CC BY
35
УДК: 636.22/.28.082.232:619:616-092
Черненко О.М., кандидат с.-г. наук, доцент Пришедько В.М., астрант © Днтропетровський державный аграрный утверситет
Г1СТОЛОГ1ЧНА БУДОВА СШ'ЯНИКШ БУГА1В-ПЛ1ДНИК1В ЗАЛЕЖНО В1Д IX СТРЕСОСТ1ЙКОСТ1
Вивчено г1столог1чну будову см 'янитв бугаю-плгдните ргзног стресостшкост1. Встановлено, що високостресосттю бугаг переважають низькостресосттких за величиною д1аметра сгм 'яних канальщв та гх вгдносною площею i мають быьш ттенсивнийр1вень сперматогенезу.
Ключоei слова: бугаг-плiдники, стресостшюсть, см 'яники.
Постановка проблеми. Функщональна актившсть статево! залози регулюеться гормоном тестостероном через рецептори, яю знаходяться у кл^инах Ым'яних канальщв, придатках сiм'яникiв, сiм'яних пухирцях i гiпоталамусi. Пiд час стресу пщвищуеться секрецiя гормону кортизолу, який збер^аючи енергiю для подолання стресового навантаження, стримуе дш тестостерону й процеси бiохiмiчного синтезу в тканинах [2].
Оскшьки функцiональний стан статево! залози буга!в тiсно пов'язаний з И морфологiчними особливостями, а спермоутворювальна функщя сiм'яникiв залежить вiд структурних змш, якi в них вiдбуваються, важливими i актуальними е дослiдження пстолопчно! будови сiм'яникiв буга!в рiзного рiвня стресостiйкостi.
Матер1ал i методи. Дослщження проведенi на базi Днiпропетровського облплемтдприемства на 11 повновiкових бугаях-плiдниках голштинсько! породи. Рiвень стресостiйкостi тварин визначали за методикою Черненка О.М. [4], яка полягае у дослщженш динамжи показникiв кровi до технологiчного стресового навантаження та через 1 годину тсля нього. Стресовим навантаженням була жорстка фшсащя тварин, змiна режиму годiвлi, присутнiсть ветеринарного лiкаря та стороншх людей (допомiжний персонал для взяття кров^.
Матерiал для дослщжень вiдбирали на м'ясокомбiнатi ТОВ "Алан" Дшпропетровсько! областi через 20-30 хв. тсля забою буга!в. Для пстолопчних дослiджень iз сiм'яникiв вирiзали шматочки тканини розмiром 1х1 см, яю фiксували у 10 % розчиш нейтрального формалiну протягом 1 доби, а поим в 5 % розчиш протягом 10 дiб.
Пстолопчш препарати готували i дослiджували у лаборатори пстологи, iмуноцитохiмi! та патоморфологи Науково-дослiдного центру бiобезпеки та еколопчного контролю ресурсiв АПК Днiпропетровського державного аграрного ушверситету.
© Черненко О.М., Пришедько В.М., 2010
163
Для дослщження функщонального стану статево! залози використовували методику В.1. Ругаль [3], яка полягае у класифжацп сiм'яних канальцiв з рiзним ступенем порушення сперматогенезу.
Результати дослщжень. Нами встановлено, що гiстологiчна картина вiдповiдала характернiй будовi ам'яниюв повновiкових буга!в-плщниюв i вцiлому не вiдрiзнялась вiд описаних у лiтературi [1].
Результати наших дослiджень свщчать, що зовнi сiм'яники вкритi загальною серозною пiхвовою оболонкою, яка тюно зростаеться iз сполучнотканинною бiлковою оболонкою. Вщ бшково! оболонки в середину ам'яника вiдходять сполучнотканиннi перетинки (септи), що под^ють сiм'яник на частки. У кожнш iз часток знаходяться 2-4 звивист сiм'янi канальцi.
На гiстозрiзах звивистi канальцi правильно! округло! або округло-овально! форми (рис. 1, 2). Стшка ам'яного канальця складаеться з власно! оболонки, до яко! прилягае епiтелiосперматогенний шар (рис. 3, 4). До складу сперматогенного еттелш входять пiдтримуючi клiтини (кл^ини Сертолi), або сустеноцити та сперматогенш клiтини рiзних стадiй розвитку. На базальнш мембранi лежать сустеноцити. По периферп канальцiв бiля базально! мембрани розташоваш сперматогонi!, потiм сперматоцити i в центрi канальця сперматиди i сформованi спермi!, якi виходять у просв^ сiм'яного канальця.
У результат морфометричного аналiзу тканин сiм'яникiв виявлено вщмшност !х гiстологiчно! будови, як характеризують функцiональнi
Рис. 1. Рис. 2.
Пстолопчна будова сiм'яникiв високостресостшких (рис. 1) та низькостресостiйких (рис. 2) буга!в-плщниюв голштинсько! породи, при збшьшенш в 100 разiв
164
Установлено, що в високостресостшких плвдниюв ам'яш канальщ е бiльшими за дiаметром, у них значно краще розвинений сперматогенний еттелш (табл. 1).
Дiаметр звивистих канальщв у високостресостiйких буга!в-плщниюв становить 254,30±4,439 мкм, що на 44,60 мкм (21,3 %; Р>0,999) бiльше, шж у низькостресостiйких. А дiаметр 1х просвiту складае 26,3±1,269 мкм, що на 12,75 мкм (48 %; Р>0,99) менше у порiвняннi з низькостресостшкими ровесниками. Спiввiдношення дiаметру ам'яних канальцiв до 1х просвiту у
Рис. 3. Рис. 4.
Пстолопчна будова ам'яниюв високостресостiйких (рис. 3) та низькостресостшких (рис. 4) буга1'в-плщниюв голштинсько! породи, при збiльшеннi в 400 разi
Таблиця 1
Морфометричш показники ам'яних канальщв повнов1кови\ бугаУв-
плщникчв, Х ± Я х
Р1вень стресостш-кост1 буга!в П Ддаметр ам'яних канальщв, мкм Ддаметр просвггу ам'яних канальщв, мкм Сшввщношення д1аметру ам'яних канальщв до 1х просвггу
Високий 6 254,30±4,439 26,33±1,269 9,77±0,506
Низький 5 209,70±2,974 39,08±3,573 5,53±0,446
Р1зниця 44,60 12,75 4,24
td 8,35 3,36 6,29
Р Р>0,999 Р>0,99 Р>0,999
Високостресостiйкi плiдники, у порiвняннi з низькостресостшкими мають бiльшу вiдносну площу сiм'яних канальцiв, яка складае 75,45 проти
165
58,98 %, вщповщно меншу вщносну площу iнтеpстицiaльноï тконини: 24,55 % проти 41,1 % тa ширше спiввiдношення вiдносноï площi сiм'яниx кaнaльцiв до вiдносноï площi iнтеpстицiю: 3,39 проти 1,45 (тобл. 2).
У сiм'яникax високостpесостiйкиx бyгaïв (рис. 1) кaнaльцi щiльнiше прилягають один до одного, нiж у низькостpесостiйкиx (рис. 2), тому ïx площa
Тaблиця 2
Морфометричш покязники ам'яних кaнaльцiв повновшових 6yraÏB-
плщникт, X ± S X
Piвень стресостш-косл бyгaïв n Ввдносга площо сiм'яниx кaнaльцiв, % Ввдноста площо штерстицш, % Сшвввдношення площ1 сiм'яниx кaнaльцiв до площ1 штерстицш
Високий б 75,45±2,574 24,55±2,907 3,39±0,579
Низький 5 48,98±1,821 51,02±1,415 0,97±0,0б5
Piзниця 2б,47 2б,47 2,43
td 8,24 8,24 4,1б
P P>0,999 P>0,999 P>0,999
виявилaся бiльшою, a площa iнтеpстицiю - меншою. Пеpевaжнa бiльшiсть кaнaльцiв ам'яниюв високостpесостiйкиx плiдникiв мое потовщену стшку, до якоï вxодять чисельнi кл^ини, що знaxодяться нa piзниx CTa^x дифеpенцiювaння (рис. 1 i 3). Просв^ кaнaльцiв мaйже повнiстю зaповнений сфоpмовaними спеpмiями. Це свiдчить про те, що спеpмaтогенез у сiм'яникax твapин високостpесостiйкоï групи вiдбyвaвся без порушень.
Зтачта чaстинa сiм'яниx ^ноль^в низькостpесостiйкиx бyгaïв вiдpiзняeться збiльшеним просв^ом, в якому таявта невеликa кшькють спеpмiïв, що знaxодяться но кiнцевиx стaдiяx спеpмaтогенезy, a в деякиx кaнaльцяx e порожнини (рис. 2 i 4). Мюцями зaфiксовaно конольщ зi звуженим, pозpиxленим то збщншим клiтинними елементaми, спеpмaтогенним епiтелieм.
Отже, результоти нaшиx дослiджень покозоли, що високостресостшю бyгaï моли вiдмiнностi гiстологiчноï будови сiм'яникiв, якi xapaктеpизyють крощий розвиток стaтевоï золози, ïï бшьш октивний фyнкцiонaльний стон i вищий piвень спермотогенезу, нiж у творин протилежного типу неpвовоï системи.
У попеpеднix нaшиx дослiдженняx вивчено вплив стресостшкост но кiлькiснi i якiснi покaзники сперми бyгaïв. Устaновлено, що високостресостшю плiдники пеpевaжaли низькостpесостiйкиx зо октившстю спеpмiïв, ïx концентpaцieю то об'емом еякуляту. Чостко впливу стpесостiйкостi та цi покaзники стоновило в межax 48,97-59,25 % з високим ступенем достовipностi (P>0,999) [б].
Проведеним тами коpеляцiйним aнaлiзом виявлений високодостовipний тiсний коpеляцiйний зв'язок стресостшкост бyгaïв-плiдникiв з морфометричними покaзникaми ïxнix сiм'яникiв (тобл. 3).
1бб
Таблиця 3
Взасмозв'язок морфометричних показникчв пм'яннкчв бугаУв-плвдниюв _з 1х ^ стресостiйкiстю___
Показники г тг Р
Р1вень стресостшкосп х д1аметр ам'яних канальщв +0,786 0,116 6,786 Р>0,999
Р1вень стресостшкосп х д1аметр просвиу ам'яних канальщв -0,770 0,123 6,242 Р>0,999
Р1вень стресостшкосп х ввдносна площа ам'яних канальщв +0,850 0,084 10,108 Р>0,999
Р1вень стресостшкосп х ввдносна площа штерстицш -0,850 0,084 10,108 Р>0,999
Установлений тюний позитивний зв'язок стресостшкост плiдникiв з величиною дiаметра звивистих сiм'яних канальцiв та вщносною !х площею, вiдповiдно: г=+0,786 та г=+0,850 (Р>0,999).
Також виявлено вщ'емний зв'язок стресостiйкостi 6уга1в з дiаметром просвiту сiм'яних канальцiв та вщносною площею штерстицш, вiдповiдно: г=-0,770 та г=-0,850 (Р>0,999).
Тобто, з пщвищенням рiвня стресостiйкостi 6уга1в-плщниюв збшьшуеться дiаметр 1хшх сiм'яних канальцiв та !х вiдносна площа i зменшуеться просвiт сiм'яних канальцiв та вщносна площа iнтерстицiю, що пов'язано з кращим функцiональним станом статево! залози й, вiдповiдно вищим рiвнем спермопродуктивност у високостресостiйких 6уга1в.
Проведеним нами дисперсшним аналiзом виявлено значний i високодостовiрний вплив рiвня стресостiйкостi 6уга1в-плщниюв на морфометричнi показники !хшх Ым'яниюв (табл. 4).
Таблиця 4
Однофакторний дисперайний аналй _
Показники Частка впливу стресостшкосп бугш'в-плвднишв, % Б Р
Ддаметр ам'яних канальщв 67,70 14,51 Р>0,99
Ддаметр просвиу ам'яних канальщв 59,30 13,14 Р>0,99
Ввдносна площа ам'яних канальщв 72,30 23,51 Р>0,999
Ввдносна площа штерстицш 72,30 23,51 Р>0,999
Частка впливу стресостiйкостi на дiаметр сiм'яних канальщв 6уга1в становить 67,70 % (Р>0,99), на дiаметр просвiту сiм'яних канальщв - 59,30 % (Р>0,99), на вщносну площу сiм'яних канальцiв та вщносну площу iнтерстицiю - 72,30 % (Р>0,999).
Висновки. 1. Високостресостiйкi плiдники у порiвняннi з низькостресостшкими ровесниками мають бiльшi за дiаметром сiм'янi канальцi
167
на 21,3 % (P>0,99), менший дiаметр !х просв^ на 48 % (Р>0,99), що виявилось у кращому спiввiдношенню мiж цими ознаками: 9,77 проти 5,53. Вони також мають бiльшу вщносну площу ам'яних канальщв: 75,45 проти 58,98 %, меншу вщносну площу штерстицш: 24,55 проти 41,1 %, а також ширше сшввщношення мiж цими показниками: 3,39 проти 1,45.
2. Установлений значний високодостовiрний зв'язок рiвня стресостшкосп буга!в з величиною дiаметра сiм'яних канальцiв (г=+0,786), з вщносною площею ам'яних канальщв (г=+0,850), з дiаметром просвiту сiм'яних канальщв (г=-0,770) та з вiдносною площею штерстицш (г=-0,850). Частка впливу стресостшкосп на цi ознаки становить у межах 59,30-72,30 %.
Таким чином, пщвищення рiвня стресостiйкостi буга!в-плщниюв шляхом вщбору за типом нервово! системи сприятиме покращенню функщонально! дiяльностi !х статево! залози. У зв'язку з цим, актуальними е подальшi дослщження гормонального статусу буга!в рiзного рiвня стресостiйкостi.
Л1тература
1. Федорович В. В. Формування вщтворювально! здатност буга!в-плщниюв чорно-рябо! худоби Укра!ни / В.В. Федорович, Й.З. Орацький. - К. : ЛЮКСАР, 2007. - 155 с. - 1
2. Алиев А. А. Обмен веществ у жвачных животных / Алиев А. А. - М.: НИЦ "Инженер ", 1997. - 419 с. -3
3. Ругаль В.И. Морфология мужских половых желез при стрессе: автореф. дис. на соиск. уч. ст. канд. мед. наук / В.И. Ругаль. - Л., 1977. - 23 с.- 5
4. Рекомендацп з ощнки типу нервово! системи у ремонтних бугайщв та буга!в-плщниюв / О.М. Черненко. - Дшпропетровськ: Полiграфiчне видання ВК "Орб^а-Сервк", 2010. - 53 с. -10
Summary
Chernenko O.M., Candidate of Science, Assistant Professor Pryshed'ko V.M., Postgraduate Student OXEN INSEMINATORS' TESTICLES HISTOLOGIC TEXTURE IN ACCORDANCE WITH THEIR STRESS RESISTANCE
The histologic texture of oxen inseminators' testicles of different types of stress resistance was examined. It was found out that oxen inseminators with high level of stress resistance exceed oxen inseminators with low level of stress resistance in diameter size of seminiferous tubules and their surface area and they also have more intensive spermatogenesis level.
Key words: oxen inseminators, stress resistance, testicles.
Стаття надшшла доредакцИ 3.09.2010
168
