CC BY
9
Reviews, Volume 14, Issue 9, December 2010, Pages2760-2771, https://doi.Org/10.1016/j.rser.2010.07.013
7. Рейтинг енергоефективност областей УкраТ'ни / Ukrainian Energy Index. - 2013. - 104 с. - [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з: http://energy-index. scm.com.ua/media/report/pdf/UEI_13_3.pdf
8. Енергоефективн1сть як ресурс ¡нновацмного роз-витку: Нацюнальна допов¡дь про стан та перспекти-ви реал¡зац¡Т' державно'' пол¡тики енергоефективност у 2008 роц¡ / С.Ф. eрм¡лов, В.М. Геець, Ю.П Ященко, В.В. Григоровський, В.Е. Л¡р та ¡н. - К., НАЕР, 2009. - 96 с.
9. Energy Efficiency Market Report 2016. International Energy Agency, 2017. - [Електронний ресурс]. - Доступний з: https://www.iea.org/eemr16/files/ medium-term-energy-efficiency-2016_WEB.PDF
10. С. Савчук: Парламент прийняв законопроект, який дозволить ЕСКО-компантм ¡нвестува-ти в утеплення бюджетних установ в УкраТ-м. Уря-довий портал, 23.03.2017. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.kmu.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id=249841097&cat_ id=244277212
О.А. С0ТН1ЧЕНК0,
к.е.н., доцент кафедри ф1нанс1в, Нацональний ун'1верситетхарчових технологй
Фшансовий ¡нструментарш регулювання товарообороту крайни
Стаття присвячена особливостям регулювання товарообороту крани за допомогою фнансово-го iнструментарю та роль у цьому процеа податкових '¡нструмент'в, особливо щодо регулювання зовн\шньоI та внутршньоГ торгiвлi.
Ключовi слова: товарооборот, ф'1нансовий 1нструментар'1й, податковий iнструментарй, непрямi податки, санкцИ, митний режим, ц'1на.
Е.А. СОТНИЧЕНКО,
к.е.н., доцент кафедры финансов, Национальный университет пищевых технологий
Финансовый инструментарий регулирования товарооборота страны
Статья посвящена особенностям регулирования товарооборота страны при помощи финансового инструментария и роль в этом процессе налоговых инструментов, особенно в отношении регулирования внешней и внутренней торговли.
Ключевые слова: товарооборот, финансовый инструментарий, налоговый инструментарий, косвенные налоги, санкции, таможенный режим, цена.
О. SOTNICHENKO,
Ph. D. in Economics, associate Professor National University of food technologies
The financial instruments of regulation of the trade of the country.
The article is devoted to peculiarities of regulation of the trade of the country with the help of financial tools and role in the process of fiscal instruments, especially in relation to the regulation of foreign and domestic trade.
Keywords: trade, financial tools, tax tools,indirect taxes, sanctions, customs regime, price.
Постановка проблеми. Регулювання товарообороту краТ'ни е складним процесом, який по-кликаний не ттьки досягти бажаних економнних показниюв, а й забезпечити збалансування ¡н-тересю вск учасниюв вщносин, пов'язаних ¡з товарооборотом. Сфера товарного об^у е вщкритою системою, де акумулюються зв'язки мж усм без винятку суб'ектами економки краТ'ни. Тому най-
менш¡ зрушення у ктькюних чи якюних характеристиках функцюнування будь-якого ринкового агента матимуть вплив на функцюнування сфери товарного об^у. Саме тому вщ вибору ¡нструментарш регулювання товарообороту залежить не ттьки ефективнють торпвл^ а й перспективи еко-номнного розвитку держави та конкурентоспро-можнють нацюнальноТ' економки.
© О.А. С0ТН1ЧЕНК0,2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №7-8 (194-195)/2017 17
У найбтьш широкому тлумаченн регулюван-ня товарообороту - це система захода економн-ного, правового та орган1зац1йного характеру, за допомогою яких органи державно! влади й управляя впливають на процеси, що вщбуваються у сфер1 торпвл^ та на суб'екти, залучен до цих процесс. Мета регулювання товарообороту визна-чаеться економнною пол^икою держави. Однак у будь-якому випадку регулювання товарообороту передбачае створення умов для розвитку галузей виробництва, як забезпечують матер^льну основу товарообороту, задоволення потреб споживачю у якюних ¡ доступних товарах, участь кра!ни у м1жна-родый торг1вл1 ¡з забезпеченням чистого експорту.
Анал13 дослгджень та публжац1й з проблемы. Незаперечний внесок у розробку наукового п¡дrрунтя для визначення фЫансового ¡нструмен-тар¡ю регулювання товарообороту зробили зару-б¡жн¡ фах¡вц¡ (Абрего Л., Багвел К., Брюмерхофф Д., Юп B¡скуз¡ В., Гросман Дж., Д¡кс¡т А., Кейнс Дж., Кругман П., Майбуров I., Р^ман Р., Штайгер Р.) та укра!нсью науковц ( Амоша О., Андрущенко В., Дантов О., Дем'яненко М., Загорський В., 1ванов Ю., Крисоватий А., Луына I., Мартинюк В., Опа-р¡н В., Онишко С., Паентко Т., Саблук П., Синчак В., Соколовська А., Тарангул Л.).
Незважаючи на значну ктькють наукових праць щодо дано! проблематики, ряд питань, пов'язаних ¡з регулюванням товарообороту фг нансовими ¡нструментами, досл¡джено фрагментарно, без застосування комплексного пщ-ходу. Зазначен автори у сво!х працях придтяли значну увагу питанням становлення й розвитку податково! системи, мехаызмам справляння р^-номан¡тних податк¡в та !х впливу на економ¡чний розвиток. Поряд ¡з цим додаткових напрацювань потребуе вивчення рол¡ ф¡нансового ¡нструмен-тар¡ю в регулюванн¡ товарообороту кра!ни, його потенц¡алу у забезпеченн¡ структури товарообороту, яка вщповщатиме цтям економ¡чного розвитку держави, що обумовлюе необх¡дн¡сть по-глиблення наукових дослщжень.
Мета статл - розкрити особливост фЫансо-вого ¡нструментар¡ю регулювання товарообороту кра!ни.
Виклад основного матер1алу. Перш ыж перейти до ¡нструментарш регулювання товарообороту, визначимо, що собою являе ¡нструмент у загальному вигляд^ звернувшись до його ети-молог¡чних корен¡в. 1нструмент, в¡д латинсько-
го instrumentum, означае 3aci6 для роботи, пристр1й для виконання певних дiй [29, с.124]. У переклaдi з антйсько''' instrument знову-та-ки означае прилад, знаряддя або 3aci6 для виконання чогось [32, с. 298]. Лопчно, що i у фЫан-cовiй нaуцi, збер^аючи сво'1' етимологiчнi коренi, фiнaнcовий Ыструмент також мае бути засобом дм, нацтено!' на певний результат.
Анaлiз публiкaцiй фaхiвцiв показав, що до визначення сутност термiнa «фЫансовий Ыстру-мент» нaуковцi пiдходять неоднозначно. Часто вщмЫност у тлумaченнi сутност фiнaнcових Ы-cтрументiв зумовленi рiвнем 'fx застосування (мг кро-, чи макро- ). Так, В. Гриньова та В. Коюда пов'язують фiнaнcовi Ыструменти з дi8ю фЫан-сового мехаызму на мiкрорiвнi [10, с.29]. На ма-крорiвнi В. Кудряшов розглядае iнcтрументи фг нансово''' та бюджетно!' полiтики. До iнcтрументiв фЫансово!' полiтики вiн вiдноcить податки, збори, вщрахування, Ывестицм', цiни, тарифи, державы видатки [18, с. 21-22]. Частково ми пщтриму-емо позицiю В. Кудряшова, однак вважаемо, що дискус^ним е вiднеcення до перелiку фЫансо-вих iнcтрументiв цiн та Ывести^й. Разом iз тим 0. Пщхомний фiнaнcовий iнcтрумент визначае як заЫб обмiну, розподiлу i контролю ресур^в i (або) ризикiв на оcновi реaлiзaцiï вiдповiдниx прав та обов'язюв [26, с. 19]. На наш погляд, звуження цiлей застосування Ыструмен^в лише до розпо-дiлу ресур^в та ризикiв е диcкуciйним, осктьки фiнaнcовий iнcтрументaрiй може бути зaдiяний i в iншиx процесах (наприклад, формування до-xодiв держави, завоювання ринюв збуту, покра-щення Ывестифйного клiмaту тощо).
Також поширеним е тлумачення фiнaнcового Ы-струменту як джерела залучення кaпiтaлу, що надае права влacноcтi на нього i означае зобов'язання заплатити борг. Ми вважаемо, що тлумачення Ы-струмента як джерела залучення капралу е дис-куciйним, оcкiльки сам по cобi iнcтрумент джере-лом бути не може, а може бути засобом мобозацм джерела формування капралу. Слщ зазначити, що 0. Дантов та Д. Серебрянський пщ поняттям фг нансовий iнcтрументaрiй розумiють сукупнють фг нансових вaжелiв, cтимулiв, санкцй нормaтивiв та лiмiтiв, за допомогою яких реaлiзуeтьcя фiнaнcовa полiтикa. [11, с. 57]. На наш погляд, такий пщхщ е нaйбiльш прийнятним, осктьки у ньому чпхо видг лено рiзницю мiж фiнaнcовими Ыструментами та фiнaнcовими важелями.
Враховуючи викладене вище, визначимо фг нансовий ¡нструментар^ регулювання товарообороту як частину фЫансово! пол¡тики держави та засобю реал^ацм и впливу на динамку ¡ структуру товарообороту кра!ни з метою дотримання бажано! товарно! й географнно! структури товарообороту та оптим^ацп канал¡в збуту товара.
Щодо складу ф¡нансового ¡нструментар¡ю, то серед фах^фв також немае едност (табл. 1).
Таким чином, перелк потенц¡йних складових фнан-сового ¡нструментарю е досить широкий. В контекст регулювання товарообороту розробимо його класи-ф¡кац¡ю в¡дпов¡дно до особливостей регулювання товарообороту внутр0ньо! та зовн0ньо! торг¡вл¡.
Ц¡л¡ регулювання товарообороту внутр0ньо! торг¡вл¡ фах¡вц¡ визначають з р^них позиц¡й, вказуючи при цьому ¡ розвиток п¡дпри8мництва, ¡ задоволення потреб споживач^, ¡ захист в^чиз-няного виробника тощо. На наш погляд, регулювання товарообороту внутр0ньо! торг^ мае зд^снюватися за наступними напрямами:
Захист прав споживачю. Результатом регулювання за цим напрямом повинна бути висока якють товара ¡ послуг, в¡дпов¡дн¡ ц¡ни, гарант¡йне та пюля-збутове обслуговування к¡нцевих споживачв
Стимулювання пщприемницько! активност¡ у сфер¡ торг¡вл¡. Актив¡зац¡я пщприемницько! дтль-ност у сфер¡ торг¡вл¡ сприятиме розвитку конкурентного середовища, що стане поштовхом для соц^льно-економнного розвитку завдяки ство-ренню додаткових робочих мюць, розвитку конку-ренцм у галузк Також це мае зумовити легал^ацш канал¡в товарообороту та зменшенню обсяпв товарообороту на неорган¡зованому ринку.
Забезпечення паритету конкурентних умов. Регулювання мае бути спрямоване на пщтри-мання ефективно! конкуренцм, яка сприятиме задоволенню платоспроможного попиту та розвитку нацюнального виробництва.
Обмеження споживання окремих товара. Такими товарами можуть бути и споживання яких негативно позначаеться на здоров'! наци, напри-клад алкогольн¡ напо! та тютюнов¡ вироби.
Регулювання товарообороту внутр0ньо! торпв-л¡ принципово в¡др¡зня8ться вщ регулювання товарообороту зовышньо! торг^ не т¡льки набором ¡нструментв а й еволюц¡8ю !х використання. На етап становлення товарного обмЫу були вщ-сутн¡ практично будь-яю явн¡ ¡ неявн¡ обмеження щодо реал^ацм товар¡в ¡ послуг. З розвитком капг тал¡стичного способу виробництва до окремих то-вар¡в ¡ послуг починаються застосовуватися об-межувальн та стимулююч¡ ф¡нансов¡ ¡нструменти. Таю ф¡нансов¡ ¡нструменти мають як директивний (адмУстративы заборони, штрафи тощо), так ¡ не-прямий - застосування податкових важелю (спе-циф¡чних акциза, податкових преференц¡й тощо) характер. Як зазначають фах^щ нин¡ процесам ефективного регулювання товарообороту заважа-ють наступи чинники [2, 3, 4, 6, 8, 17]:
- суперечлива ¡ гром^дка нормативно-право-ва база, яка регулюе питання товарообороту;
- значний р^ень тУзацп товарообороту, особливо у сфер¡ роздр^но! торг¡вл¡;
- недостатый р¡вень використання можливос-тей саморегулювання;
- низька конкурентоспроможнють др^них пщ-при8мц¡в;
Фах1вець 1нструментарш
В. Кудряшов Податки, збори, вщрахування, ¡нвестици, цЫи, тарифи, державы видатки, бюджеты ¡нвестици, дотаци, субсиди
В. Гриньова, В. Коюда Контракти, як¡ спричиняють змЫи актив¡в ¡ зобов'язань
О. Дантов, Д. Серебрянський Ф¡нансов¡ стимули, санкци, нормативи, л¡м¡ти
I. Манцуров Податки, кредити, тарифи, ¡нвестици, вщсотки, п¡льги, лщензи, квоти, антимонопольне законодавство
Н. Голкова-ТЫтулова Адресне фЫансування пр¡оритетних галузей
В. Чабан Державне ф¡нансування, кредити, субсиди, податков¡ п¡льги, створення ¡нфраструктури
В1скуз1 В. Кт Ф¡нансове управл¡ння, оподаткування, ц¡ноутворення
М. КарлЫ, В. Керецман Дотаци, субсиди, субвенцп, податки
С. Герчаювський П¡льгове оподаткування, бюджетне ф¡нансування, альтернативн¡ систе-ми оподаткування
Л. Ковальська Оподаткування, кредитування, цЫоутворення, амортизацмна пол¡тика
Джерело: складено автором.
Таблиця 1. Шдходи до набору фшансового ¡нструментарш
Таблиця 2. Фшансовий ¡нструментарш регулювання товарообороту внутр1шньо1 торпвл1 та репонального товарообороту
1нструмент Сфера регулювання Застосування в УкраКш
Прям/ заборони / обмеження
Заборона продажу окремих товара або надання послуг Захист споживачю в¡д шк¡дливих та небезпечних для життя товар¡в ¡ послуг +
Штрафи за надання окремих послуг або продаж заборонених товара Захист споживачю в¡д шк¡дливих та небезпечних для життя товара ¡ послуг, обмеження п¡дприeмницько! активност¡ у небезпечних для сусптьства сферах економнно! д¡яльност¡ +
Непрям/ обмеження
Лщензування виробництва ¡ продажу окремих вид1в товара ¡ послуг Захист прав споживач¡в, контроль за яюстю л¡цензовано! д¡яльност¡ +
Патентування окремих вид1в торговельно! дтльност Захист прав споживачщ, контроль за яюстю д¡яльност¡, яка п¡длягаe патентуванню +
Справляння акцизного податку Пщвищення ц¡н на продукц¡ю, споживання яко! доцтьно обмежити. Паралельно можна збтьшити надходження до бюджету в¡д акцизного податку +
Справляння акцизних податюв ¡з застосуванням акцизних марок Захист прав споживачщ, зменшення ризику реал^аци фальсиф¡ковано! продукц¡!, обмеження тЫьового об¡гу пщакцизно! продукц¡! +
Звтьнення в¡д ПДВ окремих категорм товар¡в Збтьшення доступност¡ окремих категор¡й товар¡в для споживачю (дитяче харчування, групи соц^льних товар¡в), п¡дтримка в¡тчизняних виробник¡в окремих груп товара +
Застосування знижених ставок ПДВ на окрем¡ товари ¡ послуги Зниження ц¡н на окрем¡ групи товар¡в (пере-важно соцтльного спрямування), п¡дтримка товаровиробник¡в, як виробляють ц¡ товари -
Справляння податюв на розк¡ш (як додаткових акциза) Зб¡льшення надходжень до бюджету -
Зменшення оподатковуваного при-бутку на суму витрат на гарантмний ремонт та обслуговування Захист прав споживачщ +
Створення птьгових режим¡в опо-даткування (СЕЗ, ТПР) Стимулювання економ¡чного розвитку окремих територм, стимулювання виробництва ¡ реал¡зац¡! окремих видщ продукцп +
Джерело: складено автором.
- високий р^ень бюрократизацм у сфер1 отри-мання документ^ дозвтьного характеру.
Виходячи з окреслених напрям1в ¡ проблем регулювання товарообороту внутр0ньо! торпвл^ узагальнюючи зарубЖний довщ у сфер1 регулювання товарообороту внутр0ньо! торг1вл1 та репонального товарообороту [2, 3, 4, 6, 8, 17, 19, 20, 21, 28], фЫансовий ¡нструментар^ регулювання товарообороту систематизуемо наступ-ним чином (табл. 2).
Перший пщхщ Грунтуеться на ¡деях представни-к¡в класично! економнноТ науки, розвивае принцип свободи торг¡вл¡ - ситуацм, за яко! в¡дсутн¡ штуч-н перешкоди, так¡ як тарифи ¡ нетарифн¡ бар'ери. Другий п¡дх¡д стосуеться обГрунтування державного втручання в мЖнародний товарооб^ для спри-яння його зростання з урахуванням ¡нтереав нацг
онального добробуту, у тому чи^ використовуючи ф¡нансов¡ ¡нструменти зовышньоторговельноТ по-л¡тики. Найб¡льше визнання у цй сфер¡ одержали ¡де! Дж. М. Кейнса [27, с. 196]. Ктькюы обмеження експорту й ¡мпорту - пряма адм¡н¡стративна форма державного регулювання зовышньоторговельного обороту. К¡льк¡сн¡ методи спочатку застосовували-ся на пщтримку заходам митно-тарифного регулювання. Пюля !х появи виникло багато нового у тра-диц¡йному торгово-пол¡тичному мехаызмк К¡льк¡сн¡ обмеження за характером впливу на товарооборот принципово в¡др¡зняються в¡д митних зборв по-датк¡в та ¡нших засоб¡в протекц¡он¡зму, що обмеж-ують ввезення товара через механ¡зм цЫ [23]. За своТм економ¡чним змютом к¡льк¡сн¡ обмеження е формою державного регулювання умов виходу то-варовиробника на зовышый ринок. 0сновна мета
зacтocyвaння кiлькicниx oбмeжeнь - зaxиcт пoзицiй нaцioнaльниx виpoбникiв, кoли iншi тopгoвeльнo-пoлiтичнi зacoби виявляютьcя нeeфeктивними. Iз цим зaвдaнням пepeплiтa8тьcя iншe нe мeнш вaж-ливe - пiдтpимкa цЫ нa тoвapи, a oтжe, i пpибyткiв виpoбникiв. Kiлькicнi oбмeжeння iмпopтy викopиc-тoвyють для витicнeння кoнкypeнтiв з внyтpiшньoгo pинкy [31]. Знaчнy poль кiлькicнi oбмeжeння вiдiгpa-ють i як знapяддя eкoнoмiчнoгo ти^у нa iншi кpaïни з мeтoю дocягнeння пocтyпoк y кoнкypeнтнiй бopoтьбi й нa тopгoвeльниx пepeгoвopax.
Упepшe кiлькicнi oбмeжeння y cфepi зoвнiшньoï тopгiвлi були викopиcтaнi y 20-30-x poкax ми-нyлoгo cтoлiття як тимчacoвi тopгoвeльнo-пoлi-тичнi зaxoди. Пюля Дpyгoï cвiтoвoï вiйни кiлькicнi oбмeжeння зacтocoвyвaлиcя бiльшicтю дepжaв дo вeликoï кiлькocтi тoвapiв. Ha пoчaткy 60-x po-кiв минyлoгo cтoлiття cфepa зacтocyвaння кть-кicниx oбмeжeнь пoчaлa звyжyвaтиcя, oднaк i нa cьoгoднi вoни нe втpaтили cвoeï aктyaльнocтi.
Ha дaний чac зacтocoвy8тьcя двa види ктькю-ниx oбмeжeнь y cфepi peгyлювaння тoвapooбo-poтy зoвнiшньoï тopгiвлi (тaбл. 3).
Bapтo зaзнaчити, ùo iндивiдyaльнa л^н-зiя e дyжe жopcткoю фopмoю кiлькicниx oбмe-жeнь, ïï зacтocoвyють дyжe чacтo. Boднoчac poз-витoк eкoнoмiчниx зв'язюв, yмoви кoнкypeнтнoï бopoтьби нa pинкy, a тaкoж cклaднocтi ^дмУ-cтpaтивнi й тexнiчнi) з oтpимaнням iндивiдyaльнoï л^нзи зyмoвили пoшиpeння poзвиткy пpaктики видaчi гeнepaльниx i aвтoмaтичниx л^нзй
Paзoм iз тим, пepexiд дo aвтoмaтичнoгo лг цeнзyвaння нe oзнaчae, ùo лiцeнзiйнa ^CTe-мa пepecтae бути пpoтeкцioнicтcьким бap'8poм нa шляxy pyxy тoвapiв. Haявнicть пoпepeдньoгo кoнтpoлю гaльмye тopгiвлю, пepeшкoджa8 e^-пopтy (iмпopтy) i cпpичинюe зaйвi витpaти, пoгip-шуючи yмoви кoнкypeнцiï iмпopтниx (eкcпopтниx) тoвapiв. Oднaк i пpи aвтoмaтичнoмy лiцeнзyвaннi збepiгa8тьcя пpaвo дepжaви в будь-який мoмeнт зaмiнити лiбepaльний peжим бiльш жopcтким. Пpoтe aвтoмaтичнe лiцeнзyвaння - цe дieвiший вид oбмeжyвaльнoï пoлiтики, тoмy в TATT пpи-йнятe piшeння, ùo зaкликae кpaïни-yчacницi, якi пpaктикyють кiлькicнi oбмeжeння, пo мoжливocтi пepeйти нa цeй вид лiцeнзyвaння [25].
Taблиця 3. Кшькгсш oбмeжeння у côepi peгулювaння тoвapooбopoту зовшшньо'|' тopгiвлi
OáMe-жeння
Cутнicть
Iнcтpумeнтapiй
Ocoбливi xapaктepиcтики
N
нд щ к
I о ип т н o
я н
н-ee зв ш s
вв в (
SX
ня
н e
*
e
y
-c aa ч
го m
б O
ñb ro'1
Глoбaльний кoнтингeнт (™o-бaльнa квoтa)
Bcтaнoвлюe poзмip iмпopтy (eкcпopтy) y вapтicниx aбo нaтypaльниx oдиницяx нa пeв-ний пepioд чacy (piк, пiвpiччя, квapтaл)_
Iндивiдyaльний кoнтингeнт (iндивiдyaльнa квoтa)_
Poзпoдiлeний пo кpaïнax
яв i o нт e з
^ i ce o л iíd m
Ceзoннi ^o™
Пoшиpюютьcя нa ciльcькoгocпoдapcькi тoвapи_
a
Tapифний кoнтингeнт
Дoзвiл нa ввeзeння дo кpaïни пeвнoï кiлькocтi ^^apy зa знижeним митoм aбo бeзмитнo
к
o д
я p
o п
з н
e ц
-
ee
s O m ^
o)
ю
ap
Í8 *
œ |_
m a,
m o
-
o д
o н
н ь л 5 o ^ ш cu
п c a з e
3
Iндивiдyaльнa лiцeнзiя -дoзвiл нa iмпopт aбo eкcпopт тoвapy.
Micтить iнфopмaцiю пpo кiлькicть i вapтicть тoвapy, дoзвoлeнoгo дo iмпopтy (eкcпopтy); кpaïнy пoxoджeння тoвapy; фipмy-eкcпopтe-pa (iмпopтepa); тepмiн niT л^нзи
ь л
S
a н
o p
o б
Гeнepaльнa iмпopтнa лiцeнзiя - пocтiйнo д^чий дoзвiл, який нaдae пpaвo будь-яюй oco6í aбo фipмi iмпopтyвaти пepeлiчeнi в нiй тoвapи бeз бyдь-якиx oбмeжeнь зa кiлькicтю aбo вapтicтю пpoтя-гoм ycьoгo чacy ди лiцeнзiï
Дoзвoляe ввoзити зaзнaчeнi y нiй тoвapи, aбo з пeвниx, пepeлiчeниx y нiй кpaïн; aбo з бyдь-якиx кpaïн. Taкoж мoжe вкaзyвaтиcя пepeлiк зaбopoнeниx дo ввeзeння тoвapiв
a в ю н c
з
Aвтoмaтичнa лiцeнзiя
Ocoбливicть - iмпopтep (eкcпopтep), пoдa-ючи зaявкy нa oтpимaння дoзвoлy нa iмпopт (eкcпopт), aвтoмaтичнo oтpимye дoзвiл нa ввeзeння(вивeзeння)тoвapy зa yмoви, ùo вiн нe дicтaв oфiцiйнy вiдмoвy_
Джерело: складено автором.
Лiцeнзiйний пopядoк звичaйнo пo8днy8ться з кoнтингeнтyючим пopядкoм ввeзeння (вивeзeння) тoвapiв. Xoчa вЫ oxoплю8 вiднoснo нeвeликy чaс-тину тoвapнoï нoмeнклaтypи, знaчeння гантинген-лв y тopгiвлi вiдчyтнe. Aджe дo тoвapiв, щo гантин-гeнтyються, вxoдять, як пpaвилo, нaйвaжливiшi сиpoвиннi й пpoдoвoльчi тoвapи, тeкстильнi виpo-би, чopнi тa кoльopoвi мeтaли, мeдикaмeнти. Toмy вплив кoнтингeнтiв нa цЫи, oбсяг i стpyктypy зo-внiшньoï тopгiвлi бaгaтьox кpaïн дyжe знaчний [3]. Пiд дi8ю кoнтингeнтiв пщвищуються цiни нa вну-тpiшньoмy pинкy нa тoвapи, a oтжe, i пpибyтки нa-цioнaльниx виpoбникiв, як пpoдaють тoвapи, щo е oб'eктoм кiлькiсниx oбмeжeнь. Koнтингeнтyючий пopядoк, ^м тoгo, зaбeзпeчy8 дoдaткoвi пpибyтки iмпopтepaм, якi пepeпpoдaють ввeзeнi тoвapи. Öe пpизвoдить дo пiдвищeння внyтpiшнix цЫ i тим ca-мим дo знижeння житт8вoгo piвня нaceлeння [5].
Tapифний кoнтингeнт - цe симбюз кiлькicниx oбмeжeнь i митнo-тapифнoï пoлiтики. Biн вщ^и-вaeтьcя, як пpaвилo, для cиpoвинниx тoвapiв, в iм-пopтi якиx зa якoмoгa нижчими цiнaми зaцiкaвлeнi нaцioнaльнi виpoбники. ^и цьoмy пepeдбaчaeть-ся, щo тoвap виpoбляeтьcя вcepeдинi ^a^rn aлe в кiлькocтi, нeдocтaтнiй для пoкpиття внyтpiшньo-гo пoпитy. Toвapи, щo ввoзятьcя пoнaд тapифний кoнтингeнт, oбклaдaютьcя звичaйним митoм.
Heзвaжaючи нa зaбopoнy TATT, кiлькicнi o6-мeжeння дoci чacтo викopиcтoвyвaлиcя дис^и-мiнaцiйнo, тoбтo вибipкoвo вiднocнo oднieï aбo гpyпи ^alK Apceнaл диcкpимiнaцiйниx зaxoдiв шиpoкий. Öe i вищi квoти щoдo oкpeмиx ^aH i вибipкoвe збepeжeння кoнтингeнтiв i лiцeнзiй нa oкpeмi тoвapи, щo ввoзятьcя тiльки з oкpeмиx дepжaв, i ycклaднeнa фopмaльнicть, пoв'язaнa з oтpимaнням л^нзГ! нa iмпopт [5].
Ha вiдмiнy вiд кiлькicниx oбмeжeнь, зacтocy-вaння пoдaткoвoгo iнcтpyмeнтapiю, y тoмy чиcлi митa й митниx peжимiв, пiдвищye цiни нa iмпopтнi тoвapи i y тaкий cпociб cпpия8 змeншeнню oбcя-пв ïx ввeзeння. Як peгyлятopний iнcтpyмeнтapiй нaйчacтiшe викopиcтoвyютьcя нeпpямi пoдaтки. Ta^ ПДB зacтocoвyють з мeтoю cтимyлювaння eкcпopтy, cпeцифiчнi aкцизи - y для cтpимyвaння iмпopтy, митa - як peгyлятopи пepeмiщeння то-вapiв чepeз митний кopдoн. Cтимyлюючий eфeкт ПДB для eкcпopтepiв peaлiзyeтьcя чepeз мexa-нiзм бюджeтнoгo вiдшкoдyвaння. Caмe цим o6-rpyнтoвy8тьcя виcoкa cтaвкa ПДB y cкaндинaв-cькиx ^aï^ax (нaпpиклaд, y Дaнiï вoнa нaйвищa
- S5% i нe пepeдбaчae знaчнoгo oбcягy пoдaткo-виx птьг). Зaпpoвaджeння виcoкиx aкцизiв cтpи-муе зpocтaння oбcягiв iмпopтy aнaлoгiчнoï пpo-дукцм, якa пpeдcтaвлeнa нa pинкy вiтчизняними виpoбникaми. Taкe cтpимyвaння вiдбyвaeтьcя зa paxyнoк пiдвищeння пoпитy нa вiтчизнянi aнaлo-ги, щo пepeтвopюe ïx нa бiльш кoнкypeнтocпpo-мoжнi зa цiнoю (зa виключeнням пpoдyкцiï, пoпит нa яку aбcoлютнo нeeлacтичний).
Mитo i митнi peжими нa cьoгoднi е гoлoвними Ы-cтpyмeнтaми дepжaвнoгo peгyлювaння piвня то-вapooбiгy чepeз митний кopдoн. Звiдcи i пoдiбнicть гoлoвниx фyнкцiй, якi виганують цi iнcтитyти мит-нoгo пpaвa. 0cнoвoю митниx peжимiв е визнa-чeння пopядкy пepeмiщeння тoвapiв чepeз митний кoдoн тa пopядoк викopиcтaння тoвapiв нa митнiй тepитopiï дepжaви. Haтoмicть митo мa8 бeзпoce-peднiй вплив нa piвeнь тoвapooбiгy iз зaкopдoнoм [S?, с. 461-463]. Poзвитoк мiжнapoднoï тopгiвлi нa cyчacнoмy eтaпi xapaктepизy8тьcя змeншeн-ням знaчeння мтв у мiжнapoднoмy тoвapooбi-гу, тoдi як iнcтитyт митниx peжимiв виcтyпae вaж-ливiшим мicцeм як гoлoвний iнcтpyмeнт, щo мa8 викoнyвaти зaвдaння митнoгo peгyлювaння. Cтя-гують мито вiдпoвiднo дo дiючoгo митнoгo зaкo-нoдaвcтвa зaлeжнo вiд oбpaнoгo митнoгo peжимy, тaкoж вiд виду митнoгo peжимy мoжe зaлeжaти poзмip мш^ [Э1, с. 3]. Mитнi peжими викoнyють функцГ!, пoдiбнi дo ™x, якi викoнyють митa. 0cнo-вними cepeд ниx е фicкaльнa, стимулюк^ i oxo-poннa. Пoдiбнicть викoнyвaниx фyнкцiй митни-ми peжимaми i митом зyмoвлeнa ïx знaчeнням у пpoцecax peгyлювaння тoвapooбopoтy зoвнiшньoï тopгiвлi i зaлeжнicтю cтягнeння митa вщ виду мит-нoгo peжимy, який зacтocoвyeтьcя.
Cтимyлюючa фyнкцiя cпpямoвaнa пepeдyciм нa cпpияння poзвиткy eкoнoмiки ^aï^rn. 0кpiм тo-гo, вoнa виявляе вeликий вплив нa cyб'8ктiв зo-внiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi тa нa oкpeмиx гpoмaдян. Iз poзвиткoм зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дг яльнocтi вiдбyвa8тьcя пoзитивний вплив нa вi-тчизняну eкoнoмiкy, нa збiльшeння мicткocтi pин-ку пpaцi тa нa дoбpoбyт нaceлeння. Cтимyлюючe знaчeння для poзвиткy мiжнapoднoгo тoвapooбo-poтy мaють тaкoж митнi peжими тpaнзитy, тим-чacoвoгo ввeзeння (вивeзeння), митнoгo cклa-ду. Biдпoвiднo дo циx peжимiв, тoвapи ввoзять нa митну тepитopiю нe з мeтoю пpoдaжy, a з мeтoю викopиcтaння митнoï тepитopiï iнoзeмнoï кpaï-ни як тpaнзитнoï. Cyтт8вим мoмeнтoм в peaлiзa-
цГ( cтимyлюючoï функцГ! бyлo визнaчeння в Mrn^ нoмy кoдeкci Укpaïни митниx peжимiв peiмпopтy тa peeкcпopтy. Biдпoвiднo дo циx peжимiв cyб'8ктaм зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi нaдaнo мoжли-вicть звopoтньoгo вивeзeння чи ввeзeння тoвapiв нa митну тepитopiю Укpaïни [SS]. Taкa нopмa мa8 пpинципoвe знaчeння для суб'ек^в ЗEД у випaдкy, кoли пpивeзeнi/вивeзeнi тoвapи з piзниx пpичин нe були викopиcтaнi вiдпoвiднo дo пoпepeдньo o6-paнoгo митнoгo peжимy.
Cтимyлюючa фyнкцiя митниx peжимiв мa8 вaжливe знaчeння нe лишe для poзвиткy зo-внiшньoï тopгiвлi дepжaви, a й для cтимyлювaння пiдпpиeмницькoï aктивнocтi нa тepитopiï ^a^rn Пpи цьoмy бeззaпepeчнy poль вiдiгpae нe тть-ки збiльшeння aктивнocтi вiтчизняниx пiдпpи-8мцiв, a й пpиxiд нa внyтpiшнiй pинoк iнoзeмниx iнвecтopiв. Учacть iнoзeмниx пiдпpиeмcтв у poз-витку нaцioнaльнoï eкoнoмiки е ocoбливo вaжли-вoю в ^aï^ax, кoтpi нapoщyють cвiй eкoнoмiчний пoтeнцiaл. Зa пpиклaд peaлiзaцiï cтимyлюючoï функцп слугують митн peжими пepepoбки. Mит-ний peжим пepepoбки зa мeжaми митнoï тepитo-piï пepeдбaчa8 мoжливicть вивeзeння тoвapiв зa кopдoн з мeтoю зacтocyвaння дo ниx вcтaнoв-лeниx у зaкoнoдaвcтвi oпepaцiй пepepoбки [SO, с. S3?]. Bикopиcтaння цьoгo виду митнoгo peжи-му дa8 змoгy в^чизняним пiдпpиeмцям викopиc-тoвyвaти iнoзeмнi тexнoлoгiï, якi нeдocтyпнi нa вг тчизнянoмy pинкy. Mитний peжим пepepoбки нa митнiй тepитopiï дepжaви дoзвoля8 збiльшyвaти дoxoди дepжaвнoгo бюджeтy, cпpямoвyвaти га-шти дo дepжaвнoï cкapбницi, o^^^ iнoзeмнi тoвapи пpивoзять з мeтoю пepepoбки i в кiнцeвo-му пщсумку вивoзять пpoдyкти пepepoбки.
Mитним peжимaм влacтивa фicкaльнa фyнкцiя. Зa moí^ пpизнaчeнням фicкaльнa фyнкцiя слу-гуе для peaлiзaцiï пyблiчнoгo ^epecy. Bикopиc-тaння тoгo чи ^moTo peжимy нaпpямy впливa8 нa poзмipи нaдxoджeнь дo дepжaвнoгo бюджeтy [33, с. 35]. Зaлeжнo вiд виду oбpaнoгo митнoгo peжи-му зaлeжить чи бyдe cтягyвaтиcя митo, a тaкoж poзмip митa. Фicкaльнa функ^я в пoвнoмy oбcя-зi peaлiзyeтьcя у paзi зacтocyвaння митнoгo pe-жиму iмпopтy. Taк, вiдпoвiднo дo митнoгo тa пo-дaткoвoгo пpaвa Укpaïни, бaзoю для нapaxyвaння ПДB i aкцизнoгo пoдaткy нa iмпopтoвaнi тoвapи е ïx митнa вapтicть, тoбтo цiнa, якa фaктичнo cплa-чeнa aбo пiдлягa8 cплaтi зa ниx нa мoмeнт пepe-тину митнoгo кopдoнy Укpaïни. Пpи визнaчeннi
митнoï вapтocтi дo нeï включaeтьcя цiнa тoвapy, зaзнaчeнa в paxyнкy-фaктypi, a тaкoж витpaти нa тpaнcпopтyвaння, нaвaнтaжeння, poзвaнтaжeн-ня, пepeвaнтaжeння, кoмiciйнi, бpoкepcькi, плaтa зa викopиcтaння oб'eктiв iнтeлeктyaльнoï влac-нocтi, щo нaлeжить дo дaниx тoвapiв i яга пoви-ннa бути oплaчeнa iмпopтepoм пpямo чи пoбiчнo як yмoвa ïx ввeзeння [SS]. Зpocтaння oбcягiв iм-пopтy мa8 нacлiдкoм збiльшeння oбcягiв нaдxo-джeння ПДB i aкцизнoгo пoдaткy.
Зa дoпoмoгoю митниx peжимiв тaкoж вiдбyвaeть-ся кoнтpoль зa зaxиcтoм нaцioнaльнoï eкoнoмiки тa iнтepeciв cyб'8ктiв гocпoдapcькoï дiяльнocтi. 0xopoн-нa фyнкцiя митниx peжимiв cпpямoвaнa нa peaлiзa-цiю пyблiчнoгo irnepecy. У митнoмy зaкoнoдaвcтвi Укpaïни пepeдбaчeнo ocoбливi yмoви викopиcтaн-ня тoвapiв вiдпoвiднo дo oбpaнoгo митнoгo peжимy. Koжeн з тpинaдцяти видiв yкpaïнcькиx митниx pe-жимiв пepeдбaчae oкpeмi yмoви викopиcтaння тo-вapiв нa митнiй тepитopiï Укpaïни чи пoзa ïï мeжaми. 0кpecлeння тaкиx yмoв е гapaнтi8ю для дepжaви, щo тoвapи чи ïxн8 викopиcтaння нe cпpичинять шкoди нaцioнaльним eкoнoмiчним iнтepecaм.
0кpiм кiлькicниx тa митнo-тapифниx oбмeжeнь, дo cфepи peгyлювaння тoвapooбopoтy зoвнiшньoï тopгiвлi мoжyть зaлyчaтиcя тexнiчнi oбмeжeння. Taк, в 6C icнyють cyвopi вимoги нa вмicт xiмiчниx peчoвин у пpoдyкцiï, зacнoвaнi нa eвpoпeйcькo-му xiмiчнoмy зaкoнoдaвcтвi REACH. Жopcткi eкo-лoгiчнi cтaндapти дoзвoляють oбмeжити ввeзeн-ня бaгaтьox тoвapiв. Пpичoмy xiмiчнi дocлiджeння мaють oплaчyвaти пocтaчaльники пpoдyкцiï (чe-peз iмпopтepiв, як е peзидeнтaми 6вpocoюзy, aбo тaк звaниx cпeцiaльниx пpeдcтaвникiв). Bap-тють pe8cтpaцiï xiмiчниx peчoвин cклaдa8 вщ 30 тис. дo 1 млн eвpo зaлeжнo вiд кiлькocтi i ск^д-нocтi тoкcичниx тecтiв, щo знaчнo пiдвищy8 вap-тicть пpoдyкцiï. Дocлiджeння пoвиннi викoнyвaти-ся виключнo у cepтифiкoвaниx лaбopaтopiяx 6C, щo cтвopюe пepeдyмoви дo мoнoпoлiзaцiï pинкy нaдaння пoдiбниx пocлyг. Пo сул тaкi cтaндapти е дoдaткoвим тexнiчним бap'8poм, cпpямoвaним нa зaxиcт вiтчизняниx пiдпpи8мcтв [S5; S?, с. S5].
Звaжaючи нa нaвeдeнe вищe, ф^н^вий iн-cтpyмeнтapiй peгyлювaння тoвapooбopoтy зo-внiшньoï тopгiвлi мoжнa cиcтeмaтизyвaти нa-ступним чинoм (тaбл. 4).
Як свщчить тaблиця 4, у cклaдi фiнaнcoвoгo iн-cтpyмeнтapiю peгyлювaння тoвapooбopoтy зo-внiшньoï тopгiвлi знaчнa poль вiдвoдитьcя нeпpя-
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ Таблиця 4. Фшансовий ¡нструментарш регулювання товарообороту зовшшньо! торпвл1
1нструмент Сфера регулювання Досвщ застосування в Укра'|ш
Прям1 обмеження
Заборона на ввезення окремих товара Недопущення потрапляння на ринок кра'ни небезпечних та шюдливих товара +
Встановлення квот на ¡мпорт (експорт) окремих товара Для запоб¡гання або зменшення критично' нестач¡ на внутршньому ринку товар¡в, як¡ мають суттеве значення для споживання в середин кра'ни +
Л¡цензування ¡мпорту Обмеження обсяг¡в ¡мпорту окремих товара +
Hепрямi обмеження
АнтидемпЫгове мито На усунення недобросов¡сноТ конкуренцп з боку товар¡в, як¡ надходять за демп¡нговими ц¡нами +
Компенсац¡йне мито Якщо ввезення товара загрожуе завданням збитк¡в в^чизняним виробникам под¡бноТ продукц¡Т, у випадку вивезення товара, при виробництв¡ яких використову-валися специф¡чн¡ субсид¡Т +
Спец¡альне мито Скорочення обсяпв небажаного ¡мпорту +
Звтьнення в¡д ПДВ Стимулювання виробництва та експорту окремих товара -
Застосування нульово' ставки ПДВ Стимулювання експорту товара +
Диференц¡ац¡я ставок ПДВ Стимулювання виробництва та експорту окремих товара -
Застосування спец^льних митних режим¡в Стимулювання ввезення високотехнолопчноУ продукц¡Т +
Справляння акцизного податку Обмеження споживання окремих товара +
Субсидм Для п¡дтримки експортоор¡eнтованих галузей та захисту нацюнальних виробник¡в +
Девальвацт Стимулювання експорту, осктьки при обм¡н¡ ¡ноземно' валюти на нац¡ональну експортер отримуе девальвац¡йний дох¡д +
Валюты обмеження Запоб¡гання в¡дтоку ¡ноземно' валюти +
Джерело: складено автором.
мим податкам. Це зумовлено '¿х значимютю для формування дохода бюджету держави, гнучкю-тю, можливютю перекладання.
Варто зазначити, що з урахуванням окремих полп"ичних обставин, окр1м згаданих ¡нструментю непрямого впливу та адм¡н¡стративних обмежень, держава може застосовувати експортн¡ субсидм (а не податки), за яких експортери отриму-ють можпивють продавати товари на зовышньо-му ринку за меншою цГною, нГж на внутрГшньому. Однак використання експортних субсидГй суттево обмежуеться статтею XVI ГАТТ/СОТ. ОкрГм того, вказан субсидм пов'язан з бюджетними витрата-ми, як можуть перевищувати вигоди вГд '¿х надан-ня [7, с. 146]. РегулюючГ впливи оподаткування на товарооборот реалГзуються через систему ¡нстру-ментГв податкового регулювання. Така система включае в себе п¡дсистему засобТв податкового стимулювання ¡ п¡дсистему економнних санкц¡й за порушення, пов'язан¡ з оподаткуванням [16, с.
247]. Принципово система засобТв податкового стимулювання включае в себе три групи ¡нстру-ментю: податков¡ п¡льги, спец¡альн¡ податков¡ ре-жими та спец¡альн¡ економны зони, територм прг оритетного розвитку, а також технопарки [16, с. 249]. У певний перюд часу держава може вико-ристовувати як одну групу податкових ¡нструмен-тю, так Т вс¡ три одночасно. Виб^ групи податкових ¡нструментю залежить в¡д конкретних ц¡лей, як ставить перед собою уряд.
1ншою важливою п¡дсистемою податкового ¡н-струментарш е економ¡чн¡ санкцм, як¡ накла-даються у випадку настання адмУстративноТ, фЫансово''' або крим^ально' вщповщальнос-тк Система економ¡чних санкц¡й становить невщ'емну частину податкового ¡нструментар¡ю. У випадку розробки д^во! системи економ¡чних санк^й в кра1'ы м¡н¡м¡зуeться ризик зловживан-ня стимулюючими податковими ¡нструментами та використання 1х як засоб¡в мУм^ацм податк¡в.
Taблиця S. Пoдaткoвий iнcтpyмeнтapiй peгyлювaння тoвapooбopoтy
Пoдaткoвi iнcтpyмeнти Пapaмeтpи тoвapooбo-poтy Пoтeнцiйнi нacлiдки
Дифepeнцiaцiя cтaвoк пoдaткiв 0бсяг внyтpiшньoгo тo-вapooбopoтy Пpи змeншeннi cтaвoк нeпpямиx пoдaткiв мoжe збiльшyвaтиcя oбcяг тoвapooбopoтy тoвapiв, якi oпoдaткo-вуються зa знижeними cтaвкaми. Taкий iнcтpyмeнт мoжнa зacтocoвyвaти для cтимyлювaння збiльшeння пpиcyтнocтi oкpeмиx тoвapниx фуп нa pинкy. Змeншeння piвня oпoдaткyвaння дoxoдiв пoтeнцiйнo мoжe cпpияти збiльшeнню oбcягiв тoвapooбopoтy.
Cтpyктypa тoвapooбopoтy Збiльшeння у CTpy^ypi тoвapooбopoтy чacтки тoвapiв, якi oпoдaткoвyютьcя зa нижчими cтaвкaми.
Пoдaткoвi птьги Cтpyктypa тoвapooбopoтy Збiльшeння питoмoï вaги у тoвapooбopoтi тoвapiв, виpoбницт-вo aбo peaлiзaцiя якиx oпoдaткoвyeтьcя нa пiльгoвиx yмoвax.
Cпeцiaльнi pe-жими oпoдaт-кyвaння Kaнaли збуту Дивepcифiкaцiя виpoбництвa. Cтимyлювaння тoвapooбopoтy мaлoгo тa cepeдньoгo бiзнecy.
0бсяг тoвapooбopoтy Збiльшeння oбcягiв тoвapooбopoтy.
Cтpyктypa тoвapooбopoтy Зб^ы^ння чacтки peaлiзaцiï тoвapiв, якi oпoдaткoвyютьcя нa yмoвax cпeцiaльниx peжимiв.
Зaпpo-вaджeння cпeцифiчниx aкцизiв aбo пiдвищeння ïxнix cтaвoк 0бсяг тoвapooбopoтy Змeншeння oбcягiв тoвapooбopoтy пiдaкцизниx тoвapiв ^a-пpиклaд тиx, cпoживaння якиx е шкiдливим).
Cтpyктypa тoвapooбopoтy Змeншeння чacтки пiдaкцизниx тoвapiв, пoпит нa якi eлa-стичний.
Kaнaли тoвapooбopoтy Pизик зpocтaння тoвapooбopoтy нa нeopгaнiзoвaнoмy pинкy (у т.ч. зa paxyнoк кoнтpaбaнди).
Âœepeëo: cклaдeнo автором.
Poль caнкцiй двoïcтa, ocкiльки, пo-пepшe, вo-ни зaбeзпeчyють викoнaння пoдaткoвoгo зaкo-нoдaвcтвa (caнкцiï зacтocoвyютьcя зa нeнaлeжнe викoнaння зoбoв'язaнь пepeд бюджeтoм aбo пo-зaбюджeтними фoндaми), a, пo-дpyгe, вoни opi-ентують гocпoдapюючi суб'екти нa викopиcтaння y ^offi дiяльнocтi бiльш eфeктивниx фopм гocпoдa-pювaння. Paзoм iз тим вapтo зaзнaчити, щo eфeк-тивнicть caнкцiй зaлeжить вiд eфeктивнoï poбoти кoнтpoлюючиx opгaнiв [16, с. 361]. Ha eфeктив-нicть po6o™ кoнтpoлюючиx opгaнiв тaкoж впли-вae бaгaтo чинникiв - цe i piвeнь квaлiфiкaцiï пpa-цiвникiв кoнтpoлюючиx opгaнiв, piвeнь кopyпцiï тa бюpoкpaтiï, piвeнь oплaти пpaцi пpaцiвникiв кoнтp-oлюючиx opгaнiв, a тaкoж ймoвipнicть пoкapaння зa злoвживaння cлyжбoвим cтaнoвищeм.
Звaжaючи нa вaжливicть пoдaткoвoгo ^CTpy-мeнтapiю y peгyлювaннi тoвapooбopoтy, ввaжa-8мo, щo нeoбxiднo poзpoбити йoгo poзгopнyтy клacифiкaцiю з aкцeнтoм нa пapaмeтpи тoвapo-oбopoтy, якi п^лягають peгyлювaнню (тaбл. 5).
Bиcнoвки
Ha ocнoвi пpoвeдeнoгo дocлiджeння, мoж-нa зpoбити нacтyпнi виcнoвки: cиcтeмaтизoвa-нo фiнaнcoвий iнcтpyмeнтapiй peгyлювaння вну-тpiшньoгo i зoвнiшньoгo тoвapooбopoтy ^a^rn
Ha вщмЫу вiд icнyючиx пiдxoдiв, oкpeмo видiлeнo й cиcтeмaтизoвaнo пoдaткoвий iнcтpyмeнтapiй тa cпpoгнoзoвaнo пoтeнцiйнi peзyльтaти йoгo зa-cтocyвaння для динaмiки i CTpy^yprn тoвapooбo-poтy. Öe дae змoгy yдocкoнaлити тeopeтичнe пщ-фунття для пpийняття oбrpyнтoвaниx пpaктичниx piшeнь в чacтинi peгyлювaння тoвapooбopoтy пo-дaткoвими мeтoдaми.
Peгyлювaння тoвapooбopoтy пepeдбaчae нe тiльки зaдoвoлeння пoтpeб cпoживaчiв, a й cтвo-peння пepeдyмoв для тoгo, щoб цi пoтpeби були зaдoвoлeнi вiтчизняними тoвapaми нaлeжнoï якocтi. A цe, у cвoю чepгy, пoзитивнo впливaтимe як нa мaкpoeкoнoмiчнy cитyaцiю в ^afci, тaк i нa cтaн тa динaмiкy тopгoвeльнoгo бaлaнcy. Для pe-гyлювaння тoвapooбopoтy зaлyчa8тьcя ф^нм-вий iнcтpyмeнтapiй пpямoгo тa нeпpямoгo впли-ву. Haбip фiнaнcoвиx iнcтpyмeнтiв тa тpивaлicть ïx зacтocyвaння визнaчa8тьcя цтлю peгyлювaння тoвapooбopoтy. Haйбiльш знaчимa poль у cклaдi фiнaнcoвoгo iнcтpyмeнтapiю нaлeжить пoдaткaм. Ha пapaмeтpи тoвapooбopoтy бiльшoю мipoю впливaють нeпpямi пoдaтки, o^^^ вoни вклю-чaютьcя aбo дoдaютьcя дo цiни тoвapy, ïx cплaчy-ють cпoживaчi i пepшими вiдчyвaють ïxнiй тягap чepeз пiдвищeння цЫ. Peгyлюючi впливи нeпpя-миx пoдaткiв пiдcилюютьcя ïx гнyчкicтю у чacти-
нi пepeклaдaння вiд виpoбникa дo oптoвoгo пpo-дaвця, вiд oптoвoгo пpoдaвця дo poздpiбнoгo, вiд poздpiбнoгo пpoдaвця дo спoживaчa.
Фiнaнсoвий iнстpyмeнтapiй peгyлювaння то-вapooбopoтy пpeдстaвля8 сoбoю скпaдoвy фг нaнсoвoï пoлiтики дepжaви тa зaсoбiв peaлiзaцiï ïï впливу нa динaмiкy i стpyктypy тoвapooбopoтy з мeтoю oптимiзaцiï кaнaлiв з6уту тa дoтpимaн-ня бaжaнoï тoвapнoï i гeoгpaфiчнoï стpyктypи то-вapooбopoтy. Bплив фiнaнсoвoгo iнстpyмeнтapiю peaлiзy8ться чepeз пpямi зaбopoни й oбмeжeн-ня тa нeпpямi oбмeжeння, poль якиx нa сьoгoднi бiльшa, пopiвнянo iз пpямими.
Спигак викopиcтaниx джepeл
1. Aмoшa O.O. Mexaнiзм oпoдaткyвaння дoдaнoí' вap-тосп в Укpaí'нi [тeкст] : aвтopeф. дис. нa здoбyття нayк. стyпeня кaнд. eкoн. нayк: спeц. 08.04.01 «Ф^нси, rpo-шoвий oбiг i кpeдит» / O.O.Aмoшa - K., 2005. - 22 с.
2. Aпoпiй B.B. Cтpyктypнa пepeбyдoвa сфepи тoвapнoгo oбiгy / B.B. Aпoпiй // Eкoнoмiчнa тeopiя: сyчaснi пpoблe-ми poзвиткy сфepи тoвapнoгo o6ító : мiжнap. нayк.-пpaкт. кoнф., 24-25 жoвтня 2002 p. : тeзи дoпoвiдeй ; вiдп. peд. ВД Лaгyтiн : y 2 ч. - K., 2002. - Ч. 1. - C. 21-22.
3. Бepeжнюк I.Г. Mитнe peгyлювaння Укpaïни: нaцio-нaльнi ïa мiжнapoднi a^e^: мoнoгpaфiя / I.Г.Бepeжнюк. - Д.: Aкaдeмiя миïнoí' служ6и Укpaïни, 2009. - 543 с.
4. Блoнськa B.I. Poздpiбний ïoвapooбiг ïopгoвeльнo-ro пiдпpиeмсïвa ïa нaпpямки eфeкïивнoгo yпpaвлiння ним у сyчaсниx yмoвax гoспoдapювaння / B.I.Блoнськa, K.O.Фeoфaнoвa // ^угавий вiсник HЛTУ Укpaí'ни. -2008. вип. 18.4. - C. 123-127.
5. Бoндapeнкo НП. Taмoжeннo-ïapифнoe pery-лиpoвaниe BЭД [yчeб. пoсoбиe] / Бoндapeнкo НП-Poсïoв н / Д : Изд-вo MapT, 2007. - 240 с.
6. Bai^e^/w НП. Гoсyдapствeннoe peгyлиpoвaниe внyïpeннeй тopгoвли ïoвapaми нapoднoгo пoïpeблe-ния в Poссийскoй фeдepaции: oпыï и пpoблeмы : мa-ïepiaли мiжнapoднoí' нayк.-пpaкт. кoнфepeнцií' [<^ep-жaвнe peгyлювaння ïopгiвлi в pинкoвиx yмoвax» ], (Юимв, 24-26 жoвïня 2001 poкy) / H.П.Baщeкин, H.A.Лyпeй ; вiдп. peft A.A. Maзapaкi. - K.: KHTE^ 2001. - C. 10-18.
7. Bишнeвский B.П. Boзмoжныe пoслeдсïвия œ^a-щeния экспopïныx пoшлин в paмкax пpисoeдинeния Укpaины к BTO / B.R Bишнeвский, E. Лyкьянeнкo // Haлoгooблoжeниe: пpoблeмы нayки и пpaктики: мoнo-гpaфия. - X.: ИД «ИHЖEK», 2006. - C. 145-156.
8. Bнyтpiшня ïopгiвля: peгioнaльнi a^e^z poзвиïкy: мoнoгpaфiя / [зa peд. O.O. Шyбiнa, ß.A. Гoнчapyкa]. -Дoнeцьк-Львiв : ДoнHУET, 2007. - 404 с.
9. Гoлoвaчyк T.I. Eкoнoмiчнe peгyлювaння ïoвapooбi-гу тopгoвeльнoгo пiдпpиeмсïвa: нaвчaльний пoсiбник / Гoлoвaнчyк T.I. - K.: Eкoнoмiкa, 2006. - C.78 - 83.
10. Гpиньoвa B.M. Ф^нси пiдпpиeмсïв: нaвч. пo-сiбник / Гpиньoвa B.M., Koюдa B.O. - З-те вид., CTep.
- K.: Знaння-Пpeс, 2006. - 423 с.
11. Дaнiлoв Ofl. Фiнaнси y пиïaнняx i вiдпoвiдяx: нaвч. пoсiбник / Ofl. Дaнiлoв, Д.M. Cepeбpянський; зa зaг. peд. O.Д. Дaнiлoвa. - K.: BД «Koмп'юïeпpeс», 2006. - 444 с.
12. Eкoнoмiчнa eнциклoпeдiя: y 3 ï., T. 2 / [зa peд. C.B. Moчepний ïa iн]. - K.: BÖ «Aкaдeмiя», 2002. - 952 с.
13. Eкoнoмiчний слoвник. - [Eлeктpoнний pe-сypс]. - Peжим дoстyпy: http://vseslova.com.ua/ word/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%-107554u
14. Eлeкïpoнний eкoнoмiчний слoвник. - ^e^po-нний peсypс]. - Peжим дoсïyпy: http://bse.sci-lib. com/article110985.html
15. Eлeкïpoнний слoвник. - [Eлeктpoнний peсypс]. -Peжим дoсïyпy: http://www.glossary.ru/cgi-bin/gl_ sch2.cgi?RSuigwuuhuwuy
16. Ивaнoв Ю.Б. Coвpeмeнныe пpoблeмы нaлoгoвoй пoлиïики: yчeб. пoсoбиe / Ю.Б.Ивaнoв, A.H.Tищeнкo.
- X.: ИД «ИHЖЭK», 2006. - 328 с.
17. Kepeцмaн B.Ю. Дepжaвнe peгyлювaння perio-нaльнoгo poзвиïкy: ïeopeïичнi aспeкти : мoнoгpaфiя / B.Ю.Kepeцмaн. - K.: Bид-вo УAДУ, 2002. - 188 с.
18. Kyдpяшoв B.R Фiнaнси : нaвч. пoсiбник / Kyдpя-шoв B.П. - XepœK Oлдi-плюс, 2002. - 352 с.
19. Лyкьянeнкo E.B. Haлoгoвoe peгyлиpoвaниe мeждyнapoднoй ïopгoвли ïoвapaми: мoнoгpaфия / E.B.Лyкьянeнкo- Дoнeцк : [б.и.], 2008. - 112 с.
20. Mapтинюк B.R Mиïнa сисïeмa ïa eкoнoмiчнa бeзпeкa дepжaви: ïeopiя i мeтoдoлoгiя : мoнoгpaфiя / Mapïинюк B.R - Tepнoпiль: Aсïoн, 2010. - 256 с.
21. Mитнe peгyлювaння в GC ïa Укpaïнi: пopiвняль-нo-пpaвoвe дoслiджeння: нayкoвo-пpaкïичний пoсiб-ник / [Mapoxa B., Oлiйник H., Oмeльчeнкo O., Пoлoн-ський O., Poпoтaн O.]; зa нayк. peд. A. B. Maзypa. - K.: TOB «H^a-^^», 2005. - 832 с.
22. Mитний кoдeкс Укpaí'ни. - [Eлeкïpoнний peсypс].
- Peжим дoсïyпy: zakon.rada.gov.ua/go/92-15.
23. Miжнapoднa кoнвeнцiя пpo спpoщeння i rap-мoнiзaцiю миïниx пpoцeдyp (y змiнeнiй peдaкцií') вiд 26.09.1999 p. // Cистeмa iнфopмaцiйнo-пpaвoвoгo зaбeзпeчeння Лiгa : Зaкoн, 2007.
24. Hoвий aнглo-yкpaí'нський ïa yкpaïнськo-aнглiй-ський слoвник / [yклaдaчi B.Ф. Maлишeв, O.Ю. ^ïpa-кoвський]. - X.: Cвiïoвид, 2004. - 768 с.
25. ^нс^в B.n Taмoжeннoe peгyлиpoвaниe внe-шнeïopгoвoй дeятeльнoсти в Poссии: yчeб. пoсoбиe /
В. Г. Пансков, В.В. Федоткин - М.: ИНФРА-М, 2008. - 365 с.
26. Пдхомний 0.М. УпралЫня ¡нвестицмними процеса-ми на ф¡нансових ринках: дис. канд. екон. наук: 08.02.03 «Економка та управлЫня нац¡ональним господарством» / П¡дхомний 0лег Михайлович. - Л., 2002. - 189 с.
27. Податкова полггика: теорт, методологт, ¡н-струментар¡й: навч. пос¡бник / [пщ ред. Ю.Б.1ванова, 1.А.Майбурова]. - X.: ВД «1НЖЕК», 2010. - 492 с.
28. Прыгун И.В. Методологический и методический подходы к обоснованию прогнозных показателей развития розничного товарооборота / И.В. Прыгун // Научные труды ДонНТУ. - 2006. - Вып. 30. - С. 63-68.
29. CnoBapb HHOCTpaHHbix cnoB c npi/inoxeHi/WMi/i / [nofl pefl. B. ByTpoMeeBa]. - M.: «npecTix KHiira»; «PI/I-non Knacci/iK», 2006. - 544 c.
30. CnoBH/Ki Ha AKafleMky [EneKTpoHHiii/i pecypc]. - PexiM flocryny http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc1p/47718
31. XpaMoB B.O. 3oBHirnHboeKoHoMiHHa noniT/Ka / B.O. XpaMoB [EneKTpoHHi/ii/i pecypc]. - PexiM flocTyny: http://fingal.com.Ua/content/view/1231/39/1/3/.
32. Black J. Dictionary of Economics/ Black J. - Second edition. Oxford University Press. - 2005. - 507 p.
33. Either W.J. The Theory of Trade Policy and Trade Agreements: A Critique / Either W.J // Department of Economics University of Pennsylvania. - March 2005. - 37 p.
УДК 37.014.542+378
л.е. сухомлин,
к.е.н., старший науковий сп'1вроб'тник в'щдту модерн'зацп вищоi освти,
ДНУ «1нститут модерн'зацп змсту освти»
Макроеконом1чне планування тдготовки фах1вц1в
У статт'1 сформульовано пропозицИ щодо удосконалення методолопчних п'1дх.од1в до макроеко-ном1чного планування пдготовки кадрв з вищою осв'тою. Наголошуеться, що планування пови-нне ор\ентуватися на потреби ринку i на конституцйне право громадян Украни на здобуття вищоi освти. Базою для планування визначен прогнози соцiально-економiчного розвитку крани, реп-ону, галуз'1. Наведено схему прогнозування попиту i розробки плаыв п'щготовки фахiвцiв. Уточню-ються функцИ' '¡нфраструктури макроекономiчного прогнозування щодо прогнозування забезпе-чення господарського комплексу кра'/ни, регону, галуз '1 квал'ф 'кованими кадрами.
Ключовi слова: макроекономiчне планування, прогнозування, п'1дготовка кадр'1в, вища школа, попит, рег'юнальне замовлення.
Л.Е. СУХОМЛИН,
к.э.н, старший научный сотрудник отдела модернизации высшего образования,
ГНУ «Институт модернизации содержания образования»
Макроэкономическое планирование подготовки
специалистов
В статье сформулированы предложения по совершенствованию методологических подходов к макроэкономическому планированию подготовки кадров с высшим образованием. Отмечается, что планирование должно ориентироваться на потребности рынка и на конституционное право граждан Украины на получение высшего образования. Базой для планирования определены прогнозы социально-экономического развития страны, региона, отрасли. Приведена схема прогнозирования спроса и разработки планов подготовки специалистов. Уточняются функции инфраструктуры макроэкономического прогнозирования по прогнозированию обеспечения хозяйственного комплекса страны, региона, отрасли квалифицированными кадрами.
Ключевые слова: макроэкономическое планирование, прогнозирование, подготовка кадров, высшая школа, спрос, региональный заказ.
L. SUHOMLIN,
Institute of education content modernization
Macroeconomic planning of specialists training
The article formulates proposals for the improvement of methodological approaches to macroeconomic planning for the training of personnel with higher education. It is noted that planning
© л.е. сухомлин, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №7-8 (194-195)/2017 27
