CC BY
64
УДК 316.344.23
В. В. БОБИЛЬ (ДПТ)
ВПЛИВ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В НА СУЧАСНУ БАНКШСЬКУ СИСТЕМУ УКРА1НИ
У CTarri розглядаеться проблема впливу iH03eMH0r0 капггалу на фiнансовий ринок Украши, дослщжу-ються позитивнi та негативнi сторони глобалiзацiйних процесiв. Пропонуються 0CH0BHi напрямки реформу -вання вггчизняно! баншвсько! системи в довгостроковому та середньостроковому перюдах.
В статье поднимается проблема влияния иностранного капитала на финансовый рынок Украины, исследуются позитивные и негативные стороны глобализационных процессов. Предлагаются основные направления реформирования отечественной банковской системы в долгосрочном и среднесрочном периодах.
In the article a problem of influence of the foreign capital on the financial market of Ukraine is considered; the positive and negative factors of the globalization processes are investigated. The basic directions of reforming of the domestic bank system in the long-term and intermediate term periods are offered.
Вступ
1нтегращя фшансово! системи Украши у свгговий фшансовий проспр зумовлюе необ-хщшсть детальшшого дослщження особливос-тей банювсько! дiяльностi в умовах глобатзацп фiнансових ринкiв.
Проблемам фшансово! глобатзацп присвя-чено пращ таких науковщв, як В. Ханкель, С. Долгов, Б. Губський, О Криклш, Ю. Пахо-мов, О. Бутенко, В. Мщенко.
Однак питання впливу глобалiзацiйних про-цесiв на втизняну банкiвську систему, !х нас-лiдки для фiнансовоI стiйкостi та незалежносп фiнансових установ ще недостатньо дослщ-женi.
Постановка завдання
Метою статп е дослiдження позитивних та негативних моментов дiяльностi iноземних бан-кiв на фiнансовому ринку Украши та визначен-ня державних шструменпв пiдтримки вггчиз-няно! банкiвськоI системи у процес iнтеграцiI у свггове господарство.
Результати
Глобалiзацiйнi процеси у фшансовш сферi мають об'ективний характер i е результатом тривалого процесу iнтернацiоналiзацiI госпо-дарства УкраIни.
У процес глобалiзацiI утворюються великi фiнансовi групи, до яких належать не лише банки, а й страхов^ швестицшш, лiзинговi ком-пани. Проникненню 1'х на фiнансовi ринки кра-ш Центрально1' та Схщно1' Свропи за останнi 15 роюв сприяе процес лiбералiзацiI доступу.
У Чехи, Угорщиш, БолгарiI, Польщi, Естони, Литвi вже бiльше половини банкiвських активiв контролюються iноземними фiнансовими шститутами [1].
Питання впливу iноземного катталу на ба-нкiвську систему Украши стало актуальним ш-сля 2005 року.
На 1 ачня 2008 р. в Украш iз 175 ддачих банкiв 48 банкiв було з шоземним капiталом, з них 17 - iз 100 % шоземним кашталом (див. табл. 1) [2].
Розглянемо основш позитивнi та негативш моменти присутностi iноземних банюв в Укра1-нi.
До позитивних моментов вiдносяться:
- швидше та ефектившше впровадження пе-редових методiв банкiвськоI дiяльностi. Система менеджменту шоземних кредитних установ та наявшсть новiтнiх iнформацiйних технологiй може полшшити ефективнiсть функцiонування нацiональноI банкiвськоI системи;
- тдвищення якостi ризик-менеджменту;
- зростання обсягу кредитних ресуршв та посилення стабшьносп 1'х джерел. 1ноземш банки з високою каштатзащею, на вiдмiну вiд вто-чизняних, спроможш здiйснювати кредитну д> яльшсть навiть пiд час економiчного спаду [3];
- розширення спектра банювських продук-тiв, комплексний пiдхiд до обслуговування рiз-них клiентiв;
- здешевлення банкiвських кредитiв;
- запровадження мiжнародного досвiду ф> нансового оздоровлення, реоргашзаци та рест-руктуризацiI банюв, що набувае дуже важливо-го значення в умовах сучасних об' еднань, по-глинань i злиттiв банкiв;
- збшьшення обсягу залучення недорогих - звуження можливостi для «вщмивання» ресурсiв; коштiв;
- полiпшення банкiвського нагляду i регу- - пiдвищення квалiфiкацiйного рiвня банюв-лювання банювсько! дiяльностi; ських працiвникiв.
Таблиця 1
Кшьшсть бамкчв УкраТми
№ п/п Назва показника 01.01. 2005 р. 01.01. 2006 р. 01.01. 2007 р. 01.01. 2008 р.
1 Кшьшсть зареестрованих баншв 181 186 193 198
2 Вилучено з Державного реестру банков (з початку року) 4 1 6 1
3 Кшьшсть банков, що перебувають у стадп лшыдацп 20 20 19 19
4 Кшьшсть дшчих банков 160 165 170 175
4.1 З них: з шоземним катталом; 19 23 35 47
4.1.1 У тому числ1 з1 100-ввдсотковим шоземним катталом 7 9 13 17
5 Частка шоземного катталу в статутному каштат банков, % 9,6 19,5 27,6 35,0
Крiм позитивних момента, процес глобат-зацп мае i негативнi наслiдки, а саме:
- шоземш банки, як правило, схильш нада-вати кредити лише великим компашям (особливо з шоземним капiталом), залишаючи ктен-тiв iз низьким кредитним рейтингом (бiльш ри-зикових) та роздрiбний кредитний ринок банкам Украши;
- присутшсть iноземних банкiв може посла-бити позици ще недостатньо розвинуто! банюв-сько! системи краши. Вiтчизнянi «малЬ> банки, якi неспроможнi на рiвних конкурувати з шо-земними, банкрутують, що може подалi при-звести до ланцюгово! реакцп банкрутства (принцип домшо).
Зi сказаного вище можна зробити висновок, що, по-перше, потенцшш негативнi наслiдки вiд проникнення шоземного капiталу стосу-ються не стшьки ефективностi, скiльки бшь-шою мiрою стабiльностi системи та рiвня еко-номiчного розвитку приймаючо! краши.
С. Клаесенс, анатзуючи досвiд 80 кра!н, за-значае, що присутнiсть шоземних банкiв у кра-!нах iз трансформацiйною економiкою спричи-няе зменшення доходностi i марж мiсцевих ба-нкiв, збiльшуючи водночас ефективнiсть бан-ювсько! системи приймаючо! краши [4].
По-друге, необхщно зазначити, що стввщ-ношення позитивних та негативних чинниюв залежить вiд форми присутностi шоземного ба-нкiвського капiталу в приймаючш крашь
Наприклад, при створеннi фшш iноземний банк постачае кошти на рекаштатзащю банювсько-го сектору. Крiм того, фши iноземних банкiв можуть слугувати «рятiвними гаванями» пiд час економiчного спаду, зменшуючи таким чином вщплив коштiв за кордон [5].
Впм, МакКiннон та Пшл попереджують, що якщо краша мае необмежений доступ до мiж-народного ринку кредита, то це може призвес-ти до переiнвестування та зростання кредитор-сько! заборгованостi[6].
За твердженням президента Асощаци укра!-нських банкiв (АУБ) Олександра Сугоняко, тшьки в 2007 р. населення Украши додатково одержало кредита на суму 16 млрд дол. США. Таким чином, загальна сума споживчих кредита досягла 170 млрд грн. Якщо така тенденщя збережеться, то в Укра1ш у 2008 р. буде прирют запозичень у 34 млрд дол. США, а в цшому су-марний борг зовшшшх зобов'язань складе бшьш як 70 % ВВП (на 01.01.2008 р. цей показ-ник досяг 54 %), тодi як для таких краш, як Украша (iз трансформацiйною економiкою), бажано не перевищувати межу 35 % [7].
Безперечно, вплив кредитно! установи на фшансовий ринок залежить вiд И «економiчно-го» розмiру.
Так, за даними Мiжнародного валютного фонду, у першому пiврiччi 2007 р. лщерами серед свiтових банкiв за рiвнем статутного каш-талу були банки США (див. табл. 2) [8].
Даш таблиц свщчать, що загальна сума статутного катталу найбшьших шоземних банкiв становить 722 525 млн дол. США.
Загальна сума статутного катталу найбшьших банюв Украши на 01.10.2007 р. становила
2 780 млн дол. США. Таким чином, загальна сума статутного катталу десяти банюв Украши менша, тж розмiр катталу одного шоземного банку (наприклад, Sontander Central Hispano 3Í статутним капiталом 46 805 млн дол. США).
Таблиця 2
Розподш найбшьших банкш за р1внем статутного кашталу
Мтсце Назва Кра1на Статутний каттал,
млн. доларш США
1ноземш банки
1 Bank of America Corp США 91065
2 Citigroup США 90899
3 HSBC Holding Великобриташя 87842
4 Credit Agrikole Group Франщя 84937
5 JP Morgan Chase It Co США 81055
6 Mitsubishi UFJ Financial Group Япошя 68464
7 ICBC Китай 59973
8 Royal Bank of Scotland Великобриташя 58973
9 Bank of China Китай 52512
10 Sontander Central Hispano !спашя 46805
Усього по rpyni 722525
Банки Украши
1 Приватбанк 537
2 Укрсиббанк 510
3 Райффайзен банк «Аваль» 416
4 Укрекамбанк 255
5 Форум 222
6 Укрсоцбанк 202
7 Укрпромбанк 187
8 Бро^знесбанк 158
9 Перший украшський мшнародний банк 150
10 Ощадбанк 143
Усього по rpyni 2780
З метою тдвищення рiвня каттатзацп банкам Укра1ни необхiдно:
- забезпечити пропорцшне зростання регулятивного катталу та його складових обсяпв активно-пасивних операцiй;
- розробити план заходiв щодо пiдвищення рiвня каттатзаци, якщо значення нормативу адекватностi регулятивного катталу наближа-еться до граничного значення;
- шдвищити ефективнiсть управлшня активами i пасивами з метою недопущення необ-грунтованого збшьшення вiдрахувань вiд регулятивного катталу, зокрема пов'язаних iз на-рахованими, але не сплаченими доходами;
- актившше застосовувати процедуру реор-гашзацп банкiв шляхом приеднання або злиття, а також реструктуризацiI банкiв шляхом за-криття (продажу) збиткових фшй (безбалансо-вих вiддiлень).
KpiM низького piBM каштатзаци, сучасна втизняна банювська система мае iншi недол> ки. Так, aнaлiтики агентства Moody's у своему звт назвали укра!нсью банки слабкими й не-достатньо лшвщними, аби сaмостiйно витрима-ти зовшшш шоки. Основними проблемами сис-теми Moody's визначило непрозорiсть структу-ри влaсникiв, невмiле корпоративне управлшня та значну частку оперaцiй банюв iз пов'я-заними структурами, що здiйснюються в обхвд установлених обмежень.
Таким чином, украшсью банки швидко роз-виваються, але 1м бракуе внутршньо! стiйкостi - тому будь-яю кризовi явища в економiцi мо-жуть призвести до нестaбiльностi у банювськш системi.
З огляду на це необхщно звернути увагу на державш iнструменти захисту фiнaнсових рин-кiв.
Звернемось до приклaдiв застосування таких шструмента у кра!нах-членах Свггово! оргаш-заци торгiвлi (СОТ). На тепершнш час зi 151 кра!ни--члена СОТ тiльки близько 30 кра!н не мае обмежень у фшансовому та кредитному секторах [9].
У США, наприклад, дiе закон про регюна-льнi решвестици, що змушуе всiх учaсникiв ринку (у тому чи^ й шоземних) фiнaнсувaти рiзнi програми регiонaльного розвитку, шльго-во кредитувати вiдстaючi регюни.
У Кита! iноземнi банки можуть вщкривати фши, засновувати дочiрнi банки лише в 24 мю-тах та спещальних економiчних зонах i тiльки при дотримaннi суворих умов. Так, щоб вщкри-ти фшю, материнський банк повинен мати у своему розпорядженш активи не менш як 20 млрд дол. США, а власний каштал фши мае бути не меншим 100 млн дол. США, причому 30 % ще! суми резервуеться в Нащональному Банку Китаю. G ще й неформальш умови, ска-ж1мо, «список заслуг перед Китаем» [10].
Для Укра!ни доцшьно скористатися таким мiжнaродним досвiдом. Також важливо усвiдо-мити, що основним тактичним завданням на шляху iнтегрaцiйних процесiв е поетапна лiбе-рaлiзaцiя нaцiонaльного ринку фiнaнсових, у тому чи^ й бaнкiвських, послуг.
Крiм того, свiтовий досвiд свщчить, що плюси та мiнуси вливання iноземного кaпiтaлу до внутрiшнiх банювських систем е збалансо-ваними за умов продовження активно! дiяльно-ст вiтчизняних бaнкiв та збереження за ними значно! частки бaнкiвсько! системи кра!ни.
З огляду на це, можна зробити висновок, що основними мaкроекономiчними чинниками ре-
формування банювсько! системи Укра!ни в умовах глобатзаци фiнансових ринкiв мають стати:
- лiбералiзацiя умов щодо входження шозе-мних банюв у вiтчизняний фiнансово-кредитний ринок;
- тдвищення конкурентоспроможностi укра!нських фiнансових шститута за умов удо-сконалення валютно-курсово! полiтики Нацiо-нального банку;
- фiнансове забезпечення банювською системою розвитку шновацшного пiдприемництва;
- запровадження корпоративно! шформацш-но! довiдково! системи i шдсистеми 1нтернет-банку;
- створення умов для залучення iнвестицiй у вiтчизняну банювську систему в межах, якi не створюватимуть суттевих фiнансових ризикiв.
Основними напрямами дiяльностi з подо-лання проблем розвитку банювсько! системи Укра!ни в середньостроковiй перспективi по-винш стати:
- пiдвищення рiвня каштатзаци банювсько-го сектору шляхом залучення додаткового ак-цiонерного капiталу, вдосконалення методики розрахунку обсягiв i нормативiв регулятивного капiталу та нормативiв ризику;
- вдосконалення процедур санаци, реоргаш-зацi! та лiквiдацi! банкiв;
- тдвищення якост i конкурентоспромож-носп банкiвських послуг шляхом замiщення готакових розрахункiв на безготiвковi платiжнi шструменти; розвитку структури банкiвського сектору в напрямi оптимального поеднання великих банюв iз розгалуженою мережею фшй та регiональних i спецiалiзованих банюв з метою наближення до населення повноцшних ба-нкiвських послуг.
Самим банювським установам у контекст глобалiзацiйних процесiв рекомендуеться:
- впроваджувати управлiння банкiвськими ризиками, диверсифiкацiю швестицшно! дiяль-ностi та послуг у сферi iнвестицiй, удоскона-лювати банювську експертизу фiнансового стану позичальниюв, систему бюджетування в банках;
- активiзувати дiяльнiсть щодо надання кредита для фшансування iнвестицiйних проекта та розвитку регюшв;
- удосконалити методику внутрiшнього бан-кiвського аудиту шляхом упровадження рiвнiв суттевостi для рiзних фiнансових операцiй, методики вибiрки даних та розробки стандарта внутршнього банкiвського аудиту;
- продовжити роботу в напрям1 визначення та розв'язання CTpaTerÎ4HHx проблем розвитку банювських iнформацiйних технологiй; вико-ристовувати шформащйш технологiï в управ-лшш та прогнозуваннi фiнансових ризикiв, у передбаченш явищ впливу процесiв глобатза-цiï на ринок цiнних паперiв, процесiв розвитку макроекономiчних систем;
- продовжити роботу щодо розв'язання проблем безпеки та захисту шформаци в банювсь-ких iнформацiйних системах.
ВИСНОВКИ
Приеднання Украïни до процеав глобатза-цiï матиме значнi наслщки для розвитку банюв-ськоï системи. З одного боку, проникнення шоземних банюв сприятиме залученню шоземних швестицш, що буде розширювати ресурсну базу соцiально-економiчного розвитку; зросте за-гальний рiвень рентабельностi банювсько1' системи, зменшиться кiлькiсть проблемних банкiв (якiсно змiниться система ризик-менеджменту); з'являться новi, дешевшi та якiснiшi банкiвськi послуги. З iншого боку, державш iнститути можуть втратити контроль над банювською системою, власники шоземного катталу будуть керуватися передуем власними штересами; виникае можливiсть вщпливу фiнансових ре-сурсiв, iнтенсивнiшого зростання залежносп фiнансовоï системи Украши вщ свiтових еко-номiчних i пол^ичних криз; вища якiсть по-слуг, яю надають iноземнi банки, може призве-сти до зменшення шдприемств, якi обслугову-ють вiтчизнянi банки, що буде вести до зменшення ix прибуткiв, а значить, i рiвня конку-рентоспроможностi.
З огляду на це потрiбно, з одного боку, створити вщповщш умови для розвитку втиз-няно1' банкiвськоï сфери, а з шшого - максимально використати присутшсть iноземниx банкiв для становлення ефективноï дiяльностi всiеï ф> нансовоï системи на яюсно новому рiвнi.
Практичне застосування отриманих результат
Розглянут чинники впливу глобатзацшних процешв на вггчизняну банювську систему, !х наслщки для фшансово! стшкосп та незалеж-ност фшансових установ можуть бути застосо-ваш у подальшому дослщженш проблем ¡з ри-зик-менеджменту, бюджетування, фшансового анал1зу банку, а також для шдготовки фах1вц1в економ1чного профшю.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Бутенко О. Роль шоземних банков у формуваннi шновацшних нацiональних банк1вських систем // Баншвська справа, 2008. - № 1. - С. 83.
2. Вгсник НБУ. - № 2 (144), лютий 2008 р. - С. 25.
3. Peek, Implications of the Globalization of the Banking Sector: The Latin American Experience / Peek, Rosengern. - 2000. - P. 47.
4. Claessens S. How Does Foreign Entry Affect the Domestic Banking Market? // Journal of Banking & Finance, 2001. - P. 891.
5. Kraft E. Characteristics and Behavior of Foreign Banks During and After the Banking Crisis // Paper prepared for the 5th Conf. on Financial Sector Reform in Central and Eastern Europe: The Impact of Foreign Bank Entry. - Tallinn, April 2002. -P. 26.
6. McKinnon, Credible Economic Liberalizations and Overborrowing / McKinnon, R. Pill // American Ecomomic Review (Papers and Proceedings), 1997. - Р. 189-190.
7. ЛIГАБiзнесIнформ (http://www.liga.net).
8. http://www.bank.gov.ua./Bank_super-vision/ Finance_b/2007/01.07.2007/kapital.pdf.
9. http ://www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/ tif_e/org6_e.htm.
10. Глобальна торгова система: розвиток шститупв, правил, шструменлв СОТ: Монографiя / Кер. авт. колект. i наук. ред. Т. М. Циганкова. - К.: КНЕУ, 2003. - 320 с.
Надшшла до редколегп 08.05.2008.
