CC BY
73Фактори морфофункціонального стану організму жінок першого зрілого віку, значущі для побудови кондиційного тренування
Луковська О.Л., Сологубова С.В.
Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту
Анотації:
Проведено статистичний
аналіз морфофункціонального та фізичного стану жінок. В дослідженні прийняло участь 100 жінок віком 25-34 роки Обґрунтовано необхідність виділення найбільш вагомих та інформативних для побудови фітнес-тренування
показників. За допомогою факторного аналізу 23 показників морфофункціонального стану жінок виявлено 13 найбільш вагомих для побудови тренувального процесу в оздоровчому фітнесі. Рекомендована програма побудови фітнес-тренувань.
Ключові слова:
фітнес, жінки, показники, стан.
Луковська О.Л., Сологубова С. В. Факторы морфологического функционального состояния организма женщин первого зрелого возраста, значимые для построения кондиционной тренировки. Проведен статистический анализ морфологического функционального и физического состояния женщин. В исследовании приняли участие 100 женщин в возрасте 25-34 года. Обоснована необходимость выделения наиболее весомых и информативных для построения фитнес-тренировок показателей. С помощью факторного анализа 23 показателей морфологического функционального состояния женщины выявлены 13 наиболее весомых для построения тренировочного процесса в оздоровительном фитнесе. Рекомендованная программа построения фитнес-тренировок.
фитнесс, женщины, показатели, состояние.
Lukovs’ka O.L., Sologubova S.V. Factors of the morphological functional state of organism of women of the first mature age, meaningful for the construction of the standard training. The statistical analysis of the morphological functional and physical state of women is conducted. In research took part 100 women in the age of 25-34 years. The necessity of selection of the most ponderable and informing for the construction of fitness training indexes is grounded. By the factor analysis of 23 indexes of the morphological functional state of woman it is exposed 13 the most ponderable for the construction of training process in health fitness. It is recommended program of construction of fitness training.
fitness training, women, indicators, conditions.
Вступ.
Зниження рівня фізичного здоров’я населення України, особливо жінок, протягом останніх десятиріч розглядалося в основному як результат несприятливої дії соціально-економічних та екологічних умов. Однак негативний вплив на стан організму жінки може оказу-вати прагнення за будь яку ціну зробити фігуру, вигляд якої нав’язано інформацією мас-медіа [1, 3, 12].
Багато з них заради фігури з обкладинки журналу дотримуються виснажливих дієт та примушують себе до зморних фізичних навантажень що руйнує здоров’я. Навіть якщо фітнес-тренування спрямовано переважно на корекцію статури обов’язково слід враховувати динаміку функціональних змін, які дозволяють оптимально підібрати навантаження не викликавши перевтоми та негативного відношення до занять. Саме тому, під час занять фітнесом, разом з покращенням статури конче необхідно зберігати і зміцнювати здоров’я. [5, 8, 11].
Регулярні заняття фізичними вправами не тільки сповільнюють процес старіння м'язової тканини, сприяють збереженню сили, гнучкості та краси тіла, поліпшують поставу та ходу, стабілізують кров'яний тиск, пульс, попереджають відкладення солей у суглобах, а й допомагають організму справлятися з перенапругою і стресами, а також значно покращують загальний фізичний стан. Окрім того, у процесі систематичних занять фізичною культурою відбуваються поступові зміни в організмі: поліпшується обмін речовин, діяльність серцево-судинної і дихальної систем, підвищується рівень фізичної підготовленості, життєвий тонус, працездатність [1, 3, 9, 12, 13].
Ось чому під час побудови програм фітнес тренування необхідно враховувати як морфологічні показники, що характеризують особливості фігури, так і функціональні показники, що характеризують стан здоров’я [2, 3, 9, 11].
© Луковська О.Л., Сологубова С.В., 2011
Морфофункціональний і фізичний стан жінок, що займаються фітнесом можна оцінювати за допомогою великої кількості показників. Деякі автори під час своїх досліджень спираються на окремі з них, інші використовують їх групи, або беруть лише один з показників, який на їх думку характеризує певний бік морфофункціонального чи фізичного стану [1, 3, 7, 8, 10].
Однак наукових робіт, в яких на основі комплексних досліджень морфофункціонального і фізичного стану жінок першого зрілого віку виділені найбільш важливі (опорні) для побудови фітнес-тренувань показники в доступній літературі нами знайдено не було.
Робота виконується у відповідності до плану науково-дослідницької роботи Національного університету фізичного виховання і спорту України, та Зведеного плану науково-дослідницької роботи Міністерства освіти і культури України на 2006-2010 рр. за темою: “Теоретико-методичні засоби формування системи оздоровчого фітнесу. ” Шифр теми 3.2.2, № 0106Ш10787.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи — на основі факторного аналізу визначити найбільш вагомі для побудови програм кондиційного тренування морфофункціональні показники жінок першого зрілого віку.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, антропометричні методи, методи дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи, вегетативної нервової системи і фізичної роботоздатності; методи математичної статистики, в тому числі факторний аналіз [6].
Організація дослідження. Робота виконувалась на базі спортивного клубу «Тандем» міста Дніпропетровська. В дослідженні прийняло участь 100 жінок у віковому діапазоні 25-34 роки, що вирішили займатися фітнесом.
Результати дослідження та їх обговорення.
Для досягнення мети роботи на основі аналізу провідної науково-методичній літературі нами було відібрано наступні морфофункціональні показники, що найбільш повно характеризували стан організму жінок першого зрілого віку, використання яких є припустимим в умовах масового оздоровчого тренування. До них було віднесено такі найбільш важливі антропометричні показники:
Маса тіла, яка визначалась на вагах з точністю до 100 гр. [3].
Індекс маси тіла (ІМТ):
ІМТ(кг/м2) = [м(кг) ]/[L кг/м2]. де m- маса тіла; L- довжина тіла [3].
Відомо, що при виборі обсягу фізичного навантаження необхідно враховувати функціональний стан серцево-судинної системи (ССС), який вивчався за наступними показниками:
Частота серцевих скорочень (ЧСС) — визначалась за допомогою пульсометрії у стані спокою за 1 хвилину.
Систолічний та діастолічний артеріальний тиск (САТ), у мм рт ст. [8].
Хвилинний об’єм крові (ХОК) за формулою:
ХОК= СО*ЧСС; де СО - систолічний об’єм;
СО=9, 97+0, 54*ПТ-0, 57*ДАТ-0, 61*вік; де ПТ (пульсовий тиск) = САТ-ДАТ [8]. Середньодинамічний тиск (СДТ) у мм рт ст. У випадку коли визначення артеріального тиску (АТ) здійснюється за методом Н.С.Короткова:
СДТ =ПТ/3+ДАТ [8].
Індекс Робінсона (ІР) за формулою:
ІР = (ЧСС * САТ)/100 [8].
Для оцінки функціональних можливостей системи кровообігу у первинному контролі дорослого населення використовувалась методика А.П. Берсенєва і В.І. Зуіхіна, яка включала вимірювання зросту, маси тіла, САТ, ДАТ, ЧСС з наступним визначенням індексу функціональних змін (ІФЗ) за допомогою таблиць [3]. Спочатку визначали співвідношення АТ і віку (індекс А) та індекс дефіциту маси тіла (ДМ):
ДМ=М-(Р-100); де М- маса тіла (кг), Р - зріст (см).
Потім за таблицею знаходили співвідношення ДМ з ЧСС (індекс Б).
Значення ІФЗ розраховували за формулою: ІФЗ (бал.) = (А+Б)/100
Оцінка функціонального стану ССС за величиною ІФЗ дозволила розподілити обстежених на чотири групи. Особи, в яких показник ЧСС чи АТ виходили за межі норми, незалежно від кількості балів ІФЗ були віднесені до групи з різким зниженням функціональних можливостей системи кровообігу. Для них за таблицею нормативних показників визначалась необхідність та обсяг додаткового лікарського контролю [3].
Коефіцієнт ефективності кровообігу (КЕК) розраховувався за формулою: КЕК= (САТ-ДАТ)*ЧСС [7, 8, 10].
Коефіцієнт витривалості (КВ) використовували для оцінки ступеня тренованості ССС.
КВ= ЧСС*10/ПТ [5, 8].
Аеробні навантаження є найбільш корисні для організму і сприяють розвитку витривалості та підвищують загальну фізичну робото здатність, вони тісно пов’язані як з діяльністю серцево-судинної так і дихальної систем. У зв’язку з цим, було досліджено такі показники функціонального стану респіраторної системи:
Частоти дихання (ЧД) визначалась в стані спокою за 1 хвилину [5].
Життєва ємність легенів (ЖЄЛ) вимірювалась за допомогою спірометру [1, 12].
У якості показників, що характеризували стійкість організму до гіпоксії, використовували:
• пробу Штанге з затримкою дихання на вдиху [1, 12] і
• пробу Генча з затримкою дихання на видиху [1, 12].
Індекс Скібінського (ІС) використовували для оцінки стану кардіореспіраторної системи та системи забезпечення організму киснем.
ІС=ЖЄЛ (мл)*Т(сек)/ЧСС(уд/хв);
де Т - час затримки дихання на вдиху [8].
Життєвий індекс (ЖІ) відображає частку ЖЄЛ, що припадає на 1кг маси тіла.
ЖІ (мл * кг-1)=(ЖЄЛ, мл)/(маса тіла, кг); [9].
Проба Яроцького, яка дозволяє визначити стан вестибулярного апарату, була включена в систему функціонального контролю тому, що під час виконання фізичних вправ відбувається постійне його подразнення. За значного подразнення вестибулярного апарату порушується точність дій, з’являються технічні помилки. Одночасно спостерігаються негативні реакції, що впливають на діяльність серця, прискорюючи чи уповільнюючи ЧСС, збудливість м’язів. Отже вестибулярна стійкість забезпечує стабільність виконання технічних прийомів [4].
Наступною пробою яка демонструє стійкість вестибулярного апарату є проба Бондаревського, яка полягає в утриманні визначеної пози.
Результати тренування в значній мірі залежать від вегетативного забезпечення рухової діяльності. Тому важливо при фізичних навантаженнях спостерігати за змінами в функціональному стані вегетативної нервової системи (ВНС).
Стан вегетативної нервової системи оцінювався за вегетативним індексом Кьордо (ВІК):
ВІК=1-(ДАТ/ЧСС)*100 [5, 8].
Тобто відповідно даного методу дослідження не-йрорегуляторних механізмів проводили лише за функцією циркуляції крові. При збалансованості симпатичного та парасимпатичного тонусів цей коефіцієнт дорівнює одиниці. Зменшення коефіцієнту свідчить про домінування симпатичного, а збільшення - про перевагу парасимпатичного відділу [4].
Фізичне навантаження характеризується обсягом і інтенсивністю.
Інтенсивність тренування розраховували за формулою Карволена:
(220-вік-ЧССспокою)*[(інтенсивність, %)/100%]+
ЧССспокою=ЧСС на занятті^ (інтенсивність, %)=[(ЧСС на занятті- ЧССспокою)/(220-вік-ЧССспокою)]*100%.
Для новачків інтенсивність складає 60%, для середнього рівня підготовленості - 70%, для підготовлених до - 80% [3].
Проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну роботоздатність, стан тренованості організму та функціональний резерв серця, але і надає важливу інформацію про перебіг пристосувальних процесів при адаптації до фізичного навантаження.
Індекс Руф’є = 4(Р1+Р2+Р3)-200/10 [1, 2, 5, 8].
На базі наявності взаємозв’язку між деякими фізіологічними показниками, які досліджуються у стані спокою, та рівнем максимальної фізичної роботоздатності використовувалася формула прогнозу фізичного стану (Е.А. Пірогова).
Враховуючи масу та довжину тіла, ЧСС та артеріальний тиск у спокої, визначали індекс фізичного стану (ІФС) за формулою:
ІФС=(700-3*ЧСС-2,5*АТсеред-2,7*В+0,28*Мт)/
(350-2,6*В+0,21*ДТ).
АТсеред=[(САТ-ДАТ)/3]+ДАТ;
де В - вік, роки; Мт - маса тіла , кг; ДТ -довжина тіла [3].
Дослідження морфофункціонального стану жінок першого зрілого віку дозволило виявити, що за більшістю показників даний контингент мав середній та нижче середнього рівень морфофункціонального та фізичного стану. Однак за таким інтегральним показником, як ІФЗ майже усім дослідженим було дозволено займатися фізичними вправами без значних обмежень.
За результатами наведених вище 23 показників було охарактеризовано функціональний стан 100 жінок першого зрілого віку (табл.1), серед яких за допомогою факторного аналізу було виділено 8 основних факторів. Накопиченні відношення охопили майже 94% загальної дисперсії, що свідчить про достатню переконливість використання Х-критерію.
Перший фактор відображає щільну залежність функціональних можливостей ССС від фізичного стану та об’єднує 32% сумарної дисперсії. Під час факторного аналізу було виявлено тісний взаємозв’язок між показниками СДТ, ІФЗ, ІФС, індексом Робінсона. Про це свідчить те, що у першому факторі за факторним навантаженням провідним був показник СДТ (0, 99), який інформує про узгодження регуляції серцевого викиду та периферичного опору. Друге місце розділили індекс функціональних змін (показник функціональних можливостей системи кровообігу-0, 85) та індекс фізичного стану (-0, 84). Третє місце за факторним навантаженням посів індекс Робінсона (показник рівня обміну енергетичних процесів у міокарді). Таким чином, факторний аналіз дозволив виявити показники функціонального стану ССС (СДТ, ІФЗ, індекс Робінсона) які мають найбільш тісний взаємозв’язок з фізичним станом (за відповідним індексом). Однак у практичній діяльності з цих чотирьох показників ми
рекомендуємо застосовувати лише три (СДТ, ІФС та індекс Робінсона). Використання ІФЗ є нераціональним через складність та довготривалість розрахунків за допомогою табличних коефіцієнтів.
У другому факторі найбільше факторне навантаження було відмічено у показників ЧСС спокою (характеризує роботу серця, обмінні процеси та відновлення - 0, 90); хвилинного об'єму крові (показнику механічної функції міокарду та стану системи кровообігу - 0, 85) і проби Руф’є (показник адаптації до впливу фізичного навантаження та загальної роботоз-датності - 0, 79). Таким чином цей фактор найбільш повно охарактеризував взаємозв’язок між показниками функціонування ССС та загальною роботоздатніс-тю; він об’єднав 13% сумарної дисперсії.
До третього фактору увійшли показники, що характеризували стійкість організму жінок першого зрілого віку до гіпоксії та допомагали визначити стан системи забезпечення киснем. У цьому факторі найбільше навантаження мали проба Штанге - 0, 93 та індекс Скібінського - 0, 89. Саме на них ми рекомендуємо зосередити увагу під час дослідження показників, що характеризують забезпечення організму киснем. Цей фактор об’єднав 12% сумарної дисперсії.
Четвертий фактор — антропометричні показники, виявив що показник маси тіла - 0, 95 мав більше сумарне навантаження ніж індекс маси тіла - 0.93. Цей фактор об’єднав 10% сумарної дисперсії.
До п’ятого фактору - фактору функціонального стану ВНС, увійшов лише показник, що характеризував вплив ВНС на ССС — це вегетативний індекс Кьордо. Він мав найбільше за значенням факторне навантаження, не був взаємозв’язаний з іншими показниками та об’єднав 8% сумарної дисперсії.
У шостому факторі найбільше сумарне навантаження мав показник коефіцієнту витривалості - 0, 92. Навантаження коефіцієнту ефективності кровообігу було не досить вагомим, що свідчить про нераціональність його використання під час досліджень морфофункціонального стану жінок першого зрілого віку в умовах масового оздоровчого тренування. Цей фактор також об’єднав 8% сумарної дисперсії.
Сьомий фактор визначав стан вестибулярного апарату. Найбільше сумарне навантаження в ньому мали показники проби Яроцького - (0, 89) та проби Бонда-ревського (0, 80). Цей фактор об’єднав 7% сумарної дисперсії.
Восьмий фактор об’єднав 5% сумарної дисперсії та дозволив проаналізувати показники системи зовнішнього дихання. Серед них найбільше сумарне навантаження мали ЖЄЛ - 0, 95 та життєвий індекс 0, 76 зі значною перевагою першого.
Таким чином факторний аналіз виявив 8 основних груп з 23 показників морфо-функціонального та фізичного стану жінок першого зрілого віку та допоміг статистично вірогідно відібрати найбільш інформативні з них, тобто ті що мали найбільше факторне навантаження у кожній групі.
Таблиця 1
Морфофункціональні показники фізичного стану жінок першого зрілого віку
№ Назва показнику X с Цх V
Антропометричні показники
1 Маса тіла 62, 71 8, 71 0, 88 0, 14
2 Індекс маси тіла 22, 76 3, 08 0, 31 0, 14
Показники функціонального стану ССС
3 ЧСС спокою 75, 95 5, 33 0, 54 0, 07
4 САТ 117, 84 10, 20 1, 03 0, 09
5 ДАТ 75, 28 6, 33 0, 64 0, 08
6 ХОК 4002, 81 406, 52 40, 86 0, 10
7 СДТ 89, 47 7, 22 0, 73 0, 08
8 Індекс Робінсона 89, 75 11, 91 1, 20 0, 13
9 Індекс функціональних змін 2, 30 0, 24 0, 02 0, 11
10 Кое< )іцієнт ефективності кровообігу 3242, 75 595, 72 59, 87 0, 18
11 Коегі )іцієнт витривалості 18, 24 2, 99 0, 30 0, 16
Показники респіраторної система
12 ЧД спокою 16, 08 1, 20 0, 12 0, 07
13 ЖЄЛ 2811 417, 94 42, 00 0, 15
14 Проба Штанге 30, 28 10, 32 1, 04 0, 34
15 Проба Генча 16, 48 4, 24 0, 43 0, 26
16 Індекс Скібінського 1126, 36 438, 09 44, 03 0, 39
17 Життєвий індекс 45, 54 8, 65 0, 87 0, 19
Показники вестибулярного апарату
18 Проба Яшцкого 18, 73 6, 80 0, 68 0, 36
19 Проба Бондаревского 17, 65 6, 36 0, 64 0, 36
Показники функціонального стану вегетативної нервової системи
20 Вегетативний індекс Кьошо 0, 66 8, 16 0, 82 12, 35
Показники фізичного стану та роботоздатності
21 Інтенсивність під час тренування 52, 52 7, 57 0, 76 0, 14
22 Проба Руф’є 8, 21 1, 26 0, 13 0, 15
23 Індекс фізичного стану 0, 60 0, 09 0, 01 0, 16
Таблиця 2
Факторний аналіз морфофункціональних показників жінок першого зрілого віку, що вирішили займатися фітнесом
№ Назва показнику F1 F2 F3 F4 F5 F6 F7 F8
Власні значення 7, 66 3, 15 2, 77 2, 33 2, 00 1, 83 1, 56 1, 20
Накопичен відношен. власних значень 0, 32 0, 45 0, 57 0, 66 0, 75 0, 82 0, 88 0, 94
Доля дисперсії % 31, 92 13, 13 11, 55 9, 72 8, 33 7, 62 6, 49 5, 01
Антропометричні показники
1 Маса тіла 0, 10 -0, 04 0, 07 0, 95 0 -0, 06 -0, 13 0, 00
2 Індекс маси тіла 0, 10 -0, 07 0, 14 0, 93 0 -0, 00 -0, 02 -0, 03
Показники функціонального стану ССС та респіраторної системи
3 ЧСС спокою 0.41 -0.90 0.00 -0.00 -0 0.12 -0.04 -0.01
4 САТ 0.88 -0.16 -0.01 0.07 -0 -0.45 0.02 -0.06
5 ДАТ 0.99 0.05 -0.01 0.04 0 0.14 0.02 -0.02
6 ХОК -0, 15 -0, 85 0, 01 0, 01 -0 -0, 57 -0, 04 -0, 03
7 СДТ 0, 99 -0, 05 -0, 01 0, 06 0 -0, 13 0, 02 -0, 04
8 Індекс Робінсона 0, 78 -0, 57 -0, 01 0, 03 0 -0, 23 -0, 00 -0, 03
9 Інд. функц. змін 0, 85 -0, 31 0, 04 0, 34 -0 -0, 20 0, 03 -0, 03
10 КЕК 0, 47 -0, 58 -0, 01 0, 04 -0 -0, 66 -0, 01 -0, 05
11 Коеф.витривал -0, 29 -0, 15 0, 01 -0, 07 0 0, 92 -0, 05 0, 04
Показники респіраторної системи
12 ЧД 0.45 -0.58 -0.12 -0.07 0 -0.10 -0.28 0.10
13 ЖЄЛ 0.00 -0.05 0.13 0.03 0 0.03 -0.09 0.95
14 Проба Штанге -0, 07 -0, 04 0, 93 0, 09 -0 -0, 08 0, 11 -0, 04
15 Проба Генча 0, 05 0, 00 0, 76 0, 10 0 0, 13 -0, 01 0, 02
16 Інд. Скібінського -0, 10 0, 10 0, 89 0, 09 -0 -0, 08 0, 07 0, 35
17 Життєвий індекс -0, 08 -0, 02 0, 05 0, 61 0 0, 08 0, 01 0, 76
Показники вестибулярного апарату
18 Проба Яроцкого -0, 06 -0, 06 0, 02 -0, 03 -0 0, 06 0, 89 -0, 09
19 Пр. Бондаревск. 0, 10 0, 15 0, 06 -0, 10 -0 -0, 09 0, 80 0, 04
Показники функціонального стану вегетативної нервової системи
20 Індекс Кьордо -0, 44 -0, 48 0, 00 -0, 06 1 -0, 01 -0, 05 0, 02
Показники фізичного стану та роботоздатності
21 Інтенсивності 0, 12 -0, 07 0, 43 -0, 19 -0 0, 02 -0, 07 -0, 35
22 Проба Руф’є 0, 23 -0, 79 0, 06 0, 17 0 0, 23 0, 02 0, 04
23 Інд. фізичн. стан -0, 84 0, 52 0, 01 0, 04 -0 0, 01 0, 00 0, 02
Висновки.
Аналіз та узагальнення результатів дослідження дозволили зробити такі висновки:
1. Комплексне дослідження морфофункціонального стану жінок першого зрілого віку які вирішили займатися фітнесом дозволило виявити, що за більшістю показників даний контингент мав середній та нижче середнього рівень морфофункціонального та фізичного стану .
2. Аналіз отриманих результатів обґрунтував необхідність виділення найбільш вагомих та інформативних для побудови фітнес-тренування показників, дослідження яких не було трудомістким.
3. Статистичний аналіз дозволив охарактеризувати морфофункціональний та фізичний стан жінок першого зрілого віку за допомогою S факторів і виділити в кожному з них найбільш вагомі показники для побудови кондиційного тренування: І фактор - СДТ, ІФС, індекс Робінсона; ІІ фактор - ЧСС, ХОК, проба Руф’є; ІІІ фактор - проба Штанге, індекс Скібінського; !V - маса тіла; V - вегетативний індекс Кьордо; V - коефіцієнт витривалості; VU - проба Яроцького; Vm - ЖЄЛ (усього із показників).
4. Обрані показники морфофункціонального і фізичного стану організму жінок можуть бути рекомендовані для використання в практичній діяльності при побудові програм фітнес-тренувань.
Перспективою подальших досліджень є втілення одержаних результатів у практику кондиційних тренувань та дослідження даних індивідуального факторного аналізу окремо кожної з жінок , які вирішили займатися фітнесом.
Література:
1. Земцова І.І. Спортивна фізіологія / І.І.Земцова — К.: Олімп. л-ра, 2008. — 208 с.
2. Иващенко Л.Я. Самостоятельные занятия физическими упражнениями / Л.Я. Иващенко, Н.П.Страпко — К.: Здоровье, 1998. —С 9
3. Круцевич Т.Ю. Рекреация в физической культуре разных групп населения: уч. пособие / Т.Ю. Круцевич, ГВ. Безверхняя. — К. : Олимп. л-ра, 2010. —248с.: ил. — Библиогр. ISBN 978-966-8708-28-2
4. Морозова В.В. Методические указания по выполнению и оформлению курсовых работ для студентов педагогического факультета/ Морозова В.В., Лаврова Л.В.— Днепропетровск, 1988. —35с.
5. Одинцов В.В. Методические рекомендации относительно подготовки практических занятий по дисциплине “Безопасность жизнедеятельности” (для бакалавров)/ В.В.Одинцов — К.: МАУП, 2008. — 28 с.
6. Основы математической статистики и ее использование при обработке данных в сфере физической культуры и спорта (Методические рекомендации для студентов, магистров и аспирантов Ифкис) / Состав. Д.Н. Тогобицкая, ГН.Шамардина, Н.Г Долбы-шева - Днепропетровск: ООО «Вета», —2009.—63с.
7. Остапенко Л. Как выйти из состояния перетренированности [электронный ресурс] / Л.Остапенко // Iron Man, 2006. — режим доступа к журн.: http://sportbok.narod.ru/Tren/tr303.html
8. Ошевенский Л.В. Изучение состояния здоровья человека по функциональным показателям организма / Л.В.Ошевенский, Е.В.Крылова, Е.А.Уланова (методические указания) — Нижний Новгород. —2007. —67с.
9. Солодков А.С. Физиология человека. Общая. Спортивная. Возрастная/ А.С.Солодков, Е.Б.Сологуб (учеб. пособие) — М.: Советский спорт, 2003. — 528 с.
10. Хорьяков В.А. Оперативное управление психофизиологической готовностью к профессиональной деятельности с доминированием интеллектуального компонента посредством различных режимов двигательной подготовки/ [Хорьяков В.А., Мосенз В.А., Крайняя Н.В., Приходько В.М., Романенко В.А.] //Сло-божанский научно-спортивный вестник.— 2010. — №1. — С 165-168.
11. Хоули Едвард Т. Оздоровительный фитнес/ Хоули Едвард Т., Френкс Б. Дон — К.: Олимп. л-ра, 2000. —367с.
12. Шахлина Л.Я.-Г Медико-биологические основы спортивной тренировки женщин / Шахлина Л.Я.-Г.— К.: Научная мысль, 2001.—325с.
13. Prusik Katarzyna. Quantitive and qualitative criteria of positive health evaluation of women in older age // Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports. -Kharkov, KRBNOU-KSADA, 2011. - N1. - P 130-134.
Надійшла до редакції 05.04.2011р.
Луковська О.Л.
Сологубова Светлана Викторовна [email protected]
