшно! реалiзацп завдань забезпечення економiки Укра!ни потужним кадровим ресурсом починають напрацьовуватися матерiали, що мають реальне практичне значення для надання допомоги випускникам у працевлаштуваннi та здшсненш планiв кар'ерного зростання. Зокрема, на ви-конання розпорядження Кабiнету Мшгс^в Укра!ни вiд 27 серпня 2010 р. №1726-1 "Про тдвищення рiвня працевлаштування випускникiв вищих нав-чальних закладiв" Мiнiстерством освiти i науки, молодi та спорту Укра!ни рекомендовано запровадити з 2011 р. у ВНЗ навчальний курс "Чинники устш-ного працевлаштування за фахом", мета якого - сформувати у студентiв практичнi навички працевлаштування в умовах ринкових вщносин. Донець-ким нацiональним унiверситетом iменi Михайла Туган-Барановського тдго-товлено методичнi рекомендацп до розроблення цього курсу, який позищ-онуеться як варiативний за вибором вищого навчального закладу. Терно-пiльським нацiональним економiчним унiверситетом розроблено "Рекомендацп щодо оргашзацп самостшного пошуку роботи випускниками ВНЗ".
Ц та iншi змiстовно спiвзвучнi матерiали слугую прикладом комплексного тдходу до практично! пiдготовки у вищих навчальних закладах, вклю-чаючи завершальний етап - формування професiйних та особистюних якос-тей для устшного працевлаштування та самореалiзацil випускникiв на ринку пращ. Однак для устшного кар'ерного росту, реалiзацil амбггаих плашв i прагнень бути сучасним, тобто конкурентоспроможним у глобалiзованому свiтi, випускникам недостатньо бути тiльки обiзнаними з тонкощами працевлаштування i швидко! адаптацп, а насамперед потрiбно мати добрi знання та навики фаху. А цього можливо досягти тшьки за умови побудови яюсно! вищо! професшно! освiти, кожна дшянка яко! повинна бути високоорганiзована на державному рiвнi i ефективно зреалiзована в середовищi освiтнiх закладiв.
23 листопада 2011 р. Кабшет Мшкс^в Укра!ни своею постановою №1341 затвердив Нацюнальну рамку квалiфiкацiй, яку один з кураторiв !! створення академж НАПН Укра!ни В. Луговий назвав "квалiфiкацiйною кон-ституцiею наци" [1]. Нацюнальна рамка квалiфiкацiй - системний i структу-рований за компетенщями опис квалiфiкацiйних рiвнiв, метою впровадження яко! е "налагодження ефективно! взаемодп сфери освiтнiх послуг та ринку пращ", що засвщчуе прагнення держави сприяти формуванню ефективного кадрового потенщалу нащонально! економiки на основi взаемопорозумшня i
партнерства усх защкавлених сторiн [1]. У кшцевому варiантi i вищi нав-чальш заклади, i роботодавцi хочуть одного - забезпечити суспшьство висо-копрофесшними працiвниками, якi вiдповiдають його сучасним запитам. Ви-года держави очевидна - розвиваеться економжа, бiзнес - зростають прибут-ки, тдвищуеться престиж освгга.
Ще один аспект вдосконалення вищо! професшно! освiти на основi взаемоди у форматi "держава - вищi навчальнi заклади - роботодавщ" ле-жить у площинi евроштеграцшних процесiв в Укра!ш i потребуе глибокого аналiзу з огляду вщповщносл практично! пiдготовленостi наших фахiвцiв евростандартам. Власне Нащональна рамка квалiфiкацiй, затверджена згада-ною Постановою Кабiнету Мшгс^в, передбачае i цей аспект, ставлячи перед собою мету "введення европейських стандарпв та принципiв забезпечення якост з урахуванням вимог ринку пращ до компетентностей фахiвцiв", а та-кож "сприяння нацiональному i мiжнародному визнанню квалiфiкацiй, здобу-тих в Укра!ш".
В умовах динамiчних глобалiзацiйних процесiв, з розвитком та ста-новленням економiки знань потрiбнi новi освiтнi парадигми, зокрема професшно! освiти. Така парадигма, на наш розсуд, повинна мютити завдання в контексп ново! гумаштарно! парадигми - "забезпечення тдготовки студентiв до шновацшно! професшно! дiяльностi через "навчання шновацшного типу" [2], "Змiщення уваги на виявлення i застосування нових щей та технологш, сприяння iнновацiям, iнтелектуалiзацiю уше! дiяльностi, перехiд до "економь ки знань", вдосконалення управлiння характеризують шновацшний розвиток кра!н" [3]. 1нновацшш пiдходи необхiднi i у практичному навчанш, адже сьогоднi неодмiнною умовою професшного становлення студента е набуте ним активне i вмотивоване ставлення до новацш, всього нового, спродукова-ного сучасною наукою i практикою. Для цього юнукш донедавна (а подеку-ди - i до сьогодш) пiдходи, уже не придатш. Вищi навчальнi заклади, зде-бшьшого вже визрiли в думцi, що сучасний ринок працi потребуе перебудови навчального процесу i переорiентацil його вщ традицiйного суто iнформа-цшного пiдходу до проблемно-професiйного. Такий тдхщ спрямований на озброення студента методолопчними механiзмами вирiшення професiйних проблем, змодельованих у процеш навчання, чи практичних проблем у пев-них галузях майбутньо! професiйноl дiяльностi.
В оргашзацп практично! пiдготовки у системi вищо! школи е кшька загальних, спшьних для багатьох освiтнiх закладiв чинниюв, якi гальмують iнновацiйнi пiдходи, стоять на завадi модернiзацil та забезпечення европейських схем здобуття вищо! освгга iз солiдною професiйною складовою. Зняти цi чинники - значить вщстояти свiй статус, задовольнити ринок пращ; зали-шити - значить вщстати, стати неконкурентоспроможними. Отже, виявлення i усунення цих недолiкiв, на наш погляд, належить до першочергових завдань ВНЗ. Насамперед необхщно тдняти престиж та умiло мотивувати переваги яюсно! професiйно-практичноl пiдготовки як для студенпв, так i для викла-дачiв. Для перших - це передумова перспектив кар'ерного росту, для других - тдвищення фахового профшьного викладацького рiвня. Часто-густо
керiвництво практикою у CTpyKTypi педнавантаження викладачiв сприймаеться ними як щось другорядне, менш важливе, не престижне; одними - з великою нехптю, другими - занадто легковажно. В одних випадках це можна пояснити недостатньою шдготовлешстю викладачiв формувати сучас-ну фахову компетентнють у стyдентiв. Адже не вш викладачi охоче щуть на стажування (а часто i немае та^ можливосп), не вш достатньо глибоко вни-кають у практичш аспекти дiяльностi тдприемств, оргашзацш, фiрм, щкав-ляться i обiзнанi з сучасними тенденцiями та досягненнями. В шших випадках таку картину можна пояснити з погляду небажання окремих викладачiв зосередитися на практичнш роботi зi студентами, оскшьки для таких викла-дачiв метою е виключно наукова кар'ера, i вони зосереджуються, здебшьшо-го, на теоретичнш складовiй.
Як i для вшх видiв навчальноï роботи для якiсноï практичноï тдготов-ки студенлв необхiдна сучасна матерiальна база, яка може забезпечити про-фiльне формування вiдповiдних фахових компетенцiй, максимально набли-жених до вимог ринку пращ i роботодавщв. У цьому криеться велика проблема, оскшьки юнуе низка причин суб'ективного i об'ективного характеру, яю сьогоднi призводять до невщповщносл навчально-матерiальноï бази прак-тичноï пiдготовки у ВНЗ сучасним вимогам. Не завжди ця робота знаходить розумшня i оперативне реагування в закладах вищоï освiти. Дуже часто вона зупиняеться на рiвнi оч^вання керiвних вказiвок, додаткового фiнансyвання застарших технологiй або нарiкань на вщсутшсть зацiкавленостi роботодав-цiв у сшвпращ, вiдсyтнiсть нормативноï бази тощо. Така позищя неконструктивна в сучаснш освiтнiй дiяльностi. Сьогоднi цiнyеться не вказування ста-рих причин, а висування нових щей, пошук шновацшних моделей i техноло-гiй, яю слугуватимуть формуванню у випyскникiв фаховоï компетентностi вiдповiдних квалiфiкацiйних рiвнiв. З огляду на це, поруч iз збереженням та нарощуванням потенцiалy вже давно сформованих баз професшно-практич-ноï пiдготовки в системi галузевих зв'язюв мiж вищими навчальними i робо-тодавцями, працюючи над посиленням корпоративноï зацiкавленостi в своïх освiтньо-професiйних послугах, навчальним закладам необхiдно смiливiше йти та вишукувати можливостi створення власних баз практики - навчально-виробничих комплекшв, навчальних лабораторiй, тренiнгових центрiв, iмiта-цiйних кабiнетiв тощо. Це дасть змогу чи у реальному, чи у вiртyальномy режимах вщпрацьовувати профiльнi практичнi завдання в максимально набли-жених до майбyтньоï професiйноï дiяльностi умовах, до того ж створених автономно, без зайвоï залежносп вiд будь-кого.
Одним з головних завдань вищих навчальних закладiв в контексп вдосконалення професiйно-практичноï пiдготовки стyдентiв е завоювання до-вiри роботодавцiв. Для цього, на наш розсуд, необхщш:
• по-перше - глибока фахова компетентнiсть випускникш;
• по-друге - вмотивованiсть та сумлшне ставлення до виконання функциональных обов'язкв;
• по-трете - схильшсть i готовнiсть до шновацшних тдходш, креатившсть;
• по-четверте - володшня комп'ютерними, iнформацiйними технолопями;
• по-п'яте - володшня шоземними мовами.
Домагатися прихильност та защкавлення роботодавщв, пiдвищувати конкурентоспроможшсть випускникiв n0Tpi6H0 комплексно, реалiзуючи одно-часно так! основнi напрями вдосконалення професшно-практично! пiдготовки:
1. Оргашчне поеднання змюту теоретично! тдготовки з практикою, якш повинна бути притаманна в1дчутна профшьна складова.
2. Посилення тдготовки у режим! в1ртуального навчання засобами шнова-цшних комп'ютерних технологш.
3. Запровадження штегрованих курив, яю реал1зуються шляхом практич-них третнпв чи шшими методиками практичного характеру. Реалiзацiя першого напряму передбачае на основi перiодичного мош-
торингу приведення у вщповщшсть освiтньо-квалiфiкацiйним характеристикам (ОКХ) конкретних напрямiв пiдготовки чи спещальностей, а вiдтепер - i затвердженш Нацiональнiй рамцi класифiкацiй (НРК) програм, насамперед професiйно-орiентованих дисциплiн та програм ушх видiв практики, якi по-виннi забезпечити домiнанту профшьно! складово! пiдготовки. Окрiм цього, необхiдно звiряти вiдповiднiсть, взаемозв'язок та структурно-логiчну посль довнiсть теоретичного матерiалу з матерiалом, який вiдпрацьовуеться на практицi. Чи вони змютовно поеднанi, чи забезпечують наступнiсть навчання, чи немае випадюв, коли в теорп вивчаеться одне, а на практицi вщпрацьо-вуеться iнше. Монiторинг змiсту практично! тдготовки повинен здшснюва-тися постшно i його висновки перiодично заслуховують на засiданнях про-фiльних кафедр.
Реалiзуючи другий напрям потрiбно врахувати той незаперечний факт, що не завжди i не всi бази практики здатш забезпечити на сьогодш можли-вiсть вiдпрацьовувати усi теми теори, зокрема це стосуеться новггтх техноло-гiй, останнiх досягнень в будь-якш галузi тощо. Вирiшення ще! проблеми ле-жить в площиш впровадження елементiв вiртуального режиму навчання i практики. Здiйснювати це потрiбно через власнi бази практик, через навчальт i дослiдницькi лабораторп, через нагромадження i використання потужно! бази електронних продукпв навчально-демонстрацiйного характеру.
Третш напрям передбачае, що професшна практична пiдготовка у ви-щш школi не повинна замикатися тшьки на проходженнi рiзних видiв практики на власних чи чужих базах, а здшснюватися також тд час аудиторних занять. Такими заняттями, в нашому розумiннi, повиннi стати штегроват за-няття та штегроват курси, як! будуть реалiзовуватися через методики вира-женого практичного характеру - трешнги, кейси, майстер-класи, демонстра-цп, презентаци тощо, як! формуватимуть саме практичнi знання i практичш умшня. Беззаперечний позитив вщ такого роду занять (курив) i в тому, що вони повною м!рою зможуть забезпечувати i вщображати так! "елементарш (основш) компетентност людини", випускника з певним р!внем квал!фжаци, як " автономшсть i вщповщальшсть", що власне i передбачено Нацюнальною рамкою квал!фжацш.
1стотною складовою покращення якосп практично! тдготовки мае стати контроль. Але його треба розглядати як широке поняття вше! системи д!агностики знань i умшь, як практику системного i систематичного поточно-
го оцшювання, що мае випереджувальний i стимулятивний характер, а не як разовий рyбiжний контроль (у виглядi захисту звГту), як е у бшьшосп випад-кiв на сьогоднi. Саме такий спрощений пiдхiд до оцшювання вшх видiв практик, фактично на основi тiльки захисту звгту, розслаблюе викладачiв, знижуе вiдповiдальнiсть студенпв, формалiзyе роль представникiв (керiвникiв) баз практики в питаннях якосп проходження практичноï шдготовки на вшх ïï етапах i може призвести до такого стану контролю, який можна охарактери-зувати як малоефективний, недiевий, непрозорий, необ'ективний.
Вдосконалення контролю за практичною тдготовкою потрГбно поча-ти з практичних та лабораторних занять, а саме з поточного оцшювання студенев на цих заняттях, враховування цих оцшок в структурГ залжового кредиту та в жорсткому контролГ за стовщсотковим вщпрацюванням цих занять (в разГ пропусюв).
Висновки. Отже, ми зробили спробу проаналГзувати стан та деякГ напрями вдосконалення професiйно-практичноï шдготовки у вищих навчальних закладах на вшх етапах ïï оргашзаци. Практично вш етапи мають своï вузью мюця, яю необхгдно усувати. Вищш школГ потрГбно формувати новГ когштивш та практичш знання, розвивати в гармоншнш едност теорiï i практики економГчш i управлшсью науки. Навчальш заклади, яю зумГють здшснити це швидше за шших, яю забезпечать розвиток наyковоï управлшсь-коï думки на базГ сформованих сучасних професшних компетенцш, яю створять новГ шновацшш професшш моделГ фахГвщв матимуть вгдчутну конку-рентну перевагу на освГтньому ринку Украïни.
Л1тература
1. Луговий В. Це квал1фжацшна конститущя наци / В. Луговий // ОсвГта. - 2012. -4-11 сГчня. - С. 12-13.
2. Стрельшков В.Ю. Педагопчш основи забезпечення особистюного i професшного роз-витку студенпв засобами шновацшних технологш навчання / В.Ю. Стрельшков. - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2002. - Кн. 1. - С. 55-56.
3. Хоружий Г. 1нновацшшсть як принцип д1яльносп вищо!' школи / Г. Хоружий. - К. : Вид-во " Вища шк.". - 2010. - № 11. - С. 15.
4. Вища освгта в Укра1ш : навч. поабн. / В.Г. Кремень, С.М. Нжолаенко, М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш. - К. : Вид-во "Знання", 2005. - 327 с.
Янковская Л.А., Захарчин P.M. Профессионально-практическая подготовка специалистов в высшей школе и ее инновационное развитие в формате "государство - высшие учебные заведения - работодатели"
Рассмотрены отдельные проблемные вопросы организации и совершенствования практической подготовки студентов в высших учебных заведениях, интерпретированной авторами как профессионально-практическая. Рассмотрены направления улучшения образовательной деятельности в формате "государство - высшие учебные заведения - работодатели", все представители которого имеют свои обязательства и уровень ответственности. Рекомендованы конкретные меры инновационного характера, которые на основании взаимодействия в организационном, методическом, учебном аспектах могут служить эффективными факторами выхода профессионально-практической подготовки в высших учебных заведениях на качественно новый современный уровень.
Ключевые слова: рынок труда, высшие учебные заведения, инновационное развитие, профессионально-практическая подготовка.
Yankovska LA., Zaharchyn R.M. Apprenticeship training in higher educational establishments and its innovative development in the format of "state - higher educational institutions - employers"
The article highlights some issues for the organization and improvement of practical training of students in higher educational establishments, interpreted by authors as vocational and practical. Ways to improve educational work within "the state - higher educational institutions - employers" format representatives from all of which have their commitment and responsibility are considered. Specific measures of innovative nature, which through interaction in organizational, methodological, educational aspects can serve as effective factors of the vocational and practical training in higher educational institution to a new modern level are recommended.
Keywords: labor market, higher education, innovative development, vocational and practical training.
УДК 005:331.5+378 Доц. 1.1. Свидрук, канд. екон. наук - Львтська КА
УПРАВЛ1ННЯ ПРОЦЕСОМ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИК1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В: ПРАКТИЧН1 ТА ПРАВОВ1 АСПЕКТИ
ОбГрунтовано необхщшсть вдосконалення управлшня процесом працевлашту-вання випускнигав вищих навчальних закладiв. Визначено коло найактуальшших проблем працевлаштування та запропоновано шляхи !х виршення. Наведено ав-торське бачення практичного удосконалення управлшня процесом працевлаштування випускнигав вишiв.
Ключовг слова: працевлаштування, студенти, управлшня, досвщ, вимоги, пра-цедавщ, законодавство, виршення проблем.
Постановка проблеми. Управлшня процесом працевлаштування е лопчним завершенням надання комплексу освгтшх послуг ВНЗ вищих навчальних закладiв (ВНЗ). Значна кшьюсть ВНЗ не придшяе належно! уваги ор-гашзацп процесу працевлаштування, чим сприяе зниженню свое! конкурен-тоспроможносп на ринку освгтшх послуг.
Стушнь розроблення проблеми. У великих сучасних вищих навчальних закладах е спещально сформован внутршш структури чи шдроздши, яю займаються оргашзащею працевлаштування студенпв-випускниюв. В одних ВНЗ це мае бшьш формальний характер, в шших - ефективний та дiевий. При цьому, загальною помилкою бшьшосп ВНЗ в управлшш процесом працевлаштування е вщсутнють штеграцп сучасних практичних вимог працедав-цiв та навчального процесу. Працедавець шукае працiвникiв з певними яюс-ними характеристиками, якi iстотно змшилися за останнi роки, а ВНЗ не зав-жди враховуе при тдготовщ студентiв цi побажання та навчае традицшними методами, не звертаючи увагу на динамiку ринку пращ. Отже, в процеш уп-равлшня працевлаштуванням в бiльшостi вишiв вщсутня така важлива скла-дова, як штегращя вимог бiзнесу та можливостей навчального процесу ВНЗ.
Мета дослвдження. З метою систематизацil проблемних питань при управлшш процесом працевлаштування та визначення основних шляхiв !х виршення проведено вiдповiдний аналiз цих питань з урахуванням сучасно-го досв^ та вимог законодавства в цьому напрямi дослiджень, результати якого наведено в цш роботi.
