CC BY
37
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.718.4-001.5-036.22 DOI: 10.22141/1608-1706.5.17.2016.83870
ПОВОРОЗНЮКВ.В.1, ГРИЮР'СВА Н.В.1, КОРЖМ.О.2, СТРАФУН С.С.3, ВАЙДА В.М.4, КЛИМОВИЦЬКИЙ Ф.В.5, ВЛАСЕНКО P.O.1, ФОРОСЕНКО В.С.1, KANIS J.A.6, JOHANSSON H.6, McCLOSKEYE.V.6
1ДУ «1нститутгеронтологи 'мен Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра1ни», Укранський науково-медичний центр остеопорозу, м. Ки!в, Украина
2ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб'т iменi проф. М.1. Ситенка НАМН Укра1ни», м. Харкт, Украина 3ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН Укра1ни», м. Кит, Украина 4Ужгородський нацональний унтерситет, м. Ужгород, Украина 5Науково-досл'1дний нститут травматологи та ортопеди, м. Лиман, Украина
6WHO Collaborating Centre for Metabolic Bone Diseases, University of Sheffield Medical School, Sheffield, UK
Травма
ЕП^ДЕМЮЛОПЯ nEPEAOMiB ПРОКСИМАЛЬНОГО BiAAiAY СТЕГНОВО1 ЮСТКИ B УКРАМ РЕЗУЛЫАТИ ДОСЛ^ЖЕННЯ СТОП (СИСТЕМА РЕвСТРАЦИ ОСТЕОПОРОТИЧНИХ ПEPEЛOMiB)
Резюме. Переломи проксимального в'ддлу стегново! кстки (ППВСК) е одним '¡з найбльш тяжких усклад-нень остеопорозу, що мае важливе медико-соцальне й економ'чне значення. Загальновдомо, що !х частота поступово збльшуеться з вком й залежить в д стал, проте епДемюлопчн'! дан в Укран обмежен. У стат наведено результати першого укра!нського багатоцентрового епдемюлопчного досл'дження СТОП (Система реесТраци Остеопоротичних Перелом'в) щодо частоти ППВСК у оаб вком 40 рокв i старше. Установлено, що частота ППВСК у населення Укра!ни збльшуеться з вком. Продемонстровано бльш висок показники частоти ППВСК у чоловнкв молодше 55 рокв '¡з подальшим переважанням показникв у жнок. Загалом показник частоти ППВСК був подбним показнику сус'дн'к держав (Польща та Румуня). Оскльки ППВСК е серйозною проблемою охорони здоров'я в Укран та свт, регюнальн епдемюлоачн'! дан щодо 1х частоти е важливим п'дфунтям для розробки загальнонацонально! системи профлактики та лкування остеопорозу та його ускладнень.
Ключовi слова: перелом проксимального в'1д длу стегново!кстки, остеопороз, остеопоротичний перелом, вк, стать, частота.
Актуальнгсть
На сьогодш системний остеопороз залишаеться важливою медико-сошальною проблемою у зв'язку зi збтьшенням у популяци ошб старших вшових груп i тяжкими медико-сошальними наслтками захворю-вання [1—5], що пов'язаш з низькоенергетичними переломами. До основних остеопоротичних перело-мiв втносять переломи тш хребшв, проксимального вщдту плечово! ыстки, дистального вщдту исток пе-редптччя та переломи проксимального вщдту стегново! ыстки (ППВСК). Останш е найбтьш складни-ми, пов'язаш з тдвищенням рiвня захворюваност й смертности а також зi збтьшенням матерiальних витрат на лшування й реабштацш хворих [3, 4]. Зде-бшьшого ППВСК виникають у результат падшня, хоча iнодi — спонтанно. Загальновщомо, що ризик падшня збтьшуеться з вшом, бтьшою мiрою — в жь нок. Близько одше! третини ошб лггнього вшу пада-
ють щороку, 5 % отримують переломи pi3Hoi' локаль зацп, а 1 % — переломи стегновоi кiстки. До 20 % оаб i3 ППВСК помирають протягом першого року шсля перелому (близько 30 % — вщ наслщыв самого перелому, решта — вщ супутнiх захворювань), i менше по-ловини серед тих, хто не помирае, вiдновлюють свiй функцюнальний стан до рiвня, що був до виникнення перелому [1, 2].
Адреса для листування з авторами: Поворознюк Владислав Володимирович E-mail: [email protected]
© Поворознюк В.В., Григор'ева Н.В., Корж М.О., Страфун С.С., Вайда В.М., Климовицький Ф.В., Власенко P.O., Форосенко В.С., Kanis J.A., Johansson H., McCloskey E.V., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Згiдно з даними численних недавно проведених дослщжень, частота ППВСК iстотно змшюеться у свiтi й мае сво! регiональнi особливостi [7—12]. До-слщженнями, розпочатими ще в 90-х роках минулого столптя спiвробiтниками вiддiлу кшшчно! фiзiологii та патологи опорно-рухового апарату 1нституту геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни та Укра!нського наукового-медичного центру проблем остеопорозу, шдтверджено вiковi та статевi особли-вост ППВСК та iнших остеопоротичних переломiв, а також регiональнi темпи втрати ыстково! тканини [1, 13—15], проте шформащя щодо епщемюлогл осно-вних остеопоротичних переломiв в Укра!ш на сьогод-нi обмежена. Метою даного дослщження була оцiнка частоти ППВСК у населення Укра!ни залежно вщ вiку та статi.
Матер1али та методи
Вивчення частоти ППВСК проведено в рамках багатоцентрового епiдемiологiчного дослiдження СТОП (Система реесТраци Остеопоротичних Пере-ломiв), в якому вивчали частоту основних остеопоротичних переломiв (стегнова, плечова ыстки, кiстки передплiччя тощо) у населення вшом 40 рокiв i старше. Дане дослiдження було оргашзоване Укра!нською асоцiацiею остеопорозу при шдтримщ Укра!нсько! асоцiацii травматологiв-ортопедiв й проводилось у рiзних регiонах Укра!ни в 2013—2014 роках. Протокол дослщження був затверджений на президи прав-лiння Укра!нсько! асоцiацii остеопорозу (12.04.2013, м. Львiв) при проведенш науково-практично! конференций «Вторинний остеопороз» та схвалений комь сiею з питань етики ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши». Дослщження розпочалось у Вiнницькiй, Донецькш, Закарпат-ськiй, Луганськiй, Львiвськiй та Харивськш областях i включало ретроспективну оцшку частоти ППВСК за 2011—2012 роки. Вибiр об'ектiв визначали з урахуван-ням загально! кiлькостi населення регюну й, зокрема, осiб вшом 40 рокiв i старше зпдно з даними Державного комиету статистики Укра!ни.
До аналiзу результапв дослiдження щодо частоти ППВСК були включеш данi, отриманi в м. Ужго-родi (Закарпатська область) та Вшницькому районi (Вiнницька область), стосовно переломiв, що тра-пилися з 01.01.2011 по 31.12.2012 р. у чоловтв i жь нок вшом 40 рокiв i старше, як проживають у даних регiонах. Решта осiб були виключенi з аналiзу з рiз-них причин, зокрема й через неможливють повного отримання результапв.
Критери включения в доЫдження:
— вш 40 роив та старше;
— наявшсть у пащента однiеi' з наступних локаль зацш ППВСК вiдповiдно до кодiв Мiжнародно! ста-тистично! класифiкацii хвороб, травм i причин смертi 10-го перегляду (МКБ-10): S72.0 Перелом шийки стегново! кустки, S72.1 Черезвертлюговий перелом стегново! кустки, S72.2 Шдвертлюговий перелом стегново! кiстки.
Критери виключення з до^дження:
— пащенти з ППВСК, у яких перелом був зарее-стрований до 31.12.2010 р. включно, але як1 звернулися за медичною допомогою з 01.01.2011 р. й шзшше;
— наявнiсть у пащента шдозри на перелом проксимального вщдту стегново! кiстки з кодом S72.9 (перелом стегново! истки неуточнено! локалiзацi!);
— ус повторнi госпiтaлiзaщl, що сталися в пащентав за перiод, який анал1зували;
— випадки ППВСК, пов'язанi з онколопчними за-хворюваннями.
Збiр шформаци щодо частоти переломiв проксимального вщдту стегново! кустки проводили незалеж-но вщ збору даних офiцiйно! статистики. Для отримання максимально повно! шформаци про хворих використовувати таы джерела:
1. Журнали реестраци пащентав травматологiчних пунктiв.
2. Журнали госпiталiзацi! в травматологiчнi вiддi-лення.
3. Журнали вщмов вiд госпiталiзацi! в травматолопч-нi вiддiлення лiкарень.
4. Журнали реестраци виклик1в станци швидко! ме-дично! допомоги.
Збiр iнформацi! проводили, аналiзуючи даш в усiх установах, що надають медичну допомогу в конкретному мiстi/районi/областi. Для виключення дублювання iнформацi! одного й того самого випадку перелому даш з рiзних джерел iнформацi! (травматолопчний пункт, стацiонар тощо) перевiрялись й випадки повторно! реестраци одного й того ж пащента видалялись з бази даних. Крiм того, були проaнaлiзовaнi й, якщо була мож-ливiсть, усуненi джерела можливих втрат iнформацi! в кожному регюш зокрема.
Випадки ППВСК були ощнеш окремо в чоловiкiв та жшок вiком 40 рок1в i старше, розподiлених на групи за 5^чними штервалами, що були проанал1зоваш згiдно з кiлькiстю населення вщповщного вiку, статi та року дослщження.
Статистичну обробку результатiв дослiдження здшснювали за допомогою пакета програм Excel та Statistica 10.0.
Результати дослщження
Анaлiз результaтiв дослiдження СТОП подтвердив вiковi, стaтевi та регюнальш особливостi частоти ППВСК в украшськш популяци (табл. 1, 2).
При aнaлiзi частоти ППВСК у загальнш групi па-цiентiв вiком 40 роив та старше визначено бтьшу частоту ППВСК у жшок порiвняно з показниками в чоловтв незалежно вiд року спостереження як у Вь нницькому рaйонi, так i в м. Ужгородi. Проте частота ППВСК у чоловтв Вiнницького району вшом 40—44 та 45—49 роив була вiрогiдно вищою порiвняно з вщ-повiдними показниками в жшок (2011 рш: 108 та 38 на 100 000 населення, 2012 рш: 108 та 71 на 100 000 чоловь чого та жшочого населення вщповщно). У подальшому з вiком зареестровано переважання ППВСК саме в жь ночого населення (2011 рш: 216 та 152 на 100 000 жшок
та чоловтв вiком 50—54 роки вщповщно, 190 та 180 — 55-59 роив, 251 та 83 — 65-69 роив, 251 та 0 — 85-89 роыв). Показники частоти ППВСК за 2011-2012 роки у населення Вшницького району вшом 50 роив i старше становили вщповщно 214,7 на 100 000 жшок та 187,2 на 100 000 чоловшв.
Згiдно з указаними даними частота ППВСК серед населення Вшницького району у 2011-2012 роках зросла в ошб вщ 40 до 84 роив, а потам зменшувалась. Подiбне зменшення частоти ППВСК у старечому вщ, очевидно, вщбуваеться пiд впливом збiльшення за-гального рiвня смертностi в популяци.
Таблиця 1. Загальна чисельнсть населення й кшьк1сть перелом'!в ППВСК залежно вд в1ку, стат та року спостереження у В1нницькому район! (В1нницька область)
Вш, роки 2011 р^ 2012 рк
Жшки Чоловши Жшки Чоловши
Кшькють жителiв Число ППВСК Кшькють жителiв Число ППВСК Кшькють жителiв Число ППВСК Кшькють жителiв Число ППВСК
40-44 2659 1 2765 3 2718 2 2798 2
45-49 2807 2 2786 3 2790 2 2787 4
50-54 2783 6 2627 4 2881 5 2738 3
55-59 2627 5 2228 4 2654 3 2262 2
60-64 2269 2 1703 3 2392 4 1833 3
65-69 1990 5 1209 1 1831 2 1122 1
70-74 2810 10 1597 1 2871 8 1594 5
75-79 1566 5 741 5 1654 6 805 3
80-84 1647 4 584 4 1612 8 586 3
85-89 798 2 204 0 845 4 219 1
90-94 157 1 34 0 189 0 46 0
95-99 39 0 5 0 38 0 4 0
100+ 3 0 2 0 1 0 2 0
Усього 22 155 43 16 485 28 22 476 44 16 796 27
2011 р^ 2012 рк
Вш, Жшки Чоловши Жшки Чоловши
роки Кшькють жителiв Число ППВСК Кшькють жителiв Число ППВСК Кшькють жителiв Число ППВСК Кшькють жителiв Число ППВСК
40-44 4131 0 3708 0 4114 0 3638 0
45-49 4170 0 3431 0 4273 0 3538 0
50-54 4821 2 3789 3 4902 2 3843 3
55-59 4343 5 3207 3 4340 1 3181 1
60-64 3917 7 2746 6 3872 1 2729 5
65-69 2560 4 1669 3 2324 5 1574 6
70-74 2243 9 1315 1 2339 4 1355 2
75-79 1691 14 842 3 1617 8 819 2
80-84 1027 15 445 4 1005 15 438 4
85-89 441 6 155 4 436 8 151 3
90-94 98 2 20 1 88 4 24 3
95-99 10 1 3 0 8 2 0 0
100+ 5 0 2 0 5 0 3 0
Усього 29 457 65 21 332 28 29 323 50 21 293 29
Таблиця 2. Загальна чисельшсть населення й кшькють ППВСК залежно в д в1ку, стал та року спостереження в м. Ужгородi
Даш з м. Ужгорода шдтверджують результати, отри-манi у Вiнницькому райош, й демонструють збтьшен-ня илькосп випадкiв i частоти ППВСК з вшом як у чоловтв, так i в жiнок (табл. 3, рис. 1).
У подальшому для розрахунку частоти ППВСК для Укра!ни результати обох дослщжуваних об'ектiв були об'еднаш мiж собою та з даними шшого дослiдження, проведеного в м. Вшнищ (1997—2002) [17]. Даш для вшово! групи 85 рошв i старше, якi проживали у Вшницькому районi та м. Ужгородi (2011—2012), пiдсумовували вщповщ-но до штервалу 85 рокiв i старше з дослщження, проведеного в м. Вшнищ (1997—2002). Оскшь-ки група вшом 40—49 рошв не була доступна для аналiзу за результатами дослщження в м. Вiнницi (1997—2002) i в населення м. Ужгорода вiком 40—49 рокiв не було зареестровано ППВСК, для подаль-шого аналiзу була використана лог-лiнiйна регре-сiя для екстраполяцii' кiлькостi випадшв переломiв
у вiцi молодше 50 рошв [17, 18]. У подальшому екстрапольоваш результати з цих репошв були об'еднанi з даними з Вшницького району (2011 — 2012 роки) й проаналiзованi разом вщповщно до загально! кiлькостi населення. Середш показ-ники частоти ППВСК у чоловшв i жiнок подано на рис. 2.
При порiвняннi частоти ППВКС в украшськш популяцii з вiдповiдними даними деяких шших кра!н [19—21] встановлено подiбнi показники як у чоловiкiв, так i в жiнок (рис. 3). У чоловтв вь ком до 50 рошв частота ППВСК була незначно ви-щою порiвняно з показниками Румуни та Польщi (даш для РосГ! вiдсутнi), а чоловшв вiком понад 80 рокiв вщповщш показники були дещо вищими вщ румунських та нижчими за польсьш та росiйськi. Загалом подiбнi вщмшносп виявленi i для показ-ника частоти ППВСК серед жшочого населення (рис. 3) [17].
Таблиця 3. Частота перелом1в стегновоI к!стки на 100 000 населення у2011-2012 роках, за даними дослдження СТОП
В^, роки Вшницький район (Вшницька область) м.Ужгород
Чоловки Жшки Чоловки Жшки
40-44 90 56 0 0
45-49 126 71 0 0
50-54 130 194 79 41
55-59 134 151 63 69
60-64 170 129 201 103
65-69 86 183 278 184
70-74 188 317 112 284
75-79 517 342 301 665
80-84 598 368 906 1476
85-89 236 365 2288 1596
90-94 0 289 9091 3226
95-99 0 0 0 16 667
100+ 0 0 0 0
Рисунок 1. Частота перелом'в проксимального в'1дд'шу стегновоI к!стки на 100 000 населення в чолов!к!в (а) та жiнок (б)
Обговорення
На сьогоднi ППВСК як найбтьш тяжи ускладнен-ня остеопорозу мають велике соцiально-економiчне значення. Переломи дано! локатзаци призводять до пiдвищення показниыв смертностi на 12-15 % [1] i в и структурi у Швеци займають бiльший сегмент, шж дорожньо-транспортнi пригоди, й приблизно такий самий, як i рак молочно! залози [2]. Численнi епщемю-лопчш дослiдження свiдчать про те, що iснують репо-нальнi особливостi частоти остеопорозу та ППВСК у рiзних географiчних зонах, у жителiв рiзних кра!н, рас, етнiчних груп i навiть у межах одше! кра!ни. Тому без чiтких знань етдемюлоги остеопорозу й переломiв не-можливо обговорення актуальностi проблеми для конкретно! кра!ни, а також створення системи його профилактики та лшування.
На вiдмiну вiд кра!н Захiдноi' бвропи та Швшч-но! Америки, де епiдемiологiчна iнформацiя щодо ППВСК виходить iз даних офщшно! статистики, насамперед згiдно з репстрами хворих, якi отрима-ли оперативне лшування, подiбний спосiб збору даних для кра!н, де хiрургiчне лiкування ППВСК ще не стало золотим стандартом надання допомоги цьому контингенту хворих, свщомо приречений на отри-мання занижених показниыв захворюваность Остан-нi можуть бути зумовлеш тим, що не всi пащенти потрапляють у поле зору травматолопчно! служби, а вiдповiдно, i дослщниыв. Подiбна методика збору ш-
формаци не дозволяе отримати повноцiннi даш щодо всiх пацiентiв iз переломами, особливо з переломами тш хребщв. Бiльш доцiльними е дослiдження з шшою системою збору iнформацii, що направлена на пошук i виявлення максимально вшх пацiентiв iз переломами й що включае, ^м швидко! медично! допомоги, травмпунктiв i травматологiчних вщдшень, також приймальнi вщдтення стацiонарiв i передбачае залу-чення лiкарiв первинно! ланки (дiльничнi терапевти, лiкарi загально! практики тощо). Усе вищевикладене визначило мету даного дослщження, що полягала в оцiнцi частоти ППВСК у населення Укра!ни залежно вiд вiку та статi.
Дане багатоцентрове ешдемюлопчне дослiджен-ня вперше дозволило розрахувати частоту ППВСК у населення Укра!ни вiком 40 рокiв i старше залежно вщ вiку та стать Як i передбачалось, частота ППВСК на 100 000 ошб чоловiчоi' та жiночоi' статi поступово збтьшуеться з вiком. У молодшому вщ (до 55 рокiв) показники були вищими в чоловтв, нiж у жшок, але з вiком вони вiрогiдно переважали в ж^нок (вшом 80-85 рокiв — майже у два рази). Подiбнi результа-ти узгоджуються з даними iнших дослщжень, що де-монструють, що стандартизована за вшом частота ППВСК у чоловтв становить приблизно половину вщ показника в жiнок [6]. На основi стандартизовано! вiковоi' щорiчноi' частоти ППВСК у чоловтв i жшок, разом узятих, Укра!на належить до кра!н iз помiрним
Рисунок 2. Частота перелом 'ш проксимального в '1дд 'шу стегново/ кстки на 100 000 чоловiкiв (а) та жiнок (б) згдно з результатами проведених епщемюлопчних дослджень в Укра/н! (м. В1нниця (1997-2002), Внницький район та м. Ужгород (2011-2012 роки)) [17]
Рисунок 3. Частота перелом 'в проксимального в '1дд 'шу стегново/ кстки на 100 000 чоловiкiв (а) та жiнок (б) залежно вД кра/ни проживання [17]
pизиком pозвиткy остеопоpозy та його ускладнень [6]. Бiльшiсть nnBCK заpеeстpовано в чоловтв i жiнок вiком 70 pокiв i стаpше.
Демогpафiчнi даш свiдчать пpо те, що У^аша e однieю з найбiльших кpаïн 6вpопи. У 2016 pоцi сшв-вiдношення чоловiки/жiнки в загальнiй стpyктypi населення становило 0,85, що e нижчим за загальш свiтовi показники. Oсоби вiком 65 pокiв i стаpше ста-новлять 15,6 % вщ усього населення (бiльше 6 млн) [22], очшувана тpивалiсть життя щи наpодженнi для обох статей становить 62,8 pокy (74,8 pокy — для жь нок i 62,8 pокy — для чоловтв вiдповiдно). Фактич-нi демогpафiчнi щогнози свiдчать пpо те, що частка yкpаïнського населення вiком 65 pокiв i стаpше буде постiйно зpостати до 19,9 % у 2030 p i 23,3 % у 2050 pоцi. Aналiз показникiв для населення вшом 80 pо-ыв i стаpше маe тi ж тенденцй'. Частка жiночого населення вшом 80 pокiв i стаpше збiльшиться з 4,9 % у 2016 pоцi до 7,6 % у 2050 pоцi, частка чоловiчого населення зpосте вiдповiдно з 2,1 до 3,0 % [22], тому соцiально-економiчний тягаp остеопоpотичних пе-pеломiв сyттeво зpостатиме.
Дане дослiдження маe сво1 пеpеваги й обмеження. Безумовно, пеpевагою дослiдження e те, що показники частоти nnBCK впеpше отpиманi для yкpаïнськоï популяцй', а не pозpахованi згiдно з даними сусщшх кpаïн. Нам вдалося мiнiмiзyвати дублювання випадкiв пеpелoмiв (подвiйний облш), пpоте, можливо, не за-вжди ми змогли виключити наявнiсть деяких патоло-гiчних пеpеломiв.
Таким чином, дослщження CTOn (Система pеe-сTpацiï Oстеопоpотичних Пеpеломiв) — пеpше багато-центpове епiдемiологiчне дослiдження частоти остео-поpотичних пеpеломiв, зокpема nnBCK у населення вшом 40 pокiв i стаpше, що дало змогу визначити наць ональнi показники частоти остеопоpотичних пеpело-мiв залежно вiд вшу та стать Cпiльно з шшими епще-мiологiчними дослiдженнями, пpоведеними в Укpаïнi останнiми pоками, воно даe важливу оцiнкy щодо еш-демюлогй' остеопоpозy та його ускладнень.
Вдячшсть. Ми вдячнi за спiвпpацю спiвpобiтникам лiкyвальних закладiв, яи допомогли зiбpати iнфоpма-цiю для цього дослщження.
^издк лiтepaтypи
1. Поворознюк В.В. Захворювання кютково-м'язово1 сис-
теми в людей рiзного вmy (вибраш лекци, огляди, статтi): УЗ т. — К., 2009. — 664 c.
2. Ström O., Borgström F., Kanis J.A. et al. Osteoporosis: bur-
den, health care provision and opportunities in the EU A reportprepared in collaboration with the International Osteoporosis Foundation (IOF) and the European Federation of Pharmaceutical Industry Associations (EFPIA) // Arch. Osteoporos. — 2011. — 6. — Р. 59-155. — doi: 10.1007/ sll657-0ll-0060-l.
3. Hernlund E., Svedbom Al., Ivergärd M. et al. Osteoporosis in
the European Union: medical management, epidemiology and economic burden. A report prepared in collaboration
with the International Osteoporosis Foundation (IOF) and the European Federation of Pharmaceutical Industry Associations (EFPIA) // Arch. Osteoporos. — 2013. — 8. — P. 136. — doi: 10.1007/s11657-013-0136-1.
4. Kanis J.A., Borgstrom F, Compston J. et al. SCOPE: a
scorecard for osteoporosis in Europe // Arch. Osteopo-ros. — 2013. — 8. — Р. 144. — doi: 10.1007/s11657-013-0144-1.
5. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В., Орлик Т.В. и др.
Остеопороз в практике врача-интерниста. — К., 2014. — 198 с.
6. Kanis J.A., Oden A., McCloskey E.V. et al. IOF Working
Group on Epidemiology and Quality of Life. A systematic review of Hip Fracture incidence and probability offracture worldwide // Osteoporos. Int. — 2012. — 23. — Р. 22392256.
7. Filipov O. Epidemiology and social burden of the fe-
moral neck fractures // Journal of IMAB — Annual Proceeding (Scientific Papers). — 2014. — 20(4). — P. 516-518.
8. Ahlborg H.G., Rosengren B.E., Jarvinen T. et al. Prevalence
of osteoporosis and incidence of hip fracture in women — secular trends over 30 years // BMC Musculoskeletal Disorders. — 2010. — 11. — P. 48.
9. Dhanwal D.K., Dennison E.M., Harvey N.C., Cooper C. Epidemiology of Hip Fracture: worldwide geographic variation//Indian J. Orthop. — 2011. — 45(1). — P. 15-22. — doi: 10.4103/0019-5413.73656.
10. Harvey N.C., Curtis E.M., van derVelde R. et al. On epide-
miology of fractures and variation with age and ethnicity// Bone. — 2016. — 93. — P. 230-231. — doi: 10.1016/j. bone.2016.07.011.
11. Ballane G., Cauley J.A, Marjorie M. Luckey, Ghada El-HajjFuleihan. Secular Trends in Hip Fractures Worldwide: Opposing Trends East Versus West // Journal of Bone and Mineral Research. — 2014. — 29(8). — P. 1745-1755. — doi: 10.1002/jbmr.2218.
12. Dhanwal D.K., Cooper C, Dennison E.M. Geographic Variation in Osteoporotic Hip Fracture Incidence: The Growing Importance of Asian Influences in Coming Decades // Journal of Osteoporosis. — 2010. — Article ID 757102. — 5р. — doi:10.4061/2010/757102.
13. Поворознюк В.В., Климовицкий Ф.В., Дзерович Н.И. Возрастные особенности минеральной плотности костной ткани бедренной кости у женщин Донецкой области// Травма. — 2013. — 14(1). — С. 65-69.
14. Поворознюк В.В., Вайда В.М., Дзерович Н.1. Вiковi та статевi особливостi частоти переломiв стегново'1 кстки у населення ЗакарпатськоИ областi // Проблемы старения и долголетия. — 2011. — 20. — № 1. — С. 99-104.
15. Фщенко В. О., Поворознюк В.В., Макогончук А.В, Костюк В.Г. Структурно-функцюнальш особливостi губчастоИ шстковоИ тканини у мешканщв Вшницького регшну // Всник морфологи. — 1999. — 5(2). — С. 212-213.
16. Поворознюк В.В., Форосенко В.С. Етдемшлогья остеопоротичних переломiв стегново'1 шстки // Проблеми остеологИ — 2004. — 7 (3/4). — С. 14-22.
j Орипнальы досл1дження / Original Researches
17. Povoroznyuk V.V., Grygorieva N.V., Kanis J.A. et al. Epidemiology of osteoporotic fractures in Ukraine: results of two retrospective studies // Osteoporosis international (подано до друку).
18. Поворознюк В.В., Григор'ева Н.В., Kanis J.A. та cnieaem. Украшська верая FRAX — eid створення до валiдизацii // Быь. Суглоби. Хребет. — 2016. — № 3 (подано до друку).
19. Grigorie D., Sucaliuc A., Johansson H. et al. Incidence of Hip Fracture in Romania and the Development of a Romanian FRAX Model // Calcif. Tissue Int. — 2012. — 92(5). — P. 429-436. doi: 10.1007/s00223-013-9697-7.
20. Badurski J.E., Kanis J.A., Johansson H. et al. The application of FRAX® to determine intervention thresholds in osteoporosis treatment in Poland//Pol. Arch. Med.Wewn. — 2011. — 121(5). — P. 148-55.
21. Lesnyak O., Ershova O., Belova K. et al. Epidemiology of-fracturein the Russian Federation and the development of a FRAX model//Arch.Osteoporos. — 2012. — 7. — P. 6773. doi: 10.1007/s11657-012-0082-3.
22. Population Estimates and Projections. http://data.world-bank.org/data-catalog/population-projection-tables.
OmpuMaHO 27.09.16 ■
Поворознюк В.В.1, Григорьева Н.В.1, Корж М.О.2, Страфун С.С.3, Вайда В.М.4, Климовицкий Ф.В.5, Власенко P.O.1, Форосенко В.С.1, Kanis J.A.6, Johansson H.6, McCloskey E.V.6
1ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», Украинский научно-медицинский центр остеопороза, г. Киев, Украина
2ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов имени проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина
3ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
4Ужгородский национальный университет, г. Ужгород, Украина
5Научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии, г. Лиман, Украина
6WHO Collaborating Centre for Metabolic Bone Diseases, University of Sheffield Medical School, Sheffield, UK
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ ПЕРЕЛОМОВ ПРОКСИМАЛЬНОГО ОТДЕЛА БЕДРЕННОЙ КОСТИ В УКРАИНЕ: РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ СТОП СИСТЕМА РЕГИСТРАЦИИ ОСТЕОПОРОТИЧЕСКИХ ПЕРЕЛОМОВ)
Резюме. Переломы проксимального отдела бедренной кости (ППОБК) являются одним из наиболее тяжелых осложнений остеопороза и имеют важное медико-социальное и экономическое значение. Общеизвестно, что их частота прогрессивно увеличивается с возрастом и зависит от пола, однако эпидемиологические данные об их распространенности в Украине ограниченны. В статье представлены результаты первого украинского многоцентрового эпидемиологического исследования СТОП (Система регистрации Остеопоротических Переломов) относительно частоты ППОБК у лиц в возрасте 40 лет и старше. Установлено, что частота ППОБК у населения Украины увеличивается с возрастом. Продемонстрированы более вы-
сокие показатели частоты ППОБК у мужчин моложе 55 лет с последующим преобладанием показателей у женщин. В целом показатель частоты ППОБК был подобным показателю соседних государств (Польша и Румыния). Поскольку ППОБК являются серьезной проблемой здравоохранения в Украине и мире, региональные эпидемиологические данные относительно их частоты являются важной основой для разработки общенациональной системы профилактики и лечения остеопороза и его осложнений.
Ключевые слова: перелом проксимального отдела бедренной кости, остеопороз, остеопоротический перелом, возраст, пол, частота.
Povoroznyuk V. V.1, Grygorieva N.V.1, Korzh M.O.2, Strafun S.S.3, Vaida V.M.4, Klymovytsky F. V.5, Vlasenko R.0.1, Forosenko V.S.1, Kanis J.A.6, Johansson H.6, McCloskey E.V.6
1State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotarev of NAMS Ukraine», Ukrainian Scientific-Medical Center of Osteoporosis, Kyiv, Ukraine
2 SI «Institute of Spine and Joint Pathology named after prof. M.I. Sytenko of NAMS Ukraine», Kharkiv, Ukraine
3 SI «Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS Ukraine», Kyiv, Ukraine 4Uzhgorod National University, Uzhgorod, Ukraine
5 Research Institute of Traumatology and Orthopedics, Liman, Ukraine
WHO Collaborating Centre for Metabolic Bone Diseases, University of Sheffield Medical School, Sheffield, UK
EPIDEMIOLOGY OF THE PROXIMAL FEMUR FRACTURES IN UKRAINE: RESULTS OF STOP-STUDY (SYSTEM OF REGISTRATION OF OSTEOPOROTIC FRACTURES IN UKRAINIAN POPULATION)
Summary. Fractures of the proximal femur (FPF) are one of study demonstrated higher rates of FPF incidence in men younger the most serious complications of osteoporosis, which has impor- than 55 years with subsequent prevalence rates in women. The in-tant medical, social and economic consequences. It is well known dex of the overall FPF incidence was similar to that of neighboring that their incidence gradually increases with age and depends on countries (Poland and Romania). As FPF is a serious health prob-the sex, but such epidemiological studies in Ukraine are limited. lem in Ukraine and all over the world, the regional epidemiological This article presents the results of the first Ukrainian multicenter data on their incidence is an important basis for the development of epidemiological study STOP (System of Registration of Osteopo- a national system for the prevention and treatment of osteoporosis rotic fractures in Ukrainian Population) in terms of the incidence and its complications.
of FPF in persons aged 40 years and older. It was established that Key words: fracture of the proximal femur, osteoporosis, osteopo-the FPF incidence in Ukrainian population increases with age. The rotic fractures, age, sex, incidence.
