CC BY
14
--Фшанси -
УДК 339.543.36(477)
H. В. Осадча,
кандидат eкономiчних наук, м. Днтропетровськ
АЛГОРИТМИ ОПЕРАЦ1Й В МЕЖАХ МИТНОГО РЕЖИМУ 1МПОРТУ
Сучасн тенденцл свггового соцiально-економiч-ного розвигку, характерною рисою якого е бурхлива динамiка iнгеграцiйних процесiв, сгавлягь перед Ук-рашою вiдповiднi стратепчш завдання га потребують вiд не1 активно!' участi тд час ïx розв'язання.
Основнi прюритетт напрями дгяльносп Держав-ноï митноï служби Украïни передбачають певний пе-релiк завдань, серед яких окремо постае питання удос-коналення оргашзащйно!' структури мигноï служби Украïни, запровадження системи управлiння яшстю вiдповiдно до вимог ДСТУ ISO 9001 та застосування сучасних управлiнськиx методiв.
У рекомендациях Всесвiтньоï мигно!' органiзацiï, спрямованих на розвиток мигно!' системи в XXI ст., основна увага придшяеться ïï перетворенню на систему митного сервiсу. На сьогоднiшнiй день домшан-тою в сгратегiï перетворення зарубiжниx митних систем е прагнення до розумiння мигно!' служби як сер-вiсноï (тобто тако1', що надае державнi послуги) служби, ввд якост функцiонування яко1' залежать умови i можливост розвитку всiеï зовнiшньоï торгiвлi краши.
Реформування державно!' служби згiдно з Про-грамою розвитку державно!' служби в Украш перед-бачае необxiднiсть визначення та впровадження стандартов профеайно1' дiяльностi державних службовцiв на засадах стратепчного планування дiяльностi державних оргашв з орiенгацiею на надання державних послуг та посгiйного вдосконалення роботи iнстигуцiй вiдповiдно до вимог европейських стандартiв.
Останнi дослiдження вчених i фаxiвцiв показу-ють, що методи управлiння яшстю продукцiï i послуг, наведет в стандартах ISO серп 9000 i концепцл Total Quality Management, не суперечать специфщ мигно!' дiяльностi, i що, створення систем управлiння яшстю на основi цих принципiв стае особливо актуальним. Проте адаптацiя цього шструменгу до умов i специ-фiки дiяльностi державно!' служби е досигь складним завданням. Саме тому проблема обраного до^дження полягае в необxiдностi розробки набору вiдповiдниx iнструменгальниx засобiв та практичних рекомендацш щодо впровадження та адаптацп мiжнародниx стандарта якост в дiяльностi мигних органiв.
1нтегращя Украïни в Свропейське спiвговариство, устшна конкуренщя з iншими крашами можливi лише
за умови розв'язання проблем якосп в ycix сферах економши. Це вимагае реформування системи державного yправлiння й державно! служби, ор!ентовано! на запровадження м!жнародних стандарта щоденно! про-феайно! дiяльностi державних службовщв, як е за-садничою базою пiдготовки яюсних полiтичних ршень, надання послуг населенню, проходження служби, а також формування та оновлення змюту професiйного навчання державних слyжбовцiв.
ISO (скорочення вiд International Organization for Standardization — Мiжнародна органiзацiя iз стандартизации — свiтова Федерация нацiональних органiв iз стандартизации що об'еднуе бiльше 160 кра!н-учас-нишв, i складае 98,5% yсiеi свгтово! економiки та 98% населення свггу [1]. 1з 2004 р. Укра'на також входить до ISO. Украшу в ISO представляе Державний комь тет Укра'ни з питань техшчного регулювання та спо-живчо! политики.
Загалом у складi ISO бшьше нiж 80 ком!тет!в-членiв. Крiм комiтетiв-членiв членство ISO можуть мати статус члешв-кореспонденпв, котрi е оргаш-зацiями iз стандартизацп держав на стадп розвитку. Категорiя член-абонент уведена для кра'н, що роз-виваються.
Основним завданням ISO, створено! в 1946 р., е тдтримка розробки мiжнародних стандарта, тестуван-ня та сертифшацл, спрямованих на розвиток м!жна-родно! торгiвлi якiсними продуктами та послугами.
Мiжнароднi стандарти розробляють, як правило, техшчш комiтети ISO. Кожний комгтет-член, защкав-лений у предметнiй галyзi дiяльностi, для яко! було створено техшчний комiтет, мае право бути представлений у цьому техшчному комiтетi. Мiжнароднi уря-довi та неyрядовi органiзацii, як! взаемодiють з ISO, також беруть участь в роботах.
Прийнят технiчними комiтетами проекти м!жна-родних стандартов розсилають комгтетам-членам на голосування. Опyблiкyвання !х як м!жнародних стандарта вимагае ухвалення щонайменше 75% комгтета-членiв, як! беруть участь у голосуванш.
Нараз!, ISO було розроблено понад 18000 м!жнародних стандартiв, що стосуються р!зних сфер д!яльност!.
Стандарти сер!! ISO 9000 розроблено для спри-
Таблиця 1
CBiTOBi показники проходження сертифжацп в1дпов1дно до вимог стандарту
ISO 9001:2000/2008 [1]
Кшькють дгючих сертифшалв на кiнець звггного року / Pi к
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Усього 44388 167124 497919 660132 773867 896929 951486 982386 1017443
Прирют юлькосл виданих сертифiкатiв ( поргвняно з попередшм роком) - 122736 330795 162213 113735 123062 54557 31346 35057
Кшькють кра1н, що взяли участь у 97 133 149 154 161 170 175 176 177
сертифжаци
Китай ■224616
lталiя ■ 118309
lспанiя i68730
Японiя |62746
Нiмеччина и48324
Великобритаыя ■ 41150
iHAi^ 37958
США _132400
Республiка Корея ■23036
Франтя ■22837
Ро^я 16051
УкраТна j2453
-F-1-1-1-1-1
0 50000 100000 150000 200000 250000
Рис. 1. Загальна ктьккть виданих сертифжа™ систем менеджменту якост за окремими кра'шами
(станом на кшець 2009 р.), [1]
яння оргашзащям, незалежно вiд 1х типу та чисель-ност працiвникiв, у впровадженнi та забезпеченш функцiонування ефективних систем управлшня якiстю (СУЯ).
ISO 9000 описуе основнi положення СУЯ i виз-начае термiнологiю для систем управлшня якютю.
ISO 9001 встановлюе вимоги до СУЯ, якщо органiзацiя потребуе продемонструвати свою спро-можнiсть постачати продукцiю, що вщповщае вимо-гам замовникiв i застосованих регламенпв, а також прагне до тдвищення задоволеностi замовникiв.
Сьогоднi бшьше мiльйона органiзацiй у свiтi впро-вадили СУЯ моделi ISO 9001 (вггчизняний аналог ДСТУ ISO 9001), що, безумовно, тдтверджуе загаль-ний позитивний вплив менеджменту якост на конку-рентоспроможнiсть продукцп та послуг.
Тим не менш, кiлькiсть науковщв, якi вщзнача-
ють незадоволенiсть тдприемств результатами впро-вадження ISO 9001:2000, зростае. Мiжнародна орга-нiзацiя зi стандартизацп ISO приймае новi версп стан-дартiв ISO 9001 та ISO 9004.
Необхгднгсть фундаментальних дослгджень систем управлшня, здатних забезпечити ефективне функ-цгонування оргашзацп в сучасних нестабгльних еко -номгчних умовах, стае очевидною.
Виникае й питання щодо удосконалення технологи здгйснення зовнгшньоекономгчних операцш в напряму пошуку балансу шгересш i держави, i пщприемщв. Най-бгльше значення мають при цьому режими Тмпорт, екс-порт, транзит товарiв та переробка.
Питаннями дослiдження та вдосконалення зовнь шньоекономiчного регулювання займалися таю вчень економiсти: М. Сагайдак, I. Бережнюк [3], М. Блixар [4], О. Гребельник [5], О. Лук'яненко [6], Б. Росшсь-
кий [7] та М. Шестакова [8], О. Крестьяншов [9], €. Додин [10], I. Смирнов [11] тощо. Кожен i3 вче-них внiс вагомий внесок у вдосконалення митного регулювання. Але вони не розглядали механiзму зас-тосування митних режимiв як комбшацп стимулiв та обмежень.
Метою статп е дослiдження операцiй в межах митного режиму iмпорту, визначення основних фак-торiв, як впливають на митне оформлення та контроль, оподаткування. Побудова алгоритмiв операцiй та визначення напрямшв !х покращення.
Зазначимо, що керiвниuтву митних органiв для впровадження системи управлiння яшстю необхвдна певна програма дiй. Програма побудови в митнищ мережi процесiв та управлiння ними надана в п. 4.1. ISO 9001:2000. Шд час впровадження системи управ-лiння яшстю органiзацiя повинна:
1. Виявляти процеси — визначати об'екти управлiння, з яких складаеться органiзацiя, визначати необхвдну шльшсть таких об'ект1в на митнищ, !х функ-щональш обов'язки.
2. Визначити Тх послiдовнiсть та взаемозв'я-зок — необхiдно визначити, у яшй послiдовностi ви-конуються основн та допомiжнi процеси, як вони взае-мопов'язанi мiж собою, що виробляе кожен з про-цеив, кому та в якому виглядi передае.
3. Визначити критерп та методи вимiру ре-зультатiв процесу — побудувати систему забезпе-чення власника процесу iнформацiею щодо ходу процесу. Визначити за якими методиками та показниками будуть вишрятися для того, щоб можна було ощнити стутнь ефективност кожного з процеав та управлш-ня ними. Встановити критерп оцiнки для кожного з показнишв.
4. Забезпечити наявшсть ресурсiв та шфор-мац11 — необхвдно встановити, як ресурси та шфор-маця необх1дна для отримання результату процесу, за-безпечити результат процесу.
5. Вести аналiз процесiв — керiвники в«х рiвнiв повиннi вести аналiз шформаци, тобто управль ння процесами на митнищ повинно здшснюватися на регуляторнш основi.
6. Реалiзовувати заходи щодо постшного управлiння результатами процесiв — керiвництво митних органiв повинно не тшьки регулярно аналiзу-вати хвд процесiв, але й приймати ршення щодо ви-падшв вiдхилення показнишв ввд встановлених кри-терпв [12].
До основних бiзнес-процесiв Держмитслужби можна ввднести: процес управлiння iмпортом, експор-том, транзитом, тимчасовим ввезенням (вивезенням), перебування у режимi митний склад, магазин безмит-но! торгiвлi, переробка на митнш територп Укра!ни,
переробка за межами митно! територп Укра!ни, зни-щення або руйнування, ввдмова на користь держави. Отже, в основу класифшацл основних процесiв по-кладено iнструменти державно! митно! политики, тобто, митнi режими.
Шд час упровадження процесного п1дходу в роботу Держмитслужби необхвдно розробити та впро-вадити алгоритми i як п1дприемця, i митного органу.
1мпорт — митний режим, ввдповвдно до якого товари ввозяться на митну територiю Укра!ни для вшьного обiгу без обмеження строку !хнього перебування на цiй територп i можуть використовуватись без будь-яких митних обмежень. 1мпорт товарiв регулюеть-ся нацiональним законодавством, полгтико-правови-ми обмеженнями, митним тарифом, системою лщен-зування та iншими нетарифними мiрами зовшшньое-кономiчного регулювання. Увiз товарiв на митну те-риторiю Укра!ни в режимi iмпорту за ст.189 Митного кодексу Укра!ни ред. ввд 19.05.2009р. передбачае:
1. Подання митному органу документiв, як1 зас-вiдчують п1дстави й умови ввозу товарiв на митну те-ритор!ю Укра!ни.
2. Сплату податкiв i зборiв, якими обкладаються товари пiд час ввозу на митну територто Укра!ни ввдпо-вiдно до законiв Укра!ни.
3. Дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходiв нетарифного регулювання й iнших обмежень.
Сформованi в статт умови перемiщення товарiв у режиш iмпорт на практиц1 створюють складний механiзм використання цло! системи захода регулювання ввезення товарiв на митну територто Укра!ни в такому режиш. Застосування цих заходiв засноване не лише на нормах митного законодавства, але й нормах шшого (зовшш-ньоторгiвельного, валютного, податкового тощо).
Ввдповвдно до ст.45 МКУ тд час ввезення то-варiв на митну територто Укра!ни, в режиш iмпорту, особа, яка перемiщуе товари, обов'язково подае митному органу документ, що засвiдчують тдстави та умови ввезення товарiв, вiдповiдно до перел^, який визначено Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни.
Доккументи необхiднi для оформлення товарiв i транспортних засобiв тдприемством у митний режим iмпорту:
— Картка акредитацп в митницi (оригшал та ко -п1я) — 1 шт.
— Доввдка про декларування валютних щннос-тей за поточний квартал (оригiнал для укра!нських п1дприемств) — 1 шт.
— Зовнiшньо-економiчний договiр та специфь кащя до нього (копiя, завiрена печаткою тдприемства) — 2 шт.
— 1нвойс (мае супроводжувати вантаж з-за кор-
дoнy) тa пеpеклaд iнвoйсy yкpaïнськoю мoвoю (aбo poсiйськoю).
— Сеpтифiкaт пpo пoxoдження (opигiнaл) (y paei йoгo вiдсyтнoстi тoвapи деклapyються зa пoвними ствв-гами митa) тa пеpеклaд сеpтифiкaтy.
— Paxyrox пpo тpaнспopтнi витpaти тa дoгoвip з пеpевiзникoм чи експедитopoм (y paei неoбxiднoстi)
— 2шт.
— TIR Carnet ^a нaявнiстю).
— CMR, мopськa нaклaднa, aвia нaклaднa чи зa-лiзничнa нaклaднa (мae сyпpoвoджyвaти вaнтaж з-зa кopдoнy).
— EROTopraa деклapaцiя кpaïни вiдпpaвникa (зa нaявнiстю).
— Сеpтифiкaти якoстi, теxнiчнa дoкyментaцiя, кpеслення, мaлюнки, фoтoгpaфiï (y paзi неoбxiднoстi).
Biд сплaти пoдaткiв i збopiв, якими oбклaдaють-ся тoвapи пiд чaс ввезення нa митну теpитopiю Укpaï-ни в pежимi „^mpT' вiдпoвiднo дo зaкoнiв Укpaïни, в oснoвнoмy, зaлежить pеaлiзaцiя фiскaльнoï фyнкдiï митнo-тapифнoгo pегyлювaння.
Biдпoвiднo дo пункту 2 ст. 189 Koдексy ввезення тoвapiв нa митну теpитopiю Укpaïни в pежимi iмпopтy пеpедбaчae сплaтy пoдaткiв i збopiв, якими oбклaдa-ються тoвapи пiд чaс ввезення нa митну теpитopiю Укpaïни вiдпoвiднo дo зaкoнiв Укpaïни:
1. Bвiзне (iмпopтне) мито сплaчyeться ввдтаввд-нo дo Зaкoнy Укpaïни „ Пpo Сдиний митний тapиф" ввд Q5.Q2.92 p. №2G97-XII зa стaвкaми Mитнoгo тapифy Укpaïни, зaтвеpдженoгo Зaкoнoм Укpaïни ^po mot-ний тapиф Укpaïни" вiд Q5.Q4.2QQ1 p. №2371-III, чин-ними нa день пoдaння вaнтaжнoï митнoï деклapaцiï (дaлi
— BMД), iз вpaxyвaнням poзклaдy тpaнсфopмaцiï CTa-вoк ввiзнoгo митa, вютченж у дoдaткy I Пpoтoкoлy ^o вступ Укpaïни дo СОТ.
2. Акцизний збip сплaчyeться вiдпoвiднo дo Дек-pетy Kaбiнетy Miнiстpiв Y^ai™ „Пpo aкдизний збip" зa ст^вими, встaнoвленими вiдпoвiдними зaкoнaми для пiдaкцизниx тoвapiв, щo iмпopтyються дo Укpaï-ни, тa чинними в день пoдaння BMД.
Акцизний збip з iмпopтoвaниx aлкoгoльниx ш-пoïв тa тютюнoвиx виpoбiв, як тдлягають мapкyвaн-ню мapкaми a^rorora збopy, вадтвадда дo стaттi 7 Зaкoнy V^ai™ , Дpo aкцизний збip нa aлкoгoльнi нaпoï тa тютюнoвi виpoби" ввд 15.G9.95 p. N°329/95-BP сплa-чуеться iмпopтеpoм дo Деpжaвнoгo бюджету Укpaïни пpи пpидбaннi мapoк у пpoдaвця тaкиx мapoк.
3. Пoдaтoк нa дoдaнy вapтiсть (дaлi—сплa-чуеться вiдпoвiднo дo пiдп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Зaкoнy Укpaïни „^po пoдaтoк нa дoдaнy вapтiсть" вiд G3.G4.97 p. №168/97-BP зa стaвкoю, чиндаю нa день пoдaння BMA.
Пд чaс зaстoсyвaння тимчaсoвoï чи теговто! дек-
лapaцiй вiдпoвiднo дo ст. 82 Mmrora кoдексy Укpaïни пoдaтки i збopи (oбoв'язкoвi плaтежi) сплaчyються в пoвнoмy oбсязi нa чaс oфopмлення цж деклapaцiй. Пiд чaс oфopмлення BMД зaстoсoвyються yмoви снгата пoдaткiв тa збopiв (poзмipи стaвoк oбoв'язкoвиx nna-теж1в, кypсy вaлюти, встaнoвленoгo Haцioнaльним бaн-кoм Укpaïни) тa нopмaтивнo-пpaвoвi ara^, чини в день пpийняття митним opгaнoм тимчaсoвoï чи непoвнoï дек-лapaцiï, зa якoю товapи були випyщенi у вшьний oбiг.
4. Сдиний збip, щo спpaвляeться в пyнктax ^o-пуску чеpез деpжaвний кopдoн Укpaïни;
5. Плaтa зa митне oфopмлення тoвapiв i ipa^-пopтниx зaсoбiв пoзa мiсцем poзтaшyвaння митниx opгaнiв aбo пoзa poбoчим чaсoм.
Kpiм сплaти пoдaткiв i збopiв тpетьoю yмoвoю ввезення тoвapiв в pежимi iмпopтy е дoтpимaння ви-мoг щoдo зaxoдiв нетapифнoгo pегyлювaння тa iншиx oбмежень.
Зaxoди нетapифнoгo pегyлювaння пеpедбaчaють встaнoвлення pежимiв квoтyвaння тa лiцензyвaння зoвнiшньoтopгiвельниx пoстaчaнь, a тaкoж iншиx oбмежень згiднo iз зaкoнoдaвствoм Укpaïни (встaнoв-лення мiнiмaльниx тa мaксимaльниx цiн, зaбopoнa тa oбмеження експopтy i (aбo) iмпopтy тoвapy, пoслyг, poбiт, pезyльтaтiв iнтелектyaльнoï даяльдасп тощo).
Отже, aлгopитм pежимy iмпopтy склaдaeться з певниx oпеpaцiй. Пo-пеpше, пiдпpиeмствo виpiшye iмпopтyвaти певний тoвap нa теpитopiю Укpaïни. Для Htoro вoнo yклaдae кoнтpaкт з пiдпpиeмствoм-пpoдaв-цем, пiсля чoгo стae m oблiк у митницi. Згiднo нaкaзy Деpжaвнoгo митнoгo кoмiтетy Укpaïни ввд 31 тpaвня 199б p. N237 „^po зaтвеpдження Пopядкy ведення oблiкy суб'ект^в зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнoстi в митниx opгaнax", oблiкy в митнoмy oprarn пiдлягaють суб'екти зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнoстi (ЗЕД), яш знaxoдяться в зoнi дiяльнoстi цьoгo митнoгo opгaнy незaлежнo ввд фopми влaснoстi.
Суб'ект зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнoстi дo мo-менту здiйснення мштого oфopмлення пoвинен звеp-нутись дo митнoгo opгaнy (вaнтaжнoгo вiддiлy aбo митнoгo пoстa) зa мiсцем свoeï деpжaвнoï pеeстpaцiï i стaти та oблiк. Biдсyтнiсть oблiкoвoï кapтки суб^ют^ ЗЕД е пiдстaвoю для вiдмoви у митнoмy oфopмленнi вaнтaжiв.
Пpoцедypa митнoгo oфopмлення iмпopтниx тo-вapiв нa митну теpитopiю Укpaïни пpедстaвленa i здiйснюeться в тaкiй пoслiдoвнoстi:
1. Пiдпpиeмствo звеpтaeться дo внyтpiшньoï мит-ницi, у вaнтaжний ввддш, зa мiсцем aкpедитaцiï для oфopмлення пoпеpедньoгo пoвiдoмлення нa iмпopт тoвapy. 3a неoбxiднoстi мaють бути сптачеш нaлежнi плaтежi.
2. 3a yмoви пpaвильнoстi склaдaння деклapaцiя
оформлюсться митницею i вводиться до центрально! бази даних (ЦБД) за допомогою супутникового зв'язку протягом 4-х годин п1сля оформлення деклараций
3. Товар прибувае до кордону. Перевiзник звер-таетъся до прикордонно! митницi.
4. Прикордонна митниця шляхом перегляду ван-тажна митна декларацiя в ЦБД звiряе ведомостО пере-вiзника i вантажу з наявними в базi даних. Проводиться огляд вантажу.
5. За ввдсутносп зауважень вантаж направляеть-ся до внутрiшньо! митнищ для подальшого митного оформлення. В ЦБД робиться вiдмiтка про пропуск вантажу (рис. 2).
Остаточне митне оформлення вантажу здшснюеться на внутрОшной митнищ. За необхвдносп додаткових дослОджень товарiв або бiльш поглибле-ного вивчення наданих декларантом документ1в ствро-бiтниками митницi, як1 перевiряють ВМД, може бути направлено запит, наприклад, до митно! лаборатори для уточнення хiмiчного складу товару, до вiддiлу техноч-них засобiв контролю для проведення контролю носi!в iнформацi!, ввддОлу тарифiв i вартостi для перевiрки заявлено! вартост1 та експертизи сертифшатОв, як1 зас-вiдчують кра!ну походження товарiв тощо. Завершен-ня митного оформлення кожним iз спiвробiтникiв фшсуеться вiдтисками штампiв та контрольними ввдмгтками на зворотньому боцi вантажна митна дек-ларацiя [15, с. 402].
Основними ключовими елементами (блоками) оформлення товарiв на внутрiшнiй митнищ е:
1. Визначення митно! вартост1.
2. Визначення кра!ни походження.
3. Визначення коду товару у вОдповОдносп з УКТЗЕД.
4. Здшснення заходiв тарифного та нетарифного регулювання.
Загальний алгоритм митного режиму iмпорту включае в себе операцл вiд пiдписання контракту до визначення митно! вартостО та сплати всiх податков та зборiв (рис. 3).
Одним iз головних завдань митних орган1в, пiд час здшснення митного оформлення, е виконання по-кладено! на них фюкально! функцл, яка полягае, перш за все, у збшьшенно надходжень до Державного бюджету. Цшком зрозумшо, що одним з iнструментiв, за допомогою якого виконуеться ця функцОя, е митна вартiсть товарiв. Збшьшення основи нарахування, якою е митна вартють, пiдвищуе не лише розмiр мита п1д час iмпорту товарiв, а й суми податку на додану вартють та митних зборiв. При цьому пiдприемцi, з метою зменшення трансакцiйних витрат, використо-вують iнструмент оптимiзацi! митно! вартостi, тобто !! заниження.
Пiд час здiйснення зовнiшньоекономiчно! дОяль-ностО контрагенти зовнiшньоекономiчно! угоди фор-мують контрактн! цОни на договiрних засадах з ураху-ванням попиту та пропозицi!, а також iнших факторiв, що дiють на ввдповОдних ринках на час укладання зов-нiшньоекономiчних договорiв (контрактов). Шд час укладання зовнiшньоекономiчних угод на формуван-ня цiни безпосередньо впливають обсяги поставки, як1сть товарiв, кра!на виробника та виробник, престижность торпвельно! марки, а також багато Онших факторiв. Цiноутворення безпосередньо залежить вОд типу ринкОв, на яких здшснюе свою дояльмсть пОдприе-мство-покупець. Також, залежно вОд цiлей, яко ставить перед собою тдприемство, цОни на товари мо-жуть установлюватися з метою отримання лОдерства за показниками частки ринку, отримання лОдерства за показниками якостО тощо. Шд час розрахунков вихОд-но! цОни товару, пОдприемства користуються рОзними пОдходами до проблеми цОноутворення. Можуть установлюватися цОни за географОчним принципом, цОни за знижками та залОками, цОни для стимулювання збу-ту, дискримОнацОйнО цОни (залежно вОд модифОкацОй товарОв, сегментов ринку, часу продажу тощо) та ОншО.
Шд час декларування товарОв декларант корис-туеться власне цими принципами й при визначенш митно! вартостО виходить Оз вОдомостей, зазначених у зов-ношньоекономОчному договорО (контрактО) та товаро-супровОдних О товаротранспортних документах.
МитнО органи, пОд час здОйснення контролю за пра-вильнютю визначення митно! вартостО, користуються положеннями статтО 16 Закону Укра!ни „Про Сдиний митний тариф", якою, крОм Оншого, визначено, що „при явной невОдповОдностО заявлено! митно! вартостО товарОв та Онших предметОв вартостО, що визначаеться зпдно до положень ще! статтО, або в разО неможливостО пере-вОрки !! обчислення митт органи Укра!ни визначають митну вартють послОдовно на основО цОни на ОдентичнО товари та ОншО предмета, цОни на подОбнО товари та ОншО предмета, що дОють у провОдних кра!нах — експорте-рах зазначених товарОв та Онших предметОв" Застосу-вання положень цОе! статтО в практичной роботО декларантов викликае низку проблем.
Перша й головна проблема декларантов — це доведення до митних органОв Державною митною службою Укра!ни планових показникОв надходжень податкОв та зборОв до Державного бюджету, якО мають тенденцОю щорОчного збОльшення та середньо! митно! вартостО (Ондикативних цОн).
Другою проблемою декларантов е те, що статтею 16 Закону Укра!ни „Про Сдиний митний тариф" не конкретизовано, якой саме вартостО мае вОдповОдати заявлена декларантом митна вартють.
Зазначитимо, що жодним законодавчим актом
Початок процесу
Педприемство звертаеться до внутршньо!
митницi у вантажний вiддiл за мiсцем акредитаци для оформлення попереднього поведомлення на iморт товару. За необхiдностi мають бути сплаченi вiдповiднi платежi
Уведення до центрально! бази даних ДМСУ ведомостей протягом 4-х годин
1 г
Постачання товару до п перевiзником i пред'яв1 товаросупровiдних док фикордонно! митницi юння уменпв
1 г
Звiрка прикордонною митницею товаросупровiдних документiв з ведомостями в центральнш базi даних ДМСУ
Неправильнi ведомой
1 г
Пропуск вантажу на митну територш Украни
Вiдмова у пропуску товару на митну територш Украши
К1нець процесу
Рис. 2. Процедура митного оформлення тд час 1морту товару до митноТ територи Украши
- 76 -:-:-
Економiчний вiсник Донбасу № 2 (24), 2011
Рис 3. Загальний алгоритм митного оформлення ювар1в y режимi „Дмпорт"
Укpaïни чiткo не вготачето кaтегopiю „явта не-вiдпoвiднiстъ" митнoï вapтoстi.
Отже, зaкoнoдaвствo Укpaïни з питaнь визшчен-ня митда1 вapтoстi зaлишae oстaннe слoвo зa митним opгaнoм, тoбтo деклapaнт пpaктичнo не мoже впливa-ти m piшення митниx opгaнiв з цж питaнъ.
Митний opгaн не мae пpaвa дaвaти пoпеpеднi вис-давки нa звеpнення yчaсникiв ЗЕД з питята дагод-ження митнoï вapтoстi тoвapiв a6o кoнтpaктниx цiн. To6to, нaвiть зa вiдсyтнoстi в деклapaнтa чiткиx вiдo-мoстей пpo щну товapiв тa poзмip витpaт m ïx aoct^-
ку деклapaнт y 6удь-яюму paei пoвинен пoдaвaти ВМД
ao oфopмлення, зaздaлегiдь oчiкyючи вiдмoвy в мит-нoмy oфopмленнi [13, c.98]
Бшьш детaльнo питaння визншення митнoï вapтoстi висвiтлюeться в пoстaнoвi Уpядy вiд 05.10.98 № 1598 „Hpo зaтвеpдження Пopядкy визнaчення митнoï вapтoстi тoвapiв тa iншиx пpедметiв у paзi пеpемiщення ïx чеpез митний кopдoн V^ai™" Пopядкoм пеpедбaченo да-piвняння зaявленoï деклapaнтoм митда! вapтoстi з мит-нoю вapтiстю товapiв, щo мiститься в 6aei дaниx цiнoвoï iнфopмaцiï Деpжмитслyжби Укpaïни. Пopядкoм тaкoж пеpедбaченo, щo iнфopмaцiя пpo цiни нa iдентичнi й дадабш тoвapи в пpoвiдниx кpaïнax-експopтеpax мютитъ-ся в 6aei дaниx цiнoвoï iнфopмaцiï Деpжмитслyжби Укpaïни, яга фopмyeтъся нa oснoвi дaниx митн^ AoEy-мент1в, вiдoмoстей з г^йс-лисив, кaтaлoгiв тоproвель-нж фipм тa iншиx дoвiдникiв [14].
Bизнaчення митда1 вapтoстi тoвapiв пiд чaс ви-никнення спipниx питaнь (i в iншиx yстaнoвлениx ви-пaдкax) пoклaденo нa пiдpoздiли тapифiв тa митда1 вapтoстi митниць. Kpiм цъoгo, m щ пiдpoздiли ro^a-денo тaкoж викoнaння тaкиx фyнкцiй:
— кoнтpoлю зa ефективним зaстoсyвaнням у пpaк-тичнiй poбoтi меxaнiзмy визнaчення митто! вapтoстi то-вapiв тa пpедметiв, yстaнoвленoгo зaкoнoдaвствoм;
— opгaнiзaцiï po6o™ зi збиpaння, aнaлiзy тa o6po6HK вiдoмoстей цiнoвoï iнфopмaцiï;
— шюпичення, aнaлiзy тa yзaгaльнення для цлей визнaчення митнoï вapтoстi вiдoмoстей ^o тapифи нa пеpевезення зoвнiшнъoтopгoвельниx вaнтaжiв вщдавь дними видaми тpaнспopтy тa стpaxyвaння циx вaнтaжiв;
— aнaлiзy динaмiки цiн зa yгoдaми з метою виз-нaчення митнoï вapтoстi iдентичниx тa дадабнж тoвapiв.
Ha ^arcra^ oснoвним джеpелoм цiнoвoï iнфop-мaцiï митниx opгaнiв для визшчення митнoï вapтoстi e вiдoмoстi вaнтaжнoï митнoï деклapaцiï, oфopмлениx цими ж митними opгaнaми. Пoкaзники митнoï вapтoстi тoвapiв oбчислюються шляxoм стaтистичнoï oбpoбки нaкoпичениx дaниx пpo xapaктеpистики товapiв.
Дo oснoвниx фaктopiв, як давини вpaxoвyвaти-ся митним opгaнoм для ствopення oб'eктивнoï бaзи цiнoвoï iнфopмaцiï, нaлежaтъ:
— год тoвapy зпдда з УKТЗЕД;
— нaйменyвaння тoвapy, йoгo кoмеpцiйнa нaзвa;
— метод здшснення зoвнiшнъoекoнoмiчнoï ore-paцiï (^ямий a6o чеpез пoсеpедникiв);
— мявшсть (вiдсyтнiсть) знижoк пiд чaс здшснення кymвлi-пpoдaжy тoвapy, вид знижки;
— yмoви пoстaвки тoвapy, вид (види) тpaнспop-ту, щo викopистoвyeться для даго пеpемiщення;
— кpaïнa пoxoдження тoвapy;
— виpoбник тoвapy;
— функцл, як1 викoнye тoвap, i сфеpa йoгo зaс-тoсyвaння;
— специфiчнi xapaктеpистики тoвapy, фiзичнi пapaметpи, кoмплектaцiя тoвapy (для склaдниx ви-poбiв), як1сн1 пoкaзники, дизaйн, мaтеpiaли, з якиx тoвap вигoтoвленo, тoщo;
— товapний знaк нa тoвapi, пpестижнiсть тoвapy, йoгo нoвизнa, pепyтaцiя нa pинкy тoщo;
— теxнoлoгiя вигoтoвлення тoвapy ;
— iншi фaктopи.
Зaзнaчимo, щo бiльшiсть n^x вiдoмoстей вiдсyтнi в зoвнiшнъoекoнoмiчниx дoгoвopax (кoнтpaктax), тo-вapoтpaнспopтниx й тoвapoсyпpoвiдниx дoкyментax, oтже, цiлкoм зpoзyмiлo, щo юнукта в митниx opra-нax цiнoвa 6aea дaниx митниx вapтoстей мae недoстa-нъo нayкoвooбгpyнтoвaний xapaктеp (pTO. 4).
Для пiдтвеpдження цъoгo висдавку мoжнa нaвес-ти пpoстий пpиклaд. Ha pинкy Укpaïни сьoгoднi rn-лiчyeться пoнaд 25 тopгoвиx мapoк iмпopтниx пpaль-ниx пopoшкiв, яш вигoтoвляються в piзниx xpai^ax piзними виpoбникaми й мaють piзне ^из^чен™ (для пpaльниx мaшин типу „ aвтoмaт" тoщo). Haведенi вище фaктopи, як1 впливaютъ нa ц1ну тoвapy, мoжнa стoвiдсoт-кoвo зaстoсyвaти для дифеpенцiaцiï пpaльниx пopoшкiв, у pезyльтaтi чoгo ми мoжемo oтpимaти як мшмум близькo 100-a кaтегopiй тoвapy, згpyпoвaнoгo зa piзни-ми oзнaкaми. Якщo вpaxoвyвaти, щo УKТЗЕД нaлiчye в сoбi пoнaд 11000 юд!в тoвapiв, то мoжнa т1льки уяви-ти сoбi, якa мae бути цiнoвa 6aea дaниx Деpжмитслyж-би тa митниx opгaнiв Укpaïни. З iншoгo бoкy, невpaxy-вaння фaктopiв, щo впливaютъ нa фopмyвaння цiнoвoï бaзи митнoï вapтoстi тoвapiв, e гoлoвним pизикoм суб'ект1в ЗЕД тд чaс пеpемiщення тoвapiв чеpез митний кopдoн Укpaïни, зoкpемa тд чaс ïx iмпopтy.
Питaння визначення краши походження тoвa-py чaсткoвo були вpегyльoвaнi Kioтськoю кoнвенцieк, ягою були встaнoвленi тpи oснoвнi ^m^pii' визнaчен-ня кpaïни пoxoдження: ^m^pm пеpеpoбки, кpитеpiй вiдсoткoвoгo вмiстy, a тaкoж пеpелiк тoвapiв, кpaïнoю пoxoдження якиx буде ввaжaтися тa деpжaвa, у як1й тoвap був цшюм зpoблений.
Пiд „кpaïнoю пoxoдження тoвapiв" у Koнвенцiï poзyмieтъся кpaïнa, у якш цi тoвapи були виpoбленi чи
Прийняття остаточного ршення шодо митно вартост iDBapiB, шо оформлюються
С
Зaкiнчення процесу
Рис 4. Алгоритм визначення митно'1 вартоел
вигoтoвленi, згiднo з кpитеpiями, yстaнoвленими для щлей зaстoсyвaння Митдаш тapифy, кiлькiсниx oбме-жень aбo бyдь-якиx iншиx гaлyзевиx нopм. Тoвapи, щлюм виpoбленi в певнiй Rpaïm, poзглядaються Ko^ венцieю як тaкi, щo пoxoдять з цieï Rpaï™. Тoвapи, щлюм виpoбленi в певнш кpaïнi, мoжyть мiстити в to6Í тiльки тaкi кaтегopiï:
(a) Rop^rn кoпaлини, видoбyтi з нaдp i4eï кpaïни, y ïï теpитopiaльниx вoдax aбo нa ïï мopськoмy днц
(b) пpoдyкдiю poслиннoгo пoxoдження, виpoщенy чи зiбpaнy в цiй ^airn;
(c) твapин, щo з'явилися m свгт i виpoщенi в цш ^aírn;
(d) пpoдyкдiю твapиннoгo пoxoдження, oтpимa-ну в цiй ^aírn;
(e) пpoдyкдiю мисливськoгo чи pибaльськoгo пpoмислy в цiй xpaï^i;
(f) пpoдyкдiю мopськoгo pибaльськoгo пpoмис-лу й iншy пpoдyкдiю мopськoгo пoxoдження, oтpимa-ну в pезyльтaтi пpoмислy сyднoм цieï кpaïни;
(g) ^o^^ro, oтpимaнy нa бopтy pибoпеpеpoб-даго сyднa цieï кpaïни виключнo з видiв пpoдyкцiï, пеpелiчениx у пункт! (f);
(h) пpoдyкцiю, oтpимaнy з мopськoгo днa чи нaдp зa межaми теpитopiaльниx вoд цieï ^aírn, зa yмoви, щo зaзнaченa ^ama мae ексклюзивнi пpaвa нa oсвoe-ння тaкoгo мopськoгo днa чи шдо;
(i) бpyxт i вiдxoди виpoбництвa тa пеpеpoбки, a тaкoж виpoби, щo були в кopистyвaннi, зiбpaнi в щй кpaïнi й пpидaтнi лише для пеpеpoбки як сиpoвинa;
(k) тoвapи, вигoтoвленi в цш кpaïнi виключнo з ^o^^n, зaзнaченoï в пyнктax (a) — (i) [i5].
Якщo виpoбництвo тoвapiв здiйснюeться зa yHa-стю щoнaйменше двox кpaïн, тo пoxoдження тaкиx тoвapiв пoвиннo визнaчaтися вiдпoвiднo дo кpитеpiю iстoтнoï пеpеpoбки.
Якщo ^m^pm iстoтнoï пеpеpoбки виpaжaeться у вiдсoткoвoмy вiднoшеннi дo зaгaльнoï вapтoстi товapiв, тс знaчення вapтoстi, як неoбxiднo вpaxoвyвaти, мютять у сoбi:
— у paзi ввезення мaтеpiaлiв — щну в мoмент ввезення тoвapy, щo oбклaдaeться митoм, aбo в paei ввезення мaтеpiaлiв невстaнoвленoгo пoxoдження — пеpшy дoкyментaльнo пiдтвеpдженy щну, сплaченy зa ниx нa теpитopiï кpaïни, у якш вoни були виготовлеш;
— у paei ввезення вигoтoвлениx тoвapiв — щну фpaнкo-зaвoд чи щну в мoмент вивезення вiдпoвiднo дo пoлoжень нaцioнaльнoгo зaкoнoдaвствa.
Oпеpaцiï, щo не зaбезпечyють oдеpжaння oснoв-ниx xapaктеpистик чи влaстивoстей тoвapiв aбo зaбез-печують ïx лише незнaчнoю мipoю, тa, зoкpемa, oto-paцiï, щo вклкгають у себе oднy чи ильта oпеpaцiй з нижченaведенoгo списку, не твинш poзглядaтись як iстoтнi o^pa^! з виpoбниптвa чи пеpеpoбки тoвapiв:
(a) операцп, необхвдш для забезпечення схорон-ност TOBapiB пiд час транспортування чи збереження;
(b) оперaцiï з полiпшення упакування чи комер-ц1йно1 придатност товaрiв або з ïx тдготовки до транспортування, що включають у себе дроблення сипучих вaнтaжiв, угрупування пакувань, сортування та кла-сифшащю, повторне пакування;
(c) нaйпростiшi складальш оперaцiï;
(d) змiшувaння товaрiв рiзного походження за умови, що характеристики отримaноï продукцiï в основному не вiдрiзняються вiд характеристик товaрiв, що змiшуються.
Краша походження товару мае важливе значен-ня для митного оформления митного контролю та виз-начення митно1' вaртостi. Краша походження товару визначаеться з метою застосування тарифних та нета-рифних зaxодiв регулювання ввезення товару на мотну територiю Украши та вивезення товару з Ц1е1' тери-тори, а також забезпечення облiку товaрiв у стaтистицi зовнiшньоï торгiвлi.
Визначення краши походження товару здшсню-еться на основi принципiв м1жнародно1' практики. Порядок визначення краши походження товару встанов-люеться роздлом 49 Митного кодексу Украши.
Крашою походження товару вважаеться краша, у якш товар був повнютю вироблений або тдданий достaтнiй переробцi вiдповiдно до критерпв, встанов-лених Митним кодексом.
При цьому тд крашою походження товару може розумгтись група краш, митнi союзи краш, регiон чи частина краши, якщо е необхвднють 1'х видiлення з метою визначення походження товару.
У тдприемницьшй дiяльностi та при здiйсненнi митно1' справи мае значення документальне тдтверд-ження вiдповiдностi товару. Для тдтвердження походження товару митний орган впрaвi вимагати подання сертифiкaтa про походження такого товару. Так, у рaзi вивезення товaрiв з митно1' територiï Украши сертифь кат про походження товару в тих випадках, коли вш необxiдний i це вщображено у нaцiонaльниx правилах краши ввезення чи передбачено мiжнaродними договорами Украши, видаеться уповноваженим на це KM Украши органом. При ввезенн товару на митну тери-торiю Украши сертифiкaт про походження товару по-даеться обов'язково:
1) на товари, що походять з краш, яким Украша надае преференци за Митним тарифом Украши,
2) на товари, ввезення яких з ввдповвдно1' краши регулюеться шльшсними обмеженнями (квотами) чи iншими заходами регулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi,
3) якщо це передбачено мiжнaродними договорами Украши, згода на обов'язковють яких надана
Верховною Радою Украши, а також законодавством Украши в гaлузi охорони довкшля, здоров'я населен-ня, захисту прав споживaчiв, громадського порядку, державно1' безпеки та iншиx життево важливих im^-ресiв Украши;
4) у випадках, коли в документах, як подаються для митного оформлення, немае ведомостей про походження товaрiв або у митного органу е достатн тдстави вважати, що декларуються недостовiрнi ввдо-мост про походження товaрiв.
Таким основним документом е сертифшат про походження товару. Сертифшат про походження товару мае однозначно свiдчити про те, що зазначений товар походить з ввдповвдно1' краши i мае мiстити:
1) письмову заяву експортера про крашу поход-ження товару,
2) письмове посвiдчення компетентного органу краши вивезення, який видав сертифшат, про те, що наведем у сертифшат вiдомостi вщповщають дшсност!
Сертифiкaт про походження товару подаеться разом з митною деклaрaцiею, декларащею митно1' вартост^ та iншими документами, що подаються для митного оформлення. У рaзi втрати сертифiкaтa приймаеть-ся його офщйно зaвiрений дублiкaт. У рaзi виникнен-ня сумнiвiв з приводу достовiрностi сертифiкaтa чи вiдомостей, що в ньому мiстяться, включаючи ввдо-мост про крашу походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифшат, або до компетентних оргaнiзaцiй краши, зазначено1' як краь на походження товару, з проханням про надання до-даткових вiдомостей.
Товар не вважаеться таким, що походить з ввдпо-вщно1' краши доти, доки митнi органи у передбачених чинним законодавством випадках не одержать належ-ним чином оформлений сертифшат про походження товару або затребуван ними додaтковi вiдомостi.
Товари, походження яких достовiрно не встанов-лено, випускаються митним органом за умови сплати мита за повними ставками. До товaрiв може застосо-вуватися ( вiдновлювaтися) режим найбшьшого спри-яння або преференцiйиий режим за умови одержання належним чином оформленого посвiдчення про 1'х походження не тзшше, тж через рш з дати здшснен-ня митного оформлення.
Визначення краши походження впливае на митну вартють, отже i на види та ставки податюв i зборiв, що стягуються з товару, що перемiщуеться через митний кордон Украши, зокрема в режим iмпорт (IM 40).
Документ, який зaсвiдчуе походження товару з краш, яш розвиваються, i на яш розповсюджуеться тарифний преференцiйиий режим — це сертифшат походження, який видаеться торговельно-промисло-вою палатою (рис. 5).
Таблиця 2
Види сертифшатш про походження товару та Тх вплив на визначення розм1ру ставки мита
Вид сертиф1 кату Крани, до товар1в яких застосовуеться сертиф1кат П1дстави для надання сертиф1кату Режим сплати мита у раз1 надання сертифшату при митному оформленш
СТ-1 Краши СНД Угоди про вiльиу торпвлю в межах краш СНД Звiльиеиия ввд сплати мита
EUR-1 Краши Балш Двосторонш Угоди про вiльиу горгiвлю
OF ORIGIN СС, iишi краши, до товарiв яких застосовуеться режим найб№шого сприяння або иацiоиальиий режим Торговельио-екоиомiчиi угоди, що передбачають надання режиму найбшьшого сприяння або иацiоиальиого режиму Пшьгова ставка мита
A Краши, що розвиваються Часткове або повне звшьнення вiд сплати мита
Ввдсутшсть сертифiката, неможливiсть його пред явления митному органу або невиконання iнших умов, передбачених Договором, зобов'язуе iмпорте-ра сплачувати ввiзие мито за максимальними ставками. Питання звiльиеиия ввд сплати мита або його по-вериеиия може розглядатися митним органом тшьки за наявностi заповненого належним чином сертифша-та. Повернення сплаченого мита можливо лише у разi пред'явлення митним органам сертифiката не тзшше, нiж через один рш пiсля ввезення товару. Пiсля цього термiиу питання повернення мита не розглядаеться.
Сертифiкат повинен мiстити конкретн вiдомостi про товар, на який вiн виданий, а саме: кшьшсть мiсць i вигляд упаковки, опис товару, згiдно з яким можна однозначно провести щентифшащю, вагу брутто i нетто. Крiм того, вносяться назви i адреси експортера i iмпортера, способи транспортування i маршрут руху.
Нацюнальне законодавство Украши, яке регулюе використання ставок мита, визначае, що ввiзне мито, яким обкладаються iмпортованi товари, е диферен-цiйованим. До товарiв застосовуються преференцшш, пiльговi i повнi ставки ввiзного мита вiдповiдно до Сдиного митного тарифу Украши.
У цьому закон надано груитовнi роз'яснення про застосування мита в залежност вiд краши походження товару.
Вiдповiдно до договорiв, пiдписаних з крашами Балтл, документом, який тдтаерджуе походження то-варiв з цих кра!н i дозволяе не використати iмпортне мито у разi ввезення в Украшу, це сертифшат за формою „БиЯ-1" i „БиЯ-2". Отже ставка мита залежить вiд краши походження товару (табл.2)
Загальний алгоритм визначення краши походження товарiв поданий на рис. 5. Значний вплив на таке ршення мають критерш переробки, критерiй ввдсот-
кового вмюту, а також перелiк товарiв, крашою походження яких буде вважатися та держава, у якш товар був цшком зроблений. Митнищ надаеться сертиф-iкат походження, який в свою чергу видаеться торго-во-промисловою палатою.
Код товару впливае на митну вартiсть товару, отже i на суму митних зборiв та податюв. Ставки мита в залежностi ввд коду товару за ТНЗЕД встановлено Законом Украши „Про Митний тариф Украши" ввд 05.04.2001 р. №2371-111. Ставки акцизного збору ввдпов^но до коду товару встановлено законами Украши. Декларанта досить часто вказують неправиль-ний код товару з метою уникнення сплати митних пла-тежiв чи !х заниження. Тому за необхвднютю шспек-тор повинен звертатися до ввддшу класифшацп .
В Украш iсиуе низка товарiв, як пiдпадають пiд критерiй ризику. Пвд час ввозу такого товару у про-грамi „1нспектор-2006" з'являеться червоне вшно, яке вказуе iнспектору на те, що товар „ризикований" Пе-релiк товарiв групи „ризику", групи „прикриття" по-стшно поповнюеться, вш затверджуеться ДМСУ Митиi органи зггкнулися з наступною проблемою — визначення коду товару зпдно з ТНЗЕД (система класифь кацп Росшсько! федерацп). Варто зауважити, що Митним тарифом Украши передбачена надто складна i детальна структура класифшацп товарiв, а це створюе досить привабливе пiдгруитя для рiзноманiтних зло-вживань деклараитiв у виглядi навмисного неправильного визначення коду товару з метою заниження мит-но! вартостi iмпортованого товару Тому перед митни-ми органами сто1ть непроста задача — не допускати таких зловживань, а перед Державною митною службою — внести корективи у класифiкацiю товарiв.
Отже, формування алгоритмiв митних процедур в межах кожного режиму передбачае видшення та
с
Початок процесу прийняття рiшення шрдо визначення краши походження товару
^^^ Закiнчення процесу прийняття ршення шодо визначення краТни походження товару Рис. 5. Алгоритм визначення краши походження товарiв
83 -
розглядання окремих блоков прийняття рiшения, що впливають на величину митного тарифу та нетарифш обмеження.
На прийняття ршення щодо оформлення товарiв суттево впливають так блоки:
1. Визначення митно! вартостi.
2. Визначення кра!ни походження.
3.Визначення коду товару згiдно УКТЗЕД.
Митна вартють товару е найбшьш спiрним еле-
меигом системи врегулювання митно-тарифних та не-тарифних ввдносин. Держава використовуе такий iнструмеиг як коригування митних надходжень до бюджету, тому що величина митного тарифу змен-шуеться з часом, а потреба в цьому видi надходження у держави збтьшуеться. Шгучне збтьшення бази опо-даткування митом стае й додатковим обмежувальним заходом щодо надходження iмпорту та пресом для пiдприемцiв. Систему „Дндикативних щн" необхiдно привести до мiжнародних вимог, встановлювати !х на рш та шукати шляхи наповнення бюджету у розши-реннi малого бiзнесу.
Значний вплив на ршення щодо кра!ни походження мають критери переробки, критери вщсотково-го вмюту, а також перелiк товарiв, кра!ною походження яких буде вважатися та держава, у якш товар був цшком зроблений. Митнищ надаеться сертифiкат по-ходження, який видаеться торгово-промисловою палатою та тдтверджуе отриманi пльги. Тобто попередне рiшення приймаеться без урахування отримання пiльг. Пiдприемцi шукають шляхи тдробки кра!ни походження товару за допомогою змiни кодування чи тдробки сертиф!капв. Тому митному органу доцшьно придтити бiльше уваги верифшацп документов.
Зазначимо, що законодавством Укра!ни перед-бачена надто складна 1 детальна структуру класи-фжацп товар1в, а це створюе досить привабливе тдгрунтя для рiзноманiтних зловживань декларантов у виглядi навмисного неправильного визначення коду товару з метою заниження митно! вартосп !мпорто-ваного товару. Необхвдно внести коригування в УКТЗЕД у ввдповвдносп з мiжнародними вимогами з метою недопущення таких зловживань.
Отже, до ново! редакцл Митного кодексу Укра!-ни слад внести наступш змiни щодо режиму iмпорту.
1. Метою даного режиму е ввезення товару на територто Укра!ни для вiльного обiгу.
2. Суб'ектами е резистенти та нерезидента Ук-ра!ни, як займаються зовнiшньоекономiчною даяльш-стю та мають певн домовленосп з iншими кра!нами.
3. Термiни розмiщення товару тд такий режим не обмежений.
4. До стимулiв ввдноситься вiдсутнiсть термiнiв перебування на цш теригорi!. Розмiр мита залежить вщ
групи товару у вiдповiдностi до УКТ ЗЕД та м!жна-родних домовленостей. При визначениi митно! вартосп переважним е перший метот
5. До обмежень вiдносигься сплата мита, подат-ку на додану вартють, акцизного збору на товари. Нетарифш обмеження у вадповадносп до м1жнародних домовленостей. До обмежень вiдноситься також не-обхiднiсть видаччи сертифiкату ввдповвдносп та сер-тифiкату походження.
6. До алгоритму слад вщнесп так операци. Шдпи-сання контракту суб'ектом. Облш суб'екта в митно-му оргаш, який знаходяться в зонi д!яльносптдприе-мця. Фактичне ввезення товару.
Суб'ект зовнiшньоекономiчно! дiяльностi за не-обхвдносп здiйсиюе митае оформлення будь-яких ван-тажiв до моменту здiйснения митного оформлення шляхом подання попередньо! деклараци. Вiдсутнiсть облiково! картки суб'екта зовшшньоеконом!чно! д!яль-носп е пiдставою для ввдмови у митному оформленнi вантажiв.
Процедура митного оформлення iмпортних то-варiв на митну територiю Укра!ни представлена i здiйсиюеться у такш послiдовностi:
Пвдприемство звертаеться до внутршньо! мигаиц1 у вантажний ввддш за мюцем акредитащ! для оформлення попереднього поввдомлення на !мпорт товару. За необх1дносп мають бути сплачеш належн платеж! За умови правильносп складання декларащя оформ-люеться митницею О вводиться до центрально! бази да-них (ЦБД) за допомогою супутникового зв'язку про-тягом 4-х годин тсля оформлення декларацл, товар прибувае на кордон. Перев!зник звертаеться до при-кордонно! митнищ. Прикордонна митниця шляхом перегляду вантажна митна деклараця в ЦБД зв!ряе вщо-мосп перев!зника О вантажу з наявними в баз! даних. Проводиться огляд вантажу. За ввдсутносп зауважень вантаж направляеться у внутршню митницю для по-дальшого митного оформлення. В ЦБД робиться ввдмгтка про пропуск вантажу.
Дал! йде митае оформлення товару. Основними ключовими елементами (блоками) оформлення товар!в на внутр!шнш митаиш е:
1. Визначення митно! вартосп.
2. Визначення кра!ни походження.
3. Визначення коду товару у ввдповвдносп з УК-ТЗЕД.
4. Здшснення заход!в тарифного та нетарифного регулювання.
Декларантом подаеться до митного органу, до якого вш подав попередню декларащю подаеться вантажна митна декларащя та пакет супроввдних документов. Дал! здшснюються митн процедури щодо перев!рки кра!ни походження, кода УКТ ЗЕД, пра-
вильност нарахування митно! вартосп. За необхвд-ност здшснюеться митний огляд. Далi декларант сплачуе Bei податки та збори та товар випускаеться у вiльний оби.
Лiтература 1. International Organization for Standardization [Електронний ресурс] / Режим доступу : http:// www.iso.org/, вшьний. — Загол. з екрану. 2. Сагайдак М. В. Стандарт ISO 9001:2001 як мехашзм забез-печення якост надання управлшських послуг / М. В. Сагайдак // Державне будiвництво [Електронне фахове видання]. — 2009. — № 2. — Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2009_2/ doc_pdf/Sagaydak.pdf, вшьний. — Загол. з екрану. 3. Блiхар М. М. Митна полгтика кра!н €С у контекст iнтеграцii до СОТ: реалп та перспективи для Украши / М. М. Блiхар // Свiтове господарство та мiжнароднi економiчнi вiдносини. — 2008. — № 7 (85). — С. 3 — 7. 5. Гребельник О. Митна полгтика в умовах транс-формацл економiчноi системи / О. Гребельник // Вюн. Академп митно! служби Украши. — 1999. — № 4. — С. 74 — 80. 6. Лукьяненко Е. В. Налоговое регулирование международной торговки товарами / Е. Лукьяненко . — Донецк : ИЭП НАН Украины, 2007. — 452 с. 7. Россинский Б. В. Таможенные режимы по российскому законодательству. Обзор и определение / Б. В. Россинский // Закон. — 2006. — №6. — С. 5 — 12. 8. Шестакова М. О таможненных режимах / М. Шестакова // Право и экономика. — 2006. — № 9. — С. 79 — 88. 9. Науменко В. П. Митне регулюван-ня зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в Укра!ш / В. П. Науменко, П. В. Пашко, В. А. Русаков, — К. : Знання, 2006. — 394 с. 10. Додин Е. Новый вид режима в таможеннои деле Украины / Е. Додин // Закон. — 2006. — № 6. — С. 59 — 62. 11. Смирнов I. Г. Лопстична характеристика митних режишв в Украш (зовшшньоторговельний контекст) / I. Г. Смирнов // Зовшшня торпвля: право та економша. — 2007. — № 2(31). — С. 6 — 14. 12. Елиферов В. Г. Бизнес-
процессы. Регламетация и управление : учебник / В. Г. Елиферов, В. В. Репин. — М. : ИНФРАМ-М, 2008. — 319 с. 13. Науменко В. Мшiмiзащя ризишв при митному оформленн : навч. noci6. для студ. вищ. навч. закл. / В. Науменко — К. : ЗАТ „Август", 2003. — 224 с. 14. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши ввд 05.10.98 № 1598 „Про затвердження Порядку визна-чення митно! вартост товарiв та iнших предметов у разi перемщення !х через митний кордон Укра!ни" [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mito.org.ua. 15. Науменко В. Особенности определения страны происхождения импортного товара / В. Науменко // Митний брокер. — 2002. — №1(68). — С. 77 — 87.
Осадча Н. В. Алгоритми омерацш в межах митного режиму iмморту
У статп проаналiзованi елементи митних процедур в межах митного режиму iмпорту, побудоваш алгоритми митних операцш та визначен напрями !х удосконалення.
Ключовi слова: алгоритм, система управлшня яшстю, iмпорт, митна вартють, кра!на походження.
Осадчая Н. В. Алгоритмы операций в рамках режима имморта
В статье проанализированы элементы таможенных процедур режима импорта, построены алгоритмы таможенных операций и определены направления их совершенствования.
Ключевые слова: алгоритм, система управления качеством, импорт, таможенная стоимость, страна происхождения.
Osadcha N. V. Algorithms of import operations
In article elements of customs procedures of a mode of import are analysed, algorithms of customs operations are constructed and directions of their perfection are defined.
Key words: algorithm, a control system of quality, import, customs cost, country of origin.
Стаття надшшла до редакцп 25.04.2011
Прийнято до друку 27.05.2011
