CC BY
178
ПРОБЛЕМН1 ПИТАННЯ ЕКОНОМ1КИ
УКРА1НИ ТА II РЕГ1ОН1В
ECONOMICS OF UKRAINE AND ITS REGIONS: PROBLEMATIC ISSUES
УДК 338.33
ЕКОНОМ1КА СТАРОПРОМИСЛОВИХ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ: СУЧАСНЕ
РОЗУМ1ННЯ ТА РЕАЛ11
С.О. Федулова, к.е.н., доц.
ДВНЗ «Укратсъкий державний xiMiKO - технологiчнийyHieepcumem»
Федулова С. О. Економжа старопромислових регютв Украти: сучасне розумтня та реалп.
В статт розглянуто pi3HOMaHrrra поглядiв на визначення категори «регюн». Описано напрями бачення ново! якост регюнально! економiки в умовах штеграцшних перетворень. Описано використання децентралiзацil в сучасному економiчному розвитку регiонiв, як специфiчного методу управлiння. Розглянуто передумови виникнення старопромислових регюшв Укра!ни та дано власне визначення термша «старопромисловий регiон». Також у статтi дослщжено, якi з регiонiв Укра!ни можна вщнести до старопромислових регiонiв.
Ключовi слова: глобалiзацiя, регiоналiзацiя, децентралiзацiя, регiон, старопромисловий регiон
Федулова С.А. Экономика старопромышленных регионов Украины: современное понимание и реалии.
В статье рассмотрены многообразие взглядов на определение категории «регион». Описаны направления видения нового качества региональной экономики в условиях интеграционных преобразований. Описано использование децентрализации в современном экономическом развитии регионов, как специфического метода управления. Рассмотрены предпосылки возникновения старопромышленных регионов Украины и дано собственное определение термина «старопромышленный регион». Также в статье исследовано, какие из регионов Украины можно отнести к старопромышленным регионам.
Ключевые слова: глобализация, регионализация, децентрализация, регион, старопромышленный регион
Fedulova S.A. Economy old industrial regions of Ukraine: modern understanding and realities.
It has been considered the diversity of views on the definition of "region" in the article. It has been described a new vision of the direction of the regional economy in terms of integration transformations. We describe the use of decentralization in the modern economic development of the regions as a specific method of administration. It has been considered background of old industrial regions of Ukraine and given actual definition of "old industrial region". Also, the article explores that region of Ukraine can be attributed to old industrial regions.
Keywords: globalization, regionalization, decentralization, region, old industrial region
Востанш часи досить жваво тривае дис-куая над визначенням сутносп поняття «регюн». Нова парадигма регюнально1 економ1ки представляе регюн як р1знома-штш просторов! системи р1зних масштаб1в. Так, тривають дискусп, що тд регюном можна розу-мгги як групу держав, так i невелик! за площею адм1тстративно-територ1альш одиниц!. Остан-нього часу економша Украши характеризуеться використанням поняття «старопромислов! регюни Украши». Треба зазначити, що ввдсуттм е i поняття сутносп старопромислового регюну як об'екта управлшня, не визначено цш регулю-вання розвитком таких регюшв. Даний термш увшшов у науковий о6!г !з середини 70 рр. XX ст., проте приклащв його обгрунтованого використання у вичизнянш та свповш науково-практич-нш лiтepатуpi немае. Незважаючи на важливу роль, яку вiдiгpають так peгioнальнi системи в eкoнoмiцi багатьох краш, данiй тeматицi у вичизняних дoслiджeннях пpидiляеться недостатньо уваги. У вичизняних наукових школах регюнально1 eкoнoмiки недостатньо активно пpeдставлeнi дослщження, пpисвячeнi проблема-тищ закoнoмipнoстeй i тенденцш формування та розвитку регюнальних систем Украши, як1 зараз виступають важливою науковою проблемою, виpiшeння яко1 може забезпечити формування системи управлшня регюнальним розвитком з урахуванням нацюнальних iнтepeсiв. Анaлiз останшх дослiджень та публшацш
Зазначену проблему в eкoнoмiчнiй лiтepатуpi дoслiджуе багато вичизняних та заpубiжних вче-них, як1 присвятили проблемам управляння peгio-нальним розвитком багато уваги, серед них наступнi: В. Антонюк, Д. Богиня, З. Варналш, А. Гаврилов, А. Гранберг, О. Гршнова, Г. Гутман, Б. Данилишин, М. Долшнш, С. Дорогунцов, Г. Дупнець, В. Дубницький, А. £шфанов,
Ф. Кошурш, Е. Лiбанова, Н. Верхоглядова, А. Мироедов, В. Семиноженко, Л. Семiв, Л. Федулова, Н. Стежко, М. Нжолайчук, С. Федин, I. Челноков, Г. Черкашин та iншi. Огляд наявних теоретико-методологiчних розробок в областi розвитку регюшв показав, що створений значний доробок у цш сферi як в закордоннш, так i у вичизнянш науцi. Однак бiльшiсть цих розробок зроблено без урахування новпшх процесiв i тенденцiй в макросередовищ^ як1 задають рамки процесу стратегiчного планування сталого розвитку репональних систем на основi нових просто-рових систем - репональних сощально -економiчних систем, яш можуть дати новий виток розвитку старопромислово! економiки Укра!ни.
Метою статтi е визначення нового бачення якостi регюнально! економiки на основi штегра-цiйних перетворень, визначення сутностi староп-ромислових регiонiв та передумов !х виникнення, визначення напрямiв регулювання територiями на основi нових просторових систем.
Виклад основного матерiалу
Найважливiшим напрямом iнституцiональних перетворень в Укра!ш повинне стати формування бачення ново! якосп регюнально! економiки. Сучасна свiтова економжа в умовах iнтеграцiйних перетворень актуалiзуе тенденцп регiонального розвитку та визначае, що саме регюни е рушшною силою нацюнально! господарсько! системи. Дослщження трансформацiя регюнально! економiки в сучасних умовах геоекономiчного простiру виступае як наукова база розв'язання проблем управлшня, стимулювання розвитку регiонiв та кра!ни в цiлому.
Асамблея Регiонiв Свропи (АР£) 4 грудня 1996 р. в Базелi прийняла Декларацiю, яка дае так визначення регiону як поняття [1].
1. Регiон е територiальним утворенням державного законодавства, що володiе рiвнем наступним за рiвнем держави i мае полiтичне самоврядування.
2. Репон визнаеться конституцiею або законодавством держави, що гарантують його автономш, самобутнiсть, повноваження та органiзацiйний устрш.
3. Регiон мае свою конституцш, статут авто-номп або шший законодавчий акт, що визначае його як частину правово1 системи держави на найвищому рiвнi i встановлюе, принаймнi, його органiзацiю i повноваження. Статус репону може бути змшений тiльки за згодою та учасп самого регiону. З метою збереження сво1х iсторичних, полiтичних, соцiальних i культурних особливостей регiони в однш i тiй самiй державi можуть мати рiзнi статуси.
4. Репон являе собою вираження вiдмiнною политично! самобутностi, яка може приймати най-рiзноманiтнiшi полiтичнi форми, що вщображають демократичну волю кожного регiону, приймати ту форму политично! органiзацi!, яку вш вважатиме кращою. Регiон сам обирае свое керiвництво i
встановлюе знаки ввдмшносп його представниц-тва.
Приймаючи цю Декларацiю, що носить поль тичний характер, Асамблея Регiонiв Свропи (АР£) прагне до розвитку i змiцненню регiоналiзму в Gвропi.
Декларащя пiдкреслюе, що держави Свропи повинш, наск1льки це можливо, сприяти передачi повноважень регiонам, а також фшансових ресур-сiв, необхiдних для !х iснування вносячи змiни, при необхщносп, в мiжнародне законодавство.
Створення Компету Регiонiв в Свропейському Союзi та Конгресу мiсцевих i регiональних влад Свропи в Радi Свропи е величезним кроком вперед по шляху розвитку регiоналiзму в Gвропi. Декларащя тдкреслюе, що перспектива регiонального розвитку це - створення третього рiвня уряду - Свропи регiонiв.
Слщ зазначити, що у сучаснiй економщ Укра!ни, основна частка ВВП припадае на середнiй i малий бiзнес. Цей вид бiзнесу зосереджений в регюнах. Таким чином, у новш економiцi Укра!ни регiон повинен бути провщним суб'ектом економiчно! дiяльностi. Диференщащя регiонiв Укра!ни обумовлена регiональним соцiально-економiчним потенцiалом, який може бути охарактеризований резервами,
можливостями репону при реалiзацi! всього комплексу рiзного виду ресурсiв.
Багатьма економiстами тд регiоном розумiеться будь-яка частина нацюнально! економiки, що вiдрiзняеться вiд нацюнально! економ^ характером операцiй, а саме:
— репон не мае нацюнальних кордошв;
— в регiонi не здшснюються деяк1 види економiчно! дiяльностi, властивi тiльки нацiональнiй економiцi (витрати на оборону, немае нацiонального банку, нацюнально! грошово! системи i т.д.) [2].
Якщо перейти на звичну термiнологiю, то ре-гiон визначаеться як вщкрита пiдсистема нацiона-льно! економiки, суб'ект економiчно! дiяльностi, який здшснюе економiчнi взаемодi! трьох титв: внутрiшньорегiональнi, мiжрегiональнi всерединi нацiонально! економiки, зовнiшньоекономiчнi за !! межами.
Вченими пропонуються рiзнi визначення поняття «регiон», але необхщно вiдмiтити те, що бшьшють з них пов'язанi з територiальною означенiстю територi!, еднiстю ресурсних, господарських, соцiальних та iнфраструктурних вiдтворювальних циктв. Так, I. Вахович пiдкреслюе вщтворювальну складову: «регiон - це вщносно цiлiсна вiдтворювальна система територi!, самостшна в адмiнiстративно-правовому вiдношеннi, яка е складовою частиною кра!ни, виднеться сво!м економiко-географiчним положенням, комплексом природних,
матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв, спецiалiзацiею i структурою господарства, спшьшстю екологiчних проблем, а також високим рiвнем внутрiшнiх соцiально-економiчних зв'язк1в» [3].
За Т. Галушшною, perioH - це цшсна соц1ально-економ1чна система, складова частина тepитopiальнoгo устрою краши, яка характеризуешься свош змiстoм, структурою, нерозривно пов'язана з шшими частинами сoцiальнo-тepитopiальнoгo под^ пpацi, мае opганiзацiйну вiдoсoблeнiсть, eкoнoмiчну i дeмoгpафiчну самoздатнiсть, дepжавнi органи, що е елементами державно! структури влади й упpавлiння крашою. Тобто тдкреслюеться тepитopiальна ознака peгioну, зв'язок з шшими регюнальними утвореннями та внутршня вiдoкpeмлeнiсть [4].
За визначенням В. Вopoтiна, peгioн - це тepитopiальнo-спeцiалiзoвана, адмiнiстpативнo окреслена частина eкoнoмiки краши, що характеризуеться еднiстю та цшсшстю вiдтвopювальних пpoцeсiв i управлшня. Отже, вчений наголошуе на стльносп фiнансoвих, дeмoгpафiчних, природних, iнституцiйних процеав, як1 мають мiсцe у periom [5].
Пoдiбний пiдхiд i у академша М. Дoлiшньoгo, який poзумiе пiд peгioнoм адмшютративно-вiдoкpeмлeну територш з особливостями пpиpoднo-гeoгpафiчнoгo та економшо-гeoгpафiчнoгo положення, набутою eкoнoмiчнoю структурою i системою розселення, а також системою фактopiв обмеження його виробничого пoтeнцiалу [6].
Тepитopiальний аспект у визначенш peгioну пiдкpeслюе також i росшський вчений О. Гранберг: «Регюн - це певна тepитopiя, яка вiдpiзняеться вiд iнших тepитopiй за рядом ознак та вoлoдiе певною цшсшстю, взаемопов'язашстю складаючих ïï елеменпв» [7].
Вiдoмий poсiйський науковець Р. Шншер також зазначав нeвiд'емнiсть репонально! системи вiд нацioнальнoï та локально! та тдкреслюе oбмiнну взаемoдiю вах пpoцeсiв, як1 мають там мюце: «Рeгioн - це нeвiд'емна частина единoï' системи виробних сил та виробничих вiднoсин, вiн вoлoдiе прямими та зворотними виробничо-eкoнoмiчними, ресурсними, наукoвo-тeхнiчними, фiнансoвo-кpeдитними та сoцiальними зв'язками з народним господарством» [8].
Бажання бiльш повно oцiнити сутнiсть поняття peгioн вимагае визначення тiснo пoв'язанoï з ним категорп peгioнальний проспр. За визначенням деяких вчених, регюн це багатовекторне форму-вання людських, тepитopiальних, функцioнальних, iнфopмацiйних та часових складових, де за допо-могою юнуючого природно та набутого в процеа розвитку ресурсного забезпечення peалiзуеться життевий цикл peгioну, що дае змогу виpiшити кoнкpeтнi сoцiальнi, eкoнoмiчнi та eкoлoгiчнi проблеми [9].
Отже, можемо констатувати, що у сучасних наукових джерелах тд поняттям регюн розумшться piзнoманiтнi пpoстopoвi системи piзних масштабiв - вiд групи держав до невеликих за площею адмiнiстpативнo-тepитopiальних одиниць, i дискусп стосовно розумшня сутнoстi peгioну як науково1 категорп тривають,
активiзуючись в останнi роки. Також треба враховувати те, що в укра!нському законодавсгга, станом на липень 2015р., зокрема в Концепцп державно! регюнально! полiтики, Законi Укра!ни «Про засади державно! регiонально! полггики» та Законi Укра!ни «Про стимулювання розвитку регiонiв» пiд регiоном розумшться територп областей, АР Крим, мют Киева та Севастополя [10, 11, 12]. Хоча, законом Укра!ни ввд 12.08.2014 № 1636-VII «Про створення вiльно! економiчно! зони «Крим» та про особливосп здiйснення економiчно! дiяльностi на тимчасово окупованiй територi! Укра!ни», АР Крим та мiсто Севастополь визначаються як вiльна економiчна зона Укра!ни «Крим» [13].
В цшому, визначення поняття «регiон» Асамблеею Регюшв Свропи збiгаеться з визначенням даного поняття провщними вченими Укра!ни. В нашому дослiдженнi, на сучасному етат, керуючись законами Укра!ни, пiд регюном будемо розумiти територi! областей. Як вже вщомо, зараз у влпку - осiнь 2015 року, розглядаеться багато проектiв законiв, як1 можуть у подальшому змiнити наше тлумачення поняття «регiон», у зв'язку з розвитком процесу децентралiзацi! в Укра!ш
Згiдно iз загальним визначенням, децентраль зацiя - це процес розширення i змiцнення прав та повноважень адмiнiстративно-територiальних одиниць або нижчих оргашв та органiзацiй при одночасному звуженш прав i повноважень вщпо-вщного центру з метою оптимiзацi! та тдвищення ефективностi управлiння суспiльно важливими справами, найповнiшо! реалiзацi! регiональних i мiсцевих iнтересiв.
Децентралiзацiя - це специфiчний метод управлiння, який е важливим для мiсцево! демократi! та розвитку [14].
Конститущя Укра!ни, ухвалена 28 червня 1996 року, закршила на конституцiйному рiвнi гарантi! щодо юнування мiсцевого самоврядування та окреслила основш правовi засади його функцюнування. Мiсцевому самоврядуванню присвячено дек1лька конституцшних норм, як1 були покладенi в основу Закону Укра!ни «Про мюцеве самоврядування в Укра!нi».
Вважаеться, що Свропейська Хартiя мiсцевого самоврядування е орiентиром для Укра!ни, як i для iнших европейських держав. Це модель фор-мування сучасного демократичного та ефектив-ного врядування, яке базуеться на принципах мю-цево! автономi!. В той же час, Укра!на пiдписала Свропейську Хартiю у повному обсязi без застережень i виразила згоду прийняти принципи та стандарти цього документу та дотримуватись !х. Укра!нський уряд пiдписав Хартiю i парламент ратифiкував !! у липш 1997 року [14].
Сьогоднi укра!нсьш вченi визначають, що в умовах глобалiзацi! для здiйснення ефективно! зовшшньо! полiтики набагато важливiшими е фактори, пов'язаш не з географiчним розташуван-ням держави та !! територiально-просторовими характеристиками, а з комплексом сощально-
eKOHOMmHHx Ta iH^opMa^HHo-TexHonoriHHHx hhh-hhkIb, aKi npuTaMaHHi iH^opMa^HHoMy cycninbc-TBy [15].
IcHyMna KOH^n^a rno6ani3a^i, nonpu Bci 11 HegoniKH, rpyHTyeTbca Ha MexaHi3Max gianory, KOHceHcycy h cпiвпpaцi, Ha BigMiHy Big goMiHyronoi b yKpaiHi «igei CBiTOBOi peBonM^i», aKa rpyHTyeTbca Ha ^opcTOKOCTi, o6nygi Ta TaKe iHme. yKpalHcbKi Bnern BigMinaroTb, ^o icHye cnpoTHB b yKpalHcbKoMy cycninbciBi aK go KoH^n^i rno6ani3a^i (y nepBicHoMy Bapiami - «cBiTOBoro ypagy»), TaK i go KoH^n^i KoMyHi3My [16]. ^.oK^aBmn 3ycunb go ycyHeHHa ToTaniTapHoi cncreMH, 3axig 3ycTpiB HeoniKyBaHHH onip pagaHcbKoi' cBigoMocTi. yci 3axigHi Mogeni TpaHc$opMa^i' cycninbciBa h eKoHoMiKH po3paxoBaHi Ha cepegHboeBponeftcbKy cBigoMicTb, ge e yaBa npo eBponeftcbKi BeKiopu Ta ^hhocT (HanpuKnag nonb^a, ^exia, yrop^HHa), ane bohh HegieBi Ha yKpalHcbKoMy eKoHoMiHHoMy npocTopi, ge HeMae TaKol' yaBH B3arani. yKpaiHi noTpi6Hi BnacHi ymKa^bHi, cпeцн$iннi Mogeni rpaHc^opMa^i cycninbHoi cBigoMocTi [16].
OcTaHHboro nacy eKoHoMiKa yKpaiHu xapaKrepu-3yeTbca 3 BHKopuciaHHaM noHaTTa «craponpoMHc-noBi perioHH yKpaiHH». Cnpo6yeMo gaTH 3aranbHe BH3HaneHHa noHaTTM «craponpoMHcnoBHH perioH» 3 ypaxyBaHHa пpaцb BiTHH3HaHHx BneHux. 3 BH3Ha-neHHa noHaTTa «perioH», 3po3yMino, ^o MaeTbca Ha yBa3i neBHa TepuTopia, a caMe Tepmopia o6nacri. Togi TepMiH «craponpoMHcnoBHH» BH3Hanae aKa 3 o6nacreft yKpaiHu Mae crapuHHy npoMucnoBicrb 6a3oBoi rany3i. Binbmicrb yKpaiHcbKHx BneHux cra-ponpoMucnoBicrb perioHy nopiBHMMTb i3 MoHonpo-mhctobom eKoHoMiKoM. A icHyBaHHa crpyKTypHoi nepe6ygoBH npoMucnoBocri o6yMoBnMe genpecuB-hhh cTaH MoHonpoMucnoBux craponpoMucnoBHx perioHiB. TaKi oco6nHBocri craponpoMucnoBux peri-oHiB o6yMoBnMMTb noTpe6y b Mogeprn3a^i ycboro rocnogapnoro KoMnneKcy.
npo^ecop iHcTHTyTy eKoHoMiKH npoMHcnoBocTi HAH yKpaiHH, g.e.H. B.I. .HameHKo noBigoMHB, ^o BignoBigHo go yMoB BiTHH3HaHoi eKoHoMiKH 3 ypaxyBaHHaM nuToMoi BarH perioHiB y go6yBHift, nepepo6mft rany3ax npoMucnoBocri 3anponoHoBaHo HacTynHi KnacH^iKa^HHi rpynH:
1) noHag 7% - rineprpo^oBaHHH npoMHcnoBHH po3bhtok perioHy;
2) 2-7% - HopManbHHH iHgycrpianbHo-arpapHHH po3bhtok perioHiB;
3) go 2% - arpapHo-iHgycTpianbHHH po3bhtok perioHiB [17].
3a ^ero Knacu^iKa^eM, THnoBo arpapHo-iHgycr-pianbHHMH b yKpaiHi e BonHHcbKa, ^HTOMupcbKa, 3aKapnaTcbKa, KipoBorpagcbKa, TepHoninbcbKa, XepcoHcbKa, ^epKacbKa i ^epmBe^Ka o6nacri. Bci ocTaHHi e b ToMy a6o iHmoMy cTyneHi npoMucnoBo-arpapHHMH Ta craponpoMucnoBHMH. nepeBa^Ha 6inbmicTb gocnigHHKiB cxunaMTbca go Toro, ^o b yKpaiHi go THnoBo craponpoMucnoBHx perioHiB BigHocaTbca: ^mnponerpoBcbKa, ,3,oHe^Ka, 3anopi-3bKa, HyraHcbKa, noniaBcbKa i XapKiBcbKa o6nacri.
y 3axigHift eKoHoMinrnft нayцi go cTaponpoMHcnoBHx perioHiB BigHocaTb perioHH, ^o cne^ani3y-MTbca Ha BHgo6yTKy chpobhhh, TeKcmnbHift, cyg-Ho6ygiBHift, MamuHo6ygiBHift, MeTanypriftHift npo-MHcnoBocTi .
PociftcbKi Bnern BH3HanawTb craponpoMHcnoBHH perioH aK crapoocBoeHHH perioH, TepuTopia KoH^Hipa^i npoMucnoBoro внpo6ннцтвa, aKTHBHa iнgycтpianiзaцia aKoro npoxoguna b nepiog go cep. XX ct., a cborogHi gona npoMucnoBHx rany3eft y BBn cKnagae He MeHm aK 22%.
BneHa CHiroBa O.M. Big3Hanae, ^o 3MiHH Tex-HonorinHHx yKnagiB eKoHoMiKH Ta po3mupeHHa mo-^nHBocreft nepeHeceHHa npoMucnoBHx внpo6ннцтв b iHmi perioHH 3 gemeBoM po6onoM cunoM 3a paxyHoK rno6ani3a^i o6yMoBHnu BHHHKHeHHa cia-ponpoMHcnoBHx perioHiB, eKoHoMiKa aKHx 3a3Hana 3HanHoro 3HH®eHHa KoHKypeHTocnpoMo^Hocii b hobhx eKoHoMinHHx yMoBax, a perioHH TpaHc^opMy-Banuca 3 BucoKopo3BHHeHHx Ha genpecuBHi [18].
3 ypaxyBaHHaM BH^e 3a3HaneHoro gaMo cBoe BH3HaneHHa TepMiH^ «cTaponpoMucnoBHH perioH», a caMe «craponpoMHcnoBHH perioH» - ^ цinicнa coцi-anbHo-eKoHoMinHa cucreMa, cKnagoBa nacTHHa Tepu-TopianbHoro ycrpow KpalHu, aKa xapaKTepu3yeTbca 3a cboim 3MicioM icH^BaHHaM ciapuHHoi npoMucno-BicTb 6a3oBoi rany3i 3 nepeBa^aHHaM MoHonpoMuc-noBoi eKoHoMiKH Ta nuioMa Bara TaKux perioHiB y go6yBHift i nepepo6Hift rany3ax npoMHcnoBocTi cKnagae noHag 7%.
Bu3HanHMoca 3 BugaMH npoMHcnoBocTi Ta npoMucnoBoi npogyKqii b yKpaiHi. CiaTHcTHHHHH 36ipHHK «npoMHcnoBicrb yKpalHu y 2007-2010 pp.» ^.ep^aBHoi cny®6u ciaTHcTHKH yKpalHu BH3Hanae HacTynHi BHgu npoMHcnoBocTi [19]:
1. go6yBHa npoMHcnoBicTb;
2. nepepo6Ha npoMHcnoBicTb;
— внpo6ннцтвo xapnoBHx npogyKTiB, HanoiB Ta tmtmhobhx Bupo6iB
— nerKa npoMHcnoBicTb
— o6po6neHHa gepeBHHH Ta bhpo6hh^ibo Bupo6iB 3 gepeBHHH, KpiM Me6niB
— ^nwno3Ho-nanepoBe внpo6ннцтвo; BugaBHuna gianbHicTb;
— внpo6ннцтвo KoKcy, npogyKTiB Ha$Tonepepo6neHHa;
— xiMinHa Ta Ha$ToxiMiHHa npoMucnoBicTb;
— внpo6ннцтвo iHmoi HeMeianeBoi MiHepanbHoi пpogyкцil;
— MeianypriHHe внpo6ннцтвo Ta внpo6ннцтвo roToBHx MeTaneBHx BHpo6iB;
— MamHHo6ygyBaHHa;
— iHmi rany3i npoMHcnoBocTi;
3. bhpo6hh^ibo Ta po3nogineHHa eneKTpoeHeprii, ra3y Ta BogH.
3 2011 poKy iн$opмaцia ^ogo внpo6ннцтвa пpogyкцil HagaHa 3a HoMeHKnaiypoM пpogyкцil npoMHcnoBocTi (HI II I). aKa 6a3yeTbca Ha CTaTHcTHHHift Knacu^iKa^i пpogyкцil 3a BugaMH eKoHoMinHoi gianbHocri GBponeftcbKoro CoM3y (CPA, 2008) Ta nepeniKy npogyKTiB gna eBponeftcbKoi craTHcTHKH внpo6ннцтвa
(PRODCOM, 2012) [20].
Тому класифiкацiя пpoмислoвoстi Украши мае — постачання електроенергп, газу, пари та наступний вид: кондицшованного повиря [20].
1. Добувна та переробна промисловють Дoслiдимo, з використанням статистичних да-
— добувна промис ловить; них Державно1 служби статистики, яш з peгioнiв
— переробна промисловють; Украши можна класифiкувати як старопромис-
лoвi.
Таблиця 1. Обсяг peалiзoванoï промислово1 продукци (тoваpiв, послуг) [21]
Регюни Обсяг реашзовано1' промислово1' продукци (товар1в, послуг) Регюни Обсяг реашзовано1' промислово1' продукци (товар1в, послуг)
млн. грн. % млн. грн. %
1 2 3 4 5 6
Украша Микола1'вська
2010 1065850,5 100,0 2010 18687,9 1,8
2011 1331887,6 100,0 2011 21994,6 1,7
2012 1400680,2 100,0 2012 24161,8 1,7
2013 1354745,4 100,0 2013 22635,9 1,7
Автономна Республжа Крим Одеська
2010 16201,0 1,5 2010 31175,9 2,9
2011 20556,7 1,5 2011 27332,7 2,1
2012 27186,3 1,9 2012 28438,7 2,0
2013 26520,6 1,9 2013 29821,3 2,2
обласп Полтавська
Вшницька 2010 59333,9 5,6
2010 18108,2 1,7 2011 72720,6 5,5
2011 21004,3 1,6 2012 80587,6 5,8
2012 22535,1 1,6 2013 71473,6 5,3
2013 25289,2 1,9 Р1вненська
Волинська 2010 12413,0 1,2
2010 8126,5 0,8 2011 15201,4 1,1
2011 10492,7 0,8 2012 12211,0 0,9
2012 11298,3 0,8 2013 15704,2 1,2
2013 10906,3 0,8 Сумська
Дншропетровська 2010 14745,3 1,4
2010 166497,8 15,6 2011 23521,7 1,8
2011 200555,8 15,1 2012 24978,0 1,8
2012 220458,2 15,7 2013 23955,5 1,8
2013 217656,4 16,1 Терношльська
Донецька 2010 5469,6 0,5
2010 203609,6 19,1 2011 8111,7 0,6
2011 267491,6 20,1 2012 7739,4 0,6
2012 242228,8 17,3 2013 8124,6 0,6
2013 220630,9 16,3 Харювська
Житомирська 2010 52356,8 4,9
2010 12051,7 1,1 2011 63610,5 4,8
2011 14360,7 1,1 2012 77607,5 5,5
2012 16352,9 1,2 2013 78114,2 5,8
2013 16412,0 1,2 Херсонська
Закарпатська 2010 9570,7 0,9
2010 7079,1 0,7 2011 10977,6 0,8
2011 8866,4 0,7 2012 10211,1 0,7
2012 9956,8 0,7 2013 10881,2 0,8
2013 10035,9 0,7 Хмельницька
Запор1зька 2010 11807,2 1,1
2010 66917,3 6,3 2011 15045,2 1,1
2011 81503,3 6,1 2012 16618,9 1,2
2012 82505,7 5,9 2013 17552,6 1,3
2013 78490,0 5,8 Черкаська
1вано- Франюв ська 2010 23845,1 2,2
2010 13837,6 1,3 2011 28822,3 2,2
2011 24187,7 1,8 2012 32379,7 2,3
2012 25268,8 1,8 2013 29649,1 2,2
2013 22014,4 1,6 Чершвецька
Кшвська 2010 3192,6 0,3
2010 38343,1 3,6 2011 4067,2 0,3
2011 45512,5 3,4 2012 4108,8 0,3
2012 48581,4 3,5 2013 4099,7 0,3
2013 55846,7 4,1 Чершпвська
Юровоградська 2010 12153,4 1,1
2010 9844,9 0,9 2011 15251,1 1,1
2011 12046,4 0,9 2012 19396,4 1,4
2012 15610,7 1,1 2013 18698,2 1,4
npodoeweHHX ma6mty 1
1 2 3 4 5 6
2013 18257,4 1,3 MicTa
^yraHcbKa Khib
2010 73962,6 6,9 2010 144893,6 13,6
2011 97785,2 7,3 2011 182900,4 13,7
2012 84460,4 6,0 2012 216366,2 15,5
2013 72657,0 5,4 2013 210661,7 15,5
^bBiBcbKa CeBacTononb
2010 25655,3 2,4 2010 5970,8 0,6
2011 32392,2 2,4 2011 5575,1 0,4
2012 34874,0 2,5 2012 4557,7 0,3
2013 34623,2 2,5 2013 4033,6 0,3
3 Ta6nu^ 1 BHgHo, ^o 3a 2010-2013 poKH Mo^Ha BigHecTH go craponpoMucnoBux perioHiB yKpaiHu, 3 ypaxyBaHHaM Hamoro BroHaneHHa, TaKi o6nacri aK: ^.HinponeipoBcbKa, ,3,oHe^Ka, 3anopi3bKa (Man^e goiarye go 3HaneHHa 7%) .HyraHcbKa Ta m. KhI'b. Tenep po3rnaHeMo o6car peani3oBaHoi npoMucnoBoi
npogy^ii 3a perioHaMH y 2014 po^ Ta 2015. TaK aK y цнx poKax 6yna aHeKcoBaHa Tepuiopia KpuMy Ta geaKa naciHHa TepuTopii ,3,oHe^Koi i .HyraHcbKoi o6nacreH cianu thmtocobo oKynoBaHHMH crpyKTypa o6cary peani3oBaHoi npoMucnoBoi npogy^ii 3a perioHaMH Mo^e ge^o 3MiHHTuca.
Ta6nнцa 2. 06car peani3oBaHoi npoMucnoBoi npogy^ii 3a perioHaMH 3a 2014-2015 poKH [22]
O6car nHToMa Bara O6car nHToMa Bara
peani3oBaHoi perioHy B peani3oBaHoi perioHy B
PerioHH npoMucnoBoi npogyKqil (ToBapiB, nocnyr) 6e3 3aranbHoMy o6ca3i peani3oBaHol npoMucnoBol PerioHH npoMucnoBoi npogyKqil (ToBapiB, nocnyr) 6e3 n^B Ta 3aranbHoMy o6ca3i peani3oBaHol npoMHcnoBoi
ii^B Ta aKUH3y, npogyKUil, % aKUH3y, MnH. rpH. npogyKUil, %
MnH. rpH.
Ycboro 3a 2014 ycroro 3a 2015
piK piK
YKpaiHa2 1195592,4 100 YKpaiHa2 834133,7 100
BiHHHUtKa 28881,1 2,4 BiHHHUbKa 23460,5 2,8
BonnHctKa 13047,7 1,1 BonHHcbKa 10172,0 1,2
^HinponeTpoBctKa 240180,3 20,1 ^HinponeTpoBcbKa 171928,4 20,6
floHeubKa3 180596,4 15,1 floHeubKa3 97179,5 11,7
^HTOMHpcbKa 18545,1 1,5 ^HTOMHpcbKa 13708,9 1,7
3aKapnaTcLKa 10817,5 0,9 3aKapnaTCbKa 7815,2 0,9
3anopi3bKa 94562,1 7,9 3anopi3bKa 73963,7 8,9
iBaHo-OpaHKiBcbKa 23343,8 1,9 iBaHo-OpaHKiBcbKa 16377,2 2,0
KmBcLKa 48459,4 4,0 KHiBcbKa 37447,9 4,5
KipoBorpagcbKa 17505,6 1,5 KipoBorpagcbKa 11517,0 1,4
^yraHcbKa3 46134,2 3,9 ^yraHcbKa3 10370,7 1,2
^LBiBcbKa 36079,8 3,0 ^bBiBcbKa 28631,3 3,4
MnKonaiBcbKa 25070,6 2,1 MnKonaiBcbKa 18530,0 2,2
OgecbKa 29775,5 2,5 OgecbKa 25191,0 3,0
noniaBcbKa 79289,2 6,6 noniaBcbKa 56360,6 6,8
PiBHeHcbKa 17997,5 1,5 PiBHeHcbKa 13964,7 1,7
CyMcbKa 25306,4 2,1 CyMcbKa 18275,2 2,2
TepHoninbcLKa 9287,7 0,8 Tep^^mc^^ 5902,3 0,7
XapKiBcbKa 73076,2 6,1 XapKiBcbKa 55204,1 6,6
XepcoHcbKa 12864,8 1,1 XepcoHcbKa 11359,5 1,4
XMenrHHurKa 18349,0 1,5 XMenrHHurKa 14463,2 1,7
HepKacbKa 34318,2 2,9 HepKacbKa 24471,4 2,9
HepmBeubKa 4452,5 0,4 HepHiBeubKa 3687,3 0,4
HepmriBcrKa 16448,1 1,4 HepHiriBcbKa 11638,2 1,4
m. Khib 88106,5 7,4 m. Khib 70267,9 8,4
1 Be3 ypaxyBaHHa thmtocobo oKynoBaHoi TepuTopii AbtohomhoI' Pecny6niKH KpuM i m. CeBacronona Ta nacTHHH 3ohh npoBegeHHa aHTHTepopHcrnHHoi onepa^i.
2 06car peani3oBaHoi npoMucnoBoi npogy^ii no yKpaim BKnMnae gaHi no nignpueMcTBax, aKi nogaMTb KoHconigoBaHi 3BiTH (6e3 po3noginy 3a perioHaMH).
3 AaHi Mo^yTb 6yTH yTOHHern.
З таблицi 2 видно, що незмшними областями, що попадають пiд визначення старопромислових е Дшпропетровська i Донецька областi та м. Ки!в. Випала з перелiку старопромислових Луганська область ^з-за бойових дш на сходi Укра!ни). Запорiзька область вже не майже дотягуе до визначення, а вже зовам тдпадае тд визначення старопромислового регiону. I у 2014-2015 роках майже дотягнула до визначення старопромислово-сп економiки Полтавська область, а вже у 2015 рощ до цього визначення тдходить i Харк1вська область. Треба визначити, що щ областi -Полтавська та Харшвська не спонтанно увшшли у визначення майже старопромислових. 1з статисти-чних спостережень видно, що вони поступово нарощували свiй старопромисловий потенцiал. Також треба вiдмiтити значне падшня обсягiв реалiзацi! промислово! продукцп у Донецьк1й областi починаючи з 2014 року, i те, що найбшьше скорочення за вiдносним показником належить Луганськ1й областi. Висновки
Укра!на характеризуеться нерiвномiрнiстю розмiщення сировинно! бази, тому i виробництво та реалiзацi! промислово! продукцп е не рiвномiр-ним. У вщповщносп до теорiй розмщення продуктивних сил промислове виробництво
укра!нсько! економiки тяж1е до джерел сировинно! бази, а саме мюць залягання корисних копалин, вдалого транспортного сполучення, трудових ресурсiв та мюць збуту продукцi!. Звiдси, можна констатувати, що розмiщення промислового виро-бництва вiдiграе значну роль в економiчному роз-витку територiй.
Вчеш вiдмiчають, що старопромисловi регiони Укра!ни займають лiдируючi позицi! серед шших регiонiв, водночас !х розвиток характеризуеться виробництвом промислово! продукцi! низького рiвня наукоемностi, високим зносом основних фондiв, достатньо низькою сприйнятливiстю до шновацш, складним екологiчним станом [23].
Тому потрiбне нове бачення якостi регюналь-но! економiки на основi формування регiональних соцiально - економiчних систем, на що i буде направлене наше подальше дослiдження. Формування регюнальних соцiально - економiчних систем дозволить розробити систему регулювання розвитком старопромислових репошв Укра!ни з позицп забезпечення нацiональних iнтересiв, а саме модершзацп територiй з урахуванням теорп технологiчних укладiв та мiжнародного досвщу, забезпечення багатопрофiльностi територiй або системи мiжрегiонального спiвробiтництва та таке шше.
Список лiтератури:
1. Декларация по регионализму в Европе / Ассамблея регионов Европы [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.aer.eu/fileadmin/user_upload/PressComm/Publications/Declaration Regionalism/.dam/l10n/ru/DR_RUSSE.pdf.
2. Семенов В.Ф. Регюнальна економша: Навчальний поабник / В.Ф. Семенов. - К.: МП «Леся», 2008. - С. 595.
3. Герасимчук З.В. Органiзацiйно-економiчний механiзм формування та реалiзацi! стратегi! розвитку регiону. Монографiя / З.В. Герасимчук, 1.М. Вахович. - Луцьк: ЛДТУ, 2002. -С. 248.
4. Регюнальний вимiр трансформацiйних зрушень / авт. колектив: Галушкша Т.П., Реутов В.е., Качаровська Л.М. - К.: Варта, 2009. - С. 320.
5. Державне управлшня регiональним розвитком Укра!ни: монографiя / за заг. ред. В.е. Воротша, Я.А. Жалiла. - К.: Н1СД, 2010. - С. 288.
6. Долшнш М. Ринковi механiзми регiонального управлiння / М. Долшнш, О. Мошенець // Регюнальна економша. - 2001. - №1. - С.7-17.
7. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: Учебник для вузов / А.Г. Гранберг. - М.: ГУВШЭ, 2000. - С. 380.
8. Шнипор Р.И. Анализ тенденций и перспектив развития региональной экономики: сб. науч. тр. / Рос. АН. Сиб. отд-ние. Ин-т экономики и орг. пром. пр-ва / под ред. Р.И. Шнипера. -Новосибирск: Изд-во ИЭиОПП, 1994. - С. 184.
9. Павлов В.1. Концептуальш засади управлшня облаштуванням просторових ситем у контексп забезпечення !х сталого розвитку / В.1. Павлов, В.1. Гринчуцький, В.С. Кравщв, Н.В. Павлiха // Економiчний вiсник Донбасу. - 2007. - №3. - С. 155-160.
10. Про Концепщю державно! регюнально! политики. Указ Президента Укра!ни вiд 25 травня 2001 р. №341/2001 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/341/2001.
11. Про стимулювання розвитку репошв. Закон Укра!ни вщ 08 вересня 2005 р. №2850-IV [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/anot/2850-15.
12. Про засади державно! регюнально! полпики. Закон Укра!ни вщ 05.02.2015 №156-УШ [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156-19.
13. npo cTBopeHHa BinbHoi eKoHoMiHHoi 3ohh «KpuM» Ta npo oco6nuBocii 3gincHeHHa eKoHoMiHHoi gianbHocii Ha thmtocobo oKynoBamn TepuTopii yKpaiHH. 3aKoH yKpaiHH Big 12 cepnHa 2014 p. №1636-VII [EmeKmponnuu pecypc] - Pe^HM gocryny: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1636-18.
14. ,3,e^HTpani3a^a Ta e^eKTHBHe мicцeвe caMoBpagyBaHHa: HaBnanbHHH noci6HHK gna nocagoB^B Mic^BHx Ta perioHanbHHx opraHiB Bnagu Ta $axiB^B 3 po3BHTKy мicцeвoro caMoBpagyBaHHa. -
K.: nPOOH/MnBCP, 2007. - C. 269.
15. fflepriH C.O. TpaHc^opMa^a reononrraHHoi igeHTHHHocri yKpaiHH b KoHTeKcri yKpaiHcbKo -pociHcbKux BigHocuH / C.O. fflepriH // HayKoBi npaцi icropnHHoro ^aKynbTeiy 3anopi3bKoro Ha^oHanbHoro yHiBepcHTeTy. - 2010. - Bun. XXIX. - C. 258-265.
16. Mopo3 O. Hac iHTeneKTy: cyKynHHH yKpaiHcbKHH po3yM / O. Mopo3, M. CaeHKo. - .H.: BugaBHHHHH giM «naHopaMa», 2002. - C. 96.
17. CraponpoMHcnoBi perioHH yKpaiHH: npiopuieTH Ta MexaHi3MH crpyKTypHoi Mogeprn3a^i y nocTKpu3oBHH nepiog / PerioHanbHHH ^inian Haцioнanbнoro iHcTHTyry crpaTeriHHHx gocnig^eHb // Maiepianu Kpyrnoro crony. - ,3,oHe^K, 2012.
18. CHiroBa O.ro. nigxogu go igeHTH^iKa^i craponpoMucnoBHx perioHiB b 3apy6mHin HayKoBiH niTeparypi / O.M. CHiroBa // BI3HECffl®OPM. - 2011. - № 7(2). - C. 79-81.
19. CraTHcTHHHHH 36ipHHK «npoMucnoBicrb yKpaiHH» 3a 2007-2010 pp. / ,3,ep®KoM. craTHciHKH yKpaiHH. - K., 2011. - C. 307.
20. CTaTHcTHHHHH ^opinHHK yKpaiHH 3a 2013 piK / 3a pega^ieM O.r. OcayneHKa. - K.: ^ep^aBHa cny®6a ciaTHcTHKH yKpalHu, 2014. - C. 534.
21. CraTHcTHHHHH 36ipHHK «PerioHH yKpaiHH 2014»: HacruHa II / 3a pegaкцieм O.r. OcayneHKa. -K.: ^ep^aBHa cny®6a craTHcTHKH yKpalHu, 2014. - C. 733.
22. O^i^HHHH caHT ,3,ep®aBHoi cny®6u craTHcrHKH yKpaiHH [EmeKmponnuu pecypc] - Pe^HM gociyny: http://www.ukrstat.gov.ua/.
23. CrenaHeHKo A.B. KoMnneKcHe gocnig^eHHa coцianbнoro po3BHTKy craponpoMucnoBoro perioHy. Peцeнзia Ha MoHorpa^iM M.K. ^KoBneBoi / A.B. CrenaHeHKo // BicHHK XapKiBcbKoro нaцioнanbнoro yHiBepcHTeTy. - 2014. - № 1128. - C. 164-165.
HagaHo go pega^ii 30.04.15
®egynoBa CBiinaHa OneKcaHgpiBHa / SvitlanaA. Fedulova
nocunaHHM Ha cmammm /Reference a Journal Article:
EKOHOMiKa cmaponpoMucnoeux peгiонie yKpainu: cynacne po3yMium ma peamii [EmeKmponnuu pecypc] / C.O. 0edymoea //EKonoMiKa: peamii nacy. HayKoeuu xypnam. — 2015. — № 4 (20). — C. 12-19. — PexuM docmyny do xypn.: http://economics. opu. uafiles/archive/2015/n4. html
