CC BY
32
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616-035.1+616-009.7+616.71-007.234 DOI: 10.22141/2224-0586.7.86.2017.116884
Волкова Ю.В.1, Чаплинський Р.П.2, Бабалян Ю.О.2, Калашнiков М.С.2, Омельченко-Селюкова А.В.1
1 Харквський нац1ональний медичний унверситет, м. Харк1в, Укра!на
2 КЗОЗ «Обласна кл1н1чна лкарня — Центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф», Центр лкування болю, м. Харк1в, Укра!на
Ешдуральна шфшьтращя глюкокортико'шв
та мюцевих анестетимв при лкуванш неспецифiчного болю в спин
Резюме. Актуальтсть. Несnецuфiчнuй быь у спит — найчастша скарга тсля невеликих травм
i гострих рестраторних захворювань та провiдна причина обмеження фiзичноi активностi пацieнтiв молодше 45 ротв. Це захворювання продовжуе залишатися сощально значущою ме-дичною проблемою внаслiдок як тривалоi непрацездатностi цiei групи пацieнтiв, так i висо^
вартостi лкування. Мета: оцтити ефективтсть епiдуральноi шфыьтраци мсцевими анестетиками i глюкокортикостероiдами при неспецифiчному болi в спит, пов 'язаному з дегенеративно-дистрофiчним ураженням рiзних вiддiлiв хребта, та визначити и вплив на покращання якостi життя таких хворих. Матерiали та методи. Проаналiзованi результати лкування 71 пащента вком вiд 36 до 74 ротв, ят перебували в Центрi лкування болю та неврологiчному вiддiленнi КЗОЗ «Харшвська обласна клшчна лкарня — Центр екстреноi медичноi допомоги та медицини катастроф» 1з 2016 по 2017рк 1з приводу хротчного неспецифiчного болю в спит. Пащенти були розподыет на 2 групи: основну — 38 оаб, яким як монотератю етдурально вводили розчин глюкокортикостероiду та мсцевого анестетика, та контрольну — 33 пащенти, яким проводили стандартне консервативне лкування. Результати. Урезультатi проведеноi терапи пащенти вiдчували зменшення болю в спит, покращання загального самопочуття та якостi життя. Однак через 6 тижтв тсля лкуваннярiвень болю в грут пацieнтiв, я^ отримувала етдуральт т'екци, був нижчим у 1,7 раза порiвняно зi стандартною тератею. Покращання життeдiяльностi та загального функщонування в два рази порiвняно з результатами до лкування спостеркалось в основтй грут через 3 тижт тсля початку терапи, у той час як пащенти контрольноi групи не досягли такого результату навть через 6мкящв тсля лкування. Висновки. Проведене дослiдження показало доцыьтсть використання етдуральних т'екцш розчину глюкокорти^ду та мкцевого анестетика в пацieнтiв 1з хротчним неспецифiчним болем у спит в моделювант больового синдрому.
Вступ
Неспецифiчний бшь у спиш (НБС) виникае в людей будь-якого вжу i е провщним фактором втра-ти працездатност у всьому свт, тому медичну i со-щальну значимють ще! патологи тяжко переощнити [1, 2]. Поширешсть НБС у кра!нах Захщно! бвропи i США сягае 45—80 %, причому хрошчш болi вщчува-ють 10—30 % населення, а за медичною допомогою звертаються тшьки 5 % хворих [2—4]. Вщомо, що за-гальш витрати на л^вання НБС в три рази пере-
вищують вартють л^вання онколопчних хворих, а в рейтингу причин тимчасово! непрацездатност вш займае 2-ге мюце [5].
Причин виникнення болю в спиш безлiч. Насам-перед !х можна розподшити на вертеброгенш (грижа м1жхребцевого диска, спондилоартроз, спондильоз, спондилолютез, стеноз хребетного каналу, остео-пороз та ш.) та невертеброгенш (мюфасщальний синдром, розтягнення зв'язок i м'язiв, фiбромiалгiя та ш.) [6]. Зрозумшо, що тшьки ефективна багато-
© «Медицина невщкладних стаыв», 2017 © «Emergency Medicine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Волкова BiKTopiBHa, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри медицини невщкладних стаыв, анестезюло-гп та штенсивноТ терапи, Харювський нацюнальний медичний уыверситет, пр. Науки, 4, м. Харгав, 61022, Украина; e-mail: [email protected] For correspondence: Yulia Volkova, MD, PhD, Professor, Head of the Department of emergency medicine, anesthesiology and intensive care, Kharkiv National Medical University, Nauky Ave., 4, Kharkiv, 61022, Ukraine; e-mail: [email protected]
компонентна допомога пащентам iз НБС може по-вною мiрою сприяти одужанню, але, на нашу думку, першочергово пацiенти потребують адекватного знеболювання для покращання якостi життя неза-лежно вщ етiологiчних факторiв, що викликали цей симптомокомплекс.
НБС у контекст сучасно! патогенетично! кла-сифжацп болю можна вщнести до змшаного типу [6—8]. Центральна частина м1жхребцевого диска мiстить велику кшьюсть фосфолiпази А (ФА^, що ферментуе арахщонову кислоту, у результатi чого утворюються такi медiатори болю, як простагланди-ни та лейкотрiени. При взаемоди з ноцицепторами фiброзного кшьця м1жхребцевого диска, задньо! по-здовжньо! зв'язки, твердо! мозково! оболонки вони забезпечують ноцицептивний компонент НБС [9]. Також юнують данi, згiдно з якими запальт медiа-тори наявт в пiдвищених концентрац1ях у гриж1 i в дегенеративно змiнених м1жхребцевих дисках [10]. Простагландини, що, зi свого боку, також е похщ-ними арахщоново! кислоти, вiдповiдають за заго-стрення болю шляхом сенсибшзаци периферичних ноцицепторiв. Крiм цього, у результата ущемлення корiнця з сенсорних волокон, що оточують заднiй рц1 спинного мозку, можуть вившьнятися нейро-геннi медiатори болю, такi як субстанц1я Р, вазоак-тивний штестинальний пептид i пептид, що регу-люеться кальцитонiновим геном, якi викликають формування нейропатичного компонента болю [11, 12]. Змшаний характер больового синдрому, недо-статня ефективнiсть лiкування болю в гострий пе-рiод можуть вважатися основними факторами хро-шзаци больового синдрому [8, 10]. Таким чином, важливо, ураховуючи патофiзiологiчнi мехашзми розвитку НБС, максимально ефективно л^щувати больовий синдром на раннк стад1ях хвороби, зни-жуючи ймовiрнiсть переходу синдрому в хрошчну форму.
Згiдно з ушфжованим клiнiчним протоколом МОЗ Укра!ни № 311 вiд 25.04.2012 р. № 311 для контролю хротчного больового синдрому викорис-товуються нестерощт протизапальш та протирев-матичнi засоби. У США епщуральш iн'екцГi е одним iз найбшьш поширених методiв менеджменту хро-нiчного болю в спит i нижнiх кiнцiвках [2, 6, 12]. Арсенал препарапв для етдуральних блокад зрос-тае з кожним роком, але найбшьше привертають увагу публiкацГi про ефективнiсть епщурального введення розчинiв глюкокортикостерощв (ГКС) та мюцевих анестетикiв (МА) [13]. В основi аналгетич-ного ефекту ГКС лежить !х здатнiсть пригнiчувати фермент ФА^ що переривае мiсцевi запальнi реак-цГ!, у результатi зменшуються набряк i защемлення нервових волокон [7, 13]. Разом iз тим ГКС, введет в епщуральний простiр, можуть пригшчувати бiль за допомогою !х здатностi припиняти ектопiчнi iм-пульси з пошкодженого нерва i знижувати провщ-нiсть в iнтактних немiелiнiзованих волокнах типу С [14]. Ешдуральна iн'екцiя МА може збгльшити приплив кровi до iшемiзованого нерва ^ подiбно до ГКС, уповiльнити або зупинити ноцицептивну пе-
редачу [10, 15]. Крiм того, розчин мюцевого анестетика може справляти аналгетичний ефект шляхом вимивання прозапальних цитокшв i сприяти адге-зiолiзису рубцево! тканини [7]. Незважаючи на уа переваги даного методу лiкування, у лiтературi не-достатньо даних, що б пщтверджували ефективнiсть епiдурального введення ГКС та МА при неспеци-фiчному болi в спинi.
Мета роботи: визначити ефективнiсть епгдураль-ного введення розчину ГКС та МА у пащенпв iз хронiчним неспецифiчним болем у спинi i ощнити його вплив на покращання якосп життя таких хво-рих.
Матерiали та методи
До проспективного когортного дослiдження було включено 71 пащента вiком вiд 36 до 74 роюв iз хронiчним НБС, яю перебували в Центрi лiкування болю та невролопчному вiддiленнi КЗОЗ «Харюв-ська обласна клiнiчна лiкарня — Центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф» iз 2016 по 2017 рж. Усiх хворих було розподшено на 2 групи: основну, до не! увшшло 38 оаб (22 ж1нки та 16 чо-ловiкiв, середнiй вiк — 51,44 ± 8,77 року), якi як ль кування отримали лише курс ешдуральних iн'екцiй, та контрольну — 33 пащенти (21 ж1нка та 12 чоловь кiв, середнiй вж — 53,08 ± 7,46 року), яю отримали стандартну для ще! патологГ! терапiю. При аналiзi даних виявлено, що дослiджуванi групи пащенпв вiрогiдно не вiдрiзняються за вжовими, антропоме-тричними параметрами та фiзичним станом.
Обстеження починалося з клшчного огляду, за результатами якого проводився вiдбiр пацiентiв згiдно з критерiями включення та виключення.
Критер1ями включення були: вiк понад 18 i менше 75 рок1в; бiль у спиш з iррадiацiею або без тако!; iн-тенсивнiсть болю за вiзуально-аналоговою шкалою (ВАШ) — 4 бали i бiльше; тривалiсть болю — 3 мь сяцi та бшьше; пiдписання iнформовано! згоди на участь у дослщженш; фiзичний статус — 11—111 клас за АБА; доведений зв'язок больового синдрому з па-толопею м1жхребцевого диска (магштно-резонанс-на, комп'ютерна томографiя); вiдсутнiсть протипо-казань до пункцГ! епiдурального простору; значне обмеження рухово! активностi i погiршення якостi життя.
Критерй' виключення: наявшсть тяжко! соматич-но! патологи; перелом хребта в анамнезу онколопч-нi хвороби; iнфекцiйний процес у стад!! загострен-ня.
Iнтенсивнiсть больового синдрому та його вплив на життя ощнювали перед першою блокадою, без-посередньо тсля не!, через 3 тижш, 6 тижнiв i через 6 мюящв. Кратнiсть курсу ш'екцш i необхiднiсть проведення повторних курав блокад визначали з огляду на особливосп клiнiчно! симптоматики i даш iнструментального обстеження кожного конкретного пащента. Термш спостереження становив вщ 2 до 6 мiсяцiв.
Ощнку больового синдрому проводили за допомогою ВАШ. При використанш ВАШ пащенту
Рисунок 1. Пунк^я епщурального простору на
пропонували висловити суб'ективне вщчуття болю. Шкала проградуйована вщ 0 до 10, де 0 — вщсутшсть болю, 10 — максимально сильний бшь, що коли-не-будь вщчував пацieнт.
Також iз метою ощнки якостi терапп використо-вували опитувальник Освестрi. Вiн дае можлившть у балах оцiнити вплив болю на самообслуговуван-ня, сон, сустльне життя, перемiщення в просторi, спроможшсть пiднiмати важкi предмети, тривалий час стояти i сидiти. Опитувальник мiстить 10 роз-дiлiв, в кожному з яких 6 пункпв. Хворий позначае в кожному роздш тшьки один пункт, що найбiльш вщповщае його стану. Лiкар залежно вщ порядкового номера квадратика (1—6) проставляе бали (0—5). 1ндекс вщповщей дорiвнюе сумi балiв десяти вщ-пов1дей, помножених на 2. Максимальна кшьюсть балiв — 50, а максимальний в1дсоток дорiвнюе 100.
Методика епщурально! ш'екщ1. На початку ма-нiпуляцГi виконували катетеризацiю периферично! вени, весь час здшснювали монiторинг артерiаль-ного тиску, частоти серцевих скорочень, сатурацп. У положеннi пацiента на живота на рентгенпрозоро-му столi проводили триразову обробку операцiйного поля 70% розчином етанолу. 1снуе декшька рiзнови-дiв епщурально1 блокади, але ми вщдаемо перевагу iнтерламiнарному методу, оскшьки вiн дозволяе проводити сегментарну блокаду в проблемному сегмента. Рiвень пункцп епiдурального простору зале-жав в1д ураженого сегмента хребта — вщ Ь5 до ТИ12 при залученнi попереково-крижового вiддiлу хребта та вщ С5 до ТЫ при болю в шийному вщдш. Пунк-цiю епiдурального простору виконували голкою для епщурально1 анестезп iз зрiзом типу Туохi дiаметром 180 в асептичних умовах iз дотриманням принципiв сегментарностi пiсля iнфiльтрацГi шюри, пщшюр-но! клiтковини i мiжостистоi' зв'язки 2% розчином лiдокаi'ну, як зображено на рис. 1.
За допомогою ще! голки вводили контраст Visipaque 1 мл пiд контролем електронно-оптич-ного перетворювача. Рентген-контроль поши-рення контрасту дозволяв точно iдентифiкувати епiдуральний простiр (рис. 2). Шсля вiзуалiзацГi в епiдуральний простар вводили розчин бупiвакаi'ну 5 мг/мл в об'емi 1 мл iз додаванням 1 мл кеналогу 40. 1з ГКС ми вщдаемо перевагу препарату кеналог 40, до складу якого входить трiамцинолон ацетонiд, що, блокуючи ФА2, забезпечуе швидку i пролонговану протизапальну i болезаспокiйливу дш та мае най-б1льш виражений деструктивний вплив на грижъ
рiвнi С7-ТМ та введення розчину ГКС та МА
Шсля ш'екцп пащентав укладали на 15 хв на хвору сторону, що дозволяло фжсуватися лшувальнш су-мiшi на ураженому коршщ.
Статистична обробка отриманих даних прово-дилася в такий спошб: спочатку перевiрялась вщ-повiднiсть ряду даних вибiрки нормальному закону розподшу за допомогою критерiю Шапiро — Ушка. Для порiвнянь застосовувався параметричний 1;-критерш Стьюдента або непараметричний крите-рiй Манна — Утгш. Побудова порiвняння якiсних ознак проводилася за допомогою точного критерш X2 iз включенням критерiю Макнемара. Розрахунки
Рисунок 2. Знiмок електронно-оптичного перетворювача у фронтальнй проекци для контролю положення голки в еп'щуральному простор'1 (зл'ша) та поширення контрасту в еп 'щуральному простор '1
Основна група Контрольна група
Т---1---1---г
До Через Через Через Через лкування 1 тиждень 3 тижн 6 тижыв 6 мюя^в
Рисунок 3. Динамка нтенсивност болю за ВАШ у пац '1ент'1в обох груп що та псля лкування
Примтка: * — рiзниця показник'в вiрогiщна пор'вня-но з такими в контрольнй груш (р < 0,05).
w
Таблиця 1. Динамка показникв опитувальника Освестрi в пац/ент/в рзних груп до та тсля л/кування
^^^^^^^ Група Перюд спостереження^^^^^ Основна, бали (0-50) Контрольна, бали (0-50) Основна, вщсотки (0-100) Контрольна, вщсотки (0-100)
До лкування 28,8 ± 0,8 29,1 ± 1,1 58,4 ± 1,8 58,9 ± 2,2
Через 1 тиждень 17,5 ± 0,6 19,1 ± 0,8 42,1 ± 1,7 41,3 ± 1,3
Через 3 тижн 12,6 ± 1,2* 18,9 ± 1,4 27,4 ± 2,6* 38,9 ± 2,7
Через 6 тижыв 11,1 ± 0,9* 16,9 ± 1,1 25,3 ± 1,7* 33,4 ± 1,3
Через 6 мюяфв 9,7 ± 0,8* 15,7 ± 0,9 21,2 ± 1,4* 31,9 ± 1,9
Примтка: * — р1зниця показниюв в1рогщна пор '/вняно з такими в контрольнй грут (p < 0,05).
здшснювалися на персональному KOMn^Tepi за до-помогою пакета програм Microsoft Office та Statistica 7.0. Вщмшносп вважали вipогiдними при р < 0,05.
Результати та обговорення
У результата проведено! терапи пащенти вщчу-вали зменшення болю в спиш, покращання загаль-ного самопочуття та якост життя. Так, при аналiзi показниюв iнтeнсивностi болю за ВАШ було вияв-лено вipогiднe зниження показникiв: через тиждень пiсля лжування в пацiентiв основно! групи штен-сивнiсть болю знизалась на 57,6 % поpiвняно зi зни-женням на 29,5 % серед хворих контрольно! групи. Така тeндeнцiя збериалась протягом усього пepiоду спостереження. Через 6 тижшв piвeнь болю в груш, що отримувала eпiдуpальнi ш'екци, був нижчим в 1,7 раза поpiвняно зi стандартною тepапiею.
За допомогою опитувальника Освeстpi визнача-ли порушення життедiяльностi пацiентiв до та тсля лжування. У peзультатi дослщження було виявлено вipогiднe зниження балiв серед опитуваних усiх груп тсля курсу призначеного лжування. Однак у пащ-ентiв основно! групи визначали покращання жит-тедiяльностi в два рази поpiвняно з результатами до лжування вже з 3-го тижня, тобто тсля 2-! блокади, тодi як пащенти контрольно! групи не досягли такого результату навиъ через 6 мюящв тсля л^вання.
Висновки
Проведене дослщження показало дощльшсть використання епщуральних iнфiльтpацiй розчину глюкокортико!ду та мiсцeвого анестетику в пащ-ентiв iз хpонiчним нeспeцифiчним болем у спиш в моделюванш больового синдрому та його ефективтсть поpiвняно зi стандартною тepапiею.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтepeсiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лiтератури
1. Maher C. Non-specific low back pain / C. Maker, M. Underwood, R. Buchbinder // The Lancet. — 2017. — Т. 389. — № 10070. — С. 736-747.
2. Chatterjee R. The effect of low vitamin D on chronic non-specific low back pain: A systematic review / R. Chatterjee S. Hemmings, M.W. Laupheimer // International Musculoskeletal Medicine. — 2016. — Т. 38. — № 2. — С. 43-50.
3. Van Helvoirt H. et al. Transforaminal epidural steroid injections influence Mechanical Diagnosis and Therapy (MDT) pain response classification in candidates for lumbar herniated disc surgery // Journal of back and musculoskeletal rehabilitation. — 2016. — Т. 29. — №. 2. — С. 351-359.
4. Свиридова Н.К. Боль в нижней части спины // Меж-дунар. неврол. журн. — 2016. — № 5(83). — С. 130-134.
5. Поворознюк В.В. Боль в нижней части спины. Распространенность, причины, механизмы развития и особенности диагностики // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2011. — № 1. — С. 1.
6. Van Dongen J.M. et al. Patient versus general population health state valuations: a case study of non-specific low back pain //Quality of Life Research. — 2017. — С. 1-7.
7. Баринов А.Н. Боль в спине: новые технологии и старые предрассудки /А.Н. Баринов, К.А Махинов, Д.А Сергиенко// Фарматека. — 2016. — № 7.
8. Goubert D. et al. Structural Changes of Lumbar Muscles in Non-specific Low Back Pain: A Systematic Review//Pain physician. — 2016. — Т. 19. — № 7. — С. 985.
9. Барыш А.Е. Современная методика инъекционного лечения вертеброгенной боли под контролем компьютерной томографии // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2014. — № 1-2 (13-14). — С. 30-37.
10. Квасницкий Н.В. Эпидуральные инъекции стероидных препаратов в лечении корешкового синдрома, обусловленного дегенеративно-дистрофическим поражением позвоночника /Н.В. Квасницкий, АН. Квасницкий//Укратський нейрохiрургiчний журнал. — 2014. — № 4. — С. 55-60.
11. Данилов А.Б. Алгоритм диагностики и лечения боли в нижней части спины с точки зрения доказательной медицины // Нервные болезни. — 2010. — № 4. — С. 11-18.
12. Helm I.S. et al. Percutaneous adhesiolysis in the management of chronic low back pain in post lumbar surgery syndrome and spinal stenosis: a systematic review // Pain Physician. — 2012. — 15. — 435-462.
13. Manchikanti L., Pampati V., Falco J., Hirsch J. Growth of spinal interventional pain management techniques: analysis of utilization trends and Medicare expenditures 2000 to 2008 [published online ahead of print July 11, 2012] // Spine. — 2012.
14. Пятко В.Э. и др. Место эпидуральных блокад в лечении боли нижней части спины // Регионарная анестезия и лечение острой боли. — 2009. — № 1. — С. 25-27.
15. Kuijpers T. et al. A systematic review on the effectiveness of pharmacological interventions for chronic non specific low back pain //Eur. Spine J. — 2011. — 20. — Р. 40-50.
Отримано 12.08.2017 ■
Волкова Ю.В.1, Чаплинский Р.П.2, Бабалян Ю.А.2, Калашников М.С.2, Омельченко-Селюкова А.В.1.
1 Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина
2 КУЗ «Областная клиническая больница — Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф», Центр лечения боли, г. Харьков, Украина
Эпидуральная инфильтрация глюкокортикоидов и местных анестетиков при лечении неспецифической боли в спине
Резюме. Актуальность. Неспецифическая боль в спине — наиболее частая жалоба после небольших травм и острых респираторных заболеваний и ведущая причина ограничения физической активности пациентов моложе 45 лет. Это заболевание продолжает оставаться социально значимой медицинской проблемой вследствие как длительной нетрудоспособности этой группы пациентов, так и высокой стоимости лечения. Цель: оценить эффективность эпидуральной инфильтрации местными анестетиками и глюкокортикостероидами при неспецифической боли в спине, связанной с дегенеративно-дистрофическим поражением различных отделов позвоночника, и определить ее влияние на улучшение качества жизни таких больных. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 71 пациента в возрасте от 36 до 74 лет, находившихся в Центре лечения боли и неврологическом отделении КУЗ «Харьковская областная клиническая больница — Центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф» с 2016 по 2017 год по поводу хронической неспецифической боли в спине. Пациенты были
разделены на 2 группы: основную — 38 человек, которым в качестве монотерапии эпидурально вводили раствор глюкокортикостероида и местного анестетика, и контрольную — 33 пациента, которым проводили стандартное консервативное лечение. Результаты. В результате проведенной терапии пациенты чувствовали уменьшение боли в спине, улучшение общего самочувствия и качества жизни. Однако через 6 недель после лечения уровень боли в группе пациентов, получавшей эпидуральные инъекции, был ниже в 1,7 раза по сравнению с контрольной группой. Улучшение жизнедеятельности и общего функционирования в два раза по сравнению с результатами до лечения наблюдалось в основной группе через 3 недели после начала терапии, в то время как пациенты контрольной группы не достигли такого результата даже через 6 месяцев после лечения. Выводы. Проведенное исследование показало целесообразность использования эпидуральных инъекций раствора глюкокортикостероида и местного анестетика у пациентов с хронической неспецифической болью в спине в моделировании болевого синдрома.
Yu.V. Volkova1, R.P. Chaplynskyy2, Yu.O. Babaljan, M.S. Kalashnikov2, A.V. Omelchenko-Seljukova1
1 Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
2 Municipal Healthcare Institution "Regional Clinical Hospital — Center for Emergency Medical Care and Disaster Medicine", Center for Pain Management, Kharkiv, Ukraine
Epidural infiltration of glucocorticoids and local anesthetics in the treatment of non-specific back pain
Abstract. Background. Chronic nonspecific back pain is a common and cost-intensive musculoskeletal syndrome in young working-age people around the world. The aim of research was to evaluate the effectiveness of epidural injection of local anesthetics and steroids in patients with nonspecific back pain associated with degenerative-dystrophic lesions of various parts of the spine and to determine its effect on improving the quality of life of these patients. Materials and methods. The results of treatment were analyzed in 71 patients aged 36 to 74 years, who underwent treatment for chronic nonspecific back pain at the Center for Pain Management and neurology department of Municipal Healthcare Institution "Regional Clinical Hospital — Center for Emergency Medical Care and Disaster Medicine" from 2016 to 2017. Patients were divided into 2 groups: the main group — 38 people, who received epidural steroids
and local anesthetic solution as a monotherapy, and 33 patients with standard conservative treatment. Results. As a result of the therapy, patients reported reduced back pain, improved overall well-being and quality of life. However, pain level in main group was 1.7 times lower compared to the controls 6 weeks after treatment. The improvement in vital activity and overall functioning was twice as good compared with the results before the treatment in the main group, but patients of the control group did not achieve this result even 6 months after the treatment. Conclusions. Based on the study results we concluded that the epidural injections of steroid solution and local anesthetic in patients with chronic nonspecific back pain can be used when modeling pain syndrome. The positive dynamics according to questionnaires and scales confirmed active restoration of neurological status, ability to self-service and the quality of life of patients.
