CC BY
13
УДК 332.1
I. М. Кочешкова,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
1НДИКАТИВНА Д1АГНОСТИКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГЮНГВ
Територто з точки зору економ1ки доцшьно розглядати як просторовий базис розселення насе-лення та базування промисловост або як об'ект, що характеризуешься певним ресурсним та людським потенщалом. Наявнють депресивних територш в старопромислових регюнах стае причиною зни-ження вс1х показнишв !х сощально-економ1чного розвитку.
Якщо в Сврот, США депреая в старопромислових регюнах стала рушшно! силою руйнування традицшних структур 1 зв'язшв, переходу до нових технологш, перерозподшу зайнятосп населення та схеми розмщення продуктивних сил тощо, то зане-пад старопромислових регюшв в Укра!ш прив1в до економ1чно! стагнацл, уповшьнення процесу техно-лопчного оновлення, адекватного сучасним вимо-гам.
Вчеш протягом багатьох рошв акцентують увагу на безперспективност та небезпещ под1бного «розвитку» економ1ки старопромислових регюшв, пропонують шляхи виршення ще! проблеми. Серед таких робгг можна вщмгтити роботи I. Александрова [1], В. Антонюк [2], О. Амош1 [2], Б. Беззубка [3], Л. Беззубко [3], С. Клепа [4], В. Ляшенка [5], О. Новшово! [2], О. Сшгово! [6], I. Хаджинова [7], Ю. Харазшвш [8] та багатьох ¡нших.
Ураховуючи залежнють розвитку багатьох мют старопромислових регюшв вщ мютоутворюючих промислових тдприемств, треба ввдмгтити, що вкрай незадовшьна !х робота негативно впливае на бшьшють показнишв сощального розвитку цих територш.
Для пошуку шлях1в трансформаци старопромислових регюшв Укра!ни треба з'ясувати «природу» та стутнь !х деградацп, бо надзвичайно важ-ливо врахувати вс1 особливосп того чи 1ншого реп-ону: його галузеву спещал1защю, причини депресивних прояв1в, умови економ1чно! д1яльносп та передумови для И актив1заци, визначити цш й чин-ники та 1ндикатори сощально-економ1чного розвитку таких регюшв.
На рис. 1 показано розподш по регюнах тшьки одного з показнишв сощально-економ1чного розвитку - введения в експлуатащю житла у 2011 рощ, який наглядно демонструе, що занепад старопроми-слових регюшв продовжуеться протягом багатьох рошв. Якщо у переважнш бшьшосп областей р1вень введення житла приблизно дор1внюе середньому по кра!ш, то у старопромислових регюнах вш в 33,5 раза нижче.
Житомирська
1Терно™льська(хмельницька ,
1вано-Франк1вська °
Вiнницька
Сумська
Полтавська ^ Харк1вська
Черкаська
Кровоградська / №р0петр0всы<а
Донецька
<75
75-149 150-299 300-449 >=450
МиколаТвська
Херсонська
Рис. 1. Введення в експлуатащю житла у 2011 рощ, м2 загальноТ площi на 1000 осiб населення
(складено автором за даними [9])
АР Крим
Така тенденщя збер^алася по 2013 рiк, але, по-чинаючи з 2014 року, картина рiзко змiнюeться. Роз-подiл по регюнах введения в експлуатацiю житла за 9 мюящв 2017 року наведено на рис. 2.
Збшьшуеться кшькють регiонiв, в яких рь вень введення житла вище середнього по Укра1ш (162,1 м3 на 1000 о«б населення). Це переважно за-хiднi регiони краши. Але також збшьшуеться й кшьшсть регюшв, в яких рiвень введення житла значно
нижче середнього. 1з старопромислових регiонiв у цю градащю попали Днiпропетровська та Запорь зька область Але якщо у Дшпропетровськш областi рiвень введення житла постшно, хоча й незначно, кожного року зростае (за винятком 2014 року), то у Запорiзькiй областi вш постшно зменшуеться (за винятком 2012 року). Найбiльшi ж змiни спостер^а-ються у Донецькш та Луганськш областях унаслiдок подiй у Донбасс
Сумська
ЛТерно™льська{хмельницька ,
1вано-Франмвська с
Закарпатська
Полтавська Харквська
Черкаська
К iровоградська Г ^ iпPопетPовська
<10
10-99
100-199
200-299
>=300
МиколаТвська
АР Крим
Рис. 2. Введення в експлуатащю житла за 9 мкящв 2017 року, м2 загальноТ площi на 1000 осiб населення (складено автором за даними [9])
Так, за 9 мюящв 2017 року у Донецькш област було введено усього 7,8 м3 на 1000 о«б населення, у Луганськш ще менше, всього 5,9 м3 на 1000 о«б на-селення.
Аналогiчна ситуащя спостер^аеться по усiх по-казниках соцiально-економiчного розвитку старопромислових регiонiв за 2014-2016 роки [10].
Але стан соцiально-економiчноl сфери не ви-значаеться тшьки кшькюним вимiрюванням на тд-ставi офiцiйних статистичних даних, багато його складових залежать вiд якосп цих складових. I треба зазначити, що 1х якiсть можна суттево тдвищити за рахунок використання 1нтернету для отримання по-трiбноl та бшьш повно! шформаци для покращання рiвня освiтянських послуг, у тому чи^ за рахунок доступу до бiблiотечноl шформацп, можливостi медикам невеликих мюць та сiл проконсультуватися з найкращими фахiвцями дiагностичних центрiв та клiнiк не тiльки в нашш крш'ш, а й за кордоном. 1н-тернет також надае можливють знайомитися зi свь товими культурними надбаннями й новинками у цш сферi. Не можна не враховувати й той факт, що за
допомогою 1нтернету з'явилася можливють бшьш якюного спшкування мiж людьми чим поштовий та телефонний зв'язок.
Приймаючи до уваги те, що на один комп'ютер з доступом до 1нтернету у бiльшостi випадшв при-падае бiльше одного користувача, встановити точну кшькють користувачiв 1нтернету неможливо, але можливо розрахувати щшьнють провайдерiв на пев-нiй територп
1 = -^л (1)
11П Плт, (1)
де 1ш - шдикатор щiльностi iнтернет-провайдерiв, провайдерiв на км2;
Кш - кiлькiсть iнтернет-провайдерiв;
Плт - площа територи, км2.
Окрiм щiльностi iнтернет-провайдерiв слiд розрахувати, яка !х кшькють припадае на 1000 чоло-вiк, що мешкають на цш територи, тобто iндикатор насиченосп
1нП = -^х 1000,
(2)
де и - ¡ндикатор насиченосп штернет-провайде-рами, провайдер1в на 1000 чол.;
Кш - кшьшсть штернет-провайдер1в;
Кчт - кшьшсть громадян, що мешкають на певнш територи, чол.
Не можна не враховувати той факт, що в Укра-!т поспйно збшьшуеться не тшьки загальна кшьшсть пенсюнер1в, але й частка працюючих пенсюне-р1в в облшовш шлькосп штатних пращвнишв.
З метою бшьш досконалого встановлення реального стану людського потенщалу певно! територи слад розрахувати таш 1ндикатори:
1п= —, (3)
де Ь - 1ндикатор щшьносп пенсюнер1в, чол./км2;
Кп - кшьшсть пенсюнер1в, чол.;
Плт - площа територи, км2;
I = — (4)
1пп Плт, (4)
де и - 1ндикатор щшьносп працюючих пенсюне-р1в, чол./км2;
Кпп - кшьшсть працюючих пенсюнер1в, чол.;
Плт - площа територи, км2;
1пв= —, (5)
пв Плт 4 '
де Iпв - шдикатор щшьносп громадян передпенсш-ного вшу, чол./км2;
Кпв - кшьшсть громадян передпенайного вшу, чол.;
Плт - площа територи, км2.
В Укра!ш середнш розм1р пенси е надзвичайно малим (у 2017 рощ вш становив всього 1828,3 грн), тому можна стверджувати, що бажання працювати шсля виходу на пенсто залежить у бшьшосп випад-шв не ввд гарного ф1зичного стану людини. Але така велика частка працюючих пенсюнер1в стала одшею з причин недостатньо! шлькосп робочих мюць для випускнишв вуз1в та профеайно-техшчних закла-д1в. Цшком зрозумшо, що це не едина причина.
У реальному суспшьному житп щшьно переплетено та однаково необхадно матер1альне (речове) та вдеальне (духовне). Духовне життя суспшьства складаеться 1з задоволення духовних потреб, функ-цюнування св1домосп (суспшьно! та 1ндив1дуаль-но!), стосуншв м1ж людьми, р1зномаштних форм !х спшкування, воно охоплюе не тшьки щеальш явища, але й суб'екпв, що займаються духовними щнностями (б1блютеки, театри, музе!, навчальш за-клади, релЫйш та суспшьш оргашзаци тощо). Уже в первюну епоху склалися перш1 уявлення про ду-ховшсть, у вгтчизнянш фшософсьшй традицл зав-жди юнувала пильна увага до проблеми духовность У Кшвсьшй Рус наявним був духовно-моральний щеал 1з перевагою духовного над матер1альним («Повють минулих лгг», «Домострой» тощо). Гли-бок та орилнальш думки з цього приводу е в «Фь лософи серця» Григор1я Сковороди. Цю тему розви-вали видатш мислителг Микола Гоголь, Пантелеймон Кулш, Памфш Юркевич.
Загальна атмосфера толерантности, в1ротерпи-мосп, яка мала мюце в Кшвсьшй Рус1, була не лише передумовою вшьного розвитку на !! теренах рель гшного розма!ття, а й сама в1ротерпимють, як соща-льно-психолопчний феномен, живилася, закр1плю-валася множиннютю сшвюнуючих релЫйних на-прям1в.
Якщо 1ндикаторами стану сфери культури на певнш територи можна вважати щшьшсть б1блю-тек, шнотеатр1в, музе!в тощо, то 1ндикатором духовно! складово! сощально! сфери можна вважати щшьшсть релЫйних оргашзацш на певнш територи
1дс=—, (6)
дс Плт 4 '
де Iдс - шдикатор щшьносп релЫйних оргашзацш на певнш територи, оргашзацш на км2;
Кро - кшьшсть релЫйних оргашзацш на певнш територи;
Плт - площа територи, км2.
Цшком зрозумшо, що цей шдикатор не в змоз1 повною м1рою вщобразити стан духовно! складово! сощально! сфери територи, але можна розрахувати статистичш показники, яш опосередковано його вщображають.
Щкавою з точки зору д1агностики тако! складово! як духовна було б визначення таких 1ндикатор1в:
1сг = Кггх 1000,
кчт
(7)
де Ьг - !ндикатор насиченосп самогубств, само-губств на 1000 чол.;
Ксг - кшьшсть самогубств;
Кчт - кшьшсть громадян, що мешкають на певнш територи, чол.;
1аб = ^х 1000,
(8)
чт
де ^б - шдикатор насиченосп аборпв, абортов на 1000 чол.;
Ксг - кшьшсть абортгв;
Кчт - к1льк1сть громадян, що мешкають на певнш територи, чол.;
т _ ■'ро
1Розл Кч
х 1000,
(9)
чт
де Iрозл - 1ндикатор насиченост1 розлучень, розлу-чень на 1000 чол.;
Ксг - кшьшсть розлучень;
Кчт - кшьшсть громадян, що мешкають на певнш територи, чол.;
1бд _ к х 1000,
кчт
(10)
де Iбд - шдикатор насиченосп дгтей-сиргт та д1тей, позбавлених батьк1вського п1клування, д1тей на 1000 чол.;
Ксг - к1льк1сть дгтей-сиргт та дгтей, позбавлених батьк1вського шклування;
Кчт - к1льк1сть громадян, що мешкають на певнш територи, чол.
Враховуючи надзвичайно складне фшансове становище в Укра!ш, кер1внипт'во кожного регюну зам1сть над1! на вир1шення проблем центром мае
розраховувати лише на власнии ресурснии потен-цiал 1 мобшзувати творч1 зусилля управлшського персоналу на пошук шлях1в самозабезпечення, тому вкраИ необхвдною стае оцiнка юнуючого стану та перспектив розвитку, тобто як можна бшьш повно! д1агностики соц1ально-економ1чного стану регюну в цшому.
Все вищенаведене стосуеться будь-якого реп-ону, будь-яко! територи, але старопромислов1 регь они мають сво! особливосп, як1 суттево впливають на !х соцiально-економiчниИ розвиток. ПрямиИ вплив мають т1 чинники, що безпосередньо полш-шують або погiршують якiсть життя окремо! лю-дини. У першу чергу, до них можна ваднести умови життя, яш, на жаль, тшьки погiршуються в старо-промислових регiонах, бо через затухання розвитку промисловосп, погiршуеться И стан житлово-кому-нального господарства, доступнють певних видiв послуг, задоволення базових потреб.
До чиннишв, що мають непрямиИ вплив, але як в цiлому негативно впливають на сощальниИ розвиток старопромислових регiонiв, можна вiднести: специфiчну структуру, склад та щiльнiсть насе-лення, низькиИ рiвень народжуваност та високиИ смертности, постiИне зниження тривалост життя, негативну динамiку споживання, перерозподш до-ходiв i власност в суспшьств^ низьк доходи та ви-трати сiмеИ, незадовiльнi показники освгти та освь ченостi населення, незадовшьниИ стан всiх об'ект1в сощально! шфраструктури.
В старопромислових регiонах, де види д1яльно-стi, тд як було сформовано систему розселення та сощальну iнфраструктуру, мають негативну тенден-щю щодо свого розвитку, iнфраструктура стае об-тяжливою для регiону, зростае рiвень безробiття не тальки на тдприемствах основних галузеИ, а И на тдприемствах сфер освiти, охорони здоров'я, куль-тури та надання побутових послуг.
Ще одним важливим чинником е стан довкiлля, тому що рiвень забрудненост е надзвичаИно висо-ким у старопромислових репонах.
Становище Укра!ни ускладнюеться тим, що бь льшiсть iндустрiально розвинених кра!н завершили перехiд до ресурсозберiгаючих технологш, вторин-ного використання вiдходiв, а ми тшьки розпочина-емо розв'язувати цю проблему.
Тому при ощнюванш соцiально-економiчного стану територii' доцiльно розраховувати там iндика-тори:
1 = 11нп Плт'
_ Крт
'рт Плт'
т _ КВВ
1вв _ Плт,
(11)
де 11т - iндикатор щiльностi тдприемств, що впрова-джували iнновацiИнi технологи, тдприемств на км2;
К1т - кшькють пiдприемств, що впроваджували шновацшш технологи;
Плт - площа територи, км2;
1нт = —, (12)
нт Плт
де 1нт - iндикатор щ1льност1 пiдприемств, що вико-ристовували новгтню техтку, пiдприемств на км2;
Кнт - кшькють тдприемств, що використовували новгтню технiку;
Плт - площа територи, км2;
(13)
де 1рт - !ндикатор щ1льност1 пiдприемств, що вико-ристовують ресурсозберiгаючi технологи, тдпри-емств на км2;
Крт - к1льк1сть пiдприемств, що використовують ресурсозберiгаючi технологи;
Плт - площа територи, км2;
1пв=Плт, . (14)
де 1пв - !ндикатор щ1льност1 пiдприемств, що пере-робляють в1дходи, пiдприемств на км2;
Кпв - кшькють пiдприемств, що переробляють в1дходи;
Плт - площа територи, км2;
(15)
де 1вв - !ндикатор щ1льност1 пiдприемств, що використовують ввдходи, пiдприемств на км2;
Квв - к1льк1сть пiдприемств, що використовують ввдходи;
Плт - площа територи, км2.
Сьогодн необхiднiсть досягнення сталого розвитку регiонiв розумтоть не тальки вченi, але И ке-р1вники на наИвищому р!вш. Йде iнтенсивниИ пошук ново! нацюнально! вде!. Наразi сл1д перебороти перекю, допущениИ у ход1 реформ, тобто тдсилити соцiальну спрямованiсть економ!ки. Але робити це потр16но на тдстав! науково обгрунтованого та ре-тельно визначеного тдходу, коли будуть врiвнова-жен iнтереси вс1х сощальних верств у суспшьств^ що дозволить знаИти соцiальниИ компром1с И спос16 Иого дотримання.
Досягнення сталого розвитку регiонiв, у тому числ1 старопромислових, пiдвищення якост життя населення повинно стати наИважлившим прюрите-том вс1х р1вн1в влади, як загальнолюдська iдея, здатна ютотно вплинути на весь розвиток Укра!ни в XXI ст.
Ще В. ВернадськиИ зазначав, що збереження на Землi умов для життя i щастя людеИ повинне ввдбу-ватися тд впливом розуму И вол1, коли визначаль-ним чинником мае бути не стих1я природного розвитку, а iнтелект людини. ВидатниИ рос1ИськиИ фь лософ, езотерик, психолог И астролог Авессалом П1дводниИ (за фахом математик) у однш з1 сво!х праць зазначав, що «Маркс как-то заметил, что до него философы старались лишь объяснить мир, он же считает, что философия должна также его надлежащим образом изменить. Автор, однако, видит задачу философии скорее обратноИ: объяснить людям, что перед тем, как преобразовывать мир, нужно научиться хотя бы примерно представлять себе его законы. Тогда становится возможным синергетиче-скиИ подход, когда и овцы целы и волки сыты, и
модные дамы добровольно отказываются носить меха как домашних, так и диких животных» [11, с. 54]. Автор у щй свое! робот дае надзвичайно де-тальний опис оргашзму людини як структури, що складаеться 1з «семи тонких тел». Автор доказуе, що аналопчно оргашзму людини можна розглядати тони тша держави, колективу людей та взагал1 будь-яко! системи, розумточи шд цим сукупшсть семи тш I вс1х зв'язшв м1ж ними.
Якщо застосувати цей шдхвд до науково! кон-цепцп В. Вернадського, тод1 забезпечення сталого сощально-економ1чного розвитку регюну як мюп проживання людей у певному регюш також можна представити як сукупшсть семи тонких тш (рис. 3).
Два перших р1вня (тони тша) е незмшним шдгрун-тям можливого тдвищення якост та р1вня життя населенна. Концепщя ж шноващйно-1нклюзивного розвитку, базуючись на щй основ1, повинна мати ввдповвдне нормативно-правове забезпечення, яке б дозволяло збалансувати 1нтереси б1знесу, промисло-вост та вс1х верств населення. В1д нормативно-пра-вово! бази залежить можливють забезпечення сталого сощально-економ1чного розвитку територп, але й певш змши в цьому розвитку можуть стати причиною ввдповвдних змш в нормативно-правовш баз1 або коригування концепцп розвитку. Тобто три верхш р1вня (тонк тша) зв'язаш м1ж собою, але щ зв'язки не е фшсованими.
Рис. 3. Структурна схема забезпечення сталого соцiально-економiчного розвитку регшну
В оргашзм1 людини природою передбачено не статичну, а динам1чну р1вновагу, так що все тша можуть ненадовго частково виходити з-тд захисту
тих, що знаходяться вище [11], це твердження е в1р-ним [ для запропоновано! структури. Тобто коли-вання трьох верхшх р1вшв повинш бути незнач-
ними, щоб дисбаланс, якщо bîh виникне, можна було усунути, доки вiн не став причиною деградацп розвитку регiону.
Стадий розвиток, подальше змiцнення стабш-зацшних процесiв у виробництвi, активна реструк-туризацiя економiки старопромислових регiонiв з прюритетним розвитком як базового виробництва, так й iнфраструктурних галузей, сощальна орiента-цiя ринкових реформ та iнтегpащя Украши у евро-пейське ствтовариство та свiтовий економiчний простер можливi тiльки при змiнi акцентов в мотива-ujï людсько! дiяльностi, переходу вiд переважання мотиву примноження особистого матерiального ба-гатства до мотивiв вдосконалення людини, переходу до ввд суто економiчного до соцiально-економiчного розвитку держави. А це означае не тшьки необхвд-нiсть покращання якостi та рiвня життя населения, але й зростання ролi освггаьо-виховно1 дiяльностi, завдяки якiй у тдростаючого поколiния буде посль довно забезпечено набуття системи цiнностей, адек-ватних постiндустрiальному етапу розвитку суст-льства.
Забезпечення сталого соцiально-економiчного розвитку територiï можливо тальки на пiдставi на-уково обгруитованоï концепцiï такого розвитку, яка буде базуватися на ефективному й ращональному використаниi природного i людського потенцiалу та мiстити в собi не тальки заходи щодо покращання якост та рiвия життя населення на цiй територiï, а й дотримання екологiчних норм та збалансування ш-тересiв бiзнесу (промисловостi) та населення, тому надзвичайно велике значення мае визначення най-бшьш вичерпного перелiку iндикаторiв для вста-новлення юнуючого стану соцiально-економiчного розвитку певного репону та прогнозу його розвит-ку.
Л^ература
1. Стратегiя сталого розвитку: монографiя; заг. ред. д.е.н. 1.О. Александрова / НАН Украïни. 1н-т економжи пром.-сп. Донецьк, 2010. 203 с. 2. Ста-лий розвиток промислового регiоиу: соцiальнi ас-пекти: моногр. / О.Ф. Новiкова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та ш.; НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi. Донецьк, 2012. 534 с. 3. Беззубко Л.В., Беззу-бко Б.1. Розвиток стратегiй старопромислових репошв. Економгчний вгсник Донбасу. 2018. № 1(51). С. 40-44. 4. Клеп €.В. Динамiка розвитку старопромислових репошв. 1нвестицИ': практика та досвгд. 2017. № 8. С. 126-128. 5. Ляшенко В.1., Прокопенко Р.В., Дзюба С.В. Сценарп ринково1' орiеитацiï зовнiшньоекономiчноï дiяльностi При-днiпровського економiчного району в сучасних умо-вах. Економгчний вгсник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 75-89. 6. Сшгова О. Старопромисловi репони Украши: як позбутися стокгольмського синдрому.
URL: https://dt.ua/macrolevel/staropromislovi-regioni-ukrayini- yak- pozbutisya- stokgolmskogo- sindromu- _ .htm. 7. Хаджинов 1.В. Cтаропромисловi регiони Украши: тенденцii розвитку. Теоретичш i прак-тичш аспекти економжи та ттелектуалъног влас-Hocmi. 2012. Вип. 1. Т. 3. С. 72-78. 8. ХаразшвШ Ю.М. Соцiо-еколого-економiчний розвиток ре-rioHiB з позицш eK0H0Mi4H0i безпеки (на прикладi Дoнецькoi област-i). Ысник eKomoMi4Hoi науки Украши. 2016. № 1. С. 149-158. 9. Будiвництво. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/ publ6+_u.htm. 9. Регiональна статистика. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ2_ u.htm. 10. Подводный Авессалом. Каббалистическая астрология. Москва, 2002. Ч.1: Тонкие тела. 157 с.
Кочешкова I. М. 1ндикативна дiагностика сталого розвитку регшшв
У статп акцептовано увагу на занепадi старопромислових регioнiв, обгрунтовано потребу в ура-хуваннi особливостей того чи шшого регioну через введення сучасних iндикатoрiв сoцiальнo-екoнoмiч-ного розвитку репону. Визначено цш й чинники сталого сoцiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку регioну, запропоновано структурну схему забезпечення такого розвитку.
Ключoвi слова: репони, сталий сошально-еко-нoмiчний розвиток, iндикатoри, структурна схема.
Кочешкова И. Н.. Индикативная диагностика устойчивого развития регионов
В статье акцентировано внимание на упадке старопромышленных регионов, обоснована потребность в учете особенностей того или другого региона через введение современных индикаторов социально-экономического развития региона. Определены цели и факторы устойчивого социально-экономического развития региона, предложена структурная схема обеспечения такого развития.
Ключевые слова: регионы, устойчивое социально-экономическое развитие, индикаторы, структурная схема.
Kocheshkova I. Indicative diagnostics of sustainable development of regions
The article focuses attention on the decline of the old industrial regions, the need to take into account the specific features of this or that region is justified through the introduction of modern indicators of the socio-economic development of the region. The goals and factors of sustainable socio-economic development of the region are determined, the structural scheme of ensuring such development is proposed.
Keywords: regions, sustainable socio-economic development, indicators, structural scheme.
Стаття надшшла до редакцл 11.06.2018
Прийнято до друку 11.09.2018
