CC BY
94
УДК 332.14
МЕТОДИКА ОЦ1НКИ МЕЖРЕГЮНАЛЬНОГО ДИСПРОПОРЦ1ИНОГО
РОЗВИТКУ
Ж.Г. Науменко
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгдженъ НАНУ, Одеса, УкраХна
Науменко Ж.Г. Методика оцгнки мгжрегюналъ-ного диспропорцшного розвитку.
У стати розглянуто основш математично-статистичш методи оцшки рiвня розвитку регiонiв. Запропоновано авторську методику оцшки диспропорцшност розвитку репошв засновану на принципах збалансованосл та «базових шдикатс^в». Оцiнкa рiвня диспропорцiйностi розвитку регiонiв проводиться за трьома напрямками економiчному, соцiaльному та еколопчному. Проведена типiзaцiя регiонiв за рiвнем диспропорцiйностi розвитку регiонiв.
Ключов1 слова: методика оцшки диспропорцшност розвитку репошв, тишзащя репошв, принцип збалансованосл, бaзовi iндикaтори
Науменко Ж.Г. Методика оценки межрегионального диспропорционального развития.
В статье рассмотрены основные математико-статистические методы оценки уровня развития регионов. Предложена авторская методика оценки диспропорции развития регионов, которая основана на принципах сбалансированности и «базовых индикаторов». Оценка уровня диспропорции развития регионов проводится по трем направлениям экономическому, социальному и экологическому. Проведена типизация регионов по уровню диспропорции развития регионов.
Ключевые слова: методика оценки диспропорции развития регионов, типизация регионов, принцип сбалансированности, базовые индикаторы
Naumenko J.G. Method of assessing the disproportions between regional developments.
The main mathematical and statistical methods for assessing the level of development of regions were described in the article. The author's method of estimating the disparity of regional development, which is based on the principles of balance and "core indicators" were proposed. Assessment of the level of regional development disparities were conducted in three areas of economic, social and environmental. The classifications of the regions in terms of regional development disparities were proposed.
Keywords: assessment methodology for regional development imbalances, typing regions, the principle of balance, basic indicators
Уряди бшьшосп розвинених кра1н проголошують нацюнальними щлями досягнення повно! зайнятосп, полшшення якосп життя, справедливого розпод1лу доход1в, стабшьного економ1чного зростання тощо, але усього цього неможливо досягти без виршення проблем на репональному р1вш. Однак, юнування значних диспропорцшних умов розвитку репошв сввдчить про те, що 1снуюч1 можливосп практично не використовуються сьогодш як на державному, так i на репональному р1внях [1]. Заруб1жний досвщ сввдчить про те, що диспропорцп розвитку регiонiв наявш в багатьох, нaвiть у розвинутих кра!нах свiту. Свiтовi тенденцп таш, що диспропорцiйнiсть спостерiгaeться не тшьки в економiчному, але i в сощальному, екологiчному та iнших напрямках. Тому цiлком очевидним е те, що оцшка диспропорцiйного розвитку репошв мае бути комплексною.
В Укра!ш юнують вiтчизнянi методики, щодо aнaлiзу оцiнки диспропорцiйностi регiонaльного розвитку, але у вах цих методиках е як сво! плюси, так i мiнуси. Звертаючи увагу на те, що у свт вiдзнaчaеться тенденщя поступового уповiльнення зростання глобально! економiки, а також загострення геополiтичних вщносин мiж деякими кра!нами, все це призвело до зниження темпiв росту як краш, так i 1х регiонiв, та вщзначаеться посиленням диспропорцiйного характеру, хоча можна вiдмiтити в деяких випадках i конвергенцiю, але не позитивного характеру.
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
Питаниями регiонaльного диспропорцiйного розвитку займалися таш вчеш як З. Варналш, В. Геець, Ю. Гладко, Б. Данилишин, Я. Жaлiло, Т. Клебанова, Б. Лавровський, I. Новак, З. Герасимчук, I. Сторонянська, А. Чисто-баева, В. Чужикова, В. Шевцова та шшг Серед зaрубiжиих вчених такими проблемами займалися: Дж.К. Гелбрейт, Д. Сазерленд, В. Амаранте, Р. Арим, А. В^оргго та багато шших [2].
Провiднi вiтчизиянi вчеш у методиках оцшки диспропорцшного розвитку репошв використову-вали так зваш класичш стaтистико-мaтемaтичнi методи оцiнки диспропорцшносп стану репона-льного розвитку. Можна вщмггити як переваги так
i недол1ки кожно1 методики. Наприклад, Швецова В.1. [3] в oцiнцi диспропорцшного розвитку peгioнiв використовуе так1 показники, як загальний piвeнь eкoнoмiчнoгo розвитку репошв, piвeнь дoхoдiв населения, стан ринку пращ та швестицшну дiяльнiсть, а сама oцiнка диспропорцшносп проводиться за допомогою розмаху ваpiацiï за кожним з показник1в. Але в методиш е нeдoлiки серед яких можна видiлити те, що система показник1в не враховуе дeмoгpафiчнi характеристики та iннoвацiйний piвeнь репону, а також не беруться до уваги загальна шльшсть peгioнiв i пpoмiжнi значення показник1в. Автор Клебанова Т.С. [4] використовуючи oснoвнi соць альнo-eкoнoмiчнi показники в oцiнцi диспропорцшного розвитку репошв пропонуе проводити розрахунок кoeфiцiенту диспpoпopцiй, який розраховуеться як вщношення iнтeгpальнoгo показника розвитку репону в деякий пepioд часу до максимального значення показника, але для даного методу не мае практичного застосування щодо визначення кoeфiцiенту диспpoпopцiйнoстi в цшому по краш.
Видiлення iiciuipiiiiciiiix рашше частин загальноТ проблеми
Багато вчених займалися вивченням данoï' проблеми i ва poзpoблeнi методики виконують сво1 функцiï, та в деяшй мipi, доповнюють одна одну. Але зараз перед вченими стоиъ не виршене завдання - визначити комплексну методику oцiнки диспpoпopцiйнoстi розвитку репошв, яка вщповщатиме принципам збалансoванoстi та викликам сучаснoстi. Нoвi свiтoвi тенденцп показують, що гpoмiздкi методики оцшки, як1 використовують велику к1льк1сть показнишв, стають менш актуальними, на зашну пpeдставлeнi методики oцiнки з невеликою шльшстю показник1в. Наприклад, Британський шститут розробив модель кoнкуpeнтoспpoмoжиoстi, яка грунтуеться на невеликий кiлькoстi даних. Британська модель вiдpiзняеться тим, що в нш використовують всього шiсть статистичних iндикатopiв, як1 формують три лопчних piвия, а також автори враховують iеpаpхiю фактopiв, тобто вiдoкpeмлюють «причини» та «результат». В Украш ва методики oцiнки диспpoпopцiйнoстi розвитку репошв мають гpoмiздкий характер. Тож, перед украшськими вченими, з огляду на нoвi тeндeнцiï у цiй сфер^ поставлена мета -розробити методику оцшки диспропорцшносп розвитку peгioнiв на oснoвi базових iндикатopiв, що виражають вплив лише iстoтних фактopiв i запоб^ають навантаженню надмipнoю к1льк1стю показнишв.
Також, серед невиршених проблем можна видшити те, що недостатньо уваги придшено обгрунтуванню напряму peгioнальних процеав, як1 спoстepiгаються на сучасному еташ в кpаïнi, не видiлeнo особливостей внутршньо peгioнальнoï та мiжpeгioнальнoï диспропорцшносп розвитку peгioнiв. У працях провщних вчених розкрива-
ються piзнi аспекти данoï проблеми, але серед фахiвцiв до цього часу не прийнято единого методичного пiдхoду до оцшки мiжpeгioнальнoï диспpoпopцiйнoстi розвитку peгioнiв.
Метою cmammi е пpoаналiзувати iснуючi мeтoдичнi пiдхoди щодо oцiнки диспpoпopцiйнoстi розвитку репошв, а також запропонувати авторську методику оцшки диспропорцшносп розвитку репошв на oснoвi iмплeмeнтацiï принципу збалансованосп та використання базових iндикатopiв, що виражають вплив лише ютотних фактopiв i запoбiгають перевантаженню надмipнoю шльшстю показнишв
Виклад основного мaтepiaлу дослвдження
Сучасний розвиток peгioнiв диктуе тенденцш розвитку peгioнальнoï пoлiтики напpавлeнoï на зменшення диспpoпopцiйнoстi та пiдвищeния конкурентоспроможносп peгioнiв. На даний момент часу юнуе багато пiдхoдiв та методик оцшки диспропорцшносп розвитку репошв, але кожна з них мае свoï пoзитивнi та нeгативнi сторони. Найпоширешшими серед мeтoдiв oцiнки диспропорцшносп можна видiлити так1 як рейтинги диспропорцшного регюнального розвитку та методи дослщження нepiвнoстi в доходах (крива Лоренца, коефщент Джинi), а також класичш матeматикo-статистичнi методи з яких видiляють п'ять основних: метод масштабування, метод «свгглофори», метод середнього вщхилення, метод «крапка за крапкою» та метод стандаpтнoï ваpiацiï [5].
Метод масштабування (scaling techniques) у заpубiжних джерелах визначаеться як метод, який займаеться проблемами вимipювання eкoнoмiчних пoказникiв, процедур або методик, а також як i реальний процес вимipювання [5]. Для вимipу диспропорцш цей метод надае мoжливiсть пopiвнювати мeтpичнi та не мeтpичнi даш Для класифiкацiï методом масштабування необхщно пpoаналiзувати та визначити характер та глибину майбутнiх груп пoказникiв. У тому випадку якщо використовуються шльшсш показники, то групи пoказникiв складаються у класи, а якщо показники яшсш, то група пoказникiв складаеться у катeгopiï. Оцiнюючи peгioнальнi диспропорцп багато дoслiдникiв використовують кiлькiснi показники, тому вони будуть poзпoдiлeнi за класами згiднo заданим iнтepвалам за обраною шкалою. У таких випадках деяш eкoнoмiсти рекомендують використовувати приблизно вiд 10 до 12 клаав пoказникiв, у той же час нижня границя не повинна опускатися нижче шести класiв, а верхня - не перевищувати двадцяти клаав, це необхщно для визначення дoстoвipнoстi oцiнки величин.
Особливою формою методу масштабування е метод свiтлoфopiв (traffic-light method) [5], який використовуе сутшсне вщображення пoказникiв у вiдсoткoвoму вираженш Цей метод легко застосовуеться на практиш за допомогою функцiй в Microsoft Office Excel. Даш видiляються заданими кольорами, часто використовують
зелений, жовтий та червоний, кольори свилофора, звщки i пiшлa назва методу.
Метод середнього вщхилення (average deviation) [5] являе собою середню арифметичну з абсолютних значень вiдхилень окремих вaрiaнт вiд середньо! арифметично!. При цьому абсолютш значення вiдхилень беруться по модулю, таким чином компенсуеться вплив негативних i позитивних значень. Цей метод мютить дешлька показнишв, зокрема це розмах регiонaльних диспропорцш, середне лiнiйне вiдхиления або розсшвання регiонiв, вaрiaцiя регiонiв та коефщент репонально! асиметрп.
Основна суть методу порiвняння «крапка за крапкою» («point-by-point» method) [5], автором якого е американський математик М.К. Беннет, полягае у порiвняннi регiону за обраним iндикaто-ром з максимальним чи мшмальним значенням. Мiнiмaльне значення обираеться тодi, коли змен-шення iндикaторa вважаеться за прогрес, а макси-мальне значення - у протилежному випадку, тобто прогресом буде вважати збiльшения iндикaторa. Тож для цього використовуеться шкала значень вiд 0 до 1, тобто мшмальне значення дорiвнюе 0 (нижня крапка), а максимальне - одинищ (верхня крапка), у чому i полягае суть методу «крапка до крапки». Значення показника можна визначити за формулами:
для максимуму:
Bij = Xij/Ximax (1)
для мiнiмуму:
Bij = Xij/Ximin (2)
де BiJ - показник i-го iндикaторa у j-му регiонi; XiJ - значення i-го iндикaторa у j-му репонц Ximax - максимальне значення i-го вдикатора; Ximin - мшмальне значення i-го iндикaторa
Цей метод показуе мошторинговий рiвень регiону, що може бути використано у рейтингу диспропорцшносп мiж рiзними регiонaми. Завдяки цьому методу також можуть бути обчислеш iнтегрaльнi показники зваженого середнього арифметичного числа крапок у рiзних репонах.
Метод стандартно! вaрiaцi! (standardized variable method) [5] заснований на статистико-математичному методi, який виражаеться формулою (3, 4):
Uij = (Xij - Ximax)/SXi (3)
або
Uij = (Ximin - Xij)/SXi (4)
де Uij - стандартне вaрiaцiйне i-го iндикaторa у j-му репонц
SXi - стандартне вiдхилення i-го вдикатора.
У цьому методi для визначення мiжрегiонaль-них диспропорцiй використовують середне значення стандартно! вaрiaцi!, яке розраховуеться за формулою:
INInij = 1/p Ipi=i иц (5)
де р - к1льк1сть iндикaторiв.
Якщо порiвнювaти цей метод з методом «крапка до крапки», то у методi стандартно! вaрiaцi! е безпосередш позитивнi сторони, яш вiдобрaжaються у тому, що метод враховуе мшливосп показник1в.
У кожного метода е сво! сильш та слабк1 сторони, плюси i мiнуси, як1 вiдобрaженi у таблиц 1, з яко! можна зробити висновок, що для оцшки диспропорцш репонального розвитку краще за все тдходять методи «крапка за крапкою» та метод стандартних вaрiaцiй.
Метод Позитивиi сторони методу Негaтивиi сторони методу
1 2 3
Ранжування —впорядкування будь-якого об'екту в чaсi i просторг —неможливють кiлькiсио вимiряти диспропорцiйиiсть регiоиaльиого розвитку.
Крива Лоренца i коефiцiент Джииi —легкость розумiиия, мае наочне зображення у виглядi криво! Лоренца; —може використовуватися для ж^вняння розподiлу доходiв як на зовшшньому рiвиi, так i на внутршньому. —не враховують джерело доходу, та вiдхилення у дослiджеиi иерiвиомiриостi розподiлу доходiв серед населення.
1ндекс Тейла —однаково чутливий до змш по всiй шкaлi розподiлу; —на ввдмшу вiд коефiцiеитa Джиш iидекс Тейла розкласти. —iивaрiaнтиий по вдаошенню до множення, тобто, не змшюеться при девaльвaцil.
Метод масштабування (scaling techniques) —то^вняння покaзиикiв за метричним та нематричним базисом; —прозорють та безперебiйие розширення анатзовано! групи покaзиикiв. — метод не може розглядатися як тип вимiрювaиия, тому не можливо досягти конкретних числових даних; —псевдо-кiлькiсиa оцiикa ввдмшностей.
Метод свiтлофорiв (traffic-light method), —вiзуaльие ввдображення вiдмiииостей мiж регiоиaми рiзиого рiвня; —хороша прозорiсть, швидк1сть i безперебiйиiсть при aиaлiзi змiииих основних груп покaзиикiв. —иеможливiсть встановити конкретне значення репонального шдексу иерiвиостi i, таким чином, кшьюсш вiдмiииостi MiЖ рiзними регiоиaми.
Таблиця 1. Позитивнi та негативш сторони методiв оцiнки диспропорцiй репонального розвитку
npodoeweHHX maômty 1
1 2 3
MeTog cepegHboro BigxuneHHa (average deviation) —Buganae 3 aHani3oBaHoï cucTeMH B3aeMHy KoMHeHca^ro ho3hthbhhx i HeraTHBHHx BigxuneHt. —HeMo®nHBo BH3HaHHTH cepegHe 3HaneHHa Bcieï cucTeMH Ha ocHoBi nacTKoBux cepegHix BigxuneHb.
Merog «KpaHKa 3a KpaHKoro» («point-by-point» method) —Mo®nHBicTt HigcyMyBaTH gaHi, HpegcTaBneHHx b pi3HHx ogнннцax b ogHift momum. —a6conroTHa MiHnuBicTb RoKa3HHKiB, HeMo®nHBo 3po3yMiTH ïx BigHocHy MiHnHBicTb.
Merog cTaHgaprHoï вapiaцiï (standardized variable method) —Mo®nuBicTt пigcyмyвaтн gaHi, KpegcTaBneHHx b pi3HHx ogнннцax b ogrnft KnomuHi; —o6nucneHi 3MiHHi Mo®yrt 6yTH 3BegeHi 6e3 6ygb-aKHx Kpo6neM; —MeTog 6epe go yBaru BigHocHy MiHnuBicTb KoKa3HHKiB, BKnroneHHx b gaHHH iHgeKc; —KigpopagKoBye a6conroTHy MiHnuBicTb BpaxoBye HegoniKH MeTogy ««pamu 3a KpaRKoro». —HeMo®nHBicTL 3acTocyBaHHa цboгo MeTogy b toh MoMeHT, Konu aHaniTHKH пpoпoнyroтt BHKopucToByBaTH b RopiBHaHHi 3arantHi 3MiHHi; —3a gouoMororo цboгo MeTogy HeMo®nHBo upunTH go BHcHoBKy, mo o6nacTb A BigcTae Big o6nacTi B.
^ TaK 3BaHi KnacHHHi CTaTHcTHKo-MaTeMaTHHHi MeTogu aKi HaÖHacrime BHKopHcroByraTbca gna oцiнкн g^^o^p^n^™ craHy perioHiB. TaKo® e öaraTO 3apy6i®Hux i BiTHH3HaHux aBTopcbKHx MeTo-guK oцiнкн gнcпpoпopцiннocтi po3BHTKy perioHiB Ta 3Ba®awHH Ha Te, mo MgonaHHa gнcпpoпopцiн perioHanbHoro po3BHTKy 3aB®gu cy^oBog^yeTbca TaKHMH пoнaттaмн aK co^anbHo-eKoHoMiHHHH po3BHTOK perioHiB, cranun po3bhtok Ta mgBumeHHa кoнкypeнтocпpoмo®нocтi perioHiB, to MeToguKH, aKi o^HMMTb цi aBuma TicHo MB'a3aHi 3 ^o6ne-mom gнcпpoпopцiннocтi. ochobhom pi3HH^ra Mi® MeTogaMH e o6paHi iHguKaTopu.
B YKpaïHi goKyMeHT, aKHH BH3Hanae MeTogu o^-HKH perioHanbHoro po3BHTKy e nocTaHoBa Ka6iHeTy MiHicTpiB «npo зaпpoвag®eннa oцiнкн Mi®perio-HanbHoï Ta BHyTpimHbo perioHanbHoï gu^epeH^a^ï co^anbHo-eKoHoMiHHoro po3BHTKy perioHiB» Big 20 TpaBHa 2009 poKy [6]. ,3,o ^oro goKyMeHTa icHyBana iHma MeTogHKa aKa BH3Hananaca nocraHoBora Ka6iHeTy MiHicTpiB Ta Mana Ha3By «npo 3aTBep-g®eHHa MeToguKH BH3HaneHHa KoM^eKcHoï oцiнкн pe3ynbTaTiB co^anbHo-eKoHoMMHoro po3BHTKy perioHiB» Big 4 nraroro 2004 poKy, ane BrpaTuna HHHHicTb Big 6 KBiTHa 2005 poKy [7]. Y цнх goKyMeHTax BHKnageHi ocHoBHi MeTogu пpoвegeннa o^hkh g^^o^p^n^™ CTaHy perioHiB Ta repeniK пoкaзннкiв 3a aKHMH po3paxoByMTbca po36i®Hocri b perioHax.
Y HHHHin nocTaHoBi [6] BKa3aHo, mo MeTogHKa BH3Hanae MexaHi3M пpoвegeннa oцiнкн i ropiBHanb-Horo aHani3y eKoHoMMHoro cTaHy Ta aKocri ®HTTa HaceneHHa perioHiB, panomB, MicT 3 Merora ^unBarra BigroBigHux y^aBniHcbrax pimeHb Ha gep®aBHoMy, perioHanbHoMy Ta мicцeвoмy piBHi, cпpaмoвaннх Ha po3B'a3aHHa ^o6neM Mi®perioHa-nbHoï Ta BHyTpimHboperioHanbHoï gu^epeH^a^ï co^anbHo-eKoHoMMHoro po3BHTKy perioHiB, panomB, MicT Ta зaпo6iгaннa rorn^neHHro gu^e-peнцiaцiï. nocraHoBora [6] repeg6aHeHo rogany 3BiTHoï iH^opMa^ï y gBox gogaTKax. nepmun 3 aKux Ha3HBaeTbca «^o po36i®Hocri Mi® Han6inbm 6na-гoпonyнннмн i Han6inbm пpo6neмннмн perioHaMH,
panoHaMH, MicraMH», a gpyrun - «^o giaпaзoн BigxuneHHa 3HaneHHa пoкaзннкiв perioHiB, panomB, MicT BigHocHo ïx cepegHboro 3HaneHHa 3a (пoкaзнн-kom)». Стyпiнb Mi®perioHanbHoï Ta BHyTpimHboperioHanbHoï gu^epeH^a^ï co^anbHo-eKoHoMMHoro po3BHTKy perioHiB, panomB, MicT 3ane®HTb Big 3HaneHHa Koe^i^ema вapiaцiï - hhm 6inbme 3HaneHHa Koe^i^ema вapiaцiï, thm 6inbmuM e crymHb gu^epeH^a^ï. B cbom nepry, Koe^i^eHT вapiaцiï gae Mo®nHBicrb ^oBogura oцiнкy Mi®perioHanbHoï Ta BHyTpimHbo perioHanbHoï gu^epeH^a^ï co^anbHo-eKoHoMMHoro po3BHTKy perioHiB, panomB, MicT mnaxoM пopiвнaннa noro 3HaneHHa 3a ogHHM пoкaзннкoм 3a KinbKa poKÎB a6o 3a KinbKoMa roKa3HHKaMH 3a oguH piK.
BpaxoByranu gocBig iHo3eMHHx Ta BiTHH3HaHux BneHHx 6yno пpoaнaniзoвaнo Bci cna6Ki Ta cunbHi ctopohh MeToguK, mo goпoмoгno ygocKoHanuTH Ta пoniпmнтн пigxig Ta geaKi пoзнцiï MeToguKH oцiнкн gнcпpoпopцiннocгi po3BHTKy perioHiB. To® зaпpoпoнoвaнo ^opMyBaTH MeToguKy oцiнкн guc-пpoпopцiннocгi po3BHTKy perioHiB Ha пpннцнпax 36anaHcoBaHocTi Ta «6a3oBHx iHguKaTopiB». Heo6xigHo 3a3HanuTH, mo Bce 6inbme BneHux BigMinaroTb 3picT пpнвa6nнвocтi Mogenen b aKux BHKopucToByMTbca bhh^tkobo craTHcraHHi gaHi. KpiM Toro, Mo®Ha BigMiTHTH, mo MeToguKH 3 Benu-kom KinbKicTM пoкaзннкiв ycKnagHraraTb ^HKHarra pimeHb i bhchobkîb, ToMy b ocraHHiö nac mupoKoro BHKopucTaHHa Ha6ynu MeTogu oцiнкн Ha ocHoBi «6a3oBHx iHguKaTopiB». Оцiнкy gнcпpoпopцiннocтi po3BHTKy perioHiB зaпpoпoнoвaнo пpoвogнтн 3a TpboMa Ha^aMKaMH, aKi MicTaTb пo п'aтb пoкaзннкiв (Ta6n. 2).
BuKopucTaHHa HeBenuKoï KinbKocri пoкaзннкiв cпpнae BunyneHHM 3 MeToguKH HeBaroMux пoкaзннкiв, ^o пoзнтнвнo BraHBae Ta HiBenMe 3aranbHHH pe3ynbTaT o^hkh. 3a pe3ynbTaTaMH oпнтyвaннa cпeцianicтiв iHcrHTyry пpo6neм puHKy Ta eKoHoMiKo-eKonorinHHx gocnig®eHb HAH YKpaïHH Ta aBTopcbKoro mgxogy 6yno o6paHo HaHBaroMimi пoкaзннкн 3a BciMa нaпpaмкaмн po3BHTKy perioHy.
Таблиця 2. Перелж показник1в використаних для оцiнки диспропорцшносп регiонaльного розвитку
Напрямок Показники
1. ВРП у розрахунку на одну особу, у фактичних цшах, грн.
« S я 2. Iивестицil в основний каттал на одну особу, у фактичних цшах, грн.
IT 's 3.1нновацшна актившсть промислових пiдприемств на одну особу, грн.
IB о 4.ПрямТ iиоземиi iивестицil (акцюнерний кaпiтaл)иa одну особу, наростаючим тдсумком; дол. США
ы 5. Доля обсягу реaлiзовaиоl продукцГ! (товaрiв, послуг) малих пiдприемств у ВРП, грн.
1.Середньомiсячнa иомiиaльиa зaробiтиa плата одного пращвника, грн.
« S 2. Середня очiкувaиa триватсть життя при иaроджеииi, рокГв
hQ ч 3.Юльюсть студеитiв вищих навчальних зaклaдiв I-IV рГвн1б aкредитaцilиa 10000 населення, оаб
'а о 4. Р1вень зареестрованого безробiття у ввдсотках до населення працездатного вку, %
О 5. Зaхворювaиiсть на активний туберкульоз на 100 тис. населення, оаб
о sк В S 1. ВикидГб забруднюючих речовин та дГоксиду вуглецю в атмосферне побГтря, т. на кв. км.
2. Скидання забруднених зворотних вод у поверхневi боднГ об'екти тис. м3 на кв. км.
■с « £ & 3. Утворення бГдходГб, т. на кв. км.
Ч Е J ^ 4. Шси та лГсовкрпл площГ у вiдсоткaх до загально! площГ aдмiиiстрaтивиих територiй, %
Ы 5. Об'ем ставюв та водосховищ у ввдсотках до загально! площГ адмистративних територiй, %
Економiчний напрям характеризуе стан репону в дек1лькох найважливших сферах. Основним показником економiчного стану репону залишаеться валовий репональний продукт. Цей показник використовують в багатьох методиках для оцшки стану репошв. Важливо вiдмiтити, що ВРП вже сам по собi характеризуе рiвень розвитку економiки регiону. Адже показник складаеться iз суми валових доданих вартостей (ВДВ) уах видiв економiчно! дiяльностi, скоригований на величину непрямо вимiрювaних послуг фiнaнсового посередництва та податшв за виключенням субсидiй на продукти. Оцiнкa економiчного стану репону включае також aнaлiз iнвестицiйного та шновацшного середовища. Для бiльш ефективного aнaлiзу були обрaнi так1 показники як iнвестицi! в основний каттал, iнновaцiйнa aктивнiсть пiдприемств та прямi iноземнi iнвестицi!. Кожен з цих показнишв показуе дiяльнiсть регiону з рiзних сторiн. Прямi iноземнi швестицп в регiонi засввдчують про привабливють регiону з боку iноземних резиденпв вкладати кошти в розвиток та дiяльнiсть вiтчизияного пiдприемствa. В першу чергу це засвщчуе про можливосп та потенцiaл регiону, адже вливаючи iнвестицi! в економiку регiону шоземт iнвесториоцiнюють не тiльки стан та перспективи розвитку зaгaльноекономiчно! ситуaцi!, але i порiвнюють !! з можливими альтернативними вaрiaнтaми в iнших кра!нах та регiонaх. Тому такий показник як прямi iноземнi iнвестицi! вщграе важливу роль для економiки репону, адже вони дають можливiсть модершзацп технологiчних процесiв та виготовленню конкурентоспроможних виробiв без нарощування боргових зобов'язань i сприяють розвитку малого та середнього тдприемництва, яке спецiaлiзуеться на обслуговуванш крупного бiзнесу.
Соцiaльний напрям складаеться з доходiв населення, тривалютю життя, рiвнем
зaхворювaностi, безробiття та освгга Всi цi показники характеризують соцiaльний стан регiону. Дохiд населення репону в методищ оцiнки диспропорцшносп представлений показником середньомюячно! номiнaльно! заробино! плати на одного прaцiвникa. Показник довголитя вiдобрaжaе можливiсть людей прожити тривале i здорове життя. Хоча прямого зв'язку мiж довголiттям i здоров'ям немае, але цей показник побiчно характеризуе багато фaкторiв серед яких рiвень зaбрудненостi навколишнього середовища, який впливае на самопочуття людини, рiвень надання медичних послуг та шшТ Показник середньо! очiкувaно! тривалосп життя при нaродженi використовуеться в багатьох зaрубiжних та вiтчизияних методиках, бо е одним з найпоширешших показнишв мiжнaродно! статистики. Цей показник характеризуе сшльки в середньому рошв належить прожити даному поколiнню народжених в умовах смертностi, яка буде дорiвнювaти сучасному рiвню смертностi населення в окремих вжових групах. Серед важливих соцiaльних показник1в, як1 характеризують репон також необхiдно вiднести рiвень освiти. В дaнiй методицi показником, який характеризуе рiвень освiти е шльшсть студентiв вищих навчальних зaклaдiв I-IV рiвнiв aкредитaцi!. Такий вибiр було зумовлено вiдсутнiстю iнших статистичних даних, адже в багатьох шших методиках для розрахунку даного показника береться дешлька к1льк1сних та яшсних показник1в. Наприклад, для iндексу людського розвитку при розрахунку грaмотностi населення використовуються показники середньо! кiлькостi рошв витрачених на навчання, а також рiвень професiйно! освiти, що вщображае ввдмшносп в ступенi охоплення навчанням друго! i третьо! ступенi освгга в дослiджувaних кра!нах або репонах. Безробiття це негативне явище, яке загострюе соцiaльну нaпруженiсть у сустльст та
^m^nroe пpo6neмy HepiBHoMipHocTi goxogiB. CaMe ToMy 6e3po6irra BpaxoByeTbca y 6araTbox MeToguKax Ta ^OBogurbca MOHiropuHr
pi3HHMH gep®aBHHMH cny®6aMH, ag®e Big цbOгo пoкaзннкa 3ane®HTb 3gopoB'a cycпinbcтвa perioHy Ta KpaïHH. iHguKaTop piBHa 3gopoB'a HaceneHHa perioHy Bupa®aeTbca пoкaзннкoм 3axBopraBaHocri Ha aKTHBHHn Ty6epKynbo3, ag®e Ty6epKynbo3 3aÖMae oco6nuBe Mi^e cepeg coцianbннx i MeguHHux ^o6neM nragcTBa. PiBeHb 3gopoB'a ogHa 3 HanBa®nHBimHx i BaroMimHx BnacTHBocTen TpygoBux pecypciB. 3gopoB'a HaceneHHa Mae BaroMHH впnнв Ha comanbHO-eKOHOMiHHHH po3bhtok perioHy, Ha6yBawHH пopag 3 TaKHMu aKicHHMH xapaKTepucTHKaMH po6onoï cunu, aK ocBÎra Ta KBani^iKama, ponb пpoвigнoгo nuHHHKa eKOHOMinHoro 3pocTaHHa. Big 3gopoB'a nraguHH 3ane®HTb noro cпpoмo®нicтb aKicHO Ta KBani^iKOBaHO BHKOHyBaTH cboï po6oni Ta comanbHi o6oB'a3KH, 6yTH пoвнoцiнннм rpoMagaHHHOM Ta nacTKOM cycпinbcтвa. Ag®e b ocHOBi 3gopoB'a nMguHH ne®aTb rpu ïï cyTHocTi: 6ionorinHa, coцianbнa Ta ^monon^a, to® пoкaзннк piBHa 3gopoB'a HaceneHHa perioHy Mae BaroMHH comanbHO-eKOHOMiHHHH впnнв.
EKonorinHHH нaпpaмoк xapaKTeproyeTbca rpyrora iHguKaTopiB 3a6pygHeHHa пoвiтpa, пoвepxнeвнx Bog, yTBopeHHa BigxogiB, a TaKO® iHguKaTopiB, aKi xapaKTeproyraTb пpнpogннн cTaH perioHy. npupogHa cKnagoBa eKonoriHHoro нaпpaмкy Mae gBa пoкaзннкн цe nicu Ta nicoBKpuTi raomi y BigcoTKy go 3aranbHoï raomi perioHy Ta o6'eM cTaBKÎB Ta BogocxoBum y BigcoTKy go 3aranbHoï raomi perioHy. HeraTHBHi ^aKTopu, aKi BrauBararb Ha HaBKonumHe cepegoBume perioHy b мeтogнцi Bupa®aMTbca пoкaзннкaмн yTBopeHHa BigxogiB, cKHgaHHa 3a6pygHeHHx 3BopoTHHx Bog y пoвepxнeвi BogHi o6'eKTH Ta BHKugu 3a6pygHMMHux penoBHH Ta gioKcugy Byrneura b aTMoc^epHe ^B^rpa, yci пoкaзннкн po3paxoByMTbca y BigHomeHHi go 3aranbHoï пnomi perioHy. EKonorinHHH acпeкт Mae Ba®nuBe 3HaneHHa gna po3BHTKy perioHy, ag®e зaпo6iгaннa HeraTHBHHM HacnigKaM nragcbKoï gianbHocTi i пpoвegeннa пoпepeg®yвanbннx 3axogiB gna cTBopeHHa 6e3reKH HaceneHHM i HaBKonumHbOMy cepegoBHmy cborogHi e ogHHM i3 HanBa®nHBimHx 3aBgaHb, mo пocтaмтb пepeg ypagoM i BigroBigHHMH gep®aBHHMH opraHaMH YKpaïHH [8].
no KO®HOMy 3 пoкaзннкiв 6yno ^OBegeHO HopMyBaHHa, aKe пpoвogнnoca TaKHM hhhom, mo 3HaneHHa MaKcuManbHoro пoкaзннкa 3Bogunoca go ogнннцi Ta Buxoganu 3 ^oro BH3Hananaca HopMa пoкaзннкa m KO®HOMy 3 perioHiB gna KO®Horo 3 15 пoкaзннкiв. HopMyBaHHa ^OBogunoca 3a $opMynoM:
XNij = Xij/Xjmax (6)
ge XNiJ - HopMOBaHe 3HaneHHa i-ro пoкaзннкa b j-My perioHi;
Xij - 3HaneHHa i-ro пoкaзннкa b j-My perioHi;
Xjmax - MaKcuManbHe 3HaneHHa пoкaзннкa b j-My perioHi.
Ane, BpaxoByMHH Te, mo b Ha^aMKax cepeg o6paHux пoкaзннкiв пpнcyтнi TaK 3BaHi пoкaзннкн HeraTHBHoro xapaKTepy, to6to пoкaзннкн 3 «-» (Big'eMHHM) 3HaneHHaM gna oцiнкн po3BHTKy perioHiB, Ha^H^nan, piBeHb 6e3po6irra, yTBopeHHa BigxogiB Tomo, to HopMyBaHHa TaKux пoкaзннкiв пpoвogнnoca 3a $opMynora:
XNij = 1 - Xij/Xjmax (7)
3 BHKopucTaHHaM HopMOBaHux пoкaзннкiв
po3BHTKy пpoвogнnacb oцiнкa iHTerpanbHoro пoкaзннкa 3a ko®hhm 3 нaпpaмкiв. Po3paxyHOK iHTerpanbHoro пoкaзннкa пpoвogнвca 3a $opMynoM:
Xe,s,p = Ini=lXi/N (8)
ge: Xe,s,p - iHTerpanbHHH пoкaзннк 3a e -eKOHOMinHHM нaпpaмкoм, s - coцianbннм Ha^aMKOM, p - eKonorinHHM (пpнpogнiм) Ha^aMKOM.
Xni=1Xi - cyMa пoкaзннкiв 3a Ha^aMKOM. N - KinbKicTb пoкaзннкiв.
Оцiнкa piBHa g^^o^p^n^^:! po3BHTKy perioHiB пpoвogнтbca y Tpbox нaпpaмкax, TOMy rpa^inHO pe3ynbTaTH oцiнкн MO®Ha Bigo6pa3HTH y TpboxBHMipHin Mogeni, aKa go3Bonae пpoвecтн THm3amra perioHy 3a piBHeM gнcпpoпopцiннocтi po3BHTKy. THm3amra perioHiB 3gincHeHO Ha OcHOBi BH3HaneHHa тнпiв cy6'eKTiB 3a O3HaKOM ïx comanbHO-eKOHOMWHoro po3BHTKy Ta piBHa guc-пpoпopцiннocтi, aKHH BH3HanaeTbca b 3ane®HocTi Big como-eKonoro-eKOHOMiHHHx пoкaзннкiв. Ko®eH 3 нaпpaмкiв Mae rogin Ha HOTupu ceKTopu, aKi b TpbOxBHMipHOMy ПpOCTOpi yTBOpMMTb Ky6u. CeKTopu BH3HanaMTb piBeHb po3BHTKy perioHy: 0<n>0,25 - BigcTanuH perioH 3 HH3bKUM piBHeM po3-BHTKy; 0,25<n>0,5 - perioH 3 piBHeM po3BHTKy HH®ne cepegHboro; 0,5<n>0,75 - perioH 3 piBHeM po3BHTKy Bume cepegHboro; 0,75<n>1 - perioHH nigepH 3 BHcoKHM piBHeM po3BHTKy.
3a goMMorow rpboxBHMipHoï Mogeni тнпiзaцiï g^^o^p^n^™ po3BHTKy perioHiB HaMH 6yno BugineHO TaKi тнпн g^^o^p^n^™ Ta кoмпneкcнoгo po3BHTKy perioHiB:
1. Кoмпneкcнi:
— nigepu;
— perioHH 3 piBHeM po3BHTKy Bume cepegHboro;
— perioHH 3 piBHeM po3BHTKy HH®ne cepegHboro;
— Bigcrani.
2. nepeBa®HO g^^o^p^n^:
— eKOHOMinHi;
— coцianbнi;
— eKonorinm;
— comanbHO-eKOHOMinm;
— comanbHO-eKonorinm;
— eKOHOMiKO-eKonorinHi.
3. ,Цнcпpoпopцiннi 3a BciMa TpbOMa нaпpaмкaмн.
Pe3ynbTaTH oцiнкн gнcпpoпopцiннocтi po3BHTKy perioHiB пoкaзanн (Ta6nuua 3), mo b YKpaïHi 3a 2012 piK 3 кoмпneкcннм тнпoм po3BHTKy Bume cepegHboro piBHa 6yno rpu perioHH - AP KpuM, KuïBcbKa Ta OgecbKa o6nacTi. PerioHH 3
диспропорцшним типом розвитку за вама показниками - Житомирська, Закарпатська та Рiвненськa облaстi. 1ншГ облaстi мають регiонaльний тип розвитку з переважною диспропорцшшстю одного з напрямк1в. Такий
стан регiонiв говорить про значш ввдмшносп в розвитку та сввдчить про необхiднiсть запровадження кардинальних мехaнiзмiв та iнструментiв в регiонaльнiй поттищ кра!ни.
Таблиця 3. Типи диспропорцшного розвитку регiонiв на оснобГ трьохбимГрно! моделi на приклaдi
регiонiв Украни за 2012 рш
Регюн Украши Тип диспропорцшносп Тип диспропорцшного розвитку
АР Крим Е3Еп3С3 Репон з комплексним розвитком вище середнього рГбня
Вшницька область Е2Еп3С3 Репон з переважно екоиомiчиим вище середнього рГбня диспропорцшшстю
Волинська область Е2Еп3С3
Диiпропетровськa область Е3Еп3С2
Донецька область Е3Еп3С2
Житомирська область Е1Еп2С3 Диспропорцшний регiои з низьким екоиомiчиим, нижче середнього рГбня екологiчиим (природним), вище середнього сощальним рiвием розвитку
Закарпатська область Е1Еп3С4 Диспропорцшний регiои з вщсталим екоиомiчиим, нижче середнього рГбня екологiчиим (природним), вище середнього сощальним рГбшм розвитку
Зап^^ька область Е2Еп3С3 Регiои з переважно економiчним вище середнього рГбня диспропорцшшстю
Iвaио-Фрaикiвськa область Е2Еп3С3
Ки!вська область Е3Еп3С3 Репон з комплексним розвитком вище середнього рГбня
Кiровогрaдськa область Е2Еп2С3 Репон з переважно сощальним нижче середнього рГбня диспропорцшшстю
Луганська область Е2Еп3С3 Репон з переважно економiчним вище середнього рГбня диспропорцшшстю
Льв1вська область Е2Еп3С3
Микола!вська область Е2Еп3С3
Одеська область Е3Еп3С3 Репон з комплексним розвитком вище середнього рГбня
Полтавська область Е2Еп3С3 Репон з переважно економiчним вище середнього рГбня диспропорцшшстю
Рiвненськa область Е1Еп3С4 Диспропорцшний регюн з вiдстaлим екоиомiчиим, вище середнього рГбня екологiчиим (природним), лдаруточим сощальним р1внем розвитку
Сумська область Е2Еп3С3 Регiои з переважно економiчним вище середнього рГбня диспропорцшшстю
Тернопшьська область Е1Еп3С3 Регюн з переважно економiчним високим р1внем диспропорцшносп
Харювська область Е2Еп4С4 Регiои з переважно економiчним вище середнього рГбня диспропорцшшстю
Херсонська область Е2Еп2С3 Регюн з переважно сощальним нижче середнього рГбня диспропорцшшстю
Хмельницька область Е2Еп3С3 Регюн з переважно економiчним вище середнього рГбня диспропорцшшстю
Черкаська область Е2Еп3С3
Чериiвецькa область Е1Еп3С3 Регюн з переважно економiчним високим р1внем диспропорцшносп
Чертпвська область Е1Еп3С3
Висновки
Така методика оцшки мiжрегiонaльно! диспропорцшносп допомагае не тшьки бидГляти тип диспропорцшного розвитку регюну, але i обирати вадповадш мехaнiзми щодо !х зменшення. Для вирiшения проблеми диспропорцшносп розвитку регiонiв ва мехaнiзми починають виступати у биглядГ iнтегрaльних комплекав взаемопов'язаних i взаемозалежних рiшень. Тож для зменшення диспропорцшносп розвитку кожного з репошв необхiдно розробити свш комплекс мехaнiзмiв, який буде стимулювати соцiо-еколого-економiч-ний розвиток та тдвищить конкурентоспромож-шсть регiону. На фош вирiшения проблеми
мiжрегiонaльно! диспропорцшносп, також постае проблема визначення та оцшки внутршньо регiонaльних диспропорцш Проблеми оцшки внутршньо регiонaльних диспропорцш полягае у вадсутносп доступно! та як1сно! статистично! iнформaцi!. Треба бГдми'ити, що в укра!нськш стaтистицi велика увага надаеться мaкроекономiч-ним показникам соцiaльно-економiчного розвитку репошв при цьому залишаючи нагальт питання внутр^то! та мiжрегiонaльно! дГяльносп на мар-гiнесi. Необхiдно зазначити, що бшьш серйозну проблему при зменшенш мiжрегiонaльно! диспропорцшносп мають дивергенцп на нижчому рГбш, яш залишаються поза увагою мехaнiзмiв
згладження диспропорцшного розвитку рег1он1в. Тож виходячи з того, що результати регюнально! статистики повинш задовольняти потреби будь-яких користувач1в, пропонуеться змшити пвдхвд щодо групування статистичних показник1в та 1мплементувати досвщ £С щодо збору та обробки статистичних даних, що допоможе вивести
Список л^ератури:
украшську статистику на як1сно новий р1вень. Подальш1 досл1дження у сфер1 диспропорцшного розвитку регюшв потребуе глибокого вивчення не тшьки мгжрег1онального аспекту, але i внутршшх проблем розвитку регюну.
1. Томарева В.В. Диспропорцп соцiально-економiчного розвитку регюшв Укра!ни та шляхи 1х зниження / В.В. Томарева // Держава та репони. Сepiя: Економша та пiдпpиeмництвo. -2010. - № 6. - С. 148-152.
2. Науменко Ж.Г. Конвергеншя та дивергеншя в репональнш економщ / Ж.Г. Науменко. // EKOHOMi4Hi шновацп. - 2013. - №52. - С. 255-261.
3. Шевцова В.И. К оценке эффективности современной региональной политики Украины / В.И. Шевцова, Я.А. Шевцова. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/pips/2011_2/tom2/762.pdf
4. Оценка и аналiз неравномерности развития регионов Украины / [Т.С. Клебанова, Л.С. Гурьянова, Т.Н. Трунова, А.Ю. Смирнова] // Актуальные проблемы экономики. - 2009. - №8. - С. 162-168.
5. Regional disparities in regional development of the Czech Republic / [A. Kutscheraueratal, H. Fachinelli, M. Hucka, others] / [Електронний ресурс] / Technical University of Ostrava. -Ostrava. - 2010. - P. 120 - Режим доступу: http://disparity.idealnihosting.cz/edice_cd/cd11_regdis_ mono_angl/pdf/Regional%20disparities.pdf.
6. Постанова Кабшету Мшс^в Украши «Про запровадження оцшки мiжperioнальнoI та внутршньо репонально! диференшацп сoцiальнo-eкoнoмiчнoгo розвитку регюшв»: за станом на 20 травня 2009 р., № 476. [Електронний ресурс] / Кабшет Мшс^в Укра!ни -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/476-2009-п.
7. Постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни «Про затвердження Методики визначення комплексно! оцшки результапв сoцiальнo-eкoнoмiчнoгo розвитку репошв»:за станом на 4 лютого 2004 р., № 113. [Електронний ресурс] / Кабшет Мшс^в Укра!ни - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/113-2004-п.
8. Герасимчук З.В. Репональна пoлiтика сталого розвитку: методолопя формування, мeханiзми peалiзацiI: мoнoгpафiя / З.В. Герасимчук, В.Л. Галущак. - Луцьк: Надстир'я, 2006. - 246 с.
9. Еколопчний менеджмент: Навчальний пoсiбник / [В.Ф. Семенов, О.Л. Михайлюк, Т.П. Галушкша та iн.]. - Ки!в: Центр навчально! лiтepатуpи, 2004. - 516 с.
Надано до редакцп 19.03.2015
Науменко Жанна Георгпвна / Zhanna G. Naumenko
jannetj@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Методика оцшки мiжрегiонального диспропорцшного розвитку [Електронний ресурс] / Ж. Г. Науменко // EKOHOMiKa: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 4 (20). — С. 33-40. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n4. html
