CC BY
21
УДК 636.2.082.034
Черненко О.М., к.с.-г.н., доцент, © ([email protected]) Днтропетровсъкий державный аграрнийутверситет
ОЦ1НКА БУГА1В-ПЛ1ДНИК1В ЗА СТРЕСОСТ1ЙК1СТЮ ТА ПОСДНАН1СТЮ ОЗНАК М0Л0ЧН01 ПРОДУКТИВНОСТ11 ВЩТВ0РН01 ЗДАТНОСТ1У дочок
Наведено результаты ощнки бугагв-nnidHUKie за cmpecocmiuKicmw i поеднатстю ознак молочног npodyKmuenocmi та eidmeopnoi sdamnocmi у ixnix дочок. З'ясовано, що на поеднатстъ цих ознак у Kopie значний вплыв маеpieenb cmpecocmiuKOcmi батька. Наибшъш вдалим поеднанням характеризуются натвсибси, що походятъ eid високостресосттких плгдникгв.
Ключов1 слова: Бугаг-плгдники, стресостшюстъ, поеднат ознаки.
Вступ. Вщомо, що р1вень пристосованосп тварин до мшливих умов середовища обумовлюеться багатьма факторами, зокрема типами ix нервово! д1яльност1 i стресостшкостг Не з'ясованим е вплив типу стресостшкост1 буга1в-плвдник1в на поеднашсть ознак молочно! продуктивное^ i ввдтворно! здатност1 у i'xHix дочок та не достатньо е шформацп про успадковувашсть типу стресостшкостг У процес1 перев1рки буга!в-плщниювза яюстю нащадюв рекомендуеться [1, 2] ix препотентшсть оцшювати не лише за основними господарсько-корисними ознаками , але i за стресостшкктю. Це дозволить формувати стада з бшьш високою пристосовашстю до використання в умовах промислово! технологи. Тому дослщження цих питань е актуальним.
Матер1ал i методи. Дослщження проведен! на 6a3i Дншропетровського облплемпщприемства на повновшових бугаях-плщниках голштинсько! породи. Тип стресостшкост1 буга!в встановлювали за методикою О. М. Черненка [3], згщно яко! стресовим навантаженням (стресором) виступае комплекс фактор1в: фжсащя тварин для взяття кров1 протягом години (штервал м1ж сум1жними взяттями кров!), присутшсть незнайомих людей (ветеринари i допом1жний персонал для взяття кров1), неможливють доступу до розданих корм1в i води через зафжсований стан, а головне - безпосередньо процес взяття кров1, що супроводжуеться некомфортними ф1зичними вщчуттями через жорстку фшсацш голови тварини самофксатором та додатково за носове кшьце; перетисканням яремно! вени; контакт з ветеринаром; подразнення, що виникають через зоровий фактор та запах кров1 i людей. TaKi подразнення е достатньо вщчутними, щоб р1зко спрацювала система "гшоталамус - гшоф1з -наднирков1 залози", без чого нев1рно сприймати реакцш, що виникае в орган1зм1, за стрес. Оскшьки реактившсть ремонтних бугайщв та буга!в -плщнимв проявляеться найбшьш виразно за динамкою гормошв: кортизолу (К), тестостерону (Т) та ферменив креатинфосфатюнази (КФК), аланшамшотрансферази (АЛТ), аспартатамшотрансферази (ACT), це й було
© Черненко О.М., 2012
359
покладено в основу оцшки типу стресостшкостг 1ндивщуальш особливосп тварин виявляли не тшьки за максимальною концентращею та активнютю цих показник1в кров! теля стресового навантаження, але й за ix динамжою через 1 год. теля стресового навантаження, пор1вняно з початковою величиною до нього, а також вщносно референтно! норми. Для цього було розраховано шдекс типу стресостшкост1:
¡ТС = (( ^2 ~ K ) + (T ~ T1) + (^ЛТ2 - АЛ1\ ) ^ '' ^ K, К T1 } К АЛТ1 }
, АСТ2 - АСТ1Л ,КФК2 - КФК1ЛЛ 1Л-
+ (-2-+ (-2-1)) х 100
ACT, КФК,
де ITCi - шдекс типу стресостшкосп тварини (сума вщеотюв максимальних зрушень показник1в кров1 протягом дослщу);
К1, Т1, АЛТ], ACT], КФК1 - абсолютш величини показниюв тварини до стресового навантаження;
К2, Т2, АЛТ2, АСТ2, КФК2 - абсолютш величини показниюв тварини через 1 год. теля стресового навантаження.
Тваринам з низькою стресостшюстю характерним був найбшьший за величиною шдекс типу стресостшкостг
Об'ектом дослщжень також була стресостшюсть кор1в-дочок цих буга!в та поеднашеть у них ознак молочно! продуктивное^ i вщтворно! здатност1 у TOB АФ "Красний Забойщик" Дншропетровсько! области Серед Kopiß-перв1сток укра!нсько! червоно! молочно! породи (n=105), 34 гол. е дочками пщдослщних буга!в: Акорда 4761 (лш1я Р1гела, мюцеве походження, потенщал матер1: 1-305-8772-4,06-356-3,16-277), 33 гол. - Венця 5735 (лЫя HariTa, мюцеве походження; результати ощнки 271 його дочок: 1-6295-3,62-227-3,05192; потенщал матер1 бугая: 3-8050-3,80-306-3,50-282) та 38 гол. - Овала 5795 (лш1я Айвенго, м1сцеве походження; результати ощнки 89 його дочок: 1-57763,67-211-3,25-188; потенщал матер1 бугая: 1-7603-3,90-297-3,30-251). Стресостшккть дочок встановили за методикою Е. П. Кокоршо! та сшвавт. [4], що грунтуеться на визначенш р1вня загальмованост1 рефлексу молоковщдач1 протягом п'яти до!нь Kopie "чужою" дояркою (експериментатором).
Спадков1 якост1 буга!в-плщниюв ощнювали за методикою О. Полковниково!, Т. Пщпали [5]. З'ясували напрям вщхилень середньодобово! кшькосп молочного жиру та коефщенту вщтворно! здатносп кожно! первютки вщ i'x середньо! величини по стаду в 6iK "плюс" (+) та "мшус" (-) BapiaHT. Ц1 ознаки взаемопов'язаш Середньодобова кшькють молочного жиру об'ективно вщображае штенсившсть обм1ну речовин i, в зв'язку з цим, функщональне навантаження на оргашзм тварини. А коефщент вщтворно! здатност1 характеризуе можливють щор1чного отримання приплоду вщ кожно! корови, залежно вщ тривалосп м1жотельного перюду та щодобового експлуатацшного навантаження на оргашзм.
360
Бюметричну обробку даних було проведено за допомогою ПЕОМ у середовищ1 Microsoft Excel.
Результати дослщжень. У rpyni "+ +" з плюс-вщхиленнями за обома функщями, виявилось 52,9 та 57,6 % дочок високостресостшких буга!в, вщповщно Акорда 4761 та Венця 5735 та 31,6 % дочок низькостресостшкого бугая Овала 5795 (рис. 1).
> х
S
а
Я ^о
U о^
н
■О X
! £ 5 £
5
о
60,0%52 до,
50,0% 40,0% 30,0%-^ 20,0%-^ 10,0%-^ 0,0%-
57,6%
52,6%
,6%
32,4%
21,2%
1 0,
0,0% 0,0%
15,8%
21,2%
0%
14,7%
□ Акорд
□ Венець
□ Овал
Рис. 1. Структуровашсть дочок за поеднанням ознак залежно вщ стресостшкосп батька
У груш "+ -", що характеризуеться вщхиленням добово! кшькост1 молочного жиру в б1к збшьшення, а коефщенту вщтворно! здатност1 в б1к зменшення вщ 1х середнього значения, нараховуеться 21,2 % дочок високостресостшкого бугая Венця 5735, а нащадюв решти буга!в у нш не було виявлено.
До груии "- +" (кшьккть молочного жиру нижче, а коефщент вщтворно! здатносп вище 1х середнього значения) розподшилось 32,4 та 15,8 % дочок вщповщно високостресостшкого бугая Акорда та низькостресостшкого бугая Овала, тод1 як нащадки високостресостшкого бугая Венця у не! не потрапили взагалг
Частка кор1в у найпршш груш "- -", де кшьюсть молочного жиру та коефщент вщтворно! здатност1 вщхиляються в б1к зменшення вщ 1х середнього значения по загальнш виб1рковш сукупност1 (п=105), виявилось найбшьше дочок низькостресостшкого бугая Овала - 52,6 %. Нащадюв високостресостшких буга!в Акорда та Венця в цш груш було вщповщно лише 14,7 та 21,2 %.
Таким чином, нашими дослщженнями з'ясовано, що структуровашсть кор1в-первкток за поеднаними ознаками молочно! продуктивное^ I вщтворно!
361
здатносп суттево залежить вщ р1вня стресостшкост1 !хнього батька. Виявилось, що у найкращу групу "+ +" з плюс-вщхиленнями за обома функщями потрапила найбшьша кшьккть дочок високостресостшких буга!в, а в найпршш груш "- -", 1х було найменше. Це вцшому позитивно характеризуе спадкову яюсть буга!в Акорда 4761 таВенця 5735.
Нами встановлено, що серед 34 натвсибав, що походять вщ високостресостшкого бугая Акорда 4761, було 23 гол. (67,6 %) високостресостшкого та 11 гол. (32,4 %) низькостресостшкого типу. Розподш натвсибЫв, що е нащадками високостресостшкого бугая Венця 5735 за стресостшкютю був наступним: 25 гол. (75,8 %) високостресостшкого та 8 гол. (24,2 %) низькостресостшкого типу. Нащадки низькостресостшкого бугая-плщника Овала 5795 розподшились на наступш групи: 7 гол. (18,4 %) високостресостшкого та 31 гол. (81,6 %) низькостресостшкого типу. Тобто у бшьшост1 нашвсибЫв виявилось сшвпадшня !х стресостшкост1 з батьком. 3 того, що переважаюча бшьшють нашвсибЫв належить або до високо- або до низькостресостшкого типу, виявляеться спадкова яюсть та препотентшсть !х батька за щею ознакою.
1нтерес представляв й те, як дочки розподшились на поеднаш групи залежно вщ !х власного типу стресостшкостг Дочки високостресостшкого бугая Акорда 4761 мають таку структуровашсть (рис. 2).
> о
Т
О -Р
ч ^
.0 к н п
о с * *
о о
45,0% п А 41,2%
40,0%
35,0%
30,0%
25,0% 20,6%
20,0% п
15,0% 11,8% 111,8% 8,8%
10,0% П 11 5,8%
5,0% А 0,0% 0,0%
0,0% —р -\- 4
□ Високостресостмю дочки
□ Низькостресоспйк! дочки
м+ +м м+ и и +м и и
Рис. 2. Чисельшсть натвсибив рпно!" стресостшкосп у трупах з р1зними вар1антами поеднань (дочки високостресостшкого бугая Акорда 4761)
У груш "+ +" виявилось 41,2 % високостресостшких I лише 11,8 % -низькостресостшких тварин. У групу "+ -" дочки цього бугая не розподшились. Трупа "- +" структурована наступним чином: 20,6 % високостресостшких та 11,8 % низькостресостшких кор1в. Частка кор1в у найпршш груш "- -" найменша (14,7 %), що в цшому характеризуе спадковшть бугая Акорда 4761
362
позитивно. В цш груш виявилось лише 5,8 % кор1в високостресостшкого та 8,8 % низькостресостшкого типу.
Особливост1 структурованост1 дочок бугая Венця 5735 за поеднаними ознаками залежно вщ !х титв стресостшкост1 представлено на рис. 3.
60,0%
50,0%
о
У о 40,0%
С1
.0 н X я 30,0%
т
.0 п 20,0%
ш
Т 10,0%
0,0%
51,5%
15,2%
9,0% 12,1%
□ Високостресостшм дочки
□ Низькостресостшм дочки
Рис.3. Чисельшсть натвсибив рпно!" стресостшкосп у трупах з рпними вар1антами поеднань (дочки високостресостшкого бугая Венця
5735 )
У груш "+ +" виявилось 51,5 % високостресостшких I лише 6,1 % -низькостресостшких тварин. Група "+ -" структурована наступним чином: 15,2 % високостресостшких та 6,1 % низькостресостшких кор1в. У групу "- +" дочки цього бугая не розпод1 лились. Частка кор1в у найпршш груш "- -" найменша. До не! розподшилось лише 9,0 % кор1в високостресостшкого та 12,1 % низькостресостшкого типу, що в цшому також позитивно характеризуе спадковкть бугая Венця 5735.
Дочки низькостресостшкого бугая Овала 5795 мають таку структуровашсть на групи (рис. 4).
363
> *
О У
о ч:
.0 н
о
"х .0
с
ф
о т
50,0% 45,0% 40,0% 35,0% 30,0% 25,0% 20,0% 15,0% 10,0% 5,0% 0,0%
50,0%
15,8%
1
0,0% 0,0%
-и
□ Високостресос^йю дочки
□ Низькостресостмю дочки
и- +
Рис. 4. Чисельшсть натвсибив рпно!" стресостшкосп у трупах з рпними вар1антами посднань (дочки низькостресостшкого бугая Овала
5795 )
До групи "+ +" з плюс-вщхиленнями за обома функщями, розподшилось пор1вну високостресостшких I низькостресостшких кор1в - по 15,8 %. До найбшьш неефективно! групп "- -" увшшла половина ус1х дочок бугая Овала 5795, причому низькостресостшкого типу I лише, як виключення, 2,6 % ровесниць протилежного типу. До решти груп дочки цього бугая не розпод ¿лились.
Висновки. Для подальшого розвитку стад важливо, на наш погляд, добирати високостресостшких буга!в-плщник1в, препотентних за щею ознакою. Це сприятиме збшьшенню в стадах частки кор1в-дочок, як1 характеризуються пщвищеним р1внем молочно! продуктивное^, вщтворно! здатност1 I стресостшкостг Низькостресостшких плщниюв до селекцшного процесу залучати не бажано.
Л1тература
1. Полупан Ю.П. Оцшка буга!в за типом дочок / Ю. П. Полупан // Вюник аграрно! науки. - К., 2001. - № 5. - С. 43-49.
2. Полупан Ю. П. Теоретичне обгрунтування та практична оцшка пре-потентност1 буга!в / Ю. П. Полупан // Бюлопя тварин. -2000. -Т.2. - № 2. - С. 52-68.
3. Рекомендацп з оцшки типу стресостшкост1 у ремонтных бугайщв та буга1в-плщник1в / Черненко О. М. - Дншропетровськ, 2010. - 53 с.
4. Рекомендации по оценке стрессоустойчивости коров при машинном доении / [Кокорина Э. П., Туманова Э. Б., Филиппова Л. А. та ш]. - Л.: ВНИИРГЖ, 1978- 37 с.
5. Полковшкова О. Оцшка генотипу буга!в-плщниюв за поеднаними ознаками у !хшх дочок / О. Полковшкова, Т. Пщпала // Тваринництво Украши. - 2000.- № 3-4. - С. 15-16.
364
Summary Chernenko O.
Dnipropetrovsk State Agrarian University ESTIMATION OF BULLS-PRODUCERS ON STRESS RESISTANCE AND COMBINED CHARACTERISTICS OF THEIR PRODUCTIVITY AND REPRODUCTIVE ABILITY FOR DAUGHTERS
The results of estimation of bulls-producers are resulted on stress resistance and combined characteristics of their productivity and reproductive ability for daughters. It is set that on compatibility of these signs for cows considerable influence has a level of stress resistance father. The most successful combination is characterize daughters which originate from of the best stress resistance producers.
Keywords: bulls-producers, stress resistance, combined characteristics.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Щербатий 3.£.
365
