18. Коляденко Д.Л. Роль малого 6Í3Hecy в регюнальнш економiцi / Д.Л. Коляденко // Вiсник Хмельницького нацiонального ушверситету. - 2010. - № 1, т. 2. - С. 228-231.
19. Галан Н.1. Системи державно!' тдтримки малого та середнього 6Î3œcy в розвинутих кра'нах / Н.1. Галан : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 20 с.
20. Климова 1.Г. Методи та шструменти фшансово-кредитного механiзму державно!' шдтримки iнновацiйноï сфери у кра'нах з ринковою економiкою / 1.Г. Климова // 1нвестици: практика та досвщ. - 2009. - № 2. - С. 29-32.
21. Васшьева Л.М. Розвиток малого тдприемництва в зарубiжних кра'нах / Л.М. Васшь-ева // Держава та регюни. - 2010. - № 2. - С. 55-58.
Пихняк ТА. Организационно-экономический механизм государственного управления предприятиями малого бизнеса: мировой опыт и уроки для Украины
Проанализирован и обобщен мировой опыт государственного управления развитием малого предпринимательства. С учетом мирового опыта предпринимательской деятельности и потребностей современной экономики предложены рекомендации для Украины относительно построения механизма управления развитием малого предпринимательства с целью последующего их приложения в практической деятельности.
Ключевые слова: предпринимательская деятельность, малое предпринимательство, государственное управление, регуляция, стимулирование.
Pikhnyak ТА. Organizational and economic mechanism of state administration of small business enterprises: world experience and lessons for Ukraine
World experience of state administration development of small enterprise is analysed and generalized. Taking into account world experience of entrepreneurial activity and necessities of modern economy recommendations are offered for Ukraine in relation to the construction of mechanism of management development of small enterprise with the purpose of their subsequent application in practical activity.
Keywords: entrepreneurial activity, small enterprise, state administration, adjusting, stimulation.
УДК336.71:336.242:65 Здобувач М.€. Яремчук1 - Ун1верситет бантвськог
справи Национального банку Украти, м. КиИв
ОПТИМ1ЗАЦ1Я МЕРЕЖЕВО1 СТРУКТУРИ БАНК1В В УКРА1Ш У КРИЗОВИЙ ТА ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕР1ОДИ
Дослщжено проблему оптимiзацii банками Укра'ни сво'х мережевих структур у кризовий та посткризовий перюди, проаналiзовано стан мереж бангавських уста-нов протягом 2009-2010 рр., наведено та обгрунтовано чинники, яга впливають на процеси оптимiзацii мереж банюв, врахування впливу яких дасть змогу забезпечити бшьш оптимальну структуру мережг
Ключовг слова: банк, мережа, точки продажу, процес оптимiзацii.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку банювсько' системи ключовою проблемою банюв е формування вщповщного р1вня витрат, який забезпечив би утримання конкурентних позицш на репональному та державному ринках банювських послуг.
1 Наук. кер1вник: проф. Р. А. Слав'юк, д-р екон. наук - Льв1вський утверситет банювсько'' справи
Пошук шляхiв щодо оптимiзацп мережевих структур банюв е однieю з найважливiших складових, що забезпечуе ефективне функцiонування банку та отримання необхщного рiвня доходу, особливо в кризовий перюд, який вимагае детально! оцшки рiвня витрат банку. Проте, о^м оцiнки рiвня вит-рат, дуже важливим для банюв е правильно оцiнити вс можливi чинники впливу на процес оптимiзацп !хшх мережевих структур.
Анал1з основних досл1джень та публ1кац1й. Проблеми розвитку, аналiзу, оптимiзацп мережi банками Укра!ни дослiджували зарубiжнi та ви-чизнянi вченi. Рiзнi аспекти цього питання розглядали Т.В. Стринковська, М.А. Поливана, А.М. Впряк, Д.В. Завадська, Н.1. Костша, К.С. Малярчук, Д. Гриньков. Проте в Укра!ш практично немае наукових розробок щодо по-будови та функцюнування мережевих структур банюв.
У сво!х дослiдженнях ми тдтримуемо думку вiтчизняних науковцiв про те, що вплив свиово! фшансово! кризи наочно продемонстрував нездат-нють вичизняно! банювсько! системи протистояти !! викликам, мобiльно пристосовуватись до постшно змiнюваних ринкових умов i проявив потен-цiйнi ризики !! дестабЫзацп [1].
З огляду на це, питання дослщження причин i наслщюв глобальних фiнансових криз на банювський сектор Укра!ни на сьогоднi е надзвичайно актуальним. Тобто банки повинш бути готовi до кризових процешв в еконо-мiцi, при цьому мережа банку мае бути спрямована на вщповщнють очжу-ванням бiзнесу конкретного регiону та продуктова полггака мае носити регь ональний характер, тобто вщповщати потребам клiентiв. При цьому потрiбно чiтко налагодити процес управлшня мережею i зокрема прорахувати витрати на утримання дано! мережь
Мета роботи - дослщження загальних тенденцiй оптимiзацiй мереж банками Укра!ни в кризовий та посткризовий перюди та визначення чинни-кiв, що впливають на цей процес.
Виклад основного матер1алу. Для вiтчизняних банюв е притаманним формування достатньо великих мережевих структур. Станом на 01.01.2011 р. в Укра!ш зареестровано 195 банюв (з них мають банювську лщензж> та здшснюють банкiвську дiяльнiсть 175 банкiв). Станом на 01.01.2011 р. в Ук-ра!ш дiе 746 фшп та 20 014 вщдшень [3, 4].
Найбшьшу мережу серед банкiв мають Ощадбанк - 5 996 (28,9 % вщ загально! кiлькостi по сектору), Приватбанк - 3187 (15,4 %>) та Райффайзен Банк Аваль - 968 (4,7 %). ПАТ "КРЕДОБАНК" з юльюстю установ 140 оди-ниць посщае 25 мюце (0,7 % вiд загально! юлькосп по сектору) серед укра-!нських банкiв, що загалом корелюе з позищями Банку в секторi за шшими показниками роздрiбного ринку (депозити фiзичних осiб, кiлькiсть карток). Рейтинг укра!нських банкiв за кiлькiстю банювських установ станом на 01.01.2011 р. (без урахування банюв, що перебувають у стадп лжвщацп) наведено у табл. 1.
За 2010 р. репональна мережа укра!нських банкiв скоротилася на 547 установ або на -2,6 % (за перюд з 01.10.2008 р. регюнальна мережа укра-!нських банкiв скоротилася на 2 389 установи або на -10,3 %). В той же час,
цший ряд банюв скорочували кiлькiсть установ значно вищими темпами, що вимiрюються десятками вщсотюв. До таких вiдносять i ряд банкiв iз шозем-ним кашталом: БГ Банк (-69 %, з 35 до 11 установ), Промшвестбанк (-51 %, з 602 до 296), Сведбанк (-41 %, з 156 до 92), Форум (-32 %, з 285 до 194). Де-тальну iнформацiю щодо змiни кiлькостi установ наведено у табл. 2, 3.
Табл. 1. Напки-.йдери за ктътстю установ (фтп + вiддiлення)
№ Банк Загальна кшьгасть пщроздшв Частка у банювському
на 01.01.2011 р. сектор^ %
1 ОЩАДБАНК 5996 28,88
2 ПРИВАТБАНК 3187 15,35
3 РАИФФАИЗЕН АВАЛЬ 968 4,66
4 УКРСИББАНК 731 3,52
5 НАДРА 537 2,59
6 1МЕКСБАНК 464 2,24
7 УКРСОЦБАНК 444 2,14
8 ПРАВЕКС-БАНК 440 2,12
9 БРОКБ1ЗНЕСБАНК 384 1,85
10 СИГМАБАНК 378 1,82
11 Ф1НАНСИ ТА КРЕДИТ 329 1,58
12 ПРОМ1НВЕСТБАНК 296 1,43
13 УКРГАЗБАНК 279 1,34
14 1НДЕКСБАНК 209 1,01
15 ЕКСПРЕС-БАНК 197 0,95
16 МЕГАБАНК 196 0,94
17 ФОРУМ 194 0,93
18 ОТП БАНК 187 0,90
19 КРЕДИТПРОМБАНК 184 0,89
20 ХРЕЩАТИК 167 0,80
21 ВТББАНК 163 0,79
22 1НПРОМБАНК 163 0,79
23 П1ВДЕННИИ 158 0,76
24 В1ЕИБ1 БАНК 150 0,72
25 КРЕДОБАНК 140 0,67
26 КШВСЬКА РУСЬ 136 0,66
27 ПУМБ 135 0,65
28 УН1ВЕРСАЛ БАНК 133 0,64
29 ЕРСТЕ БАНК 133 0,64
30 АКЦЕНТ-БАНК 132 0,64
Разом по сектору 20014 100,00
Табл. 2. Питома вага закритих тдроздШв
№ Банк Вщносна змша к-ст пщроздшв за 2010 р., %
5 БГ БАНК -68,6
6 ПРОМ1НВЕСТБАНК -50,8
8 СВЕДБАНК 41,0
12 ФОРУМ -31,9
13 Ф1НАНСОВА 1НЩ1АТИВА -27,4
14 МОРТРАНСБАНК -22,0
16 ПРАВЕКС-БАНК -20,7
22 КРЕДОБАНК -14,6
26 1МЕКСБАНК -10,1
27 КИ1В -9,5
28 УКРСИББАНК -9,4
30 ОТП БАНК -8,3
31 1НДЕКСБАНК -6,3
33 РАИФФАИЗЕН БАНК АВАЛЬ 4,2
34 НАДРА -3,8
38 УН1КРЕДИТ БАНК -3,2
40 УН1ВЕРСАЛ БАНК -2,9
46 ОЩАДБАНК -1,6
101 УКРСОЦБАНК 0,5
102 УКРГАЗБАНК 1,1
103 ВТБ БАНК 1,2
104 Ф1НАНСИ ТА КРЕДИТ 1,5
105 ПРИВАТБАНК 1,8
117 БРОКБ1ЗНЕСБАНК 9,4
128 ПЛЮС БАНК 18,8
131 ДЕЛЬТА 26,3
136 КРЕДИТ-ДН1ПРО 44,0
141 ДОЧ1РН1И БАНК СБЕРБАНКУ РОСП 90,5
145 АКЦЕНТ-БАНК 144,4
150 ПЛАТИНУМ БАНК 540,0
РАЗОМ ПО СЕКТОРУ -2,6
По 60-ти банках, яга скорочували мережу -8,8
По 60-ти банках, яга нарощували мережу 11,2
Примiтка: станом на 01.01.2011 р. - без урахування бангав, що перебувають у стади лжвщаци.
Табл. 3. Ктътстъ закритих тдроздШв
№ Банк Абсолютна змша кшькосп пщроздшв за 2010 р.
1 ПРОМ1НВЕСТБАНК -306
2 ПРАВЕКС-БАНК -115
3 ОЩАДБАНК -96
4 ФОРУМ -91
5 УКРСИББАНК -76
6 СВЕДБАНК -64
7 СИНТЕЗ -62
8 1МЕКСБАНК -52
9 РАИФФАИЗЕН БАНК АВАЛЬ 42
11 БГ БАНК -24
12 КРЕДОБАНК -24
13 НАДРА -21
14 МОРТРАНСБАНК -18
15 Ф1НАНСОВА 1НЩ1АТИВА -17
16 ОТП БАНК -17
18 1НДЕКСБАНК -14
27 УН1ВЕРСАЛ БАНК 4
38 УН1КРЕДИТ БАНК -2
129 УКРСОЦБАНК 2
130 ВТБ БАНК 2
148 Ф1НАНСИ ТА КРЕДИТ 5
149 МЕГАБАНК 5
153 ПЛЮС БАНК 6
154 БАНК К1ПРУ 6
167 ДЕЛЬТА 21
168 КРЕДИТ-ДН1ПРО 22
170 ПЛАТИНУМ БАНК 27
172 БРОКБ1ЗНЕСБАНК 33
173 ДОЧ1РН1И БАНК СБЕРБАНКУ РОСП 38
175 ПРИВАТБАНК 56
Разом по сектору -547
По 50-ти банках, яга скорочували мережу -1166
По 60-ти банках, яю нарощували мережу 691
Примггка: станом на 01.01.2011 р. - без урахування бангав, що перебувають в стади лжвщаци
Привертае увагу той факт, що багато банюв не лише не скорочували свою мережу, а навпаки - продовжували активно 11 розвивати. Це, зокрема, Платинум Банк (прир1ст 540 % - 27 установ), Доч1рнш банк ощадбанку Росп (прир1ст 90 % - 38 установ), Дельта Банк (прирют 26 % - 21 установа) та Брокб1знесбанк (прирют 9 % - 33 установи). Важливим елементом оптим1за-цп процеив для укра!нських банков було не лише лшшне скорочення юлькос-т установ, але й створення бшьш плоско! структури управлшня власною мережею (табл. 4). Таю процеси виражеш, насамперед, у скороченш числа ба-лансових фшш шляхом !х реоргашзацп у вщдшення. За 2010 р. загалом по банювському сектору юльюсть балансових фшш скоротилася на 301 установи (або на -29 %).
Табл 4. Зменшення к1лькостг фШй украТнськими банками за 2010
Юльюсть фшш 01.01.2010-01.01.2011
Банк 01.01. 01.01. абсолютна вщносна змша кшь-
2010 2011 змша кшькост фшш косп фшш, %
ФОРУМ 29 0 -29 -100,0
НАДЮНАЛЬНИИ КРЕДИТ 18 0 -18 -100,0
ВТБ БАНК 16 0 -16 -100,0
1НДЕКСБАНК 7 0 -7 -100,0
БАНК К1ПРУ 3 0 -3 -100,0
КРЕДИТ-ДН1ПРО 2 0 -2 -100,0
КРЕДОБАНК 20 1 -19 -95,0
1МЕКСБАНК 19 5 -14 -73,7
МОРТРАНСБАНК 8 5 -3 -37,5
ОЩАДБАНК 354 251 -103 -29,1
УКРСОДБАНК 8 6 -2 -25,0
ХРЕЩАТИК 24 18 -6 -25,0
ПРОМ1НВЕСТБАНК 145 112 -33 -22,8
БРОКБ1ЗНЕСБАНК 28 22 -6 -21,4
УКРГАЗБАНК 13 11 -2 -15,4
Разом по сектору 1 047 746 -301 -28,7
Примака: станом на 01.01.2011 р. - без урахування банюв, що перебувають у стади лжвщаци.
Як видно з табл. 4, найбшьший прогрес у цш сфер1 за анал1зований пе-рюд досягли 1ндексбанк, Кредит--Дншро, Нацюнальний кредит, Банк Кшру, ВТБ Банк, Форум, яю повнютю позбулися балансових фшш. 1стотного прог-ресу досягли також 1мексбанк (закрив 14 фшш з 19-ти) та Промшвестбанк (33 фшп з 145-ти). Найбшьшу юльюсть фшш закрив державний Ощадбанк -103 фшп, проте 1 надал1 збер1гае надлишкову юльюсть балансових установ -251. На думку М.А. Поливано! та Т.В. Стринковсько!, тдгрунтям економ1ч-
но! дестабшзаци в Укра!ш стали довготермiновi системш cynepe4HOCTi: над-MipHa частка споживання та недостатш обсяги нагромадження в умовах не-розвиненостi внyтрiшнього ринку, шституцшна нерозвиненiсть фшансово! системи та вузьюсть механiзмiв рефiнансyвання банювсько! системи, неспри-ятливi умови для довготермшового iнвестyвання та концентрацiя експортно! спещатзацп Укра!ни на невеликiй кiлькостi товарних груп при зростаннi вщ-критосп економiки [5].
Ми пiдтримyeмо це твердження i стверджуемо, що основними чинни-ками, що впливають на структуру мережi банку, е макроекономiчнi показни-ки Укра!ни та мiкроекономiчнi показники потенцiалy регiонiв, полiтичнi ри-зики, наявнiсть стратеги дiяльностi Банку в пост кризовий перюд, наявшсть iнвестицiй, рiвень конкуренцп, оцiнка потенщалу ктентсько! бази, комплексна ощнка витрат фyнкцiонyвання мережi Банку.
Незважаючи на рiзне практичне значення впливу цих чинниюв на про-цес оптимiзацil мережi рiзних Банкiв, використання ощнки впливу цих чинниюв надало б змогу Банкам сформувати оптимальний план оптимiзащ!.
Висновки. Отже, можна зробити висновки, що економiчна криза мала iстотний вплив на розвиток банювсько! системи загалом. З одного боку, така ситуащя в кра!ш призупинила рiзкий розвиток мережi банкiв на мiсцевих ринках, а з шшого - змусила банки детально оцiнити сво! дистрибуцшш мережi, а саме: детально ощнити сво! витрати, доцiльнiсть та ефектившсть функщону-вання наявно! мережi та глибоко вивчити структуру бiзнесy на мжроринках, при цьому врахувавши вплив макроекономiчних показниюв розвитку кра!ни.
Отже, враховуючи ситyацiю, яка склалася, банки змушеш бути гото-вими до кризових процеив в економiцi, при цьому мережа банку повинна бути спрямована на вщповщшсть оч^ванням бiзнесy конкретного регiонy та продуктова полiтика мае носити регiональний характер, тобто вщповщати потребам клiентiв.
Проте для забезпечення оптимально! структури мережi банку пропо-нуемо у формуванш плану оптимiзащ! враховувати вплив чинниюв, запропо-нованих у цiй робоп.
Л1тература
1 .Голуб Ю.О. Ощнка фшально! мереж банкiвських установ в перюд фшансово! кризи / Ю.О. Голуб, Д.В. Завадська. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.соm/ 9_KPSN_ 2011/Economics/1_84241 .doc/htm-5 c.
2. Дмитрий Гриньков. Оптимизация филиальной сети / Гриньков Дмитрий. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.cconomic-ua.com/Business/22904.
3. Офщшний сайт Нащонального банку Укра!ни. Банкшський нагляд. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/.
4. 1нформацшний портал про банки Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. bankstore.com. ua/
5. Поливана М.А. Анашз стану банювсько! системи Укра!ни в перюд свггово! економш-но! кризи / М.А. Поливана, Т.В. Стринковська. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.соm/17_APSN_2009/Economics/48455.doc.htm-6 c.
6. Костша Н.1. Багатофакторна модель ощнки привабливосп населеного пункту для в!д-криття нового вщдшення Банку / Н.1. Костша К.С. Малярчук // Збфник наукових праць Нащонального ушверситету державно! податково! служби Укра!ни, 2010. - № 1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Вггряк А.М. Стратепчний анашз розвитку фшально! мереж! банку / А.М. Вггряк // Вюник Укра!нсько! академ!!' банк!всько!' справи. - 2007. - № 2(23). - С. 95-98.
Яремчук М.Е. Оптимизация сетевой структуры банков в Украине в кризисный и посткризисный периоды
Исследована проблема оптимизации банками Украины своих сетевых структур в кризисный и посткризисный периоды, проанализировано состояние сетей банковских учреждений в период 2009-2010 годов, представлены и обоснованы факторы, влияющие на процессы оптимизации сетей банков, учет влияния которых даст возможность обеспечить более оптимальную структуру банковской сети.
Ключевые слова: банк, сеть, точки продажи, процесс оптимизации.
Yaremchuk M.E. Bank's branch network optimization in Ukraine in the crisis and post-crisis period
The issue of optimization by Ukrainian banks of their branch network in the crisis and post-crisis period had been analyzed, the situation of the network of banking institutions during 2009-2010 had been studied. There had been also presented and substantiated the factors that make influence on the optimization process. Consideration of the above mentioned factors will enable the implementation of the more optimal branch network.
Keywords: bank, bank network, bank branches, optimization process.
УДК336.71.003.13 Астр. В.В. Чаплига1 - Ушверситет банкмсько1 справи
Нащонального банку Украти, м. КиИв
ЗОВН1ШНЯ ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ДШЛЬНОСП БАНК1В З УРАХУВАННЯМ РИЗИКУ
Здшснено огляд методiв оцшки ефективност дiяльностi банюв з урахуванням ризику за допомогою показниюв RAPM та вказано на труднощi 1'х визначення зов-шшшми вщносно банку особами. ОбГрунтовано можливють застосування методу аналiзу волатильност ROE для зовшшньо! оцшки ефективност дiяльностi банюв з урахуванням ризику на основi опублжованих статистичних даних.
Ключовг слова: метод, оцшка, ефектившсть, ризик, банк.
Вступ. Питання ефективносп банюв важливе як для економжи зага-лом, так i для банювських кшенпв. Ефектившсть банюв мае ютотний вплив на економiчну дiяльнiсть. II значущють проявляеться як на макро-, так i на мiкроекономiчному рiвнях. Невисока ефектившсть банювсько! системи, заз-вичай, супроводжуеться низькими темпами економiчного зростання. На мж-роекономiчному рiвнi неефективнють банков призводить до завищено' вар-тостi фiнансових операцiй для ктенпв. Для оцiнки фшансово' ефективностi банюв використовують таю показники, як рентабельнють використання влас-ного капiталу, наприклад ROE (Return of Equity) або активiв, наприклад ROA (Return On Assets).
Поряд iз цим, вчеш та економiсти-практики [1-5; 7-9] наголошують на тому, що використання традицшних методiв оцiнки i порiвняння ефективнос-тi, заснованих, переважно, на отриманих фшансових результатах (наприклад ROA, ROE та ш.), не дае повно' картини "якостi" оцшювано' дiяльностi. Очевидно, один i той же фшансовий результат може бути отриманий при прийнятп iстотно рiзноl величини ризику, i отримання того самого доходу при прийнятп можливо меншого ризику завжди е найкращим стратепчним
1 Наук. керiвник: доц. В.В. Рисш, канд. екон. наук - Львiвський iнститут банкiвськоï справи УБС НБУ