• навчання на дистанцшних онлайн-курсах, як1 вiдбуваються на осв^тх платформах MOOC, Coursera, EDx тощо. Зараз, це чи не едина безкоштовна альтернатива, яка сприяе професшному зростанню викладача АМПС.
Отриманi результати дають нам тдстави зробити висновок про те, що: 1) здшснення пiдготовки викладачiв АМПС в Укрш'ш е необхiдним кроком для тдвищення ефективносп вивчення АМПС у втизняних ВНЗ; 2) реформування системи тдготовки викладачiв iноземних мов в Укрш'ш з введениям вагомо! ролi рефлексп у процесi формування компетентного викладача-фшолога, що здатного до швидкого адаптування у змiнних навчальних середовищах, 3) забезпечення вiтчизняними ушверситетами умов для професшного зростання викладачiв АМПС.
Л1ТЕРАТУРА
1. Англiйська мова спецiального вжитку (ESP) в Украш: допроектне дослвдження / Н. Астанiна, Г. Бакаева, I. Беляева та ш. - К.: Леши; 2004. - 124 с.
2. Загальноевропейсью Рекомендацп з мовно! освiти: вивчення, викладання, ощнювання / наук. ред. укр. видання С. Ю. Нiколаева. - К.: Леши; 2003. - 273 с.
3. Закон Укра!ни «Про освпу» // Освiта в Украш: нормативна база. - 2-е вид. - К.: КНТ, 2006. - 484 с.
4. Програма з англшсько! мови для професшного спрямування / кол. авторiв: Г. Бакаева, О. Борисенко, I. Зуенок та ш. - К.: Ленвгт, 2005. - 119 с.
5. Фшула М. М. Педагогжа вищо! школи: навч. поабнник / М. М. Фiцула. - К.: Академвидав, 2006. - 352 с.
6. Bhatia V. Worlds of Written Discourse: A Genre-Based View / V. Bhatia. - London: Continuum International Publishing Group, Ltd., 2004. - 248 p.
7. Brunton M. An Account of ESP - With Possible Future Directions / M. Brunton // English for Specific Purposes. - 2009. - Vol. 8. Issue 3 (24). - PP. 1-15.
8. Dudley-Evans T. Developments in English for Specific Purposes: a Multi-disciplinary Approach / T. Dudley-Evans, M. J. St. John. - Cambridge : Cambridge University Press, 1998. - 317 p.
9. Ewer J. R. Teacher Training for EST: Problems and Methods / J. R. Ewer // The ESP Journal. - 1983. -Vol. 2 (1). - PP. 9-31.
10. Hutchinson T. English for Specific Purposes: a Learning-Centered Approach / T. Hutchinson, A. Waters. — Cambridge: Cambridge University Press, 1987. - 179 p.
11. Johns A. M. English for Specific Purposes: International in Scope, Specific in Purpose / A. Johns, T. Dudley-Evans // State of the Art TESOL Essays: Celebrating 25 Years of the Discipline / [S. Silberstein]. - Alexandria, VA: TESOL, Inc., 1993. - PP. 115-132.
12. Schleppegrell M. ESP: Teaching English for Specific Purposes / M. Schleppegrell, B. Bowman. -Washington D. C.: Peace Corps Information Collection and Exchange, 1986. - 110 p.
13. Snow M. A. Content-based and Immersion Models for Second and Foreign Language Teaching / M. A. Snow // Teaching English as a Second or Foreign Language, 3rd ed. / Ed. M. Celce-Murcia] -Boston, MA: Heinle & Heinle / Thompson Learning, 2001. - PP. 303-318.
14. Stoller F. L. A Six-T's Approach to Content-Based Instruction / F. L. Stoller, W. Grabe // Content-Based Classroom: Perspectives on Integrating Language and Content / Eds. M. A. Snow, D. M. Brinton. - NY: Longman, 1997. - P. 78-94.
15. Swales J. M. Genre Analysis : English in Academic and Research Settings / J. M. Swales. - Cambridge: CUP, 1990. - 272 p.
УДК 387.1:336.221
Т. В. БАТРАК
ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТ1В ЗАСОБАМИ ЗАРУБ1ЖНО1 ХУДОЖНЬО1 КУЛЬТУРИ ЯК М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНА ПРОБЛЕМА
np0aHani30eaH0 поняття «естетика» та «естетичне виховання» як предмет вивчення психологiв, фiлософiв i педaгогiв. Актуaлiзовaно поняття сучасного естетичного виховання. Визначено фактори, ят впливають на його змiст i форми в контекстi вищоЧ освти Украши. Розглянуто бaзовi напрямки оргатзацй естетичного виховання студентiв засобами зaрубiжноi художньоЧ культури у вищому навчальному зaклaдi (ВНЗ). Охарактеризовано основт вiковi особливостi молодi, що зумовлюють необхiднiсть виршення завдань тдбору быьш продуктивних форм та методiв естетичного виховання
для ще1 eiKoeoï групи. Bid3HaueHO Heo6xidHicmb впровадження у процес естетичного виховання e3ip^e як класичного, так i сучасного мистецтва.
Ключовi слова: естетичне виховання, сучасне мистецтво, студенти.
Т. В. БАТРАК
ЭСТЕТИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ СТУДЕНТОВ СРЕДСТВАМИ ЗАРУБЕЖНОЙ ХУДОЖЕСТВЕННОЙ КУЛЬТУРЫ КАК МЕЖДУДИСЦИПЛИНАРНАЯ ПРОБЛЕМА
Проанализированы понятия «эстетика», и «эстетическое воспитание» как предмет изучения психологов, философов и педагогов. Актуализировано понятие современного эстетического воспитания. Указаны факторы, влияющие на его содержание и формы в контексте высшего образования Украины. Рассмотрены базовые направления организации эстетического воспитания студентов средствами зарубежной художественной культуры в вузе. Охарактеризованы основные возрастные особенности молодежи, обусловливающие необходимость решения задач подбора более продуктивных форм и методов эстетического воспитания для этой возрастной группы. Подчеркнута необходимость внедрения в процесс эстетического воспитания образцов как классического, так и современного искусства.
Ключевые слова: эстетическое воспитание, студенты, современное искусство.
T. V. BATRAK
AESTHATIC EDUCATION OF STUDENTS BY MEANS OF FOREIGN ART CULTURE AS INTERDISCIPLANARY PROBLEM
The concept of «aesthetics» and «aesthetic education» as the subject matter of psychologists, philosophers and teachers has been analysed. The concept of modern aesthetic education has been actualized, The factors that influence its content and form in the context of higher education in Ukraine have been singled out. Basic directions of aesthetic education of students by means of foreign art culture at the university have been studied. The main age features of the youth have been characterized, causing the necessity of solving problems of selection of more productive forms and methods of aesthetic education for this age group. The necessity of implementation of the samples of both classic and contemporary art to the process of aesthetic education have been emphasized.
Keywords: aesthetic, education, students, contemporary, art.
У Нащональнш доктриш розвитку освии метою державно1' политики визначено «створення умов для розвитку особистосп i творчо1 самореалiзацiï кожного громадянина Украши, виховання поколшня людей, здатних ефективно працювати i навчатися протягом життя, обер^ати й примножувати щнносп нацiональноï культури та громадянського суспшьства, розвивати i змщнювати суверенну, незалежну, демократичну, сощальну та правову державу як неввд'емну складову eвропейськоï та свiтовоï стльноти»[19].
Досягнення ще1" мети полягае не тшьки у процес накопичення великих обсяг знань з рiзних дисциплiн, а й розвитку духовно1' культури та моральних уподобань студенпв, 1'хнього естетичного розвитку. На шляху до цього стоггь система естетичного виховання, яка, за умови коректно1' оргашзацп виховно1' роботи, здатна трансформувати природнi можливосп естетичного розвитку особистосп у сталi здiбностi та таланти.
Метою статп е висвилити змiст та особливоси сучасного естетичного виховання студенпв украшських ВНЗ засобами зарубiжноï художньо1' культури.
Теоретичною основою естетичного виховання е естетика - фшософська дисциплша, предметом яко1' е галузь виразних форм будь-яко1' сфери дiйсностi (в т. ч. художньоГ), даних як самостiйна щншстъ, що безпосередньо чуттево сприймаеться. Шмецький фiлософ XVIII ст. О. Баумгартен запропонував визначення естетики як «науки про чуттеве знання». В 1735 р. у свош працi «Фшософсьш роздуми над деякими питаниями, стосовно поетичного твору» мислитель припустив юнування «науки, яка спрямовуе нижчу тзнавальну здатнiсть (здiбнiсть)
або ж науку про чуттеве тзнання чого-небудь» [2, с. 451-452]. Згодом визначив естетику як «мистецтво прекрасно мислити» [3, с. 458].
Ю. Борев визначае предмет естетики як «весь свiт, який розглядаеться з погляду значущостi, цшносп його явищ для людства» [6, с. 7] i вважае, що естетичне виховання «спрямоване на формування цшсно! творчо! особистостi, охоплюе штелектуальну, емоцiйну, вольову, цiннiсно-орiентовану И сторони» [6, с. 479].
Згiдно з «Фшософською енциклопедiею» пiд редакдiею Ф. Константинова естетичне виховання е «формуванням у людини здатностi сприймати мистецтво та прекрасне, що iснуе у творшнях людини та природi» [25, с. 570].
В. Бгаев вбачае сутшсть естетичного виховання у формуванн «универсального свiтоставлення людини, що поеднуе в собi i художне, i моральне, являючи, таким чином, едтсть iстини, блага i краси людського буття» та зазначае, що «естетичне виховання, яке грунтуеться на основi мистецтва, прагне розвивати людину универсально, передаючи iндивiду досвiд переживання, а через нього - сукупний досвш людського буття. Таким чином вде процес творення людини, активiзуеться и здатнiсть до мислення, формуеться чуттева культура» [5, с. 7].
М. Каган вважае основним покликанням естетичного виховання також «формувати свiдомiсть людини, И цiннiсну свiдомiсть, И творчу дiяльнiсть» [14, с. 48], наголошуючи на необхiдностi творчо! самореалiзацi! як неввд'емного компонента цього виховання.
Л. Левчук вiдзначае, що естетичне виховання - «це безперервний процес, який тривае упродовж усього життя людини, при якому усуваеться протирiччя у неввдповвдносп мiж р^внем естетично! культури людства i володiнням цiею культурою (естетичним досвiдом) окремою особистютю в кожний конкретний перiод 11 життедаяльносп» i зазначае, що естетичне в людит -«найбiльш оптимальна форма збагнення навичок створювати i сприймати красу, передачi естетичного досвiду шдив1ду за допомогою цшеспрямовано! дiяльностi суспшьства» [11, с. 287].
Але естетичне - це не тшьки прекрасне, а й iншi прояви реального буття. Прекрасне -лише вид естетичного. Н. Миропольська стверджуе, що «естетичне виникае в процес руху життя..., е близьким до дшсносп буття ^ пiзнаючи свгт художнiй, ми виходимо за його меж1, схильними не тiльки в творах мистецтва, але i в житп естетично оцiнювати прекрасне -потворне, пiднесене - низьке i т.п.» [17, с. 275].
Д. Ельконш визначае призначенням естетичного виховання розвиток здатност «сприймання i переживання естетичного досконалого й вадповвдного ставлення до потворного i низького, як в об'ективному свiтi, так i в художньому його вiдображеннi» [10, с. 113]. З урахуванням цього можемо дшти висновку, що естетичне виховання мае забезпечити гармоншний розвиток особистосп, яка вмiе не лише сприймати красу, а й аналiзувати, ощнювати, диференцiювати, вiдчувати, спiвчувати, жити i перетворювати свiт вiдповiдно до сформованих сучасним суспiльством соцiальних щнностей, прагнучи до прекрасного, гармони, краси, адже саме наявнiсть краси у житп створюе витоки прекрасного в мистещ^ як творчому вiдображенi дшсносп. Краса спонукае до творчого самовираження, породжуючи гармонiю, що е i результатом i засобом естетичного виховання.
В «Укра!нському педагогiчному словнику» С. Гончаренка естетичне виховання представлено як «складову частину виховного процесу, безпосередньо спрямованого на формування i виховання естетичних почутпв, смак1в, суджень, художшх здiбностей особистосп, на розвиток и здатност сприймати й перетворювати дшстсть за законами краси в уах сферах д1яльност1 людини. Естетичне виховання спрямоване, насамперед, на виховання в людит гуматстичних якостей, штерес^в ! лю6ов1 до життя в його р!зноматтних проявах» [9, с. 119].
Укра!нський педагог XIX ст. С. Миропольський вважав естетичне виховання одшею з «важливих i складних сторш системи людського виховання». На його думку, естетичне виховання залучае людину до свгту прекрасного, допомагае в!дчувати, розум1ти прекрасне в оточуючому житп, ц1нити твори справжнього мистецтва [22, с. 62]. Мету естетичного виховання вш вбачав у «служшш ютиш, добру й кра^». Серед найважливших напрямк^в естетичного виховання вчений виокремлював використання краси православного церковного богослужшня, засобiв мистецтва та зал^чення дитини до природи [22, с. 63].
Наголошуючи на необх!дност! естетичного виховання, украшський психолог та педагог С. Ананын зазначав: «Естетичнi проблеми ! художн1 нахили, як i творч! стремлiння, е
загальнопоширеними риcами людcькоï to^í^. Отже, елементарна художня оcвiта е необхвдною попередньою умовою ycпiшного зд^неим багатьох покликань, а також необхвдний заciб для розyмiния ... культурних цiнноcтей миcтецтва. Без еcтетичного виховання хyдожиi нахили залишаютьcя прихованими або грубими, творчi cили не виявленими, людина позбyваeтьcя яcного cтавления до мисгецтва» [1, c. 89]. Тим cамим вiн вказував на роль значения художньо1' культури у творчш cамореалiзацiï оcобиcтоcтi.
Н. Вiтковcька, А. Щербо та Д. Джола вважають, що завданиям еcтетичного вихования е «cформyвати у людинi здатнicть естетично вiдноcитиcь до cвiтy: cприймати та ощнювати дiйcно прекраcне, величие, комiчне, трагiчне, cвоeю дiяльнicтю примножувати краcy навколишнього. Але еcтетичне вiдношения не обмежyeтьcя якоюcь однieю cферою дадоно^ -воно торкаeтьcя вcього, що робить людина в матерiальномy cвiтi, науковому знаннi, моральних та полггичних вiдноcинах у cycпiльcтвi» [8, c. 134].
Отже, естетичне вихования мае реалiзовyватиcь у вciх cферах жишедаяльноот людини. Вмiния гарно cпiлкyватиcя, одягатжя, впорядковувати домашне cередовище, демонcтрyвати гарш манери у cтоcyнках з людьми, наявнють гарного cловникового запаcy, правильне трактувания творш миcтецтва та вмшня виcловити влаcнi думки, прагнения реалiзyвати cвiй творчий потенцiал, глибок1 знания з художньо1' культури cвiтy.
Не можна обшти увагою думку, що естетичне вихования - це «cycпiльний процеc, cпрямований на формувания еcтетичного cтавления людини до дiйcноcтi, певних взаемин мiж людьми.» [26, c. 107], тим cамим акцентуючи, що еcтетично вихована людина повинна створювати краcy не тiльки в мистещш, а й у повcякденномy житп, яке починаeтьcя з краcи у взаеминах мiж людьми, cпiлкyваннi, повазi до cпiврозмовника та розyмiннi його оcобливоcтей, краci мовлення як остовного заcобy cпiлкyвания.
Однак лише вдумливе вивчення творiв миcтецтва, яке забезпечуе проникнения ix iдей у глибини дyшi молодоï людини, здатне корегувати морально-естетичт наcтанови cтyдентiв, виховуючи ]_'хню еcтетичнy культуру, що транcформyeтьcя iз внyтрiшнix емоцiй та переживань у cталi уподобания, iдеали та принципи i, як результат, у вчинки.
На необxiдноcтi активного cприйияття творiв миcтецтва, пiд чаc якого вiдбyваeтьcя тicний контакт мiж душевними переживаниями того, хто навчаeтьcя та змютом (не тiльки формою) твору мистецтва наголошуе I. Бех. Пiд чаc такоï' взаемоди, вказуе вчений, виникае «естетична емоцiя, яка е не лише тим агентом, що надае данной певному (матерiальномy чи вдеальному) об'eктовi, а й cама е cамоcтiйною цiннicтю, i в цьому вбачаeтьcя ïï духовно перетворювальна отла, до якоï мае долyчатиcя кожна оcобиcтicть» [4, c. 42]. Вш також зазначае, що «в галyзi миcтецтва дiяльнicть cyб'eкта може проявлятжя по-рiзномy - в формi cамоcтiйноï творчоcтi, виконавcтва i, нарештi, cприйняття xyдожнix творiв. То ж виховна cтратегiя мае полягати в тому, щоб оcобиcтicть cпробyвала cебе у вих цих формах, ввднаходячи cвоe мicце (на оcновi вiдповiдниx здiбноcтей) у однiй з них як проввднш. При цьому вона повинна не кнорувати iншi - це ютотна педагогiчна вимога» [4, c. 41].
Вважаемо залучення cтyдентiв до творчо].' дiяльноcтi е одним iз найважливiшиx компоненпв ïx еcтетичного вихования. Через неï вiдбyваeтьcя cамовиражения оcобиcтоcтi, cаморозвиток ïï дyxовноcтi; виявляютьcя таланти та cxильноcтi, вiдчyваeтьcя прагнения до cамовдоcконалення, розвиваeтьcя творче миcлення, творча уява, творче cтавления до дiйcноcтi. Лише таким шляхом можливо виховати неординарну оcобиcтicть, здатну креативно миcлити i жити, cтворюючи cвiт навколо ^бе вiдповiдно до еcтетичниx iдеалiв. Як зазначае В. Ортинcький, естетичне вихования - «це процеc формувания шл^ного cприйияття i розyмiния прекраотого у миcтецтвi та дiйcноcтi, притаманна людинi здатнicть до творчого cамовиявлення» [20, c. 24].
Творча дiяльнicть активiзye розвиток внyтрiшнього cвiтy cтyдента як cyб'eкта еcтетичного вихования, розвивае культуру почyттiв, творчу уяву, здатнють не тшьки cприймати, а й творити краcy у вcix cфераx життeдiяльноcтi, формуе еcтетичне cтавления до дiйcноcтi, миcтецтва, природи, працi.
Шляхом естетичного вихования педагог долучае cтyдентiв до cвiтy прекраcного, який концентрyeтьcя у миcтецтвi, xyдожнiй лiтератyрi, природа, cycпiльнiй дiяльноcтi, cпiлкyваннi та взагалi в життi, тим cамим cприяючи iндивiдyальномy розвитку оcобиcтоcтi. «Виявити
шдив^альшсть через вiдмiнностi ввд iнших iндивiдуальностей, як1 не можна наслiдувати (можна тiльки сприяти !хньому самовираженню), допоможе мистецтво, значення якого в естетичному вихованнi величезне» [16, с. 20].
Мистецтво е основною категорieю естетики й ушверсальним засобом невербального вираження конкретно-чуттевих реалiй i несе невичерпний потенцiал в естетичному вихованш, будучи «посередником» мiж минулим, сучасним та вiчним. Воно е наочним ввддзеркаленням дiйсностi через гостре та креативне сприйняття митця, що приголомшуе уяву людини своею виразшстю, симетрiею, ритмiчнiстю форм, грацiею та шшими особливостями. Вважаемо одним з основних засобiв естетичного виховання у педагопчних вузах зарубiжну художню культуру.
Але естетичне виховання не зосереджуеться лише на проблемах вивчення мистецтва. Виховуючи цiлiсну, гармонiйно розвинену особистють, педагог мае використовувати всi естетичш прояви дiйсностi як натхнення до активно! творчосп у всiх сферах життедiяльностi людини.
Для створення сучасно! теорп естетичного виховання значущим, на нашу думку, е врахування думки Л. Виготського, котрий визначав естетичне виховання як «цшеспрямований процес формування творчо! активносп особистостi, здатно! з позицп доступного !й загальнолюдського вдеалу сприймати i ощнювати прекрасне, досконале, гармошчне, iншi естетичнi явища в житп, природi, мистецтвi та жити, i творити за законами краси» [7, с. 282].
I. Зязюн та Г. Сагач також зауважують, що «за допомогою естетичного виховання виробляеться орiентацiя особистосп в свт естетичних цiнностей i одночасно - здiбнiсть людини до створення естетичних цшностей у мистецтвi, працi i побуп, вчинках i поведшщ» [13, с. 32-33].
Ниш суспшьство стрiмко змiнюеться, а з ним i мистецтво, система цшностей, прюритети в естетичному вихованш. Серед важливих змш у новiй соцiально-художнiй реальностi, зважаючи на як педагоги мають переглянути змiст i систему сучасного естетичного виховання, О. Семашко визначав:
• перехвд ввд моностилiстичноï художньо! культури (сощалютичного реалiзму) до плюралiстичноï, полютилютично! художньо! культури;
• змiна системи критерпв оцiнки художньо! творчостi;
• модершзащя тематики творчосп, а з нею трансформащя предмета мистецтва;
• розширення структури жанрiв художньо! творчостц
• суперечливий вплив вестернiзованоï масово! культури на смаки й потреби молодц
• зростання розриву мiж масовою та елiтарною художньою культурою, поширення художньо! продукцп низько! якосп, що знижуе виховний вплив мистецтва;
• формування нових творчих шкш, розвиток рiзних художнiх напрямк1в;
• визначення художньо! своерiдностi зростаючих субкультур;
• трансформащя функцюнування мистецтва, змша iерархiï його функцiй, посилення його розважально-релаксацшного характеру.
У зв'язку з цим з'являються «новi художн1 потреби рiзних груп молодЬ), «змiнився характер естетично! соцiалiзацiï» студентiв [23, с. 6].
Актуальне естетичне виховання нишшньо!' молодi не може спиратися лише на приклади класичного мистецтва, а вимагае включения в навчальний процес кращих взiрцiв сучасного мистецтва, що надасть можливють педагогам навчити студенпв правильно сприймати ri або iншi прояви художньо! культури, орiентуватися в еволюци морально-етичних поглядiв сьогодення, вiдрiзняти справжне вiд вульгарно! пiдробки, розумии змiни, що вiдбуваються у культурному житп, долучатись до свiту митщв та самовиражатися за допомогою художньо! творчост! На думку I. Зязюна, «шдготовка до входження в сощальне життя вiдбуваеться в контекстi пе! культури, яка оточувала дитину з часу !! народження» [12, с. 11]. Саме тому необхвдною умовою естетичного виховання, що ввдповвдае вимогам сьогодшшнього життя та рiвню розвитку суспшьства, е виховання на яскравих прикладах митщв-сучаснишв та !х творчост^
Вивчаючи твори сучасного та класичного мистецтва, студенти зможуть не тшьки набувати власш естетичнi переживання, ощнки та судження, вмiния надавати художньо-естетичний аналiз художнiх творiв, а й спостер^ати процес прогресивного перетворення та
формування епохальних особливостей художиьо! культури ввдповвдно до етапiв розвитку суспiльства та виокремлювати ri, що необхiднi для соцiалiзацi! молодi, яка «мае за мету передання основних норм i принципiв поведiнки, прийнятих у даному суспiльствi, а також звича!в i традицiй, що сформувалися в процеа iсторичного розвитку народу» [14, c. 6].
У молодому вiцi розвиваеться репродуктивна i творча уява, тому доцшьним в естетичному вихованнi вважаемо залучення студентiв до естетично! дiяльностi, натхненно! найкращими взгрцями художньо! культури. О. Проста визначае естетичну дiяльнiсть як «духовну дiяльнiсть людини, що включае: створення витворiв мистецтва; сприйняття i думку про витвори мистецтва. Естетична дiяльнiсть здiйснюеться за певними «законами» i призводить до того, що людина вступае у естетичш вiдносини з навколишньою дiйснiстю, змiнюючи, удосконалюючи i розвиваючи сво! здабносп i свiй внутрiшнiй духовний свт> [21, c. 7].
Студенти найбшьш схильнi до розвитку почуттево! сфери через активне спостереження, «проживания» творш мистецтва, що вивчаються. Через тзнання та аналiз найкращих творiв мистецтва природшм е натхнения та прагнення молодi до самовиражения через створення чогось прекрасного власноруч у процес творчо! дiяльностi. Н. Миропольська вказуе, що «творча дiяльнiсть пов'язана з ввдкриттям i творениям. Перший фактор долучае учия до ранiше неведомого через ефект здивування, потрясiния, - почутпв, що невiд'емнi вiд другого фактору - творення. У процеа творення можуть з'явитися новi явища, речi (у нашому випадку, мистецью), але головне - вiдбуваеться розвиток сутшсних сил, як перетворюють людину» [18, c. 34]. Пiд час творчо! дiяльностi студенти не лише опановують техшку того чи шшого виду мистецтва, а й «реалiзують свiй творчий потенцiал, розвивають умшня оцiнювати дiйснiсть з точки зору поняття «прекрасного» [18, c. 35].
Передбачаемо, що синтез сучасного та класичного мистецтв у системi естетичного вихования формуе у молодо! людини здатшсть до критичного сприйняття дшсносп шляхом пропущеиия явищ крiзь призму власно! свiдомостi. Набутий естетичний досвед трансформуеться у внутрiшню гармонiю, збагачуе внутрiшнiй свiт молодо! людини. Натхнення класичним та сучасним переростае у потребу молодо! людини до постшного контакту з прекрасним як у мистещш, так i у повсякденному життi, пiдштовхуе до творчого самовираження. Н. Калашник стверджуе, що «естетично вихована людина почувае себе бшьш впевненою, вiльною. Внутрiшия культура, краса ввдграе у людських стосунках не меншу роль, нiж зовнiшия, i базуеться вона на критерiях та вимогах поведшки. При цьому вона включае в себе низку показнишв: багатий духовний свщ наявнiсть певного обсягу знань i культурно-мистецько! iнформацi!, систему духовних потреб, розвинену морально-естетичну свiдомiсть, орiентованих на постшний контакт з духовними цiнностями» [15, c. 55].
Таким чином, вивчаючи сучаснi дослiджения стосовно змiсту естетичного виховання, ми дiйшли висновку, що сучасне естетичне вихования у вищш школi - це цiлеспрямований процес, покликаний розвивати сучасну суспiльно та творчо активну людину iз сведомою життевою позицiею, сформованою на прикладах вiчних людських цiнностей i високо! культури, здатну критично сприймати дшсшсть та привносити красу у процес i результат життедiяльностi у вех !! проявах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ананьин С. А. Эстетическое воспитание / С. А. Ананьин // Путь просвещения. - 1922. - № 2-3. -С. 89-106.
2. Баумгартен А. Г. Философские размышления о некоторых вопросах, касающихся поэтического произведения / Meditationes philosophicae de nonnulis ad poema pertinentibus. Halle, 1735 [пер. Р. Клейса] / А. Г. Баумгартен // История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: в 5 томах. Т. 2: Эстетические учения XVII-XVIII веков. - М.: Искусство, 1964. - С. 451-452.
3. Баумгартен А. Г. Эстетика, предназначеная для лекций / Aestetica acromatica partes 1-2. 1750-1758; [пер. В. Зубова] / А. Г. Баумгартен // История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли в 5 томах. Т. 2: Эстетические учения XVII-XVIII веков. - М.: Искусство, 1964. - С. 452-465.
4. Бех I. Акценти мистецько! творчост та виховання особистост / I. Бех // Естетика i етика педагопчно! дп . - 2012. - Вип. 3. - С. 38-43.
5. Бггаев В. А. Естетичне виховання i гумашзащя особи: автореф. дис... д-ра фшос. наук: 09.00.08 / В. А. Бггаев. - Луганськ, 2004. — 37 с.
6. Борев Ю. Б. Эстетика: учебник / Ю. Б. Борев. - М.: Высшая школа, 2002. - 511 с.
7. Выготский Л. С. Педагогическая психология; под ред. В. В. Давыдова / Л. С. Выготский. -М.: Педагогика, 1991. - 480 с.
8. Витковская Н. С . Формирование эстетической культуры младших школьников6 из опыта работы / Н. С. Витковская, А. Б. Щербо, Д. Н. Джола. - К.: Рад. школа, 1985. - 134 с.
9. Гончаренко С. У. Укра!нський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 456 с.
10. Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды: проблемы возрастной и педагогической психологи; под ред. Д. И. Фельдштейн / Д. Б. Эльконин. - М.: Изд-во Междунар. пед. академии, 1995 р. - 224 с.
11. Эстетика: учеб. пособие для студентов гуманитар. ф-тов вузов; под общ. ред. П. Т. Левчук. - К.: Вища школа, 1991.
12. Зязюн I. А. Естетичш засади педагопчно! майстерностi / I. А. Зязюн // 361рник наукових праць Бердянського державного педагопчного утверситету ш. В. Г. Короленка. - Полтава, 2008. - Вип. 5. - Серiя «Педагопчш науки». - С. 5-11.
13. Зязюн I. А., Сагач Г. М. Краса педагопчно! ди / I. А. Зязюн, Г. М. Сагач. - К.: Укр.-фш. шститут менеджменту i 61зжсу, 1997. - 302 с.
14. Каган М. Эстетика как философская наука / М. Каган. - СПб.: Петрополис, 1997. - 544 с.
15. Калашник Н. Г. Густосологш. Теория i практикаформування естетичних смаюв: навч. поабник для загальноосвггтх навчальних закладiв Укра!ни / Н. Г. Калашник. - Запоршжя: Потграф, 2004.
16. Методология педагогических исследований; сб. науч. трудов (под ред. А. И. Пискунова, Г. В. Воробьёва). - М.: Педагогика, 1986. - 165 с.
17. Миропольська Н. е. Естетичне i художне:лопка педагопчного взаемозв'язку / Н. е. Миропольська // Педагопка i психология формування творчо! особистосп: проблеми i пошуки. - К.; Запорiжж:я, 2001. - Вип. 5. - С. 274-277.
18. Миропольська Н. е Творча д1яльшсть учшв у мистецькш сферi як складова процесу естетичного виховання / Н. е. Миропольська // З61рник наукових праць Бердянського державного педагопчного утверситету (Педагопчш науки). - Бердянськ: БДПУ, 2006. - № 2.
19. Нацюнальна доктрина розвитку освгги. - К., 2002. [Електронний ресурс], - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347/2002
20. Ортинський В. Л. Естетичне виховання курсанлв вищих навчальних закладiв МВС Укра!ни: навч.-метод. поЫбник / В. Л. Ортинський, В. I. Ряшко. - Львгв: ЛьвДУВС, 2010. - 336 с.
21. Просша. О. В. ТехнологИ штегрованого викладання предмепв «Мистецтво» та «Художня культура» в загальноосвггнш школ1: навч.-метод. пос16ник / О. В. Просша. - Луганськ: СПДРезтков В. С., 2007. - 200 с.
22. Рзаев Ш. Р. Система естетичного виховання С. I. Миропольського / Ш. Р. Рзаев // С. I. Миропольський: вчений, педагог, методист: зб. наук. праць. Сер^я «Педагопка i психология». Вип. 3. - Харкiв: ХДПУ, 1997. - С. 58-65.
23. Семашко О. М. Естетичне виховання в умовах ново! сощально! естетично! реальност в Украш / О. М. Семашко // З61рник наукових праць Бердянського державного педагопчного утверситету 1м. В. Г. Короленка. - Полтава, 2008. - Вип. 5: Серiя «Педагопчш науки». - С. 5-11.
24. Сургай С. О. Естетичне виховання студентсько! молод1 засобами масово! шформаци: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / С. О. Сургай. - Луганськ, 2010. - 20 с.
25. Философская энциклопедия / гл. ред. Ф. В. Константинов. - М.: Сов. энциклопедия», 1970. - Т. 5 -740 с
26. Шмагало Р. Т. Мистецька освпа й мистецтво в культуротворчому процес Укра!ни ХХ-ХХ! столпъ: навч. поибник / Р. Шмагало, Г. Покотило, П. Ляшкевич, I. Гнатишин, Т. Бей. - Львгв: ЛНАМ; Тернопшь: Мандрiвець, 2013. - 292 с.
УДК 796.0111.3-057.875
I. В. ШЕРЕМЕТ
Ф1ЗИЧНА КУЛЬТУРА В СОЩАЛЬНО-ПОБУТОВШ СФЕР1 СТУДЕНТСЬКО!
МОЛОД1
Розкрито змiст поняття фiзичноi культури i спорту. Обгрунтовано 1х вплив на оргатзм людини. Детально проаналiзовано необхiднiсть до занять фiзичною культурою у студентському вщ, оскыьки саме в цьому перiодi ще продовжуеться фiзичний розвиток оргатзму. На основi аналiзу лтератури вказано фактори, вiд яких залежить здоровий спо^б життя молодоi людини. Наголошено на особливому значент занять фiзичною культурою самостшно та на формувант корисних звичок, що сприяють гармоншному розвитку особистостi студента.