CC BY
48
УДК 336.71:332.14(477)
Оксана 1вашвна Копилюк,
канд. екон. наук, професор Львiвська комерцшна академiя
Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНА КРИЗА ТА II ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ РЕГ1ОНАЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ РОЗВИТКУ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Наслщки впливу свггово1 фшансово-економ1чно! кризи 2008-2010 рр. на бан-ювську систему Укра1ни можна окреслити як значш й глибою за проявом у вс1х напрямах банювсько1 д1яльносп. Актуальнють даного дослщження полягае в обгрунтуванш характеру впливу свггово1 фшансово-економ1чно1 кризи на розвиток нащонально! банювсько1 системи в розр1з1 репошв у контекст форму-вання напрям1в реал1заци регюнально1 полггики, спрямованих на мшм1защю 11 не-гативних наслщюв. Особливе значення ця проблема мае для репошв, яким потр1бно фшансувати модершзащю промислового потенщалу (Льв1вська, Харювська, Донецька обласп та ш.) { вивести його на р1вень вимог свггових ринюв.
Бшьшють науковщв схиляються до думки, що фшансово-економ1чна криза та 11 вплив на вггчизняну економшу зумовлеш такими чинниками: розривами м1ж основ-ними показниками у вггчизнянш банювськш д1яльносп впродовж тривалого часу (невщ-повщшстю м1ж термшами залучення { роз-мщення ресурс1в банками); значною "дола-ризащею" наданих кредита; великим обся-гом валютних споживчих кредит1в та неадек-ватними доходами ф1зичних ос1б; недостат-шм р1внем каштал1зацп банюв; невщповщш-стю окремих нормативних акпв вимогам зростання операщйних, фшансових та швес-тищйних ризиюв банювських установ.
Вивченню сучасних глобал1защйних тренд1в у свгговш та нащональнш економь ках присвячено пращ багатьох вчених, зок-рема О. Войтенко, О. Дзюблюка, О. Другова, В. Лещука, Н. Пантелеевой В. Фостяк [1-7], Л. Хомутенко [8], С. Шумсько1 [9] та ш. Вони висвгглюють як позитивш, так { переваж-но негативш впливи глобал1зацп на банювсь-ку систему, а вщтак, нащональну економшу та 11 галуз1.
Зокрема, теоретико-методолопчш ас-пекти виникнення кризових явищ та 1х кла-сифшацп у р1зних галузях економши висвгг-лено в роботах В. Лещука та Л. Хомутенко [5, 8], дослщженню критерпв класифшацп кризових явищ та етатв розвитку й особ-ливостей криз у банювському сектор1 еконо-м1ки присвячено дослщження О. Войтенко, О. Дзюблюка та С.Шумсько1 [1, 2, 9]. Негативш прояви фшансово-економ1чно1 кризи на банювську систему, як спричинили недо-статнш р1вень каштал1зацп установ, проб-лемшсть у кредитно-швестищйнш д1яльнос-т1, розкрито В. Фостяк у пращ [7]. Скорочен-ня обсяпв кредитно-швестищйно1 д1яльносп банюв, нарощування р1вня неяюсних { про-блемних кредитних портфел1в, неспрямо-ванють грошових потоюв банювських установ на формування кредитно-швестищйно1 модел1 економ1чного розвитку Украши й ак-тив1защю регюнальних банювських систем на задоволення потреб розвитку територ1а-льних громад та промислового виробництва на регюнальному р1вш детально розглянуто у працях О. Другова, Н. Пантелеевой' [3, 5] та ш.
Проте залишаються недостатньо до-слщженими питання, пов'язаш з ощнкою впливу фшансово-економ1чно1 кризи на стан розвитку регюнально1 банювсько1 системи та 11 рол1 в актив1зацп розвитку промисловосп репошв.
Метою статп е дослщження впливу фшансово-економ1чно1 кризи на функщону-вання регюнальних банювських систем та обгрунтування дощльносп залучення потенщалу регюнальних банюв у розвиток еконо-м1ки регюшв.
Глобал1защйш процеси призвели до ш-теграцп практично у вс1х сферах суспшьства: економ1чнш, сощальнш, полггичнш, куль-турнш тощо. Окрем1 експерти наголошують
© О.1. Копилюк, 2014
на юнуванш фшансово! глобaлiзaщ!, складо-вими яко! е фiнансовi ринки, глобальш фь HaHCOBi iнститути (ТНК, транснащональш банки, центрaльнi банки та ш) i фiнaнсовi iнструменти (грошi, швестици, цiннi папери, кредити) [5, с.136].
Значна зaлежнiсть банювсько! системи Укра!ни вiд свггово! фшансово! системи зу-мовила стрiмке поширення кризових явищ через 11 чутливiсть до коливань процентних ставок, валютних курсiв та додаткових ризи-кiв, пов'язаних iз вiдпливом депозитiв та капиталу з бaнкiвських рaхункiв.
На думку сучасних учених-економю-тiв, основними ознаками трансформацшних процесiв фiнaнсового простору внаслщок глобaлiзaцi! е: посилення концентрацп кат-талу у свггових фiнaнсових центрах; постшна iнтенсифiкaцiя розвитку глобально! мережi Iнтернет-торгiвлi та розрaхункiв; зростання ринку евровалют; розвиток спшьного евро-пейського ринку; зростання ролi ТНК та ТНБ; зростання глобально! конкуренцп на ринку фшансових послуг; перетворення тра-дицiйно! бaнкiвсько! дiяльностi убiк ство-рення трансформованого та сфокусованого ушверсального банку на основi появи таких основних сфер (нaпрямiв дiяльностi), як роз-дрiбний бaнкiвський бiзнес, обслуговування приватних осiб, оптовий банювський бiзнес; посилення руху мiжнaродних каттатв; тен-денцi! щодо усунення кра!нами нaцiонaльних фiнaнсових i торговельних обмежень та ш [8, с. 81].
Слiд зазначити, що за шдексом глоба-лiзaцi! (розрахований KOF Swiss Economic Institute, Index of Globalization) у 2011 р. наша держава посша 53 мюце зi 186 кра!н свiту, а це засвщчуе про вiдкритiсть !! економши i вiдсутнiсть певних протекцiонiстських захо-дiв у посткризовий перiод [4]. Проблеми, як пов'язaнi iз впливом свггово! фiнaнсово! системи на Укра!ну, полягають у високому рiвнi вiдкритостi !! економiки, чутливостi до змш на свiтових фiнaнсових ринках.
Отже, безперечним е факт, що в умо-вах глобaлiзaцi! вщкритють нaцiонaльних економiчних систем сприяе посиленню мо-гутностi фiнaнсових систем найрозвинуп-ших кра!н свiту та вщносному послабленню
фiнансово-економiчного потенцiалу менш розвинутих i слаборозвинутих кра!н, формуе умови для тдпорядкування !х iнтересiв ште-ресам наймогутнiших держав [8, с. 82]. Знач-ний рiвень вщкритосп вiтчизняно! економiки визначае вагомий вплив зовшшшх чинникiв на !! фшансову стабiльнiсть. Важливою проблемою впчизняно! банкiвсько! сфери, яка спричинена зовшшшми впливами в умовах загострення конкурентно! боротьби на мiж-народних фшансових ринках, тенденцш гло-балiзацi! та концентрацп банкiвського кат-талу в свт, е виживання банкiвсько! системи кра!ни й протидiя вимиванню фшансових ресуршв i доходiв iноземними банювськими об'еднаннями [5, с. 138].
Можна стверджувати, що участь еко-номш кра!н у процесi глобалiзацi! мае об-умовлюватися насамперед економiчною до-цiльнiстю. Глобалiзацiя не повинна руйнува-ти нацiональнi економiки, а сприяти взаемо-проникненню та руху економiчних, фшан-сових i трудових ресуршв.
1снуе значний взаемозв'язок та взаемо-залежнiсть свiтово! банкiвсько! й нащональ-но! i регiональних систем, свщченням чого е коливання в розвитку свггово! банкiвсько! системи, яка значною мiрою реагуе на банкiвську полгшку розвинених кра!н: США, держав Евросоюзу тощо. Пiдтвердженням цього е посилення концентрацп фшансово-промислового капiталу, iнтернацiоналiзацiя фiнансових ринкiв, глобалiзацiя фiнансових потоюв. Так, сукупний обсяг свiтових фь нансових активiв на сьогоднi уже перевищуе 120 трлн дол. США. Для порiвняння в 1980 р. даний показник становив 12 трлн, у 1993 р. -53 трлн. Сьогодш свггова фшансова мережа охоплюе сотнi тисяч транснацiональних i мiжнародних фiнансово-промислових груп, транснацiональнi банки i страховi компанi!, ринки щнних паперiв, електроннi системи банкiвських розрахунюв - як традицiйнi, так i вiртуальнi [8, с. 82]. Новою тенденщею розвитку свiтово! банювсько! системи у XXI столiгтi окремi дослiдники вважають вiрту-алiзацiю: використання у банках переваг 1нтернету для набуття нових можливостей iнформацiйного обслуговування, проведення трансакцш, полiпшення якостi дистрибуци та
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
шдвищення лояльносп клiентiв в умовах зростаючо! конкуренцi!. При цьому онлайн-операцп подiляють на банкiвськi, швести-цшш та торговельнi, якi виконуються за до-помогою 1нтернету i мобшьного зв'язку [6, с.173].
Однiею iз важливих умов економiчного зростання держави та виходу !! iз фшансово-економiчно! кризи е виважена полгшка ефек-тивного розвитку банкiв, яка грунтуеться на заходах, спрямованих на формування дос-татнього за обсягами власного катталу, реструктуризацi! проблемних активiв i реор-ганiзацi! банкiв.
Специфша фiнансово-економiчно! кризи 2008-2010 рр. полягае в тому, що вона спричинена не кризою в реальнш економщ, а передувала рецесi! та мала значш наслiдки для свггово! економiки свiту.
За роки свого юнування вiтчизняна банкiвська система вже пережила три фiнансовi кризи, яю негативно позначилися на фiнансовому сташ банкiвських установ та призвели до порушення фiнансово! рiвноваги в кра!ш. Системнi банкiвськi кризи дають можливють окреслити закономiрностi роз-повсюдження кризових явищ, характерними особливостями яко! визнано: зростання кiлькостi неплатежiв, кредитних дефолтiв у реальному та фшансовому секторах еко-номiки, в результат чого сукупний капiтал банювсько! системи скорочуеться.
За оцiнкою С.С. Шумсько! основними тенденцiями початку кризи були: негативний фюкальний баланс, поточш рахунки в дефiцитi, висока шфлящя, кредитний бум, миттеве скорочення загально! суми вкладiв (в Укра!нi в 2008 р. внутршне кредитування економши банками становило 82,1%) [9].
Так, на думку О.М. Войтенко, на ви-никнення кризових явищ у впчизнянш бан-кiвськiй системi вплинули: недосконала вну-трiшня макроекономiчна й зовшшньоеконо-мiчна полiтика, що супроводжуеться еконо-мiчним спадом i високим шфляцшним тис-ком на економшу; низька капiталiзацiя бан-кiв; тривала некерована кредитна експаншя на фош високих кредитних ризикiв; нена-лежний рiвень управлiння банкiвськими ри-зиками i низька якiсть наявних активiв; юну-
вання розривiв мiж темпами зростання кредита i ВВП, активiв i зобов'язань; нерiвно-мiрний розподiл активiв i капiталу мiж банками рiзних груп; ютотна залежнiсть банкiв вiд зовнiшнiх запозичень на фош свггово! кризи лшвщностц недосвiдченiсть банювсь-ких менеджерiв; банювська панiка, виклика-на недовiрою вкладниюв до банкiвських установ, а також банюв один до одного, що супроводжувалася масовим вилученням кошив iз рахункiв i згортанням мiжбанкiвсь-кого кредитування; прорахунки у валютнш полiтицi; стрiмка девальвацiя нацiонально! валюти; зростання спекулятивних операцш банкiв на валютному ринку; недосконала практика стрес-тестування i внутршнього банкiвського контролю тощо [1].
Як зазначае О. Дзюблюк, розвитку кризових явищ в економщ Укра!ни значною мiрою сприяли чинники, пов'язанi з певними структурними диспропорщями нацiонально-го господарства, котрi й визначили його враз-ливiсть як до зовшшшх викликiв, так i до несприятливого розвитку подiй усередиш кра!ни. Серед основних чинникiв автор ви-дiляе такi: зростання обсяпв зовнiшнього боргу кра!ни; переважання темтв зростання споживчого кредитування над шшими видами кредитiв, використання валютного курсу як головного макроекономiчного шдикатора, дестабiлiзацiя банкiвсько! системи кра!ни [2].
У 2008 р. тд впливом свггово! фiнан-сово! кризи в Укра!ш вiдбулася девальвацiя нащонально! валюти, яка сягнула понад 60%, таким чином, курс шоземних валют тдви-щився з 5,05 до 7,70 грн за долар, з 6,92 до 7,70 грн за евро та продовжував зростати в динамiцi.
Кредити, наданi фiзичним особам, до початку кризи зростали вищими темпами, нiж кредити, надаш суб'ектам господарю-вання. На фош широко! реклами та простоти отримання кредита прирют наданих банками кредита фiзичним особам у грудш 2008 р. становив 75% до грудня 2007 р., а в 2009 р. спостерталося с^мке зменшення обсяпв кредитування. Так, прирют кредита у грудш 2009 та 2010 рр. (порiвняно з груднем попе-реднього року) скоротився на 17,2 та 16,2% вщповщно. Бшьше половини загального !х
обсягу припадало на кредити, надаш в шоземнш валють
Загалом процентш ставки за кредитами, наданими депозитними корпорац1ями
кл1ентам, суттево р1зняться м1ж собою в розр1з1 репошв, що е своерщним фактором 1 одночасно наслщком стану банк1всько1 системи Украши (див. рисунок).
Рисунок. Регюналъш в1дм1нност1 процентных ставок за кредитами, наданими депозитними корпорацями кл1ентам, у розр\з\регютв
Справжш наслщки кризи позначилися на фшансових результатах банюв у 2009 р., як отримали збитки на суму 31,5 млрд грн. Вщ'емний фшансовий результат по банюв-ськш систем! на початок 2011 р. склав 13,02 млрд грн, що майже в 2,5 раза менше, шж у 2009 р.
Регюнальний вим1р кризових явищ визначаеться переважно сформованим укладом конкретного регюну та його пов'яза-нютю 1 стшкютю до конкретних прояв1в кризи.
Фшансова криза суттево поглибила асиметрш регюнального розвитку банювсь-ко1 системи. Це пщтверджуеться тим, що в докризовому 2005 р. переважна бшьшють дшчих банюв-юридичних ос1б зареестрована
у м. Киев1: 89 з1 160 (55,62% вщ загально1 юлькосп), 41 банк - у схщних областях Украши (25,62%). На решт територп дер-жави (захщш, швденш, швшчш та централь-ш област (без м. Киева) зареестровано лише 30 банюв (18,76%), причому в 11 областях не було зареестровано жодного банку - юри-дично1 особи.
У банювськш систем! Украши за р1в-нем територ1ального розташування банюв-юридичних ос1б вггчизняш вчеш видшяють чотири групи банюв: високо1, середньо1, незначно1 та низько1 концентраци кашталу. За проведеними розрахунками частка влас-ного кашталу в груш банюв високо1 концентраци становила бшьше 10%, у груш серед-ньо1 концентраци - вщ 3 до 10%, у груш
Економжа промисловост1 Экономика промышленности
незначно! концентрацп - вiд 1 до 3% та мен-ше 1% - у груш низько! концентрацi! катталу. Данi аналiзу свiдчать про те, що суттевою проблемою банкiвсько! системи Укра!ни е !! територiальна нерiвномiрнiсть, що супроводжуеться високою концентрацiею установ та !х капiталу в межах одного регюну, зокрема у м. Киев^ де найбiльша концентрацiя катталу становила близько 76% на 01.10.2009 р.
На сьогодт по Укра!т в цшому на 100 тис. ошб припадае 0,3 банка, тодi як цей по-казник у розвинених кра!нах свiту становить: у Шмеччит - 5, у Францп - 3,6, Iталi! - 15,3, США - 3,3 банку [7].
Регюнальна мережа банювських установ складаеться з бшьш нiж 20 000 точок продажу (включаючи фши та дочiрнi ком-панi!). При цьому найбшьше число банкiв сконцентровано у промислових i столичному регюнах. Рiвень покриття банкiвською мережею територи Укра!ни у перерахунку на кшьюсть населення (з урахуванням фактич-но! заселеностi регiонiв) е помiрним. Змiни в стратегiях розвитку ряду банювських установ спричинили скорочення витрат на розви-ток i оптимiзацiю регiонально! мережi. У цшому по банювськш системi спостерiгалося зменшення загального числа точок продажу, ^ найiмовiрнiше, ця тенденцiя збережеться впродовж найближчих роюв. Разом з тим конкуренщя на фiнансовому ринку i все ще висока концентрацiя банювських точок продажу в ушх регiонах будуть сприяти полш-шенню якостi обслуговування й наданню новгттх послуг корпоративним та роздрiб-ним ктентам.
Важливою е дiяльнiсть регюнально! банкiвсько! системи в контекстi !! впливу на iнновацiйно-iнвестицiйний розвиток регюну й реалiзацiю територiальних програм i про-ектiв. Це зумовлено низкою чинниюв, зокрема регiональнi банки:
защкавлет у розвитку економiки регюну, у якому здшснюють свою дiяльнiсть, оскiльки вони повнiстю економiчно вiд не! залежнi;
мають кращi зв'язки з регiональними органами влади, що дозволяе отримувати бiльш широкий обсяг шформацп;
як правило, вкладають кошти в регiонi !х залучення, на вiдмiну вiд загальнодержав-них банюв, якi розмiщують ресурси в т ре-гiони, де швестицшний клiмат е сприятливь шим, що у свою чергу призводить до "вими-вання" коштiв iз регютв з низькою швести-цiйною привабливютю;
на вiдмiну вiд загальнонацiональних банюв у бiльшостi працюють iз наперед ви-значеною клiентурою та при робот з нею застосовують шдивщуальт тдходи;
знають кон'юнктуру ринку даного регiону та враховують !! особливостi при розробцi стратегi! розвитку.
Разом iз тим доцiльно виокремити трупу факторiв, якi знижують конкуренто-спроможнiсть регiональних банкiв на ринку, зокрема:
залежтсть вiд iнновацiйно-iнвестицiй-ного потенщалу та сприятливостi еконо-мiчно! ситуацi! в регiонi;
орiентацiя на мюцевих корпоративних та роздрiбних ктентв;
недостатнiй рiвень капiталiзацi! регiо-нальних банюв, нерацiональнiсть !х терито-рiального i галузевого розташування;
незацiкавленiсть у концентрацп фшан-сових ресурсiв на мюцевому рiвнi, а спрямованiсть !х у регiони економiчного зро-стання.
Принципово важливими е критери ви-значення регюнального банку в Укра!нi. На даний час у законодавсга Укра!ни вiдсутне чiтке трактування поняття "регюнальний банк", оскiльки згiдно iз Законом Укра!ни "Про банки i банювську дiяльнiсть" регi-ональним визнаеться банк, котрий здшснюе свою дiяльнiсть у межах одного регюну. Щц-тримуючи таке трактування, вважаемо за не-обхщне конкретизувати специфiку та спецiа-лiзацiю таких установ i пропонуемо визнача-ти регiональний банк як такий, що залучае i розмiщуе фiнансовi ресурси у межах одного регюну та вщповщае таким критерiям:
1) не менше 51% його активiв розмi-щено у межах одте! областi;
2) не менше 51% зобов'язань залучено ним у межах одте! обласп.
Банк може визнаватись регюнальним з моменту створення, а для вже юнуючих установ тсля подання та визнання дшсними
вщповщних документа (яю доводять вико-нання вищезазначених умов) до Нацюналь-ного банку Укра!ни. Вiдповiдно регiональнi установи повинш представляти звiтнiсть, яка тдтверджуе мунiципальнi грошовi потоки. З боку НБУ необхщно запровадити система-тичний мошторинг за дiяльнiстю регюналь-них банюв, який вiдображав би фшансово-економiчнi аспекти дiяльностi банкiвсько! системи регюну.
Слiд зазначити, що вдосконалення оргашзацшно-шституцшних аспектiв функ-цiонування регюнально! банкiвсько! системи повинно здiйснюватись шляхом створення Департаменту регюнального розвитку в структурi НБУ, який вирiшуватиме процеду-ри створення, нагляду й лшыдаци регюналь-них банкiвських установ.
З точки зору активiзацi! участi регю-нальних банкiв у розвитку економши реп-онiв потрiбно посилювати ствпрацю мiж ними та мунiципальними органами влади, надавати можливють банкам регюну обслу-говувати мiсцевi бюджети, що може стати стратепчним фактором розвитку, оскшьки цi кошти iнвестуватимуться в регюш !х залу-чення.
Першочерговими заходами для реалiзацi! полiтики регiонального розвитку банкiвсько! системи мае стати вдосконалення теоретично! бази (запровадження трирiвнево! схеми побудови банювсько! системи i врегу-лювання термша "регiональний банк" у законодавствi) та реалiзацiя фiнансових стимулiв для дiяльностi регiональних банкiв (зменшення нормативу адекватносп регулятивного капiталу та норми обов'язкового ре-зервування за депозитними операщями) [3].
Основнi принципи, цш та напрями регiонального розвитку банюв мають бути вiдображенi у полгшщ регiонального розвитку. Регiональна полгшка розвитку бан-кiв - це стратепя i тактика формування й ефективного функцюнування банкiвських установ регюшв, якi постiйно взаемодiють мiж собою та iз зовнiшнiм середовищем, здшснюють ресурсне пiдкрiплення еконо-мiчних, сощально-трудових, полгтико-право-вих та iнших вщносин i задовольняють iнно-
вацiйно-iнвестицiйнi потреби розвитку еко-номiки регiонiв.
Концепщя регiонального розвитку банкiв Укра!ни повинна реалiзовуватися за такими напрямами:
1. Аналiз та реформування iснуючо! нормативно-правово! бази, а саме:
внесення змш до законодавчих та нор-мативних актiв з питань банкiвсько! дiяльно-стi, зокрема Закону Укра!ни «Про банки i банкiвську дiяльнiсть» стосовно змюту, цiлей та формування ресурсного потенщалу регiо-нальних банкiв;
виокремлення критерiальних ознак, ха-рактерних для регюнальних банкiв;
внесення змiн доЗакону Укра!ни «Про банки i банювську дiяльнiсть» стосовно умов створення мюцевого, регiонального та за-гальнодержавного банку, зокрема вимог до порядку формування статутного катталу й частки в ньому мюцевих органiв влади.
2. Розробка рекомендацш щодо соцi-ально-економiчного i культурного розвитку регiонiв з виокремленням механiзмiв залу-чення потенщалу банювських установ у роз-виток мюцевих громад.
3. Визначення прюритетних напрямiв залучення й розмiщення фшансових ресур-сiв, задоволення рiзноманiтних потреб розвитку на рiвнi територш.
4. Обгрунтування iнструментарiю ефективного функцюнування регюнальних бан-кiвських систем.
Пщсумовуючи вищенаведене, зазначи-мо, що конкретними першочерговими заходами з подолання негативних кризових наслiдкiв i надалi мають бути: спрощення процедури консолiдацi! банкiв; створення регiональних банювських систем з метою розв'язання проблем мюцевих громад; розробка i реалiзацiя ефективно! регiонально! полiтики розвитку банювсько! системи; вдосконалення механiзмiв виведення з ринку банкiв iз нестабiльною фiнансовою моделлю та недостатшм обсягом власного капiталу й значними проблемними активами. Подальшi дослiдження повинш бути конкретизоваш в розробцi методичного шструментарда ефективного функцiонування регюнальних бан-
Економта промисловостi Экономика промышленности
юв^ких отст^м тa мeхaнiзмy ïx зaлyчeння в peaлiзaцiю пpoгpaм peгioнaльнoгo poзвиткy.
Лiтерaтурa
1. Вoйтeнкo О.М. Бaнкiвcькi кpизи: cyтнicть тa ocoбливocтi пpoявy [Елeктpoнний pecypc] / О.М. Вoйтeнкo.- Peжим дocтyпy: http://www.rusnauka.com/7_NMIV_2010.
2. Дзюблюк О. Гpoшoвo-кpeдитнa го-лiтикa в пepioд кpизoвиx явищ нa cвiтoвиx фiнaнcoвиx pинкax / О. Дзюблюк // Вюник НБУ. - 2009. - № 5. - С. 20-30.
3. ^ушв О.О. Пoлiтикa peгioнaльнoгo poзвиткy бaнкiвcькoï cиcтeми Укpaïни / О.О. Дpyгoв //Вicник Укpaïнcькoï aкaдeмiï бaнкiвcькoï cпpaви. - 2006. - № 1 (20). -С. 56-60.
4. KOF IndexofGlobalization - Индeкc ypoвня глoбaлизaции cтpaн миpa [Елeктpoн-ний pecypc].- Peжим дocтyпy: http://gtmar-ket.ru/ratings/kof-globalization-index/info.
5. Лeщyк В. Бaнкiвcькa cиcтeмa Укpaï-ни в yмoвax глoбaлiзaцiï cвiтoвoï eкoнoмiки / В. Лeщyк // Вюник Унiвepcитeтy бaнкiвcькoï cпpaви Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни. -2012. - № 1 (13). - С. 136-139.
6. Пaнтeлeeвa Н.М. Тeндeнцiï poзвиткy бaнкiвcькoгo бiзнecy як пepeдyмoвa arcm-вiзaцiï iннoвaцiйнoï дiяльнocтi вггчизняних бaнкiв / Н.М. Пaнтeлeeвa // Вюник Унiвepcи-тeтy бaнкiвcькoï cпpaви Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни. - 2012. - № 1 (13). - С.170-177.
7. Фocтяк В.В. Сyчacнi тeндeнцiï тон-цeнтpaцiï кaпiтaлy бaнкiв Укpaïни / В.В. Фoc-тяк // Бaнкiвcькa cиcтeмa Укpaïни в yмoвax глoбaлiзaцiï фiнaнcoвиx pинкiв (14-15 жoвт.
2010 p.). - 4epraœ, 2010. - С. 90-92.
8. Хoмyтeнкo Л.1. Оcнoвнi oзнaки тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв фiнaнcoвoгo пpocтopy в yмoвax глoбaлiзaцiï / Л.1. Хoмy-тeнкo, Т.П. Гoнчapeнкo // Пpoблeми i rap-cпeктиви poзвиткy бaнкiвcькoï cиcтeми Укpaïни [Тeкcт]: збipник тeз дoп. XIV В^-yкpaïнcькoï нayк.-пpaкт. тонф. (27-28 жoвт.
2011 p.): y 2 т. / Дepжaвний вищий нaвчaль-ний зaклaд "Укpaïнcькa aкaдeмiя бaнкiвcькoï cпpaви Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни". - СУ-ми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2011. - Т. 2. - С. 81.
9. Шум^та С.С. Poзвитoк cвiтoвoï бaнкiвcькoï ^дуе^х' тa cиcтeмнa кpизa 20082010 po^ / С.С. Шyмcькa // Егашм^ тa пpoгнoзyвaння. - 2010. - № 4. - С. 39-61.
Надшшла do pedax^ï 29.04.2014 p.
