CC BY
82
ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ
УДК 111. 1:78
Лариса Ороновська СУЧАСН1 АСПЕКТИ ОНТОГЕНЕЗУ В МУЗИЧНО-ЕСТЕТИЧНОМУ
ВИХОВАНН1
У cmammi висвтлюетъся сучасний nidxid до музично-естетичного виховання. Разом з тновацтним досвiдом педагогiв потребуе включення в елементи навчалъного процесу використання прогресивних традицт, на як багата укратсъка музична педагогта. У навчаню вiдбуваетъся виховання особистостi, ii духовне збагачення, зростае ii моралъний потенщал, проявляютъся i закртлюютъся в конкретному соцiумi позитивт риси характеру школярiв.
Ключовi слова: перцепщя, онтогенез, традищя.
Лариса Ороновська
СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ ОНТОГЕНЕЗА В МУЗЫКАЛЬНО-ЭСТЕТИЧЕСКОМ ВОСПИТАНИИ
В статъе освещается современный подход к музыкалъно-эстетичному воспитанию. Вместе с инновационным опытом педагогов требует включения в элементы учебного процесса исполъзования прогрессивных традиций, на которые богатая украинская музыкалъная педагогика. В учебе происходит воспитание личности, ее духовное обогащение, растет ее моралъный потенциал, проявляются и закрепляются в конкретном социуме позитивные черты характера школъников.
Ключевые слова: перцепция, онтогенез, традиция.
Larisa Oronovska
MODERN ASPECTS OF ONTOGENESIS OF MUSICALLY AESTHETICALLY
BEAUTIFUL EDUCATION
The modern going near musically aesthetically beautiful education, next to innovative experience of teachers, requires plugging in the elements of educational
process of the use of progressive traditions which rich Ukrainian musical pedagogics is on. In the process of studies there is education of personality, it spiritual enriching, grows it moral potential, prove and positive character of schoolboys traits are fastened in concrete sociume.
Key words: perception, onthogenesis, tradition.
Музично-естетичне виховання спрямоване на виховання емощйного ставлення до музичних творiв шляхом «переведення з сфери незначних i незрозумших або тих, як мають негативну значимють через свою «незрозумтсть» i складнiсть у розряд естетичного значимих, емоцшно усвщомлених» [4, с. 25]. Це зумовлено тим, що вони своею високою iдейнiстю i духовтстю здатнi позитивно впливати на емоцшно-щнтсне вiдношення учнiв до сво1х традицiй, Батькiвщини та всього св^у.
Проблема сприйняття музики е одтею iз ключових в системi музичного виховання, на що вказували у сво1х працях Д. Кабалевський, О. Апраксша, Л. Коваль, Г. Падалка, О. Рудницька та iн. Перцепщя музичного мистецтва естетична за своею природою i наближаеться до процесу мислення здатнiстю трансформацл образу з метою надання йому вигляду, придатного для прийняття рiшення. Такi перетворення, часто неусвiдомлюванi, можуть сприяти виршенню завдань, якi стоять перед суб'ектом. Таким чином, сприйняття - це не пасивне котювання миттево1 дп, а живий творчий процес тзнання.
Мета статт - проаналiзувати одне iз питань музично1 педагогiки про вщповщтсть знань учнiв, одержаних в результата опанування музичного мистецтва, сучасним вимогам национального виховання.
М. Ляшенко, дослiджуючи процес сприйняття музики, вказуе на те, що повнощнне музичне сприйняття властиве особистост не апрюрно. Воно е синтезом «розвинених перцептивних уявлень, сенсорно1 чутливостi, тонко1 спостережливост!, специфiчних iнтелектуальних та творчих якостей» i вiдбуваеться «протягом тривалого часу в процеш п!леспрямовано1 педагогiчноï роботи» [6, с. 173]. Отже, у процес перцептивност обов'язково включаються
життевий досвщ, iндивiдyaльнi псиxологiчнi якост особистосп, нaявнi смаки, дyxовний свiт iндивiдa загалом.
О. Сaпожнiк вiдзнaчae: «^и взaeмодiï сyб'eктa з об'ектом в мистецга вiдбyвaeться фоpмyвaння людини як сyб'eктa певного твоpчого пpоцесy, а деякою мipою, як сyб'eктa кyльтypно-iстоpичного ^о^су» [12, с. 11].
Питання пpо взаемозв'язки мiж музикою i сyб'eктом складне i сyпеpечливе. Музика завжди впливае на людину в едност змiстy i фоpми, ïï безпосеpеднiй цiлiсностi. Змiнa музичного звучання викликае в слyxaчa нове пеpеживaння, що виникае внaслiдок спpийняття музичнж обpaзiв, ствоpениx за допомогою певнж зaсобiв виpaзностi. Деякi з нж виpaженi яскpaвiше i домiнyють, але, пеpебyвaючи y piзномaнiтниx гapмонiчниx комбiнaцiяx, завжди впливають на людину в своему комплекса Отже, спpийняття навт нaйпpостiшиx мyзичниx твоpiв - це складний пpоцес. Разом з тим зaгaльновiдомим е факт paннього емощйного вiдгyкy дитини на музику.
Музика потpебye вiд спpиймaючого здaтностi вiдчyвaти кpaсy мистецькиx обpaзiв i осмислювати своï пеpеживaння, тобто вести з музикою своepiдне дiaлогове спiлкyвaння. Наявтсть тaкоï дiaлогiчноï основи спpийняття спpияe фоpмyвaнню y слyxaчa оpигiнaльного стилю мислення, яке xapaктеpизye i ставлення до мистецького твоpy, i пеpеконстpyювaння його (слyxaчa) емоцiйноï сфеpи та свщомосп. Г. Панкевич зазначае, що «музику, як i людину, неможливо зpозyмiти та спpиймaти з позицш нейтpaльного aнaлiзy - ïï осягнення потpебye звеpнення до «Я» та до стлкування з ним [9, с. 101].
Таким чином, повнощнне стлкування з музикою е нездшсненним без «включення в pоботy» самосвщомосп. Iдеaльнi уявлення, цiннiснi оpieнтaцiï, погляди, судження не можуть скластися без емоцiйноï естетичноï значимости для особистост тиx чи iншиx явищ, тобто коли щ явища не зумовлюють музично-естетичниx емощй, почyттiв, не отpимyють пот!м певниx смaковиx пеpевaг. 1накше кажучи, спpийняття музики псно пов'язано iз завданням фоpмyвaння музично-естетичного смаку. Пiд естетичним смаком ми pозyмieмо здaтнiсть чуття, pозyмiння i ощнки естетичниx явищ. Вiн становить дiaлектичнy eднiсть i
взаемодш розуму та почуттiв, що опираються на певнi уявлення про мистецтво та св^ i Грунтуеться на вщповщному суспiльно-естетичному iдеалi. Свобода смаку пролягае в межах цих уявлень i зумовлена своерiднiстю життевого досвщу, характеру особистостi тощо. Проблема виховання естетичного смаку - одна з найважливших сторiн естетичного виховання. Вщ рiвня розвитку естетичного смаку залежить повноцiннiсть сприйняття мистецтва, проникнення в його щейно-художню суть.
Але, на жаль, ще не у вше! нашо! молодi достатньо розвинений естетичний смак. Великою популярнiстю в не! користуються такi музичнi шлягери, художнi якостi яких досить низького рiвня. До них, наприклад, можна вiднести багато естрадних п1сень, в яких пануе штамп - текстовий, емощйний та психологiчний, пануе сумна одноманiтнiсть, загалом - пригнiчуюча вщсуттсть чуття i смаку. Серед молодих слухачiв радiо та телебачення чимало й таких, якi виключають його, вже почувши, що прозвучать «симфотя», «соната», «квартет» тощо.
Величезну роль у виховант школярiв вiдiграе народнотсенна творчiсть. Це, зокрема, визнавали i визнають найбiльшi музично-культурнi авторитети. М. Глшка говорив, що «музику творить народ, а композитори И лише аранжують». Д. Шостакович писав: «Народна музика в повному розумiннi слова очищуе дух, даруе зразки найвищого смаку, зображальностi, майстерностi. Пропаганда кращих зразшв народно! музики - справа винятково важлива. Результати негайно позначаться i на композиторськш практищ, i на «перебудовi» смашв широко! слухацько! аудитори» [7, с. 102].
Визначальне значення народна пiсня мала в поглядах укра!нських композиторiв i педагопв М. Лисенка, Ф. Колесси, М. Леонтовича, К. Стеценка, П. Козицького, С. Людкевича та багатьох iнших. Лише чого вартуе думка М. Лисенка, яка пройшла бiльше тж через столiття в педагогiчнiй дiяльностi вiтчизняних корифе!в музичного виховання: «Наша тсня в широкому свiтi европейському занадто молода, свiжа, нова - !й належить будущина... А поки що ... вчiться на шрш свитинi, на грубiй сорочщ, на дьогтяних чоботях: там бо душа божа сидить» [5, с. 272].
Ще в школi закладаються основи музичного смаку i ведучу роль в цьому процесi вадграе учитель музики та музичного мистецтва. Зрозумiло, щоби прищепити учням смак до справжнього мистецтва педагог сам повинен волод^и високим художнiм смаком. О. Апраксша вiдзначала: «Добрий музичний смак означае, що його володар здатен вiдчувати естетичну радiсть, насолоду вiд дшсно прекрасних творiв. Iншi твори можуть викликати активну неприязнь (якщо вони претендують на свою значимiсть) або сприйматися, не залишаючи жодного помггного слiду в душi слухача» [2, с. 174].
Стосовно пщттшв варто зазначити, що саме в цьому вщ вщбуваеться активне формування музичних смак1в та iнтересiв. О. Сапожтк, зокрема наголосив, що «у тдттковому вiцi рiвень нормативного вiдношення до мистецтва визначаеться характером штереив i потреб учнiв у спiлкуваннi з мистецтвом» [11, с. 12]. Характер же штерешв i потреб тдлитав обмежуеться, як правило, легкою, естрадною музикою. Вона простiша для сприйняття, адже не вимагае серйозних розумових витрат, а тому не здатна повною мiрою сприяти повнощнному естетичному розвитку особистост! Аналiзуючи процес сприйняття музичних творiв та подiляючи його за характером на два типи (тсенний та сонатно-симфонiчний), вчений зазначае: «Людина, яка володiе мисленням «тсенного складу», в своему сприйманнi сонатно-симфотчних творiв ... шукае пiсню, пристосовуе вiдношення художнiх образiв до закономiрностей пiсенного мислення» [12, с. 21], а, отже, свщомо чи несвщомо «збiднюе» власний музично-естетичний досвщ. Тому музично-естетичний розвиток у тдттковому вiцi потребуе цшеспрямованого керування, оскшьки, як стверджуе В. Рагозша, такий вш - «це один iз найяскравiших, найнасиченiших перiодiв життя i неправильна спрямованiсть його - непоправна втрата для суспiльства, особливо в даний час» [10, с. 51].
Гуматстичний змiст у музицi варто розглядати як елемент, принесений ззовт. Як невщ'емна якiсна складова музичних образiв, 1хня суттева основа морально-гуматстичний змiст музичних творiв здатен творити диво в одухотворент буття i морального збагачення iндивiда. В. Сухомлинський
вказував, що «без музики важко переконати людину, яка вступае у свщ у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суп, е основою емощйно!, естетично!, морально!, культури». Отже, створюючи в музищ художню цiннiсть, моральне i прекрасне, здiйснюють особливо! сили вплив на людину. У цен^ мистецтва завжди сто!ть людина — вона е головним предметом його дослiдження. У процеш пiзнання свiту крiзь призму мистецтва в пщлггка розвиваеться ощнювальне свiтосприймання, художньо-образне мислення, уявлення, формуються естетичнi почуття.
Важливим питанням сучасност е розробка тако! системи шкшьного навчання i виховання, яка б вщповщала запитам розвиненого суспiльства. Сдтсть iнтелекту i душi, думки i почуття, об'ективного i суб'ективного несе в собi музичне мистецтво. Якщо наука дае дитит знання про свщ то музика вчить сприймати i вiдчувати красу цього св^у, чуттево його пiзнавати. Саме твори музичного мистецтва дають змогу засво!ти !х змiст шляхом його переживання, розвинута чутливiсть дитини забезпечуе сформоватсть !! морально-естетичних, гуманiстичних основ як особистосп.
Естетичне вiдношення - це завжди переживання, це дiяльнiсть почутив або духовна дiяльнiсть. I цьому естетичному до навколишнього свiту, художтх творiв вчить музичне мистецтво. Воно у специфiчнiй формi дае змогу чуттево тзнати свiт, пережити той величезний досвiд людських почуттiв, який накопичило людство за всю юторто свого iснування. Завдяки сво!й емоцшно-образнш природ! твори музичного мистецтва здатт донести думки, iде!, погляди, передати в конкретно-чуттевш формi багатогранний змют людських вiдносин; !х сприйняття людиною породжуе складнi переживання радост й горя, щднесення й печалi, довiри i скорботи тощо. Завдяки мехатзму перенесення життевих станiв iнших людей на власне життя, спiвчутливому ставленню до сприйнятого, суспiльнi проблеми, щеали, цiнностi, вираженi у творах музичного мистецтва, можуть стати глибоко особистими, якщо вони сприйнятi, вiдчутi й пережил.
Естетичне вiдношення включае в себе: естетичне сприйняття, почуття, оцшки, судження, потребу, смаки та щеали. Цей естетичний комплекс е основою
естетичного виховання. Музично-естетичний розвиток можна прослщкувати через естетичне вiдношення. Для цього необхiдно звернутися до тих структурних компонентiв естетичного вiдношення, якi особливо важливi для учнiв i як1 слiд формувати в пiдлiтковому вщ^ Це передуем естетичт почуття, естетичт судження, в яких вираженi естетичт смаки й iдеали особистост! Естетичт почуття, судження, сприймання мають особливо важливе значення в рiзноманiтних видах дiяльностi учнiв, але особливо в музичнш дiяльностi.
Особливостями сприйняття музики е вмiння слухати красу ствзвучносп, пройнятися настроем, почуттями та думками автора. Естетичне сприйняття музики - це процес, в якому присутт i пiзнавальнi i емоцiйнi сторони. На нього впливають естетичний досвщ, характер естетичних знань i вмшь, настрiй, самопочуття та iн.
На нашу думку, в основу музично-педагопчно! науки повинт лягти так1 фшософсько-методолопчт принципи, як культуровiдповiднiсть,
природовiдповiднiсть, дiяльнiсть, вiдображення i цiлiсний розвиток особистосп, оск1льки виховання - це насамперед цтсний процес. «Людина, — на думку Т. Адорно, — виховуеться як цiлiсна особистiсть. Не можна спочатку формувати музичт якостi, а пот!м привчати до пращ, спочатку займатися естетичним вихованням, а попм переходити до фiзичного... Особиспсть розвиваеться не частинами, а цiлiсно» [1, с. 19].
Складтсть естетичного почуття пояснюеться i його бiльш тзньою, порiвняно з iншими почуттями, появою у д^ей. Чим старшою стае дитина, тим складнiшi 11 естетичт судження, тим сильтше 11 бажання пiзнати сутнiсть краси. Перед педагогом постае завдання поетапного розвитку естетичних штерешв та потреб, активiзацil учтв, 1х тенденци до самостiйностi, виховання здатност! до узагальнення та щдвищення рiвня самосвiдомостi. Тому важливо створювати сприятливi умови для формування у тдростаючого поколiння високих естетичних iдеалiв, повноц^нних критерilв оценки музичного твору, вмiння узагальнювати естетичнi судження, виробляти щнтсне ставлення та високi щнтст орiентацil, а також для створення можливостей нацiональноl
щентифшаци особистосп, яка здшснюеться в процеш емоцiйного спiлкування з нащональним музичним мистецтвом, стимулюе особистiсть кожного учня в емоцшному вдосконаленнi внутрiшнього св^у, активному ставленнi до творчо! дiяльностi.
З педагогiчного погляду важливо вщзначити не лише значення естетичних переживань та усвiдомлення вражень вщ них, а й здаттсть увiйти у свгг почуттiв, образiв, асоцiацiй, що, власне кажучи, i робить людину людиною. К. Стеценко твердив: «Почуття прекрасного, прагнення до нього - це моральна потреба людини - може бути розвинене й виховане музикою i поезiею, якi годт досягти вищо! краси, роблячи з художтх творiв модель-зразок... абсолюта - бо художт твори дiйсно уявляють з себе т продукти людсько! дiяльностi, як найбтьш наближаються до цього абсолюта» [12, с. 9].
Музика, з одного боку, перебувае над людиною, з шшого — людина сама вщкривае себе музичному свiтовi. Такий спосiб рефлексивного тзнання стае надзвичайно актуальним у процеи подальшого розвитку педагогiчно! теорi! i практики. В мистецтвi суспiльнi щеали зливаються з естетичними - вони е цшсною еднiстю i входять у вiдтворюючу структуру особистост! Щодо цього мистецтво виконуе тiльки йому властивi та нiчим не замiннi функцл. Тому не можна допустити втрати довiри учнiв до тзнавально! цiнностi мистецтва, його духовного багатства. Крiм того, музичне мистецтво служить своерщною зв'язуючою ланкою мiж минулим i сучасним, виховуе здатнiсть не тшьки до сприйняття нових творiв, а й сприйняття та усвщомлення iсторичного минулого свого народу, його звича!в, традиций тощо. Як основа духовного життя сустльства нащональне мистецтво е виразником потреби цього сустльства, його домагання в сферi матерiального i духовного виробництва, полiтики, науки та релт!. Воно служить джерелом: виховання iсторично! пам'ятi; знання про народ, життевий уклад укра!'нцiв, його культуру; формування нац^ональних iдеалiв i сподiвань (нацiональна iдея); непереможного прагнення до волi й ненавистi до рабства й неволц широкого патрютизму й любовi до Укра!ни; любовi й пошани до батькiв, родини, роду, народу; чистоти и щиросп почуттiв, людяностi,
працьовитосп. Як аргументовано доведено Г. Падалкою, «актуальнiсть наступних дослiджень в галузi мистецько1 освiти, спрямування 11 на розвиток духовно1 культури особистостi в наш час зумовлено сощальними умовами, коли ринковi вiдносини роблять нас сводками того, як девальвуються духовт цiнностi, як меркантильнiсть у багатьох людей переважае над духовтстю, як споживацью настро1 затуляють бажання тзнавати, даяти, творити. Звiдси у значно1 частини учтвсько1" та студентсько1 молодi спостерiгаеться зубожiння життевих, мистецьких прюритепв, надання переваги меркантильностi...» [8, с. 30].
Використання в процесi музично-естетичного виховання традиций народу, його культурно1 та педагопчно1" спадщини, музично-педагогiчних праць прогресивних дiячiв сприяе втiленню в життя нащонально1' ще1, основних iдеалiв добра та краси, гармонiйному розвитку особистосп.
Музичне-естетичне виховання i навчання пiдлiткiв повинно здiйснюватися як единий органiчний процес творчого розвитку особистост учня, виховання у нього естетичного вiдношення до музичного мистецтва в процес оволодiння естетичними знаннями i вмiннями.
При формуваннi естетичних умiнь вчителевi важливо враховувати, що первинне визначення слова «естетика» означае «чуттевий». З урахуванням цього визначення «естетичнi вмiння» е чуттевою зоною. Наявтсть емощйного переживания дитини вщ сприйняття, при вiдтвореннi творiв мистецтв, зокрема -музики, свщчить про адекваттсть i глибину музично-естетичного виховання.
Учт постiйно спiлкуються з рiзними видами мистецтва, але без цшеспрямованого педагогiчного керiвництва ефект 1х виховного, естетичного i пiзнавального впливу часто стае дуже незначним. Цiлiсна система формування естетичних умiнь повинна вщображати логiчний ряд взаемопов'язаних професiйно-педагогiчних завдань.
Отже, вчителевi важливо пам'ятати, що формування естетичних умшь учнiв в основi сво1й передбачае розвиток сприйнятливост! до краси музичного мистецтва, а через не1 до краси людських почуттiв i ставлення до наволишньо1 дiйсностi, збереження i творення краси в жити.
Лкература
1. Адорно Т. Теорiя естетики / Т. Адорно. - К.: Основи, 2002. - 518 с.
2. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания в школе / О. Апраксша. - М.: Просвещение, 1984. - 261 с.
3. Грищенко Т. А. Становлення i розвиток музично-естетичного виховання в гiмназiях Укра!ни (XIX ст. - початок ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Т. А. Грищенко. - К., 1998. - 16 с.
4. Дем'янчук О. Н. Формування музично-естетичних штерешв учтв загальноосвггньо! школи / О. Н. Дем'янчук. - К., 1995. - 37 с.
5. Лисенко М. В. Листи / Упор., примггки та коментарi О. Лисенка. - К.: Мистецтво, 1964. - С. 272.
6. Ляшенко М. П. Сучаст зарубiжнi концепци музичного виховання / М. П. Ляшенко // Педагопка i психолопя. - 1996. - № 2. - С. 171-178.
7. Михайличенко О. В. Музично-естетичне виховання д^ей та молодi в Укра!нi (друга половина XIX - поч. XX ст.) / О. В. Михайличенко. - К.: Вид. центр КДГ1У, 2000. - 340 с.
8. Падалка Г. М. Педагопка мистецтва (теорiя i методика викладання мистецьких дисциплш) / Г. М. Падалка. - К.: Освгга Укра!ни, 2010. - 274 с.
9. Панкевич Г. И. Искусство музыки / Г. И. Панкевич. - М.: Знання, 1987. -112 с.
10.Рагозша В. Особистiсно-зорiентований тдхщ до дiагностики розвитку учнiв у процеш художньо-естетичного виховання / В. Рагозша // Рiдна школа. -2001. - № 1. - С. 50-57.
11. Сапожтк О. Музично-естетичне виховання старшокласниюв у системi середнiх загальноосв^тх шкш рiзного типу / О. Сапожтк // Рiдна школа. -
2001. - № 4. - С. 12-14.
12. Сапожтк О. Музично-естетичне виховання старшокласниюв у системi середтх загальноосв^тх шк1л рiзного типу / О. Сапожтк // Рщна школа. -
2002. - № 12. - С. 20-22.
