Фискальная политика государства по достижению экономического равновесия и преодолению экономического дисбаланса Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336.114 JEL: H30; O23

ФИСКАЛЬНА ПОЛ1ТИКА ДЕРЖАВИ З ДОСЯГНЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 Р1ВНОВАГИ ТА ПОДОЛАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ ДИСБАЛАНС1В

®2019 МАРШАЛОК Т. Я.

УДК 336.114 JEL: H30; O23

Маршалок Т. Я. Фiскальна полiтика держави з досягнення eK0H0Mi4H0i piBHOBaru та подолання економiчних дисбaлaнсiв

Мета роботи - сформувати методичний nidxid до управл/ння економ/чними циклами за допомогою ф/скальних ¡нструмент1в, який би забезпечив досягнення економ/чноi р/вноваги та подолання економ/чних дисбаланс/в. У статтi встановлено, що стратег/я економ/чного розвитку та анти-цикл/чного регулювання буде д/евою лише за умови ефективного м/ксування морально-етичних в/дносин м/ж вс/ма суб'ектами соц/ально-еконо-м/чних процеав краши. Для того, щоби досягти найкращих оч'шуваних результат/в у цй площим, перш за все, необх/дно налагодити як/сн/ м/ж-/нституц/йн/, м/жструктурн/, мжурядов/ в/дносини, розвинути ефективне партнерство б/знесу та оргашв державного управл'шня в економ/чн/й та соц/альнй сферах. Адже лише прозор/ партнерськ/ стосунки, зрозумл кроки уряду, х усеб/чне тлумачення та об(рунтування необх/дност/ х використання е запорукою як/сних економ/чних реформ / забезпечать д/евсть застосовуваних антицикл/чних ф/скальних /нструмент/в в УкраМ. Отриман результати наукового досл/дження можуть бути корисними для науковц/в та практик/в, як/ займаються досл/дженнями проблем антицикл/чного регулювання економ'жи, ф/нансовоi пол/тики держави загалом та ф/скальноi пол/тики зокрема.

Ключов'! слова: ф/скальна пол/тика, дискрец/йна/недискрец/йна ф/скальна пол/тика, антициклнна/проциклнна ф/скальна пол/тика, антицикл/чне

регулювання економ/ки, ВВП, державний борг, доходи уряду, видатки уряду, соц/ально ор/ентована (патернал/стська) ф/скальна пол/тика, л/бе-

ральна ф/скальна пол/тика.

DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-32-39

Рис.: 1. Вбл.: 11.

Маршалок Тарас Ярославович - кандидат економ/чних наук, доцент, докторант кафедри податк/в та ф/скальноi пол/тики, Терноп/льський на-ц/ональний економ/чний ун/верситет (вул. Льв/вська, 11, Терноп/ль, 46020, Украна) E-mail: [email protected]

УДК 336.114 JEL: H30; O23

Маршалок Т. Я. Фискальная политика государства по достижению экономического равновесия и преодолению экономического дисбаланса

Цель работы - сформировать методический подход к управлению экономическими циклами с помощью фискальных инструментов, который бы обеспечил достижение экономического равновесия и преодоления экономических дисбалансов. В статье установлено, что стратегия экономического развития и антициклического регулирования будет действенной только при условии эффективного микширования морально-этических отношений между всеми субъектами социально-экономических процессов в стране. Для того, чтобы достичь лучших ожидаемых результатов в этой плоскости, прежде всего, необходимо наладить качественные межинституциональные, межструктурные, межправительственные отношения, развить эффективное партнерство бизнеса и органов государственного управления в экономической и социальной сферах. Ведь только прозрачные партнерские отношения, понятные шаги правительства, их всестороннее толкование и обоснование необходимости их использования являются залогом качественных экономических реформ и обеспечат действенность применяемых антициклических фискальных инструментов в Украине. Полученные результаты научного исследования могут быть полезными для ученых и практиков, занимающихся исследованиями проблем антициклического регулирования экономики, финансовой политики государства в целом и фискальной политики в частности. Ключевые слова: фискальная политика, дискреционная/недискреционная фискальная политика, антициклическая/проциклическая фискальная политика, антициклическое регулирование экономики, ВВП, государственный долг, доходы правительства, расходы правительства, социально ориентированная (патерналистская) фискальная политика, либеральная фискальная политика. Рис.: 1. Библ.: 11.

Маршалок Тарас Ярославович - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры налогов и фискальной политики, Терно-польский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: [email protected]

UDC 336.114 JEL: H30; O23

Marshalok T. Ya. The State's Fiscal Policy to Achieve Economic Equilibrium and to Overcome Economic Imbalance

The publication is aimed at forming a methodical approach to the management of economic cycles with use of fiscal instruments, which would ensure the achievement of an economic equilibrium and overcome of the economic imbalances. The article defines that the strategy of economic development and the anti-cyclical regulation will be effective only upon condition of an efficient mixing of both moral and ethical relations between all subjects of socio-economic processes in the country In order to achieve the best expected results in this plane, first of all, it is necessary to establish the high-quality inter-institutional, inter-structural, intergovernmental relations, to develop an effective partnership of business and the regulating government bodies in the economic and social spheres. Because only transparent partnerships, clear steps of the government, their comprehensive interpretation and justification of their use are the key to the qualitative economic reforms, towards ensuring effectiveness of the applied anti-cyclical fiscal instruments in Ukraine. The obtained results of the scientific research may be useful for scholars and practitioners engaged in research on the problems of anti-cyclical regulation of the economy, financial policy of the State in general and fiscal policy in particular. Keywords: fiscal policy, discretionary/non-discretionary fiscal policy, anti-cyclical/pro-cyclical fiscal policy, anti-cyclical regulation of economy, GDP, public debt, government revenues, government spending, socially oriented (paternalistic) fiscal policy, liberal fiscal policy. Fig.: 1. Bibl.: 11.

Marshalok Taras Ya. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Taxes and Fiscal Policy, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., 46020, Ukraine) E-mail: [email protected]

Глибокий теоретичний i практичний аналiз проблематики ци^чносп економiки, а також ан-

тициклiчного И регулювання, дае змогу пере-свiдчитися, що в економiчнiй практицi iснуе багато способiв та методiв керування цими процесами. В рiзнi епохи, за рiзних економiчних умов, при нео-днакових полiтичних структурах i векторах здшсню-вано'1 економiчноi полiтики використовувалися рiзнi механiзми подолання економiчних криз i згладжуван-ня економiчних циклiв.

Ппотетично можна припустити, що вiдкритi економши повиннi використовувати iншi пiдходи до антици^чного регулювання, нiж це роблять краши з економiками закритого типу. Також уряд проводить рiзнi фшкальш заходи у краiнах з ринковою розви-нутою економiкою та в тих крашах, економiки яких розвиваються. Рiзними за методами та способами антици^чного регулювання е краiни з лiберальною та патерналiстською (соцiально орiентованою) моделями державного управлiння. Проте в умовах одше'1' i пе1 ж стади економiчного циклу, в схожих економiч-них умовах, однакових шдходах у державному управ-лшш, при приблизно однаковiй участi уряду при про-веденнi економiчноi полiтики використовуються схо-жi заходи антици^чного регулювання.

Проблемi державного управлiння у сферi анти-циклiчного регулювання економши за допомогою фiскальних iнструментiв присвячено велику ккьшсть теоретичних i прикладних робгг, серед яких варто ви-д1лити напрацювання таких вчених, як: Лактюнова О., Жалiло Я., Чернков Д., Панасюк Б., Лукiнов I., Галь-чинський А., Мiнскi Х., Бренан Дж., Товардс Дж., Блок Ф., Зимовець В., Сутормiна В., Федосов В., Ан-друщенко В., Жамс Е., Кейнс Дж., Шгу А., Богдан Т., Богдан I., Крисоватий А., Юрш С., Десятнюк О., 1ва-нов Ю. Проте доа немае вiдповiдi на найбкьш значу-ще питання, яке стосуеться едино правильно'1 моделi фiскальноi полiтики, яку повинна проводити держава для забезпечення економiчного розвитку та досяг-нення економiчно! рiвноваги. Адже кожна краша, як уже було зазначено, е ункальною i вiдрiзняеться за багатьма показниками. Саме тому в данш статп буде зроблена спроба вироблення методичного пiдходу до формування яшсних крокiв держави до побудови ефективно'1' фiскальноi системи антициклiчного регулювання економши.

Мета роботи - сформувати методичний шдх^д до управлшня економiчними циклами за допомогою фшкальних iнструментiв, який би забезпечив досяг-нення економiчноi рiвноваги та подолання економiч-них дисбалансiв.

У процеа дослiдження використанi загально-науковi та емшричш методи економiчноi науки, що Грунтуються на системному пiдходi, зокрема: методи наукового шзнання: дiалектичний i логiчний, аналiзу та синтезу, узагальнення, графiчного, наукового аб-страгування - при досл^дженш проблематики фор-

мування ефективного фккального механiзму анти-ци^чного регулювання економiки.

До основних шструменпв антициклiчного регулювання вiдносять заходи монетарного та фокального характеру, як зафiксованi в типах, видах i моделях фiскальноi та монетарно! полiтики. Зазначено, що на рiзних iсторичних етапах привiлеювали рiзнi погляди щодо ефективностi того чи шшого шляху антикризо-вого регулювання - чи то методами монетарного чи фккального характеру. Також у результат глибокого досл^дження було доведено, що бмьш ефективними виявилися антици^чш заходи фккального характеру, тодi як монетарш iнструменти вiдiгравали пере-важно допомiжну роль i були дiевими лише на стади економiчного зростання.

Також варто наголосити на тому, що перед-бачити майбутш економiчнi потрясiння для окремо взято! краши е надзвичайно важким завданням. I по-лягае ця проблема у великш кiлькостi зовнiшнiх та внутршшх ризикiв, зокрема найбiльш значущими е ризики, пов'язаш iз глобальними процесами, пе-редбачити якi виявилося досить важко. Таи ризики найбкьше загрожують тим крашам, економiки яких е залежними в^д зовнiшнiх чинникiв. Зокрема, якщо краша веде iнтенсивну зовшшню торгiвлю, е експор-тоорiентованою, то економiчнi потрясiння в однiй iз краш критичного iмпортеру тако'1 продукци однозначно матимуть вплив на макроекономiчнi показни-ки краши експортера. У такш краiнi знизиться рiвень зайнятостi, зменшаться доходи зайнятого населення, порушиться фiскальне середовище (знизяться над-ходження бюджетiв, спостерiгатимуться обмеження у видатковш полiтицi), як наслiдок - буде в^дчутною економiчна криза в шоземнш кра'М.

Водночас найбкьш нестшкими е саме сировин-нi краши-експортери, адже вони е надзвичайно латентними до цши на сировину. 1стори вiдомi непоодинокi випадки, коли значш коливання цiн на метал, аграрну сировину, енергоресурси на свиювому ринку породили глибок кризи в крашах - експорте-рах сировини, тим самим ставши осередком глобаль-них економiчних криз свiтового рiвня. Це лише деяк варiанти розвитку кризи в окремш краiнi та свт за-галом. Такi приклади лише шдтверджують великий вплив зовнiшнiх ризишв на здатнiсть прогнозування економiчних криз в окремш кра'М. Однак сьогодш, в час змiни економiчних полюав впливу та зростання залежностi глобально! економши вiд полiтичних рь шень, спрогнозувати економiчнi кризи дещо легше, проте якщо криза вже трапилася, то подолати !х наба-гато важче. Тому варто наголосити на тому, що краши в щлому та Украша зокрема повинш бути шдготовле-ними до майбутнiх економiчних потрясiнь.

Скажiмо, торговi вiйни мiж найбкьшими кра-'1'нами свiту (США, бвропейський Союз, Китай, Ро-сш), полiтика протекцiонiзму, яку останнiми роками

ЕК0Н0М1КА

МЕХАН13МИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕК0Н0М1КИ

и)

Хэ

X л>

■о

ф

о

13

Я>

о ш Л> 13

"С а

13

-е-

Л>

■с

9

о а

Податкове навантаження

_1_

Видатки

Державний борг

Податкове навантаження

Видатки

Державний борг

т

=1

о *

в)

о §

X £

0) "С

Податкове навантаження

Податкове навантаження

ет

и

X

1 ■ 1 о

X

е

о

"О

сг с

5'

а> 0-1 ю

0-1

о1 Р м о

ъ —*

а> V©

ш и. а'

х

Л) ж о

■С I

О

о

ь

€ г>

¥ с

<м О

Видатки

Державний борг

Видатки

Державний борг

а х

п>

Г|

X £

g ^ в

sao

5. я j ^ £ да

я ». s-

2- ^ а Ч СО

g s I

> о g

IT ш й

> t) Ï.

го Я О

В

ал я > §

п> S Я ь-. я £

M >

2 п> ■£. ^ * го н а

а Е Я g

о. g

S «

а >

а

а

»

со

a s

Я «

43

s s

ñ-¡ О

S

X " -<

a Я СО О ""О

po H- : Q

rD

- « X ООО со \ \

в

• a

S

>

В

гъ

■ Я 43 S

со

а

о >

»

н >

о

Я

да о H

й я »

¿2 » |" я

« <5

43

з-Я

О

съ «

О Я

О g

2' я

л я

да л> о

со

Я 1-1

^ £

g< ^

я s

» »

43 >

Я' ^ В 43

«г g

43

»

»

H Я' s S M я

43 g

IT да

а >

да >

S

» * Я

о 43 е

^ & с.

° » £

43 S о

s

s * S

g >e- g

я hS m

X V й

» s Í-

a tq

* g

> л

о й-

я

43

i ° ® s

2- О го

' > й « Я О

I

го

СО H

я да

» ЕЕ s -Ш.

S g. а. о

PO rD

s 'S

» 2 *

s

- s

►е- a

гъ я uj

* -Я g

н S a

s £ л

a > s

f' s

43 S

со

s *

S

ro « «

о > Я да о >

да ¡4

« g

со

О g'

a s

Я а

Я' 43

съ

►е- 2

3

4

да tr

-а. ч

g. о - л аз Я

О g »

5 гъ

6 43

Я Я

g О X а о

W w

° о

» S g ».

S

я

«

> S

а g

со о о

да g го

> Hä П>

¡3 -< 43

^ £ -g

я -». fe

g я; «

S «

g 43

ОЛ

> з-

В

: >

да

«

H g

a Я

о

£

о

a

да

S g ^

ro

ст\ g

fb 43

О

Я' g

£

о

a g

Я

я

о

43

да >

Я — g 43

S й

s ^ » ^

го g

а g

а

3> да

* s

гъ H 43

П> О >

g' IT СО

да ал » Я

» В J

S n

o

CT\

да >

3-

Я

О.

съ «

О Я

О g

2' я

о «

43 g

« Я

да it

^ a

п ОТ H

Я s5 о «

S g

> 43

Я

^ X

со »

о

Е

>

А '<

я С

О X a

съ 43

да «

ч

g 43

со

да

» "ä

> 3

g ^

я й

^ G

tr a

Я

да

43

О >

*

гъ Я

Я

»

Я

о a о

Я

о . . rs H

ал g, о S « S

g Я 43

43 g

да g »

h g

-c

m

_ a Я ^а

a §

n

E

>

a о

Я

43 »

Я

43 g

a

о >

g

h

Я 43

О .С

от.

>

о

я

о a Я

о

43

О О)

ч'

s

со со

I' »

Я s¿

о 2

« 43

о a

Я о -с s я да

S -з

V

Я 43

да £ S a

«

43

да

№

Я

> 3"

В

о S

Её'

X да 43

да «

43

-С к

§ ^

43

О

H g

H g

S *

- g % Q

s

ro «

о Я

О

g я 2 В

a >

ал Я да

О Я

Я

»

H

да *

g

X

S «

да X

X

Я

»

ал о

43

a g

>

Sä s.

« j; g Д

о

ал g S °

> a X g

Ч аз

R §

TO Ä 5

> <4 » ^

о 'p

OJ

H g

H

да g

S

о .С

g S Ec

'S4 » да

S g. ts g

te >

Я

да

я

о ^

0

J3 g

*

4¡

1 i I S

я ^ * g ». I - ^

^ g О S

^ К ^ s

я °

да я

Ö 2 я 03

g' IT

Л >

g

X я л

<т> 2

« я

» я

О » -К

s ä " Ее "H.

a

Р я; ™ >

. s ч о

-Ь m g

• й X ä да

> £ S

я; s X

я

a

о «

43

«

43

да

g<

го й'

S

я

H g

съ «

О

я

о g

2' я s

X

я

о

H

43 »

го

Ее'

3"

I IT tq

►е- g

ГЪ g

« ' '

H g

a Я

» P

5 S

да Я

g. Я

ал »

» ^

° К

\ a

g

a

ал g

го >

g

я s S го н 43

> Л

о да

е. q

я

ал Я

> 43

S

43 g

со g

* g

H

43 у

О "

ал

> Я

я

43

О

съ Я О

ч" «

О

л

X

s

s

о

43

a

СО Р-1

> Й да g

Я 43

С ° a' ~

»

съ

а

s *

о

43 g

ГО

I ° > ^

H №

J> ГО О » 43 " О ^

•г] IT

О 43

a it « ш

№ и со Е

^ О

V 43

со п> » >

43 S

О Я.

S ^ ? 43

Ее' g

В

о

43

О

Я

>

Я g

g<

а

43

да X о а

•з

да

ч g

со О

а Я

>

да ^

о >

43

*

да а Я

Я 43

Я а

зростання доходiв громадян, ккьюсть бiдних змен-шуеться, а людей i3 середшм piBHeM доходiв зростае, що дае змогу зменшити видатки бюджету сощального характеру. Податковi надходження починають зрос-тати в мipу розширення податково'1 бази. Також уряд може вдатися до шдвищення ставок податкiв на доходи громадян. В умовах eкономiчного зростання попит у краМ зростае, що також дае шдстави говорити про шдвищення piвня споживання, а це знову - зростання надходжень непрямих податюв у кра'М. Саме тому piвeнь податкового навантаження фактично зростае на фош зростання макpоeкономiчних показникiв, та-кий процес в основному в^дбуваеться тд впливом не-дискpeцiйних iнстpумeнтiв, так званих автоматичних стабiлiзатоpiв. Потреба в залученш боргових peсуpсiв зменшуеться, уряд мае можлившть скоротити борго-ве навантаження. Також у таких умовах ккьшсть дер-жавних службовцiв зменшуеться, адже це пов'язано iз можливштю отримати бiльшe доходiв у приватному сектор^ через що потреба додаткового фшансуван-ня видаткiв уряду також знижуеться. Це св^дчить про змщнення стiйкостi державних фiнансiв, про можли-вiсть уряду приймати пpофiцитнi або бездефщитш бюджети та формувати широкий фккальний пpостip (резерви фiнансових ресурав держави на середньо-стpоковi та довгостpоковi потреби). Проте piвeнь державного боргу ще залишаеться високим, видатки також е досить значними.

2. В умовах cmadiï економiчного тднесення, для запобтання «перерву» економши, уряд повинен знизити piвeнь надлишкового споживання, так званого шфляцшного попиту, тим самим вилучи-ти надлишковi доходи громадян, якi можна акуму-лювати в дepжавнi стабшзацшш фонди. В умовах eкономiчного перерву можливi значнi iнфляцiйнi ризики, дeфляцiя нацiональноï валюти. Запобiгти цьому можна вдаючись до таких дш. Уряду краши нeобхiдно зб1льшити дискpeцiйнi заходи щодо подо-лання iнфляцiйних процеав, пiдвищити piвeнь податкового навантаження на оплату пращ, збкьшити нeпpямi податки. Такi дискpeцiйнi заходи в rapi iз ав-томатичними стабшзаторами створюють умови для вилучення надлишкового, непрацюючого, шфляцшного кашталу, що знижуе ризик перерву eкономiки краши. Також потреби уряду щодо фшансування ви-даткiв стають значно меншими, вiн мае можливiсть зменшити 1х pозмip, потреба в державному боpзi зни-жуеться. Уряд змушений обслуговувати лише попе-редньо сфоpмованi борги. Дефщит бюджету в таких умовах перетворюеться на профщит, що дае змогу сформувати значш фiнансовi фонди на випадок май-бутнiх eкономiчних криз свиового чи мiждepжавно-го характеру. Видатки уряду знижуються значними темпами. Борг краши скорочуеться до мМмальних показнишв, piвeнь податкового навантаження може зрости до помipних показникiв.

3. В умовах економiчного спаду в1дбуваються таи eкономiчнi процеси. Знижуеться piвeнь доходiв громадян, зростае бeзpобiття, зменшуеться попит. Усе це призводить до зниження макpоeкономiчних показникiв у кра'М, сповкьнюються темпи eкономiч-ного розвитку, що призводить до негативних насладив у соцiально-eкономiчному життi кра'М. На фош таких негативних процеав уряд краши повинен вдатися до таких дш у сфepi фискально!" полiтики задля згладжування eкономiчного циклу та перенаправ-лення його у висхкне становище. Зокрема, уряд зму-шений вдатися до шдвищення сощальних видаткiв, адже на фош зростання безробггтя соцiальнi виплати в кра'М зростають, також зростае навантаження на пенсшний фонд краши, що також провокуе потребу шдвищення державних бюджетних видатшв. Втра-тивши можливкть заробляти в приватному сектор^ громадяни шукають шляхи працевлаштування в державний сектор, адже гаранти держави завжди е ви-щими, шж у приватному бiзнeсi. Це св^дчить про до-даткове нарощення потреб фшансування утримання державних чиновнишв. Тому в умовах eкономiчного спаду видатки бюджету зростають.

Щ

рюе негати

о стосуеться податково1 полiтики, то в умовах зниження eкономiчноï активностi зменшуються доходи громадян, що ство-рюе негативш тенденцй для податкових надходжень. За таких умов, для тдтримування достатнього piвня податкових надходжень i для шдтримки бiзнeсу, уряд може вдатися до незначного зниження податкового навантаження саме в частиш оподаткування доходiв громадян. Таи ди' уряду частково можуть запобити процесам тiнiзацiï eкономiки та лжв^дацц приватних пiдпpиемств. На фош зниження податкових доходiв бюджету та зростання видаткш уряд постае перед проблемою залучення фiнансових peсуpсiв в1д кре-дитоpiв, переважно вiд зовшшшх. Що, своею чергою, породжуе зростання боргового навантаження. Проте якщо фаза спаду розпочинаеться шсля фази довго-тривалого пожвавлення чи eкономiчного шднесення, за умови формування фiскального простору (резерв-них стабiлiзацiйних фондiв), у такш кpаïнi наслiдки eкономiчного спаду матимуть мМмальш нeгативнi наслiдки й уряду легше розвернути eкономiчний цикл у зворотному напрямку та, що найголовнше, - не до-пустити настання найбкьш небезпечно'1 фази еконо-мiчного циклу - депресй' (eкономiчноï кризи). Втiм, за таких eкономiчних умов видатки бюджету зростають швидкими темпами, таи ж тенденцй' притаманш державному боргу краши, податкове навантаження зменшуеться, проте залишаеться трохи меншим, шж в умовах eкономiчноï piвноваги.

4. Найбкьш небезпечною е фаза депресй' (еко-H0MÎ4H0Ï кризи). У цей перюд в економМ крани в1д-буваються надзвичайно негативш наслкки, знижуеться piвeнь добробуту громадян, доходи населення

скорочуються, зменшуеться попит, що породжуе надлишкове безробитя, пiдприемства банкрутують, значно знижуеться рiвень економiчноi кон'юнктури, зростання макроекономiчних показникiв перетво-рюеться на спад. За таких умов уряд краши повинен вдатися до таких д1й. Зокрема, необхiдно зменшити показник податкового навантаження в частиш зни-ження ставок податшв на доходи громадян, навантаження на фонд оплати пращ. Для шдвищення рiвня споживання можна знизити податки на споживання. Таи ди уряду призводять до значного зменшення податкових надходжень, дефiцит бюджету зростае. В уряду виникае значна потреба додаткового фшансу-вання видатшв, передуам, на соцiальнi потреби: до-помога по безробiттю, субсидiювання населення. Для запуску економши уряд повинен вдатися до шстру-менту державних закушвель, що може дати поштовх до пришвидшення подолання економiчноi депресн та зростання економiки, а це, своею чергою, створюе до-датковi потреби фiнансування капiтальних видаткiв. На фош вищезазначеного в краiнi значно зростае р1-вень боргового навантаження як джерела погашення надмiрних видатшв уряду. Лише правильнi та щле-спрямованi дн уряду дадуть змогу швидко подолати економiчну кризу та забезпечити швидке повернення економши до висх1дного тренду.

Запропонована модель е ефективною для будь-яко'1 краши, дотримання основних и положень дае змогу ефективно проводити заходи сти-мулюючого, стабiлiзацiйного та антидепресивного характеру. Незалежно в1д економ1чно1 модел1 управлшня та участ1 уряду в сощально-економ1чному жит-т1 краши, так1 заходи будуть сприяти економ1чному розвитку та т1ею чи 1ншою м1рою впливати на про-цеси стаб1л1зац1йного характеру. Однак у крашах 1з патернал1стською (соц1ально ор1ентованою) модел-лю управлшня заходи ф1скального характеру будуть мати б1льш позитивний характер, н1ж у л1беральних крашах, що пов'язано з и особливостями.

Як уже неодноразово зазначалося, протягом багатьох рок1в точиться дискус1я щодо ефективнос-т1 одше! чи шшо! модел1. Також було виявлено, що, за певних економ1чних умов, л1беральна модель державного управлшня е ефективншою, н1ж сощально ор1ентована. Проте найкраще вона проявляе себе в крашах, як1 вир1зняються потужним економ1чним потенц1алом, який був сформований протягом багатьох рок1в та базуеться на певних 1сторичних тра-диц1ях. Л1беральна модель е притаманною для краш Пшшчно!' Америки, що формувалися на засадах по-вно'1 демократИ, принципах в1льного ринку, в1льно! торг1вл1. Однак в умовах глобал1заци економ1ки, п1д час трудово! м1грацшно'1 та мпрацн кап1тал1в, у пер1-од розвитку транскорпоративного середовища для краш середнього р1вня розвитку, як1 лише стали на шлях економ1чних 1 соц1альних трансформац1й, б1льш виправданою е модель соц1ально ор1ентованого типу.

Кризи попередн1х рок1в шдтверджують, що краши, як1 знаходяться на вищих щаблях економ1чного розвитку, нездатш повною м1рою конкурувати з висо-корозвинутими крашами. В1льний ринок, як такий, вже давно перестав 1снувати, ми живемо в епоху глобал1за-ц1йного тотал1таризму, коли найб1льш1 корпорацИ св1ту диктують умови щлим кра!нам. За таких умов уряди кра!н повинн1 стати основним шститутом п1дтримки та розвитку соц1ально-економ1чних процес1в. Адже, волод1ючи великим арсеналом визнаних св1том де-мократичних 1нструмент1в управлшня (верховенство права, резолюци м1жнародних 1 св1тових орган1зац1й, м1ждержавн1 та св1тов1 орган1зац11 з торг1вл1, м1грацИ, кл1матичних питань та 1н.), 1нструментами монетарного та ф1скального характеру, уряди здатш зд1йснювати ефективну державну економ1чну та соц1альну пол1тику, гарантувати безпеку та забезпечувати розвиток б1зне-су, тдприемництву та громадянам кра!ни.

Незважаючи на те, що л1беральна модель заре-комендувала себе як ефективна модель державного управлшня в розвинутих крашах, для краш, що роз-виваються, б1льш ефективною е саме сощально ор1-ентована модель державного управлшня.

Тому з огляду на проведеш емтричш, теоре-тичн1 та практичш досл1дження, можна зро-бити висновок, що використання засад лише соц1ально ор1ентовано'1 модел1, 1з жорсткими принципами економ1чного регулювання, дозволять Укра'1н1 подолати сощально-економ1чш дисбаланси та забезпечити економ1чний розвиток на довгострокову перспективу. Однак не варто плутати жорстку економ1ч-ну пол1тику 1з пол1тикою тотал1таризму: жорстка по-л1тика повинна передбачати верховенство демократИ, колективне, експертне прийняття р1шень, базоване на засадах суспкьного вибору. Що це означае для досяг-нення швидкого соц1ально-економ1чного розвитку? Перш за все, необх1дно забезпечити прозор1, базован1 на антикорупцшних, в1дкритих до сусп1льства принципах державного управлшня. Для швидкого та ефек-тивного змщнення держави уряд Украши повинен спов1дувати демократичш ц1нност1 лише в 1нтересах громадян краши, гарантуючи !м безпеку, економ1чну в1дкрит1сть 1 прозор1сть у прийнятт1 р1шень.

Лише за умови дотримання запропонованих принцишв державного управл1ння виокремленш кроки ф1скально'1 пол1тики будуть ефективними, а модель буде д1евою та дозволить забезпечити швидкий розвиток економки та зростання добробуту громадян.

Проте варто зазначити, що висх1дн1, початко-в1 позицИ для економ1чного розвитку для кра'1н, що розвиваються, е набагато г1ршими, н1ж у розвинутих кра'1нах. Адже в останшх е б1льше можливостей для формування стшкого ф1скального середовища 1з широким ф1скальним простором. Як зазначае Лак-т1онова О. А.: «...формування ф1скального простору для контрцикл1чного ф1скального реагування 1, як

насл1док, можливо! необх1дност1 подальшо! консо-л1дацц повинно починатися на стадй економ1чного п1дйому. Неможлив1сть накопичення таких резерв1в у найб1льш сприятливий для цього перюд особливо характерно для кра!н, що розвиваються. Разом 1з тим, тривал1 фшкальш проблеми протягом 1990-х рр. 1 початку 21 стор1ччя стали катал1затором для реформу-вання фшансово! пол1тики в багатьох з них 1 в ряд1 випадк1в стало ц1лком усп1шним прикладом (Чил1, Колумб1я, Мексика, Перу, Бразил1я)» [7, с. 317]. Абсолютно погодимося 1з науковцем в тому, що найкра-щим часом для формування мщно! платформи еко-ном1чного розвитку е пер1од економ1чного тдйому. Однак, враховуючи соц1ально-економ1чне становище Укра!ни, затяжну низх1дну траектор1ю економ1чного розвитку, слабк1 ф1нансов1 позици уряду, надзвичай-но важко хоча б розпочати формувати ф1скальний прост1р в Укра'М. Проте, як зазначае науковець Лак-т1онова О. А., 1стор1я знае багато приклад1в, коли кра-!ни 1з не надто м1цними висх1дними умовами забезпе-чили ефективний процес економ1чно! нормал1зацй та вийшли на траекторш економ1чного зростання, що дае певн1 нади на позитивн1 економ1чн1 перетворен-ня 1 в УкраМ. Однак будь який процес, для того аби бути позитивним, мае базуватися на певних принципах, дотримання яких е надзвичайно важливим для досягнення позитивних результат1в. Про деяк1 1з них згадувалося вище.

Знову ж у пращ Лактюново! О. А. зустр1чаемо таке твердження: «...Ф1скальний прост1р ре-стрикцшно! фокально! пол1тики формуеться п1д впливом таких визначальних фактор1в:

+ шституцшного середовища - пол1тичний ри-зик1в, соц1ально-економ1чних умов, наявнос-т1 внутршшх 1 зовн1шн1х конфл1кт1в, р1вня корупци, демократа, якост1 бюрократичних процедур;

+ потенц1алу формування стаб1л1зац1йного фонду - у багатьох крашах, що розвиваються та економ1ка яких суттево залежить в1д експорту б1ржових товар1в, мехашзм формування таких фонд1в пов'язуеться з цшами на таку продук-ц1ю (Чил1йський компенсац1йний фонд м1д1, Колумб1йський нац1ональний кавовий фонд, Бавовняний фонд п1дтримки Бурк1на-Фасо, Стабшзацшний фонд Росшсько! Федераци та 1н.). М1ж тим, формування таких фонд1в мож-ливе за рахунок приросту податкових доход1в бюджету за умови визначення ч1тких правил та 1нструмент1в його формування; + спроможност1 впровадити ф1скальну модель, засновану на ди ф1скальних правил, як1 фор-мують необх1дний запас гнучкост1, зокрема на стади п1дйому. Ф1скальн1 правила дозволяють попередити накопичення боргу, зменшити в1-ропдшсть та масштаби консол1дацП ф1скаль-

но1 позици в перюд пад1ння д1лово1 активнос-т1» [7, с. 317].

Отже, ефективний процес економ1чного роз-витку, подолання економ1чних коливань 1 досягнення соцiально-економiчноi р1внова-ги в кра'М повинно в1дбуватися, передус1м, на засадах морально-етичних принцип1в, як1сного 1нституц1й-ного середовища: прозорост1, в1дкритост1, чесност1, прагненн1 уряду до грунтовних зм1н, незважаючи на певний початковий супротив громадськост1. Також мають бути враховаш зовн1шн1 ризики, економ1чн1 та сощальш внутр1шн1 ризики, а вже шзшше, п1сля досягнення таких принцишв, виявлення та врахування ризик1в екзогенного та ендогенного характеру, мож-на стверджувати, що запровадження та 1мплемента-ц1я ф1скальних 1нструмент1в економ1чно! стаб1л1зацИ буде мати позитивн1 результати.

I знову ж таки, в крашах, як1 розвиваються, б1льш ефективними та д1ездатними е жорстк1, кероваш ф1с-кальн1 заходи уряду, як1 забезпечують ефективн1ш1 процеси стаб1л1зацИ' економки кра1ни. Тобто дискре-ц1йна ф1скальна пол1тика в поеднанн1 1з недискрецш-ними 1нструментами, а не навпаки, здатна забезпечити значний економ1чний поступ Украши в середньостро-ков1й 1 довгостроков1й перспективах. Що п1дтверджу-еться висновками Гал1 Дж. 1 Перотт1 Р., як1 зазначають, що дискрецшна ф1скальна пол1тика в поеднанн1 1з ф1с-кальними правилами е б1льш контрцикл1чною (д1ев1-шою, носить больший стаб1л1зац1йний характер) 1 по-ширеною протягом кризи на початку XXI ст.

Проте стверджувати про значн1 перспективи у швидкому економ1чному процв1танн1 Украши в да-ний момент е недоречним. Незважаючи на певн1 по-зитивш зрушення управлшського характеру, початок процесу формування та дотримання принцишв в1д-критост1 та прозорост1 д1яльност1 уряду в бюджетнш, податков1й та боргов1й сферах, це може бути св1дчен-ням лише початку першого етапу формування д1ево! пол1тики антицикл1чного регулювання. Водночас, як другий етап антицикл1чно! стратег^' Украши, на даний момент задекларований, в1дпов1дно до за-конодавства, в УкраШ застосовуються шструменти антицикл1чного регулювання економ1ки ф1скального характеру, проте !х д1ев1сть вир1зняеться поки недо-статньо високими результатами.

Ще й дос1 украiнськi вчен1 часто розходяться в думках щодо ефективност1 антицикл1чних заход1в в УкраМ. Так, Я. Жалко та Д. Чернков зазначають, що украшська економ1ка характеризуеться нестачею або ж нав1ть в1дсутн1стю «вбудованих регулятор1в», як1 б могли зд1йснювати автоматичне антикризове регулювання та створювати стабшзацшний вплив [4, с. 19]. Так1 висновки автор1в базуються на проблемах бюджетно-податково! сфери, 1снуванн1 значних часових лаг1в м1ж ф1скальними заходами й оч1кува-ними результатами. Можна частково погодитися 1з

такими твердженнями авторш, адже справдг, дieвих автоматичних стабiлiзаторiв у бюджетнiй та податко-вiй сферах в УкраМ немае. Зокрема, в нашiй кра'М дie пропорцiйна система оподаткування доходiв фг-зичних осiб, а в економiчнiй науцi лише прогресивна система оподаткування доходiв громадян вважаеться автоматичним стабшзатором, який вiдiграе основну роль. Проте, як було доведено на практицг в кра!нах з економгками, що розвиваються, автоматичнi ста-бшзатори повиннi включатися вже на другому еташ економiчного розвитку, коли економгка кра'ши змгц-нiе та буде мати достатнгй рiвень стiйкостi. А до того часу бгльш дiевими е саме дискрецiйнi iнструменти, що проявляються у прийняттi вiдповiдного законо-давства, ручному розподiлi державних фшанав.

Що ж стосуеться часових лаггв, якi виникають в результатi здгйснення фiскальних заходiв, то ця проблема е закономiрною i притаманною для бiльшостi краМ якi здшснювали полiтику антициклiчного регу-лювання. Часовi лаги е проблемою лише тодг, коли ви-никае потреба швидко! економiчноi стабiлiзацГi. Проте в той час, коли економгка знаходиться у стабгльнгй висхгднгй траекторГ!, проблема зашзшло! дГ! нгвелю-еться, а позитивний результат варто очгкувати саме в середньостроковш г довгостроковш перспективах.

Схожг висновки наведенг у пращ Б. Панасюка, який достатньо обгрунтовано зазначае: «Здш-снюючи регулювання економгки, важливо усвГдомити, що бГльшГсть соцГально-економГчних процесГв починають формуватися ще задовго до того, коли з'являються !х першг вгдчутнг наслгдки. Цими процесами треба навчитися управляти, починаючи ще з того пергоду, коли вони лише зароджуються, а для цього !х слгд пгзнавати, вивчати та спрямовувати в необхгдне русло, щоб пристосувати все другорядне чи допомгжне до вгдповгдного процесу, спираючись на науково обгрунтований прогноз його розвитку» [10]. Варто погодитися гз такими висновками, адже справдг ефективними будь-якг дГ! будуть лише за умо-ви попередньо вивчено! ситуацГ!, в якгй вони будуть вчинятися. Тому лише вивчення ризикгв, можливих загроз г перспектив запровадження тих чи гнших за-ходгв дасть змогу отримати якгснг результати в май-бутньому, що також стосуеться полгтики антициклгч-ного регулювання економгки.

Актуальними е дискусГ! щодо формування ефективного та мгцного пгдгрунтя для запровадження якгсних гнструментгв фгскального характеру. Зокрема, I. Лукгнов у сво!й пращ «Методи г засоби державного регулювання економгки перехгдного типу», зазначае: «Сучаснг методи, засоби та гнструменти державного регулювання, за умови вмглого !х вико-ристання, дають змогу законодавчим г виконавчим структурам державно! влади успгшно здшснювати ринкове регулювання в напрямг подолання криз, при-скорення економгчно! стабшзаци, переведення еко-

номгки у фазу зростаючо! циклгчностг» [8]. Саме ця проблема е найважливгшою, адже поки в УкраМ не буде налагоджено ефективно! сшвпращ мгж гглками влади, поки не вдасться позбутися комплексу елек-торального загравання, не буде подолано корупцгю у вищих ешелонах влади, не налагоджено вгдкритих г прозорих стосункгв мгж державою, суб'ектами гос-подарювання та громадянами, доти в УкраМ будь-яка реформа, навгть найякгснгша, не матиме бажаного результату. Те ж саме можна сказати про ефективнгсть антициклгчних заходгв в УкраМ. Найдгевгшг гнстру-менти, якщо вони будуть застосовуватися без попе-реднього узгодження гз суспГльством г без наперед проведеного роз'яснення !х ефективностг, не будуть результативними. Вже вкотре необхгдно нагадати, що лише воля найнятих на державну службу менедже-ргв, !х бажання ефективно виконувати сво! функцГ! та обов'язки е запорукою досягнення визначених цглей у сферг економгки та забезпечення зростання добро-буту громадян.

ВИСНОВКИ

Отже, стратеггя економгчного розвитку та анти-циклгчного регулювання буде дгевою лише за умови ефективного мгксування морально-етичних вгдносин мгж всгма суб'ектами соцгально-економгчних проце-сгв кра!ни. Для того, щоб досягти найкращих очгкува-них результатгв у цгй площинг, перш за все, необхгдно налагодити якгснг мгжшституцшш, мгжструктурнг, мгжурядовг вгдносини, розвинути ефективне партнерство бгзнесу та органгв державного управлгння в економгчнгй та сощальнш сферах. Адже лише про-зорг партнерськг стосунки, зрозумш кроки уряду, !х всебгчне тлумачення та обгрунтування необхгдностг !х використання е запорукою якгсних економгчних реформ г забезпечуе дгевгсть застосовуваних антицик-лгчних фгскальних гнструментгв в УкраМ. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Богдан Т., Богдан I. Моделювання впливу боргово! полiтики на економiчний розвиток Укра!ни. Всник На^о-нального банку Украни. 2013. № 10. С. 20-27.

2. Гальчинський А. С. Криза i цикли свтового розвитку. Ки!в : АДЕФ-Укра!на, 2009. 392 с.

3. Десятнюк О. М. Дмитрiв В. I. Стабiльнiсть оподаткування та !! вплив на еконо!^чний розвиток держави. Свт фшанав. 2016. Вип. 2. С. 18-28.

4. Жалшо Я., Чершков Д. Дieвiсть економiчно! полн тики в контекст ринкового реформування. Економiка Укра\-ни. 2000. № 12. С. 13-23.

5. Зимовець В. В. Державна фшансова полiтика еко-номiчного розвитку. Ки!в, 2010. 356 с.

6. Крисоватий А. I. Теоретико-оргашзацмш домшан-ти та практика реалiзацi! податково! полiтики в УкраМ : мо-нографiя. Тернопiль : Карт-бланш, 2005. 371 с.

7. Лаклонова О. А. Гнучкiсть фiскальноí полiтики в умовах циклiчного розвитку економ^и. Бiзнес 1нформ. 2014. № 6. С. 308-319.

8. Лукшов I. Методи i засоби державного регулю-вання економiки переходного типу. Економка Украни. 1999. № 5. С. 8-11.

9. Мински Х. Стабилизируя нестабильную экономику / пер. с англ. Ю. Каптуревского ; под науч. ред. И. Розмаин-ского. М.; СПб. : Ин-т Гайдара, 2017. 553 с.

10. Панасюк Б. Державне регулювання економш. Економка Украни. 1994. № 1. С. 19-30.

11. Сутормша В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава - податки - бiзнес (1з свтового досвщу фiскального регулювання економiки). Кш'в : Либiдь, 1992. 328 с.

REFERENCES

Bohdan, T., and Bohdan, I. "Modeliuvannia vplyvu borho-voi polityky na ekonomichnyi rozvytok Ukrainy" [Modeling the impact of debt policy on the economic development of Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy, no. 10 (2013): 20-27.

Desiatniuk, O. M. Dmytriv V. I. "Stabilnist opodatkuvannia ta yii vplyv na ekonomichnyi rozvytok derzhavy" [Stability of taxation and its impact on the economic development of the state]. Svit finansiv, no. 2 (2016): 18-28.

Halchynskyi, A. S. Kryza i tsykly svitovoho rozvytku [Crisis and cycles of world development]. Kyiv: ADEF-Ukraina, 2009.

Krysovatyi, A. I. Teoretyko-orhanizatsiini dominanty ta praktyka realizatsii podatkovoi polityky v Ukraini [Theoretical-

organizational dominant and practice of tax policy implementation in Ukraine]. Ternopil: Kart-blansh, 2005.

Laktionova, O. A. "Hnuchkist fiskalnoi polityky v umovakh tsyklichnoho rozvytku ekonomiky" [Flexibility of fiscal policy in the context of cyclical economic development]. Biznes Inform, no. 6 (2014): 308-319.

Lukinov, I. "Metody i zasoby derzhavnoho rehuliuvannia ekonomiky perekhidnoho typu" [Methods and means of state regulation of transition type economy]. Ekonomika Ukrainy, no. 5 (1999): 8-11.

Minski, Kh. Stabiliziruya nestabilnuyu ekonomiku [Stabilizing an unstable economy]. Moscow; St. Petersburg : In-t Gay-dara, 2017.

Panasiuk, B."Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky" [State regulation of Economy]. Ekonomika Ukrainy, no. 1 (1994): 19-30.

Sutormina, V. M., Fedosov, V. M., and Andrushchenko, V. L. Derzhava - podatky - biznes (Iz svitovoho dosvidu fiskalnoho rehuliuvannia ekonomiky) [State - taxes - business (From the world experience of fiscal regulation of economy)]. Kyiv : Lybid, 1992.

Zhalilo, Ya., and Chernikov, D. "Diievist ekonomichnoi polityky v konteksti rynkovoho reformuvannia" [Economic policy effectiveness in the context of market reform]. Ekonomika Ukrainy, no. 12 (2000): 13-23.

Zymovets, V. V. Derzhavna finansova polityka ekonomi-chnoho rozvytku [State financial policy of economic development]. Kyiv, 2010.

УДК 338.1 JEL: 0110; C820

СУЧАСН1 МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ Р1ВНЯ ЦИФРОВО1ТРАНСФОРМАЦП ЕКОНОМ1КИ

®2019 П1ЖУК 0. I.

УДК 338.1 JEL: 0110; C820

^жук О. I. Сучасш методолопчш шдходи до оцшювання рiвня цифровой трансформацп економти

Метою cmammi е систематиза^я, узагальнення та критичний анал'в сучасних методологчних niôxoôiB до о^нювання р'вня цифровоÏ трансформации еконо-мки та суспльства. Проанал'вовано найб'льш вiдомi ндекси, як так чи ¡наше в'дображають р'вень цифровоÏтрансформацИ: 'ндексрозвитку iнформацiйно-комунiкацiйниx технологш (ICTDevelopment Index - IDI); 'ндекс цифровоï економки i суспльства (Digital Economy and Society Index - DESI); шдекс цифровий еволюци (Digital Evolution Index - DEI); ндекс свтовоï цифровоï конкурентоспроможностi (IMD World Digital Competiveness Index - WDCI); iндекс мережевоïготовнот (Networked Readiness Index - NRI); ндекс цифровiзацiï економ'жи BCG (e-Intensity). Визна-ченр переваги та недол'ши, спiльностi та вiдмiнностi ¡снуючих мiжнародниx iндексiв i рейтингiв. Об(рунтована актуальнсть формування нових авторських 'ндекс'в, що в'дображають р'вень готовностi кра1н до цифровоï трансформацИ економки та ступеня цифровоï глобал'вацИ Кпючов'1 слова: iнформацiйно-комунiкацiйнiтехнологи, цифрова економка, цифрова конкурентоспроможшсть. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-39-47 Табл.: 6. Ббл.: 10.

Пжук Ольга iBaHiBHa - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри економ'жи тдприемства, Нацональний утверситет державноï

фккально! служби Украни (вул. Утверситетська, 31,1рпнь, 08201, Украна)

E-mail: [email protected]

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5802-1053

Researcher ID: http://www.researcherid.com/0034720

УДК 338.1 UDC 338.1

JEL: 0110; C820 JEL: 0110; C820

Пижук О. И. Современные методологические подходы Pizhuk O. I. Modern Methodological Approaches to Assessing the Level

к оценке уровня цфоной транфрмации экономики of Digital Transformation of the Economy

Целью статьи является систематизация, обобщение и критический ........ . ,. . .......

анализ современных методологических подходов к оценке уровня циф- The article ls almed at systematizing, generalizing and critically analyzing of

ровой трансформации экономики и общества. Проанализированы наи- modern methodological approaches to assessing the level of digital transfor-

более известные индексы, которые так или иначе отражают уровень mation of the economy and society. The most well-known indices, which in

цифровой трансформации: индекс развития информационно-коммуни- one way or another reflect the level of digital transformation are analyzed: